Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Екологічні проблеми Донецького регіону
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра екології та охорони навколишнього середовища
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Екологія
Група:
КІ 2
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра екології
Контрольна робота з курсу
Екологія:
«Екологічні проблеми Донецького регіону»
Зміст
Вступ 3
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 4
Географічне розташування та кліматичні особливості Донецької області 4
Соціальний та економічний розвиток Донецької області 5
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 7
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 7
Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 7
Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря 10
Якість атмосферного повітря в населених пунктах 10
Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря 11
СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 12
Водні ресурси та їх використання. Загальна характеристика 12
Забруднення поверхневих вод 12
Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 13
Оцінка якості води за гідрохімічними показниками 15
Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 16
Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 16
Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 17
Екологічний стан Азовського моря 17
Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 18
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 18
Структура та використання земельних ресурсів 18
Стан і якість грунтів 19
Забруднення грунтів 19
ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 20
Структура та обсяги промислового виробництва 20
Вплив на довкілля 25
Гірничодобувна промисловість 26
Металургійна промисловість 27
Заходи з екологізації промислового виробництва 28
ВИСНОВКИ 31
Список літератури 35
Вступ
На межі ХХ і ХХІ століть екологія перетворилась на одну з найважливіших міждисциплінарних наук, а проблема взаємодії людського суспільства і біосфери стала головною проблемою сучасності. Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати за-гальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Виходячи з цього в Україні розроблені “Основні напрями державної екологічної політики”. Цей документ визначає не лише мету та пріоритетні завдання охорони довкілля, але й механізми їх реалізації, напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики України в рамках процесу ”Довкілля для Європи” та світовому екологічному процесі. Саме на підставі цього документу, що поєднує стратегічні цілі з конкретними завданнями, розробляються програми Уряду в галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. Положення Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року та розроблені на її основі національні плани дій, будуть інтегровані в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища областей, на основі яких будуть розроблені місцеві плани дій з охорони довкілля, підготовлені на рівні міських рад.
В останні два десятиліття, як ніколи, економічні, соціальні та екологічні проблеми, пов’язані з використанням природних ресурсів і станом навколишньо-го середовища – в центрі уваги людства. Найбільші форуми ООН за останні роки були присвячені екологічним проблемам, вирішення яких тісно пов’язане з переходом до збалансованого розвитку: Ріо-де-Жанейро (1992), Йоханнесбург (2002) і Копенгаген (2009).
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Географічне розташування та кліматичні особливості Донецької області
За часи незалежності України залишилися невирішеними багато проблем, серед яких далеко не останнє місце займають екологічні. Історично сформованим природно-територіальним комплексам України у складі колишнього СРСР була властива висока ступінь індустріального розвитку на основі природних і трудових ресурсів. Займаючи лише 2,7% його території, Україна зосереджувала на своїй площі 18% населення, виробляла понад 17% промислової і близько 22% сільськогосподарської продукції. Внаслідок чого наша держава має велику концентрацію екологічно "брудних" підприємств, територіально непропорційний індустріальний розвиток всередині країни, що зумовило досить значну регіональну відмінність у масштабах і характері техногенного впливу.
Саме на сході країни зосереджена робота великих промислових підприємств, чого тільки коштує видобуток вугілля. Завдяки Донецькій області країна отримує необхідні енергетичні ресурси, експортує чорні і кольорові метали, а натомість донеччани отримують важке повітря, брудну воду, звалища з відходами, виснажені ґрунти.
Донецька область знаходиться на південному сході України і займає площу 26,5 тис. км2 (4,4% від території України); чисельність населення - 4952.0 млн. чоловік (близько 10% усього населення України), у тому числі міського - 4,5 млн. чоловік, сільського - 452 тис. чол. Щільність населення - 196 чоловік на 1 км2.
На сході область граничить із Ростовською (Росія) і Луганською областями, на заході і північному заході - із Запорізькою, Дніпропетровською і Харківською областями, на півдні омивається водами Азовського моря.
Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Клімат області континентальний з засушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азіатського материка та Нижньоволзьких степів, зумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку - сухими гарячими вітрами.
Середньорічна температура в області становить +7,8°С. Середня температура самого теплого місяця (липня) +22°С, самого холодного (січня) -6,3°С. Абсолютний максимум температур в липні +38°С, абсолютний мінімум у січні -36°С.
Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією грунтів. За рельєфом в області можна виділити декілька основних районів: на півночі – Донецький Кряж, на півдні – Приазовська височина. На головному Дебальцево-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу - 369м. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200м. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На льосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими грунтами. Усього на карті області виділено 60 видів грунтів.
Соціальний та економічний розвиток Донецької області
У Донецькій області головними чинниками, що надають негативну дію на навколишнє природне середовище є процеси урбанізації і господарської діяльності людини. Основні види економічної і господарської діяльності по значущості дій – гірничо-металургійна промисловість, енергетика, сільське господарство і транспорт.
На даний час на території області 22 населені пункти територіально і господарськи утворюють 7 великих промислово-міських агломерації. Переважна кількість великої міської агломерації з демографічної і міграційної точки зору знаходяться у стадії довгострокової стагнації.
Оцінка територіального розвитку Донецької області з позицій реалізації екологічно направленої політики є складною багатоплановою проблемою. Промислово-міська агломерація в основному розвивається повільно, що характеризується в більшості випадків їх спеціалізацією і орієнтацією на діяльність великих підприємств, які консервативні в розвитку. Зміни в економіці за останні 15 років привели до збільшення в промисловому виробництві частини металургії, енергетики, добувної промисловості і важкого машинобудування, в той час, як частина легкої і харчової промисловості, а також сільського господарства зменшилася. Все це привело до того, що в містах, де розташовані крупні підприємства важкої індустрії, спостерігається економічне зростання, тоді як в невеликих містах, де немає такої промисловості (Дружківка, Красний Лиман, Кіровськ і т. д.) відбувається різкий спад в розвитку економіки. При цьому міста - лідери економіки області, практично не впливають на розвиток інших територій регіону. Аналізу схем розвитку міст надається недостатня увага. В багатьох населених пунктах програми соціально-економічного розвитку не виконуються протягом декілька років. На даний час тільки для міста Донецьк розроблена перспективна схема планування території до 2026 року, яка передбачє комплексне вдосконалення міських територій на основі екологічно орієнтованого розвитку. Спеціалізація районів, що склалася на даний час, а також екологічна і соціальна ситуація часто є обмежуючими чинниками, які визначають специфічний розвиток промислово-міської агломерації. Міста Донецької області (Донецьк і Маріуполь) забезпечують основні доходи регіону (близько 84%) і лише 5 міст (Донецьк, Маріуполь, Краматорськ, Красноармійськ і Горлівка) збільшили або залишили на тому ж рівні промислове виробництво в порівнянні з 1990 роком. У всій решті міст відбулося значне падіння промислового виробництва. Все це вказує на те, що перехід Донецької області до ринкових принципів господарювання привів до значних диспропорцій територіального розвитку і до великої різниці в темпах зростання економіки між окремими територіями. Нерівномірність соціально-економічного розвитку територій області за останні 15 років посилилася. Наприклад, по містах області максимальний індекс зростання промислового виробництва відрізняється від мінімального в 7 разів, по рівню безробіття в 13-14 разів, по щільності населення - в 4 рази.
Наявніші диспропорції спостерігаються при порівнянні екологічних показників міст області: максимальне значення валових викидів шкідливих речовин відрізняється від мінімального більш ніж в 20 разів, по об'ємах скидання стічних вод – більш ніж в 50, по витратах на охорону навколишнього середовища - в 15 разів і т.д. Принцип стійкого розвитку припускає, що регіональна екологічна політика повинна бути направлена на усунення явно виражених диспропорцій в територіальному розвитку і забезпечення порівняльних однорідних дій господарської діяльності на навколишнє середовище. Тому для екологічно навантажених територій регіону необхідно дотримуватися позначених пріоритетів. В цьому випадку екологічний розвиток міст буде орієнтований на стійкий розвиток всього регіону – цивілізовану стратегію, направлену на поліпшення умов життя населення області.
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
За інформацією управління статистики, викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за 2012 рік становили 1514,8 тис. т (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 11 тис. т або на 0,7 % менше, ніж за 2011 рік. У середньому на одне підприємство припало по 1644,8 т забруднюючих речовин. Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю склали 60,7 млн.т.
Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Таблиця 1. - Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Рисунок 1 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Донецькій області
Зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Донецької області в 2005-2006 рр. та зменшення викидів в 2007-2009 рр. пов’язано з відповідним зростанням та спадом обсягів виробництва (рис.1). Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне у 2010-2011 році по відношенню до 2009 року є наслідком підйому виробництва. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 14,5 тис. тон в 2012 році по відношенню до 2011 року є наслідком виконання підприємствами області природоохоронних заходів, передбачених в дозволах на викиди забруднюючих речовин та програмами, а також скорочення викидів від автотранспорту. Щільність викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр області у 2012 р. склала 57,1 т проти 57,5 т за 2011 рік, а на одну особу – 345,1 кг проти 345,4 кг. Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря наведена нижче на рис. 2.2.
Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря
Рис. 2 - Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення
У структурі викидів забруднюючих речовин найбільшу питому вагу займають діоксид та інших сполук сірки (482,1 тис. т або 31,8 % загального обсягу). Обсяги викидів оксиду вуглецю становили 365,6 тис. т (24,1%), метану 373,3 тис.т (24,6 %), речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 194,3 тис. т (12,8 %), сполук азоту – 83,9 тис. т (5,5%). Це спричинено тим, що на території Донецької області створена потужна техносфера, що включає промислові підприємства гірничовидобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики та інші.
Якість атмосферного повітря в населених пунктах
Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України. На її території створена потужна техносфера, що включає понад 1100 значних промислових підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу – найбільшу в Україні і Європі. Сьогодні на території Донецької області, яка становить лише 4,4 відсотка від загальної площі України, зосереджена п’ята частина промислового потенціалу нашої держави, 78 відсотків якого припадає на екологічно небезпечні виробництва металургійної та видобувної галузей, виробництво електроенергії й виробництво коксу. Підприємства саме цих галузей найнегативніше впливають на довкілля. Найгострішою екологічною проблемою Донецького регіону, яка вимагає якнайшвидшого вирішення, є забруднення повітряного басейну. Найбільш забрудненими на сьогоднішній день в Донецькій області є міста Маріуполь, Дебальцеве, Харцизьк, Єнакієве, Донецьк, Кіровське, Макіївка. Підприємства цих міст викидають щорічно найбільше забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також проблемою є те, що ці міста найбільш густонаселені, тому відбувається негативний вплив на здоров’я великої кількості людей.
Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря
З метою вирішення складних екологічних проблем області, в тому числі поліпшення ситуації щодо охорони атмосферного повітря, в Донецькій області розроблено та впроваджуються низка програм і заходів. В містах Донецької області, де рівні забруднення атмосферного повітря перевищують нормативні, відповідно до рішення спільного засідання колегій Донецької обласної державної адміністрації та Мінприроди України від 26.03.04 р. розробляються програми оздоровлення атмосферного повітря міст. На сьогодні місцевими органами влади затверджено програми в містах Макіївка , Краматорськ, Єнакієве, Донецьк, Горлівка, Маріуполь. В місті Єнакієве для поліпшення стану навколишнього природного середовища також розроблена Програма поліпшення екологічного становища. На 2012 р. Програмою соціально-економічного розвитку Донецької області на 2012 рік було заплановано 17 природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря на суму 627187,0 тис. грн. За рахунок коштів державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 50000,0тис. грн., за рахунок коштів підприємств – 567187,0 тис. грн., зокрема:
На Амвросіївській філії ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» заплановано заміна електрофільтрів на печах №3, №4, №5, №6. В результаті чого очікується зниження обсягу викидів по забруднюючим речовинам на 1987 т/рік, на виконання заходу заплановано 40 348,0 тис. грн. за рахунок коштів підприємства.
На ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» заплановано виведення з експлуатації ДП№4, при цьому очікуване зниження складає 4750,6 т/рік.
На ПАТ «Макіївкокс» передбачено будівництво цеху очищення коксового газу від сірководню моноеталоламінованим методом для забезпечення викидів діоксиду сірки не більш ніж 500 мг/м³ у викидах від установок, на яких спалюється коксовий газ. Очікуване зниження викидів в атмосферне повітря – 3200 т/рік.
На ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» заплановано переведення сіркоочищення коксового газу на МЕА-процес - наладка технологічного режиму, в результаті чого очікується зниження обсягу викидів забруднюючих речовин на 1670т/рік.
На ВП «Зуївська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» була запланована модернізація електрофільтрів енергоблоку № 4. Очікуване зниження викидів забруднюючих речовин складає 4800 т/рік.
СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Водні ресурси та їх використання. Загальна характеристика
Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стічних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область водою для питного водопостачання. По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, одна відноситься до великих – Сіверський Донець, загальною довжиною 1053 км. Вісім середніх річок, до яких відносяться Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих. Загальна протяжність річок Донецької області – 15990 км. В гідрографічному відношенні територія області може бути поділена на три частини: Північну (басейн р. Сіверський Донець), Південну (річки Приазов’я) та західну (басейн Дніпра).
Забруднення поверхневих вод
У 2012 році в Донецькій області скид стічних вод за обліком здійснювали 273 підприємства-водокористувача в обсязі 1414 млн.м3. Об'єм скинутих в поверхневі водні об'єкти зворотних вод в 2011 році склав 1526 млн. м3, що на 112 млн.м3 менше, ніж у 2011р. В табл. 2 наведено динаміку скиду зворотних вод у поверхневі водні об’єкти.
Таблиця 2 – Динаміка скиду зворотних вод, млн. м3
*- з урахуванням теплообмінних морських вод ПАТ «ММК Ім. Ілліча»
Аналіз об’ємів забраної, використаної та відведеної води у розрізі основних річкових басейнів області за 2012 рік наведено в таблиці 3
Таблиця 3 – Забір, використання та відведення води млн.м3
Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
Згідно даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2012 рік загальна потужність очисних споруд по області складала 1539 млн.м3/рік. На очисних спорудах нормативно очищено 192,8 млн.м3 води. З них на спорудах біологічної очистки – 140,0 млн.м3, механічної очистки –52,53 млн.м3 та фізико-хімічної – 0,317 млн.м3. У воді практично всіх річок області має місце висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скид до них високомiнералiзованих шахтно- рудничних вод, з якими до річок потрапляє біля 1 млн. т різних солей (без урахування морської води). В 2012 році в водні об'єкти області із зворотними водами підприємств скинуто 987,2 тис. т солей, в тому числі 144,0 тис. т хлоридів та 358,7 тис. т сульфатів, 8,36 тис. т завислих речовин, 4,077 тис. т БСК, 0,791 тис. т азоту амонійного. Усього за рік скинуто по області 1130 тис. т забруднюючих речовин. Як і раніше, високі рівні забруднення водних ресурсів мають мiсце в Горлiвсько-Єнакiєвському, Донецько-Макіївському і Північному промрайонах.
Надходження забруднюючих речовин у річкову мережу Донецької області за 2012 рік у порівнянні з 2011 роком
Сольові показники
Органічні показники
Важкі метали
Специфічні показники
З вище наведених діаграм відзначаємо, що кількість основних забруднюючих речовин у поверхневих водах порівняно з 2011 роком зменшилась. Також можна зазначити, що на долю сольових показників приходиться близько 87 % від загального надходження забруднюючих речовин. Аналіз лабораторних досліджень свідчить про те, що якість води у водних об’єктах коливається протягом року і залежить у першу чергу від фактичної водності, у маловодні періоди якість води погіршується через недостатню промивку та збільшення відсотка в них вмісту стічних та шахтно-рудних вод. У цілому, за багаторічний період спостережень якість води в річках області стабілізувалася і не має значних коливань.
Оцінка якості води за гідрохімічними показниками
За даними установ та організацій, які здійснюють спостереження за станом природних водних ресурсів в 2012 році спостерігалося наступне.
Таблиця 4 - Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)
Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
Гідробіологічна служба Донецького регіонального випробувального центра якості води спільно з гідробіологами структурних підрозділів КП «Компанія «Вода Донбасу» проводить регулярний моніторинг гідробіологічного стану водних об’єктів, які умовно можна розділити на 3 групи.
1. Річка Сіверський Донець, Краснооскольське водосховище, канал Сіверський Донець-Донбас разом з регулюючими водосховищами (Артемівське, Горлівське, Макіївське).
2. Водосховища питного і технічного призначення: Верхньокальміуське, Волинцевське, Грабовське, Карлівське, Ольховське, Старо-Крымське, Павлопольське.
3. В період с травня по вересень проводиться гідробіологічний контроль Нижньокальміуського водосховища м. Донецк. Якість води в каналі Сіверський Донець - Донбас формується за рахунок якості води вододжерел: річки Сіверський Донець і Краснооскольського водосховища.
В цілому, у попередньому році, по кількості і біомасі фітопланктону більшість водойм відносилась до ІІІ-го класу вододжерел у відповідності до ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения». За еколого-санітарною класифікацією вода відповідала 2а-4а класам, β-оліго-α- мезосапробній зоні, вода «дуже чиста» - вода «помірно забруднена». Деякі водойми, зокрема, Верхньокальміуське, Грабовське, Ольховське, Артемівськое, Горлівське, Макіївське водосховища відносились до ІІ-го класу вододжерел і у різні періоди року вода в них за еколого-санітарною класифікацією відповідала 2а-3а класам, β-оліго-β'-мезосапробній зоні, вода «дуже чиста» - вода «достатньо чиста». Слід відмітити, що вода в каналі Сіверський Донець - Донбас, на протязі всього 2012 року, по гідробіологічним показникам, відповідала 2а-2б класам, оліго -олігосапробній зоні, вода «дуже чиста» - вода «цілком чиста». Тільки в період з квітня по травень, в результаті весняного «цветіння» діатомових водоростей, вода відповідала 4б класу α''-мезосапробній зоні и характеризувалась, як вода «дуже забруднена». В складі зоопланктону у всіх вищевказаних водоймах переважав кладоцерно-копеподібний комплекс ракоподібних і коловраток. Найбільший розвиток віслоногих рачків відмічено у Волинцевському і Старокримському водосховищах, де вони є джерелом біоперешкод в процесі очистки води. Також слід відмітити незначний розвиток молюсків Droissena у водосховищах і каналі Сіверський Донець - Донбас, личинки яких є складовою частиною зоопланктону, а дорослі молюски грають головну роль у біологічних наростаннях, що привносять значний економічний збиток у місцях їх концентрації на гідротехнічних спорудах.
Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
За даними головного управління держсанепідслужби у Донецькій області у 2012 році спостереження здійснювались в 200 постійних створах, з них: - 26 створів – у водоймах І категорії, - 155 створів – у водоймах ІІ категорії, - 19 створів – в Азовському морі. На мікробіологічні показники досліджено 1349 проб води, з них з відхиленнями – 326 або 24,2 % (у 2011 році – 33,3 %), на санітарно-хімічні показники досліджено 920 проб, з них 488 проб (53,0 %) - з відхиленням (у 2011 році – 43,4 %).
Декілька погіршилась якість води поверхневих джерел за санітарно- хімічними показниками: питома вага відхилень якості води від вимог СанПіН № 4630-88 у водоймах І категорії склала 21,2 % (у 2011 році – 12,1 %), за мікробіологічними показниками якість води водойм І категорії стабілізувалась: зареєстровано 6,5 % відхилень (у 2011 році – 5,7 %). У водоймах ІІ категорії відмічається покращення якості води за мікробіологічними показниками: 39,6 % проб не відповідають вимогам санітарних норм (у 2011 році – 41,0 %), за санітарно-хімічними показниками відмічається погіршення якості води: 68,3 % відхилень (у 2011 році – 57,3 %). У водоймах ІІ категорії в 6 пробах виділена Salmonella, у 9 пробах – яйця гельмінтів Enterobius Vermicularis. В цілому у 2012 році відмічається поліпшення якості води Азовського моря за мікробіологічними показниками: питома вага відхилень 8,3 % (у 2011 році – 31,1 %), за санітарно-хімічними показниками питома вага відхилень значно збільшилась до 34,2 % (у 2011 році – 23,9 %), у 2 пробах виділено Salmonella.
Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
За даними головного управління держсанепідслужби у Донецькій області питома вага проб питної води, дослідженої протягом минулого року, з системи централізованого питного водопостачання, що мали відхилення за мікробіологічними показниками, становила 1,45 % (у 2010 році – 1,68 %). Питома вага проб питної води з відхиленням за санітарно-хімічними показниками склала 6,0 % ( у 2011 році – 6,9 %). Спалахи кишкових інфекцій, пов’язані із забрудненням питної води, у 2012 році на території Донецької області не реєструвались.
Екологічний стан Азовського моря
Азовське море є унікальним водним об’єктом і являє собою обширне та мілководне водоймище, із специфічним гідрологічним режимом, яке отримує, в силу багатьох обставин, багате мінеральне живлення. Воно має значне антропогенне навантаження внаслідок господарської діяльності промислових підприємств. Згідно Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за N 1348/20086, контроль за екологічним станом Азовського моря покладено на Державну Азовську морську екологічну інспекцію. Оцінюючи екологічний стан басейну Азовського моря, слід відмітити високий рівень забруднення його прибережної смуги в порівнянні з віддаленими від берега моніторинговими точками. Екосистема Азовського моря схильна до значного впливу промислового виробництва, що призводить до погіршення його екологічного стану. Значне забруднення в межах Донецької області у водні об’єкти вносять скиди підприємств металургійної галузі, зокрема ПАТ «ММК «Азовсталь» і ПАТ «ММК ім. Ілліча». Забруднені стічні води від аглофабрики ПАТ «ММК «Азовсталь», газоочистки доменних печей, розливочних машин рідкого чавуну, відділення шлакопереробки, старопрокатних цехів, продувки систем оборотного водопостачання для подальшого очищення надходять до шламонакопичувача. Скид зворотних вод від ПАТ «ММК «Азовсталь» в Азовське море здійснюється по десяти випусках, дев’ять з них - теплообмінні води, випуск №9 - виробничі води. В 2012 році по випуску № 9 зафіксовані перевищення по нафтопродуктам (до 2,6 разів), залізу загальному (до 5 разів), нітратам (до 2,4 разів), завислим речовинам (до 1,8 разів), азоту амонійному (до 3 разів), БСК5 (до 1,5 разів). В порівнянні з 2011 р. кратність перевищення збільшилась майже по всім показникам. ПАТ «ММК ім Ілліча» здійснює скид зворотних вод через шість водовипусків в річки Кальчик і Кальміус. Максимальне перевищення затверджених допустимих концентрацій фіксувались на скиді № 1, а саме по азоту амонійному (до 3,7 разів), нітритам (до 1,9 разів), хлоридам (до 1,8 разів), сульфатам (до 2,1 разів), сухому залишку (до 1,6 разів). В порівнянні з 2011 роком концентрація азоту амонійного збільшилась. На території Маріупольського морського торговельного порту відведення зливових стоків з виробничої території здійснюється через 11 водовипусків, обладнаних механічними очисними спорудами. За 2012 рік затверджені допустимі концентрації перевищувалися по завислим речовинам (до 2,9 разів), залізу загальному (до 4,2 разів).
Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
З метою покращення стану водних об’єктів до розділу «Охорона навколишнього природного середовища» Програми економічного та соціального розвитку Донецької області в 2012 році було включено 64 заходу на суму 59517,26 тис. грн., у т.ч. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 18 заходів на суму 29054,90 тис. грн. Фінансування з Державного бюджету у 2012 році не здійснювалось.
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ
Структура та використання земельних ресурсів
Земельний фонд Донецької області станом на 01.01.2013 становить 2651,7 тис.га – 4,4 відсотка території України. Сільськогосподарськими угіддями зайнято 2041,2 тис.га, з них рілля 1652,4 тис.га. ( табл. 6.1 Земельний фонд). Адміністративно-територіальні одиниці Донецької області складають: - міста обласного значення-28 - міста районного значення-24 - селища міського типу-131 - сільські населені пункти-1118 За звітний період в області відбулися зміни кількості власників землі, землекористувачів, а також площі земель, які знаходяться у державній, колективній, комунальній власності та у власності фізичних і юридичних осіб.
Стан і якість грунтів
Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. За рельєфом в області можна виділити декілька основних районів: на півночі – Донецький Кряж, на півдні – Приазовська височина. На головному Дебальцево-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу – 369 м. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200 м. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На льосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів. Виконання робіт з консервації деградованих і малопродуктивних земель дозволить зупинити руйнування верхнього родючого шару ґрунту, викликане дією вітрової та водної ерозії. Найчастіше, землі області Підпадають під вплив водної і вітрової ерозії. З усіх земель області близько 202,5 тис. га - це малопродуктивні і деградовані сільськогосподарські угіддя. Протягом 2012 року впроваджено заходи з консервації деградованих і малопродуктивних земель. Згідно проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель на території Металістівської (31,74 га) та Новоіванівської (21,74 га) сільських рад Амвросіївського району. Зазначені земельні ділянки були віднесені до земель тимчасової консервації терміном на 1 рік. Після створення стійкого травостою, за результатами обстеження, земельні ділянки загальною площею 53,48 га із земель тимчасової консервації в 2012 році переведено в пасовища, згідно проекту, у встановленому законодавством порядку. Одним з найбільш актуальних питань в забезпеченні раціонального природокористування в області є поліпшення використання та охорони земельних ресурсів.
Забруднення грунтів
Забруднення грунтів важкими металами Визначення вмісту важких металів у ґрунті, як і залишкових кількостей пестицидів проводилося у ґрунтових зразках, відібраних при проведенні робіт з агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. У досліджених зразках визначалися свинець, кадмій, ртуть. Забруднення ґрунтів обстежених господарств важкими металами вище ГДК не виявлено. Згідно результатів досліджень середній вміст кадмію у грунті становить 0,096 мг/кг, максимальний – 0,20 мг/кг, вміст свинцю відповідно: 0,74 мг/кг та 1,80 мг/кг грунту, що свідчить про слабке та помірне забруднення грунтів господарств кадмієм та свинцем. Середній вміст ртуті становить 0,069 мг/кг, що також відповідає слабкому рівню забруднення. Забруднення грунтів залишками пестицидів У відібраних грунтових зразках визначався вміст залишкових кількостей пестицидів ДДТ, ГХЦГ, симазину, атразину, 2,4-Д амінної солі. Згідно отриманих результатів ґрунти господарств області не забруднені залишками пестицидів вище ГДК. Таким чином, можна припустити, що за останні роки відбулися розпад залишків хлорорганічних препаратів або їх міграція по профілю ґрунту.
ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
Структура та обсяги промислового виробництва
Таблиця 5. Обсяги промислового виробництва Донецької області у 2012 році
За 2012 рік загальний обсяг промислової продукції області зменшився в цілому, порівняно з 2011 роком на 5,4 %. У 2012 ріці порівняно з попереднім роком спостерігається зпад виробництва на підприємствах майже усіх основних видів промислової діяльності, окрім добувної промисловості та хімічної та нафтохімічної галезей, де обсяг виробленої продукції збільшився на декілька процентів. У добуванні та переробці вугілля спостерігається приріст виробництва на 5,3% та 3,3% відповідно. Приріст порівняно з 2011 роком становив 9,4% у виробництві добрив. Виплавка чавуну за 2012 рік склала в області 120,3 млн.т, сталі – 13,9 млн.т, готового прокату випущено 8,0 млн.т. Обласний обсяг видобутку рядового вугілля за 2012 рік склав 39,5 млн.т, що більше 2011 року на 5,3%. На збагачувальних фабриках області за рік перероблено 46,7 млн.т вугілля (за рахунок ввезення із-за меж регіону), що більше 2011 року на 3,3%. Виробництво електроенергії за 2012 рік склало 28,5 млрд.кВт-годин.
Таблиця 6 - Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг)
Вплив на довкілля
Сучасну екологічну ситуацію в промисловості Донецької області, особливо у промислових районах і центрах, для яких характерна надмірна концентрація підприємств важкої індустрії, можна охарактеризувати як складну. Високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень призводить до надмірно високої енергоємності продукції, збільшення утворення відходів виробництва та надмірного забруднення навколишнього природного середовища у місцях розташування підприємств. Граничні рівні забруднення довкілля перевищують норми якості у декілька, та навіть десятки, разів. Суттєво впливають на навколишнє природне середовище гірничодобувні підприємства, агломераційні фабрики (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), відходи видобутку та збагачення (шлами, забруднення навколишнього середовища і тиск на земну поверхню), масові вибухи в кар'єрах (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та сейсмічне навантаження), шахтні води (забруднення водних об'єктів). На підприємствах металургійної галузі більше 80% шкідливих викидів в атмосферу припадає на агломераційне та доменне виробництво. Розробка і впровадження комплексного підходу до рішення екологічних проблем зі всебічною оцінкою і постійним контролем залишається сьогодні обов'язковою складовою благополуччя жителів міст, у яких розташовані ці підприємства.
Гірничодобувна промисловість
Розробка вугільних родовищ у Донбасі ведеться більш 200 років, протягом цього часу тут працювало понад 1000 шахт. Це створило велике навантаження і привело до значного нагромадження негативних факторів, що впливають на навколишнє природне середовище. Вплив гірничих робіт на навколишнє середовище зв'язано з багаторічним нераціональним використанням природних ресурсів із застосуванням застарілих технологій і характеризується: - активізацією деформацій земної поверхні, утворення провалів; - зсувами зон активного газовиділення, неконтрольованим метановиділенням; - порушенням гідрологічного режиму, підтопленням територій; - забрудненням водного і повітряного басейнів, - негативним впливом породних відвалів - знищенням ґрунтового і рослинного покриву на територіях, значно більших, ніж земельні відводи підприємств. Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається негативний вплив на навколишнє природне середовище наслідків багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття у стислі терміни десятків глибоких нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі на великій території. Виробнича діяльність гірничодобувних підприємств призводить до погіршення екологічної ситуації в області На території Донецької області знаходиться 50% вугільних підприємств України, які ліквідуються, а саме 46 шахт і 1 збагачувальна фабрика. З метою забезпечення роботи ліквідованих шахт у водовідливному режимі створене державне підприємство «Укршахтгідрозахист». До складу ДП «Укршахтгідрозахист» входять 14 ліквідованих шахт, з них 7 шахт розташовані на території Донецької області. На балансі ДП "Донвуглереструктуризація" обліковується 180 порідних відвалів, з яких 49, таких що горять. Площа, яку займають породні відвали складає 958,4 га. Взагалі породні відвали закриваючих шахт, що ліквідуються знаходяться в зоні населених пунктів Донецької області, що не відповідає санітарним нормам. Незадовільне становище із виконанням природоохоронних заходів, які передбачені проектами ліквідації, склалось практично на усіх шахтах, що закриваються. Не виконуються в повному обсязі передбачені проектами ліквідації шахт роботи з рекультивації земель промислових майданчиків, озеленення відвалів породи та роботи з ліквідації ставків-відстійників. Не вирішеним залишається питання правонаступників рекультивованих земельних ділянок промислових майданчиків разом із породними відвалами. Станом на 01.01.2013р в цілому по ДП «Донвуглереструктуризація» вартість проектів ліквідації складає 7311 млн. грн., фактично освоєно з початку ліквідації 4635 млн.грн., або 63,4%. За проектами вартість природоохоронних заходів складає 654 млн.грн., з яких з початку ліквідації профінансовано 86 млн.грн., або 13,1 %. Це складає лише 1,2% від загальної суми виділених бюджетних коштів, направлених на ліквідацію вугільних підприємств Донецької області. Тому, на даний період через систематичне державне недофінансування проектних рішень за термінами ліквідації вугільних підприємств порушені. Станом на 01.01.2013р фізична ліквідація завершена на 37 шахтах, підписані акти комісій щодо розгляду підсумків фактичного виконання робіт по фізичній ліквідації і робіт з охорони навколишнього середовища по 20
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора