КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Протікання крові по судинах го-ловного мозку має оптимальний ре-жим, який забезпечує безперервне поповнення енергетичних затрат мозку. Маючи масу близько 1400 г (2% ваги тіла), мозок споживає 20% кисню і 17% глюкози. Проте, мозок не має запасів кисню, тому припи-нення його кровопостачання (біль-ше, ніж на 5 хвилин) призводить до незворотних ушкоджень нервових клітин. Джерелом кровопостачання го-ловного мозку є 4 великі артерії: дві внутрішні сонні і дві хребтові, які проходять у порожнину черепа через кісткові канали, утворюють згини (сифони). Ці згини зменшують пульсову хвилю і сприяють рівномірному протіканню крові. Як внутрішні сонні, так і хребтові артерії проходять через венозні сплетення. Маючи особливу струк-туру стінок, ці артерії не лише транспортують кров до головного мозку, але й беруть участь у регу-ляції мозкового кровообігу. Крово-постачання стовбура мозку та мо-зочка відбувається, головним чином, за рахунок системи хребтових і основної артерій. Півкулі головного мозку отримують артеріальну кров з двох систем — системи внутрішніх сонних і системи основної І хребтових) артерій (рис. 92). Передня мозкова артерія, a. cer-ebri anterior, відходить від внут-рішньої сонної артерії. Йде вперед і медіально до середньої лінії, де пра-ва та ліва артерії підходять близько одна до одної і з'єднуються короткою (1-2 мм) передньою сполучною артерією, a. communicans anterior. Після цього анастомозу артерії йдуть паралельно вперед, огинають коліно мозолистого тіла і по медіальній поверхні півкуль прямують назад до потиличної частки. Передня мозкова артерія забезпечує кров'ю медіальні ділянки півкуль до тім'яно-потиличної борозни; на верхньо-латеральній поверхні верхню лобову звивину і ділянку тім'яної частки; на нижній медіальні відділи очноямкових звивин. Середня мозкова артерія, a. ce-rebri media, найбільша, відходить від внутрішньої сонної артерії і лежить в глибині латеральної борозни півкулі, де ділиться на безліч звивистих гілок, які постачають кров'ю більшу частину верхньолатеральної поверхні півкулі, включаючи лобову, тім'яну, скроневу частки та острівець.
Задня мозкова артерія, a. cerebri posterior, відходить від основної артерії і є її кінцевою гілкою. Вона йде назад і вгору, огинає ніжку мозку і розгалужується на нижній поверхні півкулі. Початковий відділ артерії з'єднаний із внутрішньою сонною артерією за допомогою задньої сполучної артерії, a. communicans posterior (довж. 1-2 см). Задня мозкова артерія постачає кров ю нижню поверхню скроневої частки, а також нижню та медіальну поверхні потиличної частки півкулі. Артеріальне коло мозку, circulus arteriosus cerebri (Willisii). На основі головного мозку мозкові артерії, анастомозуючи між собою, утворюють артеріальне кільце, яке з'єднує системи внутрішньої сонної і основної артерій. За рахунок цих анастомозів відбувається перероз-поділ потоку крові і його компенса-ція при порушеннях кровообігу. Артеріальне коло має форму багатокутника й утворене такими анастомозами:
1) права та ліва передні мозкові артерії з'єднуються між собою за допомогою передньої сполучної ар-терії;
2) кожна внутрішня сонна ар-терія (права і ліва) з'єднуються із відповідними задніми мозковими артеріями за допомогою парних задніх сполучних артерій.
Будова артеріального кола варіює. Класичний тип трапляється в 30-50% випадків, кільце може бути розімкненим, а в 6-10% випадків відсутня одна із задніх сполучних артерій (див. Рис. 92). Внутрішньоорганні розгалу-ження артерій мозку. Мозкові артерії широко анастомозують на поверхні півкулі, утворюючи ар-теріальну сітку. Від сітки у глибину головного мозку в радіальному напрямку йдуть внутрішньоорганні гілки. Вони поділяються на: 1) ко-роткі кіркові артерії, які розгалужу-ються у корі півкуль; і 2) довгі моз-кові гілки, які проникають у білу речовину. Ядра основи і зоровий горб одержують гілки (центральні артерії) з боку основи мозку. Особливістю внутрішньоорган-них артерій є дуже мала кількість анастомозів між ними. Сполучення басейнів різних артерій відбувається, головним чином, на рівні капілярів. Останні відрізняються від капілярів інших органів тим. що вони не здатні звужуватися і розширюватися. Навіть після короткої ішемії відбуваються зміни в ендотелії капілярів, розвивається набряк гліальних елементів, внаслідок чого протікання крові по мікро-циркуляторному руслі головного мозку переривається («феномен невідновлення протікання крові» після ішемії).