Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
зміст та сфери використання сітьового планування.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Дослідження операцій
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ СІТЬОВОГО ПЛАНУВАННЯ 4
Поняття сітьової моделі та сітьового графіка 4
Алгоритм задачі сітьового планування 7
Класифікація систем сітьового планування та управління 10
РОЗДЛ 2. РОЗРОБКА МАРШРУТІВ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ 11
Знаходження оптимального плану повернення порожнього рухомого складу 12
Складання маршрутів перевезень вантажів за допомогою таблиць зв'язків 16
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНОК СІТКОВОЇ МОДЕЛІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ АНАЛІТИЧНИМ СПОСОБОМ 21
Знаходження критичного шляху сіткової моделі 22
Знаходження резервів часу наставання подій та виконання робіт 26
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність дослідження
Темпи виробництва, його масштаби та спеціалізація окремих галузей, багатопрофільні зв’язки обумовлюють необхідність розробки ефективних методів планування та управління, які б давали можливість оцінити змінний стан системи та передбачити її майбутнє, щоб оптимізувати відповідний процес і керувати його перебігом. Системи об’єктів дослідження разом зі зв’язками між ними називаються мережею.
Мережеве планування та управління (СПУ) , система планування та управління розробкою великих народно -господарських комплексів , науковими дослідженнями , конструкторською і технологічною підготовкою виробництва нових видів виробів , будівництвом і реконструкцією , капітальним ремонтом основних фондів шляхом застосування мережевих графіків . Система СПУ дозволяє встановлювати взаємозв'язок планованих робіт і отримуваних результатів , більш точно розраховувати план, а також своєчасно здійснювати коригування. Це є постійною роботою всередині виробничо-господарської системи щодо її вдосконалення, для чого необхідно планувати виробничий процес в цілому , розглядаючи роботи у взаємозв'язку .
Застосування системи мережевого планування сприяє розробці оптимального варіанту стратегічного плану розвитку підприємства , який служить основою оперативного управління комплексом робіт в ході його здійснення . Основним плановим документом у цій системі є мережевий графік , або просто мережу , що представляє інформаційно-динамічну модель , у якій відбиваються всі логічні взаємозв'язки та результати виконуваних робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети стратегічного планування. У мережевому графіку з необхідним ступенем деталізації зображується , які роботи в якій послідовності і за який час належить виконати, щоб забезпечити закінчення всіх видів діяльності не пізніше заданого або планованого періоду .
Метою даної курсової роботи є кількісне обгронтування рішень які приймаються в умовах планування та управліннями конкретними задачами, максимально скоротити тривалість нашого проекту.
Об’єктом дослідження виступає проект (робота) а саме його процес який повинен повністю відповідати таким вимогам, як своєчасне виконання та як найменших затрат ресурсів на його виконання.
Предметом дослідження виступають виробничі процеси у господарській діяльності людини, які можна аналізувати за допомогою сітьових моделей.
Завданням даної роботи полягає в наступному:
визначити особливості сітьового планування та його основних показників;
зміст та сферу застосування сітьових методів та управління;
знайти оптимальні рішення щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом;
пошуку оптимальних шляхів вирішення задачі сітьового планування..
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ СІТЬОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Поняття сітьової моделі та сітьового графіка
Сітьове планування й управління — це підхід до управління складними динамічними системами з метою забезпечення певних оптимальних показників.
Він визначає сукупність взаємопов’язаних операцій, які необхідно виконати в певному порядку, щоб досягти поставленої в проекті мети. При цьому ефективність інтерпретується як мінімізація часу виконання програми з урахуванням економічних чинників наявних ресурсів [2].
Елементи сітьового планування широко використовуються в будівництві, геології, виробництві, інформаційних технологіях, банківській сфері та телекомунікаціях, у плануванні особистої роботи та багатьох інших галузях [2; 11].
