МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) і самостійної роботи студентів
Затверджено
на засіданні кафедри української мови.
Протокол № 3 від 8.10.2008 р.
Львів – 2009
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) і самостійної роботи студентів / Укл.: Г.Л. Вознюк, С.З. Булик-Верхола, М.В. Гнатюк, І.Б. Ментинська, І.Д. Шмілик. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. – 76 с.
У посібнику вказано на типові порушення мовних норм і подано матеріал для практичної роботи на заняттях з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів усіх спеціальностей, а також для тих, хто цікавиться проблемами культури української мови.
Укладачі Вознюк Г.Л., канд. філол.наук, доц. (керівник авторського колективу),
Булик-Верхола С.З., канд. філол. наук, ст. викл.,
Гнатюк М.В., викл.,
Ментинська І.Б., викл.,
Шмілик І.Д., викл.
Відповідальна за випуск Куньч З.Й., канд. філол. наук, доц.
Рецензент Полюга Л.М., д-р філол. наук, проф.
Вступ
Літературна мова. Типи мовних норм.
Стабільність і змінюваність норм у часі.
Поняття культури мовлення. Суржик
Хто вміє пошанувати своїх батька й матір,
той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови.
М. Возняк
Нерозумно вважати, що знаєш рідну мову досконало. Як мудро зауважено, чужу мову можна вивчити за півроку, а свою треба вчити ціле життя. Будьмо розсудливими, шануймо свою неповторну мову!
Щоб кожен умів правильно говорити й писати, вимовляти й наголошувати слова, потрібно опанувати норми літературної мови.
Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загально-народної мови, що обслуговує різноманітні сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, науку, пресу, побут, культурне життя народу.
Основною ознакою усної та писемної форм літературної мови, що відрізняє її від діалектної, жаргонної та інших різновидів загальнонародної мови, є нормативність, тобто послідовна підпорядкованість установленим правилам – нормам.
Норма – це сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи на лексичному, граматичному та інших мовних рівнях. Безпомилкове використання літературної мови в усній формі залежить від встановлених правил вимови звуків, наголошування слів, належної побудови лексем відповідно до властивих українській мові значущих частин слова (префіксів, суфіксів, закінчень), вибору необхідного за змістом слова чи його форми, доречного їхнього поєднання в словосполучення та речення. Писемну ж форму регламентовано ще написанням (орфографічними нормами), а також відповідними розділовими знаками, які членують мовленнєвий потік (пунктуаційними нормами).
Норми з плином часу можуть змінюватися переважно через історико-політичні обставини. Ці усталені правила фіксує “Український правопис”, на основі якого вже укладають словники, довідники, підручники тощо. Норми є визначеними для всіх мовних рівнів:
орфоепічні норми – це сукупність правил належної вимови звуків і звукосполучень під час мовлення. За умови дотримання цих норм висловлене сприймається точно й однозначно, адже норми унеможливлюють перекручення змісту виголошених слів, словосполучень чи речень загалом (напр., хліб, а не хліп; загадка, а не загатка; лев, а не леф; словорозрізнювальні п – б, з – с: грип – гриб, казка – каска).
В інакшому разі ми можемо опинитися в смішній ситуації, коли, утворивши від дієслова могти форму минулого часу чоловічого роду, вимовимо кінцевий глухий [х] замість дзвінкого [г]: він дійсно міх, я в цьому впевнена; чи у слові каска – дзвінкий [з] заміcть глухого [с]: одягни на голову казку;
акцентуаційні норми передбачають вміння правильно наголошувати слова. Наголос в українській мові, окрім інтонаційного призначення, виконує ще й смислорозрізнювальну функцію: тепло – тепло, вигода – вигода; допомагає виділити у словосполученні чи реченні головне: Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль.
Типовим порушенням правил наголошування слів є вплив російської мови, суржикового мовлення та діалектного середовища: посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного (а не посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного);
орфографічні норми – це загальноприйняті правила написання слів. Орфограма – це правильне написання, вибране із низки можливих графічних варіантів;
лексичні норми обґрунтовують вживання слів у властивому для них значенні, напр.: надійшло (а не прийшло повідомлення), переказуйте (а не передавайте вітання), а також не допускають вживання діалектної, жаргонної та іншої ненормативної лексики;
словотвірні норми – правильне вживання морфем і утворення нових слів за наявними в мові словотовірними моделями: купувати (а не купляти), кулястий (а не кулеподібний), отруїтися (а не отравитися), світлофор (а не світофор);
морфологічні норми охоплюють правила утворення та поєднання граматичних форм слова, а саме: найвищий ступінь (а не найвища); канцелярське приладдя (а не канцелярські); загорну плащем (а не плащом); вирок кількох суддів (а не суддей); поверталися з Балкан (а не Балканів); до річниці Акта проголошення Незалежності України (а не Акту); директори шкіл (а не директора); найефективніші ліки (а не самі ефективні); більш вдалі спроби (а не більш вдаліші); на своєму полі (а не свойому); чиєїсь руки (а не чийоїсь); шістдесятники (а не шестидесятники); півтора долара (а не півтори); півтори сторінки (а не півтора); чотири грузини (а не грузина); мак мелють (а не мелять); хліб крають (а не краять) тощо;
синтаксичні норми – це правила побудови словосполучень і речень, тобто правильне поєднання слів за змістом у відповідних граматичних формах: завідувач (чого?, а не чим?) кафедри вищої математики (а не кафедрою), медаль, яку він здобув (а не здобута ним медаль), робота за контрактом (а не по контракту);
пунктуаційні норми – це сукупність правил, спрямованих на правильне використання розділових знаків у реченнях, текстах;
стилістичні норми встановлюють закони щодо доречності вибраних мовних засобів залежно від стилю: він кваліфікований працівник, а не добрий роботяга (офіційно-діловий стиль).
Унаслідок відхилення від норм на різних рівнях мови виникають типові помилки, що знижують культуру мовлення. Належний рівень культури мовлення передбачає дотримання усталених норм літературної мови, свідоме, цілеспрямоване та майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування, а також уникнення в мовній практиці жаргонної лексики, слів-паразитів, діалектизмів тощо. Доречне відповідно до стилю використання мовних кліше (у зв’язку з, відповідно до, взяти до уваги, з…до, вжити заходів) та канцеляризмів (доводити до відома, належить зробити (з’явитися, повідомити, сповістити, підтримати), цей факт засвідчено та ін.). Швидка відтворюваність кліше та канцеляризмів полегшує комунікативний процес. А коли їх використовують не в діловому спілкуванні, то за колоритом таке мовлення нагадує мову Возного – одного із героїв “Наталки Полтавки” І. Котляревського – і не відповідає стилістичним правилам. Надуживання штампами призводить до знеособлення, збіднення мови.
Основною ж метою кожного носія мови є досягнення такої усної та писемної форми спілкування, яка б найповніше, найточніше передавала зміст думки.
Головним завданням культури мовлення є виховання навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, несприйняття спотвореної мови (суржику). Але, на жаль, внаслідок багаторічної радянської політики в багатьох регіонах нашої країни потужно і впевнено запанував своєрідний мовний покруч – суржик (первісно – суміш зерна різних злаків і борошно з такої суміші, яке було низьким за якістю і споживалось у голодні роки) – це гібрид, у якому штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов; це недоладна мішанина залишків рідної мови із чужими мовами, що нівелює особистість, мовну свідомість, позбавляє мовлення національного колориту, краси й виразності. Такий “коктейль із мов” породжений невмінням відрізняти форми однієї мови від іншої та низьким рівнем культури мовлення. Суржик є небезпечним, шкідливим і загрозливим явищем, бо паразитує в українській мові і призводить до значних спотворень мовних норм. Я. Радевич-Винницький вважає, що деякі люди не тільки розмовляють суржиком, а й думають. Без сумніву, здеформована мова робить мислення людини примітивним, адже мова не лише творить думку, а й стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує і розвиває.
Мовознавець Л. Масенко зазначає, що 90 % лексики цієї змішаної мови становлять російські слова, які вимовляються по-українськи. М. Лесюк зауважує, що така цифра більше стосується мовлення східних українців, у Галичині ступінь ураження може становити лише 30–40 %. “Непрохані гості” відрізняються від автентичних українських за звучанням (ноль, регістратура, двойка, хожу замість нуль, реєстратура, двійка, ходжу); запозиченим наголосом (одинадцять, новий, восємдесят замість одинадцять, новий, вісімдесят); порушенням словотвірних норм (англічанка, датчанин, лікарство, зварщик, осінню, весною замість англійка, данець, ліки, зварювальник, восени, навесні). Не позбувшись одного мовного суржику, смакуємо (не завжди доречно) іншими мовними запозиченнями, напр. англійськими: шоп, фейс, алкошоп, мінімаркет, єс, о’кей чи польськими: здибати, злапати, ніц, коліжанка.
Суржик найбільше побутує в розмовному стилі, звідки проникає на сторінки газет, журналів тощо, напр.: січас (тепер), блінчик (млинець), пирожене (тістечко), болільщик (уболівальник), бувший (колишній), виводи (висновки), виключатель (вимикач), підписка газет (передплата газет), битком набитий (вщерть переповнений), одружитися на…(одружитися з …), на Україні (в Україні), бритися (голитися), загрузити (завантажити), затормозити (загальмувати), перестроїти (перебудувати), кидатися в очі (впадати у вічі).
Подібною до української є мовна ситуація і в Білорусі, лише з іншою назвою – там існує т. зв. трасянка (первісно – це неякісний корм для худоби, у який до сіна “натрушують” солому).
А. Коваль у праці “Культура української мови” говорить про існування багатьох причин, що зумовлюють виникнення помилок: це і неповне засвоєння норм літературної мови, і недостатньо уважне ставлення до мовної традиції, і невміння, а іноді й небажання зрозуміти смислові відтінки і стилістичні якості слів, і вплив моди – бажання похизуватися словом чи фразою, які здаються дотепними і виразними, і вплив діалектів та багато іншого. Потрібно усвідомлювати, що розмовляти мовою-калічкою, неприродним гібридом, якому назва суржик, – це ознака мовленнєво-мисленнєвого примітивізму, неосвіченості, провінційності, байдужості до мовної поведінки.
Практичне заняття 1
Стилістичні норми
Слово – зброя. Як усяку зброю,
його треба чистити й доглядати.
М. Рильський
Стилістичні норми регулюють правильність відбору мовних одиниць відповідно до умов спілкування та стилю викладу. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль – це властиві слова на своєму місці.
Серед найтиповіших стилістичних помилок і недоліків в офіційно-діловому стилі є:
неправильне вживання усталених словесних формул: відповідно до, згідно з, (а не відповідно з, згідно до);
уживання розмовної лексики: академічна відпустка (а не академка), залікова книжка (а не заліковка);
надуживання іншомовними словами в документах, коли є відповідники в українській мові: безвладдя (а не анархія), доказ (а не аргумент), звертатися (а не апелювати), обговорення (а не дебати), записувати (а не фіксувати), узгоджувати (а не координувати). Такі іншомовні слова часто використовують в діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно;
неправильне відмінювання прізвищ: кінотеатр імені О. Довженка(а не О. Довженко), виступ В. Ющенка (а не В. Ющенко);
надмірне вживання закінчення -у(-ю) в давальному відмінку іменників чоловічого роду: ректорові (а не ректору), учителеві (а не учителю).
Примітка. В українській мові є два закінчення давального відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни – -ові, -еві (-єві) і -у (-ю): братові – брату, Василеві – Василю. Але в офіційно-діловому стилі перевагу надаємо формам на -ові, -еві. Прізвища з суфіксами -ин, -їн можуть мати закінчення -у та -ові: Кравчишинові – Кравчишину. А прізвища прикметникового походження з присвійними суфіксами -ів (-ов), -їв (-єв) – лише закінчення -у: Марків – Марківу (Маркову). Під час уживання однакових відмінкових форм допустима варіантність: Ректорові Кравченку Василеві Остаповичу;
неправильне вживання форм родового відмінка однини іменників чоловічого роду: документа (а не документу), протоколу (а не протокола), факту (а не факта), диплома (а не диплому). У разі сумніву варто заглянути до словника;
неправильне використання роду іменників, коли це стосується офіційної назви особи за професією: касир (а не касирка), завідувач (а не завідувачка), директор (а не директорка), викладач (а не викладачка);
неправильне узгодження прикметників з іменниками: старший лаборант Олена Іванівна поїхала (а не старша лаборант), головний бухгалтер Ірина Миколаївна порадила (а не головна бухгалтер);
сплутування синтетичної й аналітичної форм ступенювання прикметників: більш повний, більш вичерпний (а не більш повніший, більш вичерпніший);
недоречне вживання присвійних прикметників: наказ ректора, постанова директора (а не ректорів наказ, директорова постанова) та інші.
Завдання 1. Перевірте свої знання про стилі сучасної української літературної мови, продовживши речення або вставивши потрібні слова.
Усе багатство національної мови увібрав у себе … стиль. Формування громадської думки – це призначення … стилю. Природна безпосередність мовців, діалектні та жаргонні елементи спілкування характеризують … стиль. У текстах указів, законів, постанов ми маємо справу з … стилем. Метою мовлення … стилю є повідомлення про результати досліджень. Регулювати офіційно-ділові відносини – мета мовлення … стилю. … стиль передбачає як мету мовлення обстоювання і пропаганду суспільно-політичних ідей тощо. Настрої, думки, почуття людей відтворюються за допомогою художніх образів, і це є ознакою … стилю.
Завдання 2. Згрупуйте подані слова й словосполучення за сферами вживання: побутові стосунки, наука, техніка, офіційно-ділові відносини, громадсько-політичне життя, мистецтво слова.
Ясночолий, мітинг, конструкція, національно-культурне відродження, дисковод, офіційна особа, граматичні засоби, порозумітися, на громадських засадах, ринкова система, кардан, економічний розвиток, теплі стосунки, договірний процес, капітал, ніжний погляд, духовне багатство, культура мовлення, кухоль води, файл, потерпіла сторона, політична оцінка, дійти згоди, стилістичні засоби, свердло, офіційне повідомлення, липа шелестить, дати прочухана, контроль за виконанням, громадська думка, поролон, твір мистецтва, важливі чинники.
Завдання 3. Виберіть із дужок ту назву документа, яка відповідає поданому визначенню.
(Заява, пояснювальна записка, розписка) – це документ, в якому пояснюють певні дії або вчинки службової особи. (Автобіографія, резюме, характеристика) – це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності. (Автобіографія, характеристика, резюме) – це коротка довідка про особисті, освітні та професійні дані автора. (Доручення, наказ, розписка) – це документ, що письмово підтверджує передавання й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей. (Наказ, доручення, розписка) – це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.
Завдання 4. Доповніть думку, пам’ятаючи про конкретні вимоги до написання ділових паперів. Заяви, автобіографії, накази пишуть від … особи. Назву установи, організації, підприємства або їхнього структурного підрозділу подають у … відмінку, а найменування посади і прізвище подають у … відмінку. Якщо документ розміщують на одному боці аркуша, то номер сторінки проставляють вгорі ... або з … боку. Обов’язковим реквізитом будь-якого документа є … Печатка має частково захопити …. Прізвище, ім’я, по батькові особи, яка пише заяву, подають у … відмінку.
Завдання 5 (тести).
1. Виберіть правильний варіант:
а) Виписка з протоколу № 4 засідання профспілкового комітету від 17 жовтня 2001 р.
б) Виписка з протоколу № 4 засідання профспілкового комітету, що відбулося 17 жовтня 2001 р.
в) Витяг із протоколу № 4 засідання профспілкового комітету від 17 жовтня 2001 р.
2. Виберіть правильний варіант оформлення заяви:
а) Ректорові в) Ректору
НУ “Львівська політехніка” НУ “Львівська політехніка”
проф. Бобало Ю.Я. проф. Бобалу Ю.Я. студента ІНЕМ від студента ІНЕМ Іванюка О.П. Іванюка Олега
б) Ректорові г) Ректорові
НУ “Львівська політехніка” НУ “Львівська політехніка”
проф. Бобалові Ю.Я. проф. Бобалу Ю.Я. студента Іванюка О.П. студента групи МК-11
Іванюка О.П.
3. Виберіть правильний варіант оформлення переліку документів, що додаються до заяви:
а) до заяви прикладаються такі документи;
б) до заяви додаються слідуючі документи;
в) до заяви додаються наступні документи;
г) до заяви додаю такі документи.
4. Виберіть правильний початок автобіографії:
а) Я, Олена Василівна Бойко,…
б) Я, О.В. Бойко,…
в) Я, Бойко О.В.,…
г) Я, Бойко Олена Василівна,…
5. В автобіографії необхідно писати:
а) народився 25 серпня 1978 року;
б) народився в 1978 році 25 серпня;
в) народився двадцять п’ятого серпня тисяча дев’ятсот сімдесят восьмого року.
6. Виберіть правильне формулювання:
а) зарахувати Мельничук Віктора Петровича старшим майстром;
б) зачислити Мельничука Віктора Петровича старшим майстром;
в) прийняти Мельничука Віктора Петровича на посаду старшого майстра.
7. Виберіть правильне оформлення підпису й дати під документом:
а) підпис
дата
б) дата підпис
в) підпис дата
г) дата
підпис
ґ) підпис
дата
д) дата
підпис
8. Виберіть правильне оформлення підпису в документі:
а) Завідувач кафедри фізики прізвище, ініціали підпис
б) Завідувач кафедри фізики ініціали, прізвище підпис
в) Завідувач кафедри фізики підпис прізвище, ініціали
г) Завідувач кафедри фізики підпис ініціали , прізвище
9. Якщо текст документа не вміщується на одній сторінці, на другу сторінку можна перенести:
а) самі підписи;
б) два рядки тексту і підписи.
Завдання 6. Проаналізуйте тексти ділових документів, відредагуйте їх. Виправте, де потрібно, орфографічні та пунктуаційні помилки.
А) З автобіографії:
Я, Лукашевич Петро Сергієвич, народився 1990 року в м. Львові привокзального району на вулиці Тобілевича. По національності я – українець.
Народився в Львівській обл. Дрогобицькім районі с. Підбуж. У шкільні роки відвідував спортивні секції, також приймав участь у різних олімпіадах, конкурсах, виставах. За ці досягнення получив диплом за активну участь у школі. У школі я щільно співпрацював з Пластом. В червні 2007 року закінчив школу успішною здачею іспитів. Із серпня зарахований студентом першого курсу інституту теле-радіо електроніки.
В 1996 році пішов в перший клас загально освітньої школи № 1 м. Радехова, яку закінчив після одинадцять років навчання з срібною медалю. Приймав участь у громадянському житті свого класу та своєї школи. З 2007 року навчаюсь в Національному університеті “Львівська політехніка” у ІТРЕ на факультеті ОТ-11.
Школу закінчила з медаллю, опанувавши програмними науками. Під час навчання виявила здібності до музики, до поезії (друкувалася у місцевих газетах), до навчання та іноземних мов. Я не жалію, що поступила в Національний університет “Львівської політехніки”. Моя сім’я складається з батьків та старшої сестри. Моя мама працює на мебельному комбінаті, а тато робить інженер-будівельником.
Б) Із резюме:
Мета резюме: Знайти посаду менеджера по збуту, покращити свої вміння і навички в даній сфері роботи.
2000–2005 рр. – навчання у м. Львів в Національному університеті “Львівська політехніка”. На даний момент навчаюся в групі МЕ-521. Стаж у мене незначний.
Позитивні якості: енергічний, комунікабельний, знаю комп’ютер. Маю повні організаційні здібності. Маю водійські права та змогу їздити по командіровкам.
Маю шістьохрічного сина і трьохрічну доньку. Моя сестра – учениця 5-А класу школи. Мама і тато працюють заграницею у Польші.
В) Із заяви:
Прошу відпустити мене в академку у термін 1 рік в зв’язку із тим, що я їду на навчання закордон.
Прошу допустити мене до здачі екзаменів до вступу на денний стаціонар інституту геодезії. З умовами прийому до університета ознайомлений.
Прошу звільнити мене з моєї посади лікара терапевта по власному бажанні.
Прошу вашого дозволу про надання мені відпустки терміном 28 календарних днів з 1 липня 2008 року.
Директору ПП “Перспектива”
Гнатик Ірині Володимирівній
від Ковальчук Петра Юрієвича
Заява
Прошу взяти мене на роботу до вашої фірми у відділ реклами. До заяви додаю трудову книжку.
Я прошу допустити мене, Середюк О.Л., до складання іспиту з математичного аналізу, якого я вчасно не здав по сімейним обставинам.
Г) Із пояснювальної записки:
Викладачові кафедри
україньської мови
Глібчук Н.М.
від студента гр. БД-112
Ткаченко Ігора Віталієвича
Пояснююча записка.
Я, Ткаченко Ігор Віталієвич, не відвідував пари по українській мові в зв’язку із хворобою. Довідка додається.
1.06.08 підпис
Студенти не з’явилися на заняття, бо відвідували історичний музей.
Мною не відвідувалися заняття з 10.03.08. по 20.03.08. по хворобі.
Мені не получилося прийти на заняття, так як я готовився до екзамена з Лінійної алгебри 10.05.08.
Учні не з’явилися на урок біології, тому що відвідували концерт. Концерт організували учні 11-Б класу і запросили учнів 11-А класу на 10 годину.
Ґ) Із доручення:
Довіренність
Я, Ковальчук Віктор Петрович, проживаю у м. Львові по вулиці Зеленій 9, кв. 7, довіряю громадянину Сеніву Віталійові Павловичу получити гроші в поштовій філії селища Брюховичі, надіслані на моє ім’я.
Довіренність дійсна до 30 грудня 2009 року.
25 жовтня 2008 р. (підпис)
Я, Кравченко Олександер Григорієвич, доручаю Петришин Ольгі Іванівній получити належні мені гроші у розмірі 50 (п’ятьдесять) гривен.
Довіреність дійсна по 2 люте 2007 року.
6.1.2007 року О.Г. Кравченко
Підпис О.Г. Кравченко завіряю:
Завідуючий відділу поставки (підпис)
Д) Із розписки:
Я Степаненко Володимир Сергієвич, взяв від викладача фізкультури Заставни Ольги Іванівної для тимчасового користування під час відпочинку в Карпатах одні лижі. Поверну тоді, коли приїду.
Я, студентка інституту прикладної математики та фундаментальних наук НУ “Львівська політехніка”, Кравець С.М., отримала від свої одногрупниці її паспорт для того, щоб отримати за неї посилку. Зобов’язуюсь повернути в трьохденний термін.
Росписка
Мною отримано від завідувачки бібліотеки М.П. Тесленко у користування 2 підручника з креслення. Я поверну цей підручник у кінці навчального року.
Е) З оголошення:
Продається коляска для дитини синього кольору. Заінтересованих звонити по телефону…
Зніму в оренду квартиру вашого будинка.
Продаю трьохкімнатну квартиру в центрі міста. Срочно.
6 грудня у приміщенні актового залу пройде виступ до дня Збройних сил. По завершенню бажаючі зможуть прийняти участь у конкурсах. Плануються розваги, ігри, шутки.
В п’ятницю буде проведений бій по боксу із важкої категорії в цирку.
За допомогою нового авторського метода у вас є можливість схуднути на протязі трьох місяців. Прийом проводиться лікарьом-психотерапевтом.
Прозьба не вимагати у водія зупинитися у не дозволених містях.
Для розумних батьків та ваших дітей. Пошліть пройти курс навчання під час літніх канікулів дітей віком 5–11 кл. по комп’ютеру по сучасній методиці.
Прокат книг поміняв свій адрес.
Алкогольні напої не повинні продаватися особам до 18 років.
Об’ява. Загубили кошильок. Прозьба вернути за винагороду.
Запрошуються на роботу бугалтера з стажом роботи не менше трьох років.
Перспективний у майбутньому молодий юнак шукає дружину для створення сім’ї. Прошу розведених не турбувати.
Завдання 7. Укажіть правильний варіант словосполучення: зібралися усі бажаючі – зібрались усі охочі; прикласти зусилля – докласти зусиль; працюють по багато років – працюють багато років; по заявках – відповідно до заявок; заходи по забезпеченню – заходи щодо (для) забезпечення; звернутися по питанню – звернутися з питанням; витяг з протоколу – виписка з протоколу; правильне рішення – вірне рішення; глава підручника – розділ підручника; заступник декана (як посада) – замісник декана (як посада); важке матеріальне становище – скрутне матеріальне становище – важке матеріальне положення; здавати іспит – складати іспит; переводити текст – перекладати текст; наводити приклад – приводити приклад; прийняти участь – взяти участь; працюю рятівником – працюю рятувальником; економічний показник – економічний покажчик; підбивати підсумки – підводити підсумки; особиста справа працівника (документ) – особова справа працівника (документ); заважати під час роботи – мішати під час роботи; об’єм виконаних робіт – обсяг виконаних робіт; вступив до інституту – поступив в інститут; виняток становлять такі випадки – виключення становлять такі випадки; добавочна вартість – додана вартість; поштовий переказ – поштовий перевод; в останній час – останнім часом; кожного тижня – щотижня; по суботам – щосуботи; працювати за сумісництвом – працювати по сумісництву; ведучий інженер – провідний інженер; по результатам сесії – за результатами сесії; по вказівці деканата – за вказівкою деканату; відпустка по хворобі – відпустка через хворобу; виборча дільниця № 1 – виборча ділянка № 1; внести до проекта протоколу – внести до проекту протоколу; по сімейним обставинам – за сімейними обставинами; комісія по складанню резолюції – комісія для складання резолюції; охорона оточуючого середовища – охорона навколишнього середовища (довкілля) – охорона оточуючої среди; бакалавр по електромеханіці – бакалавр з електромеханіки; великий по обсягу – великий за обсягом; об’єм завдань – обсяг завдань; по закінченні навчання – після закінчення навчання; по замовленню – на замовлення; ввести в склад ректорату – ввести до складу ректората – ввести до складу ректорату; звільнений по наказу директора – звільнений за наказом директора; у відповідності з наказом – відповідно наказу – відповідно з наказом – відповідно до наказу; на наступний день – наступного дня; прийняти до відома – взяти до відома; по власному бажанню – за власним бажанням; через невчасну виплату заробітної плати – із-за невчасної виплати заробітної плати; дійти висновку – прийти до висновку – зробити висновок; по ініціативі студентів – з ініціативи студентів; згідно до розпорядження – згідно розпорядженню – згідно з розпорядженням – згідно розпорядження; не дивлячись на несприятливі умови – незважаючи на несприятливі умови; оцінка по фізиці – відмітка по фізиці – оцінка з фізики – відмітка з фізики; виключати ток – вимикати струм; оголосити подяку – винести подяку – принести подяку; вищий учбовий заклад – вищий навчальний заклад; більше ніж половина працівників – більша половина працівників; в залежності від обставин – залежно від обставин; можна використати як зразок – можна використати в якості зразка; в значній мірі – значною мірою; інспектор по техніці безпеки – інспектор з техніки безпеки; сьогодні на повістці дня два важливих питання – сьогодні на повістці денній два важливих питання – сьогодні на порядку денному два важливі питання – сьогодні на порядку дня два важливих запитання; датуйте звіт першим жовтнем – датуйте звіт першим жовтня – датуйте звіт першим жовтням – датуйте звіт першого жовтня; засідання навчально-виховної комісії триватиме півтора години – засідання навчально-виховної комісії триватиме півтори години; протягом року факультатив відвідало понад 300 осіб – протягом року факультатив відвідали понад 300 осіб; призначити старостою групи БД-112 Бойченко Дмитра Сергійовича – призначити старостою групи БД-112 Бойченка Дмитра Сергійовича – призначити старостою групи БД-112 Бойченка Дмитра Сергієвича.
Завдання 8. У поданих текстах виправте мовностилістичні помилки. Випишіть слова, які належать до офіційно-ділового стилю.
1) З дальніх часів прийшли до нас різні види документів, з допомогою котрих ми впізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з’ясовуємо особливості побуту народу, правові форми та етнічні норми стосунків між суспільством і державою, відносин між окремими особами.
2) З листопада по грудень-місяць учнями мають написатися заяви про те, що вони хочуть прийняти участь в незалежному тестуванні знань. На день тестування треба зі собою мати запрошення і паспорт (або свідоцтво про народження і завірену деректором школи справку з печаткою і фотографією). На заповнення відповідей видають два бланка (А і Б). Тест продовжується 2 години 30 хвилин. Під час незалежного тестування згідно міністерських вимог в класі має бути не більше п’ятнадцяти учнів. Роботи Львівських школярів перевірятимуться харківськими вчителями.
Завдання 9. Виправте в поданих реченнях помилки, пов’язані з порушенням стилістичних норм.
Характеристика трасового покриття на Львівщині вже давно оцінена широким спектром епітетів. У іноземця, звичайно, очі помаленько сповзають на лоба. День пропав недарма. Музика була страшно приємна. Увагу людей треба відвернути, повести у вірному напрямку. В університеті я починав дорослішати за рахунок чужого досвіду. Я профіль у цій справі. У хід були задіяні усі спецзасоби. Бажаю співачці вдачі, натхнення і віри у перемогу. Політична ситуація знову загостриться до такої степені, що буде впливати на все. Ця особа має репутацію найфотогігієнічнішої та найстервознішої моделі на світі. Одна третина студентів не відвідує пари з фізкультури. У економічному коледжі мною створена моя концепція навчання українській мові. Для того, щоб навчити дітей англійському, треба використовувати сучасні нові методи, які будуть ефектні для учнів. Біля сто студентів показали глибокі знання з фахових дисциплін. Психолог ламає в студентів поняття про їх місто в житті. Місто не в змозі покращити наш життєвий фонд. Однією з проблем являється проблема змісту знань. Якщо ми візьмемо по рівням знань, то побачимо, що вони різні. Банк “Ажіо” пропонує від п’ятьсот до шістьсот відсотків прибутку. Це викликало заперечення серед студентської молоді. Наведу кілька аспектів, які розглядали на семінарі.
Практичне заняття 2
Лексичні та фразеологічні норми
Збагачуйте свою літературну мову
й не вживайте чужих ялових слів…
Хто легковажно вживає чужих ялових слів,
той сильно шкодить нормальному розвоєві
своєї літературної мови.
І. Огієнко
Лексичні норми регулюють правильність слововживання у властивих їм значеннях на сучасному етапі.
Серед лексичних помилок і недоліків найпоширеніші ті, що стосуються:
уживання слів у невластивому для контексту значенні: заважати вчитися (а не мішати вчитися), ставитися до неї з повагою (а не відноситися до неї з повагою);
уживання слів-паразитів, які засмічують особливо усне мовлення і заважають зрозуміти висловлену думку: ну, значить, взагалі, от, так би мовити, знаєте, розумієте, також, так сказати, га, ага, як це, тобто;
уживання ненормативних слів, жаргонізмів, які мають знижений, згрубілий колорит і перебувають поза літературною нормою: говорити (а не гавкати), обманювати (а не брехати), продати (а не загнати), доносити комусь (а не капати), міліціонери (а не менти);
уживання лайливих і вульгарних слів, недопустимих з погляду літературної норми та етикетних правил: чорт візьми, холера ясна, паскудний, дурепа та інші;
уживання росіянізмів: праска (а не утюг), їдальня (а не столова), наступний (а не слідуючий) та інші;
перенасичення тексту чужомовними запозиченнями, зловживання іншомовними словами, які в українській мові мають свої відповідники: перевезення (а не транзит), товариство (а не корпорація), особливий(а не ексклюзивний), добірні сорти (а не елітні сорти), найкраща ціна (а не оптимальна ціна), відпочинок (а не вікенд), циркове видовище (а не циркове шоу). М. Рильський казав, що без іншомовних слів у культурному мовленні не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні – і, безумовно, у властивому для них значенні;
уживання тавтології – невиправданого повторення однокореневих слів або українського та чужомовного відповідників: виконати роботу (а не зробити роботу), осінній день (а не осінній день осені), свято