Наукова з макроекономіки. Наукова робота з Мікроекономіка. Робота № 526301

Перехід до торгівельного партнера Binance

Наукова з макроекономіки

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

ІНЕМ

Факультет:

КН

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Наукова робота

Предмет:

Мікроекономіка

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Зміст Вступ………………………………………………………………………..……….2Завдання №1. Валовий регіональний продукт………………………...……….3-5 Завдання №2. Зайнятість населення…………………………………….…….6-8 Завдання №3. Безробіття………………………………………………...…….9-11 Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці………………………………..……12-14 Завдання №5. Індекс споживчих цін…………………………………………15-17 Завдання №6. Інвестиції………………………………………………....……18-20 Завдання №7. Зовнішньоекономічна діяльність…………………….....……21-23 Завдання №8. Заощадження домашніх господарств………………………24-26 Завдання №9. Узагальнююча характеристика розвитку області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції………………………………...……27-30 Висновок…………………………………………………………………………...31 Список використаної літератури………………………………………………....32 ВСТУП Макроекономіка - галузь економічної науки, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаїмозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція. Аналіз закономірностей економічної діяльності в межах національної держави передбачає насамперед обгрунтування показників, якими можна на цьому рівні виміряти її результативність. Аналіз макроекономічних показників дає змогу визначити проблеми зайнятості, величину виробленого національного доходу,динаміку ділового циклу,природу інфляції, економічне зростання. Отже, метою даної наукової роботи є дослідження економічних процесів в Харківської області протягом 2008 – 2012 років. Об’єктом дослідження була економічна складова Харківської області. При виконанні даних досліджень використовувались такі інструменти як : аналіз, порівняння, графічні та табличні методи. Джерелами досліджуванних показників були електронні статистичні та наукові видання. Слід зазначити, що Харківська область визначається високим рівнем розвитку економіки. Це зумовлюється як вигідним економіко-географічним положенням так і достатньо багатим набором власних сировинних ресурсів. Ці ресурси дозволяють розвивати палевно-енергетичну, хімічну промисловість, скляне й фарфоро-фаянсове виробництво, виробництво будматеріалів. У сфері промислового виробництва Харківщина займає 5 місце в країні. У регіоні сконцентровано 667 промислових підприємств, на яких працює 234 тис. чол. Харківська область – лідер машинобудування України. Малий бізнес у регіоні діють 14,1 тис. підприємств малого бізнесу, на них зайняті 167 тис. чол. Харківський регіон за представництвом наукових і науково-технологічних організацій займає друге місце в країні після м. Києва і перше серед регіонів України; тут зосереджено 56% основних засобів науково-технічної діяльності. В області зосереджено до 56% від їх загальної вартості у державі основних засобів науково-технологічної діяльності Завдання №1. Валовий регіональний продукт Вступ Для виміру економічної діяльності використовуються різні економічні величини і показники, що характеризують стан, властивості, якість економіки, її об'єктів, економічних процесів. Ці величини дозволяють дізнатися, як ідуть процеси виробництва, розподілу, споживання, які їх результати. Найважливіші: валовий випуск,проміжне споживання,валова додана вартість,валовий внутрішній продукт. Валова додана вартість — сукупна вартість кінцевої продукції та послуг,тобто тіє частини валового випуску,яка спрямована на приватне споживання,нагромадження,експорт. Це різниця між валовим випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається в цінах виробників. Вона визначається як вартість валової виробленої продукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріали, а також інших витрат проміжного споживання. Основні складові ВДВ: а)Валовий випуск – сукупна ринкова вартість продукції, товарів і послуг, вироблених в країні протягом року в базових цінах. При цьому базова ціна представлена лише як сума витрат і прибутку. В неї не входять продуктові податки – акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін. б) Проміжне споживання – це витрати на товари та послуги ( сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб. Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживання основного капіталу). Проміжне споживання включає такі елементи: 1)матеріальні витрати; 2)оплату нематеріальних послуг (включаючи витрати на відрядження в частині оплати проїзду та послуг готелів). До складу матеріальних витрат включається вартість витрачених у виробництві: сировини і матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих, палива і електроенергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, інші матеріальні витрати Таблиця 1 № З/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Індекс фізичного обсягу ВДВ регіону у відсотках до попереднього року 102,1 86,3 101,7 104,5 98,4 2 Абсолютні відхилення: базисні, % - 15,8 0,4 -2,4 3,7 ланцюгові, % - 15,8 -15,4 -2,8 6,1 Динаміка обсягу ВРП Харківської області у періоді 2008- 2012 рр. Рисунок 1 / Висновок Досліджено динаміку ВРП Харківської області в розрахунку на одну особу протягом 2008-2012 рр. виявлено,що аналізований показник із 102,1% у 2008 році знизився до 98,4% у 2013 році. Найбільше зростання відбулося у 2010 році. Найбільше скорочення даного показника відбулося у 2009 році (з 102,1% у 2008 році до 86,3 % у 2009 році).Спад на даному проміжку часу спостерігався протягом 2008 та 2011 років. Факторами зростання ВРП є : підвищення ефективності виробництва, формування та ефективне використання трудових ресурсів, грошових доходів населення; розвиток реального сектору економіки, соціальної сфери; обсяги і структура фінансових коштів та інвестицій, цілеспрямована діяльність не тільки суб’єктів господарювання, а й регіональних органів влади, органів місцевого самоврядування, центральних органів влади. Більшого зростання можна досягти за допомогою формування більш розвиненої інфраструктури, дотримання принципів стабільного та збалансованого регіонального розвитку тощо. Завдання №2. Зайнятість населення Зайнятість розкриває один з найважливіших аспектів соціально-економічного життя людини, пов'язаний із задоволенням її потреб у сфері праці. Водночас трудова зайнятість населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту, а отже — економічну основу життя суспільства. Разом з тим зайнятість має і соціальний характер: вона відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільно корисну діяльність. Таким чином, зайнятість — це надзвичайно важливе явище соціально-економічного життя суспільства, яке далеко не вичерпується проблемами безробіття, а включає також такі аспекти, як раціональне використання праці; забезпечення гідного рівня життя працюючого населення; задоволення потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості та якості; задоволення професійних потреб працівників, включаючи потреби у професійній освіті та підтриманні кваліфікації; соціальну підтримку у разі втрати роботи тощо. Ефективність зайнятості визначається таким її рівнем і структурою,які відповідають,з одного боку,потребам виробництва в кількості та якості робочої сили,а з іншого-потребам трудоактивного населення у кількості робочих місць з необхідними параметрами. Основними проблемами зайнятості в Україні є: відсутня чітко виражена державна політика при виборі напрямів витрачання зібраних у фондах зайнятості коштів. демографічна проблема. У країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного . Це призводить до необоротних вимірів у професійному складі трудових ресурсів: людям у зрілому віці сутужніше перемінити кваліфікацію, - словом, знижується мобільність трудових ресурсів. диференціація населення за доходами. Елітні шари населення, на користь яких перерозподіляється сьогодні національний доход, не можуть сформувати могутнього попиту на предмети масового споживання вітчизняного виробництва, що сприяє його стагнації і, як наслідок, безробіттю. перехід спеціалістів у сферу неформальної зайнятості, тіньової економіки, міграція за кордон. № З/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Зайняте населення, тис. осіб 1312,9 1265,6 1267,3 1279,0 1280,6 2 Абсолютні відхилення: Базисні, % - 47,3 45,6 33,9 32,3 Ланцюгові, % - 47,3 -1,7 -11,7 -1,6 Таблиця 2 Динаміка обсягу зайнятого населення Харківської області у періоді 2008-2012 рр. Рисунок 2 / Висновок Досліджено динаміку чисельності зайнятого населення Харківської області, протягом 2008-2012 років. Спочатку виявлено тенденцію до спаду, а потім до зростання даного показника. Аналізований показник з 1312,9 тис. осіб зменшився до 1280,6 тис. осіб, тобто на 32,3 тис. осіб. Найбільше скорочення аналізованого показника відбулося у 2009 році (з 1312,9 тис. осіб до 1265,6 тис. осіб) на 47,3 тис. осіб. Найбільше зростання даного показника відбулося у 2011 році (з 1267,3 тис. осіб до 1279,0 тис. осіб) на 11,7 тис. осіб. Варто зазначити, що нещодавно на пленарному засіданні обласної ради депутати затвердили Програму зайнятості населення Харківської області на період до 2017 року. Головна мета Програми – здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення та регулювання процесів на ринку праці шляхом збереження трудового потенціалу області, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; забезпечення продуктивної зайнятості населення та підвищення рівня його доходів; реалізації трудових прав громадян і запобігання проявам неофіційної зайнятості та «тінізації» доходів. Реалізація даної Програми дозволить забезпечити ефективне використання та підвищення якості існуючих робочих місць за рахунок поліпшення умов праці та підвищення рівня оплати; зберегти в області сприятливий бізнес-клімат, що сприятиме розвитку підприємництва та самостійній зайнятості населення; зменшити безробіття серед сільського населення шляхом стимулювання агропромислової кооперації, розбудови інфраструктури виробничого і соціального призначення, системи агросервісу, переробних підприємств, доступної для виробників торговельної мережі; забезпечити професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, а також підготовку кадрів відповідно до потреб економіки та ринку праці; забезпечити повернення незайнятих громадян до економічно доцільної діяльності, підвищення якості надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним та соціального захисту від безробіття найбільш вразливих верств населення (осіб з інвалідністю, молоді, жінок та інших соціально незахищених категорій). Завдання №3. Безробіття Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку. Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які не мали роботи (прибуткового заняття),активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів. Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання. Існує безліч причин безробіття. Основними причини безробіття є: структурні зміни в економіці країни чи певного регіону, зменшення чи обмеження попиту на товари або послуги, постійний розвиток технологій, пошук працівниками нових робочих місць із кращою заробітною платою, або змістовнішою роботою, демографічні зміни в складі та чисельності робочої сили, недостатня її мобільність тощо. Дослідження відомого американського вченого Артура Оуекена показали, що існує певний вплив рівня безробіття на темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Цей вплив він виразив за допомогою математичного співвідношення між рівнем безробіття і відставанням ВВП. Залежність між рівнем безробіття і падінням ВВП свідчить: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1 відсоток, то відставання обсягу ВВП щодо його потенційного можливого обсягу становить 2,5 відсотка. Таблиця 3 Динаміка рівня зареєстрованого безробіття Харківської області у періоді 2008 – 2012 рр. № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Безробітне населення, тис. осіб 73,6 105,5 97,9 96,2 93,0 Абсолютні відхилення: 2 базисні, % - -31,9 -24,3 -22,6 -19,4 ланцюгові, % - -31,9 7,6 1,7 3,2 Рисунок 3 / Висновок Здійснивши аналіз динаміки рівня зареєстрованого безробіття в Харківській області, протягом 2008-2012 років встановлено що аналізований показник з 73,6 тис. осіб з 2008 року зріс до 93,0 тис. осіб у 2013 році,тобто на 19,4 тис. осіб. Найбільше зростання даного показника порівняно з попереднім роком відбулося у 2009 році з 73,6 тис. осіб до 105,5 тис. осіб,тобто на 31,9. Найбільше скорочення даного показника спостерігалося у 2010 році (з 105,5тис. осіб до 97,9тис. осіб) на 7,6тис.осіб. З 2009 року спостерігається тенденція до зменшення кількості безробітних. В Україні в цілому сьогодні спостерігається підвищення економічної активності населення, зростання зайнятості і скорочення безробіття. На сьогодні вже не безробіття є головною проблемою вітчизняного ринку праці, а низька оплата праці. Для покращення ситуації в даній області та в країні загалом необхідно: проведення стимулюючої політики на ринку праці надання роботодавцям коштів на перекваліфікацію співробітників; відновлення ринку праці; відновлення роботи підприємств , а внаслідок – створення нових робочих місць; окращення стану виробництва; дослідження ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей; Отже, активно проводячи дані заходи, можна суттєво зменшити рівень безробіття. Це дозволить підвищити рівень зайнятості, особисті доходи населення, шляхом створення нових робочих місць. Це в свою чергу приведе до розвитку виробництва і підвищення рівня розвитку національної економіки. Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці Вступ Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому. Політика зайнятості включає державні заходи щодо регулювання ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення і запобігання безробіттю. Юридичною основою політики зайнятості в Україні є Закон України "Про зайнятість населення". Політика зайнятості стає важливою складовою макроекономічної політики. У державі є два варіанти політики зайнятості: активна і пасивна. Активна політика зайнятості передбачає надання послуг з працевлаштування, навчання та підвищення кваліфікації, допомоги безробітнім у пошуку нового робочого місця тощо. З цією метою створена і функціонує державна служба зайнятості населення. Розробляються програми сприяння зайнятості населення у галузевому і територіальному розрізах. Вони містять систему заходів, спрямованих на попередження масового безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Галузеві програми зайнятості населення вирішують проблеми скорочення прихованого безробіття, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку соціального партнерства. Територіальні програми зайнятості охоплюють широке коло проблем щодо відтворення робочої сили - демографічних, економічних, соціальних, екологічних. Вони тісно пов'язані зі структурною перебудовою господарства, зміною форм власності, санацією території. Таблиця 4 Динаміка коефіцієнта навантаження на ринку праці Харківської області, протягом 2008-2012 років № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Безробітне населення працездатного віку зареєстроване у державній службі зайнятості,осіб. 46347 31970 33072 28934 28545 2 Потреба в робочій силі,осіб. 4442 2644 3318 2778 3850 3 Коефіцієнт навантаження на ринку праці 10,4 12,1 10,0 10,4 7,4 4 Абсолютні відхилення: базисні, % ланцюгові, % - - -1,7 -1,7 0,5 -2,1 0,00,4 3,03,0 Рисунок 4 / Висновок Досліджено динаміку коефіцієнта навантаження на ринку праці Харківської області, протягом 2008-2012 років. Даний показник з 10,4 у 2008 р. зменшився до 7,4 у 2012 р. Найбільший спад відбувся у 2010 році,найбільше зростання у 2009 році. (порівняно з попередніми роками). В Харківській області вживають заходи щодо розширення сфери застосування праці: створюються умови щодо розвитку та сталої діяльності провідних галузей промисловості області, насамперед енергетичного та сільськогосподарського машинобудування, оборонної та переробної промисловості; розширення сфери застосування праці забезпечити виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності «Харківщина інвестиційна»; сприяють створенню правових, економічних, організаційних умов для стабільної та ефективної діяльності суб’єктів малого бізнесу, насамперед у районах та містах області; визначаються сфери можливого застосування незайнятого населення у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах. Завдання №5. Індекс споживчих цін Вступ Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Це тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Інфляція є наслідком порушення законів грошового обігу. Вона проявляється в зростанні середнього рівня цін і в переповненні каналів грошового обігу грошовими засобами. Для інфляції характерні наступні ознаки: - зростання цін (роздрібних, гуртових, закупівельних і т.д.); - перевищення платіжного попиту над пропозицією внаслідок випереджаючого зростання доходів населення і підприємств над випуском товарів; - товарний дефіцит; - бюджетний дефіцит через надмірне фінансування інвестицій, на утримання апарату управління, армії тощо; - вимивання асортименту дешевих товарів і послуг дорогими. Низька і відносно стабільна інфляція, яку можна передбачити і врахувати в економічній діяльності, не створює серйозних проблем. Суттєві складнощі виникають тоді, коли рівень інфляції високий і коли її темпи різко коливаються. Наслідки інфляції: вона передусім відбивається на обсязі національного виробництва і перерозподілі доходів, викликає соціальну напруженість у суспільстві, бо відбувається його розшарування, розбалансовує економічну рівновагу, порушує структуру виробництва, підриває стимули довгострокових інвестицій. Таблиця 5 Динаміка індексів споживчих цін Харківської області, протягом 2008-2012 років № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Індекси споживчих цін, до попереднього року, % 123,8 112,9 109,0 104,1 99,2 2 Абсолютні відхилення базисні, % ланцюгові, % - - 10,910,9 14,83,9 19,74,9 24,64,9 Рисунок 5 / Висновок Досліджено динаміку індексів споживчих цін Харківської області, протягом 2008-2012 років. Виявлено тенденцію до спаду даного показника (на основі аналізу абсолютних відхилень базису). Показник з 123,8% у 2008 році зменшився до 99,2% у 2012 році. Найбільше спадання відбулось у 2009 році (порівняно з попередніми роками). Зростання даного показника не спостерігалося. Рівень цін та їх зміна, стосуються кожного громадянин, тому до питання інфляції потрібно підходити дуже обережно. Рішеннями подолання інфляції є: - скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації - пенсії, допомога по безробіттю, медичні платежі і деякі інші законодавчо затверджені програми можуть автоматично індексуватись для дотримання рівня реальних сум; - вибіркове збільшення інфляції. Інфляція має різні показники в залежності від економічних галузей, тому під час формування бюджету може бути прийняте рішення допустити вибіркове збільшення інфляції в тих сферах, які вважаються найбільш важливими (наприклад, ціни на пальне). Боротьба з інфляцією як з багатофакторним явищем вимагає комплексного підходу, що має поєднати в собі вирішення економічних, монетарних, фіскальних, інституціональних та соціальних питань водночас. Саме вони визначають основні напрями дії на шляху досягнення економічного та соціального добробуту в Харківської області та Україні загалом. Завдання №6. Інвестиції Інвестиція, капітальні вкладення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Головне в інвестиційному процесі - це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення коштів юридичним та фізичним особам. Інвестиції поділяються на прямі та непрямі-портфельні. Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Непрямі портфельні інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). Портфельна інвестиція передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій. Капітальна інвестиція — це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються та ін. В умовах дефіциту наявних ресурсів одним з пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування є залучення як вітчизняних, так і додаткових іноземних інвестицій в реальний сектор економіки. Залучення іноземного капіталу є пріоритетним завданням місцевих органів влади. Особливу увагу в цьому контексті слід приділяти прямим іноземним інвестиціям Даний показник (інвестиційна місткість ВРП) розраховується шляхом ділення обсягу інвестицій на обсяг ВРП за відповідні роки. Таблиця 6 Динаміка інвестиційної місткості ВРП Харківської області, протягом 2008-2012 років № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Інвестиції в основний капітал,млн. грн. 13424 10447 9850 14867 9292 2 Обсяг ВРП в розрахунку на одну особу 59389 58923 65293 76866 82223 3 Інвестиційна місткість ВРП 22,6% 17,7% 15,0% 19,3% 11,3% 4 Абсолютні відхилення базисні, % ланцюгові, % - - 4,9 4,9 7,62,7 3.3-4,3 11,38 Інвестиційна місткість ВРП = Інвестицій/ВРП*100% Рисунок 6 / Висновок Досліджено характеристику динаміки інвестиційної місткості ВРП Харківської області, протягом 2008-2012 років. Даний показник з 22,6% зменшився до 11,3% ,тобто на 11,3. Зростання відбулося у 2011 р. з 15,0% до 19,3%. Найбільше скорочення даного показника відбулося у 2009 році.Даний показник зменшився на 4,9%. Харківський регіональний центр з інвестицій та розвитку проводить аналіз інноваційного потенціалу та забезпечує наукову та іншу підтримку впровадження програм і проектів інноваційного розвитку регіону, у тому числі через механізм програмно-цільового фінансування відповідно до законодавства на конкурсній основі науково-технічних програм і окремих розробок, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. За прогнозами Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку у майбутньому очікується збільшення інвестицій оскільки має такі переваги як: -вигідне економіко-географічне положення -потужна інфраструктура для виробництва,інноваційної діяльності -унікальні природні ресурси -провідні центри наукових досліджень Харківську область обрали для інвестицій: «Philip»,«Moris» ,«Nestle», «Shell», «Samsung» і сотні інших інвесторів з 60 країн світу. Завдання №7. Зовнішньоекономічна діяльність Одним із основних аспектів зовнішньоекономічної діяльності України, починаючи з моменту проголошення незалежності стало формування нового торговельного режиму з подальшою його інтеграцією у світове господарство. Провідна роль у цьому процесі належала формуванню та реалізації зовнішньоторговельної політики України шляхом поступового збільшення ступеня відкритості національної економіки, послідовної перебудови товарної структури експорту та імпорту, створення потужного експортного потенціалу, запровадження сучасних форм економічної взаємодії із зарубіжними країнами, забезпечення стабільності зовнішньоекономічних зв’язків. Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Точніше, видається, визначення цієї діяльності, що міститься в Господарському кодексі України. Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, за Кодексом, є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою. Слід зазначити,що на пленарному засіданні VI сесії обласної ради VI скликання депутати затвердили Програму розвитку експортного потенціалу Харківської області та підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках до 2016 року. Метою реалізації Програми є створення умов для розвитку експортного потенціалу Харківської області та підвищення конкурентоспроможності продукції харківських виробників на зовнішніх ринках через забезпечення реалізації в області зовнішньополітичного курсу України та зовнішньоекономічної політики держави в контексті інтеграції в систему світових господарських зв’язків. Заходи Програми передбачають створення умов для появи нових точок зростання експортного потенціалу області через стимулювання розширення асортименту і підвищення якості товарів в послуг, стимулювання регіональної кооперації з метою покращення цінової політики підприємств, розвиток дистрибуції продукції та освоєння нових ринків збуту, системне просування вироблених в регіоні товарів і послуг, розвиток інноваційної інфраструктури регіону, підвищення компетентності менеджменту підприємств. Очікується, що результатами Програми стануть збільшення обсягів експорту харківської продукції, покращення товарної структури експорту за рахунок зростання експорту продукції з високою доданою вартістю, спрощення умов доступу національних виробників та експортерів до ринків країн світу, створення нових робочих місць, забезпечення збалансованого стану зовнішньої торгівлі області, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, покращення міжнародного іміджу України. Таблиця 7 Динаміка частки експорту підприємствами Харківської області у загальному обсязі експорту товарів державою за 2008 – 2012 рр. № п\п Показник Значення показника / 2008 2009 2010 2011 2012 Експорт товарів регіону (млн.дол. США) 1551,5 1307,2 1433,1 1845,8 2022,1 Експорт держави (млн. дол. США) 66967,3 39695,7 51405,2 68394,2 68830,4 Експорт товарів регіону до загального обсягу експорту товарів держави 2,3% 3,3% 2,8% 2,7% 3% 1 Абсолютні відхилення, %-х пунктів: 2 базисні - -1 -0,5 0,1 -0,3 3 ланцюгові - -1 0,5 0,1 -0,3 Рисунок 7 / Висновок Досліджено характеристику динаміки частки експорту підприємств Харківської області у загальному обсязі експорту товарів державою протягом 2008 – 2012 рр. Даний показник з 2,3% збільшився до 3%. Найбільше зростання відбулося у 2009 р,даний показник зріс з 2,3% до 3,3%. Найбільше скорочення відбулося у 2010,даний показник зменшився на 0,5%. Зовнішньоекономічні зв'язки та іноземні інвестиції Харківська область підтримує стійкі зв'язки з багатьма країнами світу. Основні товари, що експортуються за межі України: · машини та устаткування; · літальні апарати; · електричні машини; · вироби фармацевтичної та хімічної промисловості; · продукти харчування, товари народного споживання. Завдання №8. Заощадження домашніх господарств Вступ Заощадження - це економічний процес, пов'язаний із забезпеченням в майбутньому власних потреб домогосподарств. Та частина доходу, що залишається невикористаною при витратах на поточні споживчі потреби, є заощадженнями домогосподарств . Вони дорівнюють різниці між доходами і поточним споживанням. Домашні господарства заощаджують внаслідок різних причин, серед яких: накопичення коштів для купівлі нерухомості та дорогих предметів тривалого користування та ін. Найпоширенішими формами заощаджень домогосподарств є нагромадження у вигляді грошової готівки, придбання акцій та облігацій, внески в банки та ін. Основним джерелом економічного зростання країни є довгострокові мотивовані заощадження населення. В умовах поглиблення світових процесів фінансової глобалізації та їх впливу на розвиток економіки України особливого значення набуває забезпечення фінансовими ресурсами економічного зростання. Однією з головних проблем залишається низька здатність банківської системи України до забезпечення економічного зростання необхідними за обсягами, ціною і термінами ресурсами. Аналіз динаміки банківських ресурсів свідчить про постійне зростання обсягів вкладів населення та позитивні зміни в їх структурі. Поряд із цим, незважаючи на певний досвід, накопичений у банківській сфері, залишаються невирішеними окремі проблеми щодо процесів акумуляції банками заощаджень населення, забезпечення певного рівня їх капіталізації, надійності збереження банківських вкладів та посилення конкурентоспроможності банків на фінансових ринках. Для вирішення проблеми забезпечення економіки необхідним обсягом кредитних ресурсів, перед банками постає надзвичайно актуальне завдання посилення їх ролі в організованому формуванні та використанні заощаджень населення, що спонукає до створення системи заходів щодо стимулювання процесів залучення грошових коштів фізичних осіб. До основних факторів, що впливають на процеси формування заощаджень, належать горизонт прогнозування, рівень післяпенсійного доживання та рівень доходу на душу населення. Серед основних мотивів, які впливають на процеси формування заощаджень, варто виділити мотив отримання доходу від активів, мотив збереження вартості доходу, мотив рівномірного споживання та мотив передачі спадщини. Таблиця 8 Динаміка обсягу залучених банками коштів на рахунок фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця Харківської області протягом 2008 – 2012 рр. № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Депозити домашніх господарств, млн. грн. 3 658 3 262 4 001 5 237 5 648 2 Кількість населення, тис. ос. 2795,9 2782,4 2769,1 2755,1 2742,2 3 Обсяг залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одну особу, млн. грн./тис.осіб 1,3 1,1 1,4 1,9 2,0 4 Абсолютні відхилення: базисні, % ланцюгові, % - - 0,2 0.2 -0,1 -0,3 -0,6 -0,5 -0,7-0,1 Обсяг залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одну особу = Депозити домашніх господарств / кількість населення Рисунок 8 / Висновок Досліджено характеристику динаміки обсягу залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одну особу в Харківській області протягом 2008-2012 рр. Протягом 2009-2012 років виявлено тенденцію до зростання даного показника . Найбільше зростання відбулося у 2011 р., спад відбувся у 2009 році ( на основі аналізу абсолютних відхилень ланцюгових) порівняно з попередніми роками. Зріст даного показника вказує на економічний ріст Харківською області, котрий пов'язаний із успішними кампаніями, котрі проводить управління області. Метою проведення таких операцій є: - залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції; - залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями . Для подальшого росту даного показника необхідно удосконалити фінансову та банківську системи області й провести ряд інших реформ, спрямованих збільшення обсягу залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб. Завдання №9. Узагальнююча характеристика розвитку області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції Динаміка співвідношення обсягу ВРП Харківської області до обсягу ВВП держави протягом 2008 – 2012 рр. Таблиця 9.1 № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 1 Обсяг ВРП регіону, в розрахунку на одну особу, грн. 21294 21228 23639 27966 29972 2 Обсяг ВВП держави, в розрахунку на одну особу, грн. 20495 19832 23600 28488 30953 3 Співвідношення обсягу ВРП регіону до обсягу ВВП держави, % 103,3 107,0 100,1 98,1 96,1 Абсолютні відхилення: базисні, % - -3,7 3,2 5,2 7,2 ланцюгові, % - -3,7 6,9 2 2 Рисунок 9.1 / Таблиця 9.2 Динаміка співвідношення рівня безробіття в

Наукова робота Мікроекономіка

marypaliy

02.06.2014 15:06-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись