Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
ЕПі
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра ЕПІ
Контрольна робота
ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................................2
Розділ 1. Ситуаційна діагностика підприємства................................................3
Розділ 2. Організаційно-управлінська діагностика підприємства....................8
Розділ 3.Діагностика виробничо-господарського потенціалу підприємства..10
Розділ 4. Фінансова діагностика підприємства..................................................13
Висновки та рекомендації....................................................................................17
Список використаної літератури.........................................................................18
ВСТУП
Ускладнення характеру діяльності підприємств як наслідок наростання кризових явищ у вітчизняній та світовій економіці висуває нові вимоги до інструментів управління і, зокрема, до методів дослідження й оцінки їх діяльності. Все більш чітко проявляється необхідність в удосконаленні відомих нині й розробці нових рішень теоретичного та прикладного характеру, спрямованих на забезпечення високої ефективності аналітичної й управлінської діяльності підприємств в ринкових умовах. Саме тому в даний час склалися об'єктивні передумови для застосування в системі управління діяльністю підприємств такого інструмента, як економічна діагностика, який дозволяв би проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про діяльність підприємств, яка б служила базою для розробки та прийняття ефективних управлінських рішень. Застосування економічної діагностики в процесі управління господарською діяльністю підприємств дозволить своєчасно виявляти і розпізнавати стан підприємства за непрямими ознаками, що є особливо актуальним в умовах змінності та невизначеності зовнішнього економічного середовища.
РОЗДІЛ 1. Ситуаційна діагностика ПАТ Бердичівська фабрика одягу"
Здійснюючи ситуаційну діагностику, керуємося схемою, наведеною на рис.1
Рис.1
1.Загальна характеристика галузі, визначення профілю галузі
Повне найменування
Публiчне акцiонерне товариство "Бердичiвська фабрика одягу"
Скорочене найменування (за наявності)
ПАТ "Бердичiвська фабрика одягу"
Організаційно-правова форма
Публічне акціонерне товариство
Поштовий індекс
13301
Область, район
Бердичiвський район
Населений пункт
м. Бердичiв
Вулиця, будинок
Соборна площа, буд.1/2
У 1901 р. у Бердичеві утворилася профспілкова організація швейників,через 20 років вони вже мали свою спілку,один із протоколів засідання її правління свідчить у листопаді 1920 р. у Бердичеві була відкрита перша радянська кравецька швейно-ремонтна майстерня . На початку 1925 р. перша держшвей майстерня стала фабрикою " Швейна фабрика колективу безробітних кравців Бердичівшвей Бердичівського комітету боротьби з безробіттям. Замовлень на той час вистачало як від організацій , так і індивідуальних , справлявся з цим колектив із 70 виробничників і службовців,вже через 10 років людей на фабриці працює у шість разів більше, у 1940 р. статтю під назвою "Швейна фабрика увійшла в ряди передових пресв’ятила діяльності підприємства газета "Радянський шлях". Після початку великої Вітчизняної війни фабрика не зупинила роботу,після звільнення Бердичева від фашистів до міста почали прибувати з евакуації її працівники,сировини майже не було, в більшості перешивали ,а ніж шили. У 1945 р. виробничі потужності у порівнянні з минулим зросли у дев’ять разів , а випуск валової продукції у дев’ятнадцят,розпочинається рух за швидкісні методи роботи. Протягом 50-х рр. було відремонтовано головний корпус з розширенням приміщень, організовано цех для підготовки до виробництва, придбані десятки одиниць устаткування, почали виходити нові моделі одягу. У 60-70-х рр. колектив перед собою ставить здійснення генеральної реконструкції підприємства у цей час колектив фабрики нараховує понад 2000 чоловік. На фабриці діє 10 потоків на 712 робочих місць, 9 потоків ковеєрезовані. На 1 січня 1979 р. підприємство стає комплексно механізованим. У 1980 р. воно вступило із 70-ма моделями одягу. Фабрика поставляла свою продукцію майже 40-ка торгуючим організаціям. У 1988 р. радянська економіка була в важкому стані,але фабрика працювала, і згодом перейшла на повний госп. розрахунок і самофінансування. На початку 90-х. підприємство переживало кризу,партнери в рази піднімали ціни,зменшився асортимент продукції що випускалася як результат значно подорожчали чоловічі костюми і чоловічі піджаки ,фабрикою пройшли страйки , вона залізла у багато мільйонні борги. Працівників тоді майже не втратили,навіть моделі намагалися поновлювати,але загалом ситуація склалася критична,скоротили 2 дитячі садки , 2 їдальні перейшли на роботу в 2 зміну, у працівників поменшали зарплати. У 1993 р. фабрика перейшла на роботу з давальницькою сировиною і ще через 2 роки акціонувалися , що й допомогло залишитись на плаву фабриці на ринку швейних виробів. У 1998 р. за кошти угорського інвестора (Braga) було переобладнано і механізовано виробництво на суму близько 312 тис. доларів , що стало поштовхом для отримання великої кількості замовлень із закордону. У 2002 прийнято рішення перевести фабрику на виготовлення класичного чоловічого костюму, додатково керівництво фабрики вирішує здійснити переозброєння пошивних потоків з виготовлення чоловічого піджака,брюк це принесло свої плоди закордонні світових брендів серед яких Mark and Spencer, ZARA,Bagir,Central.
2.Аналіз ринку: рушійні сили, інтенсивність та «якість» конкуренції
Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.
У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.
Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вживання і промислового призначення. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни.
Список лідерів внутрішнього ринку очолює багатопрофільний торгово-виробничий концерн «Текстиль-Контакт», основний вид діяльності якого полягає у виробництві і реалізації всіх видів тканин, штучного хутра, трикотажних полотен, прикладних матеріалів, фурнітури (понад 20 тис. найменувань). Виробництво такого різноманітного асортименту стало можливим завдяки великим бюджетним замовленням на бавовняні, шерстяні і напівшерстяні тканини, а також на речове і постільне майно відомчого призначення для ряду міністерств і відомств.
Іншим об’єднанням з промисловим, науковим і фінансовим потенціалом, яке швидко розвивається, є корпорація підприємств «Текстиль-Україна» (зареєстрована в грудні 1999 р.). Її розвитку сприяють великі фінансові партнери з Росії. До складу корпорації входять 27 підприємств по всій території України, і на них виробляється практично весь асортимент продукції легкої промисловості. Провідна роль у завоюванні зовнішніх ринків збуту вже кілька років належить АТ «Україна» (м. Житомир), що поставляє свої вироби до Німеччини, Чехії, Словенії, Хорватії, Угорщини, Польщі; АОЗТ «Черкаський шовковий комбінат», який реалізує шовкові тканини до США, Данії, Чехії, Угорщини; ВАТ «Рівнельон»; ЗАТ «ВОЗКО» (м. Вознесенськ).
Успішно освоюють нові зразки одягу і реалізують до країн далекого і близького зарубіжжя ЗАТ «Черкаське трикотажне підприємство «Любава», фірма «Украмтекс» (м. Бровари). Торгова марка Almatti є найбільшим виробником високоякісного верхнього одягу. Кожний рік Almatti пропонує жінкам понад 100 моделей пальт, плащів, курток і костюмів різних кроїв, силуетів і стильових рішень.
Текстильна галузь
Із загального числа підприємств текстильної промисловості понад 140 здійснюють зовнішньоекономічну діяльність: експортують свою продукцію до країн Європи і СНД – в основному чоловічий та жіночий верхній одяг, костюми, блузки, сорочки, а також одяг промислового призначення, нижню білизну, рукавиці, рукавички. Структура експорту швейної галузі представлена на діаграмі 1.1.
//
Діаграма 1.1 Експорт та імпорт швейної продукції в грошовому вираженні за 2007 р. (USD)
Найбільші поставки українського текстилю здійснювалися до Німеччини – 40%, до Франції – 9%, Польщі та Італії – по 7%, Нідерландів та Угорщини – 5%. У 2007 р. найбільше було експортовано костюмів і спідниць жіночих, костюмів і штанів чоловічих, пальт і курток жіночих.
Всього за 2007 р. текстильної продукції було експортовано на суму 561,8 млн USD.
Виробництво швейної галузі представлено різноманітним випуском продукції: різні текстильні і шкіряні головні убори, головні убори із штучного і натурального хутра, верхній одяг – пальта, куртки, кожушки з штучного хутра і текстилю, піджаки, костюми, одяг для дітей, нижня білизна, рукавиці.Більша частина потреб українських споживачів в текстильному одязі задовольняється завдяки імпорту. Майже половина поставок – з Китаю.
Трикотажна промисловість
Експортно-імпортна ситуація в трикотажній промисловості трохи відрізняється від швейної.
//
Діаграма 1.2 Експорт та імпорт трикотажних виробів в грошовому вираженні за 2007 р. (USD)
Найбільша кількість швейних виробів (в грошовому вираженні) в 2007 р. поставлялася до Данії (23%), оскільки саме з цією країною укладено найбільше договорів, що регламентують роботу за давальницькою схемою. Близько17% виробів поставлялось до Німеччини, 13% – Литви, 12% – Угорщини, 8% – Росії, 7% – Італії, по 6% до Польщі і Франції (діаграма 1.1).
Найбільше було експортовано тенісок, майок та іншої натільної білизни; светрів і пуловерів; костюмів і спідниць жіночих; сорочок і жіночих блузок.
Всього за 2007 р. було експортовано товарів швейної промисловості на суму близько 133,3 млн USD.
Як і текстильних виробів, на ринку представлено дуже багато імпортних трикотажних виробів. При цьому практично половина всього імпорту швейної продукції припадає на Китай. Найбільше було імпортовано: колготок, панчіх, шкарпеток, гольфів; светрів і пуловерів; тенісок і майок.
Виробництво трикотажу в Україні представлено такими видами одягу, як нижній трикотаж (футболки, теніски, близько 24 млн шт.), верхній трикотаж (светри, кофти, пуловери, близько 10 млн шт.). Також виробництво було направлено на випуск панчішно-шкарпеткових виробів, спортивного одягу та одягу для дітей.
РОЗДІЛ 2.Організаційно-управлінська діагностика ПАТ Бердичівська фабрика одягу"
/
Як видно зі схеми керівництво підприємством здійснює генеральний директор. У його підпорядкуванні знаходяться: заступник ген. директора, який безпосередньо керує виробничо-технічним відділом та виробничими цехами; Комерційний директор у підпорядкуванні якого є відділ зовнішньо - економічної діяльності, постачання та збуту, склад готової продукції. Технічний директор, який здійснює керівництво механіко-енергетичною службою, відділом АСУ, котельнею. У безпосередньому підпорядкуванні Голови правління знаходяться: планово-економічний відділ, Головний бухгалтер та централізована бухгалтерія.
Планово-економічний відділ займається роботою з економічного планування на підприємстві, вдосконалення організації праці, управління виробництвом, форм та систем заробітної плати, матеріального та морального стимулювання працівників, здійснює організацію комплексного аналізу діяльності підприємства, забезпечує розробку пропозицій по ефективному використанню виробничих потужностей, підвищенню рентабельності виробництва, аналізує ефективність застосування діючих форм та систем оплати праці та забезпечує розробку пропозицій по їх удосконаленню.
Відділ технічного контролю складає графіки виробництва продукції, забезпечує контроль за ходом виконання планових завдань шляхом оперативного регулювання роботи всіх дільниць виробництва, забезпечує ритмічну роботу всіх дільниць, проводить нормування та організацію праці робітників всіх цехів, забезпечує технічну підготовку виробництва.
Бухгалтерія здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, забезпечує збереження власності акціонерного товариства.
Далі розглянемо повноваження, обов'язки та права деяких працівників за професіями та загальних зборів:
Вищим органом управління ВАТ є загальні збори акціонерів. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів ВАТ відноситься вирішення таких питань:
- внесення змін і доповнень до Статуту;
- затвердження локальних нормативних актів ВАТ;
- затвердження штатного розкладу ВАТ;
- затвердження складу правління;
- обрання ревізійної комісії (контроль за фінансово-господарською діяльністю, обирається на 3 роки);
- визначення головних напрямків діяльності ВАТ та планів його розвитку;
- затвердження річних результатів роботи ВАТ;
- затвердження річного бухгалтерського балансу ВАТ, звіту та висновків ревізійної комісії;
- затвердження розмірів та порядку розподілу чистого прибутку;
- прийняття рішень про розмір виплати дивідендів;
- визначення порядку відшкодування збитків;
- прийняття рішень про припинення діяльності ВАТ, про призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
У період між загальними зборами акціонерів вищим органом управління ВАТ є Правління склад якого затверджується загальними зборами терміном на 3 роки. Правління вирішує усі питання діяльності ВАТ окрім тих які належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
РОЗДІЛ 3. Діагностика виробничо-господарського потенціалу підприємства
Потенціал промислового підприємства розглядається як здатність підприємства до виробництва й реалізації конкурентоспроможної продукції, за умов раціонального використання існуючих ресурсів і можливостей, в обсягах, необхідних для забезпечення ефективного функціонування підприємства відповідно до його стратегічних і тактичних планів розвитку.
Виробничий потенціал підприємства відображає спроможність наявних (на підприємстві виробничих) ресурсів (персоналу і засобів виробництва) до перетворення вихідних ресурсів в умовах раціонального взаємозв’язку виробничих процесів, з урахуванням специфіки технології, ресурсозабезпечення, комунікацій та завантаження потужностей, на готову продукцію і послуги.
До характеристик виробничого потенціалу відносяться: цілісність, складність, взаємозамінність, альтернативність його елементів, взаємозв’язок і взаємодія його елементів, здатність до сприйняття в якості елементів новітніх досягнень науково-технічного прогресу, здатність до розвитку шляхом безпосереднього та систематичного використання нових технологічних ідей, гнучкість виробничої системи, потужність виробничого потенціалу.
До структурних особливостей слід віднести цілісність, складність, взаємозамінність елементів, їх взаємозв’язок і взаємодію. Якісними характеристиками можна вважати здатність елементів потенціалу до сприйняття досягнень науково-технічного прогресу, гнучкість виробничого потенціалу. Головна кількісна характеристика виробничого потенціалу підприємства — виробнича потужність — максимальна реальна можливість випуску продукції необхідної якості в номенклатурі та асортименті плану за певний період часу при використанні наявного обладнання й реалізації заходів з вдосконалення технології, організації виробництва і праці.
Трудовий потенціал підприємства є складовою частиною виробничого потенціалу, що за своїми якісними й кількісними характеристиками повинна відповідати потребам виробництва щодо забезпечення ефективного функціонування підприємства згідно з його стратегічними і тактичними планами розвитку.
Виробнича здатність господарської системи визначається кількістю використовуваних засобів праці — наступний елемент виробничого потенціалу. Засоби праці взаємозамінні з іншими видами ресурсів. Особливо висока взаємозамінність між основними фондами й живою працею. Технологія не є речовинним елементом виробництва і завжди матеріалізується в тій або іншій системі засобів праці. Однак вона визначає форми зв’язку особистих і речовинних елементів виробництва, а також усі просторові й тимчасові зв’язки між речовинними елементами і стадіями виробництва. Тому технологія є одним з найважливіших елементів виробничого потенціалу.
Останній елемент виробничого потенціалу підприємства — інформація — є специфічним ресурсом. У виробничих процесах інформація виконує сполучну роль, поєднуючи його елементи як одне ціле: регулює споживання ресурсів і заміщення одних видів ресурсів іншими; визначає направленість процесу виробництва, сприяє підвищенню продуктивності праці й засобів праці, підвищенню рівня та ефективності технологій. Значна частина ресурсів у вигляді інформації міститься у самій господарській ланці як результат дії її служб, а також від інших спеціалізованих організацій [1].
До показників, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, належать питома вага основних виробничих фондів у майні підприємства, фондоозброєність та фондомісткість.
Питома вага вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості цих фондів (за вирахуванням їх зносу) до вартості майна підприємства. Це співвідношення (коефіцієнт) має бути не меншим 0,5.
Фондоозброєність — показник, що характеризує рівень забезпеченості основними виробничими фондами промислово-виробничого персоналу підприємства. Розраховується фондоозброєність відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників підприємства
Фондомісткість — показник, який характеризує рівень середньорічної вартості основних виробничих фондів на одиницю вартості виробленої валової продукції. Розраховується фондомісткість відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів до вартості виробленої валової продукції.
Стан основних виробничих фондів характеризується такими показниками: коефіцієнтом оновлення; коефіцієнтом вибуття; коефіцієнтом приросту; коефіцієнтом зносу; співвідношенням основних виробничих та невиробничих фондів.
Показники майнового стану та ефективності використання основних засобів:
Фондовіддача;
Фондовіддача – відношення чистого доходу від реалізації продукції до середньої вартості основних засобів; показник, який відображає обсяг валової (товарної) продукції у вартісному вираженні на одиницю (1 грн) середньорічної вартості основних виробничих фондів, які беруть участь у виробництві цієї продукції. Цей показник є найбільш узагальнюючим і характеризує ефективність використання основних виробничих фондів.
Оцінка виробничого потенціалу
Табл.1
Показники
2009 рік
2010 рік
2011 рік
Фондоозброєність
186,88
195,82
205,59
Фондомісткість
1286,80
1327,90
1489,60
Фондовіддача
1,22
1,44
1,54
Отже,у всіх показниках іде тенденція до зростання,що є позитивним для підприємства.
РОЗДІЛ 4.Фінансова діагностика підприємства.
Аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" дає змогу оцінити обсяги і динаміку валового та чистого прибутку, зробити висновки про їх структуру, а також охарактеризувати показники рентабельності.
У табл.3.1 відображено дані Звіту про фінансові результати, необхідні для того, щоб проаналізувати прибутки та збитки за 2009 – 2011 рр.
Табл. 2
Аналіз динаміки (зміни) фінансових результатів за 2009 – 2011рр.
Назва показника
2009р.
2010р.
2011р.
Відхилення
2010р. до 2009р.
Відхилення
2011р. до 2010р.
тис.грн.
тис.грн.
Чистий дохід від реалізації
694741
720454
876974
25713
156520
собівартість реалізації продукції
511014
563727
634429
52713
70702
валовий прибуток
183727
156727
242545
-27000
85818
інші операційні доходи
163252
150484
1288220
-12768
1137736
адміністративні витрати
51622
59197
114173
7575
54976
витрати на збут
43118
40297
40422
-2821
125
інші операційні витрати
163252
150866
128820
-12386
-22046
Фінансові результати від операційної діяльності
прибуток
97297
72353
101752
-24944
29399
збиток
0
0
0
0
0
інші фінансові доходи
253
21
9
-232
-12
інші доходи
276061
59536
32997
-216525
-26539
фінансові витрати
94294
65630
74340
-28664
8710
інші витрати
211106
63324
48984
-147782
-14340
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
прибуток
68211
2499
11436
-65712
8937
збиток
0
0
0
0
0
Податок на прибуток від звичайної діяльності
78
2082
5397
2004
3315
Чистий:
прибуток
68133
348
6039
-67785
5691
збиток
0
0
0
0
0
Так з 2009 р по 2011р. чистий дохід від реалізації продукції ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" зростає,що є позитивним для підприємства. Значно зросла і собівартість реалізованої продукції : у 2010р. порівняно з 2009р. – на 52713 млн. грн., а у 2011р. порівняно з 2010р. зросла на 70702 млн. грн.
У 2010р. порівняно з 2009р. знизилися інші операційні доходи на 12768 тис. грн., а у 2011р. порівняно з 2010р. - зросли на 1137736 тис. грн. Разом з тим, іде тенденція до зниження інших операційних витрат у період з 2009 р. по 2011р.
В цілому бачимо, що найкращі показники підприємство мало у 2009 р. Чистий прибуток складав 68133 тис. грн., але у 2010 р. бачимо суттєве погіршення діяльності.
Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оцінка можливості повернення боргів, платоспроможність та ліквідність (табл. 3.2).
Табл.3
Аналіз фінансово – економічного стану ПАТ "Бердичівська фабрика одягу"
Показник
Значення
Нормативне значення
2009 р.
2010 р.
2011 р.
Коефіцієнт автономії
0,15
0,25
0,09
>= 0,5
Коефіцієнт фінансового ризику
0,85
0,75
0,91
крит.<1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
0,45
0,71
0,43
>0,5 зростання
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,007
0,0008
-
0,2-0,5
Коефіцієнт швидкої ліквідності
0,61
0,86
0,71
>1
Загальний коефіцієнт ліквідності
1,08
1,24
1,04
>2
Коефіцієнт загальної оберненості капіталу
1,37
2,14
1,56
збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
2,67
3,32
2,43
зменшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
1,64
3,39
1,92
зменшення
Середній термін обороту дебіторської заборгованості
136,7
110
150,2
зменшення, в днях
11.Середній термін обороту кредиторської заборгованості
222,5
107,6
190,1
зменшення, в днях
Отже, порахувавши показники, що відображають розподіл і використання фінансових ресурсів, бачимо, що показники не відповідають нормам, а у 2011 р. відбулося значне погіршення діяльності.
Коефіцієнт автономії щороку зменшується, тому є ризик появи фінансових труднощів у майбутньому.
Помітно зменшився і коефіцієнт маневреності власного капіталу, що свідчить про зниження можливості вільно маневрувати власними оборотними коштами.
Коефіцієнт фінансового ризику показує скільки одиниць за вчених засобів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і - кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки.
Коефіцієнт загальної ліквідності показує, що на сир заводі є недостатньо коштів на погашення поточної заборгованості.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає ступінь покриття поточних зобов'язань поточним фінансовими інвестиціями і грошовими коштами та їх еквівалентами.
Коефіцієнт швидкої ліквідності, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості протягом 2009-2010 рр. зростає, а у 2011р. відбулося зменшення цього показники. Це говорить про те, що чим більша кількість оборотів, тим краще. У цьому випадку підприємство швидше отримує оплату по рахунках.
Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення дебіторської заборгованості над кредиторською свідчить про погіршення платоспроможності підприємства у 2010 р. ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" має заборгованість перед кредиторами, залежить від зовнішніх позик.
Висновок
Отже, основною метою даної роботи було оволодіння навичками економічної діагностики на ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" в економічному середовищі та оцінювання основних чинників та показників, що характеризують діяльність підприємства.
Аналізування динаміки основних показників фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства за 2009-2010 роки дозволяє зробити висновок про те, що у 2010 році підприємство збільшило свою ділову активність, що відобразилося у зростанні його чистого доходу. Позитивним також є збільшення величини чистого прибутку підприємства.
Тому, на мою думку, ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" необхідно:
1.закупити нове технологічне обладнання;
2.збільшити заплановані обсяги виробництва;
3.підвищити ціну на 10-20 % для отримання прибутку у 2012р.;
4.укласти 2 контракти із закордонними брендами у 2012 р.
Так, для удосконалення діяльності треба здійснити наступне: прискорити оборотність оборотних коштів через активізацію системи постачання; зменшення витрат на обробку продукції через модернізацію обладнання та переходу на нові технології. Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть запорукою підвищення виручки , а також прибутку на необхідну величину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу.
Література
Аналіз господарської діяльності / Г.В. Савицька: Навч. посібник. К.: Основи, 2004. - 368с.
Економічний аналіз / Є.В. Мних: Підручник. - К.: ЦНЛ, 2005. – 466 с.
Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства / Ж.К.Нестеренко: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2005. - 168с.
Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / В.С.Рижков: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2005. – 400 с.
Економічний аналіз / М.Г.Чумаченко: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
Економічний аналіз господарської діяльності підприємства / І.І. Цигилик. Опорний конспект. - К.: ЦНЛ, 2004. – 100 с.
Економічна діагностика / Т.О. Загорна: Навч. посібник - К.: ЦНЛ, 2006. – 360 с.
Економічна діагностика / Н.М. Євдокимова, А.В. Кірієнко: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2006.- 110 с.
14.03.2014 12:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора