НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ДРУГИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ЗАВДАННЯ №15 ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді: 1. П. Юркевич критикував ідеалізм та матеріалізм за їхню обмеженість. Так Ні 2. Осьовий час – це час, коли відбуваються події всезагального історичного значення. Так Ні 3. Науково-технічний прогрес визначає можливості і перспективи соціального прогресу. Так Ні 4. В ролі семіотичних систем можуть виступати будь-які фрагменти людського світу, що набувають функції знаків. Так Ні 5. Оскільки культура стала важливим об’єктом дослідження гуманітарних наук, то з’явилося більше ніж 300 визначень цього поняття. Так Ні Тести Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді. 6. Про вплив релігійних чинників на становлення капіталізму писав: а) М. Вебер; б) К. Маркс; в) Ф. Тьоніс. 7. Як називається особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розумі, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне це реалізувати: а) індивід; б) особа; в) індивідуальність. 8. Сумніваються у можливості пізнання світу: а) позитивісти; б) агностики; в) скептики. 9. За своєю соціальною функцією культура постає: а) матеріалізацією творчих самовиявлень людини; б) сукупністю створених людством мистецьких шедеврів; в) сукупністю нагромаджених людством багатств. 10) Із згаданих нижче діячів до складу Кирило-Мефодіївського братства входив: а) М. Драгоманов; б) П. Куліш; в) І. Франко. Тести В. Оберіть варіант правильного завершення положення. 1. Сьогодні не існує єдино виправданого визначення істини, оскільки: А) вона постає не як щось застигле, вічне, незмінне, а як процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя, а також дає змогу консультувати наявне, виявляти суттєве та пересвідчуватись у можливостя знання. Б) будь-яка царина діяльності людини засвідчує, що наука, релігія, мистецтво, філософія можуть її осягати, а це, у свою чергу, свідчить, що не існує монополії на істину; В) істина виникає на основі інтерсуб’єктивної комунікації і полягає у тому, що більшість домовляється вважати істиною те той те то; домовленість може бути змінена, тому істина також буде змінена. 2. Представники субстанційного тлумачення буття стверджують: А) буття відкриває справжній світ сутностей і є ніби вікном, через яке можна подивитися зі світу явищ на дійсність, а сам світ речей, явища, процесів є вічним, дійсним, незалежним від людської свідомості; Б) буття недоступне людському пізнанню, оскільки людський розум обмежений і може пізнавати лише те, що знаходиться у просторі та часі, тобто те, що людині дано у відчуттях, а саме буття виходить за межі чуттєвого сприйняття; В) буття приховується від людини і ніколи їй не відкриється, оскільки є таємницею, про яку знає лише Бог-Творець, як основа всього існуючого. Тест Г. Опрацювання філософського тексту. «Сучасна людина занадто пишається наукою, яку вона створила. В ній, безперечно, світ набуває нових форм. Однак такі інновації відносно не такі вже й глибокі. Вони полягають у тонкій плівці, якою ми вкрили інші фігури цього світу, які інші покоління людства збудували і які ми вважаємо нашим здобутком. Щоразу ми використовуємо це колосальне багатство, але не віддаємо йому належне, адже ми не здобули це багатство, а лише успадкували його. Як добрі спадкоємці, ми зазвичай доволі дурні. Телефон, двигун внутрішнього згорання, перфоратори — це геніальні відкриття, але вони не стали б можливими, якби 20 тисяч років тому людський геній не винайшов способу, як добути вогонь, зробити сокиру, молоток і колесо. Те саме стосується наукового тлумачення світу, що базується на інших попередніх тлумаченнях, і живиться від них здебільшого, від найдавніших, первинних, яким і є власне мова. Сучасна наука була б неможливою без мови, не тільки і не стільки тому, що це прописна істина: науку творити без мови неможливо — але й тому, що, навпаки, мова і є найпершою, примітивною наукою. Саме тому сучасна наука перебуває у постійній полеміці з мовою. Чи мала б наука якийсь сенс, якби мова не була джерелом для її пізнання, знанням, яке нам видається недостатнім і яке ми хочемо розширити? Ми не звикли бачити такі очевидні речі, бо давно вже, дуже давно людство, принаймні західне, «не говорить серйозно». Я не розумію, чому лінгвісти глибоко не зосередились на цьому дивовижному феномені. Сьогодні, коли ми розмовляємо, то не говоримо згідно з тим, що мова нам мала б підказати, а навпаки за усталеною звичкою і ніби жартома розмовляємо так, що наші слова говорять самі за себе, ми спілкуємося такою собі говіркою нашої мови, маючи на увазі те, що хочемо сказати» (Хосе Ортега-і-Гассет). Уважно прочитавши текст, спробуйте відповісти на питання: 1. Яка основна ідея тексту? 2. До якої галузі філософського знання вона належить? 3. Вкажіть та охарактеризуйте період до якого належить текст? Затверджено на засіданні каф. філософії Протокол № від Зав. каф. Петрушенко В.Л.