Анатомія №4

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Ужгородський національний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Модульний контроль
Предмет:
Анатомія

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

СТЕГНОВА АРТЕРІЯ, A. FEMORALIS Топографія. Стегнова артерія є безпосереднім продовженням зов-нішньої клубової артерії. Межею між ними є край пахвинної зв'язки. Вона виходить на стегно через су-динну лакуну і лежить у стегновому трикутнику. Латерально від артерії лежить стегновий нерв, медіально-стегнова вена (рис. 103). Тут під пахвинною зв'язкою на стегновій артерії прощупується пульс. На стегні артерія йде спочатку по sulcus iliopectineus, потім по sulcus femoralis і входить у привідний канал, через який проникає в під-колінну ямку. Тут вона має назву підколінної артерії. Найбільшою гілкою стегнової артерії є глибока артерія стегна. Глибока стегнова артерія, a. pro-funda femorisмає майже такий діа-метр (5-7 мм), як і стегнова артерія. Вона відходить на 4-5 см нижче пах-винної зв'язки, йде вниз та назад, роз-ташовуючись латерально від стегно-вої артерії і є головною судиною, яка постачає кров'ю стегно. її короткий стовбур розділяється на такі гілки: ■ a. circumflexa femoris medialis, присередня огинальна артерія стегна, прямує медіально і ді-литься на глибоку (r. profundus), висхідну (r. ascendens) та поперечну (r. transversus) гілки, які забезпечують кров'ю м'язи стегна і кульшовий суглоб, анас-томозуючи із затульною та ниж-ньою сідничною артеріями; ■ a. circumflexa femoris lateralis, бічна огинальна артерія стегна, йде латерально і ділиться на вис-хідну (r. ascendens) та низхідну (r. descendens) гілки. Висхідна гілка анастомозує із сідничними артеріями ■ аа. perforantes, пронизні артерії, їх 3-4, вони досить великі, про-низують сухожилки привідних м'язів і проходять на задню по-верхню стегна, де постачають кров'ю м'язи стегна і стегнову кістку. Потім опускаються в ді-лянку колінного суглоба і ши-роко анастомозують з гілками підколінної артерії. Пронизні ар-терії мають важливе значення в розвитку обхідного кровообігу. Інші гілки. Крім глибокої артерії стегна, стегнова артерія віддає такі гілки значно меншого діаметра: ■ a. epigastrica superficialis, по-верхнева надчеревна артерія, відходить під пахвинною зв'яз-кою і йде вгору до шкіри та м'язів живота; ■ a. circumflexa ilium superficialis, поверхнева огинальна артерія клубової кістки, відходить під пахвинною зв'язкою; прямує латерально уздовж зв'язки і постачає кров'ю прилеглі шкіру, фасції та м'язи; ■ аа. pudendae externae (super-ficialis et profunda), зовнішні соромітні артерії, представля-ють собою декілька гілок, які йдуть до калитки (або до вели-ких соромітних губ); ■ a. descendens genus, низхідна колінна артерія, відходить у привідному каналі, пронизує lamina vastoadductoria (разом з n. saphenus) і спускається до колінного суглоба. її гілки бе-руть участь в утворенні арте-ріальної сітки навколо колін-ного суглоба. ПІДКОЛІННА АРТЕРІЯ, A. POPLITEAТопографія. Підколінна артерія є безпосереднім продовженням стегнової артерії, вона проходить глибоко в підколінній ямці разом з однойменною веною, яка лежить більш поверхнево і латерально від неї. Спускаючись на гомілку, підколінна артерія проникає в гомілково-підколінний канал. У верхньому відділі каналу вона ділиться на дві кінцеві гілки — передню та задню : великогомілкові артерії. Гілки. Підколінна артерія дає п'ять колінних артерій (рис. 104): ■ аа. superiores medialis et lateralis genus, верхні колінні артерії (медіальна та латеральна), від-ходять на рівні верхніх країв медіального і латерального ви-ростків стегна. Огинаючи ви-ростки з відповідного боку, вони переходять на передню поверхню колінного суглоба і беруть участь в утворенні суглобової колінної сітки; ■ a. media genus, середня колінна артерія, пронизує задню стінку капсули колінного суглоба і розгалужується у схрещених зв'язках; ■ аа. inferiores medialis et lateralis genus, нижні (медіальна і латеральна) колінні артерії, відходять на рівні нижніх країв медіального та латерального ви-ростків стегна і, огинаючи їх з відповідного боку, беруть участь в утворенні суглобової колінної сітки. ПЕРЕДНЯ ВЕЛИКОГОМІЛКОВА АРТЕРІЯ, A. TIBIALIS ANTERIORТопографія. Передня велико-гомілкова артерія починається від підколінної артерії і виходить з го-мілково-підколінного каналу через його передній отвір у міжкістковій перетинці гомілки. На передній поверхні гомілки вона спускається вниз по міжкістковій перетинці разом з глибоким малогомілковим нервом (рис. 105). В ділянці надп'ятково-гомілкового суглоба артерія виходить з-під сухожилків і лежить поверхнево. Потім ар-теріальний стовбур продовжується на тил стопи під назвою тильної ар-терії стопи. Гілки. Передня великогомілкова артерія, крім численних м'язових гілок, віддає такі: ■ a. recurrens tibialis posterior, поворотна задня великогомілкова артерія, відходить на задній поверхні гомілки і йде вгору до суглобової сітки коліна; ■ a. reccurens tibialis anterior, по-воротна передня великогомілкова артерія, відходить на передній поверхні гомілки, йде вгору і бере участь в утворенні суглобової сітки коліна; ■ аа. malleolares anteriores (medi alis et lateralis), передні кісточ кові артерії (медіальна та ла теральна), йдуть до відповідних кісточок і беруть участь в утво ренні медіальної та латеральної кісточкових сіток. ТИЛЬНА АРТЕРІЯ СТОПИ, A. DORSALIS PEDISТопографія. Тильна артерія стопи є безпосереднім продовжен-ням передньої великогомілкової артерії (рис. 106). Вона лежить між сухожилками довгого м'яза-роз-гинача великого пальця і довгого м'яза-розгинача пальців. Тут можна прощупувати пульс для оцінки прохідності артеріальних судин гомілки. На рівні першого міжплес-нового проміжку тильна артерія стопи ділиться на свої кінцеві гілки — глибоку підошвову артерію і першу тильну плеснову артерії. Гілки. Від тильної артерії стопи відходять такі гілки: ■ аа. tarsales (mediales et lateralis), заплеснові артерії (медіальні і латеральна), йдуть до відповід-них країв стопи; ■ a. arcuata, дугоподібна артерія, відходить на рівні основ плес-нових кісток, йде в латеральний бік, де анастомозує з латеральною заплесновою артерією. Від дуги, яка при цьому утворюється, відходять вперед тильні плеснові артерії, аа. metatarsales dorsales (II-V), які розділяються на тильні пальцеві артерії. аа. digitales dorsales; І тильна плеснова артерія є безпосереднім продовженням тильної артерії стопи, вона розділяється на три аа. digitales dorsales — до обох сторін великого пальця і медіальної сторони II пальця; ■ a. plantaris profunda, глибока підоймова артерія, є однією з кінцевих гілок тильної артерії сто-пи. В ділянці 1-го міжплеснового проміжку вона пронизує м'язи і виходить на підошвову поверхню стопи, де з'єднується з латеральною підошвовою артерією та утворює підошвову дугу, arcus plantaris ЗАДНЯ ВЕЛИКОГОМІЛКОВА АРТЕРІЯ, A. TIBIALIS POSTERIORТопографія. Задня великого-мілкова артерія більша, ніж передня, за своїм напрямком вона є продовженням підколінної артерії (рис. 104). Разом з великогомілковим нервом артерія спускається вниз у canalis cruropopliteus, де розташовується на глибоких м'язах гомілки і прикривається ззаду кам-балоподібним м'язом. В нижній половині гомілки вона виходить з каналу, лягає медіально від ахілового сухожилка і розміщується поверхнево під шкірою та фасцією. В цьому місці на задній великого-мілковій артерії можна прощупати пульс. Потім вона огинає ззаду медіальну кісточку, проходить під retinaculum flexorum і проникає на підошвову поверхню стопи, де ді-литься на латеральну та медіальну підошвові артерії. Гілки. Уздовж всієї задньої ве-ликогомілкової артерії відходять м'язові гілки. В ділянці надп'ятко-вогомілкового суглоба є медіальні кісточкові (rr. malleolares mediates) і п'яткові гілки (rr. calcanei). Найбільшою її гілкою є малогоміл-кова артерія. Малогомілкова артерія, а. peronea, представляє собою досить велику гілку, яка відходить у вер-хньому відділі гомілки. Від місця свого початку малогомілкова артерія відхиляється латерально і розташовується на малогомілковій кістці під довгим м'язом-згиначем великого пальця. Потім вона спускається вертикально вниз до п'яткової кістки, де закінчується у п'ятковій сітці, rete calcaneum. В ділянці латеральної кісточки від неї відходять rr. malleolares laterales, які беруть участь в утворенні латеральної кісточкової сітки. На рівні надп'ятково-гомілкового суглоба малогомілкова артерія віддає пронизну гілку, r. perforans, яка проходить через міжкісткову пере-тинку й анастомозує з гілками пе-редньої великогомілкової артерії. ПІДОШВОВІ АРТЕРІЇ, АА. PLANTARESВнаслідок поділу задньої вели-когомілкової артерії утворюються дві підошвові артерії — латеральна і медіальна (рис. 107). Латеральна підошвова артерія, a. plantaris lateralis, більша, йде косо в латеральному напрямку і лягає в sulcus plantaris lateralis. Нарівні основи V плеснової кістки і I-го міжплеснового проміжку вона завертає медіально і з'єднується з r. plantaris profundus від тильної артерії стопи. Так утворюється пі-дошвова дуга, arcus plantaris, яка розташовується на основах плес-нових кісток. Від дуги відходять чотири підошвові плеснові артерії, aa. metatarsales plantares, які в міжкісткових проміжках за до-помогою пронизних гілок (rr. perforantes) з'єднуються з одноймен-ними тильними артеріями. Підошвові плеснові артерії переходять в загальні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares communes), які розділяються на власні пальцеві підошвові артерії, aa. digitales plantares propriae. Останні проходять по краях пальців. Медіальна підошвова артерія, a. plantaris medialis, значно менша від латеральної, проходить в sulcus plantaris medialis до основи вели-кого пальця, де анастомозує з ла-теральною підошвовою артерією. Таким чином, крім анастомозів у вертикальному напрямку (за допо-могою пронизних гілок), підошвова дуга має анастомози і в горизон-тальній площині.
Антиботан аватар за замовчуванням

14.06.2014 09:06-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!