МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Інститут Післядипломної освіти / Звіт про виконання ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №7 з курсу «Основи системного адміністрування» На тему: «Основи роботи з операційною системою Linux» ЛЬВІВ-2014 Тема роботи. Основи роботи з операційною системою Linux 1. Виконання роботи 1. Робота з дисками в Linux. Для розбиття дисків на розділи можна використати утиліту parted. Після запуску утиліти командою help можна вивести довідку про доступні команди та їх синтаксис (рис.1). / Рис.1. Запуск утіліти parted Для отримання інформації про існуючі розділи використовуємо команду print (рис.2), а для вибору диску - Select (рис.3): / Рис.2. Зображення наявних партицій / Рис.3. Вибір активної партиції Створюємо нову таблицю розділів командою mklabel з міткою msdos (рис.4). / Рис.4. Створення таблиці розділів msdos Створимо основний розділ командою mkpart primary та задамо межі розділу (рис.5). / Рис.5. Створення основного розділу Створимо розширений розділ командою mkpart extended та задамо межі розділу (рис.6). / Рис.6. Створення розширеного розділу Створимо логічні розділи в межах розширеного розділу командою mkpart logic та задамо межі розділів (рис.7). / Рис. 7. Створення логічних розділів На створених за допомогою утиліти parted розділах і логічних дисках створюємо файлові системи утилітами mkfs.ext4 та mkfs.ntfs (рис.8). / Рис. 8. Відформатовано файлову систему у ext4 Для отримання доступу до створеної файлової системи її слід примонтувати до існуючого дерева каталогів командою mount (попередньо створивши каталог, в який буде здійснено монтування файлової системи): / Рис. 9. Монтування новоствореного розділу та перевірка Відмонтовування файлової системи від дерева каталогів здійснюється командою umount. Пересвідчуємось, що хоча каталог монтування залишився, доступу до попередньої файлової системи немає: / Рис. 10. Розмонтування розділу та перевірка Пересвідчуємось, що після перезавантаження каталог залишається порожнім (автоматично не монтується). Вносимо зміни у файл /etc/fstab: / Рис. 11. Внесення зміни в /etc/fstab Запустимо на виконання автоматичного монтування файлової системи щоб земулювати завантаження системи та автоматичне монтування /dev/sdb1 у директорію /mnt/disk01 (рис.12). / Рис. 12. Перевірка автоматичного монтування через fstab 2. Управління користувачами і групами в Linux. Створюємо нового користувача user командою useradd: / Рис. 13. Створення користувача та заміна пароля За допомогою команди groupadd створюємо нову групу, а командою usermod додаємо користувача до новоствореної групи. Команда groups дозволяє переглянути членство користувача в групах, в даному випадку користувач yakovyna є членом груп yakovyna (основна група) та students. Команда users дозволяє переглянути користувачів, які зараз зареєстровані в системі (рис.14). / Рис. 14. Створення групи та додання до неї користувача Додаткову інформацію про користувача можна отримати командами whoami та who (рис.15). / Рис. 15. Користування утилітами whoami та who При спробі виконати від імені звичайного користувача привілейовані команди shutdown, отримаємо повідомлення про помилку (рис.16). Для виконання адміністративних дій звичайними користувачами в Linux є два шляхи: команди su і sudo. Перша вимагає введення пароля суперкористувача (root) і переключає поточний сеанс в режим суперкористувача (вихід з цього режиму – команда exit), а друга дозволяє більш гнучке делегування адміністративних повноважень та не вимагає від користувача введення (а, відповідно, і знання) пароля користувача root. / Рис. 16. Виключення комп’ютера з правами рута Однак для можливості використання команди sudo слід внести відповідні зміни у файл /etc/sudoers, де вказується кому, з яких комп'ютерів та які команди дозволено виконувати від імені суперкористувача. / Рис. 17. Вигляд файла /etc/sudoers 3. Управління доступом до об'єктів файлової системи в Linux. Зайшовши в систему під іменем користувача user, спробуємо створити підкаталог в каталозі folder, що завершиться помилкою, оскільки даний користувач не володіє необхідними правами (рис.18). / Рис. 18. Невдала спроба створити директорію в /mnt/disk01 Заходимо в систему під користувачем що має права адміністратора та надаємо права доступу для всіх користувачів на директорію /mnt/disk01/ (рис.19). / Рис. 19. Даємо доступ для всіх на читання запис і запуск в /mnt/disk01 Після цього користувач user отримує необхідні права і створює підкаталог командою mkdir folder (рис.20). і/ Рис. 20. Створення директорії folder користувачем user. Користувач user командою cat створює текстовий файл та переглядає права доступу до нього та його вміст: / Рис 21. Створення файлу утілітою cat Копіюємо файл file у file2 командою cp file file2 (рис. 22) і обмежимо права для читання для всіх решти а для групи заберемо право на запис (рис.23). / Рис. 22. Копіювання файлу утилітою cp / Рис. 23. Змінюємо права на файл file2 для всіх, та для групи Переконуємось, що користувач ross втратив доступ до файлу file2: / Рис. 24. Відмова в доступі користувачу ross до файла file2 тому що було змінено права доступу для групи Висновок. На даній лабораторній роботі я ознайомився з операційною системою Linux, навчився розбивати та форматувати розділи, розібрався з наданням прав на доступ до файлів та директорій, навчився створювати користувачів та групи, надавати розширені доступи для юзерів та отримав базові навики роботи з файлами під керуванням ОС Linux.