Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Автоматизація процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів засобами новітніх інформаційних технологій
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Гірничо електромеханічний технікум
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Науково практична робота
Предмет:
Інформаційні технології у видавничій справі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ГІРНИЧО-ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ
МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ
ЗАСОБАМИ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ 7
1.1. Аналіз предметної області 7
1.2. Аналіз діючих технологій розробки мультимедійних освітніх ресурсів 10
1.3. Вибір і обґрунтування технології розробки мультимедійних освітніх ресурсів для вирішення поставленої задачі 16
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ 21
2.1. Методи розробки мультимедійної навчальної системи 21
2.2. Вимоги до мультимедійних освітніх ресурсів, стандарти та специфікації 25
2.3. Поняття інтерактивності в мультимедійних навчаючих програмах 28
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ПРАКТИЧНА АПРОБАЦІЯ КОМПЛЕКСУ ПРОГРАМНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДІВ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ 30
3.1. Розробка програмних модулів мультимедійних освітніх ресурсів 30
3.1.1. Модулі системи навігації 30
3.1.2. Модулі інтерфейсу користувача мультимедійної навчальної системи 36
3.1.3. Модулі розробки змісту навчального курсу 44
3.1.4. Модулі інтерактивних компонентів навчальної системи 50
3.1.5. Модулі підсистеми контролю знань 59
3.2. Розробка організаційно-методичних рекомендацій по використанню програмних модулів на різних етапах створення мультимедійного освітнього ресурсу 66
3.3. Практична апробація розроблених програмних модулів при підготовки мультимедійних освітніх ресурсів для навчального процесу ГЕМТ ДВНЗ «КНУ» 69
ВИСНОВКИ 75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 77
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГЕМТ Гірничо-елетромеханічний технікум
ДВНЗ Державного вищого навчального закладу
ІКТ Інформаційно-комунікаційні технології
ІС Інформаційне суспільство
КНУ Криворізький Національний Університет
ММП Мультимедійний продукт
ММТ Мультимедійна технологія
ПЗ Програмні засоби
ПК Персональний комп’ютер
ПМЗ Програмно-методичного забезпечення
ППЗ Педагогічні програмні засоби
ВСТУП
Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. «Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти [5, с.24]». У розв’язанні цих проблем важливе місце займає комп’ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.
«На сьогоднішній день, різноманітні мультимедійні навчальні системи стоять поряд з комп'ютерними іграми, мабуть, одними із самих популярних і затребуваних видів програмного забезпечення» - це зазначено у працях [ 1,5,8]. Їхнє призначення - допомога в процесі придбання й накопичення користувачем знань і навичок у вузьких предметних областях. Спектр застосування мультимедійних навчальних систем досить широкий, і це обумовлює високий споживчий попит на програмні продукти подібного типу, що у свою чергу сприяє подальшому їхньому розвитку, і появі все нових і нових видів навчальних систем. Практично на кожному персональному комп'ютері можна зустріти хоча б одну таку програму. Їхня надійність і високі показники ефективності привели до того, що навчальні системи стали широко застосовуватися в багатьох навчальних закладах, що в свою чергу призвело до появи нових умов і нових вимог до процесу навчання і, звичайно, до педагога.
Щоб відповідати сучасним критеріям, педагогові необхідно знати і вміти використовувати новітні інформаційно-комунікаційні технології. Сучасних студентів вже мало цікавлять традиційні лекції - сьогодні молодь надає перевагу інтерактивним технологіям. До того ж ці методи, на думку викладачів, є дуже результативними («підвищується рівень як успішності так і якості навчання, [8, с.12]»).
Але є численні факти того, що викладачі вважають, що «використання комп'ютерних та інформаційних технологій – справа лише викладачів інформатики [5,с.30]». Проте практична діяльність кращих викладачів переконує в тому, що сьогодні «викладачі зобов’язані не тільки вільно володіти сучасними інформаційними та комп’ютерними технологіями, а й уміло використовувати їх у своїй професійній діяльності [5, с.34]».
Отже за таких умов, особливо актуальною і важливою постає проблема навчити будь якого викладача ефективно використовувати інформаційні технології, перед усім для розробки власних мультимедійних освітніх ресурсів, без додаткових знань мов програмування. Допомога викладачам у вирішенні цього непростого завдання і стала за мету нашої науково-практичної роботи.
Метою науково-практичної роботи є автоматизація процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів засобами новітніх інформаційних технологій та розробка організаційно-методичних рекомендацій по використанню програмних модулів на різних етапах створення мультимедійного освітнього ресурсу.
Об'єкт дослідження - процес розробки мультимедійних освітніх ресурсів.
Предмет дослідження - методи автоматизації процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів засобами новітніх інформаційних технологій.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:
розглянути теоретичні аспекти процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів;
проаналізувати діючі технології розробки мультимедійних освітніх ресурсів;
обрати і обґрунтувати технологію та методи вирішення прикладної задачі;
розробити програмні модулі по автоматизації процесу створення мультимедійних освітніх ресурсів;
розробити методичні рекомендації по використанню програмного забезпечення на різних етапах створення мультимедійного освітнього ресурсу;
провести практичну апробацію розроблених програмних модулів при підготовки мультимедійних освітніх ресурсів для навчального процесу ГЕМТ ДВНЗ «КНУ».
Вирішення цих задач вимагає, безумовно, різнобічних методів дослідження:
методика проведення аналізу діючих технологій розробки мультимедійних освітніх ресурсів повинна виконуватись за даними нормативно-технічної документації, літературних джерел;
теоретичне обґрунтування процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів повинні розроблюватись на базі основних положень, принципів, стандартів, специфікацій та вимог до електронних освітніх ресурсів;
розробка програмних модулів повинна здійснюватися засобами інформаційних технологій, спираючись на методи системного підходу до вирішення поставленої задачі.
Отже при реалізації поставлених завдань у науково-практичній роботі будуть використані такі методи дослідження, як аналіз педагогічної та спеціальної методичної літератури, нормативних документів, навчально-методичних посібників; вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду.
В основу даної роботи покладено таку гіпотезу: програмні модулі, що автоматизують процес розробки мультимедійних освітніх ресурсів у сукупності з методичними рекомендаціями по їх використанню, можуть вирішити проблему організації комп’ютеризованого навчання для будь-якого викладача, підвищить рівень професійної підготовки самих викладачів, а значить створить передумови для, підвищення рівня знань, умінь і навичок студентів, які будуть навчатися у такого викладача.
Наукова новизна роботи полягає в виявленні об’єктивно існуючої методичної проблеми розробки мультимедійних курсів викладачами різного профілю, розробці методичних рекомендацій по допомозі в створенні елементів комп’ютеризованого навчання та в реалізації процесу автоматизації роботи викладача при створенні власних мультимедійних курсів.
Практична значимість роботи полягає в розробці програмних модулів, які автоматизують процес роботи викладача по створенню власних мультимедійних курсів. Результати даної науково-практичної роботи можуть бути використані вчителями шкіл, професійно-технічних училищ, викладачами технікумів, вищих навчальних закладів, авторами методичних посібників.
РОЗДІЛ 1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
Основним і безпосереднім завданням даної науково-практичної роботи є пошук і розробка таких методів і технологій, які автоматизують роботу викладача в процесі створення власних мультимедійних освітніх ресурсів. Тобто пошук і розробка такого інструментарію за допомогою якого, викладач будь-якого профілю, без знань мов програмування, зможе розробити власний, інтерактивний, освітній програмний засіб, який буде відповідати усім вимогам, стандартам та специфікаціям побудови мультимедійного програмного засобу.
Для ефективного вирішення поставленої задачі передусім необхідно розглянути теоретичні аспекти процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів; проаналізувати діючі технології розробки мультимедійних освітніх ресурсів; обрати і обґрунтувати технологію та методи вирішення задачі.
1.1. Аналіз предметної області
Під мультимедійними продуктами (ММП) розуміються документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ) [1, с.27]. Нині в навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми разом з іграми або освітні програми з інтерактивними параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше.
Аналіз сучасних комп’ютерних програм показує, що більшість із них пропонує або демонстрацію навчального матеріалу одного–двох уроків у вигляді фрагментів, або вимушує вчителя працювати з величезним обсягом програм, створених у вигляді енциклопедій [1, с.27]. При цьому вони написані як бази даних або як тренажери і призначені для індивідуальної роботи учня з персональним комп’ютером. Вчителю в даному випадку відводиться роль простого консультанта або пасивного спостерігача, навіть за наявності мережевих комунікацій.
Підготовка ефективних освітніх (ММП) трудомісткий процес та потребує послуг бригади висококваліфікованих проектувальників і техніків, які працюють у команді з педагогами.
«Практика створення програм показує, що склалося своєрідне зачароване коло: спеціалісти, зайняті змістом свого навчального курсу, не мають можливості, а часом і необхідних знань щодо створення мультимедійних програм. Програмісти часом виконують їх «на віки вічні», без урахування досвіду педагогічної роботи, специфіки змістового параметру конкретного навчального предмету [8, с. 39]». Разом з тим, особливо для педагогів-початківців, необхідні добре структуровані та змістовно наповнені програми, готові до використання в реальному навчальному процесі. «Досвідчений педагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продумані готові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальну лінію, своє бачення розв’язання предметної проблеми [8, с. 39]».
Таким чином, дійсно ефективний мультимедійний програмний засіб можуть розробити тільки вчитель – професіонал, який з одного боку засобами інформаційних технологій зможе підготувати якісну мультимедійну оболонку, та, з іншого боку, знаючи свою предметну галузь із змістової та методичної точки зору, зможе дати реальний і бажаний ефект у процесі створення навчальних програм.
Отже, аналіз предметної області вказав на головні перешкоди при розробці освітніх ММП:
слабкий потенціал існуючого парку організаційно-методичних рекомендацій по створенню ММП;
наявність невеликої кількості існуючих програмних платформ (ММТ), які можуть бути безпосередньо використанні викладачами для розробки ММП, без знань мов програмування;
низький рівень компетентності вчителів щодо використання ММТ для розробки ММП.
Однією із задач даної науково-практичної роботи є максимальне усунення цих перешкод засобами новітніх інформаційних технологій, а саме розробити комплекс програмних модулів і низку організаційно-методичних рекомендацій по використанню програмних модулів на різних етапах створення ММП, це автоматизує дії викладача і дозволять йому без знань мов програмування розробити власний ММП.
При проектуванні та розробці модулів автоматизації дій викладача слід враховувати, в першу чергу, функції кінцевого продукту, які вони реалізують.
Оскільки кінцевим продуктом при використанні модулів автоматизації є повноцінний мультимедійний освітній ресурс, то розглянемо його функціональні компоненти.
Кінцевий продукт повинен реалізовувати:
адаптивність до індивідуальних можливостей студента;
інтерактивність навчання;·
реалізацію можливостей комп’ютерної візуалізації навчальної інформації;
розвиток інтелектуального потенціалу студента;
системність і структурну-функціональність, зв’язаність представлення навчального матеріалу;
забезпечення повноти (цілісності) і неперервності дидактичного циклу навчання.
представлення навчального матеріалу з опорою на взаємозв’язок і взаємодію понятійних, образних і дієвих компонентів мислення;
відображення системи термінів навчальної дисципліни у вигляді ієрархічної структури високого порядку;
надання студенту можливості виконання різноманітних контролюючих тренувальних дій.
Аналізуючи вище зазначене, робимо висновок про необхідність автоматизації наступних елементів ММП:
системи навігації;
інтерфейсу користувача мультимедійної навчальної системи;
системи навчання (управління змістом навчального матеріалу);
інтерактивних компонентів навчальної системи;
системи тестування й оцінки знань, отриманих користувачем у процесі навчання.
Розробка програмних модулів в цьому напрямку, автоматизує процес розробки мультимедійних освітніх ресурсів в цілому, а у сукупності з методичними рекомендаціями по їх використанню, можуть вирішити проблему організації комп’ютеризованого навчання для будь-якого викладача, підвищить рівень професійної підготовки самих викладачів. А отже мета науко-практичної роботи буде досягнена.
1.2. Аналіз діючих технологій розробки мультимедійних освітніх ресурсів
У процесі вибору технологій для розробки мультимедійних освітніх ресурсів із всієї множини існуючих систем було вибрано чотири системи, які якнайкраще підходять для досягнення поставленої мети. Вони будуть розглянуті з позицій програмної архітектури платформи; публічного доступу до документації; якості документації; простоти та зручності інсталяції та обслуговування; інструментарію по розробці мультимедійних ресурсів; рівня технічної та методичної підтримки. Докладніше зупинимось на кожній із систем:
1. Microsoft Learning Gateway[4].
Описаним вище вимогам деякою мірою задовольняє рішення від Microsoft — Microsoft Learning Gateway (далі MLG). Вирішення Microsoft Learning Gateway реалізоване у вигляді порталу (набору компонентів, таких як новини, календар, пошта, список класів або завдань), об'єднуючого в собі ряд серверних продуктів Microsoft і набір компонентів, кожен з яких реалізує свій функціонал, рис.1.1. Поряд з використанням готових компонентів, можлива розробка власних, для додавання в портал унікальних функцій, не реалізованих в стандартному рішенні.
Серверні продукти можуть функціонувати на одному або на декількох серверах, залежно від вимог замовника і кількості студентів в навчальному закладі.
/
Рис. 1.1 ( Зовнішній вигляд вікна єдиної точки доступу користувачів LearningGateway
Викладачі можуть використовувати Learning Gateway таким чином:
переглядати існуючі ресурси, необхідні для самонавчання, і створювати нові з одного робочого місця із використанням одного облікового запису;
використовувати одну і ту ж інформацію при навчанні різних груп студентів, без необхідності повторного введення даної інформації;
виконувати взаємодію і спілкування з колегами;
виконувати автоматизовану перевірку завдань, виданих студентам;
використовувати календар для планування подій, що входять в навчальний процес.
Студенти можуть використовувати Learning Gateway таким чином:
здійснювати доступ до всіх навчальних програм і завдань з будинку або комп'ютерного класу, тобто з будь-якого місця, оснащеного комп'ютером, що має мережеве з'єднання з серверами Learning Gateway;
використовувати як навчальні посібники різноманітні матеріали: файли HTML, Word, презентації PowerPoint, анімації Flash, відео і аудіо записи і багато іншого;
використовувати календар для перегляду подій, що входять в навчальний процес, таких як спілкування по мережі з викладачем, контрольні роботи і так далі.
2. LearningSpace [7]. Це унікальне програмне навчальне середовище, що використовує сучасні web-технології, та дозволяє охопити навчанням будь-яку кількість учнів — від невеликої групи до всієї організації. Вона об'єднує в собі можливості «класичного» навчання з сучасними інформаційними технологіями, заснованими на автоматизації взаємодії викладача із студентами, рис.1.2. Пакет LearningSpace розроблений спільно компаніями Micromedia і IBM Lotus.
/
Рис. 1.2 ( Зовнішній вигляд вікна єдиної точки доступу користувачів LearningSpace
LearningSpace представляє із себе новітню, повноцінну, гнучку платформу самонавчання для навчальних закладів, яка забезпечує підтримку його трьох режимів:
самостійне контрольоване навчання (учень/студент в індивідуальному режимі дістає доступ до навчальних матеріалів і може самостійно працювати в середовищі навчання з широким набором можливостей);
асинхронне спільне навчання (навчання в багатому можливостями інтерактивному середовищі з навчальними посібниками, вправами і обговоренням різних питань – практично як в звичайному «живому» класі, але без обмежень часу і простору);
синхронне спільне навчання (у режимі реального часу) (у віртуальному класі викладачі можуть швидко і просто пропонувати класу матеріали будь-якого типу за допомогою стандартних засобів організації традиційних текстових, аудіо і відеоконференцій).
Програма «Навчання в LearningSpace» була розроблена фахівцями в області самонавчання, щоб допомогти викладачам зрозуміти, що означає вести заняття в електронному середовищі для розподіленої аудиторії. Ця програма включає практичні заняття по використанню адміністративних і навчальних засобів LearningSpace на користь методики навчання і передачі студентам необхідних матеріалів знань.
3. Macromedia Authorware [9]. Призначений для створення компактних мультимедійних застосувань, що передбачають спільне використання різних форм подачі матеріалу: тексту, малюнків, відео і звукового супроводу. Також цей інструмент можна використовувати для підготовки «звичайних» електронних презентацій, аналогічних тим, які виготовляються за допомогою PowerPoint. Проте Authorware орієнтований в першу чергу на створення електронних навчальних систем, рис.1.3. У зв'язку з цим його можливості істотно ширші, ніж можливості пакетів для підготовки презентації.
/
Рис. 1.3 ( Зовнішній вигляд вікна єдиної точки доступу користувачів
Macromedia Authorware
Authorware дозволяє практично в повному об'ємі реалізувати сучасні вимоги до побудови і організації систем електронного навчання. При цьому користувач, який працюватиме з такою навчальною системою, може взагалі нічого не знати про Authorware.
В Authorware також застосовуються різноманітні види тестів:
бінарний вибір (True/false Question) – в якості відповіді студент/учень, повинен вибрати один з двох варіантів ( «та чи ні»;
вибір «один з багатьох» (Single Choice Question) — студент/учень, повинен вибрати один (правильний) з декількох запропонованих варіантів;
множинний вибір (Multiple Choice Question) — студент/учень, повинен вибрати всі правильні варіанти з числа запропонованих;
множинний вибір з невідомим числом варіантів (Hot Spot Question) — студенту/ученю, пред'являються графічні об'єкти, які він повинен перемістити (за допомогою миші), у відповідну область на екрані;
впорядковування об'єктів (Hot Objects Question) — студент/учень повинен вибрати пред'явлені об'єкти відповідно до деякої ознаки;
маніпулювання об'єктами (Drag-drop Question) — студент/учень, повинен перемістити пред'явлені об'єкти відповідно до деякого правила; відмінність від попереднього вигляду тестування полягає в тому, що від студента/учня вимагається не лише знання правил, але і наявність необхідних моторних навиків;
заповнення бланка (Short Answer Question) — студент/учень, повинен ввести в текстове поле відповідь у вільній формі, але з використанням певних ключових слів (термінів, що використовуються в даній предметній області).
Також програма Authorware володіє широкими можливостями імпорту і інтеграції мультимедійних даних. Підтримується імпорт форматів Macromedia Flash, Microsoft PowerPoint, Apple Quicktime і багато інших. Існує можливість програвати потокове відео і аудіо, а також dvd-відео. В середовище також вбудована підтримка технологій: XML, JavaScript, ActiveX.
4. Moodle [8]. Модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище - це програмний продукт, що дозволяє створювати курси і web-сайти, що базуються в Internet. Система орієнтована перш за все на організацію взаємодії між викладачем і учнями, хоча підходить і для організації традиційного самостійного навчання.
Moodle написаний на PHP з використанням SQL-бази даних (MYSQL, POSTGRESQL, Microsoft SQL Server і ін. БД - використовується ADO DB XML). Moodle може працювати з об'єктами SCO і відповідає стандарту SCORM.
/
Рис. 1.4 ( Зовнішній вигляд вікна єдиної точки доступу користувачів Moodle
Він може бути запущений на операційних системах Windows або Mac і багатьох різновидах Linux (наприклад, Red Hat або Debian GNU).
Широкі можливості для комунікації – одна з найсильніших сторін Moodle. Система підтримує обмін файлами будь-яких форматів - як між викладачем і студентом, так і між самими студентами. Сервіс розсилки дозволяє оперативно інформувати всіх учасників курсу або окремі групи про поточні події. Форум дає можливість організувати навчальне обговорення проблем, при цьому обговорення можна проводити по групах. До повідомлень у форумі можна прикріплювати файли будь-яких форматів. Є функція оцінки повідомлень – як викладачами, так і студентами. Чат дозволяє організувати навчальне обговорення проблем в режимі реального часу. Сервіси «Обмін повідомленнями», «Коментарій» призначені для індивідуальної комунікації викладача і студента: рецензування робіт, обговорення індивідуальних навчальних проблем. Сервіс «Вчительський форум» дає педагогам можливість обговорювати професійні проблеми.
Таким чином на сьогоднішній момент можна виділити з поміж інших, чотири основних платформи для розробки мультимедійних освітніх ресурсів, що відповідають стандартам та специфікаціям побудови електронного педагогічного засобу: Microsoft Learning Gateway, LearningSpace, Macromedia Authorware та Moodle. Середовища розробки, що не повною мірою реалізовують стандарти електронного навчання до опису в даній науково-практичній роботі не включалися.
1.3. Вибір і обґрунтування технології розробки мультимедійних освітніх ресурсів для вирішення поставленої задачі
В розділі 1.2 даної науково-практичної роботи були розглянуті основні середовища для розробки мультимедійних курсів. Проаналізувавши і дослідивши можливості розглянутих середовищ, для реалізації поставлених завдань та досягнення мети науково-практичної роботи нами була обрана візуальна середа розробки інтерактивних навчальних матеріалів Macromedia Authorware 7.0.
Обґрунтуємо вибір технології розробки мультимедійних освітніх ресурсів для вирішення поставленої задачі.
Macromedia Authorware створена компанією Macromedia, яка відома своїми рішеннями в сфері мультимедіа, веб-дизайну і управління контентом. Створення об'єктів знань і закінчених інтерактивних навчальних курсів в Authorware реалізовано за допомогою інтуїтивно зрозумілого наочного інтерфейсу, який використовує принцип блок-схеми, що відбиває черговість виконання дій, і піктограм, які дизайнер розташовує в вузлах блок-схеми за допомогою миші. Блок-схема відповідає передбачуваної траєкторії навчання студента, вона нелінійна: може гілкуватися і бути закільцьована, рис.1.5.
Кожній піктограмі Authorware відповідає своя функція, всього їх 14. Серед них такі функції: виведення зображення на екран, взаємодії з учнем, переходу за умовою, обчислення значення змінної та ін., рис.1.6. Комбінуючи їх, розробник може створювати інтерактивний додаток, не вдаючись до програмування.
/
Рис. 1.5 ( Зовнішній вигляд реалізації принципу побудови логіки мультимедійного курсу Authorware у вигляді блок-схеми
/
Рис. 1.6 ( Зовнішній вигляд панелі інструментів Authorware
У процесі розробки курсу можна використовувати так звані об'єкти знань (knowledge objects). Це заздалегідь збережені програмні модулі, що реалізують специфічні навчальні функції вбудованими засобами Authorware (наприклад, тестування, відправка даних в систему управління навчанням, відправка електронної пошти та ін.) Більшість з них реалізовано у формі майстрів (wizards), настроюються користувачем крок за кроком. У комплект постачання входить невелика бібліотека найбільш затребуваних об'єктів, більшість яких доступні на сайтах, присвячених Authorware. Можна також створювати ці об'єкти самостійно, включаючи в них, наприклад, шаблони оформлення, що дозволить суттєво прискорити розробку курсів усередині навчального закладу, зберігаючи при цьому єдиний стиль і логіку матеріалів. Грамотна організація створення шаблонів може стати центральною ланкою розробки, дозволяючи легко створювати курси навіть некваліфікованим в області програмування викладачам.
Macromedia Authorware підтримує майже всі поширені типи даних мультимедіа. Можливі різні комбінації файлів Shockwave Flash, MP3, QuickTime, AVI; растрових зображень JPEG, GIF, BMP; векторної графіки WMF, EPS, CDR; тексту RTF і DOC і т.д.
Authorware дозволяє зберігати мультимедійні матеріали окремо, щоб розмежувати інформаційне наповнення курсу та його логіку. Це дозволяє легко оновлювати додатки, здійснюючи принцип актуальності навчальних матеріалів, а їх логічне ядро повторно використовувати в інших проектах. Це особливо важливо, оскільки опублікований одного разу курс можна відкрити в редакторі і змінити, для цього потрібно обов'язково мати вихідний робочий файл.
Використання зовнішніх матеріалів дозволяє без придбання додаткових ліцензій вирішити проблему спільного доступу для осіб, відповідальних за оновлення контенту. Навчальний курс створюється всього один раз, а потім публікується в мережі Інтернет, корпоративній інтранет-мережі і на компакт-дисках. Технологія «публікації однією кнопкою» дозволяє розробнику швидко створити одразу кілька версій продукту для різних платформ. У процесі публікації можна визначати, чи варто включати дані в тіло курсу чи будуть посилання на зовнішні ресурси. Для доставки курсів Authorware через Інтернет використовується плагін для браузера Authorware Web Player.
Курси Authorware можуть працювати також під управлінням LMS. Для цього передбачений майстер підключення до LMS, що відправляє і отримує дані у відповідності зі стандартами ADL, SCORM і AICC. Крім того, у версії 7.0 до опцій «публікації однією кнопкою» вперше додана можливість публікації прямо в LMS, істотно полегшує розгортання курсів Authorware.
Модуль CourseBuilder for Macromedia Authorware забезпечує швидку розробку інтерактивних навчальних матеріалів на базі Macromedia Authorware версій 4, MX і MX 2004. Розширення розроблено Macromedia і рекомендується компанією для використання в області електронного навчання.
Дане розширення являє собою набір препрограмірованних скриптів, доступ до функцій яких здійснюється в зручному режимі через звичний інтерфейс екранних форм Macromedia Authorware. Таким чином, замість створення, наприклад, інтерфейсу «drag-and-drop» вручну з нуля (а це досить трудомістким, особливо для початківців) просто створюється об'єкт з шаблону із зазначенням імен картинок, куди їх потрібно буде перетягнути, і визначається подальший сценарій.
Оскільки розширення розроблено Macromedia, воно містить традиційно повний опис виконуваних функцій. Працювати з розширенням сподобається як новачкам, так і професіоналам: налаштувати можна будь-який елемент, будь то графічний шаблон взаємодії або подія, так як всі вони записані у файлах HTML і JavaScript. Дещо навіть описано в документації (наприклад, додавання нових стилів кнопок).
Створені за допомогою зв'язку Macromedia Authorware -CourseBuilder курси повністю доступні і стерпні, так як для їх відтворення не потрібно нічого, крім стандартного браузера версії 4.0 і вище. Тому розглянутий засіб стає єдиним вибором у випадку, коли необхідно забезпечити інтерактивність студентам/учням при невідомій конфігурації обладнання.
Засіб веб-дизайну Learning Site for Macromedia Authorware також розроблено Macromedia. З назви можна зробити висновок, що він призначений для створення навчального веб-сайту, але це не зовсім так. З його допомогою можлива реалізація серверного додатка доставки електронних навчальних матеріалів з можливістю відстеження результатів навчання і запису їх в базу даних, а також (що дуже важливо) адміністрування користувачів. Звичайно, йому не вистачає багатьох функцій «великих» систем, наприклад в ньому не можна створити каталог курсів, але не варто забувати, що це безкоштовне розширення. Крім того, всі операції по створенню навчального ресурсу можуть бути виконані менш ніж за п'ять хвилин (якщо, звичайно, існують вже підготовлені навчальні матеріали).
Вирішальним у виборі технології Macromedia Authorware в якості середовища для розробки мультимедійних освітніх ресурсів став той фактор, що Authorware забезпечує повну підтримку стандартів електронного навчання:
підтримка XML і LMS дозволяє створювати навчальні програми, що відповідають стандартам LMS;
інтерактивний контент Authorware розроблений на основі стандартів авіаційної промисловості ТОС комітет (ЛКК), Advanced Distributed Learning (ADL), і IMS;
об'єкти знань LMS організовують весь процес комунікації з системами LMS.
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ
2.1. Методи розробки мультимедійної навчальної системи
Під методами створення мультимедійної навчальної системи розуміється сукупність конкретних прийомів, що визначають порядок створення сценарію, і ту конкретну роботу, яку потрібно виконати [ 7,с.10-13].
Можна говорити про два різні підходи до розробки мультимедійної навчальної системи:
1. Розробка ведеться традиційним способом на одній з поширених мов програмування високого рівня, на мові (HTML, Flash, FrontPage, PowerPoint) або в машинних кодах.
2. Розробка ведеться з використанням інструментальних програмних засобів.
В розділі 1.3 науково-практичної роботи ми обрали другий спосіб розробки, який є, безумовно, прогресивнішим, оскільки при його використанні забезпечується значна економія часу, окрім того, ним можуть скористатися навіть непідготовлені в галузі програмування викладачі.
Технологія вибору інструментального засобу представлена на рис. 2.1:
/
Рис. 2.1 ( Структурна схема технології вибору інструментальних засобів
Нами проаналізовані наявні інструментальні засоби, і визначено Macromedia Authorware, в якості інструментального середовища для розробки ММП .
Алгоритм розробки ММП
Розглянемо алгоритм розробки ММП, який зображений на рис. 2.2:
/
Рис. 2.2 ( Зовнішній вигляд алгоритму розробки ММП
Сценарій створення мультимедійної навчальної програми складається з таких етапів:
попередній етап;
підготовчий етап;
етап створення сценарію;
основний етап;
заключний етап.
На попередньому етапі здійснюється вибір курсу для його представлення в середовищі мультимедіа [7,с.21]. Це один із найвідповідальніших етапів роботи. Вибір здійснюється на основі результатів дослідження доцільності створення саме цього курсу. Потрібно проаналізувати вже розроблені з даної теми курси, визначити затрати і час на створення курсу, а також його можливий тираж і тип аудиторії, для якої він адресований. Тип аудиторії дозволяє визначити найбільш загальні вимоги до мультимедіа-курсу;
На підготовчому етапі передбачається написання тексту курсу, створення сценарію навчальної системи, а також сценаріїв анімаційних фрагментів, ескізів інтерфейсу та анімації, збір ілюстрацій для сканування [4,с.54].
Навчальний курс становить головний компонент навчального або дисциплінарного курсу. Всі навчальні тексти пов'язані з компонентами, що відносяться до даного курсу: текстовою системою, словником і базою знань.
Паралельно з написанням тексту курсу проводиться робота над сценарієм мультимедіа-курсу.
Сценарій курсу – це докладний перелік компонентів і тем курсу, а також попередній опис структури курсу: опис анімаційних і відео-фрагментів, ілюстрацій, зв'язку між тематичними розділами, гіпертекстові посилання [4,с.58].
Написання сценарію здійснюється з урахуванням можливостей вибраного програмного забезпечення, наявних початкових матеріалів (відеофрагментів, різноманітних картинок, звуків і т.д.). Розробка сценарію навчальної системи передбачає реалізацію окремих задач, що дозволяють у результаті сформувати послідовність відеосторінок. Кожна відеосторінка вміщує в себе окремі поєднання елементів мультимедіа.
Мультимедіа-системи можуть оперувати з такими типами медіаелементів:
звичайний текст і гіпертекст, а також гіпермедіа (містить посилання не тільки на пов'язані теми, розділи чи поняття, а й на інші підпорядковані медіаелементи-зображення, звуки відео і т.д.);
таблична інформація;
ілюстративний матеріал - графіки, схеми, малюнки, картографічна інформація та ін.;
анімаційні послідовності, що дозволяють представити фізичні, технологічні, природні та інші процеси;
реальні фотоматеріали;
звукозаписи, музика;
фрагменти кіно- і відеозйомок;
специфічні комп'ютерні інтерактивні матеріали: інтерактивні таблиці і графіки (дозволяють користувачеві самому визначати вид таблиць і графіків, списки покажчиків, характер величин); інтерактивні анімації (передбачають можливість переходу до різноманітних стадій процесів, що подаються в анімації, заміни різних параметрів об'єктів анімації, що дозволяє дослідним шляхом визначати різницю в розвитку процесів, що розглядаються).
Співвідношення тексту (гіпертексту) і медіаелементів на відеосторінці визначається призначенням і рівнем складності курсу.
На етапі створення сценарію розробляються ескізи ілюстрацій і анімаційних фрагментів, розпочинається добір джерел для відео і звукового оформлення мультимедіа-курсу.
На основному етапі створюються різноманітні медіаелементи, їхнє створення може здійснюватись паралельно, також вибирається тип інтерфейсу.
На заключному етапі відбувається об'єднання медіаелементів.
За типом організації інтерфейсу можна виділити навчальні мультимедіа-курси із зворотним зв'язком із користувачем (інтерактивні) і без нього. Курси без зворотного зв'язку призначені лише для викладання матеріалу визначеними способами за заданими сценаріями. Програму Microsoft PowerPoint дуже зручно використовувати для створення таких мультимедійних курсів (лекційних). Інтерактивні курси базуються на взаємодії з учнем. Сценарій викладення може бути змінений у залежності від успіхів навчання і побажань користувача. За його ж бажанням може бути сформований власний сценарій. Навчання може відбуватися у вигляді рольової гри з оцінкою дій користувача. Можуть бути поставлені віртуальні експерименти за заданими умовами. В курсі може бути передбачена можливість запису дій і порівняння їх з оптимальними (наприклад, під час вивчення іноземної мови запис вимови і його прослуховування в порівнянні з правильним).
Реалізація інтерфейсу конкретного курсу залежить від багатьох параметрів. Значні обсяги інформації, характерні для навчальних мультимедіа-курсів, стануть доступними лише при наявності продуманого інтерфейсу і системи навігації.
Якість виконання інтерфейсу визначає сприйняття навчального курсу користувачем. Важливо спробувати досягти рівноваги між естетикою, змістом і загальним враженням від роботи з курсом.
Таким чином, можна сподіватися, що застосування технології мультимедіа може значно поліпшити ефективність навчання. «Простий, зручний у роботі інтерфейс робить мультимедіа-курси незамінними під час самостійної роботи учнів, тому такі курси знаходять широке застосування в системі дистанційного навчання [1, с.77]».
2.2. Вимоги до мультимедійних освітніх ресурсів, стандарти та специфікації
Перш ніж приступити до розробки програмних модулів автоматизації процесу розробки мультимедійних освітніх ресурсів розглянемо загальні вимоги, що висувають до ММП.
Вимоги до змісту мультимедійного продукту (ММП)
ММП повинні задовольняти вимогам коректного й однозначного використання термінів й умовних позначок.
Навчальні матеріали в електронній формі повинні, по можливості, створюватися в тому програмному середовищі, яке слухач опанував у відповідних розділах курсу. При використанні авторських програмних продуктів їхнє освоєння не повинне створювати істотне додаткове навантаження для слухача і відволікати його від змісту дисципліни [7].
Навчальні матеріали в електронній формі з використанням гіперсередовища повинні задовольняти вимогам простоти орієнтації слухачів при пересуванні посиланнями. Посилання повинні передбачати можливість швидкого і цілеспрямованого пересування по навчальному матеріалу.
При використанні в навчальних матеріалах гіперпосилань на ресурси мережі Інтернет необхідно уникати посилань на web-сторінки, що вимагають порівняно великого часу завантаження.
ММП повинні бути побудовані таким чином, щоб особа, яка навчається могла перейти від діяльності, здійснюваної під керівництвом викладача, до діяльності самостійної, до максимальної заміни викладацького контролю самоконтролем. Тому вони повинні містити докладний опис раціональних прийомів описаних видів діяльності, критеріїв правильності рішень, рекомендації з ефективного використання консультацій [8].
Одна з найбільш розповсюджених помилок при створенні мультимедійних освітніх ресурсів полягає у виконанні їх у вигляді електронної копії стандартних друкованих підручників. Інформаційні технології надають у розпорядження викладача могутній набір інструментів, що повинні ефективно використовуватися для досягнення цілей навчального процесу.
Серйозною проблемою при використанні мережних технологій в області інженерної освіти є створення віртуальних лабораторних практикумів. Важко уявити собі повноцінну підготовку фахівця з більшості інженерних спеціальностей без його ознайомлення з реальними приладами й установками й одержання навичок роботи з ними [4].
Мова може йти лише про глибоке вивчення студентом відповідних інформаційних процесів на базі моделей, що досить повно відбивають досліджувані реальні процеси і явища. Перспективним рішенням цієї проблеми представляється об'єднання достоїнств Authorware-технологій для реалізації таких моделей [4]. Віртуальні лабораторії, зрозуміло, не є адекватною заміною реальної лабораторної установки, але можуть бути дуже корисним інструментом високоякісної підготовки студентів до інтенсивного виконання реальної програми роботи при короткочасному перебуванні студентів у стінах навчального закладу.
Специфікації по розробці ММП
Основним недоліком існуючих систем організації навчання є те, що в системах різних виробників керуючі функції (наприклад, відстеження користування, обробка інформації про користувача, підготовка звітів про результати й т.д.) здійснюються по-різному. Це приводить до збільшення собівартості навчальних матеріалів. Пояснюється це декількома причинами.
По-перше, розроблювачам навчальних матеріалів доводиться створювати окремі прикладні програми для різних систем організації навчання – для того, щоб розроблювальні ними навчальні матеріали могли успішно використовуватись на різних платформах[4].
По-друге, творці систем організації навчання часто бувають змушені вкладати гроші в розробку власних навчальних матеріалів.
Нарешті, розроблювачі, як правило, не мають можливості розподіляти витрати на розробку між продавцями й, крім того, вони обмежують збут своєї продукції споживачам, що зупинили свій вибір на конкретних серіях їхніх виробів.
Стандарти, розроблювальні Консорціумом автоматизованого навчання IMS (IMS Global Learning Consortium), допомагають уникнути цих труднощів і сприяють впровадженню технології навчання, заснованої на функціональній сумісності. Деякі специф...
06.05.2014 16:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора