Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національного університету водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ФЕіП
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку та аудиту
Курсова робота
з курсу «Статистика»
за темою :
“ Групування населення Рівненської області за суспільними групами, за галузями народного господарства ”
Зміст
Вступ………………………………………………………..………………….……3
Теоретична частина:
) Понятт про суспільні групи…………………………………….…………..4
) Суспільні групи Рівненської області…………………….…………………6
) Загальна характеристика народного господарства………………………..6
) Галузі народного господарства Рівненської області………..…………..…7
1.5) Кореляційне дослідження………………………………………….………..9
Практична частина:
2.1) Завдання №1 .Зведення і групування статистичних даних...….…………11
2.2) Завдання № 2. Ряди розподілу………………………….……………..…...15
2.3) Завдання № 3.Ряди динаміки …………….…….……………………….…23
2.4) Завдання № 4.Індекси…...……………………………………………….…31
Висновки……………………………………………………………………..............35
Список використаної літератури………………………….………………………..36
Додатки…………………………………………………………………………..…..37
Вступ
Метою даної дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси та про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
Статистикою називається наука, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. Слово статистика (від лат. status – стан речей), означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів.
Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає їх в своїх числах – показниках, і саме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об’єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.
Інша особливість предмету статистики пов’язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, істотні властивості яких схожі.
Розглядаючи суспільні явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємо залежностей. Все це дає підставу твердити, що статистика – один із засобів пізнання суспільного життя.
Мета курсової роботи - з’ясувати особливості, стану науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, оволодіти основами статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси.
Основними завданнями курсової роботи є : розкрити суті досліджуваної теми, провести кореляційний аналіз, розв’язати представлені завдання, обробити та проаналізувати інформацію, виявити і оцінити закономірності формування, розвитку, взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
При цьому вирішити наступні питання:
закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни “Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни дисципліни “статистика”;
оцінити можливість практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;
набути вміння оцінювати ряди динаміки;
навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;
закріпити знання з основних розділів соціально-економічної статистики.
Теоретична частина
Поняття про суспільні групи
Людське суспільство складається з кількості величезної різноманітних груп.
Поняття "група" взято з математики і вживається в двох значеннях: широкому, при визначенні будь-якого зібрання людей, між якими виникають хоча б якісь суспільні відносини; вузькому, при визначенні об'єднання людей, що сполучені суспільними зв'язками, члени такої групи мусять бути свідомі своїх зв'язків у рамках групи або у відносинах з представниками інших груп. Дане поняття було впроваджено в науку в XX ст. Американський соціолог Ч.Г.Коолей поділив групи на первинні і вторинні. До первинних може належати сім'я, сусідські спільності, тимчасові групи відпочинку і т.д. До вторинних - співробітники на фабриці, політичні партії тощо. Вторинні групи виникли в період розпаду первісного суспільства, з початком формування наступних, більш складних і чисельних суспільств. З часом проходить подальша диференціація суспільства, крім первинних і вторинних, вирізняються формальні й неформальні групи. До формальних груп належать ті, хто об'єднаний будь-якими формальними зв'язками при виконанні суспільної ролі. До неформальних зараховуються ті, хто не є формальною групою, а також ті, кого об'єднують особисті зв'язки. Далі відбувається поділ на добровільні й недобровільні групи, зовнішні, внутрішні, групи натиску, референтні і т.п.
В основі поділу суспільства на групи лежить той факт, що суспільні групи є рушіями суспільного поступу, адже без них, їх активності, дій суспільство припинить свій розвиток. Крім цього, від характеру самих суспільних груп залежать не лише динаміка суспільства, але і його статика, тобто якість функціонування всіх суспільних інститутів у той чи інший момент історичного розвитку. Залежно від того, з яких груп складається суспільство, хто з них панує, а хто підпорядковується, від реальної їх діяльності залежить і тип суспільства, його суспільно-політичний і державний лад.
При описі складу населення часто обмежуються найпростішими показниками: абсолютними величинами, відносними величинами, середніми, рядами розподілу і рядами динаміки. Найбільш розповсюджений прийом - групуваня. Вихідними є абсолютні показники чисельності осіб в кожній виділеній групі. Застосовуються графіки, хоча при графічних зображеннях структури населення їхня аналітична функція порівняно невелика, частіше вони служать цілям популяризації статистичних даних. Виключення складають статево-вікові піраміди, що несуть аналітичне навантаження.
Найважливіші принципи при побудові групувань населення:
- найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з детальним переліком професій;
- у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали для запобігання надмірного дроблення матеріалу;
- деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік, освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське;
- у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в ранжованій послідовності;
- для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом укрупнення інтервалів;
- використовуються єдині групування при розробці даних по різних територіях країни;
- при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді примітки, і дані наводяться в двох варіантах - у перерахуванні на єдині границі й у межах границь відповідних років.
Суспільні групи Рівненської області
Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення. Насамперед, вони зв'язані з дією загальних методичних принципів - типологічних, структурних, аналітичних.
Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів. Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в суспільстві.
У Рівненській області проживає близько 1149902 осіб. Дане населення можна розділити за основними віковими групами і згрупувати за первинними і вторинними суспільними групами. До первинних належать групи, що складаються з невеликої кількості людей, які безпосередньо контактують, мають особисті зв'язки, певну сталість буття. Це сім'ї, гупи відпочинку. До вторинних належать великі групи людей, які не мають жодних особистих зв'язків, контактів. Наприклад, колеги на роботі, політичні партії. Щодо кількості населення Рівненської області, то станом на 1 січня 2009 року його можна поділити за гупами:
• населення у віці молодшому за працездатний – 237782 осіб
• працездатне населення – 685151 осіб
• населення у віці старшому за працездатний – 226969 осіб.
Сьогодні гостро постає питання щодо безробіття у нашій країні. Це є негативне явище не лише в економіці України загалом, а й у економіці Рівненської області зокрема. Близько 18,6 тисяч працездатного населення Рівненської області зареєстровані на біржі праці.
1.3 Загальна характеристика народного господарства
Галузь народного господарства - сукупність виробничих одиниць, які виконують один або декілька подібних видів виробничої діяльності. Розрізняють основні, другорядні та допоміжні види виробничої діяльності.
Галузь народного господарства вміщує в себе такі поняття як галузі, підгалузі, види діяльності. Як відомо, в міжнародній класифікації саме вид економічної діяльності використовується як класифікаційна ознака господарських суб'єктів, незалежно від форм власності і організаційно-правових форм господарювання.
Існує декілька критеріїв відбору основного виду діяльності:
- за кількістю зайнятих працівників;
- за питомою вагою в загальному обсязі виробництва продукції
(товарів, послуг);
- за питомою вагою в отриманому загальному прибутку.
Максимальне значення (в %) згідно вибраного критерію визнача основний вид діяльності господарського суб'єкта.
Другорядним видом діяльності є будь-яка інша діяльність, частка якої згідно вибраного критерію відбору менша від частки основного виду діяльності. Кожен господарський суб'єкт може мати кілька другорядних видів діяльності.
Допоміжний вид діяльності - це діяльність, спрямована виключно на досягнення головного завдання - сприяти виконанню основного виду діяльності господарського суб'єкта.
Структурні підрозділи суб'єктів господарської діяльності, що виконують функції "допоміжної діяльності" (внутрішні перевезення, пункти зв'язку тощо) і які не є самостійними, враховуються за основним видом діяльності цих суб'єктів.
1.4 Галузі народного господарства Рівненської області
Галузі народного господарства Рівненської області можна поділити на сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу.
До сфери матеріального виробництва належать галузі, які визначають види діяльності, що створюють матеріальні блага у формі продукції, енергії, у формі переміщення вантажів, зберігання продуктів, сортування, пакування і інших функцій, які є продовженням виробництва в сфері обігу, зокрема - торгівля та
загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонування ринку.
Решта видів діяльності утворюють у своїй сукупності невиробничу сферу.
Галузі сфери матеріального виробництва
№ п/п
Код рядка
Найменування галузі
1
10000
Промисловість
2
20000
Сільське господарство
3
30000
Лісове господарство
4
40000
Рибне господарство
5
50000
Транспорт і зв'язок
6
60000
Будівництво
7
70000
Торгівля і громадське харчування
8
80000
Матеріально-технічне постачання і збут
9
81000
Заготівля
10
82000
Інформаційно-обчислювальне обслуговування
11
83000
Операції з нерухомим майном
12
84000
Загальна комерційна діяльність по
забезпеченню функціонування ринку
13
85000
Геологія і розвідка надр, геодезична і
гідрометеорологічна служби
14
86000
Виробничі види побутового обслуговування
населення
15
87000
Інші види діяльності сфери матеріального
виробництва
Галузі невиробничої сфери діяльності збираються по першому знаку, який починається з "9".
Галузі невиробничої сфери діяльності
№ п/п
Код рядка
Найменування галузі
1
90000
Житлово-комунальне господарство
2
90300
Невиробничі види побутового обслуговування населення
3
91000
Охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення
4
92000
Освіта
5
93000
Культура та мистецтво
6
94000
Наука і наукове обслуговування
7
95000
Фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення
8
96000
Управління
9
97000
Об'єднання громадян
Структура коду - п'ять цифрових розрядів. Ознакою розподілу на всіх ступенях ієрархії є підгалузь або вид діяльності. Кожен з наступних рівнів надає видам діяльності більш глибоку деталізацію.
Галузі з великою кількістю угруповань (промисловість, сільське господарство, будівництво) кодуються з використанням тільки першого розряду коду, і для кодування угруповань, які входять до галузей, залишаються 4 розряди коду. Галузі з невеликою кількістю угруповань (матеріально-технічне постачання та збут, заготівля та інші) кодуються з використанням першого і другого розрядів коду, а для кодування угруповань, які до них входять, залишаються вже тільки 3 розряди коду.
Наведемо приклад споживання деяких видів матеріалів та продуктів різних галузей:
• енергетика: вугілля 51,8 тис.т, газ природний 1043,6 млн.м3, бензин моторний 115,9 тис.т.
• харчова промисловість: ковбасні 3,9 тис.т, молоко 4 тис.т, сири жирні 14,9 тис.т.
• легка промисловість : взуття 0,6 тис пар, тканини 0,8 тис м2
1.5 Кореляційне дослідження
Дослідимо залежність обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства від середньорічної кількості найманих працівників у даній галузі .
Для визначення залежності між даними показниками скористаємось формулою:
Ŷх = a + b x,
Де Ŷх – вирівняне значення обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства , х – середньорічної кількості найманих працівників.
a, b– шукані параметри.
Таблиця 1
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Роки
Середньорічна
Обсяги продукції,
Розрахункові
дані
кількість найманих
робіт,послуг лісового
ХУ
Ух
Працівників (x)
господарства (y)
2005
6,99
191,6
48,8601
36710,56
1339,284
207,9
2006
7,83
225,4
61,3089
50805,16
1764,882
232,4
2007
8,68
278,9
75,3424
77785,21
2420,852
257,2
2008
10,05
325,5
101,0025
105950,3
3271,275
297,1
2009
11,37
308,8
129,2769
95357,44
3511,056
335,7
Разом
44,92
1330,2
415,7908
366608,6
12307,35
1330,2
Середні
8,984
266,04
83,15816
73321,72
2461,47
266,0
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів з складеної системи рівнянь з двома невідомими:
Розв’язавши дану систему рівнянь, отримуємо такі параметри:
Параметри а та b можна розрахувати за формулами:
; .
Тоді лінійне рівняння зв’язку між залежністю обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства від середньорічної кількості найманих працівників буде мати наступний вигляд:
Отже, зі збільшенням обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства середньорічна кількісті найманих працівників зросте на 29,1779 рази
Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Yх:
Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком
Графік залежності обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства
від середньорічної кількості найманих працівників
Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в Таблиці1.
Обчислимо:
Лінійний коефіцієнт кореляції:
Зв’язок прямий r<0 і тісний |r|
R=r^2=0,9*0,9=0,81
Висновок: Отже, зміна обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства на 81% обумовлена зміною середньорічної кількості найманих працівників. 19% - результат впливу інших факторів.
Практична частина
2.1.Зведення і групування статистичних даних
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Вихідні дані:
Таблиця 1.1
Дані про автотранспортні підприємства
№ автопідприємства
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт використання вантажівок
Виробіток на 100 машинотонн, т/км
31
49
71
148
32
76
70
132
33
41
64
144
34
79
70
182
35
67
62
139
36
25
61
145
37
29
69
140
38
22
72
159
39
29
61
148
40
36
66
132
41
42
77
144
42
45
69
182
43
80
64
139
44
72
68
132
45
76
62
163
46
65
61
152
47
38
78
149
57
63
66
167
58
70
77
124
59
29
68
145
60
33
66
140
61
39
60
159
62
29
62
148
63
75
61
132
64
65
78
144
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
де: хmax , xmin – максимальне і мінімальне значення ознаки;
Таблиця1.2
Загальні відомости про групи АТП
групи АТП за
е
ементи
кількість
∑
коефі-
∑
Виро-
∑
кількістю
цієнт
біток
[22-36,5)
25,29,22,29,36,
9,
8
2
2
61,69,72,61,
525
145,140,159,148,
1157
33,29
66,68,66,62
132,145,140,148
[36,5-51)
49,41,42,45,38,39
6
254
71,64,77,69,
419
148,144,14
,1
,
926
78;60
149,159
[51-65,5)
65,63,65
3
193
61,66,78
205
152,167,144
463
[65,5-80)
76,79,67,80,72,76,
8
595
70,70,62,64,
534
132,182,139,139,
1143
70,75
68,62,77,61
132,163,124,132
Разом
25
1274
1683
68
Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
100% – 25
% – 8
%
100% – 25
% – 6
%
100% – 25
% – 3
%
100% – 25
% – 8
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
;
;
;
.
Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
;
;
;
.
Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:
;
;
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці :
Таблиця 1.3
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість АТП
Питома вага , %
Середня кількість вантажних автомобілів на одне АТП
Середній процент використання автомобілів
Середня продуктивність
[22-36,5)
8
32
29
65,6
144,6
[36,5-51)
6
24
42,3
69,8
154,3
[51-65,5)
3
12
64,3
68,3
154,3
[65,5-80]
8
32
74,1
66,8
142
Разом
25
100
51
67,3
147,6
За даними таблиці найбільшу кількість АТП має перша і четверта групи – 8. Найбільша питома вага у першої і четвертої груп – 32%. Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП у четвертої групи – 74,1, а найменше у першої – 29. Найбільша середня продуктивність другої групи – 69,8 а найменша у першої –65,6. Найбільший середній процент використання автомобілів у другої і третьої груп – 67,8, а найменший у першої – 64,25.
Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів і кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці :
Таблиця 1.4
Комбінаційний розподіл АТП
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
[60-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5-78]
[22-36,5)
3
3
2
-
8
[36,5-51)
2
-
2
2
6
[51-65,5)
1
1
0
1
3
[65,5-80]
4
1
2
1
8
Разом
10
5
6
4
25
Висновок: Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 22-36,5 і 65,5-80 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 60-64,5
2.2 Ряди розподілу
За результатами типологічного групування, що виконане в завданні 1, розрахувати:
середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
моду і медіану за допомогою формул та графічно;
показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
Таблиця 2.1
Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації
Групи АТП
за кількістю
автомобілів
К-сть АТП(f)
Середина
інтервалу
(хі)
Розрахункові дані
xf
x
|x|f
ƒ
х 2
ƒ
[22-36,5)
8
29,25
234
-20,75
166
3444,5
855,5625
6844,5
[36,5-51)
6
43,75
262,5
-6,25
37,5
234,375
1914,0625
11484,375
[51-65,5)
3
58,25
174,75
8,25
24,75
204,1875
3393,0625
10179,187
[65,5-80[
8
72,75
582
22,75
182
4140,5
5292,5625
42340.5
Разом
25
-
1253,25
-
410,25
8023,5625
11455,25
70848,562
1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
; де:
х – середина інтервалу,
f – кількість АТП
Таблиця 2.2
Дані для обчислення характеристик центру розподілу
Групи АТП за кількістю вантажівок
Кількість
АТП
Накопичена
частота
Середина інтервалу
[22-36,5)
8
8
29,25
[36,5-51)
6
14
43,75
[51-65,5)
3
17
58,25
[65,5-80]
8
25
72,75
Разом
25
-
-
Мода - це варіанта, яка зустрічається в статистичному ряді розподілу.
Модою в дискретному варіаційному ряді буде варіанта, що має найбільшу частоту. Можуть бути розподіли, де всі варіанти зустрічаються однаково часто, в такому випадку моди немає або, інакше, можна сказати, що всі варіанти однаково модальні. В інших випадках не одна, а дві варіанти можуть мати найбільші частоти. Тоді будуть дві моди, розподіл буде бімодальним.
2) Мода:
де:
- нижня границя модального інтервалу,
- розмір модального інтервалу,
- частота модального інтервалу,
- частота попереднього інтервалу,
- частота інтервалу наступного за модальним.
Так як =8, то буде два модальні інтервали –[22-36,5) і [65,5-80]
Рис. 2.1 Графічне зображення моди.
Для знаходження медіани в дискретному варіаційному ряді потрібно суму частот поділити пополам і до одержаного результату додати ½. Тоді медіаною буде та варіанта, якій відповідає сума накоплених частот (кумулятивна частота) рівна чи більша значення (Σƒ/2)+½. Якщо Σƒ/2 - парне число, то (Σƒ/2)+½ - число дробове, а варsанти з дробовим номером не буває. Тому одержаний результат вказує, що медіана знаходиться між Σƒ/2 і (Σƒ/2)+1 варіантами
Медіана:
, де:
- нижня границя медіанного інтервалу,
- розмір медіанного інтервалу,
- півсума накопичених частот,
- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,
- частота медіанного інтервалу.
Так як , то медіанний інтервал: [36,5-51).
Рис. 2.2 Графічне зображення медіани
3. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації – це різниця між найбільшим і найменшим значен-ням ознаки. Характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки.
Розмах варіації
Середнє лінійне відхилення:
, де:
х – індивідуальне значення ознаки,
- середнє значення ознаки,
f – частота ознаки.
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
як квадрат середнього квадратичного відхилення:
як різницю квадратів:
за методом моментів:
Метод моментів. Для рядів розподілу з рівними інтервалами дисперсія, розрахована методом моментів, дорівнює квадрату величини інтервалу помноженому на різницю між моментом другого порядку і квадратом моменту першого порядку:
, де
і
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,
і – ширина інтервалу.
h=14,5; А=72,75
Коефіцієнт осциляції:
де:
R – розмах варіації,
– середнє значення ознаки.
Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки , то статистична сукупність неоднорідна.
Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни (за виробітком на 100 машино тон):
[124-138,5) = 132,132,132,124,132( Разом 5);
[138,5-153) = 145,140,148,145,140,148,148,144,144,149,152,144,139,139,(Разом 14);
[153-167,5) = 159,159,167,163(Разом 4);
[167,5-182) = 182,182( Разом 2).
Таблиця 2.3
Комбінаційний розподіл кількості автомобілів та виробітку на сто машинотон.
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машинотон, т/км
Разом
[124-138,5)
[138,5-153)
[153-167,5)
[167,5-182)
[22-36,5)
1
6
1
-
8
[36,5-51)
-
4
1
1
6
[51-65,5)
-
2
1
-
3
[65,5-80]
4
2
1
1
8
Разом
5
14
4
2
25
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
т/км
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Таблиця 2.4
Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій:
Групи АТП за кількістю вантажівок
Групи АТП за виробітком
Кількість АТП
f
Розрахункові дані
1
2
3
4
5
6
7
[22-36,5)
[124-138,5)
1
131,25
131,25
-14,5
210,25
[138,5-153)
6
145,75
874,5
0
0
[153-167,5)
1
160,25
160,25
14,5
210,25
[167,5-182]
0
174,75
0
29
0
Разом
8
1166
29
420,5
[36.5-51)
[124-138,5)
0
131,25
0
-21,75
0
[138,5-153)
4
145,75
583
-7,25
210,25
[153-167,5)
1
160,25
160,25
7,25
52,5625
[167,5-182]
1
174,75
174,75
21,75
473,0625
Разом
6
918
0
735,875
[51-65,5)
[124-38,5)
0
131,25
0
-19,33
0
[138,5-153)
2
145,75
291,5
-4,83
46,6578
[153-167,5)
1
160,25
160,25
9,67
93,5089
[167,5-182]
0
174,75
0
24,17
0
31.03.2014 22:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора