Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО У 2010 РОЦІ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Екологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ЕКОЛОГІЇ
НА ТЕМУ:
«АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО У 2010 РОЦІ»
Зміст
1. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового щару …..3
2. Водні ресурси …………………………………………………………………..6
3. Земельні ресурси і ґрунти ……………………………………………………12
4. Відходи …………………………………………………………………………17
5. Екологічна безпека …………………………………………………………...21
6. Висновки і пропозиції ………………………………………………………..24
1.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ
1.1.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
В цілому по області стан атмосферного повітря у 2010 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м. Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Також не встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря.
1.1.1.Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області за 2010 рік становили 87,511 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел - 23,406 тис. тонн, від рухомих джерел – 64,105 тис. тонн(табл.2.1).
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Викиди по області
2008
2009
2010
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т
в т. ч.:
52.4
57,8
87,511
- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т
16,0
17,9
23,406
- від рухомих джерел, тис. т
36.4
39,9
64,105
Викиди від рухомих джерел включають в себе викиди від всіх видів автомобілів, які склали 58,992 тис. тонн, від залізничного, авіатранспорту та виробничої техніки – 5,131 тис. тонн.
Порівнюючи з минулим роком загальні обсяги викидів збільшились на 29,7 тис. тонн,в тому числі: від стаціонарних джерел на 5,5 тис. тонн, викиди від рухомих джерел на 24,2 тис. тонн.
1.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в цілому по області та в розрізі населених пунктів
За даними обласного УДАІ кількість транспортних засобів області складає понад 199 тис. одиниць ( в т.ч. фізичних осіб –165 тисяч, юридичних осіб 34 тисяч), із них автомобілів 179 тис. одиниць.
Протягом останніх років спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості автомобілів в області. За 2010 рік їх число збільшилось на 12 тис. одиниць (в т.ч. по м. Хмельницький на 5,7 тис. одиниць) відносно до минулого року.
Зростання викидів від рухомих джерел відбулось у всіх районах області. Значне зростання спостерігається у Кам’янець-Подільському районі на 2,41 тис. тонн, у Хмельницькому районі на 1,856 тис. тонн, у Чемеровецькому районі на 1,768 тис. тонн, у Дунаєвецькому районі на 1,687 тис. тонн, у Волочиському районі на 1,607 тис. тонн, у Ізяславському районі на 1,484 тис. тонн, в Городоцькому районі на 1,403 тис. тонн. Зменшення викидів відбулось тільки в м. Старокостянтинів на 0,245 тис. тонн, в м. Нетішин на 0,106 тис. тонн, м. Шепетівка на 0,078 тис. тонн та м. Кам’янець-Подільський на 0,046 тис. тонн.
Автомобілі, працюючі на бензині, дають найбільшу частку викидів 46,6 тис. тонн (79,0%) в загальну кількість викидів від всіх видів палива.
Ряд районів області збільшив свої викиди від стаціонарних джерел проти минулого року, а саме: Кам’янець-Подільський район на 5,5 тис. тонн, Красилівський район на 0,324 тис. тонн, Хмельницький район на 0,121 тис. тонн, Старокостянтинівський район на 0,074 тис. тонн. Найбільше скорочення викидів відбулось в м. Славута на 0,299 тис. тонн, в Чемеровецкому районі на 0,066 тис. тонн, в Полонському районі на 0,057 тис. тонн.
1.1.3.Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
За галузями народного господарства найбільші обсяги викидів належали підприємствам обробної промисловості 17,065 тис. тонн (72,5%), підприємствам транспорту та зв’язку 4,155 тис. тонн (17,7).
Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (53,8% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2010 році склали 12,583 тис. тонн і збільшились відносно 2009 року на 5,5 тис. тонн, в зв’язку з заміною використання в якості палива природного газу на кам’яне вугілля та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,852 тис. тонн і збільшились на 322 тонни за рахунок розширення мережі ГРС та додаткового взяття на баланс котельної.
1.2.Якість повітря у населених пунктах
Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), обласна санітарно-епідеміологічна служба здійснювала відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС”- за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині
Протягом року в м. Хмельницькому реєструвались перевищення ГДК в атмосферному повітрі пилу, двоокису азоту, формальдегіду, середньомісячні концентрації яких становили відповідно 1,2-4,7 ГДК, 1,3-2,5 ГДК та 1,1 -2,3 ГДК. Максимальні рівні пилу зафіксовано в жовтні місяці - максимально разова концентрація становила 4,8 ГДК. Максимальні рівні двоокису азоту зафіксували в квітні місяці - 4,1 ГДК. В порівнянні з минулим роком спостерігалось незначне збільшення в атмосферному повітрі вмісту пилу, сульфатів, двоокису сірки та формальдегіду, та незначне, порівнюючи з попереднім роком, зменшення двоокису азоту, оксиду азоту, фенолу, хлороводню.
В м. Нетішині не встановлено перевищення ГДК забруднюючих речовин повітряного басейну, середньомісячна концентрація окислів сірки та азоту в атмосферному повітрі становили 0,024 та 0,23 ГДК відповідно. Така концентрація цих речовин була стабільною протягом року.
Відхилення від встановлених норм ГДК виявлено органами санітарного нагляду у 2,2 % проб, відібраних у житловій забудові міських поселень та у 0,9% проб – у сільських населених пунктах. За даними досліджень відхилення від нормативів за окремими інгредієнтами становили, зокрема, сірчистому газу – 2,3%, діоксиду азоту -2,2% , фенолу – 3%, формальдегіду – 1,1%.
Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя .
1.3.Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
Техногенний вплив на довкілля Хмельниччини здійснюють 1445 підприємств із стаціонарними джерелами забруднення довкілля, 178 тисяч одиниць автомобільного транспорту.
За 2010 рік Інспекцією проведено 1766 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі пересувних транспортних засобів 1487 , стаціонарних об’єктів – 279. До адміністративної відповідальності притягнено 480 осіб на загальну суму штрафів 27,942 тис. грн.
Пред’явлено 4 претензії та позови на загальну суму 9,639 тис. грн., стягнуто 3 претензії та позови на суму 10,299 тис. грн.
Найбільший розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено для ВАТ “Модуль” – 48,698 тис. грн.
За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря призупинено діяльність 19 підприємств.
В частині заходів, спрямованих на покращення якості атмосферного повітря Інспекцією вносяться приписи про усунення виявлених порушень.
У 2010 році виділення коштів із обласного та державного природоохоронних фондів на природоохоронні заходи щодо охорони атмосферного повітря не планувались і не проводилось.
На даний час ВАТ «Подільський цемент» розробляється проект спільного впровадження по переведенню з «мокрого» на «сухий» спосіб виробництва цементу, реалізація якого протягом 4 років, крім значного зменшення викидів парникових газів дозволить зменшити на 6,215 тис. тонн викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю становить 1,496 млрд. грн. (кошти підприємства).
У 2010 році впроваджено 15 повітряно охоронних заходів, на які заплановано та витрачено понад 11,8 млн. грн. за рахунок власних коштів підприємств. Зменшення викидів склало 21,9 тонн.
2. ВОДНІ РЕСУРСИ
2.1. Стан поверхневих вод
Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,61 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,27 т.км2 або 40% території області).
Згідно уточнених даних гідрографічна сітка області нараховує 3735 водотоків загальною довжиною 12881 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км) , а також 3730 малих річок і водотоків , загальною довжиною 12073 км.
Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються по території , так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води .
Проект по встановленю водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблений тільки для р. Південний Буг , для інших річок і водойм області документація потребує доробки і корегування та винесення меж в натуру потребує коштів , яких в місцевих бюджетах недостатньо. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища , місцевих бюджетів щорічно проводяться заходи по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах . Розробляються щоквартальні спільні з водгоспом плани і проводяться перевірки по дотриманню режиму в межах водоохоронних зон водних об’єктів області.
Уся річкова система області регульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 62 водосховища загальною площею 12300 га і об’ємом 277 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2010 році склала 2240 при загальній площі 19504 га і об’ємі 150 млн. м3. Площа під штучними каналами , колекторами , канавами складає 5637 га. Станом на 01.03.2010 р. в оренду для введення рибного господарства надано більше 2276 ставків , дозволи на спецводокористування отримані на 285 ставків. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства.
Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 19 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. Рівень забруднення органічними речовинами в 2010 р. в порівнянні з 2009 роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що стан річок покращився . Рівень забруднення річок Горинь, Хомора, Косецька, Південний Буг, Бужок, Мукша зменшився в 1,1-1,4 рази, проте в річках, Смотрич, Жванчик збільшився в 1,6-1,9 рази. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю.
Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод
Назва водного об’єкту
Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од.
Відібрано та проаналізовано проб води, од.
Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.
Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
усього
з перевищення ГДК
р. Південний Буг
19
19
29
28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)
2–завислі речовини
17-БСКповн
2-амоній сольовий
6-фосфати
1-залізо заг.
3-мідь
1-нікель
р. Случ
5
5
7
-“-
3-БСКповн
1-мідь
1-цинк
1-ХСК
р. Кудрянка
2
2
2
-“-
2-БСКповн
2-амоній сольовий
1-ХСК
р. Смотрич
6
6
8
-“-
4-БСКповн
2-ХСК
р. Вовк
5
5
7
-“-
4-БСКповн
1-ХСК
р. Іква
4
4
4
-“-
3-БСКповн
р. Збруч
7
7
12
-“-
3-БСКповн
1-залізо заг.
1-мідь
1-нікель
1- завислі речовини
2.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
Станом на 01.01.20011 р. обліком водокористування в області охоплено 916 водокористувачів, в тому числі 458 сільськогосподарських формування, 458 промислових підприємств, організацій та установ.
Загальні обсяги використаної води склали 126,7 млн.м3 , що на 19,7 млн.м3 більше ніж минулого року (2009 р. - 107,0). Зменшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 47,0 млн.м3 до 41,72 млн.м3, що пояснюється збільшенням об'ємів в оборотній системі водозабезпечення на деяких промислових підприємствах , комунальні господарства зменшили використання води з 38,2 млн.м3 до 35,8 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями використано 3,326 млн.м3, на риборозведення 45,81 млн.м3, іншими галузями - 5,23 млн.м3.
Скиди стічних вод з 67 очисних споруд, яким були доведені відповідні ліміти, загальні скиди стічних вод становили 48,31 млн.м3. минулому році було скинуто 49,59 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2010 році вони становили 3,917 млн.м3, у 2009 - 6,980 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд.
Вміст забруднюючих речовин в стічних водах зменшився на 94 тони - з 7948 т у 2009 році до 7854 т у 2010 році.
2.3.Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області, державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, регіональним відділом комплексного використання водних ресурсів Хмельницького облводгоспу по 19 річках на 62 створах на водоймах 1-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 65 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних об(єктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку.
За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» , усі річки області відносяться до категорії слабко забруднених.
Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій.
За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 6,38 – 8,96 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер ( Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик), Південний Буг та Дніпра(Горинь,Косецька) в 1,09 - 38 раз, в річках Іква, Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,39 – 2,13 рази, в інших залишився на рівні минулого року.
Забруднення річок фосфатами зменшилось проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Південний Буг, Збруч, Гуска, Ушиця, Дністер, Калюс.
Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2009 роком значно не змінилась.. Найвищі концентрації солей заліза 4,43 - 8 ГДК спостерігали у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1,06 - 2,0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках : Збруч- 4,6 ГДК, Південний Буг – 1,5 ГДК, Случ – 3 ГДК, Хомора – 8 ГДК, Гуска – 14,5ГДК, Косецька – 25 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм.
Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик,Случ, Гуска, Косецька, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1,2 до 3,9 ГДК.
Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми.
Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю.
2.4. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
Негативно впливали на стан поверхневих вод області неканалізовані і неочищені зливові стоки. Дослідження органами санітарії проб води з водойм питного призначення виявили відхилення від встановлених нормативів за санітарно-хімічними показниками у 11,1 % , за мікробіологічними - у 10,3 % відібраних проб. У пробах води з водойм господарського значення відхилення за санітарно – хімічними показниками складали 11,1 %, за санітарно-бактеріологічними – 10,1%. У 12-ти пробах води водойм ІІ категорії протягом року у Віньковецькому, Дунаєвецькому, Ізяславському, Старосинявському, Шепетівському, Ярмолинецькому районах та м.Хмельницькому виділялися патогенні збудники кишкових інфекцій, а у 11 - ти пробах річкової води у Віньковецькому, Кам’янець-Подільському, Старокостянтинівському, Теофіпольському та Чемеровецькому районах виявляли збудники гельмінтозів людини.
2.5. Забруднення поверхневих вод
Скид недостатньо-очищених стічних вод у відкриті водойми допустили 43 підприємства. Серед них найбільшими забруднювачами поверхневих вод у 2010 році були: МКП "Хмельницькводоканал", Кам’янець-Подільський ЗАТ "Теплокомуненергія", Шепетівське ПВКГ, Старокостянтинівське КП "Водоканал" , ВАТ "Славутський солодовий завод"
2.6.Радіаційний стан поверхневих вод
Спостереження за станом річок у 2010 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер(м.Кам’янець – Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ( с.Чернелівка) становив: по 137 Cs –0,0296 -0,077 Бк/л; по 90Sr – 0,0795 – 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л.
2.7. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
Техногенний вплив на довкілля Хмельниччини здійснює 1168 користувачі водними ресурсами.
За 2010 рік інспекційної діяльності Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено 215 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони водних ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 151 особу на суму 13,668 тис. грн.
За грубі порушення водного законодавства у 2010 році було призупинено виробничу діяльність ТОВ “Білогір’ямолокопродукт”.
Найбільші нарахування по факту самовільного водокористування проведено для ДП “Новатор”. Останні склали – 24,73556 тис. грн. В порядку ст. 97 Кримінального Кодексу України матеріали перевірки спрямовано до Хмельницької обласної прокуратури. Порушено кримінальну справу.
Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ЗЕА «Новосвіт” при експлуатації Великокужелівської ГЕС здійснював забір води для потреб гідроенергетики за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Проведено нарахування збитків завданих державі в розмірі 13502,33грн. Матеріали перевірки спрямовано до Хмельницької міжрайонної природоохоронної прокуратури, останньою пред’явлено позов в інтересах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області.
За порушення вимог водного законодавства призупинено діяльність 2-х підприємств.
3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ
Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході –Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями.
Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1416 сільських населених пунктів.
Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу –82,6% і 17,4%– зона полісся.
Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю.
В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%.
3.1. Структура та стан земель
Земельний фонд області складає 2062.9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%, під водою 2,0%.
/
За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися зміни.
Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,9 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення земель лісогосподарського призначення.
Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів, виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів, створення інших захисних насаджень.
Площі сіножатей зменшились на 0,4 тис.га., і пасовищ - на 0,4 тис.га.
В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116.1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь.
Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га.
3.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 30,8% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 41,2% від загальної площі земель, в тому числі наданих для:
ведення фермерського господарства – 6,1%
ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 19,1%
особистого селянського господарства – 7,1%
будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,8%
ведення садівництва – 0,2%
дачного і гаражного будівництва – 0,2%
городництва – 0,3%
сінокосіння і випасання худоби – 4,5%
здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,05%
Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 12,3%.
В результаті перерозподілу земельних ресурсів в державній власності залишилось 828,3 тис. га (40,1%) земель, решта знаходиться у приватній – 1230,4 тис. га (59,7%) та колективній 4,2 тис. га (0,2%) власності.
Земельний фонд
Види земель та угідь
Рік
2005
2006
2010
разом, тис.га
% до загаль ної площі території
разом, тис.га
% до загаль ної площі території
разом, тис.га
% до загаль ної площі території
Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:
1569,6
76,1
1569,6
76,1
1568,7
76,0
- рілля
1254,2
60,8
1254,3
60,8
1255,1
60,8
- перелоги
1,9
0,1
2,2
0,1
1,3
0,1
-багаторічні насадження
40,9
2,0
40,9
2,0
40,9
2,0
- сіножаті
135,3
6,6
135,1
6,5
134,7
6,5
- пасовища
137,2
6,6
137,1
6,6
136,7
6,6
Ліси та інші лісовкриті площі, з них:
285,3
13,8
285,8
13,9
286,6
13,9
- вкриті лісовою рослинністю
266,6
12,9
266,8
12,9
267,8
13,0
- не вкриті лісовою рослинністю
3,3
0,2
3,5
0,2
3,6
0,2
- інші лісовкриті площі, у тому числі:
54,2
2,7
54,2
2,7
54,3
2,6
- полезахисні лісові смуги
4,2
0,2
4,2
0,2
4,2
0,2
- інші захисні лісові насадження
41,9
2,1
41,9
2,1
42,3
2,1
- чагарники
8,1
0,4
8,1
0,4
7,8
0,4
Забудовані землі
86,4
4,2
86,1
4,2
84,5
4,1
Відкриті заболочені землі
20,7
1,0
20,6
1,0
20,4
1,0
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у тому числі:
24,3
1,2
24,2
1,1
24,3
1,2
- піски
0,2
х
0,2
Х
0,2
Х
- яри
2,8
0,1
2,8
0,1
2,8
0,1
- землі, зайняті зсувами, щебенем , галькою, голими скелями
1,8
0,1
1,8
0,1
1,8
0,1
Інші землі
36,2
1,8
36,2
1,8
36,3
1,8
Разом земель (суходіл)
2022,5
98,1
2022,5
98,1
2020,8
98,0
Води (території, що покриті поверхневими водами)
40,4
1,9
40,4
1,9
42,1
2,0
Разом (територія)
2062,9
100,0
2062,9
100,0
2062,9
100
3.1.2. Деградація земель
Високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь (79,9 відсотка), складний рельєф та порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, сприяли значному розвитку водної ерозії земель.
За останніми даними земельного обліку, в області нараховується 664,2 тис. га еродованих, 2,80 тис. га порушених і 0,64 тис. га відпрацьованих земель. Рекультивація відпрацьованих кар’єрів у 2010р. проведена на площі 37,5 га.
Кількість деградованих земель в розрізі районів
№
з/п
Назва районів
Загальна площа обслідування с/г угідь
Змиті землі
в тому числі
слабо змиті
середньо змиті
сильно змиті
1.
Білогірський
64710
22550
10476
9785
2289
2.
Віньковецький
48869
23220
13999
7995
1226
3.
Волочиський
96686
35073
21607
10918
2548
4.
Городоцький
89909
53496
28454
18105
6937
5.
Деражнянський
68104
53471
25837
24335
3299
6.
Дунаєвецький
92533
40623
25760
11638
3225
7.
Ізяславський
84323
24614
13012
10709
893
8.
Кам(янець-Подільський
107306
52116
30198
15406
6512
9.
Красилівський
96955
46969
24507
21370
1092
10.
Летичівський
63123
30613
16814
12715
1084
11.
Новоушицький
58839
26509
17642
7971
896
12.
Полонський
62888
12048
5654
5762
632
13.
Славутський
81114
601
449
152
-
14.
Старокостянтинівський
104572
46541
21283
24998
260
15.
Старосинявський
57162
32275
18968
11939
1368
16.
Теофіпольський
63932
23478
13777
8966
735
17.
Хмельницький
98970
58697
35177
20883
2687
18.
Чемеровецький
74003
18146
12736
4764
646
19.
Шепетівський
72255
15291
8040
6472
779
20.
Ярмолинецький
74510
44573
34379
8827
1367
21.
м.Кам(янець- Подільський
551
-
-
-
-
22.
м. Нетішин
2755
-
-
-
-
23.
м. Славута
459
-
-
-
-
24.
м. Хмельницький
3672
3091
1752
978
361
25.
м.Шепетівка
1353
-
-
-
-
26
м. Старокостнятинів
1085
-
-
-
-
Хмельницька область
1570638
663995
380521
244638
38836
3.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.
3.3. Охорона земель
Робота з відновлення земель, поліпшення малопродуктивних угідь (культуртехнічні роботи) проводились на території Білогірської селищної ради на площі 80 га витрачено коштів 61073 грн., з них в 2004 році 38 га на суму 31983 грн. В 2003, 2006 та 2010 роках роботи відновлювання земель на території області не проводились.
За рахунок обласного бюджету проводиться часткове відшкодування проведення робіт з поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення (хімічна меліорація грунтів методом вапнування) на площах:
- у 2006 році – 4420 га;
- у 2010 році – 3026 га.
3.3.1. Практичні заходи
Зниження обсягів внесення на 1 га посівної площі органічних добрив, а також продовження науково необґрунтованого збору
04.06.2014 18:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора