Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань та шляхи його удосконалення
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Фінансовий облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство аграрної політики та продовольства
Відокремлений структурний підрозділ Агротехнічний коледж Уманського
національного університету садівництва
Циклова комісія обліково-фінансових дисциплін
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач економічного відділення
__________ Опалко К.С.
«___» ________ 2013 р.
Завдання
на курсову роботу
з дисципліни «Фінансовий облік»
студента групи Б310
______Чолинця Віталія Михайловича________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Тема роботи: Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань та шляхи його удосконалення
План
Вступ
Виробничо-фінансова характеристика підприємства та його облікова політика.
Наукові основи організацій обліку капіталу.
Економічний зміст власного капіталу.
Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань.
4.1. Облік пайового капіталу.
4.2. Облік додаткового капіталу.
4.3. Облік резервного капіталу.
4.4. Облік вилученого капіталу.
4.5. Облік неоплаченого капіталу.
4.6. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.
4.7. Облік цільового фінансування і цільових надходжень
4.8. Облік виділення підприємства.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Завдання видано «___» ________2013 р.
Керівник курсової роботи________ Соколовська Н.
Завдання одержано «___»________2013 р.
студент__________Павлішенко А.
ВСТУП
Протягом приблизно сімдесятьох років в Україні, тоді ще СРСР, не було іншої форми власності, крім державної. При цьому всі господарюючі суб"єкти вели свою виробничу і господарську діяльність на основі планів, кошторисів і бюджетів, що складалися як самим підприємством, так і вищестоящими керівними органами. Причому, затвердження планових показників проводилося в органах державної влади. Це привело до створення єдиної загальнодержавної мережі розподілу і перерозподіли фінансових ресурсів, вироблених товарів і послуг.
Але змінився час, змінилися і взаємини підприємств із державою. Немає більше тільки однієї форми власності. Поряд з державною утворилося багато приватних форм власності, що на даний момент не мають ніякої державної підтримки, крім окремих державних замовлень для державних потреб.
Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У зв’язку з чим відразу виникло багато питань:
· як залучити засоби при утворенні підприємства;
· куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;
· як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;
· які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.
Ці питання можна деталізувати до нескінченності, але на них усі можна дати одну відповідь: власний капітал допоможе вирішити якщо не всі то більшу частину виникаючих проблем.
Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.
Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності окремих суб"єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.
Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов"язань.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб"єктів господарської діяльності, які зобов"язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов"язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що запровадження в економічне життя України ринкових відносин, провокує до розвитку окремих фірм не державного характеру, що в свою чергу вимагає грамотної політики в галузях управління цими фірмами, це стосується і обліку результатів діяльності підприємств. Так як попередня вітчизняна наука розглядала вищезазначені проблеми з точки зору планової економіки, то й відповідно управлінські питання розглядались під призмою класового підходу, а, отже, створення нового підходу - актуалізація та модернізація управлінських питань стоять відкритими. В курсовій роботі робляться спроби зробити аналіз методів та шляхів обліку власного капіталу у суспільстві з ринковою економікою, використовуючи передовий вітчизняний і зарубіжний досвід.
Метою курсової роботи є розгляд проблеми обліку власного капіталу.
Об’єктом вивчення даної курсової роботи є проблеми обліку власного капіталу.
Предметом вивчення є облік власного капіталу підприємства.
1.ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Виробничо-фінансова характеристика господарства ТОВ "Маяк" села Чаньків.
ТОВ "Маяк" знаходиться в селі Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області. Господарство розташоване в зоні Південно-Західного Лісостепу України.
До складу ТОВ "Маяк" входить три населених пункти: село Чаньків, село Степок, село Заставля. Центральна садиба знаходиться в селі Чаньків.
Відстань від центральної садиби до:
− районного центра м. Дунаївці – 6 кілометрів;
− до обласного центра м. Хмельницький – 85 кілометрів;
− до залізничної станції – 18 кілометрів.
Ґрунти в господарстві в основному чорноземи опідзолені середньо-суглинисті. Агроекономічна оцінка ґрунтів в середньому по господарстві 50 балів. Земельні угіддя переважно рівнинного типу. Клімат теплий, помірно-континентальний. Це сприяє для вирощування таких сільськогосподарських культур як пшениця, ячмінь, овес, горох, гречка, кукурудза, цукрові буряки, картопля, кормові культури.
ТОВ "Маяк" – багатогалузеве господарство, але основний виробничий напрямок – зерново-буряковий, а також тваринництво.
ТОВ "Маяк" складається із наступних виробничих підрозділів:
1) Рільнича бригада по вирощуванні сільськогосподарських культур;
2) Транспортна бригада;
3) Автопарк;
4) Ремонтна майстерня для тракторів на сім місць.
Ефективність використання землі у сільськогосподарському виробництві характеризують такі показники: виробництво валової продукції розрахунку на
1 га сільськогосподарських угідь: урожайність сільськогосподарських культур виробництва на 1 га земельної площі.
Склад і структура земельних угідь по ТОВ "Маяк" села Чаньків наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Склад і структура земельних угідь у ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області.
Види угідь
1
2010 рік
2011 рік
2012 рік
Площа, га
Структура, %
Площа, га
Структура, %
Площа, га
Структура, %
Земельні угіддя
С-г
угіддя
Земельні угіддя
С-г
угіддя
Земельні угіддя
С-г
угіддя
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1.Загальна земельна площа,
Всього:
1592
2.Всього с-г угідь:
З них:
А) рілля
1421
Б) багаторічні насадження
134
3. Будівлі і споруди
−
−
−
−
−
−
−
−
−
4. Ліси
22
5. Водоймища
15
З даної таблиці ми бачимо, як змінювалися землі протягом 2009-2010 років.
Загальна земельна площа у 2010 році зменшилась в порівнянні з 2009 роком у зв’язку з тим, що багато земель роздали на паї. У ТОВ "Маяк" в структурі земельних угідь не має будівель і споруд.
Склад і структура основних засобів по ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області. Наведені у таблиці 2.
Таблиця 2
Склад і структура основних засобів у ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області.
Види
основних засобів
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Відхилення 2008р. до 2006р., %
Вартість, тис. грн..
Структура, %
Вартість, тис. грн..
Структура, %
Вартість, тис. грн..
Структура, %
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Всього основних засобів
5300.5
100
5284.7
100
4735.7
100
2. Земельні ділянки
−
−
−
−
−
−
−
3. Будинки та споруди
4635.6
87.5
4647.8
87.9
4181.8
88.3
0.8
4. Машини та обладнання
140.7
2.7
140.7
2.7
140.7
2.9
0.2
5. Транспортні засоби
43.0
0.8
43.0
0.8
43.0
0.9
0.1
6. Інструменти, прилади та інвентар
14.2
0.3
14.2
0.3
14.2
0.3
−
7. Робоча і продуктивна худоба
171.7
3.2
143.7
2.7
60.7
1.3
-1.9
8. Багаторічні насадження
278.2
5.2
278.2
5.3
278.2
5.9
0.7
9. Інші основні засоби
17.1
0.3
17.1
0.3
17.1
0.4
0.1
З таблиці 2 "Склад і структура основних засобів" ми бачимо як змінюються основні засоби. Вартість основного фонду у 2010 році становить 4735,7 тис. грн.., а в 2008 році становила 5300,5 тис. грн. Відхилення склали 564,8 тис. грн.. у зв’язку з тим, що засоби зношуються, а нові через високі ціни підприємство не має змоги закупити. Робоча і продуктивна худоба зменшилася у порівнянні 2010−2008 років на 111 тис. грн.. Вартість будинків і споруд зменшилась на 453,8 тис. грн.. у зв’язку з непрацездатністю їх використання.
Для здійснення виробничої діяльності підприємству потрібні трудові ресурси.
Трудові ресурси − це основна продуктивна сила суспільства, яка складається з трудящих міста і села.
Трудові ресурси сільського господарства – це наявне працездатне населення, яке проживає на селі і працює в сільському господарстві.
Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами.
Головним показником використання трудових ресурсів є продуктивність праці – здатність суспільної конкретної праці за одиницю часу виробляти певну кількість споживчих вартостей.
У таблиці 3 наведено як використовуються трудові ресурси у ТОВ "Маяк".
Таблиця 3
Використання трудових ресурсів у ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області.
Показники
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Всього працювало чоловік
Відпрацьовано люд/год.
Всього працювало чоловік
Відпрацьовано люд/год.
Всього працювало чоловік
Відпрацьовано люд/год.
1
2
3
4
5
6
7
Дорослі працездатні
89
145304
103
155480
106
109120
Чоловіки віком від 16 до 60 років
52
90890
68
105650
74
80205
Жінки віком від 16 до 55 років
37
54414
35
49830
32
28915
Всього
89
145304
103
155480
106
109120
З таблиці 3 " Використання трудових ресурсів " у ТОВ "Маяк" ми бачимо, що в господарстві трудові ресурси використовуються не ефективно. В 2008 році одним працівником було відпрацьовано 1581 люд. год. А у 2010 році 1085 люд. год. Керівництво не дбає про раціональне використання праці. При середній тривалості робочого місяця 160 годин, дорослі працездатні в господарстві працюють 6,4 місяця.
Спеціалізація господарства і результати її виробничо-фінансової діяльності.
Спеціалізація – це процес вироблення підприємств і галузей з виробництва однорідних продуктів або здійснення окремих стадій технологічного циклу.
ТОВ "Маяк", залежно від характеру виробництва, використовує частину сільськогосподарської продукції в самому господарстві на виробничі потреби і особисте споживання працівників сільського господарства, а друга, причому набагато більша частина, реалізується. Так, частина виробленої продукції, яка реалізується називається товарною продукцією. До неї включають також продукцію власного присадибного господарства, яку продають колгоспники, робітники і службовці.
На рівень товарності впливають спеціалізація і концентрація виробництва, попит на продукцію, внутрішня потреба в цій продукції, продуктивність тварин і врожайність сільськогосподарських культур.
Зростання товарної продукції – основне джерело збільшення грошових надходжень колгоспів.
Структура товарної продукції по ТОВ "Маяк" розглянемо у таблиці 4.
виробництво трудовий ресурс продукція
Таблиця 4
Структура товарної продукції у ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області.
Галузі господарства та основні види продукції
Товарна продукція,
тис. грн..
Структура у % в середньому за 3 роки
2008 рік
2009 рік
2010 рік
Разом
1
2
3
4
5
6
1. Всього рослинництва
595,4
961,4
387,1
1943,9
70,9
В тому числі:
- зернові і зернобобові
367,0
515,7
258,9
1141,6
41,6
- овочі
14,9
9,5
4,6
29,0
1,1
- картопля
−
−
−
−
−
- цукровий буряк
182,0
401,8
117,0
700,8
25,6
- інша продукція рослинництва
31,5
34,4
6,6
72,5
2,6
2. Всього тваринництва
183,8
76,3
191,8
451,9
16,5
В тому числі:
А) скотарство:
160,2
65,0
168
393,2
14,3
- молоко
21,3
17,1
10,4
48,8
1,8
- яловичина
138,9
47,9
157,6
344,4
12,5
Б) свинарство
19,3
7,8
21,2
48,3
1,8
В) інша продукція
,0
,5
1,6
6,1
0,2
Г) мед
2,3
1,0
1,0
4,3
0,2
3. Промислова продукція
100,9
98,0
21,0
219,9
8,0
4. Роботи і послуги
51,0
31,5
44,5
127
4,6
5. Всього
931,1
1167,2
644,4
2742,7
100
З даної таблиці видно, що виробництво продукції в загальному по ТОВ "Маяк" зменшується, в 2008 році було вироблено товарної продукції 931,1 тис. грн.., а в 2010 році 644,4 тис. грн.. Продукція рослинництва переважає над товарною продукцією тваринництва. Продукція рослинництва в структурі товарної продукції займає 70,9 %, а продукція тваринництва – 16,5 %.
Господарство дбає про розширення спеціалізації промислової продукції, яке займає 8 %, а роботи і послуги – 14,6 % в загальній структурі товарної продукції.
Спеціалізація господарства – вирощування зернових, зернобобових культур, цукрових буряків, з розвинутим виробництвом яловичини.
Важливим показником економічної ефективності є його рентабельність.
Рентабельність – це дохідність, прибутковість. Якщо в процесі виробництва і реалізації продукції витрати, які з ним зв’язані, покриваються доходами, причому є певний прибуток, то таке виробництво вважають рентабельним.
Рентабельність виробництва продукції у ТОВ "Маяк" розглянемо в таблиці 5.
Таблиця 5
Рентабельність виробництва продукції по ТОВ "Маяк" села Чаньків, Дунаєвецького району, Хмельницької області.
Види продукції
Валовий дохід,
тис. грн..
Кількість реалізованої продукції, т
Ціна реалізованої продукції, тис. грн..
Собівартість
всього
Чистий дохід,
Всього
Тис. грн..
Рентабельність
1
2
3
4
5
6
7
1. Зернові всього
58,9
646
400,8
257,6
1,3
0,5
2. Цукровий буряк
117,0
662
177
222,2
-105,2
-47,3
3. Овочі
4,6
7,4
622
4,9
-0,3
-6,1
1
2
3
4
5
6
7
4. Молоко
10,4
14,6
712,2
21,8
-11,4
-52,3
5. М'ясо ВРХ
157,6
32,6
4834
242,5
-84,9
-35,0
6. М'ясо свиней
21,2
1,1
19272
25,8
-4,6
-17,8
7. Мед, кг.
1,0
100
10
0,7
0,3
42,8
З таблиці 5 "Рентабельність виробництва продукції " по ТОВ "Маяк" видно, що найбільшу рентабельність займає мед 42,8 %. Від реалізації зернових одержано найбільше валового доходу. Не рентабельними є цукрові буряки, овочі, молоко, м'ясо ВРХ, м'ясо свиней.
При такому стані виробництва, господарство не зможе розвиватися, що приведе його до банкрутства.
ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА
Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.
Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності. Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого — як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.
Облікова політика на рівні країни має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.
Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.
Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).
Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності. Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.
3. Економічний зміст власного капіталу
Кожне підприємство, організація чи установа для реалізації поставлених цілей має у своєму розпорядженні як засоби праці (будівлі, машини, устаткування і т. ін.), так і предмети праці (сировину, матеріали, паливо і т. ін.), які в сукупності складають господарські засоби, тобто власність підприємства. В свою чергу власність асоціюється із поняттям “Капітал”.
Поряд з тим, господарські засоби мають різні джерела свого утворення. Одні господарські засоби стали власністю підприємства внаслідок внеску до статутного капіталу його засновниками, інші були придбані за рахунок або власних коштів підприємства, або позик інших юридичних чи фізичних осіб. Враховуючи поділ джерел формування господарських засобів на власні та залучені, капітал теж поділяється на власний та залучений.
При створенні підприємства (за умов відсутності боргів перед кредиторами) активи підприємства дорівнюють його капіталу (А = К).
В процесі здійснення господарської діяльності у підприємства виникає різного роду кредиторська заборгованість (перед працівниками — по оплаті праці, перед постачальниками — за поставлені сировину і матеріали, перед банками — на суми отриманих кредитів). Наслідком такої заборгованості є зростання активів підприємства. За цих умов активи підприємства дорівнюють сумі власного капіталу і зобов’язань підприємства (А = Капітал + Зобов’язання).
