Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Контрольна робота
з дисципліни:
«Обґрунтування та експертиза бізнес-проектів»
на тему:
„Бізнес – план виробництва ”
(Впровадження макаронного комплексу на ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів”)
ЗМІСТ
РЕЗЮМЕ.......................................................................................................................
3
1.ОПИС ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ПРОДУКЦІЇ.................................................
1.1. Поточна ситуація і тенденція розвитку підприємства…………………...
1.2. Опис продукції підприємства……………………………………………
1.3. Товарні знаки підприємства……………………………………………….
1.4. Стратегія зростання підприємства………………………………………
4
4
5
6
6
2. ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ…...………………….......................................................
2.1. Цільовий ринок бізнесу………....................................................................
2.2. Оцінка впливу зовнішніх факторів.............................................................
3. МАРКЕТИНГОВИЙ ПЛАН……………………………..…………………………
3.1. Стратегія маркетингу………………………………………………………
3.2. Збут і розповсюдження продукції………………………………………..
3.3. Розробка цінової політики…………………………………………………
3.4. Розробка маркетингової програми………………………………………..
4. ВИРОБНИИЙ ПЛАН………………………………………………………….…...
4.1. Основні виробничі операції………………………………………………
4.2. Машини та устаткування …………………………………………………
4.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби………………………….
4.4. Виробничі та невиробничі приміщення………………………………….
8
8
9
12
12
13
14
14
17
17
17
18
19
5. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН………………...............................................................
5.1. Форма організації бізнесу…………………………………………………
5.2. Потреба в персоналі……………………………………………………….
5.3. Організаційна схема управління………………………………………….
5.4. Кадрова політика та стратегія…………………………………………….
20
20
20
20
21
6. ОЦІНКА РИЗИКІВ………………………………………………………………….
6.1. Типи можливих ризиків…………………………………………………...
6.2. Способи реагування на загрози бізнесу………………………………….
22
22
22
7. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН……………………………………………………………..
7.1. Прибутки та збитки підприємства……………………………………….
7.2. План грошових надходжень і витрат…………………………………….
7.3. Плановий баланс………………………………………………………….
ДОДАТКИ......................................................................................................................
24
24
27
29
БІЗНЕС-ПЛАН
Впровадження макаронного комплексу
ВАТ Костопільський ЗПТ
35000, Рівненська обл., м. Костопіль, пров. Річковий, 12
РЕЗЮМЕ
Підприємство, працюючи в умовах ринку, намагається з усіх зусиль досягнути належне своє становище та отримати якнайбільший прибуток. Для здійснення цієї мети не достатньо, тільки, адаптуватись до умов зовнішнього середовища, але вирішувати ряд проблем, які пов’язані з внутрішнім середовищем. Зокрема, для ВАТ «Костопільський ЗПТ» головною проблемою є збільшення витрат на виготовлення продукції за рахунок збільшення коефіцієнту зносу. Для ліквідації цієї проблеми доцільно використовувати техніко-економічні заходи. Тому головним альтернативним варіантом є застосування високопродуктивного сучасного обладнання – макаронного комплексу.
Метою проекту є впровадження макаронного комплексу.
Відповідно до концепції генерального плану розвитку ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” реалізація цього проекту дасть змогу створити на базі підприємства створити нову технологічну лінію по виробництву макаронів.
Основними передумовами і факторами, що сприяють успішній реалізації проекту є насамперед, сприятлива ситуація на споживчому ринку, сприятливий вплив проекту на економічну, соціальну та технологічну структуру області, створення нових робочих місць та впровадження передової технології.
Для реалізації проекту необхідно затратити 14953,52 тис.грн.
Для придбання даної установки підприємство буде використовувати кошти з прибутку.
Об’єктом інвестування є ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів”, засноване 08 квітня 1994 р. у відповідності до законів України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво” з метою надання послуг юридичним та приватним особам та реалізації на основі отриманого прибутку соціальних, економічних інтересів Власника підприємства та членів трудового колективу в умовах економічного розвитку країни.
Юридична адреса: 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, пров.Річковий, 12.
РОЗДІЛ 1
ОПИС ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ПРОДУКЦІЇ
Поточна ситуація і тенденція розвитку галузі
Виробництво кондитерських виробів в Україні зосереджено на 28-ми спеціалізованих підприємствах, питома вага виробництва яких складає біля 60 відсотків від загального виробництва, та біля 800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості.
Випуск кондитерських виробів у 2013 році склав 1,11 млн. тонн, в тому числі експорт 368,3 тис. тонн (33 відсотки).
Серед областей України лідерами з виробництва кондитерських виробів являються: Донецька область (20 %), Київ та Київська область (12,5 %), Полтавська (11 %), Вінницька (7,9 %), Дніпропетровська (7,4 %), Харківська (6,2 %).
Основними виробниками кондитерських виробів являються: ДП “Кондитерська корпорація “Рошен” (21,4 %), ЗАТ “АВК” (8,4 %), ЗАТ “ВО Конті” (12,8%), Корпорація “Бісквіт-Шоколад” (5,5 %), ВАТ “Полтавакондитер” (4,6 %), ЗАТ “Житомирські ласощі” (4,6 %), ЗАТ “Крафт Фудз Україна” (2,5 %).
Всі підприємства, які виробляють кондитерські вироби в Україні, приватні.
Два підприємства в Україні: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” та ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” створені з залученням іноземних інвестицій: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” на базі Тростянецької шоколадної фабрики, а ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” спільно із транснаціональною компанією “Нестле”, частку іноземних інвестицій мають акціонерні товариства: “Полтавакондитер” і “Житомирські ласощі”.
Асортимент кондитерських виробів вітчизняного виробництва охоплює 20 груп солодощів.
Виробництво кондвиробів в 2012 році складає:
цукристих
- 614,0 тис.тонн (55,0 %)
із них:
кондитерські вироби з цукру без вмісту какао
- 247,0 тис.тонн (22,0 %)
шоколаду та інших готових продуктів з вмістом какао
- 367,0 тис.тонн (33,0 %)
борошняних
- 501,7 тис.тонн (45,0 %)
із них: печива солодкого і вафель
- 366,0 тис.тонн (33,0 %)
пряників і виробів аналогічних
- 64,5 тис.тонн (5,8 %)
печива сухого
- 33,3 тис.тонн (3,0 %)
Споживання кондитерських виробів на душу населення у 2012 році склало 17,4 кг при нормі 15,4 кг.
Експорт продукції здійснюється до 46 країн світу і складає у 2012 році 368,3 тис. тонн на суму 802,5 млн. дол. США, в т.ч. до Європейського Союзу 12,5 тис. тонн на суму 25,9 млн. дол. США. Значна частка продукції експортується до Російської Федерації 137,3 тис .тонн (37,3 %) на суму 375,0 млн. дол. США (46,7 %), а також до Казахстану (20,4 %), Азербайджану (7,7 %), Грузії (6,1 %), Молдови (5,2 %), Республіки Білорусь (3,9 %), Монголії (3,1 %), Туркменістану (3,0 %).
Таблиця 1.1
Виробництво кондитерських виробів в Україні (тис .тонн)
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
2011 рік
2012 рік
2013 рік
756,5
843,6
939,8
998,7
1011,2
1084,4
1115,6
Наведені у таблиці 1.1 динамічний розвиток виробництва кондитерських виробів забезпечений завдяки оновленню виробництва і інвестування в розвиток підприємств значних коштів (довідково: інвестиції в розвиток галузі складають щорічно більше 200 млн. грн.).
Таблиця 1.2
Прогноз ринку кондитерських виробів України
Роки
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014*
Обсяг виробництва, тис. грн
756,5
843,6
939,8
998,7
1011,2
1084,4
1115,6
1010,7
Ланцюговий темп приросту
-
11,5%
11,4%
6,3%
1,3%
7,2%
2,9%
-9,4%
Базовий темп приросту
-
11,5%
24,2%
32,0%
33,7%
43,3%
47,5%
33,6%
Якби існуючі тенденції збереглися, то прогнозований обсяг ринку у 2014 році був би вищим на 4,4 % (прогноз зроблений за допомогою рівняння степеневої лінії тренду). Але враховуючи фінансову кризу даний прогноз є надто оптимістичним. Хоча харчова промисловість однією з останніх відчуває наслідки фінансової кризи (оскільки вона вдовольняє основну фізіологічну потребу – у їжі), проте кондитерські вироби не є продуктами першої необхідності (такими наприклад як хліб, молоко, яйця чи м'ясо). На підприємствах кондитерської промисловості індекс виробництва порівняно з січнем–квітнем 2013р. становив 90,6% (дані Держкомстату від 21.05.2013) Тому показник 2013 року я скоригувала на статистичні дані і прогнозний показник буде знаходитися на рівні 2010 року (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Прогнозований обсяг ринку кондитерських виробів на 2014 рік
ВАТ «Костопільський завод продовольчих товарів» виготовив у 2013 році 9,1 тис тонн кондитерської продукції, що становить 0,76% від загального обсягу виробництва кондвиробів в Україні.
Опис продукції підприємства
Предметом діяльності відкритого акціонерного товариства "Костопільський завод продовольчих товарів" є виробництво консервів, кондитерських виробів, настоянок, та інших товарів.
ВАТ "Костопiльський завод продовольчих товарiв" виготовляє бiльше 186 видiв продукцiї, з них:
- зефiри - 27 видiв;
- цукерки -22 вида;
- драже - 8 видiв;
- iриси - 10 видiв;
- ковбаски - 7 видiв;
- лукуми - 3 види;
- мармелади - 10 видiв;
- шербети - 2 види;
- повидла - 16 видiв;
- соки - 4 види;
- овочевi консерви - 1 вид;
- батони - 3 види;
- булки - 18 видiв;
- хлiба - 23 види;
- грiнки, сухарi - 2 види;
- соломка - 10 видiв;
- печiво - 15 видiв;
- пряники - 3 вида;
- мед штучний - 2 вида.
Продукція Костопільського заводу продтоварів представлена по всій Україні, тобто в кожній області. Продукція користується широким попитом у населення, а звідси і попитом у великих торгових базах, які займаються безпосередньо торгівлею і розвозкою в певному регіоні чи місті.
Предметом діяльності ВАТ «Костопільській завод продовольчих товарів» є:
виробництво хлібобулочних виробів;
переробка молока та виробництво молочних консервів;
зовнішньоекономічна діяльність;
розробка, виготовлення та реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного, науково-технічного призначення;
оптова, роздрібна товарами народного споживання, сільськогосподарською продукцією, продукцією виробничо-технічного та наукового-технічного призначення, транспортними засобами;
організація збору, переробки і реалізації вторинних ресурсів та сировини;
організація та утримання фірмових магазинів, ресторанів, їдалень, кафе;
надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, сервісне обслуговування автомобілів, ремонт побутової техніки;
вирощування, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;
надання маркетингових, лізингових, рекламних, інформаційних, посередницьких послуг;
виконання будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт.
У відповідності з основними завданнями Товариство:
укладає з клієнтами договори про спільну діяльність;
визначає кон’юнктуру ринку, запити споживачів з метою найбільшповного їх задоволення;
одержує фінансову допомогу, кредити;
одержує в користувачів оренду у встановленому порядку, необхідні будівлі, приміщення, транспорт та інше майно, яке відноситься до основних фондів та оборотних засобів.
1.3. Товарні знаки підприємства
Назва товариства : Відкрите акціонерне товариство „Костопільський завод продовольчих товарів”.
Товариство є власником: майна, продукції.
Кожне велике підприємство повинно мати свою товарну марку, адже в більшості пропозиція товару під певною маркою сприяє зміцненню його ринкових позицій, але водночас потребує додаткових витрат і також підвищує ціну товару.
Товарний знак – це товарна марка зареєстрована в установленому державному порядку. Реєстрація товарного знаку фірми здійснюється в держпатенті України.
Товарна марка – це ім’я, термін, символ, знак, малюнок або послуг одного продавця від товарів і послуг конкурентів. Товарна марка ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” – „Родина”.
1.4. Стратегія зростання підприємства
Загальною стратегією управління підприємством, яка охоплює всі напрямки його діяльності є корпоративна стратегія.
У процесі управління підприємством використовують такі типи корпоративних стратегій: зростання; стабілізації; скорочення/виживання.
Для ВАТ "Костопільський ЗПТ" наразі ефективна стратегія зростання – дохід від реалізації стабільно збільшується з кожним роком, підприємство отримує прибуток, постійно здійснюються розробка нових товарів та пошук нових покупців.
Підприємство в останні роки впевнено нарощує асортимент і обсяги виробництва продукції, додає в її якості, ефективно займається маркетингом і до мінімуму зводить непродуктивні витрати. Також слід відзначити, що підприємство „прив’язане” од постачальника першокласного борошна, та вигідними цінами на нього.
ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” має всі шанси для досягнення своєї мети, оскільки його продукція є якісною, виробляється лише з натуральної сировини. Продукція даного підприємства користується значним попитом, за її випуском завжди здійснюється контроль працівниками лабораторії.
Отже, оскільки продукція є високоякісною, то відповідно вже сформувалося певне коло споживачів, які постійно купують продукцію „Родина”, а також мають змогу отримувати свіжоспечену продукцію безпосередньо із заводу. Що стосується цінової політики, то мета підприємства досягти такої цілі, як перемога в конкурентній боротьбі. Середовище в якому функціонує підприємство характеризується високим ступенем конкуренції, схожістю товарів, і для того щоб перемогти в конкурентній боротьбі необхідно досконало знати ринок, конкурентів, їх ціни , асортимент, якість тощо. Варто зазначити, що основним конкурентом ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” є ТзОВ ”Рум’янець” , але продукція нашого підприємства має перевагу у тому, що вони виготовляють продукцію тільки з натуральних компонентів і за народними рецептами. Саме тому їхнім гаслом є „Рідніше не буває”.
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ
2.1. Цільовий ринок бізнесу
Задоволення потреб споживачів – основа функціонування ВАТ «Костопільський ЗПТ».
Підприємство орієнтується на споживачів різного віку та статусу. Тому потрібно враховувати потреби різних людей.
На ВАТ «Костопільський ЗПТ» від потреб споживачів залежать обсяги реалізації і прибутковість підприємства. В нашому випадку споживачами є населення та різні організації. Продукцію ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” реалізують у м. Костополі, Костопільському, Рівненському районах та в інших регіонах України.
Для того, щоб підприємство забезпечило собі виживання у довгостроковій перспективі, воно повинно виробляти таку продукцію, яка постійно буде знаходити на себе покупця. Це означає, що наша продукція завжди повинна бути цікавою:
- цікава покупцю на стільки, що він готовий віддати за неї гроші;
- цікава покупцю більше ніж аналогічна, що виробляється іншим підприємством.
Можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду існує стійка тенденція до збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції підприємства і в майбутньому підприємству потрібно активно розширювати коло споживачів та боротися з своїми конкурентами.
2.2. Оцінка впливу зовнішніх факторів.
Підприємство, як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні забезпечення сировиною і матеріалами, енергією, трудовими ресурсами, а також від споживачів виготовлених товарів чи послуг.
Постачальники мають досить вагомий вплив на підприємство та галузь в цілому за рахунок цін, якості, обсягу та умов постачання. Так, великі постачальники можуть отримувати значні прибутки за рахунок галузі, яка не здатна покрити зростання своїх витрат у власних цінах.
Щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства необхідно добре налагодити систему поставок сировини, та мати надійних та постійних постачальників. ВАТ "Костопільський ЗПТ" має постійних постачальників сировини з якими співпрацює тривалий час ними є: Радивилівський комбінат хлібопродуктів, де закуповується борошно, і Львівський завод де ВАТ "Костопільський ЗПТ" закуповує дріжджі, та всі інші інгредієнти необхідні для виробничого процесу. Варто зазначити, що саме з цими заводами підприємство співпрацює вже понад 10 років, це свідчить про надійність підприємств.
В основі функціонування підприємства в ринковій економіці лежить ідея задоволення потреб споживачів, які відіграють подвійну роль у стані кожного підприємства та галузі. З одного боку вони визначають необхідність існування галузі, а з іншого задають конкурентні показники для підприємства такі як: рівень цін; якість продукції.
Отже, від потреб споживачів залежать обсяги реалізації продукції, і прибутковість підприємства. Споживачами продукції даного підприємства є населення, різні організації. Хлібобулочну продукцію реалізують у м. Костопіль, Костопільському районі і м. Рівне, а кондитерська продукція представлена майже у кожній області. Основними ринками збуту є великi торгiвельнi органiзацiї, представництва, бази, якi мають свою розвозку, своїх менеджерiв, що працюють з продукцiєю, тобто безпосередньо продають або в роздрiбнi магазини або безпосередньо споживачам.
Можна зробити висновок, що основним конкурентом ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” („Родина”) є ТзОВ „Рум’янець”, ВАТ „Поліссяхліб”, ВАТ „Рівнехліб” №1 і №2, але перевагою нашого підприємства є те, що уся продукція виготовляється лише з натуральної сировини. Але щоб і надалі підприємство функціонувало ефективно необхідно постійно збільшувати свій прибуток, шляхом підвищення якості та ціни на продукцію, і також зважати на конкурентів, щоб ціни нашого підприємства не були вищими за ціни конкурентів.
На основі поставленої мети розрахуємо „нашу ціну” і можливості підвищення максимальної ціни, шляхом випуску нової продукції на ринок. ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” виготовляє понад 10 видів хлібобулочних виробів, середня ціна реалізації 1шт. становить 2,15 грн., реалізаційна ціна коливається в межах від 0,81 грн. до 2,81 прогнозується що ціна буде коливатися в межах 0,85 грн. – 3,15 грн.
Таблиця 2.1.
Оцінка конкурентоспроможності товару при виході на ринок
№
Найменування параметрів товару
Відповідність вимогам ринку
Хліб „Пшеничний ”
Батон „Бутербродний ”
1. Технічні параметри
1.1
Якість продукції
1
1
1.2
Асортимент продукції
1
0
1.3
Упакування товару
0
1
1.4
Рівень обробки
1
1
1.5
Розмірні характеристики
0
1
2. Економічні параметри
2.1
Ціна продукції
1
1
2.2
Вартість сировини
-
1
2.3
Ремонт обладнання
-
-
2.4
Питомі витати на 1 продукції
0
1
2.5
Рівень ЗП
1
1
Разом
Р=5
С=5
Р=8
С=5
Коефіцієнт конкурентоспроможності товару
К=1,0
К=1,6
На ринку виграє той товар, у якого споживчі властивості превалюють над витратами на його придбання, тому рівень конкурентоспроможності товару може бути описаний формулою:
(2.1)
де ∑Р – сума корисного ефекту;
∑С – витрати на придбання чи експлуатацію товару.
Тоді інтегральний показник конкурентоспроможності становитиме:
Хліба „Пшеничного ”:
Батона „Бутербродного ”:
Якщо – товар відповідає вимогам міжнародного ринку,
– товар конкурентоспроможний на внутрішньому ринку,
– товар конкурентоспроможний на регіональному ринку,
– товар неконкурентоспроможний.
Отже, з вище наведених розрахунків можна зробити висновок, що Хліб „Пшеничний ” та Батон „Бутербродний ” відповідають вимогам регіонального та міжнародного ринках, відповідно.
Розрахуємо конкурентну ціну товару. Конкурентна ціна товару розраховується за формулою:
(2.2)
Даний розрахунок проведемо на прикладі Хліба „Здобний” та Батон „Улюблений” який виготовляє ТзОВ „Румянець”, ціна яких становить 1,80 грн. і 2,05 грн. відповідно, узявши інтегральний показник конкурентоспроможності Хліба „Пшеничного ” та Батону „Бутербродного ”, який рівний 1,0 та 1,6 відповідно.
грн.. – конкурентна ціна Хліба „Пшеничного”;
грн.. – конкурентна ціна Батона „Бутербродного ”.
Отже, оскільки ціна Хліба „Здобного” становить 1,80 грн., а конкурентна ціна, яку ми розрахували – 1,08 грн., а для Батона „ Бутербродного ” цей показник становить 3,10 грн. при ціні 3,28 грн, то можна зробити висновок, що ціни на дані товари є завищеними.
Із отриманих вище розрахунків, можна побачити, що незважаючи на недоліки дане підприємство знаходиться у хорошому стані, виготовляє високоякісну продукцію лише з натуральної сировини, яка є конкурентоспроможною не зважаючи на завищену ціну.
РОЗДІЛ 3
МАРКЕТИНГОВИЙ ПЛАН
3.1. Стратегія маркетингу
Стратегія маркетингу відноситься до функціональних.
Програма маркетингової діяльності підприємства – це своєрідний взірець роботи маркетингової служби, основний підсумок її діяльності, який полягає в погодженні з іншими розділами планування роботи підприємства в ринкових умовах.
В залежності від охоплення ринку і того на якій стадії ЖЦТ перебуває підприємство можна виділити такі стратегії:
стратегія зростання – передбачає активну позицію підприємства на ринку, головною метою такої стратегії є завоювання і розширення ринку, зростання обсягів продажу, прибутку тощо;
стратегія стабілізації – передбачає закріплення за собою частки ринку і утримання позицій на ньому;
стратегія виживання – вона є, захисною стратегією і використовується при кризовому стані економічної діяльності підприємства.
Стратегію розвитку можна розглядати на основі аналізу наступних можливостей (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1.
Основні напрямки подальшої діяльності підприємства
Можливості розвитку
Види стратегій розвитку підприємства
Інтенсивний розвиток
Це стратегія глибокого проникнення на ринок, стратегія розширення своїх меж на ринку (вихід на нові ринки з існуючим товаром), стратегія вдосконалення товару.
Інтеграційний розвиток
Це стратегія вертикальної інтеграції (приєднання підприємств-постачальників, збутових фірм), стратегія горизонтальної інтеграції (приєднання підприємств-конкурентів).
Диверсифікація
Це стратегія горизонтальної диверсифікації (випуск нових товарів, які призначенні для існуючих клієнтів), стратегія концентричної диверсифікації (випуск нових товарів для залучення нових споживачів), стратегія конгломеративної диверсифікації (орієнтована на нові галузі промисловості).
Отже, для ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” характерною є стратегія концентричної диверсифікації, тобто підприємство починає виготовляти нові товари, які технічно або комерційно пов’язані з наявними товарами.
Тактикою маркетингу є реакція на попит, що постійно змінюється на ринку, це – організація руху товарів, реклама, стимулювання продажу, прямі контакти із споживачами, реклама, адаптація продукції до іноземних ринків. В залежності від частки ринку на підприємства можуть використовувати три маркетингові тактики:
атакуюча тактика (тактика наступу) – передбачає активну позицію підприємства на ринку і має на меті завоювати і розширити ринкову частку і довести її од оптимальної межі;
оборотна тактика – передбачає збереження підприємством тієї ринкової частки, якою воно володіє на даний момент, така тактика вибирається, якщо позиція підприємства задовільна, або у неї для проведення атаки не вистачає коштів та ресурсів;
тактика відступу – ця тактика передбачає поступове скорочення торгових операцій.
Виділяють такі конкретні орієнтації стратегії і тактики виробничого підприємства:
обґрунтування підприємницької ідеї;
маркетинг приватизації;
маркетинг і ціни;
маркетинг нових виробів;
виробничий менеджмент;
маркетинг забезпечення якості;
стратегія видатків і цін на ресурси;
стратегія прибутків;
стратегія і тактика підприємницького розвитку.
Отже, головним завданням маркетингової діяльності підприємства на даному етапі є збільшення частки ринку, яка йому належить. Також визначено конкретні цілі подальшої діяльності підприємства, а саме: збільшення обсягів продажу продукції, розширення ринків збуту. Для здійснення цих цілей необхідно придбати нове обладнання.
Основну увагу необхідно зосередити на таких властивостях товару як його якість, ціна, сервіс, гарантії за допомогою яких підприємство завойовує цільовий ринок. Покращенню якості виробленої продукції сприяють поставки якісної сировини, введення в дію нового обладнання, устаткування, технологій. Якість продукції є одним із головних критеріїв конкурентоспроможності підприємства.
3.2. Очікувані обсяги продажу
Підприємство, працюючи в умовах ринку, намагається з усіх зусиль досягнути належне своє становище та отримати якнайбільший прибуток. Для здійснення цієї мети не достатньо, тільки, адаптуватись до умов зовнішнього середовища, але вирішувати ряд проблем, які пов’язані з внутрішнім середовищем. Зокрема, для ВАТ «Костопільський ЗПТ» головною проблемою є збільшення витрат на виготовлення продукції за рахунок збільшення коефіцієнту зносу. Для ліквідації цієї проблеми доцільно використовувати техніко-економічні заходи. Тому головним альтернативним варіантом є застосування високопродуктивного сучасного обладнання – макаронного комплексу.
Рис.3.1. Макаронний комплекс продуктивністю 600-700 кг / год.
Даний комплекс обладнання призначений для виробництва та пакування в поліпропіленові пакети від 400 гр до 1 кг коротко-різаних макаронних виробів. Продуктивність визначається по готовій продукції.
Переваги:
1. Виробництво одночасно двох видів макаронних виробів.
2. Можливість зменшення продуктивності комплексу до 300 кг / год
3. Компактне розміщення.
Таблиця 3.1
Короткі технічні характеристики макаронного комплексу
Найменування параметра
Пресуючого комплексу
Сушильного комплексу
Автомат фасовочно-пакувальний
Максимальна продуктивність за тестовими заготівлями, кг/год
750
750
-
Максимальна продуктивність по сухому продукту, кг/год
600
600
До 15 пак/хв
Встановлена потужність, кВт
115
285
4,6
Споживана потужність комплексу кВт на 1кг готового продукту
Літній період 0,33-0,37
Зимовий період 0,37-0,39
Витрата води, л/год
75
150
-
Площа сушильних стрічок, м.кв.
-
280
-
Кількість сушильних кліматичних зон
-
7
-
Обслуговуючий персонал
1
1
Пропонований комплекс обладнання створений на базі принципово нового двох-тубусного преса - автомата і двох, паралельно розташованих транспортерних сушильних комплексу. вихід продукції двома потоками
Макаронний комплекс виготовляє фігурні макаронні вироби, які можуть мати різні форми і розміри. До них належать букви алфавіту, бантики, вушка, зірочки, рисові зерна, квадратики, кільця, трикутники, черепашки, цифри, гребінці та ін.
Рис. 3.2.Фігурні макаронні вироби
Розраховуємо прогнозовані обсяги продажу на перший рік, за умови, що комплекс працюватиме потужністю 550кг/год. Продажна ціна за одиницю – 3,25грн, 3,1грн, 3,05грн, 3,25грн. Припустимо, що обсяги виробництва за перший рік однакові.
РОЗДІЛ 4
ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН
4.1. Основні виробничі операції
Технологічний фактор – один з найголовніших факторів розвитку суспільної кон’юнктури. Технологічний фактор істотно впливає на розвиток підприємства, так як технологія являється одним із факторів виробництва і від її стану залежить обсяг та якість виробництва продукції. На сучасному етапі при зростанні конкуренції одним із зменшенням факторів зменшення собівартості продукції є встановлення досконалої, найбільш досконалої технології виробництва, тобто покращення технології можна вважати ще одним кроком досягнення конкурентних переваг. Наведемо для прикладу технологічний процес виробництва хлібобулочних виробів на ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Технологічний процес виробництва хлібобулочних виробів ВАТ «Костопільський ЗПТ»
4.2. Машини та устаткування.
Наше підприємство має сильну техніко-технологічну базу, оскільки постійно оновлює основні виробничі фонди. Оскільки можливості виписку продукції за обсягом та якістю вирішальною мірою залежить рівня розвитку техніко-технологічної бази підприємства, то це позитивно для нашого підприємства. Головними тенденціями розвитку та застосування сучасних технологій є: перехід до мало стадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті декілька операцій, що раніше застосовувалися окремо; підвищення рівня комплексності процесів при застосуванні систем машин і технологічних ліній. Найбільший вплив на ефективність діяльності підприємства мають технічні та організаційні нововведення.
Досвід експлуатації автоматизованих підприємств показує їх істотні переваги порівняно з технологічним устаткуванням традиційного виконання: питома вага праці зменшиться на 30-35%, витрати – зменшаться на 80%, виробничі площі – на 55%, тривалість виробничого циклу скоротиться у 7-8 разів, також з поміж технологічних нововведень варто відзначити конвеєрні лінії, які забезпечать підвищення продуктивності праці у 5-12 разів, зменшиться обсяг виробничої площі у 2-3 рази, скоротиться тривалість виробничого циклу у 15-20 разів, а обсяг транспортування продукції - у 30-35 разів.
Тепер визначимо ефективність та термін окупності вищезазначеної альтернативи ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів”. Якщо підприємство встановить нову технологічну лінію по виробництву глазурованого печива і для цього придбає дві тісто різальні машини. При цьому амортизаційні відрахування будуть становить 17% річних відповідно до встановлених норм (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1.
Закупівля макаронного комплексу
Найменування
Купівля або оренда обладнання
Стан обладнання
Вартість, тис.грн.
Строк служби
Амортизаційні відрахування (на місяць), тис. грн
Макаронний комплекс
Купівля
Нове
14953,52
25
598,141
Отже, з вище наведених розрахунків для закупівлі нового обладнання необхідно 14953,52 тис. грн.
4.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби
Постачальники мають досить вагомий вплив на підприємство за рахунок цін, якості, обсягу та умов постачання. За рахунок цього постачальники можуть отримувати значні прибутки за рахунок підприємства. Жоден процес виробництва не можливий без відповідної сировини, матеріалів тощо. Для виробництва хлібобулочних виробів необхідна мука, дріжджі, маргарин, яйця, цукор тощо, а саме підприємство не може забезпечити виробництво необхідною сировиною, тому тут потрібне втручання постачальника. Так, постачальниками ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” являються:
1) Рівнемлин: - борошно.
2) Львівський завод: - дріжді; - кунжут; - мак; - яйця.
3) Львівський жирокомбінат: - маргарин; - масло тощо.
4) Дубенський цукровий завод: - цукор.
Для того щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства необхідно, перш за все налагодити відносини з постачальниками сировини і щоб вони були надійними та постійними. ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” має постійних і надій6них постачальників з якими співпрацює вже понад 10 років.
4.4. Виробничі та невиробничі приміщення
На теперішній час на заводі функціонує 4 цехи, механічна дільниця і котельна, яка працює на газу.
Потреби підприємства у виробничих та невиробничих площах як таких не існує. Ці приміщення є в наявності, являться власністю підприємства і поки що не потребують добудови, ремонтів тощо.
Контроль за критичними факторами на підприємстві, які виникають при виробничому процесі здійснюють відповідні служби, а контроль за якістю продукції проводять працівники відділу контролю, за своєчасність поставок продукції відповідає служба постачання.
Санітарні вимоги при виробництві дотримуються, робочі приміщення і місця добре освітлюються, опалюються, сучасним вимогам відповідають вентиляційна та каналізаційна система. Підприємство орієнтується на дотримання стандартів якості.
РОЗДІЛ 5
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН
5.1. Фома організації бізнесу
ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” засноване на власності громадянина України Кучерика Миколи Герасимовича. Власник має достатню кваліфікацію та практичний досвід роботи та здійснює свої права по управлінню безпосередньо, але згідно Статуту може управляти через уповноважений ним орган – директора. Найняття директора є правом Власника і реалізується ним безпосередньо.
Ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi покладено на бухгалтерську службу на чолi з головним бухгалтером.
Керівником підприємства є директор, який є його власником. Всі обов’язки облікового персоналу наведено у посадових інструкціях відповідно чинному законодавству. Директору безпосередньо підпорядковуються всі відділи, підрозділи та служби підприємства на чолі зі своїми керівниками.
5.2. Потреба в персоналі
Персонал підприємства (трудові ресурси) – це працівники підприємства, які мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи. Використання робочої сили на підприємстві забезпечує ефективний процес виробництва продукції та діяльності в цілому.
Для того, щоб макаронний комплекс функціонував є додаткова потреба в працівниках. Потрібно 15 робітників.
Таблиця 5.1.
Потреба підприємства в персоналі
Категорія працівників
Необхідні якості для виконання певного виду діяльності
Необхідна чисельність
Вартість утримання персоналу (за місяць)
Джерела покриття потреб у персоналі
Робітники
Кваліфікація
15
22500
Зовнішні
5.3. Організаційна схема управління
Організація управління є досить важливими факторами внутрішнього середовища підприємства. За рахунок її визначається організаційна структура підприємства, комунікаційні процеси, розподіл прав і відповідальності, ієрархія підлеглості.
Організаційна культура на ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” мало чим відрізняється від організаційної структури більшості підприємств харчової промисловості, оскільки в цій культурі не існує якогось особливих відмінностей, які б відрізняли підприємства одне від одного.
Організаційна структура - це форма системи управління, яка визначає склад взаємодії та підпорядкованих їй елементів.
Структура ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” побудована за принципом орієнтація на продукт, має риси дивізіональної структури та структури управління на основі СГЦ.
Структура управління ВАТ „Костопільський завод продовольчих товарів” показана на рисунку 5.1.
5.4. Кадрова політика та стратегія
Мета керівництва – успіх на ринку і, відповідно, одержання прибутку. Мета персоналу підприємства – одержання матеріальної винагороди і задоволення від роботи. Керівництво підприємства намагається одержати максимум прибутку при мінімумі витрат (у т.ч. й на персонал). Персонал підприємства намагається одержати більшу матеріальну винагороду при меншому обсязі виконуваних робіт. У знаходженні компромісу між очікуваннями персоналу підприємства і його керівництва і є суть стимулювання персоналу.
Для керівництва підприємства персонал є найбільш цінним ресурсом – адже саме персонал підприємства може постійно удосконалюватися. Відповідно, уміло керуючи персоналом, можна постійно удосконалювати організацію виробництва і збільшувати прибуток. Тому керівництво підприємства має добре розбиратися в персоналі, знати достоїнства і недоліки працівників, мотиви, що спонукують їх до праці. Знання мотивації персоналу підприємства – заклад створення більш досконалої системи стимулювання найманих працівників.
Матеріальні блага, як у грошовій, так і в натуральній формі завжди виступають активним стимулом діяльності працівників. Інтерес до них у працівників визначається вже тим, що за рахунок цих благ в основному задовольняються не тільки матеріальні, але і культурні, духовні потреби працівників і членів їхніх родин.
Усі працівники при прийняті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктажі (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій .
Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом по нагляду за охороною праці, до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання,