Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методика
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Методичні вказівки до курсової роботи
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „ Львівська політехніка “
Методика
Розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах
підприємств від одного джерела викидів
Методичні вказівки для курсової роботи для студентів інженерного рівня підготовки
Львів 2007
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.1.Дані норми встановлюють методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств. Норми повинні бути дотримані при проектуванні під приємств, а також при нормуванні викидів в атмосферу реконстру йованих і діючих підприємств.
1.2.Норми призначені для розрахунку приземних концентрацій в двохметровому (2 метри) шарі над поверхнею землі, а також верти кального розподілу концентрацій.
Ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря характеризу ється найбільшим розрахованим значенням концентрації, яке відпо відає несприятливим метеорологічним умовам, в тому числі небез печній швидкості вітру. Норми не розповсюджуються на розрахунок концентрацій на далеких
(> 100 км) відстанях від джерел викиду.
1.3.В залежності від висоти Н гирла джерела викиду шкідливої речовини над рівнем земної поверхні вказане джерело відноситься до одного з наступних чотирьох класів:
а) високі джерела, Н 50 м ;
б) джерела середньої висоти, Н =10..50 м ;
в) низькі джерела, Н =2..10 м ;
г) наземні джерела, Н 2 м .
Для джерел всіх вказаних класів в розрахункових формулах довжи на (висота) виражена в метрах, час - в секундах, маса шкідливих речовин - в грамах, концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі - в міліграмах на кубічний метр, концентрація шкідливих речовин на виході з джерела - в грамах на кубічний метр.
1.4.При одночасній сумісній присутності в атмосферному повітрі кількох (n) речовин, які володіють згідно з переліком, затвердже ним Міністерством охорони здоров'я, сумуванням шкідливої дії, для кожної групи вказаних речовин односпрямованої шкідливої дії розраховується безрозмірна сумарна концентрація (q) або значен ня концентрацій (n) шкідливих речовин, які здатні до сумування шкідливої дії, приводяться умовно до значення концентрації С од нієї з них.
Безрозмірна концентрація q визначається за формулою :
(1.1)
де [мг/м3] - розрахункові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в одній і тій же точці місцевості;
[мг/м3] - відповідні максимальні разові гра нично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному по вітрі.
Приведена концентрація С розраховується за формулою:
(1.2)
де та ГДК - концентрація та ГДК речовини, до якої здійснюється приведення;
та [мг/м3] - концентрації та ГДК інших шкідливих речовин, які входять в розглядувану групу сумації (групу односпрямованої шкідливої дії).
Розрахунок концентрації шкідливих речовин, які здатні пов ністю чи частково до хімічних перетворень (трансформації) в атмо сферному повітрі в більш шкідливі речовини, проводиться по кожній початковій та новоутвореній речовині окремо. При цьому потужність джерел для кожної речовини встановлюється з врахуванням макси мально можливої трансформації початкових речовин в більш токсич ні. Ступінь вказаної трансформації встановлюється за узгодженням з Держкомгідрометом і Міністерством охорони здоров'я .
Розрахунками визначаються разові концентрації, які відно сяться до 20-30-ти хвилинного інтервалу усереднення.
2. РОЗРАХУНОК ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВИКИДАМИ ОДИНОЧНОГО ЖЕРЕЛА.
2.1. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої ре човини (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані (м) від джерела визнача ється за формулою :
(2.1)
де А - коефіцієнт, який залежить від температурної стратифікації атмосфери ;
М - маса шкідливої речовини, яка викидується в атмосферу за одиницю часу, [г/с] ;
Р - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі ;
m i n - коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;
Н - висота джерела викиду над рівнем землі (для наземних дже рел при розрахунках приймається Н =2м);
- безрозмірний коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу міс цевості, у випадку рівної чи слабоперерізаної місцевості з перепадом висот, який не перевищує 50 м на 1 км, =1;
- різниця між температурою викинутої газоповітряної сумі ші Тг та температурою оточуючого, атмосферного повітря Тп;
- витрата газоповітряної суміші, яка визначається за форму лою :
(2.2)
де D - діаметр гирла джерела викиду, [м] ;
- середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, [м/с] .
2.2. Значення коефіцієнту А, яке відповідає несприятливим ме теорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі буде максимальною, приймаєся рівним :
а) 250 - для районів Середньої Азії південніше 40° пн.ш. Бу рятської АРСР та Читинської області ;
б) 200 - для Європейської території: для районів РОФСР півден ніше 50° пн.ш., для решти районів Нижнього Поволжя, Кавказу, Молдавії; для Азіатської території; для Казахстану, Далекого Сходу і решти районів Сибіру і Середньої Азії;
в) 180 - для Європейської території і Уралу від 50 до 52° пн.ш. за виключенням перерахованих вище районів і України;
г) 160 - для Європейської території і Уралу північніше 52° пн.ш. (за виключенням Центру ЕТС), а також для України (для розмі щених на Україні джерел висотою менше 200 м в зоні від 50 до 52° пн.ш. - 180, а південніше 50° пн.ш. - 200).
д) 140 - для Московської, Тульської, Рязанської, Володимирської, Калужської, Івановської областей.
Примітка.
Для інших територій значення коефіцієнта А повинно приймати ся відповідними значеннями коефіцієнту А для районів з по дібними кліматичними умовами.
Значення потужності викиду М [г/с] і витрати, газоповітряної суміші (м3/с) при проектуванні підприємств визначається роз рахунком в технологічній частині проекту або приймається у від повідності з діючими для даного підприємства (процесу) норматива ми. В розрахунку приймаються поєднання М і , які реально мають місце на протязі року при встановлених (звичайних) умовах експлу атації підприємства, при яких досягається максимальне значення
При визначенні значення Т [°С] слід використовувати темпе ратуру навколишнього атмосферного повітря Тв [°С], щр дорівнює середій максимальній температурі зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року по СНиП 2.01.01-82, а температуру газоповіт ряної суміші, що викинута в атмосферу [°С] - по діючих для даного підприємства технологічних нормативах.
Значення безрозмірного коефіцієнту F приймається :
а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аеро золів (пилу, золи і т.п., швидкість впорядкованого осідання яких практично рівна нулю) - 1;
б) для дрібнодисперсних аерозолів (крім вказаних в п.2.5.а) при середньому експлуатаційному коефіцієнті очистки викидів не менше 90% -2; від 75 до 90% -2,5; менше 75% і при відсутності очистки - 3.
2.6. Значення коефіцієнту m і n визначаються в залежності від параметрів
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)
Коефіцієнт m визначається в залежності від f по формулах:
(2.7а)
при f <100;
(2.7б)
при f100;
Для < f < 100 значення коефіцієнту m вираховується при f = .
Коефіцієнт n при f 100 визначається в залежності від по формулах:
n=1 при ; (2.8а)
n=0,532-2,13+3,13 при (2.8б)
n=4,4 при <0,5 (2.8в)
При або коефіцієнт n вираховується по п.2.7.
2.7. Для (або ) і (холодні викиди) при розрахунку замість формули (2.1) використовується формула:
(2.9)
(2.10)
причому n визначається по формулах (2.8а) - (2.8в) при
Аналогічно при f< 100 і < 0,5 або і ум' < 0,5 (випадку гранично малих шкідливих йвидкоотеи вітру) розрахунок См замість (2.1) проводять по формулі:
(2.11)
де
при f < 100, (2.12а)
при (2.12б)
2.8. Відстань хм [м] від джерела викидів, на якому приземна концентрація С [мг/м3] при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення визначається по формулі:
(2.13)
де безрозмірний коефіцієнт d при f < 100 знаходиться по формулах:
при (2.14а)
при (2.14б)
при (2.14в)
При f > 100 або значення d знаходиться по формулах:
d=5,7 при (2.15а)
при (2.15б)
при (2.15в)
2.9. Значення небезпечної швидкості [м/с] на рівні флюгера (звичайно 10м від рівця землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин , у випадку f < 100 визначається по формулах:
при ; (2.16а)
при ; (2.1б)
при > 2. (2.16в)
При 100 або значення вираховується по формулах: при ; (2.17а)
при ; (2.176)
при . (2.17в)
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої ре човини [мг/м3]
при несприятливих метеорологічних умовах і швидкості вітру u [м/с], що відрізняється від небезпечної швидко сті вітру , визначається по формулі:
, (2.18)
де r - безрозмірна величина, що визначається в залежності від співвідношення по формулах:
при ; (2.19а)
при (2.19б)
Відстань від джерела викиду [м], на якій при швидкості вітру u і несприятливих метеорологічних умовах приземна концент рація шкідливих речовин досягає максимального значення [мг/м3], визначається по формулі:
, (2.20)
де р - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення по формулах:
р =3 п ри ; (2.21а)
при 0,25 < 1;(2.216) при > 1 . (2.21в)
2.12. При небезпечній швидкості вітру приземна концентрація шкідливих речовин С [мг/м3] в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях х [м] від джерела викиду визначається по формулі: , (2.22)
де - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення і коефіцієнту F по формулах:
при х/хм < 1 ; (2.23а)
при (2.23б)
при F 1,5 і х/хм > 8; (2.23в)
при F > 1,5 і х/хм > 8. (2.23г)
Для низьких і незначних джерел (висотою Н не більше 10 м) при значеннях х/хм < 1 величина (2.22) замінюється на величину , що визначається в залежності від х/хм і Н по формулі:
при ; (2.24)
2.13. Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмос фері Су [мг/м] на відстані у [M] по перпендикуляру до осі факе лу викиду визначається по формулі:
(2.25)
де - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від швидкості вітру u
[м/с] від співвідношення у/х по значенню аргу менту :
при (2.26а)
приu>5; (2.26б)
по формулі:
(2.27)
2.14. Розрахунок розподілу концентрацій Сz [мг/м3] на різних ви сотах z [м] над підстиляючою поверхнею при х < проводиться по формулі:
(2.28)
(2.28)
Значення , r і вираховуються у відповідності з п.2.1, 2.7, 2.10 і 2.13, а коефіцієнт визначається в залежності від параметрів і по формулах:
(2.29а) при (2.29а)
при (2.30)
(2.31)
(2.32а)
(2.32б)
При. коефіцієнт вираховується по формулі (2.32а), при f=; або < 0,5 відповідно в (2.32а) і (2.32б) використовується або .
2.15. Розрахунки забруднення атмосфери при викидах газоповітря ної суміші з джерела з прямокутним гирлом (шахти) проводяться по формулах, приведених вище, при середній швидкості і значеннях і [м3/с].
Середня швидкість виходу в атмосферу газоповітряної суміші [м./с] визначається по формулі:
(2.33)
(2.33)
де L [м] - довжина гирла;
b [м] - ширина гирла.
Ефективний діаметр [м] визначається по формулі:
(2.34)
Ефективна витрата газоповітряної суміші, яка виходить в атмос феру в одиницю часу, визначається за формулою:
(2.35)
Примітка.
Для джерел з квадратним гирлом (L=b) ефективний діаметр дорівнює довжині сторони квадрату. В решті випадків розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводиться, як для викидів з дже рела із круглим гирлом.
3. РОЗРАХУНОК ЗАБРУДНЕННЯ АТМ0CФЕРИ ВИКИДАМИ ЛІНІЙНОГО ДЖЕРЕЛА.
3.1. При розрахунку розсіювання викидів від лінійного жерела довжиною L найбільша концентрація шкідливої домішки осяга ється у випадку вітру вздовж джерела на відстані хм від проекції його центру на земну поверхню. При розгляді аераційного ков пака як лінійного джерела значення [мг/м3] і відстані хм [м] визначається по формулах:
(3.1)
(3.2)
Тут значення і ,а також відповідні їм значення прий маються рівними максимальній концентрації , відстань хм і не безпечної швидкості для окремого джерела тієїж потужності М з круглим гирлом діаметром і розходом викидуваної газоповітряної суміші . При цьому ефективний діаметр гирла ковпака [м] ви значається по формулі:
(3.3)
де [м3/с] - розхід викинутої а ковпака в одиницю часу газопо вітряної суміші;
[м/с] - середня швидкість виходу з ковпака газоповітряної суміші. Величина визначається по знайденому значенню і формулі (2.35.).
За висоту джерела викиду Н [м] приймається висота над рівнем землі верхнього краю вітровідбивних щитів ковпака або верхнього краю ковпака при відсутності вітровідбивних щитів. Середня швид кість виходу в атмосферу газоповітряної суміші з аераційного ков пака [м/с] визначається експериментальним шляхом або по розра хунку аерації. Маса викинутої в атмосферу в одиницю часу шкід ливої речовини М [г/с] приймається рівно. сумарному викиду з всього ковпака. Величина [°С] приймається такою ж, як для ок ремого джерела викиду.
Безрозмірні коефіцієнти і в (3.1) і (3.2) визначаються в залежності від співвідношення по формулах:
(3.4)
(3.5)
Небезпечна швидкість вітру визначається по формулі:
(3.6)
4. ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВИСОТИ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
4.1. Мінімальна висота окремого джерела викиду (труби) Н [м], при встановлених значеннях М [г/с], [м/с], [м3/с], [м], у ви падку визначається по формулі:
(4.1)
(4.1)
Якщо обрахованому по формулі (4.1) значенню Н відповідає значення , то це значення Н є кінцевим.
Якщо < 2, то необхідно при знайденому значенні визначити величину по формулі (2.8) і послідовним додаванням знайти по і ,..., по і з допо могою формули:
(4.2)
де ni і ni+1- значення безрозмірного коефіцієнта n, визначеного відповідно по значеннях Нi і Нi+1.
Уточнення значення Hi+1 необхідно проводити до того часу, поки два послідовно знайдених значення Нi і Нi+1 практично не будуть відрізнятися один від одного(з точністю до 1м).
і
4.2. При значення Н спочатку розраховується також відпо відно формули 4.1.
Якщо при цьому знайдене значення:
(4.3)
то воно є кінцевим. Якщо; знайдене значення:
(4.4)
то попереднє значення мінімальної висоти викидів (труби) визна чається по формулі:
(4.5)
По знайденому таким чином значенню Н = Нi визначаються на основі формул розділу 2 значення f, vM , встановлюються в пер шому наближенні коефіцієнти m=m1 і n =n1. Якщо то по m1 і n1 визначається друге наближення по Н=Н2 формулі:
(4.6)
В загальному випадку (і+1)-е наближення Ні+1 визначається по формулі:
(4.7)
де ni , mi відповідає Нi, а mi-1, ni-1-Hi-1. Якщо з джерела викидається декілька різних шкідливих речовин, то ва висоту по винно прийматися найбільше із значень Н, які визначені для кожної речовини окремо і для груп речовин із сумуванням шкідливої дії. В окремому випадку, якщо при відсутності фону з труби викидаються дві шкідливі речовини, для першої з яких значення М і F відповід но рівні M1 і F1 , а для другого M2 і F2, то значення H при визначається по викиду першої першої шкідливої речовини, а при – по викиду другої шкідливої речовини.
Примітка.
Уточнення значення Н по формулі (4.2) і (4.7) приводиться доки два послідовно з найдених значень H (Hi і Hi+1) будуть відрізнятися менше ніж на 1 м.
4.3 У випадку викидів зумовлених згорянням палива, при фіксо ваних висоті і діаметрі гирла труби витрата палива Р [т/год], що відповідає СM визначається по формулі: .
(4.8)
де d3 [г/кг] - кількість шкідливої речовини, що викинута в атмо сферу, на одиницю маси палива (в необхідних випадках з врахуван ням пило- і газоочистки);
d4 [м3/кг] - розхід газоповітряної суміші, що виділяється на одиницю маcи палива.
4.4. Для кожного джерела радіус зони впливу розраховується як найбільше з двох відстаней від джерела x1 і x2 , де , а величина x2 визначається як відстань від джерела, починаючи з якого
Примітка.
За одержаними профілями концентрацій вздовж осі факелу знахо дять значеннях 2 графічно. На вертикальній осі відкладається точка 0,05 ГДК, через яку проводиться паралельна горизонтальній осі лінія до перетину з графіком функції С(х) за максимумом. 3 точки перетину опускається перпендикуляр на горизонтальну вісь, одержане значення x=x2. При значення x2 береться рівним нулю.
4.5. При визначенні мінімальної висоти джерел викиду і встанов ленні гранично допустимих викидів концентрації кожної шкідливої речовини в приземному шарі атмосфери С не повинно перевищувати максимальної разової гранично допустимої концентрації даної ре човини в атмосферному повітрі (ГДК), затверджене Міністерством охорони здоров'я :
С < ГДК (4.9)
При наявності в атмосфері декількох (n) шкідливих речовин, що ма ють сумуючу дію, їх безрозмірна сумарна концентрація (g), яка визначається по формулі (1.1), не повинна перевищувати одиниці:
g<1 (4.10)
Для речовин, для яких встановлені тільки середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДК), використовується приблизне спів відношення між максимальними значеннями разових і середньорічних концентрацій і потрібно, щоб
(4.11)
При відсутності нормативів ГДК на їх місці використовується зна чення орієнтовно безпечних рівнів забруднення повітря (ОБРЗП) в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я. Норми кон центрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі для рослинного і тваринного світу, затверджені у встановленому порядку, приймаю ться при розрахунках тільки у випадках, коли вони є більш жорст кими, ніж ГДК, затверджені Міністерством охорони здоров'я (ГОСТ 17.2.3.02-78).
При наявності фонового забруднення атмосфери у співвідно шеннях (4.9) і (4.11) замість С слід приймати С+Сф, де Сф - фоно ва концентрація шкідливої речовини.
Для зон санітарної охорони курортів, місць розміщення вели ких санаторіїв і будинків відпочинку, зон відпочинку міст, а та кож для інших територій з підвищеними вимогами до охорони атмос ферного повітря в формулах (4.9), (4.10) і (1.1) слід ГДК заміни ти на 0,8 ГДК.
При розробці заходів по скороченню викидів, проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств слід передбачати центра лізацію викидів шкідливих речовин шляхом максимального скорочення числа труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ковпаків.
.Збільшення висоти труби для забезпечення розсіювання з метою збереження ГДК в приземному шарі атмосфери допускається тіль ки після повного використання всіх доступних на сучасному рівні технічних засобів по скороченню викидів (в тому числі неорганізо ваних викидів). При цьому використання на енергетичних об'єктах труб висотою більше 250 м, а на інших виробництвах - більше 200 м допускається тільки по узгодженню з органами Держкомгідромету і Міністерства охорони здоров'я при наявності техніко-економічного обгрунтування необхідності їх спорудження і розрахунки забруд нення повітря в зонах впливу споруджуваних об'єктів.
5. РОЗРОБКА НОРМАТИВІВ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ І ТИМЧАСОВО УЗГОДЖЕНИХ ВИКИДІВ ДЛЯ СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ
5.1. Гранично допустимий викидання шкідливих речовин в атмосферу (ГДВ) встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери таким чином, що викиди шкідливих речовин від даного джерела і від сукупності джерел міста або іншого населеного пункту з враху ванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіюван ня шкідливих речовин в атмосферу створюють приземну концентрацію, перевищують їх ГДК для населення, рослинного і тваринного світу (ГОСТ 17.2.3.02-78)
Значення ГДВ встановлюється при розробці відомчих пропози цій по ГДВ, зведених томів "Охорона атмосфери міста і гранично допустимий викид (ГДВ)", підрозділів, що стосуються охорони атмо сфери від забруднення, в розділі "Охорона навколишнього середови ща" різних видів передпроектної і проектної документації на бу дівництво нових і реконструкцію існуючих підприємств (ППД). Вони встановлюються для підприємств, що будуються і для діючих.
Встановлення ГДВ проводиться з використанням методів розра хунку забруднення атмосфери промисловими викидами і з врахуванням перспектив розвитку підприємств, фізико-географічних і кліматич них умов місцевості, розміщення промислових площадок і ділянок існуючої і проектованої житлової забудови, санаторіїв, зон відпо чинку міст, взаємного розміщення промислових площадок і заселених територій.
ГДВ [г/с] встановлюється для умов повної нагрузки техноло гічного і газоочисного обладнання і їх нормальної роботи. ГДВ не повинні перевищуватися в любий 20-хвилинний період часу.
ГДВ встановлюється окремо для кожного джерела викиду, що не в дрібним. Для дрібних джерел доцільне встановлення єдиних ГДВ від їх сукупності, з попереднім об'єднанням групи джерел в більш потужне (з більшими значеннями СМ, ніж у окремих джерел) площинне або умовне точкове джерело. Неорганізовані викиди цілого підпри ємства або окремих ділянок його промплощадки зводяться до площин них джерел або до сукупності умовних точкових джерел.
Поряд з ГДВ для окремих джерел встановлюються ГДВ для під приємців в цілому. При постійності викидів вони знаходяться як сума ГДВ від окремих джерел і груп дрібних джерел. При непостій ності викидів в часі від окремих джерел ГДВ підприємства менше суми ГДВ від окремих джерел і відповідає максимально можливому сумарному викиду від всіх джерел підприємства при нормальній ро боті технологічного і газоочисного обладнення.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо, в тому числі і у випадках врахування сумації шкідливої дії декількох речовин.
При встановленні ГДВ враховуються фонові концентрації Сф. При визначенні ГДВ для діючих підприємств Сф замінюється на Сф' (фонова концентрація, з якої виключений вклад розглядуваного дже рела (підприємства)).
Значення ГДВ [г/с] для окремого джерела з їфуглим гирлом у випадках Сф < ГДВ визначається по формулі:
(5.1)
У випадку або ГДВ визначається по формулі :
(5.2)
(5.2)
Значення ГДВ для джерела з прямокутним гирлом визначається по цих же формулах, але при і (див. п. 2.15.).
Значення ГДВ для випадку викидів від о*фемогсг аераційної ков пака визначається по формулі:
(5.3)
де ГДВ0 знаходиться по формулі (4.1) або (4.2) при і , визначеним по формулі (3.3), (2.35), а Se визначається відповідно п. 3.1.
5.10. При встановленні ГДВ для окремого джерела викиду суміші постійного складу речовин з сумованою шкідливою дією спочатку визначається допоміжне значення сумарного ГДВ - ГДВС, приведеного до викиду однієї з речовин. Для цього в формулах (5.2), (5.3) ви користовуються ГДК даної речовини і сумарний фон Сф, приведений до цієї ж речовини. Після цього з врахуванням складу викидів ви значається ГДВ окремих шкідливих речовин.
5.11. У випадку декількох однакових джерел значення ГДВ для кож ного джерела визначається діленням значення сумарного викиду, встановленого відповідно п.4, на число джерел N.
6. ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ ПІДПРИЄМСТВ
6.1. Розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) 10[M],встановле- ні в Санітарних нормах проектування промислових підприємств,по- винні перевірятися розрахунком забруднення атмосфери у відпо- відності з вимогами ОНД-86 (розділи 2 - 5) з врахуванням перспек- тиви розвитку підприємсва і фактичного забруднення атмосферного повітря.
6.2. Одержані по розрахунку розміри С3З повинні уточнюватися окремо для різних напрямків вітру в залежності від результатів розрахунку забруднення атмосфери і середньорічної рози вітрів району розміщення підприємства по формулі:
(6.1)
де 1[м ]- розрахунковий розмір СЗЗ;
l0 [м] - розрахунковий роз мір ділянки місцевості в даному напрямку, де концентрація шкід ливих речовин (з врахуванням фонової концентрації від інших дже рел) перевищує ГДК;
Р [%] - середньорічна повторюваність напрям ків вітрів румбу, який розглядається;
Р0 [%] - повторність на прямків вітрів одного румбу при круговій розі вітрів. Наприклад, при восьмирумбовій розі вітрів:
(6.2)
Значення l і l0 відраховуються від границі джерел.
Примітка.
1. Значення lо в загальному випадку можуть розраховуватися для вітрів рівних напрямків.
2. Середньорічна роза вітрів, що характеризується значеннями Р для різних румбів, приймається у відповідності до даних "Довідника по клімату", а при відсутності необхідних даних в цьому довіднику уточняються в гідрометеорологічній службі по місцю розміщення підприємства.
11.06.2014 01:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора