Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Архітектура
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………..4
Розділ 1. Структури і способи цифровізації МТМ……………………7
Розділ 2. Технічні характеристики і загальна архітектура ЦСК
«Квант-Е»………………………………………………………………..9
Розділ 3. Розробка структурної схеми МТМ…………………………12
3.1.Аналіз стану існуючої МТМ………………………………..14
3.2. Обґрунтування необхідності розвитку мережі……………16
Розділ 4. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження на МТМ…………………………………………………………………….17
4.1. Прогнозування абонентського навантаження……………23
4.2. Розподіл міжстанційного навантаження на МТМ………..27
4.3. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній і групових
трактів…………………………………………………………………..32
4.4 Розрахунок кількості абонентських модулів ОПС.............37
Висновок……………………………………………………………….39
Список рекомендованої літератури…………………………………..40
ВСТУП
Міська телефонна мережа – це сукупність станційних і лінійних споруд, і навіть кінцевих абонентських пристроїв виділені на забезпечення телефонному зв'язку абонентів міста.
До станційним спорудам МТМ ставляться:
– районні автоматичні станції;
– вузлові станції (транзитні вузли) для вихідних та що сполук;
– вузли для зв'язку з спеціальними станціями;
– вузли для зв'язки України із сільського – приміськими станціями;
До складу лінійних споруд входять:
– лінійні кабелі;
– телефонний каналізація;
– розподільні шафи і коробки;
– проводка в абонентських пунктах;
Основним напрямком удосконалення первинної мережі має стати впровадження цифрових систем передачі. Наприкінці 2016 року в магістральної мережі цифрові канали мають становити 35%, на внутрішньозоновій – 87%, на міської мережі – 95%, сільському – 85%. На магістральної мережі з урахуванням ЦСП має бути створена магістральна цифрова первинна мережу, що утворює безперервні цифрові канали передачі й мережні тракти.
Зарубіжний досвід показує, що це будівництво і введення на дію цифрових трактів первинної мережі та цифрових комутаційних центрів дозволяє створити:
- цифровий тракт від абонента до абонента, у результаті значно підвищується якість передачі телефонної та нетелефонної інформації між користувачами мережі;
- мережу інтегрального обслуговування з наданням вузькосмугових і широкосмугових трактів для користувачів цієї мережі;
- високоякісну цифрову мережу рухомого зв'язку;
- з урахуванням цифровий мережі інтелектуальну мережу зв'язку й віртуальні мережі для користувачів певного кола інтересів.
В Україні планується будівництво і введення в експлуатацію цифрових станцій зарубіжного виробництва. На місцевих мережах досить активне впроваджується вітчизняне устаткування, і навіть устаткування, продуковане на спільних підприємствах.
Перспективний розвиток телефонної мережі України рухається шляхом впровадження електронних систем комутації і цифровізації первинної мережі на міських, внутрішньозонових, міжміських та Міжнародних напрямах. Це призводить до потреби будівництва АТС на електронному устаткуванні. Крім цифрового телефонного мережі загального користування у в Україні з часом виділені цифрові мережі, спеціалізовані комутовані мережі, зокрема з комутацією пакетів, не комутовані цифрові канали споживачам орендарів, мережі з урахуванням технології ATM та інших.
Головна мета розвитку телефонної мережі загального користування – досягнення високого рівня телефонізації, у якому забезпечується прискорене розвиток продуктивності усієї країни й її інформативності. За сучасними уявленнями цей рівень повинен досягати 40%, тобто. 40 телефонних апаратів на 100 жителів. Час встановлення з’єднання трохи більше 5–10 сек. Коефіцієнт помилок під час передачі цифрової інформації трохи більше 2%, і навіть надання нових видів послуг абонентам (рухлива зв'язок, персональний радіовузол, передача даних, і т.д.).
Для прискорений розвиток телекомунікації та інформатизації необхідні передумови. У розвинених країнах вводяться великі волоконно-оптичні і радіорелейні магістралі, будуються міжнародні телекомунікаційні центри. Сьогодні впроваджуються системи передачі синхронно-цифрової ієрархії, і цифрові системи комутації.
Стратегія телефонної мережі загального користування передбачає:
· впровадження приймально-управляючих цифрових комутаційних станцій всіх рівнях існуючої мережі;
· перехід від існуючої аналогової телефонної мережі до аналогово-цифрової, її поширення на 10–20 мільйонів абонентів;
· організація цифровий мережі зв'язку загального користування з інтеграцією обслуговування за принципами ISDN для небагатьох абонентів 1–2 млн.;
· створення мереж з допомогою оптичних комутаційних елементів;
· широке використання волоконно-оптичних ліній на абонентських лініях;
· розвиток мереж рухомий радіозв'язку переважно з урахуванням стільникових і глобальних систем рухомий персональної зв'язку з урахуванням національної мережі зв'язку загального користування.
Зі збільшенням ємності телефонної мережі збільшується кількість районних АТС, а інтенсивність з-поміж них зменшується – усе веде для збереження принципу зв'язку РАТС («кожна з кожним»), до підвищення числа пучків на сіті й до зменшення їх ємності.
РОЗДІЛ 1
СТРУКТУРИ І СПОСОБИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ МТМ
Під цифровізацією ТфЗК (телефонна мережа загального користувач-ня) розуміється введення в існуючу аналогову мережу цифрових систем передачі і цифрових систем комутації. При впровадженні і виборі ЦСК необхідно враховувати і особливості цифрових АТС, до яких можна віднести наступне:
модульність побудови, яка дозволяє забезпечити легку пристосованість системи до зміни ємності, зручність і простоту експлуатації, технологічність за рахунок зменшення кількості різнотипних блоків;
симетричність структур відносно середньої лінії, яка поділяє комутаційне поле на дві частини. Властивість симетричності дозволяє побудувати комутаційне поле найбільш раціонально з точки зору об’єму обладнання і керування;
чотирипровідність комутаційного поля, яка пояснюється особливостями передачі ущільнених в часі сигналів.
Передбачають три способи впровадження цифрових систем комутації на МТМ:
поетапна модернізація МТМ;
розробка оптимальної структури повністю цифрової МТМ;
компромісний варіант.
Поетапна модернізація МТМ передбачає побудову '' накладеної мережі'', суть якої полягає в тому, що цифрова телефонна мережа якби накладається на існуючу аналогову телефонну мережу, при цьому між ними існує тільки декілька з'єднувальних трактів і не виникає проблем, які характерні для змішаної аналого-цифрової мережі.
Другий спосіб цифровізації МТМ передбачає розробку оптимальної структури повністю цифрової мережі, після чого складається програма реалізації вибраної структури МТМ. Але при використанні другого способу неможливо перебачити всіх факторів розвитку телефонної мережі. Сукупність компромісних рішень між першим і другим способом можливо розглядати як третій способів цифровізації МТМ.
РОЗДІЛ 2
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІЗАГАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ЦСК «КВАНТ –Е»
"КВАНТ-Е" –сучасна, надійна, економічна цифрова система комутації (ЦСК) з гнучкою модульною структурою обладнання і програмного забез-печення (ПЗ), яка розроблена фірмою “KVANT-INTERKOM”. Вона при-
значена для розвитку мереж електрозв'язку сільських адміністративних ра-йонів, міських і відомчих телефонних мереж.
На міських телефонних мереж (МТМ) за допомогою цифрової систе-ми комутації "КВАНТ-Е" можнау творювати накладену цифрову мережу або цифрові "острови", використовуючи при цьому систему в якості опор-них (ОПС), транзитних (ТС) і опорно-транзитних станцій (ОПТС). Викори-стання виносних комутаційних модулів в якості підстанцій (ПС) і виносних блоків абонентських ліній (БАЛ) в якості концентраторів значно зменшує витрати на мережу абонентських ліній (АЛ).
Загальна архітектура системи зображена на рисунку 1. Вона базується на наступних основних елементах:
комутаційних модулях (КМ),
блоках абонентських ліній (БАЛ),
модулях стику з з’єднувальними лініями (ЦЗЛ, КЗЛ),
на модулі технічної експлуатації (МТЕ).
Можлива ємність станцій системи "КВАНТ-Є" визначається модуль-ною побудовою структури АТС, а також необхідним співвідношенням між числом АЛ і ЗЛ. Станція мінімальної ємності утворюється з одного комута-ційного модуля. В залежності від комплектації такої станції блоками БАЛ її ємність складає від 100 АЛ (один БАЛ) до 2048 АЛ і до 420 ЗЛ зовнішнього зв'язку.
/
Рис.1 Функціональна схема ОПС ЦСК «Квант-Е»
Комутаційні модулі на базі блоків УКС-128 дозволяють більш економічно в порівнянні з УКС-32 будувати станції середньої ємності, а також утворювати ОПС, ОПТС і ТС великої ємності.
Цифрова система комутації "КВАНТ-Е" передбачає можливість підключення АЛ и ЗЛ (каналів) з середнім використанням в годину найбільшого навантаження (ГНН) від 0,2 до 0,9 Ерл. Норма втрат в цифровому комутаційному полі (ЦКП) із-за неможливості встановити з'єднання від конкретного входу (каналу) до необхідного направлення зв'язку (в режимі групового пошуку) або до необхідного т виходу (каналу) в режимі лінійного пошуку встановлена рівною відповідно 0,001 и 0,003. Це відповідає пропускній здатної поля одномодульної станції або виносного комутаційного модуля 900 Ерл.
В ЦСК "КВАНТ-Е" кожний КМ має свій керуючий пристрій, тобто система керування є децентралізованою і її продуктивність збільшується одночасно зі збільшенням ємності цифрової комутаційної системи. Керуючі пристрої окремих КМ працюють незалежно, і взаємодіють між собою при обслуговуванні викликів з допомогою внутрішньо системних каналів сигналізації (ВССК). Продуктивність окремого керуючого пристрою визначається в основному типом процесора IВМ-сумісного комп’ютера. Пристрій керування на базі комп’ютера IBM-386 може обслуговувати до 100000 викл/г, що гарантувати відсутність перевантажень при будь-яких співвідношеннях числа АЛ і ЗЛ.
РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКАСТРУКТУРНОЇСХЕМИ МТМ
Розрізняють чотири структури МТМ:
1.Мережа нерайонована, на якій встановлюється одна телефонна станція, куди підключаються всі абонентські лінії МТМ. Максимальна ємність мережі (при використанні електромеханічних АТС) складає 10 тис. номерів, нумерація чотиризначна. Основна частина витрат при будівництві такої МТМ припадає на її лінійні споруди. Тому МТМ з одною телефонною станцією доцільно будувати в містах з невеликою територією.
2.Мережа районована, в якій територія міста розділяється на ряд районів. В кожному з таких районів розташовується районна АТС (РАТС), в яку включаються абоненти цього району; З'єднання між РАТС здійснюються з'єднувальними лініями ЗЛ. При районуванні МТМ капітальні затрата на лінійні споруди значно скорочуються за рахунок суттєвого зменшення протяжності абонентських ліній, що мають низьке використання (в середньому до 0,1 Ерл в ГНН), і введення з’єднувальних ліній з високим використанням (0,6-0,8 Ерл в ГНН). Максимальна ємність мережі -80 тис. номерів (індекси 1 і 0 для РАТС не використовуються, тому що з їх допомогою здійснюється вихід на вузол спецслужб ВСС і автоматичну міжміську телефонну станцію АМТС). При районуванні максимальна номерна ємкість кожної РАТС складає 10 тис. номерів. Нумерація мережі п’ятизначна, при якій перша цифра, що відповідає десятитисячній групі, буде кодом РАТС. Районні АТС в районованій МТМ з’єднуються між собою по принципу "кожна з кожною". Такі мережі функціонують в невеличких містах.
3. Мережа з вузлами вхідних повідомлень (ВВхП).Для утворення мережі з ВВхП територія міста ділиться на вузлові райони. В кожному вузловому районі (ВР) може бути встановлено до десяти РАТС, які з'єднуються по принципу"кожна з кожною", з’єднання абонентів різних вузлових районів встановлюються через ВВхП. Кожна РАТС з’єднується з ВВхП інших ВР вихідними ЗЛ, а зі своїм ВВхП - вхідними ЗЛ. Нумерація на таких мережах - шестизначна, перша цифра є кодом вузла, а перша і друга цифри разом - кодом РАТС. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП складається з наступних семи ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.
4.МТМ з вузлами вхідних (ВВхП) і вихідних повідомлень (ВВП).Для побудови MTM із застосуванням ВВхП і ВВП територія міста ділиться на зони, кожна з яких може включати до десяти вузлових районів ємністю до ста тисяч номерів кожний. Максимальна ємність мережі -800 тис. номерів. Зв’язок РАТС свого вузлового району виконується по принципу "кожна з кожною", а з іншими вузловими районами-через ВВП і ВВхП. При такій побудові мережі прийнята семизначна нумерація. Перша цифра номера визначає вихід до відповідної зони-мільйонної групи абонентів, друга-вихід до вузлового району вибраної мільйонної групи, a третя-вихід до РАТС, в яку включена лінія абонента, якого викликають. Відповідно кожна РАТС має тризначний код. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП і ВВихП включає в себе наступні дев’ять ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВП, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.
Якщо місто є центром сільського адміністративного району, то доцільно будувати місцеву комбіновану телефонну мережу, яка об'єднує МТМ і СТМ. В цьому випадку на МТМ передбачається організація транзитного вузла вихідних і вхідних повідомлень сільсько-приміського вузла (ВСП) зв'язку або центральної станції (ЦС). Через ВСП здійснюється зв'язок між станціями СТМ, а також їх з'єднання з МТМ.
3.1 АНАЛІЗ СТАНУ ІСНУЮЧОЇ МТМ
У курсовій роботі обґрунтовуємо і встановляємо ОПС в одному з районів міста і включаємо в неї виносний комутаційний модуль (ВКМ), що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.
Відстані між РАТС, які не задані у вихідних даних, визначаються методом трикутника в мірилі 1см = 1км.На рис. 2 зображено схему визначення відстаней між РАТС. Розташування станцій вибираємо довільно, але виконуємо умову заданих відстаней. Отримані результати з визначенням відстаней зводимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Міжстанційні відстані, км
до
ОПС
АТС-2
АТС-3
АТС-4
ПС
від
ОПС
-
10
6,5
5,5
10
АТС-2
10
-
5
7,5
-
АТС-3
6,5
5
-
7
5
АТС-4
5,5
7,5
7
-
7,5
ПС
10
-
5
7,5
-
Рис 3.1. Метод визначення відстані між РАТС
Масштаб: 1,5см=1 км
3.2 ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РОЗВИТКУ МЕРЕЖІ
Цифрові засоби зв'язку мають суттєву перевагу щодо аналогових і вони є технічною базою для побудови мереж наступного покоління (Next Generation Network, NGN). Але існуючі мережі з канальною комутацією, і перед усім, класичні телефонні мережі загального користування (ТфЗК), будуть ще довго працювати з мережами NGN. Основним завданням розбудови телефонних мереж є підвищення її ефективності. Ця задача вирішується, в першу чергу, впровадженням цифрових систем комутації (ЦСК), що дає можливість поступового переходу до побудови інтегральних цифрових мереж зв’язку. Перехід до цифрових мереж вже розпочався, і на сьогоднішній день, в нашій державі розвиток телефонних мереж знаходиться у перехідному періоді, який характеризується наявністю великої кількості змішаних аналого-цифрових мереж на різних рівнях ієрархії ТфЗК, зокрема, на міських телефонних мережах (МТМ).
При побудові і реконструкції аналого-цифрових мереж необхідно виконувати наступні рекомендації:
- ЦСК не повинні вмикатися в аналогові вузлові райони через анало-
гові ВВхП (ВВП) на правах районних АТС цього АВР;
- нові ЦВР не рекомендується заповнювати новими аналоговими станціями, маючи на увазі кінцеву мету- утворення єдиної цифровоїмере-
жі;
- як правило, необхідно уникати двократного перетворення А/Ц – Ц/А в одному з'єднувальному тракті;
- зв'язок між ЦСК та електромеханічними АТС повинен здійснювати-
ся по каналах з ІКМ зі встановленням напів комплектів (апаратури ІКМ) на стороні електромеханічних АТС.
РОЗДІЛ 4
РОЗРАХУНОК ІНТЕНСИВНОСТІ ТЕЛЕФОННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА МТМ
Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень прийнято починати з поділу на категорій джерел навантаження, які відрізняються середнім числом викликів, середньою тривалістю зайняття і годиною найбільшого навантаження (ГНН). На існуючій МТМ виділено наступні категорії джерел навантаження:
(абоненти ділового сектора – категорія 1(Д);
(абоненти квартирного сектора – категорія2 (К);
(універсальні таксофони – категорія 3 (Т).
Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.
Визначаємо склад абонентів ділового сектора для РАТС-2, РАТС-3 і РАТС-4:
Nі.Д=(1 – КК)*Nі.І ,
КК – частка абонентів квартирного сектору;
Nі.І – кількість абонентів індивідуальних і-тої РАТС, де і номер станції;
Nі.Д– кількість абонентів по категоріяхділового сектору.
РАТС-2: N2.Д=(1-0,50)*8000=4000,
РАТС-3: N3.Д=(1-0,50)*9000=4500,
РАТС-4: N4.Д=(1-0,50)*9000=4500.
Визначаємо склад абонентів квартирного сектора для РАТС-2, РАТС-3 і РАТС-4:
Nі.К=КК *Nі.І ,
Nі.К – кількість абонентів по категоріях квартирного сектору.
РАТС-2: N2.К=0,50*8000=4000,
РАТС-3: N3.К=0,50*9000=4500,
РАТС-4: N4.К=0,50*9000=4500.
Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.
Кількість індивідуальних телефонів для ОПС і ПС дорівнює:
NО.І = NО – NО.Т
ОПС: NО.І =14000-250=11750
NП.І = NП – NП.Т
ПС: NП.І =3000-150=2850.
Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо для ОПС і ПС кількість абонентів ділового і квартирного секторів згідно вище заданих формул, замінюючи КК на КЦ, де КЦ - частка абонентів квартирного сектора на ОПС і ПС.
Кількість абонентів ділового і квартирного секторів для ОПС:
NО.Д = (1 – КЦ)*NО.І
NО.Д =(1-0,85)*11750=1763,
NО.К = КЦ *NО.І
NО.К =0,85*11750=9987.
Кількість абонентів ділового і квартирного секторів для ПС:
NП.Д = (1 – КЦ)*NП.І
NП.Д =(1-0,85)*2850=428,
NП.К = КЦ *NП.І
NП.К =0,85*2850=2422.
Абонентська лінія характеризується наступними видами зайняття: вихідним міським, вхідним міським, міжміським вихідним, міжміським вхідним. В залежності від виду зайняття АЛ характеризується питомою інтенсивністю абонентських навантажень, які визначаються статистичними змінами на мережі і залежать від ємності мережі, категорії АЛ і виду ГНН. У Курсовій роботі береться ранкова ГНН, у таблиці 4.1 наведено значення питомих абонентських навантажень: міське вихідне (yВ.і,) міське вхідне (yВХ.і,) міжміське вихідне (yМВ.і) і міжміське вхідне (yМВх.і).
Таблиця 4.1
Питоме абонентське навантаження
Ерланги
yВ.і
yВХ.і
yМВ.і
yМВХ.і
Д
К
Т
Д
К
Д
К
Т
Д
К
0,074
0,025
0,09
0,07
0,023
0,01
0,001
0,05
0,008
0,001
Інтенсивності навантаження на ЦСК визначаються наступним співвідношеннями:
міське вихідне абонентське навантаження:
РАТС-2: YВ.АБ.2 = N2.Д∙*уВ.Д + N2.К∙*уВ.К + N2.Т∙*уВ.Т=410Ерл,
РАТС-3: YВ.АБ.3 = N3.Д∙*уВ.Д + N3.К∙*уВ.К + N3.Т∙*уВ.Т=453 Ерл,
РАТС-4: YВ.АБ.4 = N4.Д∙*уВ.Д + N4.К∙*уВ.К + N4.Т∙*уВ.Т=454 Ерл,
ОПС:YВ.АБ.О = NО.Д∙*уВ.Д + NО.К∙*уВ.К + NО.Т∙*уВ.Т=403Ерл,
ПС: YВ.АБ.П = NП.Д∙*уВ.Д + NП.К∙*уВ.К + NП.Т∙*уВ.Т=106Ерл.
міське вхідне абонентське навантаження:
РАТС-2:YВХ.АБ.2 = N2.Д∙*уВХ.Д + N2.К∙*уВХ.К=372Ерл,
РАТС-3: YВХ.АБ.3 = N3.Д∙*уВХ.Д + N3.К∙*уВХ.К=419Ерл,
РАТС-4: YВХ.АБ.4 = N4.Д∙*уВХ.Д + N4.К∙*уВХ.К=419 Ерл,
ОПС:YВХ.АБ.О = NО.Д∙*уВХ.Д + NО.К∙*уВХ.К=352Ерл,
ПС: YВХ.АБ.П = NП.Д∙*уВХ.Д + NП.К∙*уВХ.К=86Ерл.
міжміське вихідне абонентське навантаження:
РАТС-2: YМВ.АБ.2 = N2.Д∙*уМВ.Д + N2.К∙*уМВ.К + N2.Т∙*уМВ.Т=52Ерл,
РАТС-3: YМВ.АБ.3 = N3.Д∙*уМВ.Д + N3.К∙*уМВ.К + N3.Т∙*уМВ.Т=54Ерл,
РАТС-4: YМВ.АБ.4 = N4.Д∙*уМВ.Д + N4.К∙*уМВ.К + N4.Т∙*уМВ.Т=54Ерл,
ОПС:YМВ.АБ.О = NО.Д∙*уМВ.Д + NО.К∙*уМВ.К + NО.Т∙*уМВ.Т=41Ерл,
ПС: YМВ.АБ.П = NП.Д∙*уМВ.Д + NП.К∙*уМВ.К + NП.Т∙*уМВ.Т=15Ерл.
міжміське вхідне абонентське навантаження:
РАТС-2: YМВХ.АБ.2 = N2.Д∙*уМВХ.Д + N2.К∙*уМВХ.К=36Ерл,
РАТС-3: YМВХ.АБ.3 = N3.Д∙*уМВХ.Д + N3.К∙*уМВХ.К=41Ерл,
РАТС-4: YМВХ.АБ.4 = N4.Д∙*уМВХ.Д + N4.К∙*уМВХ.К=41Ерл,
ОПС:YМВХ.АБ.О = NО.Д∙*уМВХ.Д + NО.К∙*уМВХ.К=24Ерл,
ПС: YМВХ.АБ.П = NП.Д∙*уМВХ.Д + NП.К∙*уМВХ.К=6Ерл
Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:
YВ.СП.і = КСП *YВ.АБ.і,
деКСП=0,05–частка навантаження, що направляється до спецслужб. Приймаємо КСП=0,05 і визначаємо навантаження до спецслужб від всіх АТС на мережі:
РАТС-2: YВ.СП.2 = КСП *YВ.АБ.2=21Ерл,
РАТС-3: YВ.СП.3 = КСП *YВ.АБ.3=23Ерл,
РАТС-4: YВ.СП.4 = КСП *YВ.АБ.4=23Ерл,
ОПС:YВ.СП.О = КСП *YВ.АБ.О=21Ерл,
ПС: YВ.СП.П = КСП *YВ.АБ.П=6Ерл.
Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося дорівнює:
YВИХ.АБ.і = YВ.АБ.і – YВ.СП.і
РАТС-2: YВИХ.АБ.2 = YВ.АБ.2– YВ.СП.2=389 Ерл,
РАТС-3: YВИХ.АБ.3 = YВ.АБ.3– YВ.СП.3=430Ерл,
РАТС-4:YВИХ.АБ.4 = YВ.АБ.4– YВ.СП.=431Ерл,
ОПС:YВИХ.АБ.О = YВ.АБ.О– YВ.СП.О=382Ерл,
ПС:YВИХ.АБ.П = YВ.АБ.П– YВ.СП.П=100Ерл
На рисунку 3. а, б, в, г зображаємо схеми розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е».
а)
б)
в)
г)
Рис. 4 а,б,в,г. Схема розподілу навантаження на ЦСК «КВАНТ-Є»
4.1 ПРОГНОЗУВАННЯ АБОНЕНТСЬКОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Навантаження вихідне зовнішнє з АМ на групові тракти YГТ АМ менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно, і для аналогових АТС – навантаження виходу ГШ менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку (вхідне, вихідне):
qВ=(tВ-tН)/tВ, tН=tС+tНАБ+tУ,
деtВ – середня тривалість заняття АЛ;
tС – середній час слухання сигналу станції, що дорівнює 3с;
tУ – час встановлення з'єднання, tУ=0,
tНАБ – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарату (ТА). Для шлейфового (імпульсного) способу (ШН) tНАБ=1,5*∙nc, а для тонального способу (ТН) tНАБ=0,4*n с, де n– кількість цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. Кількість набраних цифр для міського вихідного зв'язку приймається n=5 або 6 в залежності від значності нумерації. При змішаній нумерації, як прийнято на проектованій МТМ, визначається середньозважене значення:
n=р5∙*5+ (1- р5)*∙6=6,
де р5– частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина р5дорівнює:
р5=
де ∑N5 і ∑N6 – загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.
Середній час зайняття АЛ при міському зв'язку tВі міжміському зв'язку tМВ залежить від частки квартирних ТА і наведено в таблиці 4.2. При КЦ=0,85:tВЦ=78с і tМВЦ=76с та КК=0,50: tВ=60с і tМВ=71с .
Таблиця 4.2
Середня тривалість t=φ(Кц, Кк) для ранкової ГНН
Кк,Кц
0,10
0,15
0,20
0,25
0,30
0,35
0,40
0,45
0,50
0,55
0,60
0,65
0,70
0,75
0,80
0,85
0,90
tв,с
52
52
53
54
55
56
57
58
60
63
65
68
70
73
75
78
80
tмв,с
66
66
67
68
68
69
70
70
71
72
73
73
74
74
75
76
77
Тепер визначаємо час набору номера tНАБ, tН і коефіцієнтиqВ, qВЦ за вище поданими формулами для аналогових і цифрових АТС відповідно:
при міському зв’язку:
tНАБ=1,5*∙n*∙КШН+0,4*∙n*∙КТН=5,7 с,
tН=tС+tНАБ+tУ=8,6 с,
qВ=(tВ-tН)/tВ=0,86
qВЦ=(tВЦ-tН)/tВЦ=0,89.
при міжміському зв’язку :
nМ=рЗОН*9+ рМГ *11+ рМН*14,
де рЗОН= 0,6; рМГ=0,3; рМН=0,1 - частки викликів при зоновому, міжміському і міжнародному зв'язках відповідно. ТодіnМ= 10,1 с.
Визначаємо час набору номера tМ.НАБ, tМ.Ні коефіцієнт qМ.В, qМ.ВЦ:
tМ.НАБ=1,5*nМ*∙КШН+0,4*nМ*КТН=9,6 с;
tМ.Н=tС+tНАБ+tУ=12,6 с ,
qМ.В=(tМ.В-tМ.Н)/tМ.В=0,83
qМ.ВЦ=(tМ.ВЦ-tМ.Н)/tМ.ВЦ=0,84
для спецслужб:
Час довідки tСП=30с, а кількість цифр, що набираються, дорівнює 3, тоді:
tН.СП= tС+1,5*n=7,5 с,
qСП=(tСП-tН.СП)/tСП.=0,75.
При вихідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при міському, так і при міжміському зв'язку, тому qВХ.=1.
При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ.і робиться із врахуванням типу станції:
- для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ШН tН.Д=7с, тоді:
qВХ.Д= (tВ+tН.Д)/tВ=1,1.
- для координатних РАТС при прийомі номера БЧК tН.К=2с, тоді:
qВХ.К= (tВ+tН.К)/tВ.=1,03.
Зовнішні навантаження на груповий тракт в усіх РАТС, ОПС і ПС із врахуванням різниці зайняття АЛ і ГТ відповідно дорівнює:
YСП.АМ.О.=qСП ∙YВ.СП.О=15,75 Ерл;
YСП.АМ.П.=qСП∙YВ.СП.П=4,5 Ерл;
YВХ.АМ.О.=qВХ.Ц ∙YВХ.АБ.О=352 Ерл;
YВХ.АМ.П.=qВХ.Ц∙YВХ.АБ.П=86 Ерл;
YВИХ.АМ.О.=qВ.Ц ∙YВИХ.АБ.О=339,98 Ерл;
YВИХ.АМ.П.=qВ.Ц∙YВИХ.АБ.П=89 Ерл;
YЗЗМ.АМ.О.=qМВХ.Ц∙YМВХ.АБ.О=24 Ерл;
YЗЗМ.АМ.П.=qМВХ.Ц∙YМВХ.АБ.П=6 Ерл;
YЗЗЛ.АМ.О.=qМВ.Ц ∙YМВ.АБ.О=34,44 Ерл;
YЗЗЛ.АМ.П.=qМВ.Ц∙YМВ.АБ.П=12,6 Ерл;
YГТ.АМ.О= YСП.АМ.О+YВИХ.АМ.О+YВХ.АМ.О+YЗЗЛ.АМ.О+YЗЗМ.АМ.О=766,17Ерл;
YГТ.АМ.П= YСП.АМ.П+YВИХ.АМ.П+ ВХ.АМ.П+ ЗЗЛ.АМ.П+YЗЗМ.АМ=198,1Ерл.
Аналогічно розраховуємо зовнішні навантаження РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і результати розрахунків зводимо в таблицю 4.3.
Таблиця 4.3
Зовнішнє навантаження станцій
РАТС
ОПС
РАТС-2
(АТСДК)
РАТС-3
(АТСК-У)
РАТС-4
(АТСК-У)
ПС
Y,Ерл
YВ
339,98
334,54
369,8
370,66
89
YВХ
352
412,5
431,52
431,52
86
YМВ
34,44
43,16
44,82
44,82
15
YМВХ
24
39,6
42,23
42,23
6
YСП
17,75
15,75
17,25
17,25
4,5
YГТ
766,17
845,55
905,62
906,48
198,1
Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ОПС (чи УКС ПС). Тому можна стверджувати:
YВ.О= YВИХ.АМ.О, YВХ.О =YВХ.АМ.О.
Тоді:
YВ.О= YВИХ.АМ.О=339,98Ерл,
YВХ.О =YВХ.АМ.О=352Ерл,
YВ.П= YВИХ.АМ.П=89 Ерл,
YВХ.П =YВХ.АМ.П= 86Ерл,
YВ.2= YВИХ.АМ.2=334,54Ерл,
YВХ.2 =YВХ.АМ.2=412,5Ерл,
YВ.3= YВИХ.АМ.3=369,8Ерл,
YВХ.3=YВХ.АМ.3=431,52Ерл,
YВ.4= YВИХ.АМ.4=370,66Ерл,
YВХ.4 =YВХ.АМ.4=431,52Ерл.
4.2 РОЗПОДІЛ МІЖСТАНЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА МТМ
Розрахунок міжстанційного навантаження передбачає розподіл вихідного зовнішнього навантаження від ОПС, ВКМ. РАТС до інших станцій на МТМ.
Залежність коефіцієнтів тяжіння від відстані
21.06.2014 18:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора