Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Задачі
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Готова модульна робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Варіант 1
1. Бухгалтерський облік в себе включає фінансовий, оперативний і статистичний обліки - НІ.
2. На активному рахунку сальдо записується в дебеті – ТАК.
3. Операції четвертого типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни в активі та пасиві в сторону зменшення – ТАК.
4. Який з наведених нижче видів обліку не належить до складових бухгалтерського обліку:
2) оперативний
5. Що з наведеного нижче відноситься до власних джерел формування господарських засобів:
1) статутний капітал;
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) отримано з рахунку в банку грошові кошти в касу підприємства Д-т30 К-т31
2) передано запаси у виробництво Д-т23 К-т20
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 20 К-т 63 – отримано матеріали від постачальника.
2) Д-т 23 К-т 13 – нарахована амортизація необоротних активів, які беруть участь у виробництві.
3) Д-т 92 К-т 65 – нараховано єдиний соціальний внесок.
8. Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку.
План рахунків бухгалтерського обліку — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.
План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і міжнародних стандартів та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та є обов’язковим для використання.
Система рахунків – це спосіб економічного групування, поточного відображення і оперативного контролю за активами організації, джерелами їх утворення і господарськими операціями. Система рахунків практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Кожен рахунок призначений для відображення конкретного об’єкта обліку. Тобто бухгалтерський рахунок виступає засобом групування(узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворення, а також господарських процесів, які підтверджені документально і згруповані за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за змінами під час діяльності підприємства. Будь-який рахунок є таблицею двосторонньої форми, ліва частина якої має назву дебет, права – кредит.
Отже, дебет – це ліва частина таблиці, яка відображає побудову рахунку бухгалтерського обліку. Кредит – це права частина таблиці, яка відображає побудову рахунку бухгалтерського обліку.
Рахунок складається з таких частин: назва, залишок(сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту.
Назва рахунку – це назва об’єкта господарських засобів, джерела їх утворення або господарського процесу, інформація про який відображається на рахунку.
Залишок(сальдо) – сума засобів, наявна за певним їх видом(рахунком) на момент спостереження. Фактично, він є різницею між підсумками записів по дебету і кредиту рахунків з урахуванням змін по рахунку на кінець підзвітного рахунку. Сальдо може бути початковим(вхідним), тобто залишок засобів на початок звітного періоду, і кінцевим(вихідним),тобто залишок засобів на кінець звітного періоду.
Залежно від того, на якій стороні рахунку записується сальдо, воно може бути дебетовим або кредитовим.
Рахунок, який не має сальдо(воно дорівнює нулю), має назву закритий рахунок. Відкритий рахунок означає відобразити по ньому дані про як мінімум одну господарську операцію, закрити рахунок – звести його до нуля.
Оборот по дебету – сума записів господарських операцій по дебету без врахування сальдо по дебету на початок періоду.
Оборот по кредиту – сума записів господарських операцій по кредиту без врахування сальдо по кредиту на початок періоду.
Значення господарських операцій, які збільшують рахунок, записуються на тій стороні рахунку, на якій розміщене початкове сальдо. Записи, які зменшують рахунок, - на стороні, протилежній початковому сальдо. Числові записи по рахунку здійснюються без будь-яких додаткових арифметичних знаків «+» або «-».
Рахунки бухгалтерського обліку щодо балансу діляться на дві групи: рахунки для обліку господарських засобів(активні рахунки) і рахунки для обліку джерел утворення активів(рахунки джерел або пасивні рахунки).
Всі рахунки господарських засобів – рахунки активні. Вони мають таку будову:
- залишок по рахунку(може бути лише дебетовим);
- оборот по дебету(означає надходження активів);
- оборот по кредиту(означає використання, вибуття активів).
Отже, активні рахунки – це рахунки, призначені для групування, систематизації і вторинної реєстрації інформації про стан, рух та зміни господарських засобів за їхніми видами(при їх класифікації за складом та функціональною роллю під час виробництва).
Операції по будь-якому активному рахунку можуть мати сальдо кінцеве більше або дорівнює 0. По активному рахунку сальдо кінцеве менше від нуля бути не може, оскільки неможливо витратити активів більше, аніж їх було.
До активних належать рахунки: 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках».
Всі рахунки джерел утворення активів – пасивні. У пасивному рахунку початковий залишок завжди відображається по кредиту(кредитове сальдо), на цій же стороні рахунку відображається і збільшення джерел. Зменшення джерел відображається по дебету пасивних рахунків.
Пасивні рахунки – рахунки, призначені для групування, систематизації і вторинної реєстрації інформації про стан, рух та зміни джерел господарських засобів підприємства.
До пасивних належать рахунки: 40 «Статутний капітал», 42 « Додатковий капітал», 50 «Довгострокові позики», 66 «Розрахунки з оплати праці».
Особливу групу становлять активно-пасивні рахунки, які об’єднують ознаки активних і пасивних рахунків.
9.Принципи бухгалтерського обліку
Ведення бухгалтерського обліку в будь-якій країні ведеться згідно із затвердженими принципами . В Україні ці принципи прописані у «Законі про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
- принцип автономності, який означає, що кожен суб’єкт господарювання як юридична особа веде облік майна і зобов’язань та складає фінансову звітність відокремленого від особистого майна та зобов’язань засновників та власників;
- принцип безперервності полягає в тому, що підприємство відповідно до його засновницьких документів має намір вести свою діяльність безперервно;
- принцип єдиного грошового вимірника у бухгалтерському обліку полягає у відображенні господарських операцій у єдиному грошовому вимірнику(гривня);
- принцип обачності – це відображення у бухгалтерському обліку доходів і витрат на підставі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій;
- принцип нарахування та відповідності доходів та витрат застосовується для визначення моменту проведення витрат і отримання доходів.
Варіант 2
*1. Фінансовий облік регламентується законодавчими і нормативними актами державних органів влади Так
2. На пасивному рахунку зменшення об’єкта обліку відображається за дебетом-Так.
3. Синтетичні рахунки – це рахунки, які деталізують зміст аналітичних рахунків НІ.
4. Що з наведеного нижче не відноситься до принципів бухгалтерського обліку
2) балансування
5. Котрий з наведених нижче розділів балансу відноситься до активу
3) необоротні активи
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) сплачено з рахунку в банку кошти різним кредиторам Д-т50(60) К-т31
2) отримано на рахунок в банку грошові кошти від покупців Д-т31 К-т36
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 31 К-т 30 – предано кошти з каси на рахунок у банку.
2) Д-т 93 К-т 66 – нарахування зарплати працівникам відділу збуту.
3) Д-т 90 К-т 26 – списано собівартість готової продукції.
8. Інвентаризація – як складова частина методу бухгалтерського обліку є способом виявлення з наступним обліком ресурсів(активів підприємства) і джерел їх фінансування, які не піддаються документальному оформленню, для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
9.Поняття про господарський облік. Види господарського обліку та облікові вимірники.
Господарський облік — це облік господарської діяльності підприємства, функціональної діяльності бюджетної установи, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація фактів, явищ та господарських процесів. Залежно від призначення облікової інформації господарський облік поділяють на:
— оперативний;
— статистичний;
— бухгалтерський.
Оперативний облік ведеться безпосередньо на місцях проведення господарських операцій (чисельність працівників, хід виконання плану тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативного обліку використовуються для поточного контролю і спостереження за окремими операціями на певних ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними безпосередньо в процесі виконання.
Статистичний облік вивчає і контролює масові соціально-економічні та суспільні процеси, явища природи (перепис населення, використання робочого часу, працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність бюджетної установи зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський облік у бюджетних установах повинен забезпечити систематичний контроль за ходом виконання кошторисів доходів та видатків установ, станом розрахунків з підприємствами, організаціями і працівниками цих установ, використання матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням, сприяти ефективнішій фінансово-господарській діяльності та розвитку соціальної сфери установ.
Облікові вимірники. У бухгалтерському обліку в бюджетних установах для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників:
— натуральні;
— трудові;
— грошові (вартісні).
Натуральні вимірники застосовують для отримання даних про господарські засоби та процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, м2, м3, га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей. За допомогою натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але й якісну характеристику об'єктів.
Трудові вимірники використовують для визначення кількості витраченої праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години, людино-хвилини тощо). У поєднанні з натуральними вимірниками з їх допомогою розраховують заробітну плату.
Грошові вимірники використовуються для узагальненого відображення господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів в єдиній вартісній оцінці в грошових одиницях (гривні). Грошовий вимірник є найбільш універсальним і узагальнюючим.
У бухгалтерському обліку в бюджетних установах використовуються всі види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі фінансові та господарські факти, явища, процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.
Варіант 3
1. Необоротні активи – це господарські засоби з терміном експлуатації більше одного року
Так
2. Операції першого типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни лише в пасиві балансу - НІ.
3. На активному рахунку зменшення об’єкта обліку відображається за дебетом – НІ.
4. Що з наведеного нижче відноситься до методу бухгалтерського обліку:
2) рахунки
5. Що з наведеного нижче відноситься до необоротних активів:
1) основні засоби
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) нарахована амортизація основних засобів загальновиробничого призначення
Д-т 91 К-т 13
2) утримано із заробітної плати внески до фондів соціального страхування
Д-т 661 К-т 652
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 44 К-т 43 – За рахунок прибутку створено резервний капітал.
2) Д-т 91 К-т 20 – Списано вартість виробничих запасів на загальновиробничі витрати.
3) Д-т 20 К-т 37 – Оприбутковано матеріали від підзвітної особи.
8. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку стосовно бухгалтерського балансу.
Органічний взаємозв'язок між рахунками і балансом зумовлює те, що всі рахунки стосовно балансу поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні. Як баланс, так і рахунки бухгалтерського обліку мають двосторонню форму. Залежно від того, на якому боці балансу відображено певну статтю (на лівому, тобто в активі, чи на правому — в пасиві), на тому самому боці відкритого для даної статті рахунка записується сальдо та збільшення, а на протилежному боці — зменшення. Економічна відмінність між активними і пасивними рахунками виявляється насамперед у тім, що на активних рахунках обліковується наявність та рух засобів підприємства, а на пасивних — наявність та рух джерел утворення вказаних засобів. Формальною ознакою, відмінністю між активними і пасивними рахунками є те, що сальдо на активних рахунках завжди дебетове, а на пасивних — кредитове. Указаний поділ рахунків є засадним, що зумовлює як економічні відмінності між рахунками, так і їхню будову. Саме такий підхід дає можливість, з одного боку, розчленувати баланс на рахунки, а з другого — узагальнити дані рахунків у наступному балансі.
Окрему групу рахунків становлять активно-пасивні. Проте в межах групи вони неоднорідні. На них обліковуються засоби, джерела та господарські процеси. Виходячи з цього, сальдо за ними може бути в певний період дебетовим, а в інший — кредитовим. Разом з тим окремі активно-пасивні рахунки можуть мати розгорнуте сальдо, тобто одноразове сальдо за дебетом і кредитом. На такі синтетичні рахунки не поширюється загальне правило виведення сальдо. Тут сальдо виводиться як підсумок сальдо аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка. Оскільки на кінець місяця будь-який аналітичний рахунок активно-пасивного синтетичного рахунка буде або активним, або пасивним, зрозуміло, що й цей рахунок матиме сальдо або дебетове, або кредитове.
Вивести сальдо за активно-пасивним рахунком без аналітичних рахунків неможливо, тому що на дебеті активно-пасивних рахунків обліковують збільшення за активними аналітичними рахунками і зменшення за пасивними аналітичними рахунками, а на кредиті — навпаки.
9.Баланс, його зміст і будова.
Баланс – система показників, згрупованих в одну таблицю, які характеризують склад, розміщення, джерело і призначення господарських засобів підприємства на звітну дату в грошовому виразі.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
За будовою бухгалтерський баланс є двосторонньою таблицею: ліва частина – актив балансу, права – пасив балансу.
Залежно від призначення звітних даних є різні види балансів:
1. Початковий або вступний – складається з моменту реєстрації підприємства. У такому балансі показники на початок року нульові, а на кінець періоду відображають результати діяльності підприємства за звітний рік і є початковими для балансу наступного року.
2. Проміжний – складається протягом календарного року поквартально наростаючим підсумком.
3. Річний відображає активи, зобов’язання і власний капітал підприємства за звітний рік станом на 31 грудня.
4. Розподільний складається у разі реорганізації підприємства.
5. Проміжний ліквідаційний складається ліквідаційною комісією ліквідовуваного підприємства з моменту її призначення до дати, визначеної власниками для формування такого балансу.
6. Ліквідаційний складається ліквідаційною комісією після завершення розрахунків з кредиторами і затверджується органом, що ухвалив рішення про ліквідацію юридичної особи.
Крім того, є ще:
7. Зведений баланс складається підприємствами, що мають у своєму складі балансові філії.
8. Консолідований – звіт материнського (холдингового) і дочірніх підприємств та об’єднань.
9. Сальдовий складається на певну дату, як щомісячно, так і щоквартально перед звітним балансом за даними залишків(сальдо) по рахунках бухгалтерського обліуку.
10. Баланс спільної діяльності.
11. Баланс бюджетної установи.
12. Баланс банку.
За будовою бухгалтерський баланс є двосторонньою таблицею: ліва частина - актив балансу, права – пасив балансу.
Актив балансу – система показників, яка надає інформацію про господарські засоби за їх складом і функціональним значенням під час виробництва.
Пасив балансу – система показників, яка відображає джерела утворення та цільове призначення господарських засобів підприємства, що об’єднані в якісно однорідні групи.
Засоби фінансування називають зобов’язаннями і відображають у пасиві балансу.
Різниця активів і зобов’язань – це вартість власних засобів підприємства(власний капітал):
Активи = Зобов’язання + Власний капітал
Звідси:
Власний капітал = Активи - Зобов’язання
Наведене співвідношення є головним балансовим рівнянням.
Кожен показник, наведений в балансі, називається статтею балансу і має тризначний цифровий код і назву, яка визначає об’єкт господарських засобів, про який наводиться інформація по даній статті.
Будова балансу одночасно підпорядкована задачам контролю і аналізу фінансового стану підприємства, що визначає розподіл балансу на кілька уособлених частин – розділів. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визнання та розкриття його статей, визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.
Актив балансу складається з 4 розділів:
1. Необоротні активи – активи, які не були віднесені до оборотних.
2. Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу або 12 місяців від дати балансу.
3. Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але не належать до наступних звітних періодів.
4. Необоротні активи та групи вибуття.
Пасив балансу містить 5 розділів:
1. Власний капітал – частина активів підприємства, що залишається після відрахування його зобов’язань.
2. Забезпечення майбутній витрат і платежів – умовні (потенційні) зобов’язання, щодо яких сума й час майбутніх платежів не визначені (оплата відпусток працівникам, здійснення гарантійного ремонту випущеної продукції).
3. Довгострокові зобов’язання - зобов’язання, що не належать до поточних.
4. Поточні зобов’язання - зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або одного року від дати балансу.
5. Доходи від майбутніх періодів – доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.
Загальний підсумок показників активу і пасиву балансу називають «валютою» балансу.
Особливою властивістю бухгалтерського балансу є рівність вартісних підсумків активу й пасиву(«валюти») балансу зумовлена тим, що в обох частинах відображають ту саму суму коштів, але за різними групуваннями: в активі – за видами, в пасиві – за джерелами.
Варіант 4
1. Бухгалтерський облік в себе включає фінансовий і внутрішньогосподарський обліки -Так
2. На активному рахунку сальдо записується в кредиті-Так.
3. Операції третього типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни лише в активі
Ні
4. Який з наведених нижче видів обліку не належить до складових бухгалтерського обліку:
2) статистичний;
5. Що з наведеного нижче відноситься до власних джерел формування господарських засобів:
2) резервний капітал;
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) витрачено МШП для потреб збуту - Д-т 93 К-т 22
2) нарахована амортизація основних засобів адміністративного призначення
Д-т 92 К-т 13
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 92 К-т 20 – Списано вартість виробничих запасів на адміністративні витрати.
*2) Д-т 63 К-т 31 – Здійснення оплати постачальникам.
3) Д-т 66 К-т 30 – Видано зарплату з каси.
8. Поняття бухгалтерського обліку
Це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про діяльність суб’єкта господарювання зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
9.Синтетичні й аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок:
Синтетичні рахунки-це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємства ведеться узагальнено. Вони призначені для обліку інформації про склад і рух майна підприємства, коштів,джерел їх утворення в загальному вигляді і грошовому вимірнику.Аналітичні рахунки використовуються для детальної характеристики об’єктів бух.обліку, в яких крім грошового вимірника застосовують натуральний і трудовий вимірники.Їх взаємозв’язок : 1.на рахунках синтетичного і аналітичного обліку сальдо розміщують в одній і тій же стороні;2.кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на аналітичних – частковими сумами;3.Якщо дебитує синтетичний рахунок,то однаково дебитують його аналітичні рахунки;4.Сума залишків і оборотів за всіма аналітичними рахунками повинна дорівнювати залишку й оборотам відповідного синтетичного рахунку.
Варіант 5
1. Внутрішньогосподарський облік регламентується законодавчими і нормативними актами державних органів влади - Ні
2. На пасивному рахунку зменшення об’єкта обліку відображається за кредитом – НІ.
3. Сума дебетових оборотів синтетичних рахунків дорівнює дебетовому обороту аналітичного рахунку – НІ.
4. Що з наведеного нижче відноситься до методу бухгалтерського обліку:
2) інвентаризація
5. Котрий з наведених нижче розділів балансу відноситься до активу:
1) витрати майбутніх періодів
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) витрачено МШП на загальновиробничі потреби Д-т 91К-т 22
*2) відображено собівартість реалізованої продукції Д-т 91 К-т 79
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
*1) Д-т 36 К-т 70 -
2) Д-т 79 К-т 90 – списано фінансовий результат на собівартість реалізованої продукці.
3) Д-т 66 К-т 65 – Утримано із зарплати єдиний соціальний внесок.
8. Способи виправлення помилок в облікових реєстрах
Облікові реєстри- це носії спеціального формату у вигляді відомостей,журналів-ордерів, книг тощо, які призначенні для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження,групування та узагальнення інформації. При реєстрації господарських операцій можуть мати помилки. Виправлення помилок залежить від їх характеру та часу виявлення. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових реєстрів і звітів підчищення і необумовлені виправлення не допускаються. Помилки в первинних документах,облікових реєстрах і звітів, що створенні ручним способом, виправляються коректурним способом тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписують правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, котрі підписали цей документ,із зазначенням дати виправлення.
Помилки, допущені при складанні кореспонденції рахунків ,виправляються методом «червоного сторно» або способом додаткових записів. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки із зазначенням номера та дати помилкового запису,а також документа,що є основою для цього запису. Використовується цей спосіб у випадках коли виявляють занижену суму здійсненої господарської операції. А також для уточнення дебетових та кредитових оборотів окремих рахунків.
9. Рахунки бухгалтерського обліку: суть, будова і види
Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Для обліку залишку і руху певного виду господарських засобів використовують окремий рахунок.
Рахунки мають вигляд двосторонніх таблиць, на яких окремо обліковуються збільшення і зменшення об’єктів обліку. Ліву частину рахунка називають дебетом, праву — кредитом. Рахунок складається з таких частин: назва,залишок(сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту. Назва рахунку – це назва об’єкта господарських засобів,джерела їх утворення або господарського процесу, інформація про який відображається на рахунку. Залишок – сума засобів, наявна за певним їх рахунком на момент спостереження. Оборот по дебету – сума записів господарських операцій по дебету без врахування сальдо по дебету на початок періоду. Оборот по кредиту - сума записів господарських операцій по кредиту без врахування сальдо по кредиту на початок періоду. Всі рахунки господарських засобів – рахунки активні. Вони мають таку будову: -залишок по рахунку, -оборот по дебету, -оборот по кредиту. Активні рахунки – це рахунки, призначенні для групування, систематизації і вторинної реєстрації інформації про стан, рух та зміни господарських засобів за їхніми видами. Пасивні рахунки - це рахунки, призначенні для групування, систематизації і вторинної реєстрації інформації про стан, рух та зміни джерел господарських засобів підприємства. Особливу групу становлять активно-пасивні рахунки,які об’єднують ознаки активних і пасивних рахунків.
Варіант 6
1. Оборотні активи - це господарські засоби з терміном експлуатації більше одного року –Ні.
2. Операції першого типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни лише в активі балансу - ТАК
3. На пасивному рахунку збільшення об’єкта обліку відображається за кредитом -ТАК.
4. Який з наведених нижче видів обліку не належить до складових бухгалтерського обліку:
2) статистичний
5. Що з наведеного нижче відноситься до необоротних активів:
2) нематеріальні активи;
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1)передано у виробництво малоцінні та швидкозношувані предмети Д-т 23К-т 22
2) оприбутковано запаси від підзвітної особи Д-т 20К-т 372
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 671К-т 40 – Дивіденди направлено на збільшення статутного капіталу.
2) Д-т 26 К-т 23 – Передана з виробництва на склад готова продукція.
3) Д-т 92 К-т 13 – нарахована амортизація основних засобів адміністративного призначення.
8. Види обліку. Користувачі облікової інформації
Облік-це процес,який складається з операцій спостереження ,сприйняття,вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя. Види: *оперативний(ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій,в тому числі тих,які не можуть бути відображені іншими видами обліку);*статистичний(вивчає і контролює масові соціальноекономічні та суспільні процеси,явища природи);*бухгалтерський(це процес виявлення, вимірювання,реєстрації,накопичення,узагальнення,зберігання та передача інформації про діяльність суб’єкта господарювання зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень).
Користувачів облікової інформації умовно можна поділити на зовнішніх і внутрішніх. Внутрішніми є: -власники підприємства, -управлінська служба підприємства, - робітники і службовці підприємства. Зовнішніми є: -партнери підприємства по ринку (постачальники,замовники,покупці, клієнти), -органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби,органи державної статистики,органи державних і міжнародних комісій і комітетів), -фінансові аналітики та радники; -громадськість(громадські організації,профспілки).
9. Типи господарських операцій, що призводять до змін в бухгалтерському балансі
Є 4 типи господарських операцій, які призводять до змін або лише в структурі господарських засобів, або лише у структурі джерел утворення господарських засобів, або у структурі господарських засобів і джерел їх утворення одночасно.
1-й тип господарських операцій передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі господарських засобів, тобто активі балансу (Актив+Х-Х=Пасив), але підсумок по активу в цілому залишається незмінним.
2-й тип передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі джерел господарських засобів, тобто пасиві балансу (Актив=Пасив+Х-Х), але підсумок по пасиву в цілому залишається незмінним.
3-й тип передбачає, що відбувається одночасне збільшення як господарських засобів (збільшення окремих статей активу балансу), так і джерел господарських засобів (збільшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж саму суму. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву балансу зростає, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс.(Актив+Х=Пасив+Х)
4-й тип передбачає, що відбувається одночасне зменшення як господарських засобів (зменшення окремих статей активу балансу), так і джерел утворення господарських засобів (зменшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж суму. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву зменшується, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс.(Актив-Х=Пасив-Х).
Варіант 7
1. Бухгалтерський облік в себе включає внутрішньогосподарський, оперативний і податковий обліки. - Ні
2. На пасивному рахунку сальдо записується в дебеті. - Ні
3. Операції першого типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни в активі та пасиві в сторону збільшення - Ні
4. Що з наведеного нижче не відноситься до принципів бухгалтерського обліку:
2) балансування;
5. Що з наведеного нижче відноситься до власних джерел формування господарських засобів: 3) додатковий капітал.
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) сплачено з рахунку в банку внески до фондів соціального страхування
Дт 65 Кт 31
2) видано грошові кошти підзвітній особі
Дт 37 Кт 30
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 66 К-т 30 Видано заробітну плату
2) Д-т 64 К-т 31 Сплачено податки
3) Д-т 31 К-т 681 Отримано аванс
8. Оперативний облік – це різновид господарського обліку, який ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій (виконання робочого плану, облік відпрацьованого часу), зокрема операції які не можна відобразити іншими видами обліку. Дані оперативного обліку використовуються для поточного контролю і спостереження за окремими операціями з певних ділянок господарської діяльності з метою керівництва ними безпосередньо під час їх здійснення.
9. Принципи бухгалтерського обліку.
Принципи бухгалтерського обліку – це основні засади, на яких здійснюються функції суб`єкта господарської діяльності у мікроекономічному середовищі.
В Україні принципи ведення Б О прописані в законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
принцип автономності, який означає, що кожен суб`єкт господарювання, як юридична особа веде облік майна та забов`язань та складає фінансову звітність відокремлено від особистого майна та забов`язань засновників та власників
принцип безперервності полягає в тому, що підприємство, відповідно до його засновницьких документів, має намір вести свою діяльність безперервно
принцип єдиного грошового вимірника полягає у відображенні операцій у єдиному грошовому вимірнику
принцип обачності – це відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат на підставі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій
принцип нарахування нарахування та відповідності доходів і витрат застосовується для визначення моменту приведення витрат і отримання доходів
принцип періодичності передбачає поділ безперервної господарської діяльності підприємства на звітні періоди (місяць, квартал), для виявлення результатів цієї діяльності за певні відрізки часу та складання звітності
принцип повного висвітлення полягає в тому, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні результати операцій підприємства
принцип послідовності – це постійне постійне застосування підприє мством обраної облікової політики
Варіант 8
1. Фінансовий облік не регламентується законодавчими і нормативними актами державних органів влади. - НІ
2. На активному рахунку кінцеве сальдо визначається шляхом додавання до початкового сальдо обороту за дебетом і віднімання обороту за кредитом. - Так
3. Сума дебетових оборотів аналітичних рахунків дорівнює дебетовому обороту відповідного синтетичного рахунку
4. Що з наведеного нижче відноситься до методу бухгалтерського обліку:3) калькуляція
5. Котрий з наведених нижче розділів балансу відноситься до активу: 2) оборотні активи;
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) проведено відрахування до фондів соціального страхування на фонд оплати праці загальновиробничих робітників Д-т 91 К-т 65
2)утримано із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб Д-т 661 К-т 641
7 Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 60 К-т 31 Сплачене кредит
2) Д-т 91 К-т 66 Нараховано заробітну плату
3) Д-т 64 К-т 63 Відображено податковий кредит
8. Поняття подвійного запису – це спосіб відображення кожної операції в дебеті одного і кредиті другого взаємопов`язаних рахунків в одній і тій самій сумі. Вказана система запису відображає необхідність внесення як мінімум двох записів операцій в рахунки для того, щоб зберігалась рівність частин балансу.
9. Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку.
Предмет Б О визначається відповідно до функцій покладених на нього в управлінні мікро- та макроекономікою
Б О здійснює інформаційне відображення обігу капіталу на підприємстві, контролює його раціональне використання і розподіл і розподіл суспільно необхідного продукту через ринкові відносини задля задоволення потреб конкретних людей.
Таким чином предметом Б О є капітал та його обіг в процесі виробництва розподілу і часткового споживання продукту а також джерела утворення капіталу та використання його у господарській діяльності
Рис. 3. Об’єкти бухгалтерського обліку.
Варіант 9
1. Необоротні активи - це господарські засоби з терміном експлуатації менше одного року - Ні
2. Операції другого типу, що призводять до змін в балансі, спричиняють зміни лише в пасиві балансу - Так
3. На пасивному рахунку збільшення об’єкта обліку відображається за дебетом -Ні
* 4. Який з наведених нижче видів обліку належить до складових бухгалтерського обліку:
1) фінансовий;
2) управлінський;
5. Що з наведеного нижче не відноситься до необоротних активів
3) витрати майбутніх періодів
6. Запишіть кореспонденцію рахунків за такими операціями
1) нарахована амортизація основних засобів відділу збуту Д-т 93 К-т 13
2) проведено відрахування до фондів соціального страхування на фонд оплати праці адміністративного персоналу Д-т 92 К-т 65
7. Вкажіть зміст операцій, які записуються такими бухгалтерськими проведеннями
1) Д-т 92 К-т 66 Нараховано зарплату адміністративному персоналу
2) Д-т 79 К-т 92 Списано адміністративні витрати на фінансовий результат
3) Д-т 37 К-т 30 Видано кошти під звіт
8. Поняття методу та характеристика методичних прийомів бухгалтерського обліку.
Метод бухгалтерського обліку - це система прийомів, яка забезпечує суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення (в узагальненому вигляді у грошових вимірниках) об'єктів бухгалтерського обліку, що має на меті отримання інформації для управління ними.
Метод бухгалтерського обліку складається з окремих специфічних методичних прийомів:
Документування - спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, коштів, джерел їх утворення та господарських процесів) у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо).
Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності і стану господарських засобів, коштів підприємства та джерел їх утворення на певну дату.
Оцінювання - спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою оцінювання натуральні і трудові характеристики (вимірники) господарських засобів перераховують у вартісні. Калькулювання - це метод обчислення собівартості виготовлення одиниці товарно-матеріальних цінностей або одиниці виконаних робіт.
Рахунки - спосіб групування за певною системою фінансово-економічної інформації для її поточного відображення у бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за господарськими процесами, станом господарських засобів та джерел їх формування
Подвійний запис - це подвійне відображення у бухгалтерському обліку кожної господарської операції: у дебеті одного чи декількох рахунків та одночасно у кредиті одного чи декількох рахунків на одну й ту саму суму.
Балансове узагальнення - спосіб групування і відображення наявності й стану господарських засобів підприємства за складом і використанням та джерелами формування на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської фінансової звітності.
Бухгалтерська звітність - сукупність способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку і впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний період.
Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле - метод бухгалтерського обліку.
9. Документування в бухгалтерському обліку
Документування - спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, коштів, джерел їх утворення та господарських процесів) у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо), що є важливою частиною методу бухгалтерського обліку.
Бухгалтер. документ – це письмове свідоцтво певної форми і змісту, що фіксує і підтверджує факт здійснення господар. операції або розпорядження на право її виконання.
Первинний документ - це документ, який безпосередньо складається в процесі ведення господар. операції або відразу після її завершення.
Зведений обліковий документ – це документ складений на підставі декількох первинних документів і використовується для контролю та впорядкування оброблених даних.
Первинні і зведені документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні носити наступні реквізити: назва документу(форми), дата і місце складання, назва підприємства від імені якого складається, зміст і обсяг господарської операції, одиниці виміру господар. операцій, посади осіб відповідальних за здійснення
15.02.2014 18:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора