КАМЕРИ СЕРЦЯ
Серце має чотири камери — два передсердя, праве та ліве, і два шлуночки, правий та лівий. Передсер-дя відокремлені міжпередсердною перегородкою, septum interatriale, а шлуночки — міжшлуночковою, septum interventriculare. Праве передсердя і правий шлуночок ста- новлять праву (венозну) полови-ну серця, а ліве передсердя і лівий шлуночок — ліву (артеріальну) його половину.
Праве передсердя, atrium dextrum Праве передсердя має форму куба, з випинанням, яке спрямоване вперед і медіально — це праве вуш-ко, auricula dextra, яке прилягає до
аорти справа (рис 76). Вушко відо-кремлене від ділянки впадіння по-рожнистих вен межовою борозною, sulcus terminalis. Вени, які впадають у праве пе-редсердя. У праве передсердя впа-дають верхня та нижня порожнисті вени, а також вінцева пазуха:
■ vena cava superior, верхня по-рожниста вена, відкривається у праве передсердя отвором, оs-
tium venae cavae superioris, який розташований на межі між верхньою та передньою стінками; vena cava inferior, нижня порожниста вена, відкривається у пра-ве передсердя отвором, ostium venae cavae inferioris, який роз-ташований на задній стінні поб-лизу вінцевої борозни. Від ниж-
нього краю отвору до міжперед-сердної перегородки (до оваль-ної ямки) тягнеться півмісяцева складка — заслінка нижньої по-рожнистої вени, valvula venae cavae inferioris'. Між отворами верхньої і нижньої порожнистих вен є невеликий міжвенний гор-бок, tuberculum intervenosum.
Ділянка правого передсердя, куди впадають порожнисті вени, називається пазухою порожнис-тих вен, sinus venarum cavarum;
■ sinus coronarius, вінцева пазуха, є колекторною венозною суди- ною, яка збирає кров із стінок серця, її отвір розташований між перслсердно-шлуночковим отвором та отвором нижньої порожнистої вени і має невелику складку, valvula sinus coronarii1. Рельєф внутрішньої поверхні На внутрішній поверхні правого передсердя є такі утворення:
■ fossa ovalis, овальна ямка, яв-ляє собою заглибину посередині міжпередсердної перегородки (діаметр 1,5-2,0 см), дно якої утворене тонкою дуплікату-рою ендокарда. Ямка обмежена виступаючим краєм — кантом овальної ямки,limbusfossae ova-lis. В ембріональному періоді тут є широкий овальний отвір, fo-ramen ovale, який з'єднує праве передсердя з лівим. Після народ-ження він закривається;
■ mm. pectinati, гребенясті м'язи, розташовані в ділянці правого вушка та бічної стінки передсердя. Решта внутрішньої поверхні пра-вого передсердя гладка.
Правий шлуночок, ventriculus dexter Порожнина правого шлуночка має неправильну форму, дещо на-
гадує піраміду; в ній розрізняють передню, нижню і медіальну стінки. Остання являє собою міжшлуноч-кову перегородку. На поперечному розрізі порожнина має вигляд пів-місяця. Вгорі через широкий правий передсердно-шлуночковий отвір, ostium atriovcntriculare dextrum, правий шлуночок сполучається з правим передсердям, а спереду вихідна частина порожнини про-довжується у легеневий стовбур, truncus pulmonalis, який виходить із шлуночка. Правий передсердно-шлуночко-вий клапан valva atrioventricularis dextra, розміщений в ділянці пра-вого передсердно-шлуночкового отвору. Він має три стулки, тому його називають тристулковим кла-паном, valva tricuspidalis. Розрізня-ють передню, задню і перегородко-ву (медіальну) стулки (стулки ат-ріовентрикулярних клапанів в кіль-кісному відношенні непостійні):
■ cuspis anterior, передня стулка, розташована спереду;
■ cuspis posterior, задня стулка, розташована ззаду;
■ cuspis septalis, перегородкова стулка, розміщена медіально, вона є найменшою.
Стулки клапана на рівні перед-сердно-шлуночкового отвору міцно зрощені з правим фіброзним кіль-цем, яке оточує цей отвір. Від вер-шин cосочкоподібних м'язів і стінок шлуночка відходять сухожилкові струни, chordae tendineae, які при-кріплюються до вільних країв стулок. Сосочкоподібні м'язи, mm. ра-pillares, — це конусоподібні м'язові виступи на внутрішній поверхні шлуночка.
У правому шлуночку є такі сосочкові м'язи:
■ m. papillaris anterior, передній сосочкоподібний м'яз, він з'єд-нується сухожилковими стру-нами з передньою та задньою стулками клапана, цей м'яз най-більший;
■ m. papillaris posterior, задній со-сочкоподібний м'яз, він менший від переднього, з'єднується сухо-жилковими струнами із задньою та передньою стулками клапана.
■ mm. papillares septales, перего-родковісосочкоподібні м'язи — це декілька невеликих м'язових сосочків, які сухожилковими струнами з'єднуються з перего-родковою і передньою стулками клапана.
Внутрішня поверхня правого шлуночка має численні м'ясисті перекладки, trabeculae carnae, які утворюють сіткоподібні структури. Артеріальний конус (тика), conus arteriosus (infundibulum), являє собою передньо-верхню ви-хідну частину правого шлуночка з більш або менш гладкими внутріш-німи стінками. Звужуючись догори,
артеріальний конус переходить у легеневий стовбур. Його отвір, os-tium trunci pulmonalis, має клапан. Клапан легеневого стовбура, val-va trunci pulmonalis, розташований в отворі легеневого стовбура, він має три півмісяцеві заслінки у виг-ляді невеликих кишеньок:
■ valvula semilunaris anterior, пе-редня півмісяцева заслінка;
■ valvula semilunaris sinistra, ліва півмісяцева заслінки;
■ valvula semilunaris dextra, права півмісяцева заслінка.
Простори, обмежені піимісяце-вими заслінками і стінкою легене-вого стовбура, називаються пазуха-ми легеневого стовбура, sinus trunci pulmonalis. Кожна півмісяцева за-слінка посередині вільного краю має невеликі вузлики, noduli valvu-larum semilunarium, які сприяють кращому змиканню заслінок.
Ліве передсердя,atrium sinistrum Ліве передсердя має форму не-правильного куба. Спереду перед-сердя випинається, у вигляді лівого вушка, auricula sinistra, з фестонча-тим краєм. Воно прилягає зліва до легеневого стовбура. На внутріш-ній поверхні вушка є добре помітні перекладки, які утворені гребеняс-тими м'язами. Решта поверхні ліво-го передсердя гладка. У міжперед-серднійперегородці є більш тонка ділянка, яка відповідає овальній ямці. Легеневі вени. У ліве передсер-дя впадають чотири легеневі вени (по дві з кожної легені), які несуть артеріальну кров з легень;
■ v. pulmonalis superior dextra, права верхня легенева вена;
■ v. pulmonalis inferior dextra, права нижня легенева вена;
■ v, pulmonalis superior sinistra, Ліва верхня легенева вена;
■ v. pulmonalis inferior sinistra, ліва нижня легенева вена. Отвори легеневих вен, ostia ve-narum pulmonalium, розташовані на задній стінці лівого передсердя і клапанів не мають. Іноді та чи інша пара легеневих вен з'єднується перед впадінням в один непарний стовбур (у таких випадках передсердя має меншу кількість отворів) (рис 78).
Лівий шлуночок, ventriculus sinister Порожнина лівого шлуночка має вигляд конуса, який звужуєть-ся донизу. На поперечному розрізі вона має овальну форму. Вгорі шлу-ночок має два отвори - лівий перед-сердно-шлуночковий отвір, ostium atrioventriculare sinistrum; попере-ду і справа від нього знаходиться отвір аорти, ostium aortae. Лівий передсердно-шлуночковий клапан, valva atriovеntricularis si-nistra, розташований в ділянці від-повідного отвору. Він має дві стул-ки, тому його називають двостулковим (мітральним) клапаном (valva bicuspidalis (mitralis). У мітральному клапані розріз-няють передню і задню стулки:
■ cuspis anterior, передня стулка, розташована спереду і справа;
■ cuspis posterior, задня стулка, розташована ззаду і зліва, вона дещо менша від передньої.
Стулки клапана в ділянці перед-сердно-шлуночнового отвору міцно зрощені з лівим фіброзним кільцем, яке оточує отвір. Від вільних кінців стулок відходять сухожилкові струни, які фіксуються до сосочкоподібних м'язів. Сосочкоподібні м'язи. У лівому шлуночку є два великі сосочко-подібні м'язи: передні і задній:
■ m. papillaris anterior, передній сосочкоподібнийм'яз, розташо-ваний на передній стінці лівого шлуночка;
■ m. papillaris posterior, задній сосочкоподібний м'яз, лежить на задній стінці лівого шлуночка. Обидва м'язи, зв'язані з обома стулками мітрального клапана за
допомогою добре помітних сухо-жилкових струн. Внутрішня повер-хня лівого шлуночка має м'ясисті перекладки, які йдуть у різних на-прямках і надають стінці шлуночка сіткоподібного вигляду.
Клапан аорти, valva aortae. Порожнина лівого шлуночка перехо-дить косо вгору і вправо в аорту, отвір якої, ostium aortae, має клапан, valva aortae. Клапан складається з трьох півмісяцевих заслінок (рис 79):
■ valvulа semilunaris posterior, за-дня півмісяцева заслінка;
■ valvula semilunaris sinistra, ліва півмісяцева заслінка;
■ valvula semilunaris dextra, права півмісяцева заслінка.
Простори, які обмежені півміся-
цевими заслінками і стінкою аорти, називаються пазухами аорти, sinus aortaе'. У ділянці правої та лівої па-зух є отвори правої і лівої вінцевих артерій. На вільних краях півміся-цевих заслінок розміщені вузлики, noduli valvularum semilunarium2. З боків від цих вузликів розташо-вані потовщені сергшки півміся-цєвих залінок, lunulae valvularum semilunarium.
Міжшлуночкова перегородка, septum interventriculare. Міжшлу-ночкова перегородка має м'язову та перетинчасту частини (рис. 80):
■ pars muscularis, м'язова части-на, є більшою нижньою час-тиною, вона утворена товстим м'язовим шаром;
■ pars membranacеa, перетинчас-та частина, — це верхня неве-лика тонка частина перегородки довжиною 1 см, яка складається з фіброзної тканини. Вона утво-рюється в тому місці, де у ембріо-на зростаються три перегород-ки — міжпередсердна, міжшлу-ночкова і перегородка артеріаль-ного стовбура3.
ВІНЦЕВІ АРТЕРІЇ СЕРЦЯ
Серце кровопостачається двома вінцевими артеріями (правою і лівою), aa. coronariae (dextra et sinistra), які починаються з правої та лівої пазух аорти (рис. 83). Отвори вінцевих артерій розташовані нижче вільних країв півмісяцевих заслінок. При скороченні шлуночків півмісяцеві заслінки закривають отвори вінцевих артерій і не пропускають кров до серця. При розслабленні шлуночків, коли пазухи аорти заповнюються кров'ю, отвори вінцевих артерій відкриваються.
Ліва вінцева артерія, а. coronaria sinistra, (діам. 4-6 мм, довжина — 1-1,5 см), виходить з лівої пазухи аорти між легеневим стовбуром і лівим вушком і поділяється на дві свої основні гілки — передню міжш-луночкову та огинальну.
Передня міжшлуночкова гілка, r. interventricularis anterior, йде по передній міжшлуночковій борозні вниз до верхівки серця і в ділянці вирізки серця утворює анастомоз з задньою міжшлуночковою гілкою правої вінцевої артерії. Огинальна гілка, r. circumflexus, лягає у вінцеву борозну, огинає лі-вий край серця і переходить на його задню (нижню) поверхню, де утво-рює анастомоз з правою вінцевою артерією. Ліва вінцева артерія постачає кров'ю ліве передсердя, всю перед-
ню, бічну і більшу частину задньої (нижньої) стінки лівого шлуночка передні дві третини міжшлуночкової перегородки і частину передньої: стінки правого шлуночка.
Права вінцева артерія, а. coronaria dextra (діам. 3-5 мм), виходить з правої пазухи аорти і відразу лягає у вінцеву борозну, огинає правий край серця і переходить на його задню (нижню) поверхню, де утворює анастомоз з лівою вінцевою артерією. Найбільшою гілкою правої вінцевої артерії є задня міжшлуноч-кова гілка, r. interventricularis pos-terior, яка по однойменній борозні досягає верхівки серця і утворює анастомоз з передньою міжшлуноч-ковою гілкою лівої вінцевої артерії. Права вінцева артерія постачає кров'ю праве передсердя з вузлами провідної системи, частково пе-редню і всю задню стінку правого шлуночка, частину задньої стінки лівого шлуночка і задню третину міжшлуночкової перегородки.