Міністерство освіти та науки України
Київський національний економічний університет
ім. В.Гетьмана
Індивідуальне завдання з дисципліни
«Управління фінансовою санацією підприємств»
РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Роботу
План.
Вступ
Розділ 1. Вихідна ситуація на підприємстві.
Оцінка зовнішніх умов.
Аналіз фінансово-господарського стану.
Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць.
Наявний потенціал.
Розділ 2. Стратегічні цілі санації.
Розділ 3. План санації.
3.1. План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції.
3.2. План виробництва та інвестицій.
3.3 Організаційний план
3.4. Система фінансових планів.
Розділ 4. Ефективність антикризових заходів.
Вступ
ВАТ «Глобинський маслозавод», - підприємство з виробництва молочної продукції був збудований у 1929 році. В 1953 – 1955 роках здійснено реконструкцію виробництва. Завод розташований в екологічно чистій зоні, де немає промислових підприємств, що несуть загрозу екологічному фону району.
Основна діяльність підприємства – заготівля, переробка та реалізація молочної продукції, роздрібна і оптова торгівля товарами власного виробництва.
Ціль виробництва полягає в задовлоненні потреб ринку і покупців у високоякісній продукції, що не містить консервантів.
У травні 2006 року Глобинський маслозавод розпочав виготовлення твердих сирів. Для цього було збудоване нове сучасне приміщення: сирний цех та лабораторія.
Продукція виробляється на прогресивному німецькому обладнанні.
Під торговую маркою «Глобино» виготовляється наступний асортимент сирів: «Російський» – 50% жирності, «Звенигородський» - 50% жирності, «Едам український» - 45% жирності, «Гауда українська» - 45% жирності, «Едам український» - 50% жирності, «Гауда українська» - 40% жирності, "Сметанковий" -50% жирності, "Вершковий" -50% жирності.
На майбутнє – планується збільшити потужність сирного цеху в два рази і розширити асортимент твердих сирів («Радомер», «Масдам»).
Співпраця з провідними світовими виробниками заквасок та ферментних препаратів, пакувальих матеріалів, а також автоматизація лінії виробництва сиру і сучасна система миття обладнання, збільшили ефективність вирорбництва, що надало можливість отримувати сири високої якості, які відповідають усім потребам виробника.
Ми постійно піклуємось про розширення асортименту та покращення якості продукції. Новинки 2009 року: сири "Полтавський" -50% жирності, "Пошехонський" - 45% жирності; сири сичужні тверді "Голандський", "Костромський" -45% жирності.
У 2003 році підприємство пройшло оцінювання системою управління якістю і отримало сертифікат що свідчить про відповідність нашого виробництва вимогам ДСТУ ISO 9001-2001.
У 2006 році підприємство пройшло оцінювання системою управління безпеки харчової промисловості і отримало сертифікат що свідчить про відповідність виробництва молочним вимогам ДСТУ 4161-2003.
У 2008 році ВАТ “Глобинський маслозавод” став фіналістом Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) “100 Кращих товарів України”
Розділ 1. Вихідна ситуація на підприємстві.
Оцінка зовнішніх умов.
Підприємство маслосироробної галузі ВАТ “Глобинський маслозавод” працює на споживчому ринку, виготовляючи переважно сири. Покупцями продукції є населення України, незалежно від статі та віку. Тобто продукція підприємства входить до споживчого кошика будь-якої сім'ї, але коливається за кількістю споживаної маси, якістю та ціною придбання. Продаж продукції не залежить від географічного району і знаходить покупця на всій території України.
Ціна на сири коливається залежно від їх жирності та способу упаковки. Проте ціна на плавлений сир не перевищує 7— 10грн./кг, а відповідно твердого сиру — 12— 30грн./кг
Основною підставою придбання сирів є його споживання як корисного продукту харчування з унікальними смаковими характеристиками. Покупці чітко усвідомлюють зв'язок ціни сиру та його якості, а тому прагнуть купувати або невелику кількість більш дорогого сиру, або значну — дешевшого. За статистичними даними встановлено тенденцію зростання споживання сирів при збільшенні середньодушового доходу сімї. Також зазначимо, що плавлені сири є більш доступними споживачам з низьким та середнім рівнями доходів, а тверді сири — з високим рівнем доходу. Споживачі не можуть відмовитись від придбання сиру в таких випадках: І) уразі сімейного або іншого свята; 2) гостин; 3) у щоденному споживанні — в разі високого рівня доходу сім'ї.
Якщо проводити оцінку фактичного й потенційного обсягу попиту в Україні, з точки зору місцевих виробників сирів, то доцільним є таке твердження. Станом на 2009 р. з 1,146 тис. тонн сирів, вироблених в області, на території області споживалося 0,3 тис. тонн, у процентному співвідношенні лише 26,2%. Звідси: при ймовірному споживанні сиру на території області в 3,9 тис. тонн за межами області потенційний попит, який в змозі задовольнити місцеві виробники, становитиме 2,8тис. тонн.
При проведенні таких розрахунків необхідно також враховувати обсяги імпортної продукції, що надходить на вітчизняний споживчий ринок. За статистичними оцінками 2009 р. в Полтавській області обсяг продажу сирів та бринзи склав 1,9 млн. грн., в т.ч. вітчизняних виробників - 1,8млн грн. Тобто обсяг імпортних сирів на території Полтавської області не перевищує 5% від загального обсягу їх реалізації, тому цією величиною можливо при подальших розрахунках знехтувати.
Отже, проведені розрахунки дозволили оцінити величину попиту на продукцію, що її виготовляє ВАТ “Глобинський маслозавод”, у натуральному вираженні. Проте зазначимо, що отримані результати є приблизними оцінками величин фактичного й потенційного попиту, оскільки проводилися із застосуванням інтуїтивних методів дослідження через відсутність первинної інформації про аналізоване явище.
Встановимо цінову еластичність на основні види продукції ВАТ “Глобинський маслозавод”, використовуючи державні статистичні дані.
Таблиця 1
Обсяг продажу та середні ціна на окремі продовольчі товари в Україні
Асортимент продукції
2008р.
2009р.
Обсяг продажу, млн. грн.
Середня ціна, грн./кг
Обсяг продажу, млн. грн.
Середня ціна, грн./кг
Масло
170,0
10,97
192,1
12,21
Сири
112,0
8,84
117,5
12,77
Молочні продукти
365,8
0.95
439,5
1,36
Звідси можливо розрахувати відповідні коефіцієнти еластичності на види товарів, які пропонує ВАТ “Глобинський маслозавод”:
Отже, дуже гостро покупці реагують на зміну ціни на масло, що й визначає відповідну величину попиту, тоді як переважна частка продукції підприємства — сири — характеризуються нееластичним попитом, що надає підприємству широкі можливості в ціноутворенні.
Для Полтавської області за статистичними даними 2009 р. обсяг продажу жирних сирів склав 1,9 млн грн; масла тваринного — 5,0 млн. грн.. Експорт жирів і масла тваринного іноземного походження дорівнює 642,4 тис. дол. США, а імпорт — 3511,4 тис. дол. США.. Звідси: ємність ринку сирів та масла разом складає:
6900,00 + 3,35- 18,33 = 6885,00тис. грн.
Розподілимо цю величину за питомою вагою окремо для ринку жирних сирів: 6885,00 х 0,34=2340,91 тис. грн. та ринку тваринного масла: 6885,00-2340,91=4544,09тис. грн.
Фактична ринкова частка ВАТ “Глобинський маслозавод” на території Центрального регіону становитиме 62,0 % (табл. 2). Зокрема, в 2009 р. підприємство реалізувало 330,1 тонн жирних сирів за середньою ціною 11500 грн./т та 40 тонн масла вершкового за середньою ціною 11250 грн./т.
Таблиця 2
Фактична ринкова частка продукції ВАТ “Глобинський маслозавод”
Показник ринкової частки
Відповідний розрахунок
Частка ринку жирних сирів підприємства
(3796,2 тис. гри. / 2340,9 тис. гри.) х 100%= 162,0 %
Частка ринку масла вершкового підприємства
(450,0 тис. гри. /4544,1 тис. грн.) х 100% = 9,9%
Загальна частка ринку підприємств в маслосироробній галузі області
( 11252.7 тис. Ірн./ 6885,0 Іис.ірн.)х 100%= 62,0 °Ь
Отже, підприємство ВАТ “Глобинський маслозавод” має доволі стабільне становище на ринку маслосироробної галузі в межах Полтавської області й має значний потенціал щодо завоювання нових ринків збуту власної продукції.
Проведемо дослідження безпосереднього оточення ВАТ “Глобинський маслозавод”, використовуючи модель М. Портера. При цьому для запобігання громіздкості розрахунків розглянемо дію лише прямих конкурентів. Спочатку проведемо аналіз загальної ситуації в харчовій галузі, тому що остання суттєво відрізняється за своєю структурою та базовими характеристиками.
Обсяги продажу
За останні роки обсяги продажу сирів на українському ринку більш-менш стабілізувались. Протягом 2006 — 2008 pp. були здійснені значні інвестиції в переробку молока, відкрилися нові підприємства. Більшість підприємств розпочали закуповувати молоко у приватному секторі, що дозволило їм нарощувати обсяги виробництва — в ці роки було вироблено приблизно по 52 тис.т сиру (табл. 3).
Таблиця 3
Виробництво сирів в Україні, тис. т
Вид сиру
Рік
2004
2005
2006
2007
2008
2009
Тверді
33,1
26.5
18,9
21,3
20,4
20,9
М'які
2.11
1,9
1.5
1,5
1,6
1,8
Розсильні
2,1
1,9
1.4
1,6
1,9
2,0
Плзшіені
19.1
14,5
13,8
14,8
15
12,5
Всього
73.5
59,0
46,3
52.0
52,5
52,9
Основний оборот на ринку забезпечував вітчизняний товар. Частка імпортної продукції, яка утримується і дотепер, складає 15 - 20% в загальному обсязі реалізації (табл. 4).
Таблиця 4
Експорт-імпорт сиру та твердих сирів, тис. дол. США
Рік
2005
2006
2007
2008
2009
Експорт
1647
3517
3131
1780
980
Імпорт
13722001
7 906 000
6 696 000
7 555 000
7 828 000
За оцінками виробників та продавців оптових компаній на внутрішньому ринку реалізується приблизно 65 тис. т сиру на суму 180- 200млн. дол. США в роздрібних цінах.
Суб ‘єкти галузі.
Підприємства давальницької сировини. Вони можуть оперувати великооптовими партіями товару практично за цінами виробників.
Оптовики-інвестори. За останні роки деякі підприємства почали інвестувати засоби в розвиток підприємств з виробництва сиру (іноді в одного виробника декілька інвесторів), їх можна розглядати як відділи збуту «власного» заводу. Якщо завод виготовляє продукцію в достатньому асортименті та обсязі, такі компанії можуть торгувати виключно продукцією власного підприємства. Якщо - обсяги та асортимент вони доповнюють у інших оптовиків, найчастіше використовуючи бартерні схеми.
Спеціалізовані оптові компанії з торгівлі сиром. До них можна віднести всіх, у кого обсяг реалізації сиру сягає - 80% товарообігу. Спеціалізуватись перспективно в тих регіонах, де погано розвинута виробнича інфраструктура з виготовлення сиру. Компанії закуповують сиру багатьох вітчизняних виробників і, сформувавши широкий асортимент, реалізують товар в основному в роздрібних точках, а також оптовим компаніям у найближчих містах.
Компанії з широким асортиментом продукції. Основними їх позиціями можуть бути сир, м 'ясні вироби. Такі компанії, як правило, закуповують товар в одного-двох виробників, а інший асортимент (як вітчизняний, так й імпортний) - у колег. Асортимент сирів у них нараховує приблизно 60-70 найменувань. З них 17- 20 -вітчизняні, 30- 40 -імпортні.
Представництва заводів. Як правило, їх відкривають у Києві та містах «мільйонниках». Обсяг їх продажу не досить значний – 10- 20т на місяць. Але вони є серйозними конкурентами для оптовиків, оскільки продукція через представництва реалізується за заводською ціною.
Приватні підприємці. Вони можуть реалізувати десятки тонн сиру за місяць. Такі підприємці закуповують великі партії сиру на одному заводі та, отримуючи значну знижку, можуть продавати товар дешевше, ніж оптова компанія, що здійснює закупки в декількох виробників. Як правило, приватні підприємці не створюють збутову мережу, а локально віддають товар в основному для реалізації на ринках.
Досить важко визначити, кого вважати великим, а кого - середнім чи дрібним виробником або оптовиком. Для міста з населенням 500 тис. чоловік великим є підприємство, яке продає 20-40 т сиру за місяць, а для міста з населенням в 1млн. чоловік це середньооптова фірма.
За даними операторів, зараз на ринку приблизно 10 підприємств реалізують від 100 до 300т сиру в місяць, близько 70 підприємств - від 50 до 100 т в місяць. Кількість дрібних підприємств не підлягає обліку. Обсяги їх продажу - від 5 до 20т в місяць.
Ціна.
Сир класифікують за ціною на такі групи: дешева, середня та дорога. Але зазначати жорсткі цінові межі тієї чи іншої групи - некоректно, оскільки ціна змінюється залежно від пори року.
Жорсткої залежності між жирністю сиру, його назвою та ціною немає. Об 'єктивно -сири 20-40% жирності дешевші сирів 45-55% жирності приблизно на 15 %. В основному ціна визначається якістю молока, терміном визрівання сиру. Тому найчастіше у різних виробників різна ціна на аналогічну продукцію. На якісний сир відомого виробника ціна може бути вищою на 20 %, ніж на аналогічну продукцію не досить популярного сировара.
В цілому, на дешеву групу (на початок весни роздрібна ціна 1кг-15-18грн.) припадає приблизно 30 - 35% в загальному обсязі продажу, на середню (ціна 1кг- 16-21грн.) – 50- 60% і на дорогу (ціна 1кг - від 22грн. і більше, може доходити до 150грн.) - 15 %.
Ринок сиру ще тільки розвивається. Жодна з перелічених компаній, за даними операторів, не володіє більш ніж 5% ринку. Якщо виробники зможуть забезпечити себе сировиною для виробництва сиру та збільшити обсяги випуску продукції, на ринку відбудуться такі зміни:
- збільшиться кількість великооптових компаній;
-впорядкується збутова структура;
-розпочнеться розвиток - створення баз, що акумулюють широкий асортимент продукції відрізних виробників та імпортерів;
-зростуть експортні поставки сиру в Росію;
- діючі суб'єкти ринку будуть витісняти з ринку посередників.
До реальних конкурентів ВАТ “Глобинський маслозавод” необхідно віднести підприємства, що займаються виготовленням та реалізацією аналогічної продукції та розташовані на території Полтавської Київської та Черкаської областей. Коло потенційних конкурентів утворюють підприємства молочної галузі, які мають в асортименті тверді та плавлені сири і зорієнтовані переважно на вітчизняний споживчий ринок.
Огляд кон 'юнктурних періодичних видань дозволяє стверджувати, що в Україні 200 підприємств можуть виробляти сири. Але реальних виробників - не більше 70. Деякі підприємства за останні роки внаслідок дефіциту сировини в зимовий період взагалі не випускали сир. Виробничі потужності різноманітні - від 20-40т до 150 - 200т на місяць. Сьогодні великих підприємств в Україні - не більше 20.
Згідно з офіційною статистикою, основні виробники — Хмельницька маслосирбаза, Іраклієвський маслосирзавод, Шосткінський гормолкомбінат, Білопольський сирзавод, Звенигородський сироробний комбінат, Полтавська маслосирбаза, Чаплінський та Глухівський маслосирзаводи, Глобинський маслозавод , Василівський та Пирятинський сирзаводи, Бучацький, Рощівський та Чортківський сирзаводи.
Проте більшість з перелічених підприємств виготовляє тверді сири, їх неможливо виключати з поля зору, оскільки ті підприємства, що здатні виготовляти тверді сири, без особливих труднощів в змозі перейти на випуск плавлених сирів. Плавлені сири, у свою чергу, складають значну частку в асортименті таких підприємств (табл. 5).
Аналіз таблиці підтверджує правильність вибору реальних та потенційних конкурентів ВАТ “Глобинський маслозавод”, тому що більшість реальних конкурентів-підприємств маслосироробної галузі орієнтується в першу чергу на виготовлення плавлених сирів (близько 50-60 % випуску); по-друге, на виробництво твердого сиру (30- 40 % випуску) та товарів-замінників, а саме, масла вершкового (10-15 % випуску). Це пояснюється чисельними факторами: економічного характеру (висока рентабельність, значна ціна за 1 кг); технологічними (тривалий період визрівання); соціальними (переважно низькими доходами сімей).
Якщо розширити коло конкурентів до розміру галузі, то сьогодні, за оцінками операторів, підприємства, що належать до молочної галузі, більше орієнтуються на тверді сири, сухе молоко, кисломолочну продукцію (йогурти, десертні, сиркові маси), що відрізняються високою рентабельністю виробництва.
На даній території зосереджені такі виробники твердих та плавлених сирів: А ТЗТ«Фаворит», м. Житомир; маслосирзавод, м. Малин; маслосирзавод, м. Попільня; сирзавод, м. Наталівка.
Однак наведені дані є замалими і потребують розширення інформаційної бази для аналізу. З цією метою найчастіше використовуються: моніторинг конкурентів, систематичні фіксування господарських результатів діяльності конкурентів; збір вторинної інформації, що стосується найважливіших аспектів діяльності конкурента. Існує подібна база даних У ВАТ “Глобинський маслозавод”.
Таблиця 5
Ранжування товарних груп
Найменування товарної групи
К-сть виробів у групі
Частка в асортименті
Середня ціна за 1 кг
Позиція в асортименті
ВАТ "Кагма",
• Сири плавлені
20
0,68
.4,60
1
• Сири тверді
5
0.17
14,40
2
• Масло вершкове
4
0,15
11,25
3
25
0,85
х
х
"Галактон”, м. Київ
• Плавлені сири
15
0,23
10,45
-
• Глазуровані сирки
2
0,04
-
-
15
0,23
х
х
ВМ "Ново - каховський завод плавлених сирів" м Таврійськ
• Сири плавлені
14
1,0
8,14
-
14
1,0
х
х
Ф ТОВ "Молочний світ", м Одеса
• Сири плавлені
14
07
9,53
1
• Сири тверді
4
0,2
14,50
2
• Масло вершкове
2
0.1
9,16
3
18
0,9
х
х
Торгова марка "КОМО", мЛуцьк
• Сири плавлені
19
0,45
9,07
1
• Сири тверді
15
0,36
15,13
2
• Масло вершкове
3
0,07
9,00
3
34
0.81
х
х
Хмельницька маслосирбаза
• Сири плавлені
22
0,42
8,83
2
• Сири тверді
23
0,44
14,50
1
• Масло вершкове
2
0,04
10,00
3
45
0,86
х
х
Полтавська маслосирбаза
• Сир плавлені
32
1,0
8,75
-
32
1,0
х
х
ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат"
• Сири плавлені
15
0,25
9,30
1
• Сири тверді
10
0,16
15,00
2
• Масло вершкове
7
0.11
10.00
3
25
0.41
х
х
Фірму «Фаворит» було заснованоу січні 1994р. як торгово-посередницьке підприємство, що займалося господарською діяльністю на ринку України, СНД та Західної Європи. Фірма «Фаворит» є одним з найбільших у Київській області виробників цільної та кисломолочної продукції. Підприємство співпрацює з КСП Новоград-Волинського, Володар-Волинського, Чуднівського, Ємільчинського, Червоноармійського районів. Крім того, з переробними підприємствами молочної галузі: Новоград- Волинським сиркомбінатом, Галіївськм маслозаводом, Київським міськмолзаводом. Причому на Галіївському маслозаводі налагоджений випуск масла вершкового та сухого знежиреного молока (завантаженість виробничих потужностей 84,0 %). На інших підприємствах здійснюється випуск твердих та плавлених сирів.
Застосуємо метод порівняння можливостей конкурентів для ВАТ “Глобинський маслозавод”. Для цього сформуємо узагальнену таблицю 6.
Таблиця 6
Порівняльна характеристика конкурентів
Економічний індикатор
Од. виміру
ВАТ "Молочн ик
АТЗТ
"Фаворит "
Виробничий потенціал
•Виробнича потужність підприємства
тис.т/рік
1,8
0,6
•Завантаженість виробничих потужностей
%
49,2
46,9
•Середньорічна вартість основних засобів
тис. грн.
3460,0
499,1
•Величина оборотного капіталу
тис. грн.
2564,0
368,5
• Коефіцієнт зносу основних засобів
0,417
0,111
• Чисельність ПВП
чол.
99
35
•Рентабельність виробництва
%
0.08
0,14
• Фондовіддача
5,7
5,4
Власність
•Величина статутного капіталу
тис. грн.
962,0
50,4
• Прибутковість однієї акиіі
грн/акцію
0,02
0,05
• Співвідношення власного та залученого капіталу
2,1:1
1:1,3
Товар
• Обсяги реалізації жирних сирів
тонн
983,7
520,4
• Середня собівартість 1 кг жирного сиру
грн.
6,55
8,12
* Рентабельність продукції
%
3,9
5,2
• Асортимент товару
24
7
• Торгова марка
-
+
Збут
• Частка ринку підприємства
%
74,9
25,1
• Товарооборот
тис. грн.
11273,7
9295,3
Основні висновки щодо взаємодії ВАТ “Глобинський маслозавод”з мезооточенням такі.
• Продукція підприємства - високоякісна та рентабельна, асортиментний ряд доволі широкий, однак випуск продукції супроводжується необхідністю вирішення чисельних завдань: зберігання сировини та готової продукції, сезонність попиту, відповідність ДСТУ тощо.
• Попит на продукцію підприємства визначається рівнем середньо- душового доходу населення; підприємство володіє значним сегментом у центральному регіоні України та має потенційні можливості розширення ринків збуту.
• Галузевий аналіз призвів до виділення реальних та потенційних конкурентів підприємства та визначив перспективи розвитку маслосироробної галузі в найближчі роки.
• Порівняння господарської діяльності ВАТ “Глобинський маслозавод”з основним конкурентом АТЗТ «Фаворит» в розрізі виробничого потенціалу, збуту, власності, товарної політики дало змогу встановити лідируючу позицію підприємства в регіоні з виробництва та реалізації жирних сирів, однак незадовільний стан використання факторів виробництва не дозволяє працювати з високим ступенем рентабельності.
• Підприємство здатне витримати конкурентну боротьбу в разі підвищення професійного рівня менеджменту, найшвидшого впровадження маркетингового комплексу (розробка асортиментних позицій, розширення та завоювання сегментів ринку, стимулювання збуту, створення дилерської мережі, проведення маркетингових досліджень), а також заощадження коштів для оновлення та модернізації виробництва.
1.2 Аналіз фінансово-господарського стану.
Діяльність кожного господарюючого суб'єкта в сучасних економічних умовах є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені в результатах його функціонування.
Основним інструментом дослідження внутрішнього потенціалу підприємства є фінансовий аналіз. Сенсом його проведення є виконання функцій логічного засобу оцінки та порівняння відомостей для створення нової інформації, більш цінної, ніж первинна.
Для проведення фінансового аналізу використовуються різноманітні джерела інформації, серед яких основними є стандартні форми квартальної та річної фінансової звітності, а саме:
-баланс підприємства (форма № 1);
-звіт про фінансові результати (форма № 2);
- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
- звіт про власний капітал (форма № 4).
Проте перш ніж користуватись інформацією бухгалтерських звітів, треба переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності заповнення і точності зроблених арифметичних підрахунків при виведенні окремих показників.
Аналіз доцільно розпочати з побудови агрегованого балансу, який дозволить представити в найбільш загальному вигляді структурно-майновий стан підприємства. Підхід до побудови агрегованого балансу може бути здійснений по-різному: вид групування даних визначається особливостями аналізу.
Застосуємо наступний варіант агрегування балансу, який буде містити такі види груп:
Група А — необоротні активи або постійні активи підприємства (всередині групи — за видами активів);
Група Б — оборотні активи або поточні активи підприємства (всередині групи — за ступенем ліквідності);
Група В — збитки та витрати, віднесені на майбутні періоди;
Група Г — власний та прирівняний до нього капітал (всередині групи - за характером належності);
Група Д — залучений капітал (всередині групи - за видами використання та за строками).
Зміст та порядок формування агрегованого балансу більш детально розглянуто в економічній літературі. Наведемо розшифровку лише окремих статей агрегованого балансу. Так, до швидколіквідних активів належать дебіторська заборгованість та короткострокові фінансові вкладення, тобто активи, які мають досить значний ризик при їх ліквідації. Важколіквідні активи — це активи, ліквідація яких супроводжується значним ризиком: виробничі запаси, товари, готова продукція тощо.
Отож, агрегований баланс ВАТ “Глобинський маслозавод”наведено нижче (табл. 7).
Таблиця 7
Агрегований баланс ВАТ “Глобинський маслозавод”, тис. грн.
№ з/п
Групування статей активу
на кінець 1-го року
на кінець 2-го року
на кінець 3-го року
Зростання,
%
А
Необоротні активи
1 664,1
1951,9
2040,8
122,6
1.
Основні засоби та інші позаоборотні активи
1664,1
1951,9
2031,9
122,1
2.
Довгострокові фінансові вклади
-
-
8,9
-
Б
Оборотні активи
1917,3
1832,2
3077,1
1,600
3.
Швидколіквідні активи
107,1
48,4
117,3
109,5
4.
Середньоліквідні активи
740,1
496,0
1060,5
143,3
5.
Важколіквідні активи
1070,1
1287,8
1899,3
180,0
В
Збитки та витрати, віднесені на майбутні періоди
-
-
-
-
6.
Витрати майбутніх періодів
-
-
-
-
7.
Збитки
-
-
-
-
АКТИВ:
3581,4
3784,1
5117,9
142,9
Г
Власний та прирівняний до нього капітал
3458,8
3433,6
3471,9
100,4
8
Власний капітал
3458,8
3433,5
3471,9
100,4
9.
Додатковий капітал
-
0,1
-
-
д
Залучений капітал
122,6
350,5
1646,0
В 13 раз
10.
Довгострокові зобов 'язання
-
-
-
-
11.
Короткострокові зобов 'язання
122,6
350,5
1646,0
в 13 раз
11.1
Заборгованість за короткостроковими кредитами банків
-
211,3
1265,1
в 6 раз
11.2
Заборгованість постачальникам
47,0
57,1
300,5
в 6,4 рази
11.3
Заборгованість за бюджетними та позабюджетними платежами
41,3
26,9
16,3
39,5
11.4
Заборгованість з оплати праці
14,3
18,9
22,4
в 1,6
рази
11 5
Інша заборгованість
20,0
36,3
41,7
в 2 рази
ПАСИВ
3581,4
3784,1
5117,9
142,9
При загальному, досить значному збільшенні обсягів господарювання (валюта балансу зросла на 142,9% за досліджуваний період), структура майна також зазнала суттєвих змін. Економічні ресурси фірми зросли в основному за рахунок збільшення розміру оборотного капіталу, який, у свою чергу, зріс в 1,6рази.
В структурі оборотного капіталу найбільшу питому вагу займають важколіквідні активи, однак однозначно оцінювати цей факт як негативний не зовсім правильно, адже зростання обсягів господарської діяльності неминуче призводить до збільшення залишку товару (продукції) на складі. Щодо пасиву балансу підприємства, тут спостерігається зменшення питомої ваги власних коштів та значне збільшення розміру (в 13 разів) і питомої ваги залучених коштів. Ця стаття пасиву зросла за рахунок збільшення короткострокових зобов'язань; довгострокові зобов'язання у фірми відсутні. У 6 разів зросла заборгованість за короткостроковими кредитами банків та заборгованість постачальникам. На початку досліджуваного періоду підприємство не потребувало залучення фінансових ресурсів, зі зростанням обсягів господарювання виникла необхідність у залученні додаткових коштів. Зростання розміру піа питомої ваги залучених коштів, у нашому випадку, не слід оцінювати як негативний фактор, тому що співвідношення власних та залучених коштів на кінець досліджуваного періоду на користь власних коштів, тобто джерела формування економічних ресурсів фірми в основному власні, окрім того, довгострокові зобов 'язання відсутні.
Наступним важливим етапом фінансового аналізу підприємства є оцінка його майнового стану. Показники майнового стану дають змогу характеризувати виробничий потенціал підприємства. Розрахуємо такі основні показники (коефіцієнти): коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів тощо (табл. 8).
Таблиця 8
Оцінка майнового стану підприємства
№ з/п
Показники
Од. виміру
На кінець 1-го року
На кінець 2-го року
На кінець 3-го року
Відхилення
%
п.
1.
Величина основних засобів
тис. грн.
1608,4
1936,6
2016,5
125,4
-
2.
Частка основних засобів в активі
%
44,5
51,2
39,4
-
-5,1
3.
Знос основних засобів
тис. грн.
1540,1
1370,1
1443,5
93,7
-
4.
Коефіцієнт зносу основних засобів
%
48,9
41,4
41,7
-
-7,2
5.
Коефіцієнт оновлення основних засобів
%
0
4,8
4,6
-
4,6
6.
Коефіцієнт вибуття основних засобів
%
0
0
0,2
-
0,2
Частка основних засобів у загальній сумі активів займала за роками 44,5, 51,2 та 39,4 % відповідно. Значне зростання питомої ваги основних засобів на кінець 2-го року пояснюється введенням нових виробничих потужностей при незначному зростанні обсягів господарювання. На кінець 3-го року, незважаючи на введення в дію нових основних засобів, їх частка знизилась за рахунок нарощування обсягів господарювання. Коефіцієнт зносу основних засобів зо роками зменшується, оскільки за останні два роки підприємство придбало нові основні засоби, про що свідчить коефіцієнт оновлення основних засобів. Отже бачимо, що при значному зростанні обсягів господарювання величина основних засобів збільшилась на 125,4 %, коефіцієнт оновлення основних засобів на кінець 3-го року є досить значним - 4,6%.
Аналіз ліквідності є одним з етапів фінансового аналізу підприємства, який дозволяє визначити його спроможність сплачувати свої поточні зобов'язання. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності та чистого оборотного капіталу, результати розрахунків зведемо в табл. 9.
Таблиця 9.
Аналіз ліквідності підприємства
Показник
Нормат. значення
На кінець 1-го року
На кінець 2-го року
На кінець
3-го року
Абс. відх.
Коефіцієнт покриття
> 1
18,0
5,2
1,9
-16,1
Коефіцієнт швидкої ліквідності
0,6-0,8
8,1
1,6
0,7
-7,4
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
>0 збільшення
1,0
0,1
0,1
-0,9
Чистий оборотний капітал, тис. грн.
>0 збільшення
1844,3
1481,7
1431,1
- 413,2
Хоча в динаміці розраховані показники ліквідності підприємства зменшуються, однак всі вони відповідають нормативним значенням. Підприємство в змозі оплачувати свої поточні зобов 'язання. Зменшення коефіцієнтів ліквідності підприємства відбувалось за рахунок перевищення темпів зростання поточних зобов 'язань підприємства темпів зростання оборотних активів, про що свідчить зменшення чистого оборотного капіталу підприємства (чистий оборотний капітал являє собою різницю між оборотними активами підприємства та його поточними зобов 'язаннями). І в свою чергу викликає обмеження можливостей підприємства розширювати свою господарську діяльність.