Визначення електрорушійної сили джерела струму. Лабораторна робота з Електроніка. Робота № 525622

Перехід до торгівельного партнера Binance

Визначення електрорушійної сили джерела струму

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Вінницькій національний технічний університет

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Систем управління

Кафедра:

Кафедра фізики

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Електроніка

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління Кафедра фізики Лабораторна робота № 2 – 5 «Визначення електрорушійної сили джерела струму» Мета роботи: набути навиків вимірювання електрорушійної сили джерел струму компенсаційним методом. Прилади та матеріали: джерело струму; реохорд; нормальний елемент; гальванометр; досліджуване джерело струму. Теоретичні відомості При наявності замкнутого кола електричний струм існує лише до тих пір, поки між двома точками кола підтримується різниця потенціалів. Тому в замкнутому колі поряд з дільницями, на яких додатні заряди рухаються в сторону зменшення потенціалу ( , повинні бути дільниці, на яких додатні заряди рухаються в зворотньому напрямі, тобто відбувається зростання потенціалу. Таким чином, для підтримання струму в колі необхідні сторонні сили, які діють по всьому колу , або на його окремих ділянках і які створюють додаткові електричні поля. Напруженість стороннього поля ЕСТ вимірюється величиною сторонніх сил, які діють на одиничний додатний заряд Вектор напруженості стороннього поля Ест всередині джерела напрямлений проти вектора напруженості електростатичного поля Е (рис.1). При розімкнутому зовнішньому колі електричне поле всередині джерела зрівноважується стороннім полем. Таким чином, джерело струму - це такий енергетичний агрегат, який концентрує від’ємні заряди на одній клемі, а додатні заряди на іншій. Ці заряди і створюють напругу на клемах розімкнутого джерела; вона чисельно дорівнює спаду напруги на внутрішньому опорі. Сторонні сили виконують роботу по розділенню електричних зарядів. Відношення величини роботи, яку виконують сторонні сили при переміщенні одиничного додатного заряду вздовж замкненого кола, до величини цього заряду, називають е.р.с. і вимірюють у вольтах (В) (2) Серед джерел струмів в лабораторній практиці велике поширення одержали гальванічні елементи, які виготовлені із таких речовин, що забезпечують значну постійність напруги на його клемах. Ця напруга була виміряна з великою точністю і тепер добре відома, тому так звані “нормальні гальванічні елементи” є зручними еталонами напруги, які легко відтворюються в будь-якій лабораторії. Кадмієвий нормальний гальванічний елемент при 20(С має напругу на клемах 1,0186 В. При кімнатній температурі напруга цього елемента майже не залежить від температури: при підвищенні температури на 1(С вона зменшується менше, як на 0,0001 В. Будова кадмієвого нормального елемента подана на рис.2. Від такого нормального елемента можна одержати надзви-чайно малі струми, однак вони цілком достатні для проведення різноманітних вимірювань. Виявимо зв’язок між е.р.с. джерела і силою стрму в колі. Вважаючи, що джерелом струму є гальванічний елемент, узагальнимо одержані результати на випадок будь-якого джерела. Якщо гальванічний елемент створює в колі струм, то всередині цього джерела відбувається хімічна реакція. Енергія хімічної реакції QХ і є та енергія, яка звільняється в гальванічних елементах. У випадку замкнутого кола в ньому буде виконуватись робота струму А , яка перетворюється в тепло: (3) При цьому слід враховувати, що електричні заряди ніде не нагромаджуються в колі, а значить, струм існує не лише в зовнішньому колі, але і усередині джерела. Гальванічний елемент являє собою для струму деякий опір r, що називається внутрішнім, який складається із опору електроліта і електродів. Використавши, до розглянутого замкнутого кола, перший принцип термодинаміки (загальний закон збреження енергії), одержуємо: (4) де QT — деяка кількість теплоти, яка необхідна для підтримання постійної температури джерела. Тоді Величина А, являє собою частину енергії Qx, яку називають максимальною роботою хімічної реакції і яка пропорційна величині заряду, перенесеного по колу. Тому вважаючи ( (2) максимальною роботою хімічної реакції (реакцій), розрахованої на одиницю заряду, і, прирівнявши її до величини роботи струму (в зовнішньому колі і в середині джерела), одержимо: Розділивши обидві частини рівності на величину заряду одержимо: (5) Цей вираз носить назву закону Ома для замкнутого кола. Величина максимальної роботи А , як і енергії хімічної реакції QХ, при відомій величині перенесеного заряду залежить тільки від розмірів джерела. Внутрішній же опір джерела, як і усього провідника, залежить від його розмірів і форми. Е.р.с. гальванічного елемента можна подати і безпосередньо через тепловий ефект хімічної реакції. Ознайомитись з цим матеріалом можна з підручника фізичної хімії. Одержаний закон Ома (5) при розгляданні джерела струму в вигляді гальванічного елемента має загальне значення, тому що всяке джерело можна охарактеризувати його електрорушійною силою. Напруга на затискачах джерела струму відповідно формулі (5) дещо менша е.р.с. джерела: (6) Однак при значних за величиною опорах зовнішнього кола R порівняно з внутрішнім опором джерела r спад напруги всередині джерела незначний і напруга на клемах наближається до е.р.с., тобто, якщо R (( r (коло розімкнуте), то ( ( U: електрорушійна сила рівна напрузі на клемах розімкнутого джерела. Такий метод вимірювання е.р.с. вважається досить наближеним. Широке застосування одержав компенсаційний метод вимірювання е.р.с.. Цей метод досить простий, дає добру точність і реалізується в різноманітних типах потенціометрів. Принципіальна схема методу подана на рис. 3. Основна ідея методу полягає в тому, що вимірювана е.р.с. зрівнова-жується (компенсується) спадом напруги на ділянці кола ВС так, що в результаті гальванометр показує відсутність струму в колі з невідомою е.р.с.. Запишемо рівняння Кірхгофа для схеми на рис.3, скориставшись позначеннями, вказаними в схемі: (7) Змінюючи опір r2, можна досягти того, що струм I1, в вибраній ділянці кола буде дорівнювати нулю. При цьому (8) Із співвідношення (8) видно, що регулювання компенсаційного спаду напруги можливе в двох випадках: при зміні струму I2 або зміні опору r2 . Перевагу в компенсаційних установках одержав другий випадок. При цьому в процесі вимірювань, струм, названий робочим струмом, підримується постійним. Із формули (8) також слідує, що точність методу залежить від точності установки робочого струму. Для даного методу велике значення має плавність регулювання опору r2, якість і стабільність всіх опорів. Рис .3. Якщо в цю схему замість досліджуваного джерела струму (х включити джерело (n з відомою е.р.с., то з допомогою тих же міркувань можна одержати: (9) де r2( – опір ділянки кола (реохорда DС). Розділивши (8) на рівняння (9), одержимо формулу за якою можна визначити е.р.с.: (10) Величина е.р.с. нормального елемента (n відома із точністю до 10-5 В. Опори ділянок реохорда r2 і r2( можна замінити на довжини ділянок калібровочного дроту відповідно l1=rBC і l2=rDC. Тому робоча формула набуде вигляду: (11) Слід мати на увазі, що гальванометр реєструє відсутність струму, а не вимірює його, тому реєстрація факту компенсації не залежить від класу приладу, а залежить тільки від його чутливості. Хід роботи Скласти схему згідно рис.3, при цьому слід не переплутати напрямки увімкнення всіх е.р.с.. Перемикачем П ввімкнути в схему невідоме джерело Eх. Добитись компенсації напруги Uвс і е.р.с. невідомого елемента. Записати результати вимірювань. Перемикачем П включити в схему нормальний елемент (n. З допомогою повзунка реохорда добитись відсутності струму через гальванометр. Записати результати вимірювань. З допомогою формули (11) розрахувати величину невідомої е.р.с.. Eп, В l1 l2 1,086 16 17,5 Висновок: У ході експерименту, було встановлено, що εx=0,993±0,034 (В). Точність вимірювання, а як наслідок зменшення похибки, залежить від чутливості гальванометра, точності реєстрації показів лічильника. Було експериментально підтверджено достовірність методу вимірювання є.р.с. компенсаційним методом. Контрольні запитання Дайте визначення е.р.с. джерела струму. Як можна виміряти е.р.с. джерела струму. Подайте суть компенсаційного методу вимірювання е.р.с.. Від чого залежить точність вимірювання е.р.с. компенсаційним методом.

Лабораторна робота Електроніка

san4osq

05.02.2014 23:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись