Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Анатомія №4
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Ужгородський національний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Модульний контроль
Предмет:
Анатомія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS THORACICA AORTAE
Топографія. Грудна частина аорти є продовженням дуги аорти, вона розташована у задньому сере-достінні і йде уздовж хребта. Разом з аортою тут розміщений стравохід, по відношенню до якого аорта у верхньому відділі середостіння ле-жить зліва, а у нижньому — позаду від нього. Через hiatus aorticus діафрагми аорта проходить у черевну порожнину. Уздовж аорти розта-шовуються грудна протока (справа), непарна та півнепарна вени, лівий симпатичний стовбур. Гілки грудної частини аорти поділяють на парієтальні та вісцеральні (рис. 88). Парієтальні гілки. До них належать задні міжреброві і верхні діафрагмові артерії: ■ аа. intercostales posteriores, задні міжреброві артерії (10 пар), йдуть у ІII-ХІ міжребрових проміжках. Нижче XII ребра розта-шовується підреброва артерія, a. subcostalis. Праві артерії довші від лівих і проходять попереду від хребта. У міжребрових проміжках артерії йдуть спочатку під плеврою, потім між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м'язами по sulcus costae, яка розташована на нижньому краї кожного ребра. Прямуючи вперед, задні міжреброві артерії анастомозують із передніми міжребровими артеріями, які є гілками внутрішньої грудної артерії. Міжреброві артерії постачають кров'ю стінки грудноїпорожнини і живота. Кожна задня міжреброва артерія біля свого початку віддає дорсальну гілку, r. dorsalis, яка прямує в ділянку спини і забезпечує тут кров'ю м'язи та шкіру спини, а також спинний мозок, до якого через міжхребцевий отвір йде r. spinalis;
■ аа. phrenicae superiores, верхні діафрагмові артерії, відходять у нижньому відділі аорти і роз галужуються у поперековій час тині діафрагми. Вісцеральні гілки йдуть до внут-рішніх органів:
■ rr. bronchiales, бронхові гілки, по ходу бронхів входять у легені і є для них трофічними судина ми. Як правило, є по дві артерії для кожного бронха (всього 4), але може бути одна справа і дві зліва, або навпаки. Бронхіальні гілки анастомозують з гілками легеневої артерії.
■ rr. oesophageales, стравохід ні гілки (4-6), відходять від пе редньої поверхні аорти. Верхні стравохідні артерії анастомозу ють уздовж стравоходу з ниж ньою щитоподібною артерією, нижні — з лівою шлунковою ар терією;
■ rr. pericardiaci, осердні гілки, прямують до задньої поверхні осердя, вони дрібні;
■ rr. mediastinales, середостінні гілки, дрібні гілочки, які йдуть до клітковини середостіння.
ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS ABDOMINALIS AORTAE
Топографія. Черевна частина розташовується у черевній порож-нині на протязі від hiatus aorticus діафрагми до біфуркації аорти на рівні IV поперекового хребця. Аорта лежить уздовж хребта на його передній поверхні і дещо зміщена вліво від середньої лінії. Справа від аорти розташована нижня порож-ниста вена. Черевна частина аорти віддає вісцеральні (парні і непарні) та парієтальні гілки.
До непарних віс-церальних гілок належать три великі артерії: черевний стовбур, верхня і нижня брижові артерії, кожна з яких утворює свою систему розгалужень
1Черевний стовбур, truncus coeli-acus, відходить у верхньому відділі черевної аорти на рівні XII грудного хребця. Він представляє собою товстий, але короткий (1-2 см) ар-теріальний стовбур, який ділиться на три гілки (цей поділ називали tripus Halleri, триніг Галлера), ліву шлункову, загальну печінкову і се-лезінкову артерії Ліва шлункова артерія, a. gastrica sinistra, йде вліво і вгору, в напрямку до вхідної частини шлунка. Потім повертає вниз і розташовується на малій кривині шлунка. Тягнучись по цій кривині впра-во, артерія анастомозує з правою шлунковою артерією. Крім гілок до шлунка, ліва шлункова артерія віддає rr. oesophageales до черевної частини стравоходу. Загальна печінкова артерія, а. hepatica communis, від місця свого початку йде вправо уздовж верх-нього краю головки підшлункової залози і ділиться на три гілки:
■ a. hepatica propria, власна пе-чінкова артерія, проходить в lig. hepatoduodenale до воріт печінки, де ділиться на праву (r. dexter) і ліву (r. sinister) гілки. Крім того, від неї відходить жовчно-міхурова артерія, a. cystica, яка постачає кров'ю жовчний міхур;
■ a. gastrica dextra, права шлункова артерія, йде до малої кривини шлунка, де анастомозує з одной-менною лівою артерією. Права шлункова артерія може відходити від власної печінкової артерії;
■ a. gastroduodenalis, шлунково-дванадцятипалокишкова артерія, прямує вниз позаду два-надцятипалої кишки і ділиться на дві гілки:
а) a. pancreaticoduodenalis supe rior, верхня підшлунково-дванад цятипалокишкова артерія, йде вниз, даючи гілки до дванадця типалої кишки і головки під шлункової залози;
б) a. gastroomentalis dextra, права шлунково-чепцева артерія, пря мує вліво до великої кривини шлунка, проходить уздовж неї і віддає гілки до шлунка і великого чепця. Вона анастомозує з однойменною лівою артерією (із селезінкової артерії). Селезінкова артерія, a. lienalis, Е найбільшою гілкою черевного стовбура. Звиваючись, артерія тягнеться вліво вздовж верхнього краю підшлункової залози до воріт селезінки, де ділиться на декілька гілок (rr. lienales), що входять у се-лезінку. Крім того, селезінкова ар-терія віддає такі гілки: rr. pancreatici, гілки підшлункової залози, йдуть вниз до тіла і хвоста підшлункової залози; a. gastroomentalis sinistra, ліва шлунково-чепцева артерія, про-ходить в lig. gastrolienale до ве-ликої кривини шлунка, прямує вправо і анастомозує з одной-менною правою артерією; аа. gastricae breves, короткі шлункові артерії, їх є декілька, вони через lig. gastrolienale йдуть у ділянку дна шлунка.
2. Верхня брижова артерія, a. mesenterica superior. Топографія. Верхня брижова артерія — досить велика гілка че-ревної аорти, яка відходить від неї на 1 см нижче від черевного стов-бура на рівні першого поперекового хребця. Вона йде вниз і вперед, розташовуючись позаду головки підшлункової залози. Вийшовшиз-під залози, артерія лягає на пе-редню поверхню горизонтальної частини дванадцятипалої кишки і проникає у брижу тонкої кишки, де й розгалужується (рис. 100). До її гілок належать:
Нижня підшлунково-дванадця-типалокишкова артерія, а. pancreaticoduodenalis inferior, йде вгору між головкою підшлункової залози і дванадцятипалою кишкою, де анас-томозує з однойменною верхньою артерією. Вона постачає кров'ю го-ловку підшлункової залози і два-надцятипалу кишку. Кишкові артерії (12-15) відхо-дять від лівого краю верхньої брижо-вої артерії і тягнуться прямолінійно вліво до порожньої і клубової кишок (аа. jejunales et aa. ileales). Ди-хотомічно розгалужуючись, кишкові артерії з'єднуються декількома рядами дугоподібних анастомозів, які називаються аркадами. У порожньої кишки утворюються три ряди аркад, у клубової — два. Від останнього ряду анастомозів тягнуться численні паралельні су-дини, які розділяються і кільце-подібно охоплюють тонку кишку. Клубово-ободовокишкова ар-терія, a. ileocolica, починається від правого боку верхньої брижової артерії і йде косо вниз та вправо до клубово-сліпокишкового кута, де розпадається на гілки. Ці гілки анас-томозують з кишковими артеріями і гілками правої ободової артерії. Від аркад, утворених анастомозами, відходять артерії до сліпої кишки (аа. caecales anterior et posterior), червоподібного відростка (a. appendicularis), кінцевого відділу клубової кишки (rr. ileales). Права ободовокишкова артерія, a. colica dextra, відходить від пра-вого боку верхньої брижової артерії і прямує поперечно до висхідної ободової кишки, де ділиться на вис-хідну і низхідну гілки. Низхідна гілка анастомозує з клубово-обо-довокишковою, а висхідна із серед-ньою ободовокишковою артерією, утворюючи аркади. Середня ободовокишкова арте-рія, a. colica media, відходить вище від правої ободової артерії (іноді спільним з нею стовбуром) і йде вгору до поперечної ободової кишки, розташовуючись у її брижі. Біля краю кишки артерія ділиться на праву та ліву гілки, які, утворивши аркади, анастомозують з правою і лі-вою ободовокишковими артеріями.
3. Нижня брижова артерія, a. mesenterica inferior Топографія. Нижня брижова артерія відходить від передньої поверхні аорти на 4-5 см вище її бі-фуркації, на рівні III-го поперекового хребця (рис. 101). Вона йде вниз та вліво попереду від лівої загальної клубової артерії і розгалужується на такі гілки: Ліва ободовокишкова артерія, a. colica sinistra, утворює дугу, прямуючи вгору і вліво до низхідної ободової кишки. Досягнувши кишки, артерія ділиться на висхідну і низхідну гілки, які утворюють аркади та анастомозують із гілками середньої ободовокишкової та сигмоподібної артерій. Сигмоподібні артерії, аа. sigmoi-deae (2-3), розташовуються у брижі сигмоподібної кишки і прямують вниз та вліво. Утворивши аркади, сигмоподібні артерії анастомозують з гілками лівої ободової та верхньої прямокишкової артерій.
Верхня прямокишкова артерія, a. rectalis superior, це досить ве-лика гілка, яка йде вниз попереду Анастомози від мису крижової кістки. Вона Внаслідок великих анастомозів залягає у брижі прямої кишки та між артеріями ободової кишки на анастомозує із сигмоподібними ар- всьому її протязі утворюється не- теріями та середньою прямокишко- перервна артеріальна дуга. В ді вою артерією. лянці лівого згину ободової кишкиутворюється міжсистемний анас-томоз, тут анастомозують гілки верхньої брижової артерії (а. colica media) і нижньої брижової артерії а. colica sinistra).
Парні вісцеральні гілки черевної частини аорти
Ниркова артерія, a. renalis, парна, досить велика (діаметр 4-8 мм), відходить від аорти на рівні першого поперекового хребця на 1-2 см нижче верхньої брижової артерії (див. Рис. 88). Від місця свого по-чатку обидві артерії йдуть лате-рально і вниз до воріт відповідної нирки, де розгалужуються на передні та задні гілки, які входять у нирки. Права ниркова артерія довша за ліву; вона проходить позаду нижньої порожнистої вени, перетинаючи хребет. Від кожної ниркової артерії відходить нижня надниркова артерія, a suprarenalis inferior, і невеликі гілочки до сечоводу (rr. ureterici). Варіанти кількості нир-кових артерій трапляються часто. В 15-20% випадків є додаткові ниркові артерії, які відходять від аорти і входять у нирку поза її воротами. Інші парні вісцеральні гілки. Крім ниркових артерій, від аорти відходять такі парні вісцеральні гілки:
■ a. suprarenalis media, середня надниркова артерія, представляє собою тонку гілку, яка відходить вище від ниркової артерії і йде до наднирника;
■ a. testicularis (a. ovarica), яеч-, кова (яєчникова) артерія, довга, відходить від передньої поверхні аорти нижче ниркової артерії на рівні II-го поперекового хребця. Високе її відходження пов'язане з особливостями ембріонального розвитку (закладка статевих залоз відбувається у поперековій ділянці).
У чоловіків яєчкова артерія вхо-дить через глибоке пахвинне кільце у пахвинний канал і досягає яєчка у складі сім'яного канатика. У жінок яєчникова артерія спускається в порожнину малого таза у товщі lig. suspensorium ovarii і через брижу яєчника входить у його ворота
Парієтальні гілки черевної частини аорти До парієтальних гілок черевної частини аорти належать такі артерії (див. Рис. 88):
■ a. phrenica inferior, діафрагмова артерія, парна, від ходить від аорти у самому верх ньому її відділі і йде до діафраг ми, даючи декілька дрібних гі лочок до наднирника (аа. supra renales superiores); аа. lumbales, поперекові артерії (4 пари), йдуть у латеральному напрямку, перехрещуючи тіла поперекових хребців. Вони постачають кров'ю хребці, м'язи спини і стінок живота. Кожна з них віддає r. dorsalis {спинну гілку), від якої відходить r. Spin nalis, що проникає до спинного мозку через міжхребцевий отвір.
a. sacralis mediana, серединна крижова артерія, непарна, йде від місця біфуркації аорти вниз по тазовій поверхні крижової кістки у малий таз
СПІЛЬНА КЛУБОВА АРТЕРІЯ, A. ILIACA COMMUNIS Спільні клубові артерії утво-рюються внаслідок поділу аорти під гострим (60-70°) кутом. Кожна артерія йде косо вниз і латерально, маючи довжину близько 6 см (рис. 102). На рівні крижово-клубового з'єднання вона ділиться на зовнішню і внутрішню клубові артерії.
ВНУТРІШНЯ КЛУБОВА АРТЕРІЯ, A. ILIACA INTERNA Топографія. Внутрішня клубова артерія відходить від загальної клубової артерії під гострим кутом і, злегка звиваючись, йде вниз у по-рожнину малого таза. Вона є голо-вною судиною цієї ділянки. Внут-рішня клубова артерія віддає чис-ленні гілки, які поділяють на паріє-тальні та вісцеральні Парієтальні гілки: ■ a. iliolumbalis, клубово-поперекова артерія, прямує назад і вгору, даючи гілки до м'язів, клубової кістки і спинного мозку (rr. spi-nales); • аа. sacrales laterales, латеральні крижові артерії, йдуть до кри-жової кістки і віддають гілки до спинного мозку;
a. obturatoria, затульна артерія, виходить на стегно через за-тульний канал і постачає кров'ю кульшовий суглоб та привідні м'язи стегна. До кульшової западини і головки стегнової кістки через lig. capitis femoris йде кульшовозападинна гілка (r. acetabularis). Затульна артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією через лобкову гілку (r. pubicus). У 25% випадків цей анастомоз так добре розвинений, що фактично затульна артерія відходить від нижньої надчеревної артерії. Цей варіант має практичне значення, тому що артерія проходить поряд з внутрішнім кільцем стегнового каналу і може бути ушкоджена під час ушивання грижі («corona mortis»); a. glutea superior, верхня сіднична артерія, велика, виходить з порожнини таза через foramen suprapiriforme в сідничну ділянку, де розгалужується на гілки, які постачають кров'ю середній і малий сідничні м'язи; a. glutea inferior, нижня сіднична артерія, велика, виходить з порожнини тазу через foramen infrapiriforme в сідничну ділянку, де постачає кров'ю великий сідничний м'яз та інші м'язи цієї ділянки.
Вісцеральні гілки: a. umbilicalis, пупкова артерія, в ембріональному періоді пред-ставляє собою досить велику судину, яка йде через пупкове кільце до плаценти. Після на-родження вона заростає й утво-рює медіальну пупкову зв'язку. Початковий відділ артерії має просвіт і звідси відходять гілки до сечового міхура (аа. vesicales superiores); a. vesicalis inferior, нижня міху-рова артерія, йде вниз до дна сечового міхура і у чоловіків дає гілки до сім'яних пухирців та пе-редміхурової залози, а у жінок — до піхви; a. uterina, маткова артерія, йде вниз до шийки матки, розташову-ючись попереду сечоводу. Потім вона повертає вгору і, сильно звиваючись, проходить по краю матки до її дна. Крім матки ця артерія постачає кров'ю піхву (rr. vaginales), маткову трубу (r. tubarius) і яєчник (r. ovaricus); a. rectalis media, середня прямо-кишкова артерія, прямує до пря-мої кишки, у чоловіків, крім того, забезпечує кров'ю передміхурову залозу, а у жінок — піхву ■ a. pudenda interna, внутрішня соромітна артерія, є кінцевою гілкою внутрішньої клубової артерії. Вона виходить з порож нини таза через foramen infra piriforme, огинає ззаду сідничну ость і через малий сідничний отвір входить у сідничо-відхід никову ямку, де розділяється на такі гілки: а) a. rectalis inferior, нижня прямо- кишкова артерія, йде до відхід ника; б) a. bulbi penis до цибулини стате вого члена; в) a. dorsalis penis (clitoridis) — до статевого члена (або клітора); ця артерія проходить під шкірою і фасцією; г) a. profunda penis (clitoridis) про ходить у товщі органа; д) a. perinealis до м'язів і шкіри промежини; є) rr. labiales posteriores (у жінок) і rr. scrotales posteriores (у чо-ловіків).
ЗОВНІШНЯ КЛУБОВА АРТЕРІЯ, A. ILIACA EXTERNA Топографія. Зовнішня клубова артерія від місця свого початку йде вниз по медіальному краю m. psoas major, проходить через lacuna va-sorum під пахвинною зв'язкою на стегно, де продовжується у стегнову артерію (див. Рис. 102). Від зовнішньої клубової артерії відходять такі гілки:
■ a. epigastrica inferior, надчеревна артерія, починаєть ся під пахвинною зв'язкою, йде медіально і вгору по задній поверхні передньої черевної стінки, розташовуючись у латеральній пупковій зв'язці. Потім вона проникає у піхву прямого м'яза живота, йде по його задній поверхні до пупка, де анастомозує з верхньою надчеревною артерією. На своєму початку нижня надчеревна артерія з'єднується невеликою гілкою (r. pubicus) із затульною артерією; ■ a. circumflexa ilium profunda, глибока огинальна артерія клубової кістки, направляється латерально вздовж пахвинної зв'язки та гребеня клубової кістки назад і постачає кров'ю м'язи живота та клубовий м'яз.
14.06.2014 09:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора