Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління
Кафедра фізики
Лабораторна робота № 2 – 10
«Експериментальне визначення термо-є.р.c. термопари»
Мета роботи: набути навиків експериментального визначення коефіцієнта термо-e.p.c. термопари.
Прилади і матеріали: хромель-алюмелева термопара; два термометри; електрична пічка; потенціометр ПП-63.
Теоретичні відомості
Коло явищ, пов’язаних з виникненням термоелектричного струму при різній температурі контактів, а також явищ Пельтьє і Томсона, дістали назву термоелектричних явищ.
Розглянемо замкнене коло, складене з двох різнорідних металів А і В (рис.1). Місця спаїв 1 і 2 будемо підтримувати при однаковій температурі. В місцях контактів 1 і 2 виникнуть контактні різниці потенціалів (1 - (2, але в колі струму не буде:
(1)
де А1 і А2 – роботи виходу електронів із металів;
k – стала Больцмана;
Т – абсолютна температура;
n1 і n2 – концентрації вільних електронів в металах;
e — заряд електрона.
Це пояснюється тим, що у тонкому шарі контакту двох металів виникає подвійний електричний шар і його поле гальмує дальший перехід електронів — настає динамічна рівновага.
При нагріванні спаїв 1 і 2 до різних температур Т1 і Т2 , у колі виникає струм, а термо-е.р.с. буде дорівнювати різниці контактних різниць потенціалів (1-(2 :
(2)
де — стала термопари , яка дорівнює е.р.с., що виникає при різниці температур спаїв в 1(С. Таким чином, з формули (2) видно, що е.р.с. термопари пропорційна різниці температур її спаїв.
Експеримент показує, що стала термопари С у різних пар металів і даної пари металів для різних температурних інтервалів має різне значення. Отже, треба визначити диференціальні значення сталої термопари для окремих температурних інтервалів:
(3)
Термопарою називають пристрій з двох різнорідних провідників, з’єднаних між собою надійним контактом (зварені або спаяні) (рис.1).
Явище виникнення е.р.с. в термопарі (2), спаї якої знаходяться при різних температурах, називається ефектом Зеєбека.
При включенні в термопарне коло джерела сторонньої е.р.с. і виникненні при цьому у колі струму, спаї термопари будуть охолоджуватись або нагріватись. Це явище носить назву явища Пельтьє. При цьому теплова енергія або поглинається, або виділяється.
( (Q = П I t, (4)
де П – коефіцієнт Пельтьє;
t – час;
I – величина струму.
Термопари широко застосовуються для вимірювання і контролю за сталістю температури — це так звані термоелектричні термометри, які складаються з термопари і приладу, що вимірює термо-е.р.с..
Явище Пельтьє реалізується в численних пристроях і термостатах, в яких охолодження або стабілізація температури може здійснюватись аж до -130(С.
Перевагою всіх термоелектричних пристроїв, як металевих так і напівпровідникових є їх простота, висока надійність, повна автономність, безшумність, мініатюризація і т.п. Недоліком таких пристроїв є низький к.к.д., який не перевищує 10-12%.
Для збільшення величини термо-е.р.с. термоелементи збирають в батареї (рис.2)
Парні спаї такої термобатареї підтримують при одній температурі, а непарні — при іншій.
Залежно від інтервалу робочих температур на практиці застосовують такі типи термопар:
1. До 1900 К — група ПП, платина- платинородій, С= 6,4(10-3 мВ/К.
2. До 1300 К— група ХА, хромель- алюмель, С= 4, 2(10-2 мВ/К.
3. До 900 К— група ХК, хромель-копель, С= 6,95(10-2 мВ/К.
4. До 600 К— група МК, мідь-копель, С= 4,75(10-2 мВ/К.
5. До 500 К— група МК, мідь-константан, С=4(10-2мВ/К.
У даній лабораторній роботі визначається термоелектрична стала С хромель-алюмелевої термопари. Лабораторна установка складається згідно рис.3.
На рис.3: А— термостат — посудина, заповнена рідиною при кімнатній температурі; В — нагрівальна пічка; D — потенціометр постійного струму ПП63; К-термометри; М-термопара.
Порядок виконання роботи
Перед початком виконання лабораторної роботи лаборант приводить потенціометр ПП-63 до робочого стану. При цьому виставляється робочий струм і така напруга, що при однаковій температурі спаїв гальванометр, в колі потенціометра, повинен знаходитись на відмітці “нуль”.
Включити електричну пічку і через кожні 5(С виміряти величину термо-е.р.с. в мВ. Вимірювання продовжувати до 80-90(С.
Результати вимірювань термо- е.р.с. і температури занести в таблицю.
На міліметровому папері побудувати графік залежності (=f (T).
Користуючись одержаним графіком, визначити коефіцієнт термо-е.р.с. С, який у цьому випадку чисельно буде рівний тангенсу кута нахилу одержаної прямої до вісі температур.
Оцінити похибки вимірювань.
t, K
293
298
303
308
313
318
323
328
333
338
343
348
353
358
U, мВ
1
2
3,5
5
6,3
7,5
8,5
10
11
11,8
12,5
13
14
14,5
/
tg
23.88°
=0,443
Контрольні запитання
У чому полягає суть термоелектричних явищ? Яка їх природа?
Охарактеризуйте області застосування термопар?