Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Перетворювач середньоквадратичного значення змінної напруги
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Проектування та програмування мікропроцесорних пристроїв автоматики
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
1. Завдання…………………………………………………………….3
2. Вступ………………………………………………………………...4
3. Застосування МП в приладах……………………………………...5
4. Огляд технічних рішень та існуючих приладів…………………..8
5. Структурна схема проектованого перетворювача…………..........12
6. Розрахунок вхідного перетворювача напруги…………………… 13
7. Розрахунок технічних характеристик……………………………..17
8. Розрахунок і вибір АЦП та МП комплекту……………………….19
9. Програмна частина………………………………………………….22
10. Список літератури…………………………………………………25
Завдання
Спроектувати перетворювач середньоквадратичного значення змінної напруги.
Вхідні сигнали:
0… 100 B
f = 0.2... 3 кГц
Вихідні сигнали:
двійк. код
t < 0.06
Похибка:
0.2 %
Вимоги:
Середнє і максимальне значення до 1000 знаків.
Вступ
Впровадження мікропроцесорної техніки в вимірювальні прилади приводить до уніфікації їх структур, точніше, тієї частини функціональних вузлів, яка забезпечує управління процесом вимірювання і обробкою інформації. Схема перетворення неелектричної величини в електричну являється специфічною для конкретного типу прибору, інші вузли і зв’язки між ними залежать від потреби функціональних характеристик прибору і архітектури застосовуючого мікропроцесора або мікро ЕВМ.
Від структури функціональних вузлів вимірювального приладу можна перейти до структури апаратних і програмних модулів, які використовують відповідні функції. Оптимальне проектування вимірювального приладу складається з слабо формалізованої процедури синтезу цієї апаратно-програмної структури. Критеріями оптимальності можуть при цьому бути вартість, надійність та ін. Обмеженнями швидкодія, погрішність і інші функціональні характеристики.
Дуалізм апаратного і програмного забезпечення дає можливість в кожному конкретному випадку оптимальні набори модулів, які забезпечують заданий набір функцій. Реалізація апаратних і програмних модулів в МП системах суттєво залежить від архітектури застосованого мікропроцесора. Поняття архітектури МП включає в себе його внутрішню структуру і способи обміну інформацію з зовнішніми модулями і формати інформації, яка циркулює в системі і набір команд МП. Особливості архітектури різних типів мікропроцесорів докладно розглянуті в ряді літературних джерел.
3. Застосування мікропроцесорів в приладах для вимірювання електричних і неелектричних величин.
Мікропроцесорна техніка застосовується в вимірювальних пристроях для вимірювання електричних і неелектричних величин, як з метою розширення функції приладів, надання їм повних властивостей, перетворення їх в системні комплекси, так і з метою покращення характеристик окремих вузлів і пристрою в цілому.
В області вимірювання електричних величин МП техніка знайшла достатньо широке застосування в обох вказаних напрямках.
Перший напрямок зображений на рис.3.1.
Рис.3.1. Задачі, які вирішуються в приладах з вмонтованими мікросхемами для вимірювання електричних величин.
Схема на рис.3.1. включає в себе лише частину типів приладів і вирішуваних задач, так як номенклатура приладів і набори вирішуваних задач весь час розширюється. Більш докладно дані про алгоритми вирішуваних задач будуть приведені нижче при розгляді окремих типів приладів.
По другому напрямку також відбувається значний розвиток, який підлягає визначеним флуктуаціям.
Деякі елементи з застосуванням мікропроцесорів в подальшому витісняться спеціалізованими мікросхемами. Найбільш широко другий напрямок представлено аналого-цифровими перетворювачами (АЦП). Мікропроцесорні прилади випускаються для вимірювання напруги постійного і змінного струмів, ефективних значень напруги, опору, комплексних величин і ін.. Крім цих приладів мікропроцесорна техніка широко використовується в цифрових осцилографах, в регістраторах перехідних процесів, які служать для перетворення в цифрову форму і зберігання в буфері пам’яті вимірювальних величин, в вимірювальних пристроях, які служать для діагностики апаратури. В області вимірювань неелектричних величин застосування МП техніки зображено на рис.3.2. Перелік вирішуваних задач в значному степені аналогічний переліку, який приведений на рис.3.1. Основні відмінності заключаються в наявності задач управління електромеханічними елементами-клапанами, двигунами, заслонками і ін., а також в ряді інших випадках – в більш складніших алгоритмах обробки інформації. При застосуванні МП в хроматографах, в кореляційних ватметрах вирішувані задачі потребують достатньо складних обрахунків.
Рис.3.2. Задачі, які вирішуються в приладах з вбудованими МП для вимірювання неелектричних величин.
Для ілюстрації функцій, які виконуються МП в приладах для вимірювання неелектричних величин, розглянемо їх застосування в хронографах.
Структурна схема такого приладу приведена на рисунку 3.3. Прилад має два мікропроцесора. Мікропроцесор 1 керує усім процесом вимірювання, в тому ж числі електромеханічними елементами і нагрівачами. Мікропроцесор 2 використовується для обробки даних вимірювання.
Алгоритм обробки даних включають в себе: визначення початку і кінця сигналу; визначення площ піків; облік дрейфу і флуктації нульової лінії; множення на коефіцієнти чуттєвості кожного компонента; розрахунок концентрації компонентів.
Приведене розділення функції не є обов’язковим. В деяких випадках застосовується один мікропроцесор з великими можливостями.
Рис. 3.3. Структурна схема хроматографа з вбудованим мікропроцесорами.
4. Огляд технічних рішень та існуючих приладів вимірювання напруги на базі мікропроцесора.
Цифрові вольтметри і мультиметри являють собою найбільш розвинуту гілку з вбудованими мікропроцесорами. Такі прилади випускаються різних класів точності і меж вимірювання, мають різні функції.
Принципи побудови цифрових вольтметрів і мультиметрів ілюструється структурною схемою, яка приведена на рис. 4.1
Як видно з схеми, прилад побудований на принципі магістрального зв’язку між окремими функціональними вузлами. В залежності від призначення приладу можуть значно змінюватись набір вхідних перетворювачів в вузлі 1 і набір елементів обчислювальних і керуючих пристроїв у вузлі 3. Аналого-цифрове перетворення (вузол 2) може виконуватись без допомоги мікропроцесорного пристрою або з використанням МП. Приклади з МП можуть виробляти калібровку вимірювального тракту по визначеній зразковій мірці і відповідну корекції можуть бути різними, але завжди вимагають в себе операції вимірювання при закороченому вході і на зразковій мірі. В залежності від схеми і меж вимірювання можуть змінювати склад і кількість зразкових джерел ЕДС і резисторів.
Для вимірювання напруги призначений серійний мікропроцесорний інтегруючий вольтметр Щ 1518 класу 0,01/0,005, в якому використовується мікропроцесор К 580.
Для вимірювання напруги змінного струму використовуються мікропроцесорні цифрові вольтметри на термочутливих кварцевих резисторах.
Розглянемо характеристики і особливості структури деяких приладів.
Одним з перших вимірювачів-автометрів з використанням МП був 5,5 розрядний мультиметр 7115 фірми Systron Donner (США) з мікропроцесором Intel 4004. В ньому за рахунок автоматичної самокалібровки, статичного усереднення показників і лінеаризації вимірювальної величини були досягнуті відносною похибкою 0,002% і приведеною похибкою 0,0001%. В наступних моделях мультиметрів використовувались МП другого і третього поколінь.
Так, в мультиметрах 8520 А, 8860А фірми Fluke (США) використовуються два вбудованих мікропроцесора, завдяки тому ці прилади володіють широкими можливостями програмування вимірювань, розширення числа каналів, створення розвітвлених систем. Мультиметр 8520А має наступні характеристики: похибка вимірювання – до 0,005%, швидкодія – 500 вимірю-вань в секунду. Обробка даних ведеться по 14 можливих програмах. Перелік вирішуваних задач відповідає переліку на рис. 3.1. Прилад має вбудовану пам'ять, яка дозволяє запам’ятати дані 50 вимірювань, а в модифікаціях до 400 показників.
До складу іншого мультиметра Fluke 8860A входить одноканальна мікро ЕОМ Mostek 3870, яка керує вимірювальною схемою і аналого-цифровим перетворювачем, і Intel 8039, яка організовує зв'язок з клавіатурою користувача, індикаторами і зовнішнім інтерфейсом. Між цими двома частинами схеми існує оптична розв’язка; досягається відносною похибкою 0,01% і чуттєвою 1мкВ для змінної напруги при вхідному опору 10 МОм. Вимірювальна схема дозволяє працювати з автоматичним переключенням діапазонів, з частотою вибірок 2,5 і 12,5 1/с. Мікро-ЕОМ Mostek 3870 задає при цьому параметри дільника напруги і буферного підсилювача, керує синхронізацію і роботою АЦП. Основні можливості прикладу реалізовуються в його обчислювальній частині мікро ЕОМ Intel 8039. Можливості відображення результатів з масшта-буванням по формулі y=ax+b, перерахунок в децибели, лінеаризація відліків термокар, контроль заданих меж вимірювальних величин, обрахунок середніх і середньоквадратичних відхилень. Для виконання більшого числа функцій звичайно використовується панель з великим числом кнопок, мікропроцесорна система дозволяє звільнитись від цього: 44 сполучених функцій, режиму задається 17 клавішами. Дві кнопки використовуються для переключення функції інших. Для створення візуальних програм користувача служить додаткова клавіатура з заданими тригонометричними, логарифмічними, арифметичними і чисто програмними операторами. Створені програми можна записувати блок ППЗУ, вивід результатів можна ввести через спеціальний порт на зовнішній принтер. Наявність інтерфейсу для підключення мультиметра до шини IEEE-488 дає можливість керувати ним і програмувати всі його функції від контролера шини.
Ряд фірм (Siemens і ін.) комплектують свої прибори вузлами інтерфейсу тільки по спеціальному заказу, але місця для вузла інтерфейсу завжди передбачається, що дозволяє при необхідності докомплектувати прилад.
Високі метрологічні характеристики досягаються завдяки МП МС6808 в 6,6-розрядний мультиметр 192 фірми Keithley In 3tr. Inc (США)
Мультиметр випускається в двох модифікаціях: автономного і системного призначення. Частота вибірок – відповідною 8 і 35 1/е, відносна похибка 0,005%, вхідний опір 1 ГОм. На панелі 8 кнопок управління, які задають наступні можливості режими роботи: 5,5- і 6,5-розрядний відлік, додаткову цифрову фільтрацію,масштабування, розрахунок процентного відхилення, визначення максимального і мінімального значення, режим порівняння з заданими верхніми і нижніми межами, режим регістратора даних. Аналогова частина приладу керується жорсткою логікою і оптично розв’язання з рештою схеми. В пристрої застосовується техніка цифрової фільтрації, яка дозволяє значно підвищити швидкодію порівняно з аналоговою фільтрацією. Існує інтерфейс до шини IEEE 488 з якої можна задавати всі операції і режими.
Мікропроцесорний вольтметр типу 7065 і вольтметр з пам’яттю типу 7066 випускається фірмою Siemens. Вольтметри 7065 і 7066 є прецизіонними приладами для лабораторних і системних досліджень. Прилади дозволяють також проводити вимірювання опору на основі чотирьох провідних підключень. Прилади по бажанню можуть бути з інтерфейсом МЕК 625 (25-контактний роз’єм ) або IEEE-488 (24-контактний роз’єм). Автоматичний переключатель “Minuta 7010” дозволяє створювати інформаційно-вимірювальну систему.
5.Структурна схема проектованого перетворювача
Структурна схема являє собою послідовність функціональних блоків, кожний з яких можна представити як окремий пристрій, який виконує свої визначені функції. Щоб задовольнити вимоги технічного завдання розроблюваний пристрій повинен мати такі функціональні блоки:
1. Вхідний блок. Призначений для перетворення вхідної напруги до нормалізованого , яке можна подавати на вхід схеми АЦП. Крім цього даний блок узгоджує вхідний і вихідний опір схеми.
2. Блок АЦП. З допомогою якого відбувається перетворення значень напруги що поступає з вхідного блоку в код. N - розрядний вихідний код АЦП через буферні схеми подається на системну шину даних (ШД)
3. Блок арифметичних операцій. На даному етапі відбувається обчислення діючого значення напруги. Обчислення СКЗ здійснюється послідовністю арифметичних операцій , що реалізуються формулою :
Даний блок реалізується в МП програмно
4. ROM (Read Only Memory) – постійна пам’ять , призначена для зберігання коду програм та деяких даних про систему (системних констант). ROM через шинні формувачі під’єднюється до системної шини даних ШД.
5. RAM (Random Access Memory) – необхідна для зберігання оперативних даних , результатів вимірів та ходу програми RAM під’єднюється до ШД.
ВДН – вхідний дільник напруги;
АЦП – аналого-цифровий перетворювач;
ПЗМЗ – пристрій запам’ятовування миттєвих значень;
МП – мікропроцесорний пристрій;
ПДП – пам'ять даних і програм;
ФП – формувач періоду вхідного сигналу;
ППВ – перемножувач періоду вимірювання;
Якщо час обробки МП буде більш ніж час перетворення АЦП, то необхідно використовувати ПЗМЗ. Для забезпечення виконання алгоритму (1) необхідно враховувати зміну періоду вхідного сигналу при зміні його частоти в межах 0,1-10 кГц. З цією метою здійснюється формування періоду з допомогою ФП і його врахування в МП при формуванні запуску АЦП в момент tk. Та на високих частотах період вхідного сигналу суттєво зменшується, що приводить до необхідності суттєвого збільшення швидкодії АЦП і зменшення точності усереднення , то на цих частотах доцільно використовувати ППВ, який автоматично збільшує кількість періодів вхідного сигналу, при збільшенні його частоти, або реалізувати дану операцію програмним чином в МП.
6. Розрахунок вхідного перетворювача напруги.
У завданні з курсового проектування діапазон вхідних сигналів по напрузі складає 0 - 100В. Для зменшення похибки вимірювань на вхід АЦП необхідно подавати сигнал близький по величині до номінального.
З цією метою розбиваємо вказаний діапазон зміни вхідного сигналу на під-діапазони, розбивка здійснюється таким чином, щоб коефіцієнт вхідних сигналів в межах під діапазону був постійним. Одночасно необхідно вставити перекриття величин сигналів на стінах границь під діапазонів вхідних сигналів напруги і струму на під діапазони приведена в таблиці.
№ під-діапазону по U
Границя зміни вх. напруги (В)
1
0-25
2
20-50
3
40-100
В якості вхідного перетворювача напруги вибираємо резистивний дільник. Існує багато схем дільників напруги, які відрізняються, як специфікою їх використання, так і параметрами резисторів і перемикачів.
По умовах узгодження входу і виходу розрізняються дільники вхідним опором: з постійним вхідним струмом: з постійним вихідним опором, або змінним опором . При використання дільників з постійним вхідним опором методична похибка росте пропорційно границі вимірювання напруги. Дільник з постійним струмом забезпечує в цих умовах постійність методичної похибки, що полегшує її врахування і корекцію. Узгодження дільника з входом вимірювального перетворювача часто потребує постійність вхідного опору дільника, так як при цьому один раз для всіх границь вимірювання враховується дія опору вимірювального перетворювача і схематична складова похибки, яка викликана вхідним струмом вимірювального перетворювача.
Оскільки в проектуванні поставлена задача розробки закінченого перетворювача, то як правило, для таких приладів необхідно забезпечити по вхідних колах постійність вхідного опору. Сигнал напруги перетворюється в нормовану величину з допомогою вхідного дільника напруги (R.., R..), перемикача під діапазонів S1. Дільник напруги виконаний на резисторах типу С2-29кл.0,1. Частота похибки таких резисторів не перевищує 0,05%.
Рис. 2. Дільник напруги
Вибір запального опору дільника напруги здійснюється виходячи з величин заданого вхідного опору пристрою обробки, рівного по завданню 500кОм. Величина максимальної діючої напруги, яка знімається з дільника на кожному під-діапазоні приймається рівною 4В.
При подачі на вхід дільника максимальної напруги, яка відповідає першому динамічному під-діапазоні( U1=100В), визначаємо загальний струм дільника:
,
де максимальне значення напруги на першому під діапазоні (100В)
Опір резистора льника напруги на першому динамічному під діапазоні може бути визначений як:
де – вихідна напруга дільника рівна 4В.
На другому динамічному під діапазоні величина загального струму рівна:
де мах.значення напруги на другому під діапазоні (50В)
Тоді ;
де вихідна напруга дільника
Опір резистора дільника напруги на 3 динамічному під діапазоні визначається:
Опір визначається з рівності
На резисторі буде виділятися максимальна потужність оскільки його опір в порівнянні з іншими резисторами дільника є найбільшим.
Вибираємо в якості опору резистор С2-29-0,125 з допустимою потужністю 0,125Вт.
Потужність на дорівнює
В якості опору вибираємо резистор С2-29-0,125 з допустимою потужністю розсіювання 0,125 Вт.
Оскільки величина резисторів є меншими від резистора , то потужність яка на них виділяється не перевищує 0,125 Вт. Вибираємо для них резистор типу С2-29-0,125.
7. Розрахунок технічних характеристик
Виникає необхідність забезпечення точності вимірювання і перетворення. ТЗ становить вимогу до точності перетворення, яка полягає в забезпеченні допустимої похибки не більше 0,2%
Основна похибка системи складається з:
Похибки перетворення АЦП;
Похибка методу;
Похибка розрахунків і обчислень.
Виходячи з цих даних, розраховуємо технічні характеристики. Оскільки в цифрових системах основну похибку вносить аналогова частина, то основна похибка залежить головним чином від похибки АЦП.
Мінімальну кількість розрядів АЦП обчислюють за наступною формулою:
Тобто мінімальна кількість розрядів АЦП повинна визначатися числом n.
АЦП повинно мати аналоговий вхід, який дозволяє використовувати знакозмінний сигнал. Максимальна частота вхідної напруги 3 кГц. Для задовільного відтворення сигналу досить знати його значення у 50 точках. Тоді максимальна частота вибірок буде становити:
fmaxвиб.=fmaxвх.*nвит.
fmaxвиб.= 3кГц*50=150кГц.
Час між вибірками 1/150=6,7мкс.
Якщо вибрати 10-ти розрядне АЦП, то воно буде давати похибку:
Похибка методу представляє собою похибку від наближення (заокруглення) і складає половину молодого розряду вихідного коду
Якщо N=9, то δмет=0,09%
Отже основна похибка системи рівна:
Принцип перетворення середньоквадратичного значення напруги полягає в тому, що для максимальної частоти вхідних сигналів кількість вибірок рівна 50. При зменшенні частоти кількість вибірок зростає.
Середньоквадратичне значення обчислюється за формулою:
Виходячи з формули запишемо:
Де n – число вибірок
8. Розрахунок і вибір АЦП та МП комплекту.
АЦП сигналів проекційних напруг та струмів вибираються з двох умов. Першою умовою є забезпечення необхідної точності перетворення, яка визначається кількістю двійкових розрядів на виході кожного з АЦП.
Похибка перетворення визначається з виразу:
Δn=1/2n*100%
де n – двійкових розрядів АЦП.
Оскільки, для забезпечення загальної похибки вимірювання ми виділяємо похибку аналого-цифрового перетворення рівного 0,1%, то відповідно кількість розрядів для шуканого АЦП буде визначатися:
N=log2100/δ1=log2100/0,1=10
Таким чином, для АЦП сигналів напруги та струмів необхідно забезпечити мінімально 10 розрядів.
Другою умовою є забезпечення необхідної швидкодії перетворення сигналів, яка визначається з умови теореми Котельнікова. Згідно цієї теореми частота дискретизації fa повинна вибиратись з умови:
fa> 2fmax
де fmax – максимальна частота вхідного сигналу.
Вибираємо кількість вибірок за період рівний f на максимальній частоті 3кГц тривалість періоду 0.33мс. Отже для отримання 50 вибірок на частоті 3кГц необхідно, щоб імпульси запуску повторювалися через 6.7мкс. Цей час і буде визначати необхідну граничну швидкість АЦП напруги та струму.
Виходячи з розрахункових меж вибираємо 10 розрядний АЦП типу ADC1001, який з врахуванням усіх похибок забезпечує граничну похибку 0,1%.
Максимальний вхідний сигнал, який може подаватися на вхід АЦП – біполярний сигнал амплітудою 4.0 В. Таким чином вхідні перетворювачі, що були розраховані раніше забезпечують рівень 4.0 В на вході АЦП при максимальному рівні сигналу на вході приладу.
Найменша частота в сигналі є 0.2 кГц
Частота дискретизації
Розрядність АЦП = 10
Розмір
Оскільки МП і8086 має 1 Мб вбудованої оперативної пам’яті, то ми будемо її використовувати в даному проекті.
Оперативна пам’ять (RAM) використовується для тимчасового зберігання проміжних та кінцевих результатів роботи програми, а також для запам’ятовування оперативної інформації (стек).
Перш ніж приступити до вибору конкретного МП – комплекту, необхідно сформувати певні вимоги, які пред’являє до комплекту розроблюваний пристрій.
Такими вимогами є:
Вибраний процесор повинен мати досить високу розрядність шини даних (n≥16), оскільки використання процесора з шиною меншої розрядності приводить до значних апаратних витрат (використання проміжних запам’ятовуючих пристроїв, регістрів для побайтової розбивки)
Повинен мати широкий набір математичних функцій, оскільки для виконання поставленої задачі передбачається використання поставленої задачі передбачається використання чисельних методів інтегрування, а операція ділення.
Враховуючи низьку частоту вхідного аналогового сигналу особливих вимог до швидкодії МП не ставиться. Пристрій в цілому повинен характеризуватися по таким параметрам :
а) простотою реалізації ;
б) простотою програмування;
в) дешевизною виконання;
г) малогабаритністю конструкції;
д) можливістю перепрограмування на виконання іншої задачі.
Необхідні нам вимоги задовольняє мікропроцесор i8086. Даний процесор є 16-ми розрядним. Мікропроцесор має роздільний 20-ти розрядний канал адреси і 16-ти розрядний канал даних. Розмір оперативної пам’яті становить 1 Мб., та розмір постійної пам’яті пам’яті становить 1 Мб.
Процесор містить 29 000 транзисторів за технологією 3 мкм. Штатна тактова частота складає до 5 МГц (теоретично дозволяє працювати на більш високій частоті). Кожна команда виконується за 1…5 машинних циклів, кожний з яких складається з 3…5 тактів. Таким чином, середня продуктивність оцінюється на рівні 200…300 оп/сек. на частоті 2 МГц.
9. Програмна частина.
Програмне забезпечення , що керує роботою пристрою, має блочну структуру і складається з основної програми MAIN та п’яти підпрограм.
1 п/п SQRT – реалізує добування кореня квадратного з чотирьох байтного числа;
2 п/п POWER – підносить двох байтне число до квадрату ;
3 п/п DIVISION – ділить чотирьох байтне число на двох байтне;
4 п/п SUM – сумує М двох байтних чисел;
6 п/п MAKE_SURE – перевіряє , чи напруга U(t) знаходиться в фазі І-ї вибірки.
В системі прийняті наступні адреси по пристроях :
0000 – 1FFF – тригер
2000 – 3FFF – регістр RG1
4000 – 5FFF – регістр RG2
6000 – 7FFF – вхід АЦП ERD ;
8000 – DFFF – RAM;
E000 – FFFF – ROM
Блок-схема програми MAIN.
ні
так
Лістинг основної програми :
LXI H, 9000 H
LXI B, 8000 H
S1 LDA 4000 H
ANA 80 H
IZ S1
LDA 2000 H
INX B
STAX B
LDA 4000 H
INX B
STAX B
LDA 1EEEH
CAU MAKE_SURE
INZ SI
S2 LPAX B
MOV D,A
DCX D
MOV E,A
DCX B
CALL POWER
MOV A,B
XRI 80H
INZ S2
MOV A,C
XRI 01H
INZ S2
CALL SUM
CALL DIVISION
CALL SQRT
MOV H,A
CDI 99H
INZ 53
MOV A,L
CPI C 4H
INZ 53
LXI H, 9000 H
STAX D
IMP S
Список літератури
Мыкропроцесоры В 3-х кн. Кн.1. Архитектура и проектирование микро-3ВМ. Организация вычислительных процесов: Учеб. Для вузов/П.В. Нестеров, В.Ф. Шаньчин, В.Л. Горбунов и др.; Под редакцией Л.Н. Преснухина. М.: Высш. шк., 1986г.
Измерительные приборы со встроеными микропроцесорими / А.М. Мелик-Шахназаров, М.Г. Маркатун, В.А. Дмитриев – М.: Энергочетомиздат., 1985г.
Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем / В.Ф. Циделко, Н.В. Начаец, Ю.В. Хохлов и др.- К.: Техники, 1984г.
Микропроцесоры и микропроцесорные системы: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. В.Б. Смолова – М.: Радио и связь, 1981г.
Популярные цифровые микросхемы: Саправочник / В.Л. Шипов – М.: Радио и связь, 1987г.
Цифровые интегральные микросхемы: Справочник / П.М. Мокичев, Н.С. Домидзе, М.И. Критенко – М.: Радио и связь, 1994г.
Лосев В.В. Микропроцесорные устройства обработки информации. Алгоритмы цифровой обработки: Учеб. Пособие для вузов – Мн.: Высш. шк., 1990г.
Вопросы теории и проектирование передающих полукомплектов систем телемиханики: Учеб. Пособие / Н.В. Кирианаки, П.В. Мокренко, И.Н. Лескив; под ред. Н.В. Кирианаки – К.: УМКВО, 1991г.
29.04.2014 18:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора