УДК 624.005.21
Ю.О.Буренко к.е.н.,доц.
В.С.Тютюнник
«СТРАТЕГІЇ РОЗВИТОКУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ
У роботі проведено аналітичну роботу з капітального будівництва та економіки. Вплив капітального будівництва на економіку, її зміни та реформування, що веде за собою зміцнення та оновлення державних засад, що, однак, не завжди несе за собою поліпшення рівня життя,скорочення державних витрат і навпаки - збільшення доходів. А також фактори підвищення рівня конкурентоспроможності будівельних робіт та продукції. Розглянуто будівництво як галузь матеріального виробництва та його структуру в галузі. Вступ. В сучасних умовах капітальне будівництво достигло апогею. Насичення міста новобудовами, підприємствами та торговими центрами створило відправну точку тривалого та плідного співробітництва державних органів і підприємницьких структур у подоланні кризового стану в будівельному комплексі, стабілізації й нарощуванні виробництва, підвищенні конкурентоспроможності вітчизняного виробника. Будівництво - провідна галузь народного господарства, де вирішуються життєво важливі завдання структурної перебудови матеріальної бази всього виробничого потенціалу країни і розвитку невиробничої сфери. Від ефективності функціонування будівельного комплексу багато в чому залежать як темпи виходу з кризи, так і конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Цим і визначається значимість вибору об'єктивних характеристик його стану. Будівельний комплекс сьогодні - досить роздрібнене, не кероване з єдиного або декількох центрів безліч самостійно господарюючих суб'єктів, які мають своїми специфічними особливостями і не пов'язані з системними цілями. У рамках недостатньо розвиненого будівельного ринку, за відсутності нормальної конкуренції, коли переважна частина будівельних підрядів виходить, минаючи тендери (торги), не відбувається ніякого природного при досконалої конкуренції вирівнювання умов функціонування і суспільних вимог до підрядників. Це визначає суттєві як регіональні, так і внутрішньорегіональні відмінності в рівнях цін, зобов'язання сторін та інших факторів. За обсягом виробленої продукції і кількістю зайнятих людських ресурсів на будівельну галузь припадає приблизно десята частина економіки країни.
Сьогодні значна частина українських підприємств перебуває у кризовому стані, періодично або постійно неспроможні продовжувати нормальну виробничо-господарську діяльність і своєчасно розраховуватися за фінансовими зобов'язаннями. Особливо значних втрат під час фінансово-економічної кризи зазнав будівельний комплекс, який є одним з найважливіших секторів економіки і призначений здійснювати оновлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення виробництва матеріальних благ у різних галузях національної економіки.
Уже починаючи з кінця 2007 р., у будівельній галузі почали знижуватися обсяги виконаних робіт, посилилися проблеми з ліквідністю. Вплив світової кризи наклався на низку внутрішніх проблем, серед яких неефективний рівень регуляції галузі, відсутність належного обслуговування власних фінансових ресурсів, недосконала цінова політика, не відповідність ціни та якості будівельної продукції, помилки та прорахунки в управлінні. Саме через це обсяги виконаних робіт у січні-травні 2009 р. стрімко скоротилися - на 55,8 % проти аналогічного періоду 2008 р. Будівництво, яке формує значний сегмент попиту на промислову продукцію, почало скорочувати обсяги закупівель та нарощувати борги перед клієнтами. Незважаючи на те, що з 2010 р. обсяги реалізованої будівельної продукції поступово зростають, істотно знижується рентабельність операційної діяльності та частка збиткових підприємств галузі (табл. 1).
Табл. 1. Основні показники діяльності підприємств будівельної галузі
України у 2007-2011 рр.
України у 2007-2011 рр.
Основні показники діяльності підприємств будівельної галузі
Роки
2007
2008
2009
2010
2011
Обсяг реалізованої будівельно продукці, млн. грн.
107175
128961
83970,1
86985,6
88124,4
Основні засоби виробництва (у фактичних цінах на кінець року), млн.. грн
40074
52084
66486
63113
64056
Рентабельність операційної діяльності будівельних підприємств, %
2,6
-2,7
-0,9
-
-2,4
Часта збиткових будівельних підприємств, %
32
38,9
44,2
57,6
56,2
Чистий прибуток/збиток підприємств будівельної галузі, млн. грн
-
-7975,4
-4439
-2167,4
-1719
Основні причини різкого спаду у будівельній галузі України у 2008- 2009 рр. такі:
підвищення кредитних ставок та обмеження іпотечного кредитування населення, що зумовило зниження рівня доступності кредитних ресурсів;
скорочення кредитування забудовників, що призвело до зменшення проектного кредитування;
зростання вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт (за 2008 р. ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 30,1 %) та енергоносіїв, що зумовило збільшення собівартості будівельних робіт порівняно із запланованими;
високий рівень інфляції (22,3 % у 2008 р., 12,3 % у 2009 р.), знецінення національної валюти і пов'язані з цим втрати в заощадженнях населення стали причиною зменшення попиту на житло.
Якщо в минулі роки попит перевищував пропозицію в 2-3 рази, особливо в сегментах економного житла, то в 2009-2010 рр. кількість реальних покупців значно зменшилась. Це зумовлено не насиченістю ринку, а зменшенням кількості платоспроможного попиту населення. Розробка та ефективна реалізація стратегічних рішень щодо посилення конкурентоспроможності продукції будівельного комплексу, як на рівні підприємства, так і вищих органів ієрархії управління, очевидно, неможлива без врахування зовнішніх факторів впливу.
До найважливіших із цих факторів відносяться: нормативно-правова база; соціально-політична ситуація (впливає на ступінь орієнтації населення на виробничу діяльність, рівень соціальної напруги); соціально-демографічний стан у регіоні (впливає на потребу підприємств будівельного комплексу в різних категоріях робітників, а також престижність тієї чи іншої професії, роду заняття); кліматичні умови (особливий вплив на підприємства, які виконують функції генпідрядника та субпідрядника); розвиток споживчого ринку (впливає на визначення рівня попиту на будівельну продукцію); рівень життя населення регіону (впливає на стан платіжного забезпечення їх потреб); купівельна спроможність гривні (впливає на визначення динаміки та прогнози інфляції); рівень підприємницької активності регіону (впливає на схильність населення до реалізації підприємницьких ініціатив).
На фінансово-економічне становище будівельного комплексу також негативно вплинули недостатній розвиток виробничої бази, неефективне використання мінерально-сировинних ресурсів, значні витрати енергії на виробництво будівельних матеріалів, недостатнє використання альтернативних джерел енергії, низький рівень інноваційної діяльності будівельних підприємств та підприємств промисловості будівельних матеріалів. Як наслідок, більше ніж 50% будівельних організацій а України.
Табл. 2. Фінансові результати підприємств будівельної галузі України
у 2008-2011 рр. *
Роки
Чистий прибуток (збиток)
Підприємства, які одержали прибуток
Підприємства, які одержали збиток
у процентах до загальної кількості, %
фінансовий
результат,
млн. грн
у процентах до загальної
кількості, %
фінансовий
результат,
млн. грн
2008
-7975,4
61,1
5174,5
38,9
13149,9
2009
-4439
55,8
4482,4
44,2
8921,4
2010
-2167,4
42,4
1225,6
57,6
3393
2011
-1719,0
43,8
825,8
56,2
2544,8
Для стабілізації ситуації в будівництві урядом України прийнято Закон "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", а також Державну цільову соціально-економічну програму будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 рр. Сьогодні будівельний комплекс України повільними темпами починає виходити з кризи. Однак основними стратегіями зростання є збільшення обсягів будівництва об'єктів, які є стратегічно необхідними для проведення в Україні у 2012р.
Процес антикризового фінансового управління підприємством має здійснюватися за такими основними етапами:
здійснення постійної діагностики фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення симптомів фінансової кризи;
розроблення системи профілактичних заходів щодо запобігання фінансовій кризі в ході здійснення діагностики фінансового стану підприємства;
ідентифікація параметрів фінансової кризи в разі діагностування її настання;
вибір механізмів фінансової стабілізації підприємства, адекватних масштабам його кризового фінансового стану;
розроблення і реалізація комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи;
контроль за реалізацією програми виведення підприємства з фінансової кризи;
розроблення і реалізація заходів щодо усунення підприємством негативних наслідків фінансової кризи.
Криза підприємств у будівництві викликана невідповідністю їх фінансово-економічних параметрів параметрам навколишнього середовища, що своєю чергою зумовлено невірною стратегією, неадекватною організацією бізнесу і, як наслідок, слабкою адаптацією до вимог ринку. Способом вирішення подібних проблем та усунення самої можливості їх виникнення може бути реструктуризація підприємств, яку доцільно проводити на основі ретельно розробленої стратегії. Однак реструктуризацію в повному обсязі необхідно здійснювати відразу після виявлення перших ознак кризи, що насувається, тоді яку зоні "близького" банкрутства ні часу, ні коштів на неї вже немає. Тому перед підприємствами, що прагнуть вийти з кризи, стоять два послідовні завдання:
усунути наслідки кризи
відновити платоспроможність і стабілізувати фінансовий стан;
усунути причини кризи - розробити стратегію розвитку і провести на її основі реструктуризацію підприємства з метою недопущення кризових явищ у майбутньому.
Для реалізації довгострокових завдань виходу будівельних організацій з кризового стану та недопущення його настання в майбутньому доцільно здійснити стратегічний аналіз зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовища, зокрема, SWOT - аналіз для виявлення можливостей і загроз, сильних та слабких аспектів будівельної організації на ринку. Особливу увагу потрібно зосередити на покращенні системи контролю за використанням фінансових ресурсів і забезпеченні на цій основі оптимального співвідношення ціни та якості будівельної продукції. Ще одним важливим стратегічним завданням розвитку вітчизняних будівельних організацій має бути створення умов і здійснення належної організаційно-технологічної підготовки для їх виходу на міжнародні ринки виконання будівельно-монтажних робіт та надання будівельних послуг. Заходи довготермінового характеру сприятимуть зростанню фінансово-економічного потенціалу підприємств галузі і підвищенню їх інвестиційної привабливості.
Практична реалізація запропонованих заходів дасть змогу будівельним організаціям відновити втрачені позиції, платоспроможність, стабілізувати фінансовий стан і, як наслідок, підвищити конкурентоспроможність будівельної галузі України на міжнародному ринку.
Висновки. Особливості організації антикризового фінансового управління на будівельних підприємствах полягають в тому, що будівельна галузь особливо чутлива до впливу фінансової кризи через введення обмежень у кредитуванні та скорочення обсягів капітальних інвестицій промислових підприємств та зниження платоспроможного попиту населення. Тому систему антикризового фінансового управління потрібно впроваджувати на різних етапах діяльності будівельних підприємств. Для підприємств будівельної галузі, які є порівняно успішними і функціонують успішно - система сприятиме запобіганню, своєчасному реагування та профілактиці настання кризових явищ у їхній діяльності. А для підприємств, які потрапили в кризову ситуацію, така система допоможе подолати вже існуючу фінансову кризу, тобто здійснити фінансове оздоровлення підприємства.
Література
Бондаренко Є.В. Перспективи розвитку будівельного комплексу України / Є.В. Бондаренко // Інноваційна економіка. - 2011. - № 4. - С. 3-6.
Гринчуцький В.І. Антикризове фінансове управління підприємством в сучасних умовах господарювання / В.І. Гринчуцький, JI.A. Ляхович // Інноваційна економіка. - 2011. - № 3. -С. 28-33.
Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій : монографія / Л.О. Лігоненко. - К. : Вид-во Київ. нац. торг-екон. ун-т., 2004. - 580 с.
Партии Г.О. Фінансовий менеджмент : навч. посібн. / Г.О. Партии, Н.Є. Селюченко. - Львів : в-во НУ "ЛП", 2010. - 332 с.
Сенів Б.Г. Сучасний стан та перспективи розвитку будівельної галузі України / Б.Г. Сенів // Інноваційна економіка. - 2011. - № 7. - С. 19-24.
СвітличнаТ.І. Реалізація політики антикризового управління підприємствами будівельного комплексу України / Т.І. Світлична // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук,- техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.3.
Статистичний щорічник України за2010 рік// Державний служба статистики України / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд", 2011. - 559 с.
Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві : навч. посібн. / О.О. Терещенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 560 с.
Удовенко О.М. Будівництво в умовах ринкової економіки. / Будівництво України. – 1999. – №5.
Федоренко В.Г., Мариніч І.О., Чувардинський О.Г. Роль реструктуризації в підвищенні ефективності капітального будівництва в Україні. / Будівництво України. – 2000. – №6.