Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Промисловість України та перспективи її розвитку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
на тему: «Промисловість України та перспективи її розвитку»
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ ІСНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ…………………..4
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ…………………...10
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………25
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...26
ВСТУП
Предметом дослідження наукової роботи є таке важливе питання як промисловість, як загального процесу, тобто результат взаємодії усіх сфер та галузей суспільного життя, встановлення зв’язків між суб’єктами господарств різних країн, внаслідок чого виробничий процес в країні стає основним чинником розвитку економіки.
Метою дослідження наукової роботи є поглиблення знань про проблеми та перспективи розвитку промисловості.
У роботі ми розглянемо сутність, ознаки, класифікацію промисловості, її проблеми і переваги. Ми будемо досліджувати окрему галузь промисловості, а саме легку промисловість та тенденції її розвиткую
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ ІСНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ.
Загальна характеристика промисловості. Класифікація промисловості.
Господарство країни – це система виробництва, обміну, розподілу та споживання, що історично склалась й розвивається на її території.
Загалом господарство країни прийнято поділяти на промисловість, сільське господарство, транспорт і третинний сектор (невиробничу сферу).
Галузі господарства – сукупність підприємств, установ та закладів, які виробляють однорідну продукцію чи надають послуги, що задовольняють однорідні потреби.
Галузева структура господарства – склад, співвідношення і зв’язок між галузями. У господарстві країни виділяють виробничу невиробничу сфери. До виробничої сфери належать галузі, які виробляють матеріальні цінності. До невиробничої сфери належать заклади, що задовольняють різноманітні соціальні та культурні запити людей.
Промисловість – галузь виробничої сфери, що поділяється на важку промисловість (промисловість групи А) та легку (промисловість групи Б). Важка промисловість займається випуском засобів виробництва (поєднання засобів праці та предметів праці). Промисловість групи Б займається випуском товарів народного споживання (легка і харчова промисловість). Промисловість визначає рівень розвитку економіки, тому можна і говорити про ефективність господарства.
Найважливішим показником ефективності господарства є продуктивність праці, що визначається величиною всієї продукції, виробленої за рік у країні , чи її окремій галузі у розрахунку на одного працюючого або за одиницю часу.
Дуже важливим для розвитку країни є її економічний потенціал – сукупна здатність галузей господарства виробляти промислову й сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво, перевезення вантажів і пасажирів, а також надавати послуги населення.
Господарство країни розміщується на її території певним чином. Різноманітність поєднання, взаємозв’язки й взаємо розташування підприємств, закладів та населених пунктів називається територіальною структурою господарства.
Залежно від скупчення промислових підприємств на певній території виділяють:
- промисловий центр – місто або селище міського типу, де зосереджено кілька промислових підприємств;
- промисловий вузол – виникає, коли на обмеженій території кілька підприємств мають спільну інфраструктуру й трудові ресурси;
- промисловий район – територіальне поєднання однієї або кількох галузей, між якими здійснюються виробничі зв’язки;
- промислові агломерації – зосередження підприємств різних галузей промисловості.
На розміщення підприємств окремих галузей впливають різні чинники, зокрема: а) природні (рельєф, водні ресурси); б) техніко-економічні (енергетичний, сировинний, транспортний, споживчий, економіко-географічне положення); в) демосоціальні (трудові ресурси, споживчий, соціальна інфраструктура).
Поєднання різних галузей та внутрішньогалузевих зв’язків промисловості призводять до утворення різних форм організації праці:
Концентрація – зосередження виробництва на великих підприємствах (всі етапи виробництва відбуваються на одному підприємстві)
Кооперування – утворення виробничого зв’язку між підприємствами (різні етапи виробництва відбуваються на кількох підприємствах)
Спеціалізація – випуск підприємством однорідної продукції. Розрізняють три форми спеціалізації: подетальна, предметна, постадійна.
Комбінування – зосередження на одному комбінаті технічно-відокремлених виробництв, які часто не зв’язані між собою.
Забезпечення взаємозв’язків між підприємствам – це завдання інфраструктури. Інфраструктуру поділяють на виробничу й соціальну. До виробничої інфраструктури належать лінії електропередач (ЛЕП), транспортні шляхи, водопроводи, склади, тобто споруди, які не беруть безпосередньої участі у виробництві, але сприяють йому. Соціальна інфраструктура покликана забезпечити необхідний рівень обслуговування громадян (школи, лікарні і т.д.)
Класифікація промисловості:
паливно-енергетичний комплекс (ПЕК);
чорна металургія;
кольорова металургія;
машинобудування;
хімічна промисловість;
лісова та деревообробна;
промисловість будівельних матеріалів;
харчова промисловість;
легка промисловість.
Розглянемо детальніше суть діяльності легкої промисловості.
Легка промисловість. Її класифікація. Проблеми легкої промисловості. Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням. Вона керується багатьма законами, зокрема: Конституція України, Податковий кодекс, Господарський кодекс, Митний Кодекс, Кодекс законів про працю, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства», Закон України «Про охорону навколишнього середовища», Закон України «Про захист прав споживачів» та інші. Легка промисловість – це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об’єднані в три групи, які спеціалізуються на одній діяльності: –текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, в’язання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;
–швейна;
–шкіряно-взуттєва,хутрова. Ефективність галузі залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.
Фактори розміщення підприємств даного комплексу різноманітні, проте можна виділити головні:
– сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону, вовняномиючі підприємства – в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри – біля м’ясокомбінатів;
– споживчий, так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами. Наприклад, дешевше постачати пресований бавовник-сирець, ніж бавовняні тканини;
– трудоресурсного забезпечення, який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Історично склалось так, що в її галузях використовується переважно жіноча праця (до 90%). Проте в регіонах необхідно враховувати можливість використання і жіночої, і чоловічої праці (тобто, розвивати легку промисловість у районах зосередження важкої індустрії і навпаки).
Нині на розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічний процес. Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин виробляється із сумішей натуральних і хімічних волокон.
Вовняне, бавовняне, шовкове, трикотажне виробництво орієнтується на сировину і споживача, взуттєве і швейне – на споживача, лляне – на сировину.
За випуском продукції (48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість. Головною галуззю текстильної промисловості в Україні, як і в усьому світі, є бавовняна галузь, яка зараз перебуває в занепаді. На неї припадає майже 50% усіх тканин, що виробляються. Бавовняне виробництво країни знаходиться у великій залежності від постачальників сировини. Тому передбачається відновлення бавовництва у південних районах, що дозволить забезпечити бавовняну промисловість на 70% власною сировиною і значно знизити собівартість виробництва тканин. У Херсоні вже введена експериментальна лінія бавовняно-очисного заводу, що споруджується відповідно до Державної програми розвитку легкої промисловості.
Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.
Тканини та інші вироби з бавовни виробляють у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватно-ткацька фабрика), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).
Вовняна промисловість є другою за значенням у галузі. Вона виробляє 7,0% усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглось. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. В Україні діє майже 30 підприємств галузі. Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі, Дунаєвцях (Хмельницька область), Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах; у ряді міст Чернівецької і Закар-патської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни та синтетичних волокон.
Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Вона пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і крепжоржет). Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську виготовляють шовкові тканини технічного призначення.
На власній сировині працює лляна промисловість, яка випускає 7,3% тканин країни. В Україні діє повний цикл виробництва та переробки льону, функціонує понад 30 льоно-заводів. Лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення. Тканини технічного призначення вирізняються високою міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені (Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.
Конопляно-джутова промисловість, крім привізного джгуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна. Майже всю продукцію підгалузі випускають Одеська джгутова фабрика і Харківський канатний завод, повністю задовольняючи потреби України та експортуючи частину.
Трикотажне виробництво продукує в’язані вироби з різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках. На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється до 9% товарної продукції легкої промисловості. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.
Понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості дає швейна галузь, займаючи друге місце в комплексі. Вона розміщена у районах споживання, у великих і середніх, і навіть малих населених пунктах, оскільки привезти сировину для неї, зокрема, нитки, тканини, неткані матеріали, хутра, штучні та натуральні шкіри, економніше, ніж готові вироби. У галузі зайнята майже половина працівників легкої промисловості. Фактор трудових ресурсів у розміщенні підприємств відіграє провідну роль. Швейні виробничі об’єднання і фірми розташовані в таких містах, як Київ, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Дрогобич, Артемівськ, Чернівці. Останнім часом з’явилось чимало приватних дрібних підприємств, частина швейних виробів імпортується.
У шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промис-ловості. Після текстильної дана підгалузь є найважливішою в комплексі і дає до 8% його товарної продукції. Сировиною для неї є шкіра свійських, диких і морських тварин, а також широко використовуються нові синтетичні матеріали (штучні шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття). Крім того, зі шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галанте-рейні вироби. Найбільші центри промисловості: Харків, Київ, Львів, Васильків, Бердичів, Запоріжжя, Тернопіль, Одеса.
Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями. Хутрова галузь спеціалізується на переробці хутра зі шкір диких звірів, звірів кліткового утримання та домашніх тварин. Найчастіше використовується для переробки хутро лисиці, куниці, видри, норки. Заготовляють шкіри овець, ховрахів, хом’яків, водяних щурів, сріблясто-чорної лисиці, кролика.
Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. В Україні штучне хутро виготов-ляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).
Натуральне хутро переробляють підприємства у Харкові, Балті, Краснограді (Харківська область), Львові, Одесі, Жмеринці.
До складу легкої промисловості входить також галантерейне виробництво, яке в Україні добре розвинене.
У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.
У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвивати машинобудування для легкої промисловості. Доцільним є відновлення посівів бавовни на півдні України; виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробка на штучні волокна і нитки; розгортання виробництва дубильних речовин; організація виробництва досі імпортованих поліуретанових композицій для взуттєвої галузі. Дуже важливими загальними проблемами є підвищення конкурентоспроможності галузі на основі вдосконалення виробничих відносин, впровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня, продуктивності праці тощо.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ.
Основні показники розвитку промисловості.
Таблиця 1
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млн. грн.
182718,3
210842,7
229634,4
289117,3
400757,1
468562,6
551729,0
717076,7
916618,3
Основні засоби промисловості (у фактичних цінах, на кінець року), млн. грн.
285328
311089
339259
362598
420080
456738
525222
660369
823796
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, відсотків
4,8
3,7
2,6
3,3
4,7
5,5
5,8
5,8
5,0
Частка збиткових підприємств, відсотків
42
41
42
40
38
37
35
33
39
Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис.
4461,8
4267,2
4063,5
3943,6
3941,2
3913,3
3851,9
3690,0
3530,8
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у промисловості, грн.
291,16
375,16
455,85
553,59
697,42
912,83
1144,59
1481,96
1933,92
Рис.1
З одного боку, дослідивши динаміку (рис.1), можна зробити висновок щодо зростання обсягу реалізованої продукції промисловості. Проте, з другого боку, ці показники не можуть нам дати чіткого розуміння ефективності економіки, адже цей обсяг виражений у фактичних цінах. Для більшого розуміння нам потрібно порівняти ці обсяги у цінах якогось базового року, адже інфляція протягом 8 років зросла у декілька десятків чи навіть сотень разів, що суттєво впливатиме на обсяг у фактичних цінах. Оскільки ми не маємо інформації щодо обсягів реалізації продукції у цінах базового року, скористаємось інформацією щодо кількісного виробництва продукції.
Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2009 роки
Таблиця 2
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
Добувна промисловість
Вугілля готове, млн.т
59,8
59,4
60,4
61,7
58,9
59,5
55,0
Торф неагломерований паливний (в умовній вологості), тис.т
559
544
639
462
395
358
449
Нафта сира, млн.т
2,8
3,0
3,1
3,3
3,3
3,2
2,9
Газ нафтовий попутний, млн.м3
745
832
880
962
950
867
744
Газовий конденсат, млн.т
1,1
1,3
1,2
1,2
1,1
1,1
1,1
Газ природний, млрд.м3
18,6
19,6
19,9
20,1
20,2
20,6
20,7
Руди і концентрати залізні неагломеровані, млн.т
63,0
66,0
69,5
74,0
77,9
72,7
66,5
Руди і концентрати залізні агломеровані, млн.т
58,9
63,1
65,0
68,8
72,8
64,1
55,9
Гіпс, тис.т
325
338
381
376
743
1161
711
Вапняк, млн.т
20,4
23,2
25,1
27,8
30,0
26,7
18,0
Крейда, тис.т
1319
1621
4352
5012
5572
5603
321
Піски природні, млн.м3
7,2
8,1
10,7
12,8
15,2
15,6
7,8
Галька, гравій, щебінь та камінь дроблений, млн.м3
34,5
39,3
37,8
45,8
60,2
62,6
40,9
Каолін та глини каолінові інші, тис.т
1176
1468
1566
1731
2172
1775
1119
Сіль і хлорид натрію чистий, тис.т
3863
4393
4811
5996
5548
4425
5395
Переробна промисловість
Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, тис.т
186
141
143
156
160
128
94,3
Яловичина і телятина, морожені, тис.т
97,9
57,0
50,1
43,9
61,5
39,4
26,9
Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, тис.т
80,2
74,1
81,4
130
179
157
130
Свинина морожена, тис.т
18,9
13,9
18,0
25,4
24,0
14,2
5,4
М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, тис.т
131
201
274
327
458
572
649
М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, морожені, тис.т
38,5
39,8
57,9
90,5
90,1
82,3
90,1
Вироби ковбасні, тис.т
271
332
309
301
330
335
272
Напівфабрикати м'ясні (включаючи з м'яса птиці) 1), тис.т
72,5
220
142
149
178
93,9
73,3
Соки фруктові та овочеві, нектари, тис.т
400
473
672
744
1077
977
733
Олія соняшникова нерафінована, тис.т
1257
1343
1382
2080
2228
1867
2796
Маргарин і продукти аналогічні, тис.т
250
282
302
311
317
316
353
Молоко оброблене рідке, тис.т
645
716
864
820
863
808
770
Масло вершкове, тис.т
1372)
116
120
104
100
84,8
74,7
Спреди та суміші жирові, тис.т
...
53,0
80,3
71,1
83,8
81,8
72,3
Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, тис.т
57,7
71,3
83,5
93,2
92,6
91,9
84,8
Сири жирні, тис.т
173
224
274
217
246
236
228
Продукти кисломолочні, тис.т
427
467
499
524
533
532
492
Борошно, тис.т
2827
2949
2944
2696
2908
3030
2735
Крупи, тис.т
294
335
342
322
318
363
395
Вироби хлібобулочні, тис.т
2335
2307
2264
2160
2034
1978
1826
Печиво солодке і вафлі, тис.т
272
285
314
337
358
373
339
Цукор білий кристалічний, тис.т
2486
2147
2139
2592
1867
1571
1275
у т.ч. буряковий
1456
1788
1900
2574
1867
1571
1271
Шоколад та інші продукти готові з вмістом какао, в брикетах, пластинах чи плитках, тис.т
205
244
283
303
329
346
330
Вироби кондитерські з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао, тис.т
293
310
285
241
256
250
266
Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню чи не приготовлені будь-яким іншим способом, тис.т
110
99,7
104
108
107
113
107
Вироби макаронні з начинкою, піддані тепловому обробленню або приготовлені іншим способом (сушені, заморожені): пельмені, вареники тощо; кускус, тис.т
62,1
66,8
102
108
110
93,7
77,0
Коньяки, бренді, млн.дал
1,6
2,0
2,4
2,8
3,6
3,9
3,1
Горілка, інші міцні спиртові напої (спирт питний з вмістом спирту менше 45,4 об.%; спирти, отримані дистилюванням з фруктів, крім лікерів, джина, вина виноградного), млн.дал
26,73)
40,33)
35,1
35,5
37,2
40,0
42,3
Лікери, солодкі наливки, спиртові настоянки, інші спиртові напої, млн.дал
5,7
7,4
23,13)
23,73)
25,43)
21,73)
13,13)
Спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менше 80 об.%, млн.дал
24,1
22,8
29,0
33,7
31,7
27,9
26,7
Вино "Шампанське", млн.дал
3,3
4,0
4,4
4,5
4,5
4,0
4,2
Пиво солодове, включаючи пиво безалкогольне і пиво з вмістом алкоголю менше 0,5%, млн.дал
170
194
238
268
316
320
300
Води натуральні мінеральні негазовані, млн.дал
6,5
7,7
14,8
15,7
30,5
35,4
28,5
Води натуральні мінеральні газовані, млн.дал
79,3
77,3
100
115
130
120
102
Напої безалкогольні, млн.дал
125
140
169
176
196
173
147
Сигарети, які містять тютюн, або суміші тютюну з замінниками тютюну, млрд.шт.
96,8
109
120
120
129
130
114
Пряжа бавовняна, тис.т
8,6
11,2
11,2
9,9
12,7
10,4
6,7
Тканини, млн.м2
76,3
108
114
99,9
114
109
86,8
Білизна постільна, млн.шт.
10,5
11,1
12,0
13,3
16,1
12,4
9,2
Килими та вироби килимові, млн.м2
4,2
5,1
5,6
6,2
7,7
7,1
4,7
Матеріали неткані і вироби з матеріалів нетканих, тис.т
6,8
8,8
11,6
14,7
16,1
16,6
14,5
Вата бавовняна, віскозна та з інших текстильних матеріалів, вироби з вати,тис.т
4,9
6,1
6,7
12,1
15,1
18,8
17,6
Полотна трикотажні машинного чи ручного в'язання, тис.т
5,3
6,3
5,9
5,7
4,7
3,0
2,8
Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в'язання, млн. пар
43,3
51,4
55,5
53,8
60,3
61,7
59,5
Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі, тис.шт.
875
615
649
630
534
376
399
Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі та вироби аналогічні жіночі та дівчачі, тис.шт.
3277
3637
3346
2675
2541
2512
1783
Костюми чоловічі та хлопчачі, тис.шт.
1567
1860
1608
1344
1107
1000
632
Костюми жіночі та дівчачі, тис.шт.
604
837
893
730
524
496
317
Піджаки та блейзери, куртки типу піджаків, джемпери та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі, тис.шт.
1417
1615
1917
1815
1394
1081
782
Жакети та блейзери, піджаки, куртки типу піджаків, джемпери та вироби аналогічні жіночі та дівчачі, тис.шт.
4123
4772
4644
4115
3725
2527
2036
Брюки, бриджі чоловічі та хлопчачі, тис.шт.
6504
8223
7371
6933
6436
5513
4671
Брюки, бриджі жіночі та дівчачі, тис.шт.
10559
10354
8519
7582
5988
5207
3255
Сукні та сарафани жіночі та дівчачі, тис.шт.
1167
1209
1264
916
961
1046
1340
Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного в’язання, тис.шт.
6324
5029
4964
4753
3849
2341
1474
Одяг верхній трикотажний, тис.шт.
3803
4666
4452
5926
4174
4421
3119
Трикотаж спідній, млн.шт.
18,8
25,6
26,9
30,7
31,2
22,7
16,8
Пальта і напівпальта, шуби з хутра натурального, тис.шт.
11,2
10,4
14,5
11,2
8,9
8,6
6,7
Шкіра, оброблена після дублення чи оброблена під пергамент, тис.м2
3859
3977
4287
4242
3794
4398
2859
Взуття, млн. пар
20,3
21,7
20,5
21,2
22,5
22,2
20,4
Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис.м3
2197
2414
2409
2385
2525
2266
1745
Бруски, планки та фризи для паркетного або дерев’яного покриття підлоги, профільовані, незібрані, з деревини листяних порід, тис.м2
1171
1781
2338
2306
2735
3997
3367
Фанера клеєна, тис.м3
114
145
173
164
178
171
109
Плити деревостружкові необроблені, тис.м3 умовних
732
975
1150
1329
1641
1622
1295
Шпон лущений, тис.м3
43,5
53,6
52,7
51,9
57,6
43,8
29,6
Шпон струганий, млн.м2
14,2
21,7
23,8
26,3
37,5
31,9
30,0
Вікна, двері, їх рами та пороги, дерев’яні, тис.м2
1056
1503
2353
3114
3695
3796
2236
Папір та картон для графічних робіт некрейдовані, тис.т
25,9
39,3
44,0
47,0
46,4
39,1
29,2
Папір побутового та санітарно-гігієнічного призначення, тис.т
93,4
107
111
112
122
125
120
Папір та картон спеціальні некрейдовані; папір сигаретний, не розрізаний за розмірами, тис.т
249
287
318
318
385
388
363
Коробки, ящики та сумки з гофрованих паперу та картону, млн.м2
437
548
657
742
857
856
783
Шпалери та аналогічні покриття з паперу, млн.умов. кусків
128
153
165
160
170
178
163
Зошити, млн.шт.
358
369
490
687
841
663
344
Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, млн.т
20,8
22,0
18,9
19,2
20,6
19,5
17,4
Смоли (кам’яновугільні), тис.т
1015
1029
876
910
934
881
785
Бензин моторний з вмістом свинцю 0,013 г/л і менше, тис.т
4308
4997
4609
3926
4161
3223
3259
Паливо дизельне для транспорту автомобільного і залізничного, тис.т
6325
6265
5290
4270
4147
3659
3903
Мазути паливні важкі, тис.т
7970
7766
5889
3836
3477
2460
2600
Мастила, масла інші, тис.т
180
214
176
210
214
188
103
Пропан і бутан скраплені, тис.т
722
754
766
758
824
727
733
Парафін нафтовий, тис.т
15,7
13,9
11,0
13,0
12,2
12,2
…4)
Бітум нафтовий і сланцевий, тис.т
386
395
448
512
577
448
349
Барвники синтетичні, т
4954
5717
1708
2773
4599
4713
5144
21.02.2014 01:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора