Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Природоохороні заходи, спрямовані на охорону та забезречення екологічної безпеки водних ресурсів міста Запоріжжя
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Екологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра «Прикладної Екології та
збалансованого Природокористування»
Контрольна робота
з курсу:
Екологія
на тему:
«Природоохороні заходи, спрямовані на охорону
та забезречення екологічної безпеки
водних ресурсів міста Запоріжжя»
1. Зміст
1.
Зміст…………………………………………………………………...
2 стр.
2.
Вступ…………………………………………………………………...
3 стр.
3.
Мета…………………….………………………………………………
4 стр.
4.
Загальний стан водних ресурсів, основні тенденції його змін, фактори впливу………………………………………………………..
4 стр.
5.
Використання водних ресурсів, скидання забруднюючих речовин, проблеми, пов'язані з очисткою зворотних вод……………………..
9 стр.
6.
Стан комунального водопостачання та водовідведення, джерела питного водопостачання та якість питної води……………………..
13 стр.
7.
Характеристика підтоплення території……………………………...
17 стр.
8.
Стан системи моніторингу водного середовища……………………
19 стр.
9.
Екологічна ситуація та рівень екологічної безпеки водних ресурсів.
20 стр.
10.
Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів, ліквідації негативних факторів впливу на навколишнє природне середовище
22 стр.
11.
Висновок….............................................................................................
23 стр.
12.
Список використаної літератури…………………………………......
24 стр.
Додаток 1 – Таблиця 10.1. Заходи щодо поліпшення стану водних ресурсів, ліквідації негативних факторів……………………
25 стр.
2. Вступ
Екологічна безпека на теперішній час розглядається як компонент національної безпеки. Стан навколишнього природного середовища є інтегральним показником розвитку держави.
Місто Запоріжжя є одним з основних центрів розвитку промисловості України, зокрема кольорової металургії, машинобудівної, промислових будматеріалів, хімічної, легкої, харчової тощо.
Першопричинами екологічних проблем міста, як і всієї України є:
- успадкована структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;
- зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури;
- повільні темпи модернізації виробництв;
- відсутність ефективних способів збирання, зберігання та видалення відходів;
- існуюча система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій;
- недостатнє розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку;
- недотримання вимог природоохоронного законодавства.
Аналіз стану навколишнього природного середовища в місті свідчить, що незважаючи на відносне покращення якісних показників стану атмосферного повітря, та стабілізацію показників водних та інших ресурсів, екологічна ситуація не відповідає сучасним вимогам і залишається складною.
У Роботі наведено природоохоронні заходи спрямовані на забезпечення екологічної безпеки, захисту життя і здоров’я населення міста Запоріжжя від негативного впливу зумовленого забрудненням водного середовища
Комплексне вирішення проблем по всіх напрямках, які передбачені Роботою, приведе до поліпшення екологічної ситуації в місті, сприятиме захисту життя і здоров’я населення.
3. Мета.
Основною метою Роботи є забезпечення екологічно безпечних умов проживання населення міста. Наведеною у Роботі програмою визначені пріоритетні напрямки та комплекс заходів щодо мінімізації та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин у водне середовище, утворення відходів, поліпшення стану водних ресурсів, ліквідації підтоплення, берегоукріплення
Ця мета досягається шляхом:
- модернізації виробництва, удосконалення технологічних процесів виробництва, впровадження найкращих доступних технологій для мінімізації техногенного впливу на водне середовище;
- удосконалення діючих та впровадження нових систем очищення викидів та скидів;
- впровадження технологій утилізації відходів з метою максимального залучення відходів у технологічні процеси виробництва;
- дотримання вимог екологічної безпеки в галузі охорони водних ресурсів і їх раціонального використання;
- підвищення ефективності систем екологічного моніторингу.
Для поліпшення існуючого екологічного стану водних об’єктів необхідно зосередження зусиль органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, працівників усіх галузей господарства та громадських організацій на виконання першочергових заходів, які можуть дати екологічний ефект.
4. Загальний стан водних ресурсів, основні тенденції його змін, фактори впливу
Водні ресурси є одним із життєво важливих компонентів екологічного середовища та необхідною частиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем.
Водопостачання України майже на 80 відсотків забезпечується використанням поверхневих вод.
Підземні води багатьох регіонів України (у тому числі – Придніпров’я) або відсутні, або за своєю якістю не відповідають нормативним вимогам до джерел водопостачання.
Таким чином, екологічний стан поверхневих водних об’єктів і якість води в них є основними чинниками санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Місто Запоріжжя з огляду водопостачання України не є виключенням, оскільки знаходиться у межах Українського кристалічного масиву, де запаси підземних вод незначні.
Поверхневі води м. Запоріжжя відносяться до басейну р. Дніпро. Крім р. Дніпро, по території міста протікають декілька малих річок – Мокра Московка, Суха Московка, Верхня, Середня та Нижня Хортиця, Кабиця, велика кількість струмків та балок.
Загальна довжина малих річок в межах м. Запоріжжя складає 26 км, струмків – 11,5 км, балок із водотоками – 22,3 км.
Таблиця 4.1. Гідрографічні характеристики малих річок м. Запоріжжя
№ з/п
Назва водотоку
Дов-жина русла, км
Площа водо-збору, км2
Притоки довжиною більше 10 км
Норма річного стоку
Стік маловодного року 95 % забезпеченості, млн. м3
кіль-кість
загальна довжина, км
м3/с
млн.м3
1.
р. Мокра Московка
45,5
465,0
2
33,2
0,33
10,3
1,31
2.
р. Суха Московка
15
86,9
-
-
0,044
1,37
0,175
3.
р. Верхня Хортиця
9,1
84,0
-
-
Гідрогеологічні дослідження не проводились
4.
р. Середня Хортиця
24,1
92,8
-
-
0,046
1,46
0,19
5.
р. Нижня Хортиця
17,9
81,6
-
-
0,041
1,29
0,16
Річка Мокра Московка є лівою притокою р. Дніпро та найбільшою з малих річок міста (довжина у межах м. Запоріжжя – 11 км).
На трикілометровій ділянці гирлової частини річка знаходиться у підпорі Каховського водосховища, що негативно впливає на її гідрологічний режим, знижує швидкості водяного потоку чим сприяє виникненню застійних явищ.
Заплаву річки перетинає мережа інженерних комунікацій (водоводи, каналізація, кабелі зв'язку, високовольтні лінії електропередач), трубопереїзди і пішохідні містки.
У 2005 році були розпочаті роботи по розчистці русла р. Мокра Московка з гирловими частинами приток на ділянці від залізничного мосту колії Харків-Сімферополь до залізничного мосту колії на смт. Пологи загальною довжиною 7,2 км (довжина русла річки – 6,5 км). Станом на 01.01.2012 у повному обсязі виконані роботи трьох етапів розчистки довжиною 5,4 км. Довжина останнього – четвертого етапу складає 2,074 км, у тому числі: 0,874 км – річки, 1,2 км – притоки балка Камишеватка.
Розчищена ділянка русла р. Мокра Московка сьогодні в цілому знаходиться у задовільному гідрологічному та санітарному стані. При цьому, залишаються проблеми забруднення річки побутовими відходами, зворотними водами, а також розорювання, забудова заплавних земель.
На сьогодні р. Мокра Московка втратила своє рибогосподарське значення та відноситься до водойм I ступеня забруднення. За даними Запорізького обласного центру по гідрометеорології в таблиці 3.4.2. наведено показники стану води р. Мокра Московка.
Таблиця 4.2. Вміст забруднюючих речовин в р. Мокра Московка, 2 км вище гирла (мг/л) (за даними Запорізького обласного центру з гідрометеорології):
Інгредієнти
ГДК, мг/л (згідно ДСанПіН
№ 4630-88
та ОДР)
Вміст забруднюючих речовин, мг/л
2006
2007
2008
2009
2010
2011
БСК5
3,0 – 6,0
3
3,16
2,77
3,07
2,68
2,28
завислі речовини
0,25 до фону
8,58
6
5,7
6,83
7,5
6,75
нітрат-іон
10,0
0,8
0,57
1,42
0,42
0,98
0,42
нітрит-іон
1,0
0,117
0,101
0,15
0,077
0,154
0,064
рН
6,5-8,5
7,95
8
7,76
7,95
7,79
7,93
розчинний кисень
влітку ≥6,0
взимку ≥4,0
10,01
8,57
10,4
10,65
10,7
9,8
сульфати
500,0
420
460
303
538
442
428
фосфати
не нормується
0,097
0,093
0,066
0,06
0,467
0,088
хлориди
350,0
259
357
421
505
350
360
У порівнянні з попередніми роками якісний склад води р. М. Московка в 2 км вище гирла практично не змінився і перебуває в межах ГДК для водойм комунально-побутового призначення.
Річка Суха Московка є лівою притокою р. Дніпро, на підході до гирла з'єднується з руслом балки Капустяна. Довжина р. Суха Московка – 15 км. У декількох місцях річка перетинається автошляховою мережею міста, а також залізничним насипом. Ширина русла змінюється від 1 м до 3 м. По загальному вмісту солей річка відноситься до високомінералізованих, що робить її непридатною для зрошення та риборозведення.
Річки Верхня, Середня та Нижня Хортиця є правими притоками р. Дніпро. На екологічну і санітарно-епідеміологічну обстановку басейнів цих річок істотно впливає індивідуальна забудова. Присадибні ділянки приватної забудови розорані до урізу води. Заплави частково засмічені побутовими відходами, що в умовах високих літніх температур швидко розкладаються з утворенням хвороботворних бактерій. Застосування хімічних препаратів при обробці дерев і ґрунтів приводить до підвищення мінералізації води, виникнення нових нерозчинних сполук, що порушують рівновагу мікро- і макроелементів.
Таким чином, більшість малих річок міста, струмків та балок знаходяться у незадовільному стані, що є одним з факторів погіршення якості водних ресурсів м. Запоріжжя.
Основними факторами, що поступово погіршують стан малих річок, є:
- скид у малі річки забруднених зворотних вод через відсутність або неефективну роботу очисних споруд;
- змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій безпосередньо у малі річки;
- змив хімічних добрив та отрутохімікатів (за межами м. Запоріжжя на вище розташованих ділянках русла);
- порушення режиму господарської діяльності у межах прибережних захисних смуг і водоохоронних зон;
- недодержання санітарних правил та Водного кодексу України.
Загальна довжина р. Дніпро в межах м. Запоріжжя складає 24,2 км, середній багаторічний об’єм стоку (у створі м. Запоріжжя) складає 53 км3, у маловодний рік він знижується до 32,7 км3. Природний режим стоку р. Дніпро зарегульований каскадом шести водосховищ, у тому числі, безпосередньо впливають на формування гідрологічного і гідрохімічного режимів у районі міста Дніпровське і Каховське водосховища.
Контроль за станом поверхневих вод здійснюється Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області, Запорізьким обласним центром з гідрометеорології, ДЗ «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області».
Лабораторія моніторингу вод Запорізького регіонального управління водних ресурсів, відповідно до плану Державного моніторингу і регіональної програми, контролює в межах міста Запоріжжя створ «р. Дніпро, верхній б'єф ДГЕС», по 28 гідрохімічним показникам, а також визначення стронцію-90, цезію-137 (один раз на місяць).
Вода у р. Дніпро у місцях водозабору маломінералізована, малолужна, помірно кольорова, малокаламутна.
Порівнюючи показники якості води р. Дніпро у зоні спостережень лабораторії моніторингу вод Запорізького регіонального управління водних ресурсів за 2011 рік з 2010 роком, концентрації більшості показників у створі державного моніторингу не перевищують норм ДСанПіН 4630-88 для господарсько-питного користування. Концентрації нафтопродуктів, іонів міді, нікелю, хрому, алюмінію, цинку, свинцю, миш’яку, молібдену, берилію, стронцію значно нижче ГДК. Коливання значень окремих показників (кольоровість, сухий залишок, сульфати, хлориди) обумовлено природними умовами та незначним антропогенним впливом у весняний період. В таблиці 4.3 наведено результати досліджень якості води по гідрохімічним показникам р. Дніпро (вище Дніпровської ГЕС) за даними Запорізького регіонального управління водних ресурсів. Показники забруднюючих речовин, як правило, нижче ГДК для водойм господарсько-питного користування.
Таким чином, хімічні показники води р. Дніпро за період 2006-2011 рр. знаходились у межах допустимих концентрацій, помітного погіршення якості води не спостерігалося. Спостерігається лише тенденція зростання біологічної забрудненості р. Дніпро. Середні значення БПК5 зросли з 1,8 мг О2/дм3 у 2002 р., до 2,5 мг О2/дм3 у 2011 р.
Таблиця 4.3. Результати досліджень якості води по гідрохімічним показникам р. Дніпро (вище Дніпровської ГЕС) за 2006 - 2011 рр.
Рік
Температура
Запах, бал
Прозорість, см
Кольоровість, град.
ХСК, мг/дм3
Завислі речовини мг/дм3
Сухий залишок, мг/дм3
Лужність, мг-екв/дм3
рН, од рН
Іон амонію, мг/дм3
Нітрити, мг/дм3
Нітрати, мг/дм3
Хлориди, мг/дм3
Сульфати, мг/дм3
Кисень розчинний, мгО2/дм3
БСК5, мг О2/дм3
Жорсткість, мг-екв/дм3
Кальцій, мг/дм3
Магній, мг/дм3
Фосфати, мг/дм3
Залізо заг., мг/дм3
Марганець, мг/дм3
АПАР, мг/дм3
2006
13,8
1
>30
51,1
22,5
1,9
302,9
3,2
7,9
0,150
0,030
1,402
30,3
52,1
9,1
2,0
4,2
50,4
20,4
0,34
0,24
0,031
0,018
2007
12,2
1
>30
57,5
21,2
2,2
284,8
3,6
8,1
0,160
0,034
1,760
28,2
46,0
10,1
2,0
3,9
51,4
17,2
0,35
0,20
0,021
0,027
2008
14,0
1
>30
48,9
21,1
< 5,0
283,6
3,5
8,2
0,170
<0,03
1,510
26,1
44,7
10,5
1,9
3,6
47,3
14,5
0,34
0,130
0,027
0,017
2009
14,0
1
>30
51,1
21,8
< 5,0
286,3
3,6
8,0
0,200
0,050
1,630
27,1
42,5
10,1
2,5
3,8
48,1
17,5
0,38
0,100
0,030
0,020
2010
14,0
1
>30
27,7
23,9
< 5,0
298,7
3,5
8,0
0,300
0,030
1,610
28,2
51,2
10,1
2,5
3,7
50,6
14,4
0,360
0,140
0,032
0,028
2011
12,0
1
>30
19,1
23,4
5,55
293,5
3,6
8,2
0,276
0,056
1,79
30,0
45,5
9,2
2,5
3,9
53,9
14,3
0,322
0,174
0,04
0,028
Державний санітарний нагляд за охороною водойм здійснюється міською СЕС у 5 постійних створах річки Дніпро, а також водойм 1 і 2 категорії водокористування, включаючи зони рекреації (пляжі). Лабораторні дослідження виконуються по 43 хімічних інгредієнтах і за бактеріологічними показниками.
Санітарний стан річки Дніпро в 2011 році у порівнянні з показниками 2010 року залишається задовільним. Усього досліджено 278 проб на хіманаліз, нестандартних – 5 (1,7 відсотка) проти 0,7 відсотка проб, взятих у 2010 році. Всі відхилення спеціалісти СЕС зафіксували по зважених речовинах у період «цвітіння» води.
Дещо погіршився санітарний стан річки Дніпро за мікробіологічними показниками. Досліджено 281 пробу, відхилень – 54 (19,2 відсотка) проти 13,8 відсотка в 2010 році. Майже всі відхилення по індексу ЛПКП – 48 (89 відсотків). Всі зареєстровані відхилення встановлені районними СЕС у літній період у зонах рекреації. Патогенна та умовно-патогенна флора виділялась в 2 пробах (у 2010 р. – в 15 пробах).
5. Використання водних ресурсів, скидання забруднюючих речовин, проблеми, пов'язані з очисткою зворотних вод
Водні ресурси в м. Запоріжжі використовуються у таких галузях господарства: 1) питне і господарсько-побутове водопостачання населення; 2) промислове водоспоживання; 3) водоспоживання і водокористування у рибному господарстві; 4) рекреаційне водокористування; 5) природоохоронне водокористування; 6) відведення стічних вод.
Таблиця 5.1. Забір і використання свіжої води по м. Запоріжжя, млн. м3/рік
Рік
2006
2007
2008
2009
2010
2011
Забір води, усього
321,7
307,7
285,1
262,2
259,8
247,8
Використання свіжої води
297,5
286,3
264,3
239,2
236,3
224,9
Слід зазначити, що для м. Запоріжжя поверхневі води, насамперед, р. Дніпро є не тільки єдиним гарантованим джерелом водних ресурсів, але і природним водним об’єктом для скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод, що є головною екологічною проблемою водних ресурсів м. Запоріжжя.
Фактичний скид стічних вод від підприємств м. Запоріжжя в поверхневі водні об'єкти у 2011 році склав 151,4 млн. м3, що на 3,4 млн. м3 менше ніж у 2010 році (154,8 млн. м3), з них:
- забруднених без очистки – 0,299 млн. м3, що на 2,905 млн. м3 менше ніж у 2010 р.;
- недостатньо очищених – 61,82 млн. м3, що на 1,91 млн. м3 більше ніж у 2010 р.;
- нормативно чистих без очистки – 38,97 млн. м3, що на 1,18 млн. м3 більше від 2010 р.;
- нормативно очищених – 50,32 млн. м3, що на 3,6 млн. м3 менше ніж у 2010 p.
Але це зменшення скиду забруднених вод принципово не змінило загальної картини використання водних ресурсів у м. Запоріжжі та не вирішило проблем, пов'язаних з очисткою зворотних вод.
За даними форми 2-ТП (водгосп) за 2011 рік скид зворотних вод у водні об'єкти мають 54 підприємства і організації м. Запоріжжя, 22 з них мають очисні споруди, сумарна потужність яких 331 млн. м3, але тільки 13 підприємств і організацій скинули нормативно очищені стічні води в р. Дніпро, тобто 41 % очисних споруд працюють не ефективно. 112,43 млн. м3 зворотних вод пройшли через очисні споруди, і при цьому нормативна очистка була забезпечена тільки 50,32 млн. м3, тобто 45 %.
Причиною неякісної очистки зворотних вод є застарілі технології очищення стічних вод, фізична та моральна зношеність обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів, відсутність дієвих економічних стимулів для будівництва нових очисних споруд у промисловому секторі, відсутність коштів на повне оновлення очисних споруд у житлово-комунальному господарстві.
Найбільшими забруднювачами водних об'єктів в межах м. Запоріжжя залишаються промислові об'єкти чорної, кольорової металургії та житлово-комунальне господарство (таблиця 5.2., рисунок 5.1.).
/
Рисунок 5.1. Скидання зворотних вод ВАТ «Запоріжсталь», КП «Водоканал»
Таблиця 5.2. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти м. Запоріжжя
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2010 р.
2011 р.
Загальний обсяг скидів підприємств м. Запоріжжя
Зворотні води,
- усього, млн. м3/рік:
220
197,9
187,1
157,7
154,8
151,4
у тому числі:
- нормативно очищені:
0,136
0,354
9,47
53,08
53,92
50,32
- забруднені без очистки:
56,12
43,76
19,51
14,24
3,204
0,299
- недостатньо очищені:
144
137,7
122,1
59,38
59,91
61,82
- нормативно чисті без очистки:
19,73
16,04
35,98
30,96
37,79
38,97
Забруднюючі речовини, тис. т/рік
63,83
62,02
43,29
35,87
32,83
33,17
ВАТ «Запорiжсталь»
Зворотні води, усього, млн. м3/рік,
84,12
78,36
73,56
67,69
67,98
69,57
у тому числі:
- нормативно очищені
-
-
-
-
-
-
- забруднені без очистки
13,2
10,45
0,625
-
-
-
- недостатньо очищені
70,88
67,87
63,45
57,81
58,52
60,17
- нормативно чисті без очистки
0,045
0,034
9,49
9,87
9,47
9,4
Зворотні води, усього, % від загального обсягу по місту
38,24
39,60
39,32
42,92
43,91
45,95
Забруднюючі речовини, тис. т/рік
25,32
23,02
18,69
14,43
13,79
14,91
- % від загального обсягу по місту
39,67
37,12
43,17
40,23
42,00
45,00
КП «Водоканал»
Зворотні води, усього, млн. м3/рік,
98,04
89,83
82,44
66,69
67,54
65,04
у тому числі:
- нормативно очищені
-
-
9,1
52,69
53,29
49,88
- забруднені без очистки
26,31
20,83
7,22
8,818
0,084
0,006
- недостатньо очищені
71,27
68,26
56,63
-
-
-
- нормативно чисті без очистки
0,461
0,745
9,5
5,177
14,17
15,16
Зворотні води, усього, % від загального обсягу міста
44,56
45,39
44,06
42,29
43,63
42,96
Забруднюючі речовини, тис. т/рік
29,41
27,709
12,614
11,812
10,966
9,115
- % від загального обсягу по місту
46,08
44,68
29,14
32,93
33,40
27,48
Основним промисловим підприємством, що забруднює водні об’єкті у м. Запоріжжі є ВАТ «Запоріжсталь». Обсяг скидання зворотних вод цього підприємства, разом з обсягами скидів промислових підприємств Заводського району (які здійснюють скиди у шламонакопичувач ВАТ «Запоріжсталь») складає більш ніж 45,9 % від загального обсягу скиду зворотних вод від підприємств міста, та склав за 2011 рік 69,57 млн. м3, у тому числі, недостатньо очищених – 60,17 млн.м3 – 39,7 % від загального обсягу скиду зворотних вод.
У шламонакопичувач б. Капустяна здійснюється скидання зворотних вод від підприємств Заводського промвузла у кількості 60,17 млн. м3 за 2011 рік.
Фактичні обсяги скидання стічних вод безпосередньо від ВАТ «Запоріжсталь» у шламонакопичувач за 2011 рік склали 55,14 млн. м3 – 89 % від загального скиду забруднених стічних вод у водні об’єкти м. Запоріжжя. Друге місце після ВАТ «Запоріжсталь» за обсягами скидання стічних вод у шламонакопичувач займає ПАТ «Дніпроспецсталь». Обсяги скидання стічних вод у шламонакопичувач підприємством за 2011 рік склали 4,368 млн. м3.
Крім стічних вод ВАТ «Запоріжсталь» та ПАТ «Дніпроспецсталь» у шламонакопичувач надходять стічні води від ряду підприємств, зокрема: ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», ЗДП «Кремнійполімер», ЗАТ «Іскож-2000», АТП 12329, ЗАТ «Запорізький завод металоконструкцій».
Другим забруднювачем р. Дніпро є КП «Водоканал» – загальний обсяг скидання зворотних вод складає більш ніж 42,9 % від загального обсягу скидання зворотних вод підприємствами міста і склав за 2011 рік 65,04 млн. м3.
Значний внесок до обсягів скидання у водний об'єкт забруднених стічних вод здійснює ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який після завершення у 2007 році реконструкції власних центральних очисних споруд скидання зворотних вод у шламонакопичувач припинив. Зворотні води цього підприємства, що надходять у р. Дніпро, відносяться до категорії недостатньо-очищених з перевищенням концентрацій по солевмісту та вмісту кальцію.
Основним підприємством по скиданню забруднених стічних вод у р. М.Московка залишається АТ «Мотор Січ». Попередньою Програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки м. Запоріжжя з метою зниження скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт було передбачено виконання заходу «Впровадження у виробництво корпусу 112Д (обробка електролітів)».
Підприємством побудований корпус 112Д, але не впроваджені методи обробки та знешкодження електролітів. До теперішнього часу питання по очищенню забруднених стоків, що надходять у р. М. Московка по трьох випусках не вирішені.
За обсягами надходження забруднень до водних об’єктів з дощовими і талими водами зливова каналізація міста займає одне з чільних місць після промислових підприємств. Під час випадіння опадів чи танення снігу відбувається змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій у р. Дніпро, її притоки.
Балансоутримувачами систем зливової каналізації міста є відділи житлово-комунального господарства районних адміністрацій міської ради по районах. При цьому, до міських мереж підключені ряд крупних промислових підприємств міста, здійснюється скид зворотних вод з територій, на яких розташовані об’єкти торгівлі, адміністративні будівлі, автотранспортні підприємства, автосалони, автостоянки, тощо.
Проведена у 2005 році інвентаризація зливової каналізаційної мережі з метою встановлення потенційних джерел забруднення стічних вод по 7 випускам Орджонікідзевського району показала, що основну частину площі водозбору складає житлова забудова (більше 85 %), обсяги скидання поверхневих вод з території житлової забудови складають до 97 % від загального скиду.
З метою запобігання забрудненню р. Дніпро зливовими стоками службами Запорізької міської ради постійно проводиться робота по прочистці мереж зливової каналізації, улаштуванню ґрат на зливоприймачах, очистці доріг від наносів, вологому прибиранню автодоріг, упорядкуванню газонів вздовж доріг, приведенню у належний санітарний стан прибережних захисних смуг водних об’єктів. Виконання цих заходів дозволяє значно зменшити надходження у р. Дніпро забруднюючих речовин, однак проблема залишається не вирішеною.
У північно-східній частині міста у сел. Павло-Кічкас розташована водовідвідна система промислових та поверхневих стічних вод по б. Маркусова.
Запорізьким коксохімічним заводом на відведеній у 1954 році території для складування породи збагачення вугілля у гирловій частині б. Маркусова у 1968 році було збудовано водогінний випуск для пропуску до р. Дніпро стоку, який формується у балці.
В зв’язку з аварійним станом водопропускної споруди внаслідок випадання великої кількості атмосферних опадів, або високої весняної повені існує ймовірність накопичення великого об’єму води перед спорудою, що може викликати затоплення значної території, виникнення зсувів на схилах «Чорної гори», в наступному – прориву потоку у Дніпровське водосховище. Це може призвести до надзвичайно високого рівня забруднення селевою масою даного водного об’єкту, який служить єдиним джерелом питного водопостачання м. Запоріжжя.
З метою попередження виникнення аварійної ситуації і забруднення Дніпровського водосховища необхідно терміново відновити пропускну спроможність водопропускної споруди та в подальшому постійно підтримувати її в належному робочому стані.
6. Стан комунального водопостачання та водовідведення, джерела питного водопостачання та якість питної води
Вода річки Дніпро являється єдиним джерелом питного водопостачання міста Запоріжжя.
Водопостачання правобережної й лівобережної частин міста роздільне.
Лівобережну частину міста з 1938 року забезпечує питною водою Дніпровська водопровідна станція ДВС-1, яка має проектну потужність 519200 м3/добу.
Правобережну частину міста з 1970 року забезпечує питною водою Дніпровська водопровідна станція ДВС-2, яка має проектну потужність 110000 м3/добу.
ДВС-1 та ДВС-2 постійно модернізуються і працюють у встановленому режимі, але зараз потребують капіталоємкої реконструкції для відповідності сучасному законодавству щодо охорони навколишнього природного середовища.
Надважливою екологічною проблемою водопостачання м. Запоріжжя, яка потребує вирішення, є щорічне скидання у р. Дніпро більш ніж 13 млн. м3 забруднених технологічних стоків – промивних вод, які є результатом очищення природної води на ДВС-1 та ДВС-2.
Для вирішення цієї проблеми необхідно продовження модернізації ДВС-1 та ДВС-2 з будівництвом сучасних енергозберігаючих споруд для очищення та повторного використання промивних вод. Очікуваний екологічний ефект – припинення скидів забруднень у р. Дніпро в районі водозабору, запобігання забрудненню довкілля і замуленню джерела водопостачання, раціональне використання водних та енергетичних ресурсів.
Потребують вирішення менш капіталомісткі, але не менш важливі проблеми. Наприклад, рибозахисні пристрої на водозаборах ДВС-1 та ДВС-2 є малоефективними і не відповідають сучасним вимогам охорони тваринного світу.
Контроль якості води на виході зі споруд ДВС-1, ДВС-2 та в розподільній мережі міста Запоріжжя здійснюється лабораторіями КП «Водоканал» згідно з відповідними робочими програмами виробничого контролю безпечності та якості питної води, а також санепідемслужбою міста.
Очищена на станціях водопідготовки ДВС-1, ДВС-2 вода по більшості показників відповідає вимогам діючого ДСанПіН 2.2.4-171-10. Слід відмітити, що в останні роки біологічне забруднення р. Дніпро поступово збільшується, що виявило серйозну проблему при підготовці питної води по класичній технології: неможливість знизити окислюваність, гарантовано забезпечити біологічну безпеку питної води згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10:
- при знезараженні води вільним хлором на ДВС-2 утворюються токсичні хлорорганічні сполуки;
- при хлоруванні води зв'язаним хлором на ДВС-1 вміст шкідливих хлорорганічних сполук у питній воді знижується, але при цьому підвищується знебарвленість води.
Серйозні труднощі продовжують залишатися у системі розподілу води у мережах міста – магістральні водоводи, які виконані із сталевих, чавунних та залізобетонних труб, металеві і азбестоцементні вуличні мережі значно зношені, що призводить до частих аварій й втрат більш третини всього обсягу підготовленої питної води.
Довжина водоводів та водопровідних мереж м. Запоріжжя складає 2,5 тис. км.
На сьогодні КП «Водоканал» має фінансову можливість здійснювати заміну 10-15 км мереж у рік. Необхідно проводити реконструкцію й заміну не менше 50 км мереж у рік, для чого щорічно потрібно до 50 млн. грн.
Таким чином, стан водопровідних мереж поступово погіршується, що призводить не тільки до зростання втрат води у мережах, а і до зростання вторинного забруднення води у мережах та погіршення якості питної води, яка надходить до споживачів.
Таблиця 6.1. Забір та втрати води у системі питного водопостачання м. Запоріжжя
Рік
2006
2007
2008
2009
2010
2011
Забір води, тис. м3
146138,6
139229,3
129414,6
120648,9
117385,6
113854,3
Втрати, у т.ч.:
при очищенні на ДВС
тис. м3
23147,5
20618,7
15750,2
13011,0
13108,4
14229,1
%**
15,84
14,81
12,17
10,78
11,17
12,5
побутові потреби
тис.м3
1558,0
1909,3
1916,6
1622,6
1773,8
1420,8
29.05.2014 21:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора