Міністерство освіти та науки України
Вінницький національний технічний університет
ЗАТВЕРДЖЕНО
Ученою радою ВНТУ
“____” _________________ 200__ р.
Протокол № ____
Перший проректор з науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення
__________________ О.Н.Романюк
Навчальна програма дисципліни
“ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”
Напрям підготовки – всі
Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
Автор (и): Філонов Леонід Володимирович, Зінько Олена Василівна,
Стрельбицький Михайло Петрович.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри КСПП
Протокол № ____ від “___” ________________200_р.
Зав. кафедри ______________ Буяльська Т.Б.
(підпис)
Програма прорецензована ____________________________________________
(П.І.Б. рецензента)
та ________________________________________________________________
(схвалена, потребує доробки тощо)
на засіданні кафедри ________________________________________________
(назва)
Протокол №____ від “__” ___________ 200__р.
Зав. кафедри _____________ _________________________
(підпис)
Розглянуто и схвалено науково-методичною радою Інституту гуманітарно-педагогічних проблем.
Протокол №___ від «___» __________ 20__ р.
Голова Науково-методичної ради ___________________ Т.Б.Буяльська
Розглянуто и схвалено на засідання Методичної ради ВНТУ.
Протокол №___ від «___» __________ 20__ р.
Голова Методичної ради ___________________ О.Н.Романюк
1. Мета та завдання дисципліни
Непрості процеси входження українського суспільства і держави у світовий розподіл праці, виклики глобалізації та реальність змагання культурних цінностей у ринкових умовах вимагають поглиблення теоретичних знань студентів і формування цілісного уявлення про розвиток української культури від давніх часів до сьогодення, аналізу ролі національної культури в контексті світової культури, розуміння побутової, релігійної, художньої та виробничої культури як чинника духовного життя народу, тенденцій культурного розвитку, його впливу на інші всі грані суспільного буття; поглиблення знань про мову і її вагому роль в структурі культури. Постає необхідність усвідомлення культури як засобу національно-культурної самоідентифікації суспільства й окремої особистості, аналізу соціально-економічних, політико-правових умов життя нації в зв’язку із загальним духовним контекстом, розвитком науки, філософії, моралі, релігії, мистецтва.
Методологія предмету базується на історичному, історико-порівняльному, типологічному та структурно-системному підходах.
Накопичений кафедрою КСПП ВНТУ багатолітній досвід викладання пропедевтичного курсу «Людина та культура» спонукає при викладі історичного матеріалу там, де це доречно, ставити деякі теоретичні акценти – говорити про емпатію, співпереживання, перевтілення та катарсис як психологічні основи духовної культури, відзначати амбівалентність окремих культурних явищ тощо.
У цім сенсі вельми важливим є і формування високих культурних запитів та культурних звичок у майбутнього молодого спеціаліста. Однією з методичних основ реалізації даного завдання обираємо концепцію сучасного російського педагога та психолога Ю. М. Орлова, який у своїй відомій праці «Сходження до індивідуальності» (1991) запропонував розподібнювати у цілісному людському єстві три іпостасі: «людина звички», «людина волі», «людина моральна», а ключовим поняттям, яке ті іпостасі об’єднує, визначив поняття образу на основі розвинутої уяви. Розвивати якісне образне мислення, утверджувати та зміцнювати позитивні раніше здобуті і формувати нові культурні звички як певною мірою усвідомлювану волю до культури покликані практичні (семінарські) заняття з елементами студійних творчих завдань та завдання для СРС.
Словничок кожної нової теми записується на початку лекції.
Студентський зошит складається з чотирьох частин: конспект; виписки та конспектування джерел; «Еврика!» (факти особливої, на погляд студента, новизни та їх короткий коментар); словничок предмета.
При вивченні дисципліни студент повинен знати:
предмет і зміст курсу української та зарубіжної культури;
основну термінологію курсу;
основні проблеми світової культури в історичному контексті;
проблеми вітчизняної культури в минулому та в сучасний період;
основні етапи історичного розвитку цивілізації;
розуміти системний зв’язок всіх складових культури взагалі та роль кожної з них у суспільному і духовному поступі світової цивілізації, в тому числі, України;
краєзнавчу проблематику;
основи наукового аналізу творів мистецтва;
засоби художньої виразності кожного виду мистецтва.
При вивченні дисципліни студент повинен уміти:
набувати теоретичних знань з культурологічного циклу;
вміти досліджувати і аналізувати різноманітні джерела;
розширити загальнотеоретичну і спеціальну підготовку на основі оволодіння національними й загальнолюдськими цінностями;
зрозуміти своє місце в культурі та значення для суспільства власної галузі професійної діяльності, до якої готується;
орієнтуватися в культурному просторі, формувати гуманістичний світогляд;
набувати досвід творчої діяльності;
розвивати пізнавальні можливості;
осмислювати та оцінювати різноманітні історико-культурні явища та факти;
уміти застосовувати свої знання для розв’язання соціально-психологічних проблем;
збагачувати аудіовізуальне сприйняття оточуючого світу, що є основою формування мислення;
сформувати стійку мотивацію до пізнавальної мисленевої діяльності;
сформувати національну самосвідомість особистості;
усвідомити суспільне і культурне значення своєї професійної діяльності, виховати високі моральні та гуманістичні якості майбутнього фахівця.
Курс „Історія української культури” складається з двох модулів:
М1 – 5 триместр (8 лекційних, 8 семінарських год.);
М2 – 7 триместр (8 лекц., 16 сем. год.)
2. Зміст дисципліни
2.1. Зміст лекцій
Тема 1. Теоретичні засади вивчення української культури. (2 год.)
Предмет курсу “Українська культура”. Українська культура в європейському контексті. Історіографія та суперечності у висвітленні змісту і періодизації української культури. Національна школа у дослідженнях нашої культури.
Тема 2. Загальні відомості про історико-етнічний розвиток українців. (2 год.)
Антропологічна характеристика українців та інших народів, які проживають на Україні. Формування української народності, нації. Поняття менталітету як національно-психологічного обличчя народу, рис національного характеру. Походження й розвиток мови українського народу. Розвиток структури мови. Діалекти та їх роль у формуванні літературної мови.
Тема 3. Фольклорні основи української культури. (1 год.)
Фольклор як «найдревніша інформаційна технологія».
Три риси фольклорного методу творчості: наявність постійних, повторюваних елементів (т. зв. фольклорні кліше); імпровізація – творчість у процесі виконання; багатоваріантність існування фольклорного твору.
Фольклор – мистецтво безпосереднього переживання (Великого Стилю), що не ділило людей на виконавців та публіку.
Український етос, етнопортрет і сміхова культура усної народної творчості.
Космогонічні образи фольклору та їх сучасна інтерпретація (малярство Марії Примаченко, Катерини Білокур).
Особливості народної культури у щоденному житті українців. Одяг українців та його регіональні відмінності. Народна кулінарія, раціональність харчування. Шлюб та сімейний побут. Громадський побут українців.
Словесний фольклор, його значення у формуванні народної культури. Народна поезія та її джерела. Міфологічний та казковий епос, легенди та перекази як цінне джерело та об’єкт для порівняльних досліджень міжетнічних культурних спільностей та взаємин. Космогонічні, міфологічно-апокрифічний, топонімічний та побутовий характер легенд та переказів. Думи та історичні пісні – унікальне явище в українському фольклорі. Джерела музичного фольклору.
Тема 4. Найдавніше мистецтво та культура Київської Русі ( Х – ХІІІ ст.). (1 год.)
Трипільська культура як основа формування національного світогляду українців. Дохристиянська культура на території України. Вірування, пам’ятки, ідолопоклонство у розвитку культури України-Русі. Культура раннього Середньовіччя в Західній Європі. Християнізація Русі і європейський контекст. Історична та літературна спадщина. Давнє українське письменство. Перекладна література. Графіті. Кириличні та глаголичні листки. Християнсько-аскетична направленість літератури. “Слово про закон та благодать” Ілларіона. “Поучення” Володимира Мономаха. “Повість минулих літ” Нестора. Бібліотека Ярослава Мудрого. Гуманістичні традиції в духовній культурі древньоруської доби. Етична думка. Будівництво та архітектура (Софіївський собор, Десятинна церква, Успенський та Михайлівський собори, церква Спаса на Берестові). Елементи візантики. Ювелірне мистецтво та мініатюри.
Тема 5. Зародження ідеї раннього гуманізму в контексті середньовічної європейської культури. Розвиток національних рис в культурі України XV – XVI ст. (1 год.)
Особливості релігійного життя українських земель XV – XVI ст. Посилення орієнтацій на польсько-католицьку культуру. Зародження ідей раннього гуманізму (XV – поч. XVI ст.) та розвиток національних рис в українській культурі. Ренесансні та реформаційні впливи на Україну. Книгодрукування, література, перекладна література, драматургія. Полемічна література.
Тема 6. Освіта та вища школа в Україні XVІ – XVІІI ст. (1 год.)
Система шкільництва. Передумови розвитку вищої освіти (школи) та її становлення на Україні (Львівський, Острозький, Київський осередки). Києво-Могилянська академія – центр науки, освіти та культури в Україні. Структура та зміст навчання. Елементи гуманізму, реформації в програмах школи. Розвиток наукових знань. Філософи, філологи І. Гізель, Л. Баранович, Ф. Прокопович, Ф. Яворський, Г. Сковорода. Братства та їх роль у розвитку української культури. Культурні емігранти.
Тема 7. Барокова доба в українській культурі XVІІ – XVІІI ст. Духовне життя України. (2 год.)
Українське бароко в монументальному будівництві світських та культових споруд (Митрополитський будинок у садибі Софійського собору, будинки Київської академії і ратуші, трапезні Миколаївського собору). Реальне втілення власного стилю, розвиток образотворчого мистецтва в добу Івана Мазепи Літературна творчість. “Києво-Печерський патерик та життя святих” під редакцією С.Косова, Д.Туптало “Четьї-Мінеї”, І.Галятовський “Наука або спосіб зложення казання”, І.Гізель “О істинній вірі”, Л.Баранович, Я.Галятовський “Боги”, “Месія”, Київський, Львівський, Межигірський літописи. Синопсис. Хмільницький літопис. Літописи “самовидця”, Граб’янки, Величка. Віршована література: І.Величковський, Климентій Зінов’їв, Ф.Прокопович. Інтерпретація, сатира, поезія: І.Некрашевич, С.Яворський, В.Григорович-Барський, С.Дівович, Г.Косинський. Паломницька література.
Тема 8. Культурно-національне відродження і кульурний поступ у ХІХ ст. (1 год.)
Шевченкова доба в українській культурі. Політична та ідеологічна боротьба в галузі національної культури та мистецтва. Гальмування розвитку української культури Російською та Австрійською монархіями; етнокультурна єдність українців понад кордони. Логічна і текстологічна критика Валуєвського циркуляру та Емського указу. Роль прогресивної російської інтелігенції у протистоянні утискам української культури. Роль Харківського та Київського університетів у формуванні національної інтелігенції: І.Срезневський, О.Потебня, П.Гулак-Артемовський, М.Максимович, М.Костомаров. Українська література нової доби – І.Котляревський, Т.Шевченко, П.Куліш, Г.Квітка, Є.Гребінка.
НТШ (Наукове Товариство ім. Шевченка), його становлення і значення – національне і міжнародне.
Від народництва до модернізму.
Світові образи і загальнолюдська проблематика творів Лесі Українки. Її драма "Руфін і Прісцілла" у контексті суспільної, світоглядної, етичної та гендерної проблематики наступних поколінь
Тема 9. Український ренесанс ХХ століття. (2 год.)
Українізація і пролеткульт. Теорія боротьби двох культур. Концепція М.Хвильового: “За психологічну Європу проти провінціалізму”.
Неокласики та академічна школа в українській літературі (М.Рильський, М.Зєров, А.Кримський, М.Драйхмара, П.Филипович, Ю.Клен). Нова генерація в культурі (літературі) – Ю.Яновський, М.Хвильовий, В.Сосюра, М.Ірчан, М.Семенко, Д.Загул, В.Звідзінський, М.Куліш). Динамічний монументалізм в пореволюційному мистецтві (малярство школи М.Бойчука). Творчість художників І.Їжакевича, М.Самокиша, Ф.Кричевського, М.Дерегуса, А.Петрицького, В.Касіяна, М.Бурачека. Школа українського кіно (О.Довженко).
Створення та діяльність української Академії наук. Пожвавлення історико-краєзнавчої діяльності.
Виявлення духовного та естетичного потенціалу української культури у протистоянні тоталітарному режимові. Дисиденти, їх творчість.
Відродження культури 90-х років і нова преса. Постчорнобильська культура у віршах, прозі, мистецтві. Мистецтво і площа. Відродження української православної та греко-католицької церков та їх вплив на духовність. Культура діаспори, її зв’язок з Україною. Діяльність Міжнародної Асоціації Українознавців та її роль в об’єднанні зусиль світового українознавства. Особливості української ментальності. Українська культура у встановленні взаєморозуміння між людьми та розвінчанні соціальних міфів.
Духовні та стильові шукання на рубежі ХХ – ХХІ ст. Постмодернізм.
Тема 10 Меценати української культури (Від давнини до сьогодні) (1 год.)
Поняття меценатства. Історія терміну. Спільне і відмінне між меценатством та спонсорством. Меценати з числа гетьманів та козацької старшини. Близькість понять ктиторства та меценатства у цей час.
Поняття «народний капіталізм» (за С.Плачиндою). Найвидатніші меценати української культури ХІХ ст.: Симиренки, Яхненки, Терещенки, Гнат Галаган, Є. Чикаленко, Єлизавета Милорадович (зі Скоропадських). Моральне задоволення мецената. Меценати української культури і український культурний ландшафт.
Найвизначніші меценатські проекти цього часу: Наукове Товариство Шевченка, Київський політехнічний інститут, газета «Рада».
Вшанування класичних меценатів: чому місто Алчевськ так називається?
Меценатство нового часу: традиція затрималась у діаспорі.
«Ліга українських меценатів» нині. Книга М.Слабошпицького «українські меценати». Садово-парковата маєткова культура України, що завдячує здебільше давнім меценатам: Качанівка в Чернігівщині, Немирів на Вінниччині тощо.
Тема 11. Культура української діаспори (1 год.)
Поняття про діаспору – існування частини етноспільноти у розсіянні, поза історичною батьківщиною.
Чотири основні культурні функції будь-якої діаспори стосовно національної культури: 1) консервативна (у чужорідному середовищі консервуються певні риси, які на батьківщині могли зникнути як анахронізм або внаслідок репресій; український приклад – харківська бандура і харківський стиль виконання на бандурі); 2) представницька; 3) функція рецепції тих або інших вартощів та особливостей культури країни проживання; 4) реконструктивно-творча – об’єднувальна (український приклад – РУНвіра Лева Силенка та Володимира Шаяна; «Загублена українська людина» Миколи Шлемкевича).
Функція 5-а – «вільнодумництво» - також досить типова, особливо у новий час.
Чотири основних хвилі української імміграції: економічна кінця ХІХ ст., політична 20-х р.р. ХХ ст, переважно політична 40-х р.р. ХХ ст. і заробітчанська наших днів.
Діаспора західна і східна: спільне та відмінне.
Структурованість у розсіянні: церква, бібліотеки, недільні школи, допомогові спілки; вищі навчальні й науково-дослідницькі заклади: Технічна академія в Подєбрадах (Чехія), Український вільний університет (Німеччина), Альбертський (Канада) та Гарвардський (США) інститути українських студій.
Журнал «Сучасність».
Найвідоміші імена діаспорних діячів культури: філософи Л.Силенко, В.Шаян, М.Шлемкевич, письменники У.Самчук, І.Багряний, В.Барка, співачка Квітка Цісик, композитор і продюсер В.Балей, скульптори О.Архипенко і Л. Молодожанин, меценат П.Яцик т. ін.
Тема 12. Українська церква і церковна культура України (Від давнини до сьогодні). (1 год.)
Культурна, морально-етична цінність та звичаєва естетика дохристиянських вірувань українців (за Іваном Огієнком).
Особливості та основні відмінності східної та західної традицій християнства.
Співвідношення язичницького і християнського у народних віруваннях та в деяких церковних культах. Християнські конфесії в україні. Християнський космос, етос та ідеал (храм, ікона, спів; катарсис). Церква і держава. Церква і політика. Сучасний екуменічний рух і новітні політичні спекуляції та моральний спротив людей глибокої християнської культури їм.
2.2. Практичні заняття
1. Походження українського народу. (1 год.)
Етапи етнічної культури. Наукові дискусії щодо концепції походження українського народу.
Трипільська культура як основа формування національного світогляду українців.
Дискусії про заснування Київської Русі, існування давньоруської народності, походження назв “Русь”, “Україна”, формування української народності.
Утвердження ідеї українського національного самовизначення.
2.Матеріальна та духовна культура українців. (1 год.)
Особливості народної культури у щоденному житті українців. Одяг українців та його регіональні відмінності. Народна кулінарія, раціональність харчування. Шлюб та сімейний побут. Громадський побут українців.
3. Сім'я та сімейний побут. Народні та релігійні свята та обряди. (1 год.)
Сімейні традиції та взаємини української родини. Народна педагогіка.
Звичаєве право і його значення в регуляції соціальних та майнових відносин.
Різдво, Великдень, Зелені свята – найурочистіші релігійні свята в житті українського народу.
Обрядові дійства та календарні свята.
4. Подільська народна культура. (1 год.)
Найдавніші культури на території Поділля. Особливості одягу подолян. Декоративне подільське мистецтво.
5. Особливості мистецтва Київської Русі. (1 год.)
Виникнення письменності. Графіті.
Книги св. письма. Патристична література.
Збірники. Хронографи. Апокрифічна література.
“Слово о законі і благодаті” Ілларіона. “Поучення” Володимира Мономаха дітям, “Слово о полку Ігоревім”.
Збірники золотих думок. Літописи.
Особливості архітектурної забудови Києво-Руської держави. Десятинна церква, Спаський собор у Чернігові, Київська Софія.
Образотворче мистецтво княжої доби.
Прикладне мистецтво Київської Русі.
6. Ідеї ренесансу та гуманізму в мистецтві українських земель Х1У-ХУ1 ст. (1 год.)
Розвиток друкарства. Перші українські стародруки.
Пересопницьке євангеліє. Історична проза. Літописи.
Гуманістична спрямованість полемічної літератури.
Особливості архітектури та образотворчого мистецтва.
7. Архітектура України. (1 год.)
Поняття мистецьких стилів в архітектурі.
Замкове і фортечне будівництво. Замки Поділля
8. Українська ікона та живопис ХІ – XVIІІ ст. (1 год.)
Особливості української школи іконопису на Україні (Юрій Змієборець, Богородиця, Триптих Богоматір з “Антонієм і Феодосієм”, “Спас”). Розпис церкви Спаса на Берестові. Козацька ікона. Портретний живопис та скульптура. Портрети Роксолани, Лянгишівни, української шляхти і старшини. Надгробки князя К.Острозького в Києво-Печерській лаврі та А.Кіселя на Волині.
9. Замкове і фортечне будівництво та архітектура українських міст ХІ - поч. XVІІI ст. (1 год.)
Давнє монументальне будівництво. Особливості планування замків і фортець. Специфіка побудови Луцького та Острозького замків. Є. Боплан і фортечне будівництво (Хотин, Кодак). Мистецькі стилі в архітектурі. Відмінності в плануванні та архітектурі міст Заходу і Сходу. Характеристика будівель та споруд м.Львова.
10. Освіта в Україні. (1 год.)
Освіта Києво-Руської держави.
Розвиток освіти за доби Литовсько-Руської держави.
Організація української вищої освіти. Острозька академія. Братські школи. Києво-Могилянська академія.
Особливості освіти на українських землях у XYІІ ст.
11 Українське бароко. (1 год.)
Літературне бароко. Іван Вишенський.
Людина бароко. Християнський аскетизм.
Бароко в архітектурі. Бароко в мистецтві.
12. Деякі аспекти спадщини Г.Сковороди. (1 год.)
Основні концепти культурологічної спадщини Г.С.Сковороди. Релігійність та духовні цінності основних положень його творів.
Літературна спадщина Г.Сковороди.
13. «Сад Божественних пісень» Григорія Сковороди і його сучасна музична інтерпретація – «Канти» Петра Приступова. (1 год.) (Студійне заняття.)
На початку – методом колективного пригадування називаємо і записуємо до зошитів улюблені ідеї Г. Сковороди та афоризми з його творів і йому приписувані.
Прослуховується аудіозапис 4-5 кантів П. Приступова: дуже мелодійних та інтонаційно виразних.
Один із студентів робить коротке повідомлення про композитора-виконавця – уродженця м. Києва.
Фінал – коротка письмова робота: «Думки та емоції з приводу інтерпретації…»
14. Шляхи розвитку українського театру. (1 год.)
Український театр XVІІ ст. Драматургія і Києво-Могилянська академія. Демократичні традиції українського театру. Театр Корифеїв (М. Кропивницький, брати Тобілевичі, М. Заньковецька). Театр Л. Курбаса. Два погляди на розвиток українського театру. Театр у тоталітарному суспільстві, занепад національної драматургії. Театр в умовах комерціалізації мистецтва. Проблеми і пошуки.
15. Музичне життя України кін. XVІІI – поч. ХХ ст. (1 год.)
“Граматика мусикійська” М.Ділецького. Духовна спадщина композиторів М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. Роль професійно-музичної школи у формуванні та підготовці композиторів і виконавців (Київська музично-драматична школа, Вищий музичний інститут у Львові (творчість М.Лисенка, К.Стеценка, Я.Степового, С.Людкевича, Ф.Колесси, О.Кошиця, М.Аркаса, Д.Січинського, М.Леонтовича).
16. Автобіографічне, епохальне та вічне (загальнолюдське) в поезії Т.Шевченка. (1 год.)
Суспільний сенс мистецької творчості.
Індивідуальне мірило суспільної та загальнолюдської проблематики. Найбільший національний поет.
„Переживання святості” (Володимир Шаян) як основний емоційний стрижень лірики Кобзаря.
Шевченковими рядками про наше сьогодення, про нас.
17. Напрямки та пошуки в літературі, театрі та образотворчому мистецтві кінця ХІХ- поч.ХХ ст. (1 год.)
Український театр корифеїв та його місце в культурному відродженні.
Неоромантична драма Лесі Українки, осмислення світової історії Соціальні та національно-демократичні теми у творчості О. Олеся, М. Вороного.
Приватні художні школи та передвижництво.
Мистецькі пошуки у жанровому живописі та графіці.
18. Українське малярство ХІХ століття. (1 год.)
Український портретний живопис – Т.Шевченко, В.Тропінін, Г.Валько, Д.Безперчий, А.Горонович. Художні центри Києва, Львова, Харкова, Полтави, Одеси, Чернігова (жанровий живопис та графіка). Приватні художні школи. О.Мурашко, М.Раєвська- Іванова. Живопис і графіка (П.Левченко, М.Пилипенко, О.Мурашко, І.Труш, Є.Буковецький, К.Устиянович, С.Васильківський, О.Сластьон, О.Кульчицька, Ф. Красицький, Ф.Кричевський, Г.Нарбут). Скульптура: Л.Позен, І.Мартон, М.Мікешин. Художня промисловість. Меценатство (Симеренки, Терещенки, Ханенки, Тарнавські).
19. Ф.Коновалюк, продовжувач класичних традицій – видатний художник ХХ ст. (1 год.)
1. Академічний стиль у творах Ф.Коновалюка
2. „Українська душа” Ф.З.Коновалюка.
3. Спроби поетизації художніх образів на основі творчості М.Стрельбицького.
20. Українська культура у тоталітарній державі. (1 год.)
Тоталітаризм проти культури, культура проти тоталітаризму (репресії, “селекція” інтелігенції, одержавлення творчих спілок). Лінгвоцит, інститути цензурування й редагування. Розстріляне відродження (знищення вчених, письменників, театральних діячів, художників, вчителів, краєзнавців). Руйнація унікальних пам’яток національної культури. Антиукраїнська політика в офіційній ідеології.
21. Проблеми української духовності (світської та релігійної) у ХХ ст. (1 год.)
Концепція офіційної народності – плацдарм для протистояння. Спростив асиміляції і тоталітаризму (І. Дзюба). Світ мистецтв А. Горської, О. Заливахи, М. Тригуба, І. Гончара. Література за гратами (В. Стус, М. Руденко, Є. Сверстюк, І. Калинець, В. Марченко, І. Світличний). Нескорене слово (Л. Костенко, І. Драч, Д. Павличко, П. Мовчан, М, Воробйов, Б. Антонечко-Давидович). Культурологічне значення української історичної романістики: Р. Іваничук, Ю. Мушкетик, П. Загребельний, І. Білик. (конференція по одному з творів на вибір).
22. Сучасна музика, українське кіно та телебачення. (1 год.)
Кризові явища на естраді як наслідок ідеологізації та денаціоналізації мистецтва. Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Іван Миколайчик і поетичне кіно. “Тіні забутих предків”, “Вавілон ХХ”, “Білий птах з чорною відзнакою”, “Захар Беркут” – як кращі зразки українського кіномистецтва. Телебачення – проблеми і пошуки. Симптоми комерціалізації. Національне відродження і естрада, фестивалі рок, авторські пісні.
23. Мова – життя духовного основа. (1 год.)
Дещо з мовної історії. Співвідношення між писемною та усною мовою у давніші часи. Церковнослов’янська (на основі македонського діалекту староболгарської) як "священна" мова для східних слов’ян у середньовіччі. Описки в пам’ятках, писаних нею, як свідчення характеру усної мови. На території України – мови української. Дохристиянський фольклор – риси української мови. Російський мовознавець ХІХ ст. Олександр Потебня: у його працях саме українська народна творчість служила зразками слов’янської давнини.
Цікавинки мовознавства: внутрішня форма слова (за Олександром Потебнею).
Мовознавство, подібне археології (за працею Олекси Різниченка «Спадщина тисячоліть»).
Багатство української синоніміки (За Олександром Завгороднім).
24. Культурологічна ідентифікація сучасних друкованих видань. Студійне опрацювання. (1 год.)
1. Поняття про «вихідні дані» друкованої продукції: де їх шукати? навіщо їх знати?
2. Структура видання: рубрики постійні та спорадичні.
3. Культурологічна ідентифікація: спрямованість (ідейно-естетична платформа); кому видання адресоване? яку мету (аналітичну, просвітницьку, популяризаторську) ставить? Які теми з історії та сучасного стану культури і наскільки ґрунтовно, переконливо висвітлює? Редколегія, редакція, авторський актив.
4. Вибір видання для культурологічної ідентифікації. Мотиви вибору; аналіз інтернет-версії обраного видання.
5. «Еврика!» (моє відкриття: це варто прочитати моїм друзям, родині).
6. Видання, пропоновані для ідентифікації: «Сучасність», «Ї», «Образотворче мистецтво», «Українська культура», «Слово Просвіти», «Політика і культура», «Культура», «Науковий світ» тощо.
3. Індивідуальні завдання
Метою написання реферату є формування у студентів уміння аналізувати окремі явища історії української культури, робити висновки та узагальнення, керуючись набутими теоретичними знаннями.
Обсяг реферату – 10 - 15 друкованих сторінок.
Робота має містити план, список використаної літератури, обов’язковим є наявність вступу та висновків.
Перелік тем рефератів:
Трипільська культура: сенси і символи.
Фольклорна символіка України.
Легенди і притчі "Повісті временних літ"
Дохристиянські вірування українців в оцінках Івана Огієнка
Дохристиянські вірування українців в оцінках Володимира Шаяна
Архітектурні особливості перших християнських храмів в Україні
Особливості мозаїк та фресок храму святої Софії у Києві
Полемічна література України ХVІІ ст.
Полеміка Івана Вишенського та Юрія Рогатинця – діалог ренесансної та ранньобарокової думки
Скульптор Іоанн-Георг Пінзель в контексті європейського Бароко
Козацькі літописи: ідеологія та етос
Трактат "Історія Русів": осмислення української ідентичності
Праця Миколи Костомарова "Книги буття українського народу" – ідеологічний маніфест Кирило-Мефодіївського братства.
Праця французького письменника-мандрівника "Росія 1839" (сучасне видання: "Николаевская Россия" – М.: Современник, 1990) як вагоме паралельне свідчення справедливості сатиричного змалювання Т. Шевченком імперії та імперських порядків
Неоромантизм драм Лесі Українки
Спогади Марії Заньковецької, Миколи Садовського та Марка Кропивницького про класичний український театр, їх культурологічна цінність
Український класичний театр і його висока оцінка російською театральною критикою ХІХ ст.
Новаторство театрального режисера Леся Курбаса
Олександр Архипенко – новатор світової скульптури ХХ ст.
Українська вища технічна школа у чеських Подєбрадах та місце культурологічних наук у її програмах
Хор Олександра Кошиця – повпред українського мистецтва у світі
Життя, діяльність і творча спадщина Івана Огієнка
Творчість Івана Кавалерідзе: скульптор, кінорежисер, драматург.
Олександр Довженко – новатор світового кіно
Олександр Довженко та Йосиф Сталін, або чому Диктатор не знищив Митця
Українське поетичне кіно як духовно-мистецьке явище (О.Довженко, С.Параджанов, Ю.Іллєнко, І.Миколайчук т. ін.)
Українські дисиденти 1960-х – 1980-х р.р.: боротьба і творчість
Постмодерн в українській культурі ХХ ст.
Праця Оксани Забужко "NOTRE DAME DE UKRAINE" та її значення для розуміння масштабів творчого доробку Лесі Українки
Сучасне документальне кіно України та здобутки вінницького творчого об'єднання "Плин" у його контексті
РУНвіра у концепціях Лева Силенка та Володимира Шаяна: спільне й відмінне
СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Гуманітарна складова технічної освіти у ВНТУ. – Вінниця, 2006.
Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання: Довідниково-методичний посібник. – Вінниця, 2006.
Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2000; 2002.
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К., 2002.
Культура українського народу: Навч. посіб. /В.М. Русанівський, Г.Д. Вервес, М.В. Гончаренко та ін. - К., 1994.
Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура. - К., 2000.
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX ст. Навч. посіб. - К., 2002.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. /М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича. - К., 2000; 2002; 2003 (4-е вид.).
Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. /За ред. К.В. Заблоцької. - Донецьк, 2001.
Українська культура: історія і сучасність. Навч. посіб. /За ред. С.О. Черепанової. - Львів, 1994.
Чорненький Я. Українська та зарубіжна культура: Теорія. Практика. Самостійна робота. – Львів, 2002.
Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. Навч. посіб. - К., 2002. –
Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій, К., 1993.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – Львів, 1993.
Лекції з історії зарубіжної та вітчизняної культури. – Львів, 1994.
Соціологічна думка України. Навчальний посібник. – К., 1996.
Історія української культури. – (за ред. І. Крип’якевича) – К., 1993.
Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос. /Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. - К.,2006.
Культура і побут населення України. – К., 1994.
Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1995.
Лозко Г.Українське народознавство. – Харків, 2005.
Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1995.
Овсійчук В. Нариси з історії українського мистецтва. ХIY – першої половини ХYII ст. – К., 1985.
Лобановський Б., Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ - початку ХХ ст. – К., 1989.
Білецький П., Горбачов Д., Димшиць Е. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К., 2000.
Степовик Д. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст.. – К., 1982.
Огієнко І. Українська культура. – К., 1993.
Культурне відродження в Україні. – К., 1991.
Історія мистецтв. – К., 1991.
Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.
Прокопчук В. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність. – К., 1995.
Поділля. Етнографічний довідник. – К., 1991.
Поділля і Волинь в контексті національно-культурного відродження. – Хмельницький, 1996.
Українська минувшина. – К., 1993.
Енциклопедія українознавства. – К., 2000.
Подольська Є., Лихвар В., Погорілий Д. Культурологія: кредитно-модульний курс. – К., 2006.
Культура Поділля. Методичні рекомендації. – Вінниця, 1993.
Зінченко А. Наш край Поділля. – Вінниця, 1993.
39. Сковорода Г. С. Твори у 2-х т. К.: Наукова думка. – 1973. – т.1 (с. 3 – 31); т.2 (с. 17 – 22).
40. Антоненко-Давидович Борис. Як ми говоримо. К.: Дніпро, 1968. 181 с.
41. Липинський В’ячеслав. Релігія і церква в історії України. / К.: ПБП «Фотовідеосервіс», 1993.
42. Зарубіжні українці. Довідник. / К.: Вид – во «Україна». 1991.
43. Українська культура. Лекції за ред. Дм. Антоновича. / К.: Либідь 1993.
44. Слабошпицький Михайло. Українські меценати. /К.: Ярославів Вал. – 2006.
СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Коновалюк Ф. (1890-1984). Каталог. – К., 1987
Ф.Коновалюк. Альбом. (Укладач Буяльська Т.Б.) – Вінниця, 2004
Шевченко Т.Г. Кобзар. К., 1983
Шевченко Т.Г. Художник, - К., 1961
Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа