Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Анатомія №4
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Ужгородський національний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Модульний контроль
Предмет:
Анатомія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, A. SUBCLAVIAТопографія. Права підключична артерія починається від плечо-головного стовбура, ліва — від дуги аорти. Ліва дещо довша від правої (ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-рюючи дугу, опуклу вгору, артерія огинає купол плеври і через ареrtura thoracis superior виходить на шию, де лежить позаду однойменної вени, латерально від трахеї і стравоходу. Потім підключична артерія йде у міждрабинчастому просторі, лягаючи на перше ребро. Вийшовши із простору, вона безпосередньо продовжується у пахвову артерію, межею між ними є зовнішній край першого ребра (рис. 93). Поділ на частини. На всьому протязі в підключичній артерії виділяють три частини: 1) до входу у міждрабинчастий простір.
2) в міждрабинчастому просторі і
3) після виходу із простору.
Гілки підключичної артерії. Від першого відділу підключичної ар-терії відходять такі гілки: хребтова артерія, внутрішня грудна артерія і щито-шийний стовбур.
Хребтова артерія, a. vertebralis, є найбільшою гілкою підключичної артерії. Топографія. Артерія відходить від верхньої поверхні підключичної артерії на рівні VII шийного хребця, піднімається вгору, входить у поперечний отвір VI шийного хребця і далі лежить у каналі, який ут-ворений отворами у поперечних відростках шийних хребців. Поряд з артерією лежить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору 1-го шийного хребця, артерія лягає у його sulcus a. vertebralis і утворює згин (сифон). Потім вона проходить через задню атланто-потиличну мембрану і проникає у порожнину черепа через великий потиличний отвір. На межі між мостом і довгастим мозком права та ліва хребтові артерії з'єднуються по середній лінії і утворюють велику основну артерію, a. basilaris. Поділ на частини. На всьому протязі у хребтовій артерії виділяють такі чотири частини:
■ pars prevertebralis, передхребто-ва частина, тягнеться від початку артерії до її входу у поперечний отвір VI шийного хребця. В цьому відділі нерідко утворюються склеротичні бляшки, які призводять до порушення кро-вопостачання головного мозку;
■ pars transversaria, поперечна частина, розташовується у по-перечних отворах VI-II шийних хребців. Тут артерія може стис- катися кістковими розростаннями хребців;
■ pars atlantica, атлантова час-тина, проходить через попереч-ний отвір і борозну атланта. Тут артерія утворює згини і оточена підпотиличним венозним спле-тенням;
■ pars intracranialis, внутрішньо-черепна частина, розташована у порожнині черепа.
Гілки хребтової артерії:
■ rr. spinales, спинномозкові гілки, відходять у ділянці шиї, через міжхребцеві отвори проникають у хребтовий канал і постачають кров'ю спинний мозок;
■ rr. musculares, м'язові гілки, йдуть до глибоких м'язів шиї;
■ a. spinalis anterior, передня спин-номозкова артерія, відходить у порожнині черепа. Права та ліва артерії йдуть медіально, а потім по середній лінії з'єднуються в один стовбур, який спускається по передній серединній щілині спинного мозку;
■ a. spinalis posterior, задня спин-номозкова артерія, парна, спус-кається по задній поверхні дов-гастого і потім — по задньо-біч-ній борозні спинного мозку.
Спинномозкові артерії (усього три — дві задні та одна передня) проходять уздовж спинного мозку й анастомозують з rr. spinales, які відходять від хребтових, міжребро-вих та поперекових артерій, тому їх стовбури не стають тонкими і вони існують на всьому протязі спинного мозку; • a. cerebelli inferior posterior, за дня нижня мозочкова артерія, йде до нижньої поверхні мозочка Основна артерія, a. basilaris, утворюється внаслідок з'єднання правої і лівої хребтових артерій на рівні заднього краю моста. Вона ле-жить у sulcus basilaris посередині моста. Біля його переднього краю вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-ки — задні мозкові артерії, аа. cer-ebri posteriores. Основна артерія віддає такі гілки:
• a. inferior anterior cerebelli, пе-редня нижня мозочкова артерія, йде до нижньої поверхні мозочка;
• a. superior cerebelli, верхня мо-зочкова артерія, більша від по-передньої, йде до верхньої по-верхні мозочка (див. Рис. 92).
■ численні гілки до моста (аа. роn-tis), середнього мозку (аа. mes-encephalicae) і лабіринту внут-рішнього вуха (a. labyrinthi). Остання йде через внутрішній слуховий хід по ходу присінко-во-завиткового нерва (VIII);
■ a. cerebri posterior, задня моз-кова артерія, йде назад, огинає ніжку мозку і розгалужується на нижній поверхні півкулі в ділянці скроневої та потиличної часток.
Внутрішня грудна артерія, a. thoracica interna Топографія. Артерія відходить від нижньої поверхні підключичної артерії до входу її у міждрабинчас-тий простір напроти гирла хребтової артерії. Внутрішня грудна ар-терія йде вниз по задній поверхні передньої грудної стінки на 1-2 см латерально від краю грудини і, до-сягнувши VII ребра, ділиться на дві кінцеві гілки: верхню надчеревну і м'язово-діафрагмову артерії. Від неї відходять такі гілки:
■ a. pericardiacophrenica, осердно-діафрагмова артерія, відходить у верхньому відділі, йде по ходу діафрагмового нерва і віддає гілки до осердя і плеври, а її кінцеві гілки досягають діафрагми. При розгалуженні в осерді вона анастомозує своїми дрібними гі-лочками з вінцевими артеріями. У зв'язку з цим проводились чис-ленні марні спроби поліпшити кровопостачання серця шляхом перев'язки внутрішньої грудної артерії нижче відходження від неї осердно-діафрагмової артерії;
■ rr. intercostales anteriores (I-VI), передні міжреброві гілки (I-VI), йдуть у міжребрових проміжках і анастомозують із задніми міжребровими артеріями, які є гілками грудної аорти;
■ a. epigastrica superior, верхня надчеревна артерія, прямує вниз, проникає у піхву прямого м'яза живота і в ділянці пупка анастомозує з нижньою над че-ревною артерією;
■ a. musculophrenica, м'язово-діа-фрагмова артерія, йде униз і назад по лінії прикріплення діа-фрагми, даючи гілки до м'язів живота, до діафрагми і до між-ребрових проміжків (VII-XI).
Крім того, внутрішня грудна артерія бере участь у крово-постачанні загруднинної залози (rr. thymici), м'язів грудної клітки (rr. perforantes), молочної залози (rr. mammarii mediales), бронхів (rr. bronchiales), а також груднини і клітковини середостіння.
Щито-шийний стовбур, truncus thyrocervicalis
Відходить біля медіального краю переднього дра-бинчастого м'яза. Він має довжину 3-4 мм і розгалужується на декілька гілок, що розходяться у різні боки:
■ a. thyroidea inferior, топодібна артерія, найбільша, йде спочатку вгору, потім медіально і вниз, розташовуючись позаду загальної сонної артерії. Від неї відходять гілки до щитоподібної залози, гортані (а. laryngea inferior), глотки, стравоходу і трахеї;
■ a. cervicalis ascendens, висхідна шийна артерія, відходить від стовбура або від нижньої щитоподібної артерії і прямує вгору, постачаючи кров'ю глибокі м'язи шиї і спинний мозок (rr. spinales);
■ a. suprascapularis, надлопаткова артерія, проходить попереду переднього драбинчастого м'яза, позаду ключиці і через вирізку лопатки проникає у надостьову та підостьову ямки. Вона забезпечує кров'ю м'язи лопатки, анастомозуючи з a. circumflexa scapulae, і плечовий суглоб; ■ a. cervicalis superficialis, повер хнева шийна артерія, йде попе реду переднього драбинчастого м'яза вище від попередньої. Вона проходить у бічну ділянку шиї і постачає кров м'язам цієї ді лянки і м'язам спини; може бути відсутньою
Реброво-шийний стовбур, truncus costocervicalis, відходить від другого відділу підключичної артерії (у spatium interscalenum). Від стовбура відходять дві гілки:
■ a. cervicalis profunda, глибока шийна артерія, йде вгору до гли-боких м'язів шиї;
■ a. intercostalis suprema, найвища міжреброва артерія, йде вниз попереду від шийки І ребра. дає початок І і II заднім міжребровим артеріям.
Поперечна артерія шиї, a. trans-versa colli, відходить від третього відділу підключичної артерії після виходу її із міждрабинчастого про-стору. Вона прямує через плечове сплетення назад і латерально. Біля верхнього кута лопатки вона роз-діляється на дві гілки — висхідну (r. ascendens), яка розгалужується в м'язах шиї, і низхідну (r. descendens), яка проходить по медіальному краю лопатки вниз до м'язів і шкіри спини.
14.06.2014 09:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора