Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра фізики
Молекулярна лабораторія
/
ЗВІТ
Про виконання лабораторної роботи № 1
«Визначення коефіцієнта в’язкості рідин капілярним методом»
з «Фізики»
Тема роботи: Визначення коефіцієнта в’язкості рідини капілярним методом
Мета роботи: Визначити коефіцієнт в’язкості рідини методом витікання капіляра
Прилади і обладнання: Прилад Арреніуса, секундомір, мензурка, досліджувана рідина , міліметрова лінійка.
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
В’язкість – це властивість реальних рідин та газів чинити опір
при переміщенні однієї частини рідини відносно іншої. У рухомій
рідині між окремими шарами, які мають різні швидкості відносного
руху, виникають сили внутрішнього тертя, напрямлені по дотичній
до поверхні шарів. Внаслідок теплового руху молекули переходять з
одного шару в інший, переносячи при цьому свій імпульс mv впо-
рядкованого руху. Обмін молекулами між шарами, які рухаються з
різними швидкостями, є причиною того, що імпульс швидшого шару
зменшується, а повільнішого – зростає. Тобто швидший шар
гальмується, а повільніший – прискорюється. У цьому полягає ме –
ханізм виникнення сил внутрішнього тертя.
Ньютон експериментально встановив, що величина сили
внутрішнього тертя FT прямо пропорційна площі поверхні шару
рідин S і ґрадієнту швидкості .
Ґрадієнт швидкості визначає величину зміни швидкості на
одиницю віддалі при переході від одного шару рідини до іншого в
напрямі ОZ, перпендикулярному напряму руху шарів.
/
На рис. показані два шари рідини, віддалені на Δ z, які
рухаються з швидкостями v1 і v2 перпендикулярно до ОZ.
Сила внутрішнього тертя між шарами напрямлена протилежно
до напряму швидкості швидшого шару і становить:
/
де η - коефіцієнт пропорційності, який називається коефіцієнтом в’язкості, або динамічною в’язкістю;