Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Тема 6
І рівень
1.б; 4.а;
2.д; 5.б;
3.б; 6.а;
ІІ рівень
Територіальний поділ праці — це об’єктивний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності.
Передумогвами територяального поділу праці є природні умови і ресурси, реалізація їх визначається суспільними умовами виробництва і обміну.
Яким районам надають перевагу у виборі місця виробництва продукції? Перевагу надають тим районам, в яких затрати на одиницю продукції є найнижчими.
Показниками ефективності територіального поділу праці є різниця вартостей продукції на місці її виробництва і на місці збуту.
Рушійними силами територіального поділу праці є рівень розвитку науково-технічного прогресу, спеціалізація виробництва в економічних регіонах та економічний ефект виробництва. Однак головним рушієм розвитку територіального поділу праці в сучасних умовах є економічний ефект.
Економічний ефект територіального поділу праці виражається через формулу: Ц с > Цв + S, де Цс - ціна товару на місці продажу (споживання); Цв - ціна товару на місці його виробництва; S - транспортні витрати.
Просторовий аналіз економіки полягає у вивчені економічної системи, щодо функціонуванні у просторі. Такий аналіз передбачає розв’язання проблеми просторового характеру , який поділяється на : аналітичний, плановий, політико — економічний.
Глобалізація — це посилення суспільно — економічного звя’язку у світовому масштабі.
Економічний ефект територіального поділу праці залежить від продуктивності праці в різних регіонах та від транспортних витрат на перевезення товарів
Вигоди від територіального поділу прці компенсацію витрат, пов’язаних з доставкою і реалізацією; збільшення капіталовкладень при освоєнні нових родовищ корисних копалин; фінансування капітального будівництва.
Чи можна у будь — якому регіоні виробляти усі потрібні йому продукти і чому? В кожному економічному районі ніяк не можна створити всі виробництва і таким чином позбутись ввезення продукції з інших районів, у тому числі з віддалених. Прагнення виробляти в районах буквально всі види продукції не виправдовує себе, оскільки це негативно впливає на всю систему територіального поділу праці і веде до зростання витрат виробництва.
Чинники розміщення поділяються на категорії жорсткі і м’які.
До м’яких чинників розміщення відносять:
інтенсивність,різноманітністьі якість дій з охорони довкілля;
якість природного і культурного середовища;
творчий клімат;
генерація та сприйняття інновацій;
відчуття громадської ідентифікації локальних громадських організацій з регіонами.
14.До жорстких чинників розміщення відносять :
географічне положення; топографічна характеристика; природні умови.
доступність до інфраструктури;
кількість, якість і різноманітність світових ресурсів;
галузева структура,розміри і види властивостей господарських об“єктів.
15.Опір відстані — це перешкоди або труднощі, які виникають при переміщенні людей та товарів.
Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть
або зареєструйтесь.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!