МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Лабораторна робота №6
з дисципліни:
«Основи охорони праці»
на тему:
«ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ»
Мета роботи: ознайомлення з приладами й методами контролю метеорологічних умов на виробництві.
Теоретична частина
До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання.
Усі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які беруть участь у терморегуляції організму - в системі кровообігу, потовиділення, нервовій. Значна вираженість окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а в деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань.
Основу профілактики негативного впливу виробничого мікроклімату на організм людини становить його нормування.
Норми виробничого мікроклімату регламентуються державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень". Ці ДСН передбачають наявність оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату. Оптимальні показники розповсюджуються на всю робочу зону і забезпечують відчуття комфорту. Допустимі показники встановлюють диференційно для постійних і непостійних робочих місць, і тільки у випадках, коли технологічні умови, або технічні чи економічні причини не дозволяють створити оптимальні умови.
У кабінах, пультах і постах управління технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки, а також в інших приміщеннях при виконанні робіт операторського тину, пов'язаних із нервово-емоційним напруженням, повинні бути створені тільки оптимальні параметри мікроклімату.
Вимірювання температури повітря. Опис приладів та виконання інструментальних замірювань.
Температура повітря вимірюється в робочій зоні в декількох точках. Для вимірювання температури вище 0 °С користуються ртутними термометрами, в яких ртуть при нагріванні розширюється рівномірно, а при температурі нижче (-39)°С вона замерзає.
Тому для вимірювання низьких температур використовують спиртові термометри. Для реєстрації зміни температури в часі користуються термографами. Термограф М-16 використовують для реєстрації зміни температури протягом доби, а термограф М-16А протягом тижня.
Для вимірювання дійсної температури в умовах теплового випромінювання користуються парним термометром.
Дійсну температуру повітря в робочій зоні визначають за формулою:
,
де tЧ, tС – показники чорного і посрібленого термометрів, °С,
k – константа парного термометра (визначається при його виготовленні).
Вимірювання вологості повітря
Максимальна вологість – кількість водяних парів у грамах, яка може міститися в 1 м3 повітря в насиченому стані. Кількість водяних парів у грамах, що містить в 1 м3 повітря в момент дослідження називається абсолютною вологістю.
При оцінюванні метеоумов у виробничих приміщеннях найчастіше враховують відносну вологість. яка є відношенням абсолютної вологості до максимальної при певній температурі повітря, і виражається в %.
Відносна вологість вимірюється за допомогою психрометрів, гігрометрів, гігрографів. Психрометри бувають стаціонарні – типу Августа і переносні – типу Ассмана.
Розрахунок відносної вологості повітря за показами психрометра Августа виконується за формулою:
,
де Рв і Рс – пружність насичених водяних парів (максимальна вологість) при температурі відповідно вологого й сухого термометрів;
а – психрометричний коефіцієнт, який залежить від швидкості руху повітря;
tС і tВ - відповідно показники сухого і вологого термометрів, °С;
Н – барометричний тиск, мм. рт. ст. (визначається за барометром).
Відносну вологість за показниками аспіраційного психрометра можна розрахувати за формулою (3):
Вимірювання швидкості руху повітря
Для вимірювання швидкості руху повітря використовуються анемометри чашкові і крильчасті, а також кататермометри.
У чашковому анемометрі МС-13 приймальною частиною повітряного потоку слугує хрестовина з чотирма півкулями, закріпленими на вертикальній осі.
Під час замірювань вісь чашкового анемометра повинна бути перпендикулярною до напрямку руху повітря.
Швидкість обертання півкуль залежить від швидкості руху повітря. Оберти осі, через механічну передачу, передаються на стрілки приладу - лічильника обертів. Межі вимірювання від 1 до 20 м/с, поріг чутливості анемометра 0,8 м/с.
Результати виконання роботи
Протокол 1
Визначення відносної вологості
Тип психрометра
Показники термометрів
Барометричний тиск мм рт. ст.
Відносна вологість, %
сухого
вологого
За таблицями
За номограмою
За формулою
Августа
23
21
718
80
86
84
Ассмана
23
20
718
75
80
76
Протокол 2
Визначення швидкості руху повітря
Тип анемометра
Показники анемометрів
Час вимірювання, с
Швидкість руху повітря, м/с
початковий
кінцевий
різниця показників
Чашковий
1460
1534
74
15
2.1
Крильчатий
2815
2855
40
15
1.4
Протокол 3
Зведення результатів
Місце замірювань
Пора року
Категорія робіт
Виміряні параметри
Оптимальні параметри за ДСН 3.3.6.042.-99
Температура °С
Відносна вологість
Швидкість руху повітря
Температура °С
Відносна вологість
Швидкість руху повітря
Лаб.
Тепл.
Легка 1б
23
80%
1.75 м/с
22-24
40-60%
0.2 м/с
Визначення відносної вологості повітря за формулами
Психрометр Ассмана:
Психрометр Августа:
Визначення середньої відносної вологості повітря
R
сер
=