Проте, не зважаючи на технологічність і чітку логіку, сітьове планування не впроваджується на підприємствах, де не створені відповідні передумови, а саме: наявність «проектного середовища» та якість початкової інформації за проектом, що базується на інформаційному обміні в компанії та досвіді виконання проектів[13].
В свою чергу можна сказати, що Сітьова модель – це план виконання певного комплексу взаємозалежних робіт, заданих у формі сітки, графічне зображення якої називається сітьовим графіком (Рис. 1.1).
Отже, Сітьова модель комплексу робіт – це наочне відображення зв’язку між окремими роботами та послідовності їх виконання. Сітьову модель будують у вигляді орієнтованого графа. Елементами графа є вершини та дуги. Вершини графа відповідають певним подіям, пов’язаними із виконанням проекту. Дуги графа відповідають окремим роботам. [4,173])
Головними елементами сітьової моделі є роботи й події. Термін роботв в СПУ має кілька значень. По-перше, це дійсна робота – процес, який триває у часі і вимагає витрат ресурсів (наприклад, зборка виробу, випробування приладу й т.п.). Кожна робота повинна бути конкретною, чітко описаною й мати відповідального виконавця.
По-друге, це очікування, яке триває у часі – процес, що не вимагає витрат праці (наприклад, процес сушіння після фарбування, твердіння бетону й т.п.).
По-третє, це залежність, або фіктивна робота - логічний зв’язок між двома або кількома роботами (подіями), які не потребують витрат праці, матеріальних ресурсів або часу. Вона вказує, що можливість однієї роботи безпосередньо залежить від результатів іншої. Природно, що тривалість фіктивної роботи приймається рівною нулю.
Подія – це момент завершення певного процесу, що відображає окремий етап виконання проекту. Подією може бути частковий результат окремої роботи або сумарний результат декількох робіт. Подія може здійснитися тільки тоді, коли закінчаться всі роботи, що йому передують. Наступні роботи можуть початися тільки тоді, коли подія здійснилася./
Рис.1.1. Основні елементи сітьової моделі
При складанні сітьових графіків (моделей) використовують умовні позначки. Події на сітьовому графіку (або, як ще говорять, на графі) зображуються кружками (вершинами графа), а роботи – стрілками (орієнтованими дугами):
/ – подія ,
/ – робота (процес),
/ – фіктивна робота – застосовується для спрощення сіткових графіків (тривалість завжди дорівнює 0).
Серед подій сітьової моделі виділяють вихідні і завершальні події.
Вихідна подія не має попередніх робіт і подій, що відносяться до представленого в моделі комплексу робіт. Завершальна подія не має наступних робіт і подій.
Існує й інший принцип побудови мереж – без подій. У такій мережі вершини графа означають визначені роботи, а стрілки – залежності між роботами, що визначають порядок їхнього виконання. Сітьовий графік “робота-зв’язок” на відміну від графіка “події-роботи” має певні переваги: не містить фіктивних робіт, має більш просту техніку побудови і перебудови, включає тільки добре знайоме виконавцям поняття роботи без менш звичного поняття події.
Разом з тим мережі без подій виявляються значно більш громіздкими, тому що подій звичайно значно менше, ніж робіт (показник складності мережі, дорівнює відношенню числа робіт до числа подій, як правило, він істотно більше одиниці). Тому ці мережі менш ефективні з погляду керування комплексом. Цим і пояснюється той факт, що в даний час найбільше поширення одержали сітьові графіки “події-роботи”.
Якщо в мережній моделі немає числових оцінок, то така мережа називається структурною. Однак на практиці найчастіше використовують мережі, у яких задані оцінки тривалості робіт, а також оцінки інших параметрів, наприклад трудомісткості, вартості і т.п.
При побудові сітьової моделі слід дотримуватися таких шести правил:
кожна робота повинна бути представлена однією і лише од-нією дугою;
довільні дві роботи повинні розрізнятися принаймні або по-чатковими, або кінцевими подіями;
кожну пару вершин не можна з’єднувати двома дугами;
не повинно бути вершин, крім однієї — початкової, у які не входить жодна дуга;
не повинно бути вершин, крім однієї — кінцевої, 3 яких не виходить жодна дуга;
граф не повинен містити замкнених контурів (замкнений контур — це така неперервна послідовність дуг, яка починається та закінчується в одній і тій самій вершині).
Алгоритм задачі сітьового планування
Графічний спосіб побудови і аналізу плану робіт є зручний у випадку коли комплекс, який ми плануємо не є дуже складний. Тому ми можемо зауважити, що на практиці часто зустрічаються комплекси робіт, які складаються з великої кількості елементів, а тому не так просо зробити аналіз і дати оцінку даному процесу. Тому застосування сітьового графа буде не доречним, тому що він не є оптимальним рішенням, адже втрачається наочність і чіткість. Для аналізу і вдосконалення плану робіт в таких випадках використовують комп'ютери .
Для того, щоб машина змогла провести відповідні дії необхідно повністю формалізувати процедуру побудови графіка, виразити її у вигляді послідовності дій або алгоритму.
Мною буде розглянуто оди н з можливих алгоритмів.
виконується впорядкування структурної таблиці. При цьому роботи розприділяються на ранги по ознаці числа і рангу робіт, на які вони опираються
№
Робота Аі
Операється на роботи
Час
1
А1
t1
2
А2
t2
3
А3
t 3
4
А4
А1 , А2
t4
5
А5
А1, А3, А4
t5
6
А6
А2, А3,
t6
7
А7
А4,
t7
8
А8
А4, А5
t8
9
А9
А4,А5, А6
t9
10
А10
А8,А9
t10
Запишемо у вигляді математичних формул систему зв’язків;
Ті = τі + ti (1)
ti – це є певний час роботи Аі;
τі – це є мінімально можливий термін початку роботи Аі;
Ті – це є мінімально можливий термін її закінчення;
За допомогою даного позначення можна записати всі зв'язки між роботами комплексу. Нехай робота Аі опирається на роботи Аj ;Ае ;Ак . Тоді робота Аі не може розпочатися раніше, а ніж завершиться робота яка завершується останньою:
τі =max{Tj ;Те ;Тк} (2)
Застосовуючи такі формули до всіх робіт з комплексу, ми знайдемо всі моменти завершення робіт Ті і, тоді ; мінімальний термін виконання всього комплексу робіт Т .
В нашому випадку вираховуємо величини ті і Ті для всіх робіт. Для робіт першого рангу А і , А2 ; А3 маємо:
τ1 =0 , T1=t1;
τ2 = 0 , Т2 = t2; (3)
τ3 =о , Т3= t3.
Робота А4 опирається на роботи А 1 ,А2 і вона може розпочатись в момент, τ4 коли закінчиться остання робота з А1 , А2 :
τ4=max { Т 1 ;Т2) (4)
Момент закінчення роботи A4:
Т4= τ3+ t4 .
Аналогічно для решти робіт:
T5=max { Т 1 ;Т3 ;Т4 ); Т5= τ5 + t 5
τ6 max{T1 , T3}; Т5= τ5 + t 5
τ7 = max{T4}
Т7= τ7 + t 7;
τ8= max{T4 T5}; (5)
Т8= τ8 + t 8
τ9 = max {T4, T5 T6};
Т9= τ9 + t 9;
τ10 =max {T8 ,T9}
Таким чином ми знайшли шуканий момент початку τі і закінченя Ті всіх робіт. Термін закінчення всього комклексу робіт борівнює максимальному їз робіт.
T =max{ T1 ;Т2, ….;Т10}. (6)
Щоб знайти критичні роботи ( а означає і критичний шлях ), треба зробити наступне: по-перше, знайти роботу Аі, для якої час закінчення Ті = Т максимальний; ця робота буде критичною. Потім серед формул (5) знайти ту, яка визначає момент початку цієї роботи Ті. Величина Ті представлена у вигляді максимуму якихось моментів Т j ,Те ,Т k ...;треба знайти той з них, при якому досягається максимум. Та робота ат,при якій досягається цей максимум буде другою роботою з кінця на критичному шляху. Так само визначають третю і т.д. роботи. Таким чином, критичною буде робота з найпізнішим терміном закінчення і всі роботи, на час закінчення яких досягається максимум у визначенні терміну початку наступної критичної роботи. Звичайно, максимум в деяких із формул (5) можна отримати не на одній ,а на декількох роботах; відповідно на кожному кроці ми можемо отримати не один, а кілька критичних шляхів [1, 305].
Класифікація систем сітьового планування та управління
Методика сітьового планування та управління (СПУ) викори стовується по відношенню до складних комплексних заходів (проектів, програм), у яких послідовність виконання окремих ро біт (замість слова «робота» у літературі з питань СПУ часто як синонім використовується термін «операція») є технологічно обумовленою. Будівництво промислового об'єкта, житлового ма сиву тощо є прикладами саме таких комплексних заходів.
Сьогодні вони широко та успішно застосовуються для оптимізації планування та управління складними розгалуженими комплексами робіт, які вимагають участі великої кількості виконавців та витрат ресурсів.
Основним матеріалом для сітьового планування є список (перелік) комплексу робіт із терміном виконання кожної роботи та їх взаємної обумовленості. Назвемо цей перелік структурною таблицею. В цій таблиці для кожної роботи (ai) повинно бути вказано, виконання яких робіт вона потребує, щоб бути початою (надалі будемо говорити: на які роботи вона спирається
Базовими складовими методики СПУ є два методи, які було запропоновано практично одночасно (1956—1958 рр.): метод критичного шляху (Critical Path Scheduling, CPS), який первісно було запропоновано та використано для управління програмами будівництва; метод оцінювання та перегляду програм (Program Evolution and Review Technique, PERT), який було розроблено з метою управління комплексомпроектно-конструкторських робіт зі створення ракети «Поларіс».
Принциповою різницею між ними було те, що CPS викорис товував детерміновані оцінки тривалості виконання окремих ро біт, а PERT — випадкові, з певними статистичними характерис тиками.[4 , 6 ]
РОЗДЛ 2. РОЗРОБКА МАРШРУТІВ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ
Треба сказати, щопроектування раціональних колових маршрутів перевезень вантажів вирішується у два етапи. На I етапі робиться оптимізація повернення рухомого складу, а на II етапі формуються колові маршрути за допомогою таблиць зв'язків.
Розрахунки будемо проводити на основі сітьового графа на (Рис 2.1)
/
Рис 2.1. Сітьова модель
Табличка 1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
0
8
6
11
20
13
22
25
25
29
2
8
0
11
3
12
6
14
17
18
21
3
6
11
0
8
17
7
17
22
19
26
4
11
3
8
0
9
3
11
14
15
18
5
20
12
17
9
0
12
4
5
9
9
6
13
6
7
3
12
0
10
17
12
21
7
22
14
17
11
4
10
0
8
5
12
8
25
17
22
14
5
17
8
0
9
4
9
25
18
19
15
9
12
5
9
0
10
10
29
21
26
18
9
21
12
4
10
0
2.1. Знаходження оптимального плану повернення порожнього рухомого складу
На підставі вихідних даних обсягів вивозу та завезення вантажів і найкоротших відстаней (дані довільні) складають вихідний припустимий план повернення порожнього рухомого складу способом апроксимації Фогеля. Оптимальний план повернення порожнього рухомого складу знаходять методом потенціалів.
Таблиця 1 — План перевезень
Постачальник
Споживач
Кількість вантажу
A1
В10
150
А2
В9
170
В7
310
Аз
В9
140
А4
В9
260
В8
540
А5
В1
370
А8
В3
450
A10
В2
350
В4
210
Складаємо вихідний припустимий план повернення порожнього рухомого складу методом апроксимації Фогеля, а оптимальний план повернення порожнього рухомого складу знаходимо методом потенціалів.
Складаємо початковий план повернення порожнього рухомого складу:
У матрицю вихідних даних додаємо рядок та стовпчик різниці;
Для кожного рядка та стовпчика визначаємо різницю між двома найменшими значеннями цільового елемента.
У рядку або у стовпчику, де різниця найбільша, знаходимо клітинку з мінімальним значенням цільового елемента і завантажуємо її з урахуванням наявності та потреби вантажу, вибираючи найменше значення. (Якщо таких різниць декілька — знаходимо сідлову клітку);
Клітина завантажується. Далі етапи 2, 3 повторюються. Таблиця 2.Вихідний припустимий план
Постачальник
Споживачі
В1
В2
В3
В4
В7
В8
В9
В10
Запаси
А1
150 0
8
6
11
22
25
25
29
150
А2
140 8
350 0
11
3
14
17
18
21
490
А3
6
11
130 0
8
17
22
19
26
130
А4
80 11
3
320 8
210 0
11
14
190 15
18
800
А5
20
12
17
9
3104
5
60 9
9
370
А8
25
17
22
14
8
450 0
9
4
450
А10
29
21
26
18
12
90 4
320 10
150 0
560
ПОТРЕБА
370
350
450
210
310
540
570
150
В результаті отримано перший опорний план, який є допустимим, оскільки всі вантажі з баз вивезені, потреба магазинів задоволена, а план відповідає системі обмежень транспортної задачі.
Підрахувавши число зайнятих клітин таблиці, їх 14, а має бути m + n - 1 = 14. Отже, опорний план є не виродженим.
Значення цільової функції для цього опорного плану є такою:
F(x) = 0*150 + 8*140 + 0*350 + 0*130 + 11*80 + 8*320 + 0*210 + 15*190 + 4*310 + 9*60 + 0*450 + 4*90 + 10*320 + 0*150 = 12750
Далі перевіряємо план на оптимальність методом потенціалів: потенціал рядка та стовпчика розраховується за формулою
U = 0, U + Vj = Cj (1.1)
де U - потенціал рядка;
Vj - потенціал стовпчика; Єи- цільовий елемент.
План буде оптимальним тоді, коли всі потенціали незавантажених клітин негативні або нулі:
Pj = Vj + U - Cj < 0 (2.1.)
де Pjj - потенціал незавантаженої клітини.
Табличка 3.
1
2
3
4
5
6
7
8
Запаси
1
0[150]
8
6
11
22
25
25
29
150
2
8[140]
0[350]
11
3
14
17
18
21
490
3
6
11
0[130]
8
17
22
19
26
130
4
11[80]
3
8[320]
0[210]
11
14
15[190]
18
800
5
20
12
17
9
4[310]
5
9[60]
9
370
6
25
17
22
14
8
0[450]
9
4
450
7
29
21
26
18
12
4[90]
10[320]
0[150]
560
Потреба
370
350
450
210
310
540
570
150
В результаті отримано перший опорний план , який є допустимим , оскільки всі вантажі з баз вивезені , потреба магазинів задоволена , а план відповідає системі обмежень транспортної задачі .
Підрахуємо число зайнятих клітин таблиці , їх 14 , а має бути m + n - 1 = 14 . Отже, опорний план є невироджених .
Значення цільової функції для цього опорного плану одно :
F ( x ) = 0 * 150 + 8 * 140 + 0 * 350 + 0 * 130 + 11 * 80 + 8 * 320 + 0 * 210 + 15 * 190 + 4 * 310 + 9 * 60 + 0 * 450 + 4 * 90 + 10 * 320 + 0 * 150 = 12750
Значення цільової функції для цього опорного плану одно :
0 * 150 + 8 * 140 + 0 * 350 + 0 * 130 + 11 * 80 + 8 * 320 + 0 * 210 + 15 * 190 + 4 * 310 + 9 * 60 + 0 * 450 + 4 * 90 + 10 * 320 + 0 * 150 = 12750
Тепер перевіримо оптимальність опорного плану. Знайдемо попередні потенціали ui, vi. по зайнятих клітинам таблиці, в яких ui + vi <= cij, вважаючи, що u1 <= 0 u1 + v1 = 0; 0 + v1 = 0; v1 = 0 u2 + v1 = 8; 0 + u2 = 8; u2 = 8 u2 + v2 = 0; 8 + v2 = 0; v2 = -8 u4 + v1 = 11; 0 + u4 = 11; u4 = 11 u4 + v3 = 8; 11 + v3 = 8; v3 = -3 u3 + v3 = 0; -3 + u3 = 0; u3 = 3 u4 + v4 = 0; 11 + v4 = 0; v4 = -11 u4 + v7 = 15; 11 + v7 = 15; v7 = 4 u5 + v7 = 9; 4 + u5 = 9; u5 = 5 u5 + v5 = 4; 5 + v5 = 4; v5 = -1 u7 + v7 = 10; 4 + u7 = 10; u7 = 6 u7 + v6 = 4; 6 + v6 = 4; v6 = -2 u6 + v6 = 0; -2 + u6 = 0; u6 = 2 u7 + v8 = 0; 6 + v8 = 0; v8 = -6
Табличка 4.
v1=0
v2=-8
v3=-3
v4=-11
v5=-1
v6=-2
v7=4
v8=-6
u1=0
0[150]
8
6
11
22
25
25
29
u2=8
8[140]
0[350]
11
3
14
17
18
21
u3=3
6
11
0[130]
8
17
22
19
26
u4=11
11[80]
3
8[320]
0[210]
11
14
15[190]
18
u5=5
20
12
17
9
4[310]
5
9[60]
9
u6=2
25
17
22
14
8
0[450]
9
4
u7=6
29
21
26
18
12
4[90]
10[320]
0[150]
Опорний план є оптимальним, тому всі оцінки вільних клітин задовольняють умові ui + vi <= cij. Мінімальні витрати складуть: F(x) = 0*150 + 8*140 + 0*350 + 0*130 + 11*80 + 8*320 + 0*210 + 15*190 + 4*310 + 9*60 + 0*450 + 4*90 + 10*320 + 0*150 = 12750
Перевіримо оптимальність знайденого плану з перших теоремі подвійності (в оптимальному рішенні значення цільових функцій прямої та двоїстих задач збігаються: F = (G).
G = 0•150 + 8•490 + 3•130 + 11•800 + 5•370 + 2•450 + 6•560 + 0•370 -8•350 -3•450 -11•210 -1•310 -2•540 + 4•570 -6•150 = 12750
Висновок. План оптимальний.
2.2. Складання маршрутів перевезень вантажів
Комплектування раціональних маршрутів способом таблиць зв'язків (ТЗ) виконується наступним чином. Складають дві таблиці зв'язків: ТЗ-1 і ТЗ- 2. перша відображає план перевезень, а друга — оптимальний план повернення порожнього рухомого складу. На I етапі комплектують однокільцеві маршрутні ланцюжки, послідовно вибираючи транспортні зв'язки із ТЗ-1 і ТЗ-2. При цьому індекси пункта розвантаження в їздках із вантажем та без нього повинні збігатися. Кількість їздок (X) вирішується з умови X = тіл (ХА; ХА). Однокільцевий маршрутний ланцюжок є замкнутим, тобто отриманий маятниковий маршрут зі зворотнім порожнім пробігом, коли крайні індекси пунктів збігаються. На другому етапі складають двокільцеві ланцюжки, використовуючи однокільцеві незамкнені ланцюжки. На цьому етапі є можливість скласти колові маршрути з двома їздками. Далі із залишившихся незамкнених маршрутних ланцюжків комплектують три- та чотирикільцеві маршрути. Ознакою закінчення комплектування маршрутів є відсутність незамкнених маршрутних ланцюжків.
Табличка 5. Табличка 6.
ТЗ-1
А1В10
150
А2В9
170
А2В7
310
А3В9
140
А4В9
260
А4В8
540
А5В1
370
А8В3
450
А10В2
350
А10В4
210
всього 2950
ТЗ-2
В1А1
150
В1А2
140
В1А4
80
В2А2
350
В3А3
130
В3А4
320
B4A4
210
В7A5
310
В8А8
450
В8А10
90
В9А4
190
В9А5
60
В9А10
320
В10А10
150
всього 2950
Після того, як побудувало дві таблиці ТЗ-1 та ТЗ-2, складаємо однокільцеві маршрутні ланцюжки і перевіряємо їх на наявність маятникового маршруту.
І етап
А1В10В10А10 — 150 А2В9В9А4 — 170 А2В9В9А4 -60
А2В7В7А5 — 310 А3В9В9А5 — 80 А3В9В9А10 —60 А4В9В9А10 — 260
А4 В8В8А10 — 90 А4В8В8А8 — 450
А5В1 В1 А1 — 150
А5В1 В1 А2 — 140
А5В1 В1 А4 - 80 А8В3В3А3 — 130 А8В3В3А4 — 320
А10 В2В2 А2 — 350
А10 В4В4 А4 — 210
Маятникових маршрутів немає. Переходимо до ІІ етапу. ІІ етап
А2 В9 В9 A5 А5 В1 В1 A2— 170 кільцевий (К)
А2 В7 B7 А5 А5 В1 В1 А2 — 30 К
АФВ9В9А10 Аю В2В2А4— 7 К
А4 В9 B9 А10 А10 В4В4А4— 170 К
А4В8В8А8А8В3В3А4— 300 К
А4 В8В8 А10А10 В4В4А4 — 4О К
А1В10В10А10А10В2В2А2-150
А2В7В7А5А5В1В1А1 — 70
А2В7В7А4А4В8В8А10—50
А2В7В7А4А4В8В8А8—130
А3В9В9А10А10В2В2А2— 50
А3В9В9А5А5В1В1А1 — 90
Визначили 6 кільцевих маршрутів з двома….
ІІІ етап
А1В10В10А10А10В2В2А2А2В7В7А5А5В1В1А1 — 70 К А1В10В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4А4В8В8А10 — 50 А1В10В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4А4В8В8А8 — 30
А2В7В7А4 А4В8В8А8А8В3В3А3 — 120
А8В3В3А3А3В9В9А10А10В2В2А2 — 20
А3В9В9А10А10В2В2А2— 40
А3В9В9А5А5В1В1А1 — 80
А10 В2В2А2 — 50
Визначили 1-н кільцевий маршрут з чотирма їздами.
ІV етап
А2В7В7А4А4В8В8А8А8В3В3А3А3В9В9А10А10В2В2А2— 50 К
А1В10В10А10А10В2В2А2 А2В7 В7А4А4В8В8А10А10В2В2А2— 70
А1В10 В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4А4В8В8А8А8В3В3А3А3В9В9А10А10В2В2А2— 10
Визначили один кільцевий маршрут з п'ятьма
V етап
А1В10 В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4 А4В8В8А10А10В2В2А2
А2В7В7А4А4В8В8А8А8В3В3А3 а3в9в9а5а5в1в1а1 — 50 К
А2В7В7А4А4В8В8А8А8В3В3А3А3В9В9А5А5В1В1А1— 10 К
Визначили 1 кільцевий маршрут з 10 поїздками та один — з 12 поїздками, та розформовуємо їх на менші кільцеві маршрути:
А1В10В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4А4В8В8А8 А8В3В3А3А3В9В9А5А5В1В1А1— 10К А8В3В3А3А3В9В9А10А10В2В2А2 А2В7В7А4А4В8В8А8 — 10 К
А10В2В2А2А2В7В7А4 А4В8В8А10— 50 К А1В10В10А10А10В2В2А2А2В7В7А4А4В8В8А8А8В3В3А3А3В9В9А5А5В1 В1 А1 — 50 К
Отже, маємо 11 кільцевих маршрутів.
Після цього колові маршрути треба перевірити за коефіцієнтом використання пробігу (в > втіп), не враховуючи нульовий пробіг втіп = 0.54, Тн прийняти 8 годин.
VI — експлуатаційна швидкість рухомого складу.
в = 41 /54 = 0,75.
Для визначення часу оберту прийняти експлуатаційну швидкість рухомого складу: Vi = 20 км/год.
пгр — пробіг з вантажем; пзаг — загальний пробіг.
в = 38 /50 = 0,76; в = 28 / 39 = 0,71; в = 30 /41 =0,73; в = 28 /37 -0,75; в = 32 / 40 = 0,80;
в = 27 / 30 = 0,90; в = 70 / 73 = 0,95; в = 78 / 97 = 0,80; в = 119/133 = 0,89; в = 78 / 97 = 0,80
tn = 50 / 20 = 2,5; tn = 39 / 20 = 1,95; tn = 41/20 = 2,05; tn = 37 / 20 = 1,85; tn = 40 / 20 = 2,00; tn = 30/20=1,50; tn =73 /20 = 3,65; tn = 97/20 = 4,85; tn = 133/20 = 6,65; tn = 97/20 = 4,85; tn = 54/20 = 2,70.
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНОК СІТКОВОЇ МОДЕЛІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ.
Вихідними даними буде — схема транспортної мережі, вершинами її будуть події, а довжина ланок — це витрати часу на виконання відповідних робіт у годинах.
У результаті розрахунків визначають значення тривалості критичного шляху, резерви часу настання подій і резерви часу виконання робіт, котрі не лежать на критичному шляху.
Для цього треба розрахувати терміни ранні та пізні настання подій; ранні та пізні терміни початку та закінчення робіт (1;крп; 1;кпп; 1;крз; 1;кпз) довжину критичного шляху; резерви часу настання подій та резерви часу виконання робіт(Якп; Якс; Чкр; Чкп )
/
Рис3.1.Сіткова модель виробничого процес
3.1. Знаходження критичного шляху сіткової моделі
1) Якщо в подію веде одна робота, то ранній термін настання цієї події дорівнює ранньому терміну настання попередньої події плюс величина роботи:
Якщо Tk p = Tm p + tm-k (3.1.1)
/
2) Якщо у подію входить більш ніж одна робота, то ранній термін настання цієї події дорівнює максимальному значенню з ранніх термінів настання цієї події через направлені у нього роботи: Tk p = max { Tk p (tm. к); Tk p t (m+1)-к); Ткр(t (m+2). к)} (3.1.2)
якщо
3) Якщо з події виходить одна робота, то пізній термін цієї події дорівнює пізньому терміну настання наступної події мінус величина роботи:
Tk p = Tm p + tm-k (3.3)
Якщо
tm-k
4) Якщо з події виходить більш ніж одна робота, то пізній термін настання цієї події дорівнює мінімальному значенню з пізніх термінів настання цієї події через вихідні з нього роботи:
Tk p = max { Tk p (tm. к); Tk p t (m-e); Ткр(t (m-e)} (3.1.4)
Якщо
Ранні терміни настання подій:
T1 p = T0 p + t0-k =0+8 =8
T2 p = T0 p + t0-k = 0+6=6
T3 p = max { T3 p( t1-3 ); T3 p( t0-3 ); T3 p( t (2-3))} =14
T3 p( t1-3 ) = T1 p + t1-3 =8+3=11
T3 p( t0-3 )= 0+14=14
T3 p( t2-3 )= 6+8=14;
T4 p=max{ T4 p( t1-4 ); T4 p( t3-4 )}=25
T4 p( t1-4 )=17+8=25
T4 p( t3-4 )=14+9=23
T5 p = max { T5 p( t2-5 ); T3 p( t3-5 )} =17
T5p( t2-5)=6+7=14
T5 p( t3-5)=14
25.03.2014 18:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора