Анатомія №4. Модульний контроль з Анатомія. Робота № 526465

Перехід до торгівельного партнера Binance

Анатомія №4

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Ужгородський національний університет

Інститут:

Факультет:

Медичний факультет

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Модульний контроль

Предмет:

Анатомія

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ Від опуклої частини аорти по-чинаються три великі стовбури, які забезпечують кровопостачання ор-ганів голови, шиї та верхніх кінцівок: 1) truncus brachiocephalicus, плечоголовний стовбур (довж. 3-4 см), йде вгору і вправо попереду від трахеї. Позаду правого груднино-ключичного суглоба він ділиться на праву загальну сонну артерію, a. carotis communis dextra, і праву підключичну артерію, a. subclavia dextra; 2) a. carotis communis sinistra, ліва загальна сонна артерія, прямує вгору і вліво, спочатку розташо-вується попереду від трахеї, а потім виходить у ділянку шиї і лежить збоку від трахеї; 3) a. subclavia sinistra, ліва під-ключична артерія, йде вгору і вліво, виходить у ділянку шиї, а потім продовжується на верхню кінцівку ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ, A. CAROTIS COMMUNIS Топографія. Справа загальна сонна артерія починається від пле-чоголовного стовбура, зліва від дуги аорти. З грудної порожнини вона ви-ходить через apertura thoracis supe-rior у ділянку шиї, де розташовуєть-ся збоку від трахеї та стравоходу у судинно-нервовому пучку. У цьому пучку латерально і більш поверхнево від артерії лежить внутрішня яремна вена, а між веною та артерією — блу-каючий нерв. Загальна сонна артеріяна рівні верхнього краю щитоподіб-ного хряща ділиться на зовнішню та внутрішню сонні артерії. ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, A. CAROTIS EXTERNA Топографія. Зовнішня сонна артерія йде вгору і медіально, пролягаючи під заднім черевцем двочеревцевого м'яза і шийнопід'я-зиковим м'язом. Потім вона входить у привушну залозу, де на рівні шийки нижньої щелепи ділиться на свої кінцеві гілки. Гілки, які відхо-дять від зовнішньої сонної артерії, поділяють на три групи: передню, середню і задню (рис. 89). Передня група Верхня щитоподібна артерія, a. thyroidea superior, спочатку ут-ворює дугу, потім повертає вниз і прямує до щитоподібної залози. Крім щитоподібної залози, артеріяпостачає кров'ю гортань, даючи їй a. laryngea superior. Ця артерія разом з однойменним нервом проходить через щито-під'язикову мембрану і розгалужується у стінках органа. Невеликі гілочки верхньої щитоподібної артерії йдуть до під'язикової кістки і груднинно-ключично-соскоподібного м'яза (r. sternocleidomastoideus). Язикова артерія, a. lingualis, відходить на рівні великих рогів під'язикової кістки. Проходить на шиї в ділянці язикового трикутника (Пирогова) під m. hyoglossus. Кінцевий відділ артерії, a. profunda linguae, лежить у товщі язика, відда-ючи тільки до його спинки rr. dor-sales linguae. Проходячи в ділянці піднижньощелепного трикутника, язикова артерія віддає гілку до під'язикової залози, a. sublingualis. Лицева артерія, a. facialis, по-чинається вище від язикової, спо-чатку лежить поряд з нею, а потім проникає у піднижньощелепну за-лозу і віддає їй залозисті гілки, rr. glandulares. Звиваючись, лицева артерія перегинається через край нижньої щелепи і виходить на об-личчя. Тут вона розташовується по переду від m. masseter і прямує косо вгору до медіального кута ока. Лицева артерія віддає такі гілки: ■ a. palatina ascendens, висхідна піднебінна артерія, йде до м'якого піднебіння і піднебінного мигдалика; ■ a. submentalis, підпідборідна артерія, прямує до ділянки під-боріддя; ■ aa. labiales superior et inferior. верхня і нижня губні артерії постачають кров'ю губи; ■ a. angularis, кутова артерія, яв ляє собою кінцевий відділ лице вої артерії, яка розгалужується у медіальному куті ока. Ця артерія анастомозує з гілками очної ар терії (a. ophthalmica). Задня група Потилична артерія, a. occipitalis, йде назад і вгору уздовж заднього черевця двочеревцевого м'яза, і потім по однойменній борозні со-скоподібного відростка потрапляє у потиличну ділянку. Гілки потилич-ної артерії постачають кров'ю шкіру і м'язи потилиці, вушну раковину. соскоподібний відросток і тверду мозкову оболонку в ділянці задньої черепної ямки. Задня вушна артерія, a. auricu-laris posterior, йде назад і вгору позаду вушної раковини. Своїми гілками вона приносить кров до вушної раковини, шкіри в ділянці соскоподібного відростка і потилиці, а також до слизової оболонки барабанної порожнини (a. stylo-mastoidea). Середня група Висхідна глоткова артерія, а. pharyngea ascendens, невелика, йде по бічній стінці глотки і віддає гілки до глотки, м'якого піднебіння, піднебінного мигдалика, барабанної порожнини (a. tympanica inferior), твердої мозкової оболони задньої черепної ямки (a. meningea posterior). Кінцеві гілкі Поверхнева скронева артерія, a. temporalis superficialis, є однією з кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії. Вона йде вгору спочатку у товщі привушної залози, потім під фасцією і шкірою. Поверхнева скро-нева артерія ділиться на лобову гіл-v. r. frontalis і тім'яну, r. parietalis. Ці гілки забезпечують кров'ю шківу, м'язи і фасції відповідних ділянок. Крім того, поверхнева скронева артерія постачає кров привушній залозі (r. parotidei), шкірі та м'язам обличчя, до яких прямує поперечна артерія лиця, a. transversa faciei, вушній раковині й зовнішньому слуховому ходу, виличній кістці та скроневому м'язу. Верхньощелепна артерія, а. maxillaris, є другою, більшою кін-цевою гілкою зовнішньої сонної артерії. Вона проходить медіально від гілки нижньої щелепи. Від місця свого початку артерія йде вгору і вперед, проходить спочатку у підскроневу, а потім — у крилопід-небінну ямку, де розгалужується на свої кінцеві гілки. Стовбур вер-хньощелепної артерії поділяють на З відділи: перший розташований позаду шийки нижньої щелепи, другий — в підскроневій ямці і третій — в крилопіднебінній ямці. Артерія віддає численні гілки, від-повідно трьом її відділам. Від першого відділу верхньоще-лепної артерії (на рівні шийки ниж-ньої щелепи) відходять такі гілки: ■ a. alveolaris inferior, нижня ко-міркова артерія, проходить у ка- налі нижньої щелепи, постачає кров нижнім зубам, яснам, а її кінцева гілка (a. mentalis) вихо-дить через підборідний отвір до м'язів і шкіри підборіддя і ниж-ньої губи; ■ a. auricularis profunda, глибока вушна артерія, постачає кров скронево-нижньощелепному суглобу, зовнішньому слухово му ходу і барабанній перетинці; ■ a. meningea media, середня обо лонка артерія, входить у порож нину черепа через остистий от вір і розгалужується у твердій мозковій оболоні середньої че репної ямки; це найбільша ар терія твердої мозкової оболони, від неї відходить також верхня барабанна артерія, a. tympanica superior; ■ a. tympanica anterior, перед ня барабанна артерія, через кам'янисто-барабанну щілину скроневої кістки проходить до слизової оболонки барабанної порожнини. Від другого відділу верхньоще-лепної артерії (в підскроневій ямці) відходять: ■ a. alveolaris superior posterior, задня верхня коміркова артерія, її гілки проходять через однойменні отвори горба верхньої щелепи до великих кутніх зубів і слизової оболонки верхньощелепної пазухи; ■ м'язові гілки до жувальних м'язів і щічного м'яза. Від третього відділу верхньоще-лепної артерії (в крило-піднебінній ямці) відходять 3 кінцеві гілки: a. infraorbitalis, підочноямкова артерія, проходить в очну ямку через нижню очноямкову щілину, йде по sulcus і canalis infraorbitalis і через canalis infraorbitalis виходить на лице, де роз-галужується в шкірі і м'язах вер-хньої губи, щоки, носа і нижньої повіки, анастомозуючи з гілками лицевої артерії; в підочноям-ковому каналі від неї відходять передні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) до верхніх зубів і ясен; ■ a. sphenopalatine, клино-піднебінна артерія, проникає у по рожнину носа через одноймен ний отвір і постачає кров сли зовій оболонці; ■ a. palatina descendens, низхідна піднебінна артерія, проходить вниз через великий піднебінний канал і постачає кров'ю тверде та м'яке піднебіння; від неї відхо дить також артерія крилоподіб ного каналу (a. canalis pterygoi dei) до верхньої частини глотки і слухової труби. ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, A. CAROTIS INTERNA Топографія. Внутрішня сонна артерія починається від загальної сонної. Спочатку вона лежить ла-терально від зовнішньої сонної ар-терії, потім йде медіально від неї і розташовується попереду попе-речних відростків шийних хребців, збоку від глотки. Потім артерія проходить у порожнину черепа через сонний канал вискової кістки, прямуючи в ньому спочатку вгору, а потім — вперед і медіально. Вий-шовши з каналу, вона лягає в sulcus caroticus клиноподібної кістки і проникає у печеристу пазуху. Тут внутрішня сонна артерія утворює S-подібний згин (сифон), а потім виходить з пазухи, проникає через тверду мозкову оболонку і розгалу-жується на кінцеві гілки (рис. 90). Поділ на частини. В залежності від розташування внутрішня сонна артерія має такі частини: 1) pars cervicalis, шийна час тина, тягнеться від початку до вхо ду у сонний канал. Ця частина гілок не дає; 2) pars petrosa, кам'яниста частина, проходить у сонному ка-налі і віддає тонкі гілочки у бара-банну порожнину; 3) pars cavernosa, печериста частина, лежить у sinus cavernosus, тут артерія омивається кров'ю та вкрита ендотелієм ззовні; 4) pars cerebralis, мозкова час-тина, представляє собою кінцевий відділ, який розгалужується на гілки. Практичні зауваження Стенози і непрохідність внутрішніх сонних артерій, які виникають внаслідок атеросклерозу, сприяють ішемії головного мозку та очей. При цьому з'являються симптоми судинної мозкової недостатності і порушення зору. Най- частіше ураження внутрішньої сон-ної артерії локалізуються у шийній частині, особливо біля її початку. Гілки внутрішньої сонної артерії Найбільшими гілками внутріш-ньої сонної артерії є очна, передня та задня мозкові, задня сполучна та передня артерія судинного спле-тення. Очна артерія, a. ophthalmica, потрапляє в очну ямку через зоро- вий канал і розташовується спочатку під зоровим нервом, а потім над ним (рис. 91). В очній ямці артерія дає такі гілки: ■ a. centralis retinae, центральна артерія сітківки, проходить у товщі зорового нерва. По нерву вона прямує до сітківки, входячи в очне яблуко в ділянці диска зорового нерва. її розгалуження у сітківці можна розглянути за допомогою офтальмоскопа. Ар-терії сітківки зазнають змін при багатьох захворюваннях (гіпер-тонія, діабет та ін.), тому їх до-слідження має важливе діагнос-тичне значення; aa. ciliares posteriores, задні війкові артерії, поділяються на короткі та довгі. Вони йдуть уздовж зорового нерва і, проходячи через склеру, розгалужуються у судинній оболонці очного яблука; аа. ciliares anteriores, передні війкові артерії, входять у очне яблуко в його передніх відділах і забезпечують кров'ю склеру та кон'юнктиву; a. lacrimalis, сльозова артерія, йде в латеральний бік до слізної залози; її кінцевими гілками є бічні повікові артерії (aa. palpe-brales laterales); аа. ethmoidales (anteriores et posteriores), передні та задні решітчасті артерії, проходять через відповідні отвори до слизо-вої оболонки комірок решітчастої кістки і носової порожнини; від передньої решітчастої артерії відходить передня оболонна гілка (r. meningeus anterior); a. supraorbitalis, надочноямкова артерія, виходить через одной- менну вирізку (або отвір) в ділянку лоба, де і розгалужується; ■ a. supratrochlearis, надблокова артерія, виходить з очної ямки через лобову вирізку і розгалужується в м'язах і шкірі лоба. Крім того, очна артерія дає гілки до м'язів очного яблука, до верхньої та нижньої повік (aa. palpebrales mediales), до носа (a. dorsalis nasi). Остання анастомозує з a. angularis із лицевої артерії. Передня мозкова артерія, a. cer-ebri anterior, від місця свого почат-ку йде медіально, потім завертає назад і проходить над мозолистим тілом по медіальній поверхні півкуль (рис. 92). Права та ліва передні мозкові артерії на основі мозку з'єднані коротким анастомозом (a. communicans anterior, передня сполучна артерія). Середня мозкова артерія, a. cerebri media, є найбільшою гілкою внутрішньої сонної артерії. Вона розгалужується у латеральній бо-розні півкулі, даючи численні зви-висті гілки. Задня сполучна артерія, r. com-municans posterior, йде від внут-рішньої сонної назад і з'єднується із задньою мозковою артерією із системи основної артерії (a. basila-ris) (рис. 92). Передня артерія судинного сплетіння, a. choroidea anterior. відходить від внутрішньої сонної артерії і по ходу зорового тракту йде назад в ділянку латеральної борозни півкулі, де проникає у нижній ріг бічного шлуночка й утворює судинні сплетення бічного та третього шлуночків (plexus choroideus).

Модульний контроль Анатомія

stefaniv.a

14.06.2014 09:06-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись