Приймання неповнолітніх до навчальних закладів

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра охорони праці

Інформація про роботу

Рік:
2014
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Основи охорони праці

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра «Охорони праці» / Контрольна робота з дисципліни: «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» Варіант: 28 (№7 за списком) Завдання №1: Питання №28: Порядок навчання невнолітніх професіям, що пов’зані з важкими роботами , а також з шкідливими або небезпчними умовами праці. Відповідь: Приймання неповнолітніх до навчальних закладів      1. Приймання неповнолітніх до навчальних закладів для навчання професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, здійснюється відповідно до Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2006 N 441 ( z0790-06 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 790/12664.      2. Перед вступом до навчальних закладів неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд з метою визначення їх професійної придатності за станом здоров'я.      3. Приймання неповнолітніх на навчання в ці заклади здійснюється за умови досягнення ними 18-річного віку на момент закінчення навчання.      4. До навчальних закладів не приймаються особи жіночої статі для навчання професій, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260 Навчання з питань охорони праці      1. Знання та практичні навички з питань охорони праці неповнолітні отримують в процесі професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки. Навчальні плани і навчальні програми повинні передбачати вивчення предмета загального курсу "Охорона праці" в обсязі не менше 30 годин. Крім цього, специфічні питання охорони праці, пов'язані з виконанням робіт підвищеної небезпеки, вивчаються в курсі спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.      2. У процесі навчання неповнолітніх їх знання поповнюються і закріплюються за допомогою інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, що проводяться і реєструються відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511, та Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 N 563 ( z0969-01 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за N 969/6160. Проведення виробничої практикита виробничого навчання      1. На неповнолітніх, які проходять виробничу практику або виробниче навчання в умовах підприємства, поширюються діючі на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку, правила, норми та інструкції з охорони праці.      2. До початку виробничої практики або виробничого навчання на підприємстві неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд.      3. До початку виробничої практики або виробничого навчання неповнолітні повинні пройти спеціальне навчання з питань охорони праці в обсязі діючих на підприємстві навчальних програм з наступною перевіркою знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання з питань охорони праці повинна бути не менше передбаченої чинними в галузі правилами безпеки праці.      4. Неповнолітні під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть перебувати у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, не більше 4 годин на день за умови дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарних норм.      5. Протягом перших 10-15 змін виробничої практики неповнолітні проходять стажування як дублери на робочих місцях. Після стажування організовується перевірка засвоєння ними навичок у керуванні машинами та механізмами, правил технічної та безпечної експлуатації обладнання з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях.      6. Неповнолітнім практикантам, які показали необхідні знання та уміння в практичній роботі, постійно діючою комісією з перевірки знань з питань охорони праці підприємства надається дозвіл на право виконання робіт та експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - роботи підвищеної небезпеки) під наглядом досвідченого працівника - інструктора підприємства (майстра виробничого навчання).      7. Наказом по навчальному закладу на період проведення виробничої практики та виробничого навчання призначаються особи цього закладу, відповідальні за їх проведення, які зобов'язані контролювати створення на підприємстві належних, безпечних і здорових умов праці неповнолітніх, їх інструктування і навчання з безпеки праці, пожежної безпеки, виконання неповнолітніми вимог охорони праці.      8. Наказом по підприємству з числа його керівних працівників або провідних спеціалістів призначаються особи, на яких покладається керівництво практикою неповнолітніх на підприємстві.      9. Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчального закладу не допускають використання неповнолітніх на роботах, не передбачених договором між підприємством і навчальним закладом, або на самостійних (без нагляду інструктора) роботах, які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою ( z0232-05 ), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512, без спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці.      10. Закріплення неповнолітніх за досвідченими працівниками-інструкторами оформляється тим самим наказом по підприємству, яким з числа кваліфікованих фахівців призначаються особи, відповідальні за організацію та безпечне проведення практики на дільниці (у цеху) і надання допомоги практикантам у набутті професії.      11. Інструкторами для навчання неповнолітніх призначаються кваліфіковані працівники, які мають стаж роботи за даною професією не менше трьох років.      12. Щозміни інструктор (майстер виробничого навчання) до початку і під час виконання роботи неповнолітнім повинен:      інструктувати його безпосередньо на робочому місці щодо безпечних прийомів праці;      контролювати під час роботи дотримання ним вимог з охорони праці, пожежної безпеки, засвоєння безпечних прийомів праці;      стежити за справністю обладнання, інструментів, засобів індивідуального та колективного захисту, що використовуються в процесі роботи;      уживати відповідних заходів, а за необхідності припиняти роботу, якщо виникла небезпека здоров'ю або життю неповнолітнього чи оточуючих його працівників або неповнолітнім застосовуються небезпечні прийоми праці.      13. Неповнолітній практикант зобов'язаний:      дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;      знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з охорони праці для працівників відповідних професій та видів робіт, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту;      дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;      виконувати під час практики або виробничого навчання роботи тільки за дорученням та під безпосереднім керівництвом або наглядом працівника-інструктора (майстра виробничого навчання), за яким він закріплений;      не заходити до цехів та виробничих приміщень, гірничих виробок та на інші об'єкти, які не пов'язані з проходженням практики або виробничого навчання, без дозволу працівника-інструктора (майстра виробничого навчання);      у разі виникнення виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого працівника-інструктора (майстра виробничого навчання) або іншу посадову особу і діяти відповідно до правил поведінки під час виникнення аварій;      дотримуватись правил особистої гігієни та гігієни праці.      14. Переведення неповнолітніх практикантів з одного об'єкта робіт на інший (з одного виду робіт на інший) повинно оформлятися наказом підприємства за погодженням із навчальним закладом і тільки після проведення інструктажу з охорони праці на новому робочому місці, а у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці, також після відповідного спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці.      15. При неодноразовому порушенні неповнолітнім вимог охорони праці питання про подальше проходження ним практики або виробничого навчання вирішується керівництвом підприємства та навчального закладу.      16. Неповнолітні практиканти, які пройшли стажування, але за результатами перевірки знань з питань охорони праці та навичок у застосуванні безпечних прийомів праці не отримали дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, продовжують проходити практику як дублери. Повторна перевірка їх знань проводиться не раніше як через два тижні. Атестація і видача випускникам навчальних закладів посвідчень на право виконання робіт з підвищеною небезпекою      1. Випускникам навчальних закладів після складання екзаменів на право виконання робіт з підвищеною небезпекою разом з дипломом або свідоцтвом установленого зразка видається посвідчення про право виконання цих робіт згідно з додатком до цього Положення. Це посвідчення за рішенням кваліфікаційної комісії видається також особам, які отримують право на виконання таких робіт за другою або суміщеною професією. Екзамен на право виконання робіт з підвищеною небезпекою проводиться за участю представника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.      2. Неповнолітні, що навчаються професіям з обслуговування і ремонту електроустаткування, повинні знати вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ) та зареєстрованих Міністерством юстиції 10.02.98 за N 93/2533, відповідно до робіт, які вони будуть виконувати.      Особам, які не досягли 18-річного віку, дозволяється перебування в діючих електроустановках під постійним наглядом особи з електротехнічного персоналу з групою з електробезпеки не нижче "III" - в установках напругою до 1000 В і не нижче "IV" - в установках напругою вище 1000 В.      Допускати неповнолітніх до самостійної роботи і присвоювати їм групу з електробезпеки "III" і вище забороняється.   Завдання №2: Питання №28: Світильники: типи світильників, призначення, характеристики. Відповідь: Розрізняють прилади ближнього світла – світильники та прилади дальнього світла – прожектори. Світильники призначені для освітлення поверхні, що знаходиться на відстані від джерела світла не більше 20 – 30 м. Більш віддалені поверхні освітлюються прожекторами або освітлювальними приладами значної потужності. Світлотехнічними характеристиками світильників є їх криві сили світла, габаритні розміри, потужність ламп та напруга мережі, відношення потоків, що випромінюються в верхню чи нижню напівсфери, коефіцієнт корисної дії, захисні кути. Рідше використовуються характеристики яскравості та коефіцієнт підсилення. Характеристика світлорозподілення є головною світлотехнічною характеристикою і визначає якість освітлення та енергетичну ефективність освітлювальної установки. Одним з основних елементів світильника є відбивач. Високоефективні відбивачі використовують поверхні, покриті сріблом, які мають виключно високе дзеркальне відбиття, забезпечуючи максимальне відбиття світлового потоку лампи та збільшуючи коефіцієнт використання освітлювальної установки, тому що більша частина світлового потоку лампи досягає робочої поверхні. За ознакою відношення світлового потоку (Ф◒), що випромінюється в нижню напівсферу до загального потоку світильника (Фз) всі світильники діляться на п’ять класів: прямого світла (Ф◒> 80 %); переважно прямого світла (60 % < Ф◒ ≤ 80 %); розсіяного світла (40 % < Ф◒ ≤60 %); переважно відбитого світла (20 % < Ф◒ ≤ 40 %), та відбитого світла (Ф◒ ≤20 %). Криві сили світла світильників кожного із класів за своєю формою діляться в свою чергу на сім типів концентрована (К), глибока (Г), косинусна (Д), напівширока (Л), широка (Ш), рівномірна (М), синусна (С). За рівнем захисту від пилу та води світильники класифікуються за міжнародною системою (ІРОО). На практиці також розрізняють відкриті світильники, перекриті (решіткою, сіткою і т. п.), бризко – водозахищені, пилезахищені, пиленепроникні, вибухозахищені. Слід також розрізняти рудникові світильники, які можуть бути в рудниковому нормальному виконанні, рудниковому підвищеної надійності та рудниковому вибухозахищені. Для сучасних конструкцій світильників коефіцієнт корисної дії ηс складає 0,8 – 0,85. (Необхідно відрізняти від енергетичного ккд ηе). З точки зору осліплюючої дії світильники характеризуються захисним кутом tgβ, визначаючим захист ока від прямих променів джерела світла.  де Фсвіт. – світловий потік світильника, Фл – світловий потік лампи.   де Рл. – потужність лампи, Рсвіт. – потужність, що споживається світильником, з урахуванням втрат в пускорегульованому пристрої   β – це кут між горизонталлю, що проходить через нитку розжарення лампи, та прямим променем, що вільно виходить із світильника.  Характеристики світильників часто включаються в структуру умовного їх позначення (напроиклад, НСП01х100/Д2'3 – 01 – мал.4.9): перша літера визначає тип джерела світла (Н – лампа розжарення, И – галогенна, Л – люмінесцентна пряма, трубчата, Ф – люмінесцентна фігурна, Р – ртутна ДРЛ, Г – ртутна ДРІ, Ж – натрієва, К – ксенонова); друга літера – спосіб установки світильника (С – підвісні, П – настельні, Б – настінні, К – консольні, В – вмонтовані, Р – ручні, Г – головні і ін.); третя літера – призначення світильника (П – для промислових підприємств, Р – рудникові, Б – для жилих приміщень, У – для зовнішнього освітлення); далі наводиться серія, кількість та потужність лампи, типова крива розподілу сили світла (Д), ступінь захисту (2'3) та модифікація (01). Коефіцієнт підсилення (КП) – це відношення максимальної сили світла (Іmax) до її середньо сферичного значення (І0)   Основними показниками, що визначають вибір світильника, слід вважати: конструктивне виконання, світлорозподілення світильника, блисткість світильника та його економічність. До світильників, що встановлюються в приміщеннях з нормальними умовами середовища (сухі, опалювані), не висовується спеціальних вимог (світильники з лампами розжарення серії НСП01, “Геліос”, ПКР, ИПО, з люмінесцентними лампами ЛСП02, ЛСП13, ОДР та ін.). В вологих та сирих приміщеннях виконання світильника може бути будь-яким, але патрон повинен мати корпус із вологостійких матеріалів. В особливо сирих приміщеннях світильник повинен мати бризкозахисне виконання, при цьому корпус і патрон повинні бути із вологостійких матеріалів (світильники НСП01, НСП02, НСП03, ПВЛМ, ВЛВ, ЛВП02 та інші). В приміщеннях з хімічно активним середовищем світильники відповідають аналогічним умовам але при цьому конструктивні елементи світильника і ізоляція проводів повинні вибиратись з урахуванням їх стійкості до хімічних речовин, що виділяються (ПВЛП, РСП13, РСП14, СД – 2РТС, УПСДРЛ, ИПП03, ПИП – 2, УПД, ИСУ01 та інші). В приміщеннях з пилом, якщо пил є не легко спалахуючим і не створює вибухонебезпечних середовищ, допускається використання пиленезахищеного відкритого та перекритого виконання світильників (як більш дешевих, економічних, якщо пил локалізується в основному внизу і не проводить струм), пилезахищених та пиленепроникних світильників. В запилених приміщеннях не бажано використовувати світильники з люмінесцентними лампами перекритими решітчатими затемнювачами, що інтенсивно запилюються. В пожежонебезпечних приміщеннях в залежності від ступеня вибухобезпеки можуть використовуватись світильники в різному виконанні. Приймаючи до уваги умови експлуатації освітлювальних установок зовнішнього освітлення промисловість випускає спеціальні світильники для зовнішнього освітлення. Широке розповсюдження для освітлення проходів між будинками, інших відкритих площ, територій, виробничих майданчиків, робочих зон кар’єрів широке розповсюдження знайшли світильники з лампами розжарення СПО – 2 – 200, СПП та інші. Для освітлення вулиць, доріг, заводських територій, промислових майданчиків використовуються світильники з лампами ДРЛ і ДРИ. Це світильники СКЗР – 250, СЗП, СЗПР, РКУ01, СПОГ і інші (мал.4.12). Для освітлення відкритих гірничих робіт, промислових майданчиків гірничих підприємств призначені також світильники з галогенними лампами типу ИСУ01х2000 та ИСУ02х5000 відповідно з потужністю ламп 2000 та 5000 Вт. Для загального освітлення кар’єрів нині широко використовують світильники з потужними ксеноновими лампами, що дає можливість значно зменшити кількість освітлювальних приладів та освітлювальні мережі на кар’єрі. Для освітлення середніх за величиною відкритих просторів кар’єрів використовують світильник ККУ01 “Аревик” з лампами потужністю 10000 та 20000Вт. Крім цього на великих та глибоких кар’єрах можуть використовуватись світильники ОУКсН – 20000 та ОУКсН – 50000. Прилади відкритого типу без захисного стекла. Особливо жорсткі вимоги ставляться до світильників, що призначені для роботи в вибухонебезпечних середовищах, в вибухонебезпечних приміщеннях та в виробках шахт та рудників. В залежності від ступеню вибухонебезпеки використовують світильники в вибухонепроникному, вибухонебезпечному виконанні та в виконанні підвищеної надійності. При цьому слід відрізняти світильники для вибухонебезпечних приміщень та для підземних виробок шахт. В вибухонебезпечних приміщеннях категорій В-І допускається тільки світильники в вибухонепроникному виконанні. Це виконання повинно гарантувати від можливості виникнення вибуху при зіткненні зовнішнього середовища з корпусом світильника, а також перешкоджати передачу вибуху в зовнішнє середовище, якщо вибух мав місце всередині світильника. Перша вимога виконується обмеженням допустимої температури зовнішньої поверхні світильника в залежності від температури самоспалахування вибухонебезпечної суміші. Друга вимога задовольняється вибором захисної оболонки, що витримує тиск, що виникає при вибусі в середині світильника, та виконанням спеціальних зазорів, через які виходять продукти вибуху після охолодження в зовнішнє середовище. Тобто вибухонепроникне виконання є не універсальне, а відповідає лише відповідній вибухонебезпечній суміші. Промисловість Росії випускає вибухонепроникні світильники В4А – 60, ВЗГ – 100, ВЗГ – 200АМ, ВЗГ/В4А – 200М з лампами розжарення та світильники НОГЛ, НОДЛ і ЛСПО4 – 3 люмінесцентними лампами, а також світильники РСП11, РСП14, ГСП14, ЖСП14 з лампами відповідно ДРЛ, ДРИ та ДНаТ. В вибухонебезпечних приміщеннях, в яких вибухонебезпечне середовище можливе лише при аварійних режимах (категорія Іа, Іб) аба виникають пиле – повітряні вибухонебезпечні суміші (категорія ІІ) допускається використання крім світильників в вибухонепроникному виконанні, світильників в виконанні підвищеної надійності. Це виконання невиключаючи можливості передачі вибуху, що виник в середині світильника, на зовні, робить вибух мало ймовірним, що досягається використанням спеціального патрону з іскрогасячою камерою, або пристроєм блокування, що вимикає світильник при вигвинчуванні лампи. Це світильник Н4Б – 300М Московського заводу “Электросвет” им. Яблочкова, та Н4БМ – 150, Н4Т2Н – 30, Тернопільського заводу “Ватра”. Для освітлення вибухонебезпечних приміщень будь – яких категорій і груп вибухонебезпечних сумішей можуть використовуватись щілинні світловоди, які представляють собою трубу із світлонепроникного матеріалу, покритого всередині дзеркальним шаром. В подовж всієї труби залишається оптична щілина. Джерело світла встановлюється в торці світовода. Тобто світловод дає можливість ввести в приміщення світло від джерела, розташованого зовні приміщення з вибухонебезпечним середовищем. Приймаючи до уваги спецефічні тяжкі умови експлуатації освітлювальних установок в підземних виробках для них використовують світильники в спеціальному рудниковому виконанні. В залежності від джерела живлення рудникових світильників останні діляться на мережові, що приєднуються до електричної мережі та ручні акумуляторні світильники, що живляться від переносного акумулятора. Крім цього рудникові світильники діляться на: рудникові світильники для рудників та шахт, безпечних за газом та пилом, що мають рудникове нормальне виконання; рудникові світильники для шахт, небезпечних за газом або пилом, які виготовляються в рудниковому виконанні підвищеної надійності (РП) та вибухонебезпечного (РВ). До першої групи відноситься світильник НСР01х200/Р53 з лампою розжарення потужністю 150 або 200 Вт та напругою 220 В. Світильник складається зметалічних корпусу та сітки, всередині корпусу встановлено фарфоровий патрон. Захисний стекляний ковпак разом з сіткою кріпиться до корпусу за допомогою гайок – барашок. Серед світильників другої групи промисловість випускає рудникові світильники підвищеної надійності для стаціонарного освітлення типів РП – 100М та РП – 200 з лампами розжарення відповідно 100 та 200 Вт напругою 127 В. Всередині корпусу лампи вмонтовано панель патрона із термопластику, в верхній частині якої знаходиться вибухонепроникна камера, де має місце розмикання контактів з лампою. Крім цих промисловість випускає подібні світильники у виконанні РП типів СШС 1.1М з лампами розжарення 25, 40, 60 та 100 Вт і СШС 2.1М з лампами розжарення 150 та 200 Вт. Для освітлення підземних виробок вугільних та сланцевих шахт, в яких допускається використання обладнання підвищеної надійності, використовуються світильники з люмінесцентними лампами у виконанні підвищеної надійності серії РПЛ01 (типу РПЛ01 – 20/Р – 54 з лампою потужністю 20 Вт на напругу 127 В зі стартерною схемою запалення та типу РПЛ01 – 40/Р – 54 з лампою потужністю 40 Вт на напругу 220 В, з безстартерною схемою запалення). Від механічних пошкоджень люмінесцентна лампа захищена міцною трубою із оргстекла та металічною сіткою. Для світлення вибоїв та відкатних виробок дільниць шахт небезпечних за газом та пилом, використовують світильники в вибухонебезпечному виконанні типу РВЛ – 20М з люмінесцентною лампою 20 Вт напругою 127 В зі стартерною схемою запалення лампи. Для стаціонарного освітлення використовують світильники РВЛ – 40М з лампою 40 Вт напругою 220 В та з безстартерною схемою запалення. Забезпечення вибухобезпеки люмінесцентних світильників можливе при використанні схем з холодним запаленням ламп, або при виключенні можливості самовключення ланцюга підігріву електродів при руйнації лампи. Для цього люмінесцентні світильники типу РВЛ постачаються в обох патронах спеціальними пристроями, що автоматично відключають лампу на протязі 2–3 мілісекунд після її руйнації. Для освітлення добувних вибоїв з механізованими комплексами використовують світильники С3В – 60, С3В1.1М, “Луч – 2М” та СКВ – 2/8У. Світильники СЗВ з лампою розжарення потужністю 60 Вт і напругою 127 В закріплюються на підвісних секціях коплексу і разом з кабельною освітлювальною мережею переміщуються за вибоєм. Світильник має два захисних ковпаки: зовнішній виконаний із міцного прозорого полікарбонату, він захищає світильник від механічних пошкоджень без захисної решітки; внутрішній ковпак із силікатного скла, спроможнього витримати високі температури. Наявність окремої відокремленої порожнини (коробки) виводів дозволило підвищити ступінь вибухобезпеки. Аналогічну конструкцію мають вибійні світильники СЗВ 1.1М з лампами розжарення 25, 40, 60 Вт. Світильник “Луч –2М” з люмінесцентною лампою 15 Вт напругою 127 В призначений для освітлення та світлової сигналізації в добувних вибоях шахти і дає можливість під’єднання гудка, встановлюється на скребкових конвейєрах стругових установок або механізованому кріпленні комплексів обладнання. В корпусі розташовано кнопочний елемент для подання звукового та світлового сигналу. Світильник СКВ – 2/8У з двома люмінесцентними лампами 8 Вт призначений для освітлення механізованих добувних вибоїв зі струговими установками або іншими вугледобувними комплексами. Світильник дозволяє виконувати світлову та звукову сигналізацію, зупинку конвейєра та з’єднання з телефонним апаратом. При виборі світильників крім умов зовнішнього середовища необхідно враховувати характеристики світлорозподілу світильників. Для освітлення приміщень, стіни та стеля яких мають невисокі відбиваючі властивості, доцільно використовувати світильники прямого світла. При освітленні виробничих приміщень, стіни та стеля яких мають високі відбиваючі властивості, слід використовувати світильники переважно прямого світла. Світильники прямого світла одержали також широке розповсюдження для освітлення вулиць, територій промислових майданчиків. Світильники розсіяного світла неекономічні в промислових умовах із – за великих втрат світлового потоку, вони використовуються для освітлення приміщень зі світлим оздобленням (адміністративні приміщення, навчальні та лікувальні заклади, приміщення громадських будівель і ін.). Світильники відбитого світла, використання яких супроводжується найбільшими втратами світлового потоку джерел світла, використовуються переважно в установках архітектурного освітлення. Завдання №3: Умова: Задача 3.1: Розрахувати загальне освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку, нарисувати схему освітлювальної установки, показати схематично розміщення світильників. Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення методом використання світлового потоку /  Розв’язок: 1) Сумарний світловий потік визначається за формулою, лм: / ФΣ =
Антиботан аватар за замовчуванням

27.05.2014 21:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!