Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет „Львівська політехніка”
Розрахункова робота
з курсу «Теорія електричних і магнітних кіл»
Варіант 15
Варіант 8
Завдання до розрахункової роботи
Схема (рис. 1,а) з параметрами елементів R1 = 100 Ом, R2 = 27кОм
R3 = 30 кОм, С = 40 мкФ, L = 2 мГн. Вмикається на вхідний сигнал трапецієвидної форми (рис. 1,б) U0=6 В,Um=- 4 В, tс=5 мс.
Початкові значення напруг конденсаторів та струмів котушок індуктивностей приймаються такими, що дорівнюють нулю: uC(0-) = 0; іL(0-) = 0.
Розрахувати напругу uс(t).
//
а) б)
Рис. 1. Розрахункова схема а), часова діаграма дії б)
Характер зміни напруги uс(t) визначає два моменти комутації: перший – в момент часу t=0 та другий – tс. Відповідно вихідна величина повинна мати свої аналітичні вирази між цими точками часу. Тому знаходження вихідної величини проводиться в два етапи: спочатку на часовому інтервалі 0+ ≤ t ≤ tc- з відомими початковими умовами, потім на інтервалі tc+ ≤ t < ∞ з початковими умовами, що визначаються значеннями змінних стану під час другої комутації.
Перехідними процесами - в електричних колах називається процеси, які виникають під час переходу від одного усталеного стану до іншого.
Такий перехід зумовлюється комутацією , тобто під’єднанням чи від’єднанням від електричного кола того чи іншого елемента.
Перехідні процеси виникають як у колах постійного струму так і у колах змінного струму , однак необхідною умовою є наявність у колі реактивних елементів , бо саме реактивні елементи можуть нагромаджувати електричну енергію і тим самим зумовлюють інерційність процесів у колі.
Знаходження величини струму uс(t) класичним методом.
У нашому колі присутні два реактивні елементи це напруга на конденсаторах , та струм котушки індуктивності.
Запишемо р-ня такого кола після комутації , на підставі 2-го закону Кірхгофа :
/
e(t) = UR1 – UR2 – Uc – UL = 0;
Урахувавши, що
UR = Ri; a i = C(duc)/(dt)
Отримуємо дифрівняння :
CR(duc)/(dt) + Uc = e(t).
Яка переписується в стандартному вигляді :
(duc)/(dt) + 1/RC*(Uc) = e(t)/RC
Це рівняння є неоднорідним і тому його розв’язок складається із загального розв’язку однорідного рівняння і часткового розв’язку неоднорідного
Uc(t) = Uc(0) + Uc(н)
Uc(0) = k1 * eλt де , λ = - 1 / RC
Uc(н) = e(t) , k1 – стала інтегрування , тобто Uc(t) = k1 * e-t/RC + e(t).
Визначити сталу k1 із початкових умов Uc(0) = U0.
Тобто:
K1 + e(t) = U0 або k1 = U0 – e(t).
Отже, напруга на конденсаторі під час перехідного процесу змінюється за таким законом :
Uc(t) = (U0 – e(t)) * et/RC + e(t).
Uc(t) = (6 – 0) * et/RC + 0 = 6* et/RC = ;
Знаходження величини струму методом інтеграла Дюамеля
Визначаємо перехідну характеристику за струмом hi(t) як реакцію кола на дію одиничної напруги е(t) = 1 (t).
Загальний розв’язок неоднорідного рівняння знаходимо за формулою
Коефіцієнт К0 визначаємо з усталеного режиму на постійному струмі
K0 = 1 / R1 + R2 = 1 / 100 + 27*103 = 0,000032 ~ 0.
hi ( 0+ )= K1 + K2 =1/R1 ;
λ1K1 + λ2K2 = .
K2 = 1/R1 - K1; ; λ1 K1 + λ2K2 = 0; λ1 K1 + λ2 ( 1/R1 - K1 ) = 0;
λ1 K1 + λ2 / R1 – λ2K1 = 0; λ2 / R1 = K1 ( λ2 – λ1 ); ; K2 = 1/R1 – K1 = 0,01 – 0,01 = 0.
Обчисливши коефіцієнти К1 та К2 , записуємо перехідну характеристику за струмом у вигляді
На інтервалі часу 0+ ≤ t ≤ tc- струм і1(t) визначається за інтегралом Дюамеля як
(9)
Знайдемо значення функцій, які складають вираз (9):
е ( 0+ ) = U0 =6B; /
= 200.
.
Після підстановки отримуємо:
/
= (200/250) * 0,01 + (6 – 200/250)*0,01 * eλ1t = 0,008 + 0,052 * eλ1t
Між першою та другою комутаціями il(t) = (8 - 52)*10-3 A.
На інтервалі часу tc+ ≤ t < ∞ струм і1(t) визначається за інтегралом Дюамеля як
/
= (6 – 200/250) * 0,01 * eλ1t + (200/250 – 4 ) * 0,01 eλ1t * eλ1tc = 0,954 eλ1t
Отже, струм і1( t ) після другої комутації t ≥ tс+ змінюється за законом
Il(t) = 954λ1t * 10-3 = 954 e -250t * 10-3 A.
Знаходження величини струму і1(t) операторним методом.
Операторне зображення струму і1(t) визначаємо за допомогою імпульсної характеристики Кі (р)
І1 ( р) = Е(р)∙Кі (р)
де Е(р) – операторне зображення вхідної напруги, що обчислюється за прямим перетворенням Лапласа
З довідника [2] використаємо інтеграл .
=E(1)(р)+E(2)(р)∙е-0,01р
Імпульсну характеристику визначаємо як струм, що числово їй дорівнює при вмиканні на імпульсну функцію δ(t)→Eδ(p) = 1.
.
Операторне зображення вхідного опору Zвх (р) отримаємо заміною у виразі для Zвх (стор. 4) λ на р
.
Зображення шуканого струму складається з двох компонент
І1(р) = [ Е(1)(р) + Е(2)(р)∙е-0,01р ]∙Кі(р) = .
Спочатку знайдемо оригінал першого зображення струму
Коефіцієнти розкладання Аk :