Міністерство освіти і науки України
Національний університет „ Львівська політехніка “
Методика
Розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах
підприємств від одного джерела викидів
Методичні вказівки для курсової роботи для студентів інженерного рівня підготовки
Львів 2007
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.1.Дані норми встановлюють методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств. Норми повинні бути дотримані при проектуванні підприємств, а також при нормуванні викидів в атмосферу реконструйованих і діючих підприємств.
1.2.Норми призначені для розрахунку приземних концентрацій в двохметровому (2 метри) шарі над поверхнею землі, а також вертикального розподілу концентрацій.
Ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря характеризується найбільшим розрахованим значенням концентрації, яке відповідає несприятливим метеорологічним умовам, в тому числі небезпечній швидкості вітру. Норми не розповсюджуються на розрахунок концентрацій на далеких
(> 100 км) відстанях від джерел викиду.
1.3.В залежності від висоти Н гирла джерела викиду шкідливої речовини над рівнем земної поверхні вказане джерело відноситься до одного з наступних чотирьох класів:
а) високі джерела, Н 50 м ;
б) джерела середньої висоти, Н =10..50 м ;
в) низькі джерела, Н =2..10 м ;
г) наземні джерела, Н 2 м .
Для джерел всіх вказаних класів в розрахункових формулах довжина (висота) виражена в метрах, час - в секундах, маса шкідливих речовин - в грамах, концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі - в міліграмах на кубічний метр, концентрація шкідливих речовин на виході з джерела - в грамах на кубічний метр.
1.4.При одночасній сумісній присутності в атмосферному повітрі кількох (n) речовин, які володіють згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я, сумуванням шкідливої дії, для кожної групи вказаних речовин односпрямованої шкідливої дії розраховується безрозмірна сумарна концентрація (q) або значення концентрацій (n) шкідливих речовин, які здатні до сумування шкідливої дії, приводяться умовно до значення концентрації С однієї з них.
Безрозмірна концентрація q визначається за формулою :
(1.1)
де [мг/м3] - розрахункові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в одній і тій же точці місцевості;
[мг/м3] - відповідні максимальні разові гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
Приведена концентрація С розраховується за формулою:
(1.2)
де та ГДК - концентрація та ГДК речовини, до якої здійснюється приведення;
та [мг/м3] - концентрації та ГДК інших шкідливих речовин, які входять в розглядувану групу сумації (групу односпрямованої шкідливої дії).
Розрахунок концентрації шкідливих речовин, які здатні повністю чи частково до хімічних перетворень (трансформації) в атмосферному повітрі в більш шкідливі речовини, проводиться по кожній початковій та новоутвореній речовині окремо. При цьому потужність джерел для кожної речовини встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації початкових речовин в більш токсичні. Ступінь вказаної трансформації встановлюється за узгодженням з Держкомгідрометом і Міністерством охорони здоров'я .
Розрахунками визначаються разові концентрації, які відносяться до 20-30-ти хвилинного інтервалу усереднення.
2. РОЗРАХУНОК ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВИКИДАМИ ОДИНОЧНОГО ЖЕРЕЛА.
2.1. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані (м) від джерела визначається за формулою :
(2.1)
де А - коефіцієнт, який залежить від температурної стратифікації атмосфери ;
М - маса шкідливої речовини, яка викидується в атмосферу за одиницю часу, [г/с] ;
Р - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі ;
m i n - коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;
Н - висота джерела викиду над рівнем землі (для наземних джерел при розрахунках приймається Н =2м);
- безрозмірний коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості, у випадку рівної чи слабоперерізаної місцевості з перепадом висот, який не перевищує 50 м на 1 км, =1;
- різниця між температурою викинутої газоповітряної суміші Тг та температурою оточуючого, атмосферного повітря Тп;
- витрата газоповітряної суміші, яка визначається за формулою :
(2.2)
де D - діаметр гирла джерела викиду, [м] ;
- середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, [м/с] .
2.2. Значення коефіцієнту А, яке відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі буде максимальною, приймаєся рівним :
а) 250 - для районів Середньої Азії південніше 40° пн.ш. Бурятської АРСР та Читинської області ;
б) 200 - для Європейської території: для районів РОФСР південніше 50° пн.ш., для решти районів Нижнього Поволжя, Кавказу, Молдавії; для Азіатської території; для Казахстану, Далекого Сходу і решти районів Сибіру і Середньої Азії;
в) 180 - для Європейської території і Уралу від 50 до 52° пн.ш.за виключенням перерахованих вище районів і України;
г) 160 - для Європейської території і Уралу північніше 52° пн.ш.(за виключенням Центру ЕТС), а також для України (для розміщених на Україні джерел висотою менше 200 м в зоні від 50 до52° пн.ш. - 180, а південніше 50° пн.ш. - 200).
д) 140 - для Московської, Тульської, Рязанської, Володимирської,Калужської, Івановської областей.
Примітка.
Для інших територій значення коефіцієнта А повинно прийматися відповідними значеннями коефіцієнту А для районів з подібними кліматичними умовами.
Значення потужності викиду М [г/с] і витрати, газоповітряної суміші (м3/с) при проектуванні підприємств визначається розрахунком в технологічній частині проекту або приймається у відповідності з діючими для даного підприємства (процесу) нормативами. В розрахунку приймаються поєднання М і , які реально мають місце на протязі року при встановлених (звичайних) умовах експлуатації підприємства, при яких досягається максимальне значення
При визначенні значення Т [°С] слід використовувати температуру навколишнього атмосферного повітря Тв [°С], щр дорівнює середій максимальній температурі зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року по СНиП 2.01.01-82, а температуру газоповітряної суміші, що викинута в атмосферу [°С] - по діючих для даного підприємства технологічних нормативах.
Значення безрозмірного коефіцієнту F приймається :
а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилу, золи і т.п., швидкість впорядкованого осідання яких практично рівна нулю) - 1;
б) для дрібнодисперсних аерозолів (крім вказаних в п.2.5.а)при середньому експлуатаційному коефіцієнті очистки викидів неменше 90% -2; від 75 до 90% -2,5; менше 75% і при відсутностіочистки - 3.
2.6. Значення коефіцієнту m і n визначаються в залежності відпараметрів
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)
Коефіцієнт m визначається в залежності від f по формулах:
(2.7а)
при f <100;
(2.7б)
при f100;
Для < f < 100 значення коефіцієнту m вираховується при f = .
Коефіцієнт n при f 100 визначається в залежності від по формулах:
n=1 при ; (2.8а)
n=0,532-2,13+3,13 при (2.8б)
n=4,4 при <0,5 (2.8в)
При або коефіцієнт n вираховується по п.2.7.
2.7. Для (або ) і (холодні викиди) при розрахунку замість формули (2.1) використовується формула:
(2.9)
(2.10)
причому n визначається по формулах (2.8а) - (2.8в) при
Аналогічно при f< 100 і < 0,5 або і ум' < 0,5 (випадку гранично малих шкідливих йвидкоотеи вітру) розрахунок См замість (2.1) проводять по формулі:
(2.11)
де
при f < 100, (2.12а)
при (2.12б)
2.8. Відстань хм [м] від джерела викидів, на якому приземна концентрація С [мг/м3] при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення визначається по формулі:
(2.13)
де безрозмірний коефіцієнт d при f < 100 знаходиться по формулах:
при (2.14а)
при (2.14б)
при (2.14в)
При f > 100 або значення d знаходиться по формулах:
d=5,7 при (2.15а)
при (2.15б)
при (2.15в)
2.9. Значення небезпечної швидкості [м/с] на рівні флюгера(звичайно 10м від рівця землі), при якій досягається найбільшезначення приземної концентрації шкідливих речовин , у випадкуf < 100 визначається по формулах:
при ; (2.16а)
при ; (2.1б)
при > 2. (2.16в)
При 100 або значення вираховується по формулах: при ; (2.17а)
при ; (2.176)
при . (2.17в)
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини [мг/м3]
при несприятливих метеорологічних умовах ішвидкості вітру u [м/с], що відрізняється від небезпечної швидкості вітру , визначається по формулі:
, (2.18)
де r - безрозмірна величина, що визначається в залежності від співвідношення по формулах:
при ; (2.19а)
при (2.19б)
Відстань від джерела викиду [м], на якій при швидкості вітру u і несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення [мг/м3],визначається по формулі:
, (2.20)
де р - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності відспіввідношення по формулах:
р =3 п ри ; (2.21а)
при 0,25 < 1;(2.216) при > 1 . (2.21в)
2.12. При небезпечній швидкості вітру приземна концентраціяшкідливих речовин С [мг/м3] в атмосфері по осі факелу викиду нарізних відстанях х [м] від джерела викиду визначається по формулі:, (2.22)
де - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення і коефіцієнту F по формулах:
при х/хм < 1 ; (2.23а)
при (2.23б)
при F 1,5 і х/хм > 8; (2.23в)
при F > 1,5 і х/хм > 8. (2.23г)
Для низьких і незначних джерел (висотою Н не більше 10 м) при значеннях х/хм < 1 величина (2.22) замінюється на величину , що визначається в залежності від х/хм і Н по формулі:
при ; (2.24)
2.13. Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері Су [мг/м] на відстані у [M] по перпендикуляру до осі факелу викиду визначається по формулі:
(2.25)
де - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від швидкості вітру u
[м/с] від співвідношення у/х по значенню аргументу :
при (2.26а)
приu>5; (2.26б)
по формулі:
(2.27)
2.14. Розрахунок розподілу концентрацій Сz [мг/м3] на різних висотах z [м] над підстиляючою поверхнею при х < проводиться по формулі:
(2.28)
(2.28)
Значення , r і вираховуються у відповідності з п.2.1, 2.7, 2.10 і 2.13, а коефіцієнт визначається в залежності від параметрів і по формулах:
(2.29а)при (2.29а)
при (2.30)
(2.31)
(2.32а)
(2.32б)
При. коефіцієнт вираховується по формулі (2.32а), при f=; або < 0,5 відповідно в (2.32а) і (2.32б) використовується або .
2.15. Розрахунки забруднення атмосфери при викидах газоповітряної суміші з джерела з прямокутним гирлом (шахти) проводяться по формулах, приведених вище, при середній швидкості і значеннях і [м3/с].
Середня швидкість виходу в атмосферу газоповітряної суміші [м./с] визначається по формулі:
(2.33)
(2.33)
де L [м] - довжина гирла;
b [м] - ширина гирла.
Ефективний діаметр [м] визначається по формулі:
(2.34)
Ефективна витрата газоповітряної суміші, яка виходить в атмосферу в одиницю часу, визначається за формулою:
(2.35)
Примітка.
Для джерел з квадратним гирлом (L=b) ефективний діаметр дорівнює довжині сторони квадрату. В решті випадків розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводиться, як для викидів з джерела із круглим гирлом.
3. РОЗРАХУНОК ЗАБРУДНЕННЯ АТМ0CФЕРИ ВИКИДАМИ ЛІНІЙНОГО ДЖЕРЕЛА.
3.1. При розрахунку розсіювання викидів від лінійного жерела довжиною L найбільша концентрація шкідливої домішки осягається у випадку вітру вздовж джерела на відстані хм від проекції його центру на земну поверхню. При розгляді аераційного ковпака як лінійного джерела значення [мг/м3] і відстані хм [м] визначається по формулах:
(3.1)
(3.2)
Тут значення і ,а також відповідні їм значення приймаються рівними максимальній концентрації , відстань хм і небезпечної швидкості для окремого джерела тієїж потужності М з круглим гирлом діаметром і розходом викидуваної газоповітряної суміші . При цьому ефективний діаметр гирла ковпака [м] визначається по формулі:
(3.3)
де [м3/с] - розхід викинутої а ковпака в одиницю часу газоповітряної суміші;
[м/с] - середня швидкість виходу з ковпака газоповітряної суміші. Величина визначається по знайденому значенню і формулі (2.35.).
За висоту джерела викиду Н [м] приймається висота над рівнем землі верхнього краю вітровідбивних щитів ковпака або верхнього краю ковпака при відсутності вітровідбивних щитів. Середня швидкість виходу в атмосферу газоповітряної суміші з аераційного ковпака [м/с] визначається експериментальним шляхом або по розрахунку аерації. Маса викинутої в атмосферу в одиницю часу шкідливої речовини М [г/с] приймається рівно. сумарному викиду з всього ковпака. Величина [°С] приймається такою ж, як для окремого джерела викиду.
Безрозмірні коефіцієнти і в (3.1) і (3.2) визначаються в залежності від співвідношення по формулах:
(3.4)
(3.5)
Небезпечна швидкість вітру визначається по формулі:
(3.6)
4. ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВИСОТИ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
4.1. Мінімальна висота окремого джерела викиду (труби) Н [м], при встановлених значеннях М [г/с], [м/с], [м3/с], [м], у випадку визначається по формулі:
(4.1)
(4.1)
Якщо обрахованому по формулі (4.1) значенню Н відповідає значення , то це значення Н є кінцевим.
Якщо < 2, то необхідно при знайденому значенні визначити величину по формулі (2.8) і послідовним додаванням знайти по і ,..., по і з допомогою формули:
(4.2)
де ni і ni+1- значення безрозмірного коефіцієнта n, визначеного відповідно по значеннях Нi і Нi+1.
Уточнення значення Hi+1 необхідно проводити до того часу, поки два послідовно знайдених значення Нi і Нi+1 практично не будуть відрізнятися один від одного(з точністю до 1м).
і
4.2. При значення Н спочатку розраховується також відповідно формули 4.1.
Якщо при цьому знайдене значення:
(4.3)
то воно є кінцевим. Якщо; знайдене значення:
(4.4)
то попереднє значення мінімальної висоти викидів (труби) визначається по формулі:
(4.5)
По знайденому таким чином значенню Н = Нi визначаються на основі формул розділу 2 значення f, vM , встановлюються в першому наближенні коефіцієнти m=m1 і n =n1. Якщо то по m1 і n1 визначається друге наближення по Н=Н2 формулі:
(4.6)
В загальному випадку (і+1)-е наближення Ні+1 визначається по формулі:
(4.7)
де ni , mi відповідає Нi, а mi-1, ni-1-Hi-1. Якщо з джерела викидається декілька різних шкідливих речовин, то ва висоту повинно прийматися найбільше із значень Н, які визначені для кожної речовини окремо і для груп речовин із сумуванням шкідливої дії. В окремому випадку, якщо при відсутності фону з труби викидаються дві шкідливі речовини, для першої з яких значення М і F відповідно рівні M1 і F1 , а для другого M2 і F2, то значення H при визначається по викиду першої першої шкідливої речовини, а при – по викиду другої шкідливої речовини.
Примітка.
Уточнення значення Н по формулі (4.2) і (4.7) приводиться доки два послідовно з найдених значень H (Hi і Hi+1) будуть відрізнятися менше ніж на 1 м.
4.3 У випадку викидів зумовлених згорянням палива, при фіксованих висоті і діаметрі гирла труби витрата палива Р [т/год], що відповідає СM визначається по формулі: .
(4.8)
де d3 [г/кг] - кількість шкідливої речовини, що викинута в атмосферу, на одиницю маси палива (в необхідних випадках з врахуванням пило- і газоочистки);
d4 [м3/кг] - розхід газоповітряної суміші, що виділяється на одиницю маcи палива.
4.4. Для кожного джерела радіус зони впливу розраховується як найбільше з двох відстаней від джерела x1 і x2 , де , а величина x2 визначається як відстань від джерела, починаючи з якого
Примітка.
За одержаними профілями концентрацій вздовж осі факелу знаходять значеннях 2 графічно. На вертикальній осі відкладається точка 0,05 ГДК, через яку проводиться паралельна горизонтальній осі лінія до перетину з графіком функції С(х) за максимумом. 3 точки перетину опускається перпендикуляр на горизонтальну вісь, одержане значення x=x2. При значення x2 береться рівним нулю.
4.5. При визначенні мінімальної висоти джерел викиду і встановленні гранично допустимих викидів концентрації кожної шкідливоїречовини в приземному шарі атмосфери С не повинно перевищуватимаксимальної разової гранично допустимої концентрації даної речовини в атмосферному повітрі (ГДК), затверджене Міністерствомохорони здоров'я :
С < ГДК (4.9)
При наявності в атмосфері декількох (n) шкідливих речовин, що мають сумуючу дію, їх безрозмірна сумарна концентрація (g), яка визначається по формулі (1.1), не повинна перевищувати одиниці:
g<1 (4.10)
Для речовин, для яких встановлені тільки середньодобові граничнодопустимі концентрації (ГДК), використовується приблизне співвідношення між максимальними значеннями разових і середньорічнихконцентрацій і потрібно, щоб
(4.11)
При відсутності нормативів ГДК на їх місці використовується значення орієнтовно безпечних рівнів забруднення повітря (ОБРЗП) в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я. Норми концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі для рослинного і тваринного світу, затверджені у встановленому порядку, приймаються при розрахунках тільки у випадках, коли вони є більш жорсткими, ніж ГДК, затверджені Міністерством охорони здоров'я (ГОСТ 17.2.3.02-78).
При наявності фонового забруднення атмосфери у співвідношеннях (4.9) і (4.11) замість С слід приймати С+Сф, де Сф - фонова концентрація шкідливої речовини.
Для зон санітарної охорони курортів, місць розміщення великих санаторіїв і будинків відпочинку, зон відпочинку міст, а також для інших територій з підвищеними вимогами до охорони атмосферного повітря в формулах (4.9), (4.10) і (1.1) слід ГДК замінити на 0,8 ГДК.
При розробці заходів по скороченню викидів, проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств слід передбачати централізацію викидів шкідливих речовин шляхом максимального скорочення числа труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ковпаків.
.Збільшення висоти труби для забезпечення розсіювання з метою збереження ГДК в приземному шарі атмосфери допускається тільки після повного використання всіх доступних на сучасному рівні технічних засобів по скороченню викидів (в тому числі неорганізованих викидів). При цьому використання на енергетичних об'єктах труб висотою більше 250 м, а на інших виробництвах - більше 200 м допускається тільки по узгодженню з органами Держкомгідромету і Міністерства охорони здоров'я при наявності техніко-економічного обгрунтування необхідності їх спорудження і розрахунки забруднення повітря в зонах впливу споруджуваних об'єктів.
5. РОЗРОБКА НОРМАТИВІВ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ І ТИМЧАСОВО УЗГОДЖЕНИХ ВИКИДІВ ДЛЯ СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ
5.1. Гранично допустимий викидання шкідливих речовин в атмосферу (ГДВ) встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери таким чином, що викиди шкідливих речовин від даного джерела і від сукупності джерел міста або іншого населеного пункту з врахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосферу створюють приземну концентрацію, перевищують їх ГДК для населення, рослинного і тваринного світу (ГОСТ 17.2.3.02-78)
Значення ГДВ встановлюється при розробці відомчих пропозицій по ГДВ, зведених томів "Охорона атмосфери міста і гранично допустимий викид (ГДВ)", підрозділів, що стосуються охорони атмосфери від забруднення, в розділі "Охорона навколишнього середовища" різних видів передпроектної і проектної документації на будівництво нових і реконструкцію існуючих підприємств (ППД). Вони встановлюються для підприємств, що будуються і для діючих.
Встановлення ГДВ проводиться з використанням методів розрахунку забруднення атмосфери промисловими викидами і з врахуванням перспектив розвитку підприємств, фізико-географічних і кліматичних умов місцевості, розміщення промислових площадок і ділянок існуючої і проектованої житлової забудови, санаторіїв, зон відпочинку міст, взаємного розміщення промислових площадок і заселених територій.
ГДВ [г/с] встановлюється для умов повної нагрузки технологічного і газоочисного обладнання і їх нормальної роботи. ГДВ не повинні перевищуватися в любий 20-хвилинний період часу.
ГДВ встановлюється окремо для кожного джерела викиду, що не в дрібним. Для дрібних джерел доцільне встановлення єдиних ГДВ від їх сукупності, з попереднім об'єднанням групи джерел в більш потужне (з більшими значеннями СМ, ніж у окремих джерел) площинне або умовне точкове джерело. Неорганізовані викиди цілого підприємства або окремих ділянок його промплощадки зводяться до площинних джерел або до сукупності умовних точкових джерел.
Поряд з ГДВ для окремих джерел встановлюються ГДВ для підприємців в цілому. При постійності викидів вони знаходяться як сума ГДВ від окремих джерел і груп дрібних джерел. При непостійності викидів в часі від окремих джерел ГДВ підприємства менше суми ГДВ від окремих джерел і відповідає максимально можливому сумарному викиду від всіх джерел підприємства при нормальній роботі технологічного і газоочисного обладнення.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо, в тому числі і у випадках врахування сумації шкідливої дії декількох речовин.
При встановленні ГДВ враховуються фонові концентрації Сф. При визначенні ГДВ для діючих підприємств Сф замінюється на Сф' (фонова концентрація, з якої виключений вклад розглядуваного джерела (підприємства)).
Значення ГДВ [г/с] для окремого джерела з їфуглим гирлом у випадках Сф < ГДВ визначається по формулі:
(5.1)
У випадку або ГДВ визначається по формулі :
(5.2)
(5.2)
Значення ГДВ для джерела з прямокутним гирлом визначається по цих же формулах, але при і (див. п. 2.15.).
Значення ГДВ для випадку викидів від о*фемогсг аераційної ковпака визначається по формулі:
(5.3)
де ГДВ0 знаходиться по формулі (4.1) або (4.2) при і , визначеним по формулі (3.3), (2.35), а Se визначається відповідно п. 3.1.
5.10. При встановленні ГДВ для окремого джерела викиду суміші постійного складу речовин з сумованою шкідливою дією спочатку визначається допоміжне значення сумарного ГДВ - ГДВС, приведеного до викиду однієї з речовин. Для цього в формулах (5.2), (5.3) використовуються ГДК даної речовини і сумарний фон Сф, приведений до цієї ж речовини. Після цього з врахуванням складу викидів визначається ГДВ окремих шкідливих речовин.
5.11. У випадку декількох однакових джерел значення ГДВ для кожного джерела визначається діленням значення сумарного викиду, встановленого відповідно п.4, на число джерел N.
6. ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ ПІДПРИЄМСТВ
6.1. Розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) 10[M],встановле-ні в Санітарних нормах проектування промислових підприємств,по-винні перевірятися розрахунком забруднення атмосфери у відпо-відності з вимогами ОНД-86 (розділи 2 - 5) з врахуванням перспек-тиви розвитку підприємсва і фактичного забруднення атмосферногоповітря.
6.2. Одержані по розрахунку розміри С3З повинні уточнюватисяокремо для різних напрямків вітру в залежності від результатіврозрахунку забруднення атмосфери і середньорічної рози вітріврайону розміщення підприємства по формулі:
(6.1)
де 1[м ]- розрахунковий розмір СЗЗ;
l0 [м] - розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямку, де концентрація шкідливих речовин (з врахуванням фонової концентрації від інших джерел) перевищує ГДК;
Р [%] - середньорічна повторюваність напрямків вітрів румбу, який розглядається;
Р0 [%] - повторність напрямків вітрів одного румбу при круговій розі вітрів. Наприклад, при восьмирумбовій розі вітрів:
(6.2)
Значення l і l0 відраховуються від границі джерел.
Примітка.
1. Значення lо в загальному випадку можуть розраховуватися для вітрів рівних напрямків.
2. Середньорічна роза вітрів, що характеризується значеннями Р для різних румбів, приймається у відповідності до даних "Довідника по клімату", а при відсутності необхідних даних в цьому довіднику уточняються в гідрометеорологічній службі по місцю розміщення підприємства.