Виходячи із зазначеної формули (Капітал = А — Зобов’язання), можна ствердити, що власний капітал — це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування всіх його зобов’язань.
Складові власного капіталу поміщено у розділі І пасиву балансу “Власний капітал”, до якого входять:
- статутний капітал;
- пайовий капітал;
- додатковий капітал;
- інший додатковий капітал;
- резервний капітал;
- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
- неоплачений капітал;
- вилучений капітал.
Основною складовою власного капіталу є статутний капітал, який являє собою загальну вартість активів, внесених засновниками при створенні підприємства.
Статутний капітал — це частина капіталу, яка утворюється за рахунок сукупності вкладів у вигляді матеріальних, нематеріальних або фінансових ресурсів засновників у майно підприємства для забезпечення діяльності господарюючого суб’єкта згідно меж, які визначені установчими документами. Розмір статутного капіталу підлягає обов’язковій реєстрації у Державному реєстрі суб’єкта господарювання.
Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576—XII визначено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.
Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.
Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).
Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.
Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій).
Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.
Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал узагальнює інформацію про суми пайових внесків членів споживчого товариства, сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.
Додатковий капітал — сума, на якій вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також сума дооцінки активів на вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.
Резервний капітал являє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.
Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.
Нерозподілений прибуток являє собою частину чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.
Неоплачений капітал — заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.
Вилучений капітал — фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників.
4.ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ”ЯЗЕНЬ
4.1. ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ
Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском влісників ( учасників) ло капіталу підприємства.
Облік статутного капіталу ведуть на рахунку 40 “Статутний капітал”.Записи по рахунку 40 виконують тільки в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, які здійснюють в установленому порядку, та після внесення відповідних змін в установчи документи підприємства.За кредитом рахунеа відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення .Сальдо на цьому рахунку повинне відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства, і, для акціонерних товариств, дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій підприємства.
При створенні акціонерного товариства спочатку в обліку відображаеться фактичне надходження активів від засновників після підписання установчого договору (для закритого акціонерного товариства) або підписки на акції після реєстрації їх випуску (для відкритого акціонерного товариства).
Оскільки на цьому етапі кошти засновників та передплатників залучаються до реєстрації випуску акцій, імовірність подальшого існування акціонерного товариства не визначена, а розмір статутного капіталу не закріплений установчими документами , надходження від потенційних акціонерів повинні відображатися по дебету рахунків з обліку активів,переданих акціонерами відповідно до укладених договорів, та по кредиту рахунка 68 ”Розрахунки за іншими операціями“ ( субрахунок 685 ”Розрахунки з іншими кредиторами“) за кожним учасником окремо. На суму внесків робиться запис:
Дебет 10 “Основні засоби“
Дебет 12 “Нематеріальні активи”
Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”
Дебет 20 “Виробничі запаси”
Дебет 30 “Каса”
Дебет 31 ”Рахунки в банках”
Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”
Кредит 68 “Розрахунки за іншими операціями”
У випадку, коли особа, яка підписалася на акції, розірвала договір, ій повертаються зроблені нею внески.
Також у випадку, коли після закінчення терміну підписки за рішенням установчих зборів підписуа була повністю або частково відхилена, кошти внесені особами,яким було відмовлено в підписці, повертаються.
На суму повернення коштів робиться запис:
Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”
Кредит 30 “Каса”
Кредит 31 “Рахунки в банках”
Сума зареестрованого статутного капіталу відображається записом:
Дебет 46 “Неоплачений капітал”
Кредит 40 “Статутний капітал”
Приклад 10.13 Громадяни N, Z та К, а також приватне підприємство “Світ”вирішили заснувати відкрите акціонерне товариство “Шанс” (ВАТ “Шанс” ). Ними було зареєстровано інформацію про випуск акцій ВАТ “Шанс” та оголошено передплату терміном на 6 місяців на 1000000акцій номінальною вартістю однієї акції 1 грн. з розміщенням акцій за номінальною вартістю.Внески засновників в оплату 280000 акцій було проведено в повному обсязі:
засновником N як внесокдо статутного капіталу внесено грошові кошти в національній валюті готівкою в сумі 30000 грн.
засновником Z як внесок до статутного капіталу внесені відповідним чином оформлені права на винахід за оцінною вартістю 50000грн.
засновником К як внесок до статутного капіталу внесені відповідним чином оформлені акції ВАТ ”Южний Буг“ в кількості 1000 штук (номінальна вартість 10 гривень кожна) за сумарною оціненою вартістю 50000грн.
засновником ПП ”Світ“ як внесок до статутного капіталу внесені за оціненою вартістю верстати на суму 100000 грн. та сировина на 50000грн.
Передплатникам акцій було визначено умову внесення на момент підписки 30% вартості акцій грошовими коштами.
За період передплати крім акцій засновників було підписано 1025000 акцій. Передплатниками було внесено на момент підписки 30% вартості акцій грошовими коштами в національній валюті готівкою (7500грн.) та безготівковими розрахунками (300000 грн.).
Після закінчення терміну підписки за рішенням установчих зборів зайва підписка була частково відхилена на 300000 акцій та кошти, внесені особами, яким було відмовлено в підписці, були повернені.
Після проведення установчих зборів та реєстрації випуску акцій та статуту товариства в обліку було відображено статутний капітал ВАТ “Шанс”
Таблиця 10.3 Відображення в обліку формування статутного капіталу акціонерного товариства
/
Продовження таблиці 10.3
4.2. ОБЛІК ПАЙОВОГО КАПІТАЛУ
Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
У ході реформування колективних сільськогосподарських підприємств багато з них перетворилися в сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК) на засадах членства, об'єднання пайових внесків, обов'язкової трудової участі і у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності. Більшість СВК є правонаступником колишніх КСП. Члени кооперативу зобов'язані зробити в місячний термін вступні і пайові внески.
У кооперативі допускається асоційоване членство. Асоційовані члени повинні зробити тільки пайовий внесок у створення та розвиток кооперативу.
Сукупність пайових і вступних внесків є різновидом власного капіталу.
У більшості прийнятих Статутів сільськогосподарських кооперативів основним джерелом формування майна кооперативу є пайовий капітал, який утворюється за рахунок пайових внесків та майна кооперативу.
Розмір пайових внесків до кооперативу встановлюється в рівних частинах і пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Величина розміру вступних та майнових внесків законодавством не визначена.
Майно кооперативу відповідно до Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. №436-1V поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків коштами та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом. Відповідно на рахунку 41 "Пайовий капітал" виділяється два субрахунки 411 "Неподільний капітал" та 412 "Пайовий капітал".
У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу. Термін та інші умови одержання паю встановлюються статутом кооперативу. У разі виділення паю грошима, цю операцію відображають на дебеті рахунка 41 "Пайовий капітал" та кредиті рахунків 30 "Каса" чи 31 "Рахунки у банках". При виділенні паю члену кооперативу у натурі цю операцію відображають на дебеті рахунка 41 "Пайовий капітал" та кредиті рахунка 67 "Розрахунки з учасниками", на дебеті якого відображають виділення конкретних об'єктів.
Таблиця 4.2. Відображення в обліку операцій з формування пайового капіталу
Пор.
Зміст операції
Кореспондуючі рахунки
№
дебет
кредит
1
2
3
4
Формування пайового капітану:
- відображення внесків до неподільного фонду
30
411
1
- відображення внесків до пайового фонду
10,11,12.14, 15,18, 20,21, 22,23. 26, 27, 28, 30 тощо
412
08.04.2014 13:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора