МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана”
Обліково-економічний факультет
Кафедра обліку підприємницької діяльності
Бобко Тетяна Василівна
(напрям підготовки 6.030509 “Облік і аудит”, 3-й курс, 6-а група)
КУРСОВА РОБОТА
з науки “Фінансовий облік – 2”
на тему:
ОЦІНКА ТА ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ,ЯКІ ЗАСВІДЧУЮТЬ ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ
Керівник науки:
к.е.н., професор Головко Т.В.
“_____”______________20___ р.
_______________________________
(підпис керівника науки)
Керівник курсової роботи:
асистент Ловінська І.Г.
“_____”______________20___ р.
(дата отримання роботи – зазначається керівником)
______________________________
(підпис керівника курсової роботи)
Студент здав роботу на кафедру:
“_____”______________20___ р.
(дата здачі роботи – зазначається студентом)
______________________________
(підпис студента)
Київ – 2013
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій 5
2. Методи оцінки фінансових інвестицій, які засвідчують відносини власності. Облік фінансових інвестицій за справедливою вартістю 10
3. Облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі 17
4. Облік операцій між інвестором і об’єктом інвестування 25
5. Відображення інформації про фінансові інвестиції в акції у фінансовій звітності підприємства 29
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34
ДОДАТКИ 38
ВСТУП
Інвестиції є одним з найважливіших чинників економічного зростання підприємства, є джерелом для придбання основних фондів та формування обігових фондів. Більша частина світових інвестиційних ресурсів формується, розподіляється та перерозподіляється шляхом фінансового інвестування. Саме фінансові інвестиції характеризуються здатністю акумулювати найбільші за обсягами ресурси, які під впливом ринкових механізмів розподіляться між підприємствами, що їх потребують.
Актуальність теми полягає в тому, що економічна ефективність діяльності підприємств, забезпечення високих темпів їх розвитку, підвищення конкурентоздатності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках значною мірою визначаються рівнем і діапазоном їх інвестиційної діяльності. Через свою економічну природу фінансові інвестиції швидко змінюють свою вартість, тому виникає проблема в вироблені підходів щодо вибору методу їх оцінки та переоцінки для реального відображення їх вартості в системі бухгалтерського обліку.
Безпосереднім реципієнтом інвестицій є підприємства, тому забезпечення економіки України інвестиційними ресурсами значною мірою залежить від залучення фінансових інвестицій окремими підприємствами. Передумовою розробки механізмів залучення фінансових інвестицій підприємствами є теоретичне опрацювання цього питання, що полягає у визначенні сутності та змісту понять фінансових інвестицій.
Мета даної роботи – дослідити сутність та існуючі критерії класифікації фінансових інвестицій; розглянути методику оцінки фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку в межах їх класифікації
Для досягнення поставленої мети., варто виконати такі завдання:
виявити функціональні особливості фінансових інвестицій;
проаналізувати сучасну класифікацію фінансових інвестицій та її вплив на організацію бухгалтерського обліку інвестицій;
проаналізувати методику оцінювання фінансових інвестицій, які засвідчують відносини власності
розглянути типові проведення з обліку фінансових інвестицій;
розглянути типові ситуації для обліку фінансових інвестицій на прикладі ПАТ «Алекс»;
Об’єктом дослідження є фінансові інвестиції підприємства, які засвідчують відносини власності.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання обліку та методів оцінки фінансових інвестицій, а також порядок їх класифікацій.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу курсової роботи становить системний підхід до вивчення економічних явищ. Загальнонаукові методи, які використовувалися в ході написання курсової роботи: метод аналізу, метод синтезу та метод узагальнення. У процесі роботи застосовувались монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний методи досліджень.
Інформаційною базою виконаного дослідження є законодавчі акти, що регламентують облік фінансових інвестицій та наукові праці вітчизняних учених.
Практичні результати дослідження полягають в систематизації існуючих методів оцінки фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку в межах їх класифікації. Досліджено особливості обліку операцій з переоцінкою, зміною балансової вартості фінансових інвестицій, їх документального оформлення; порядок розкриття облікової інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності підприємства.
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Більшість підприємств має в своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, крім тих, які необхідні для здійснення поточної діяльності. Для отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності [2, с. 123].
Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [11].
В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції [16, с. 30].
Фінансові інвестиції – це господарські операції з придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів [17, с. 302].
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», яким визначено, що фінансові інвестиції являють собою активи, які утримуються підприємством з метою:
отримання доходів від їх утримання у вигляді відсотків або дивідендів;
набуття вигідних взаємовідносин із підприємством або здійснення контролю над його діяльністю;
майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій [30].
Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності фінансових інвестицій необхідно враховувати вимоги П(С)БО 2 «Баланс», а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Згідно з П(С)БО 2 «Баланс», фінансові інвестиції — це активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (отримання відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [28]. Іншими вигодами можуть бути, наприклад, переваги при укладанні виробничих, комерційних або фінансових угод утримувачем фінансових інвестицій. Фінансова інвестиція для отримувача (реципієнта) має форму майна та коштів (готівкових або безготівкових), а для інвестора (донора) — це корпоративні права (частка в статутному капіталі, оформлена установчим договором або акції), строкові цінні папери (облігації, ощадні сертифікати, векселі), деривативи (фондові, валютні, товарні) та інші фінансові інструменти [5, 225]. Носіями активів, що утримуються підприємством, є цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов’язання, депозитні сертифікати тощо (в додатку А наведено повний перелік цінних паперів з обліку фінансових інвестицій). Умови, порядок випуску цінних паперів, державне регулювання їх ринку визначено Законами України “Про цінні папери та фондовий ринок” , “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про державну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” [34, с. 49].
Фінансові інвестиції відображають різні види участі одного підприємства в діяльності іншого підприємства. Документи, що засвідчують про цю участь, називають фінансовими інструментами. Фінансові інструменти можуть бути первинними і вторинними (похідними, або деривативними). Похідні цінні папери: опціони, ф’ючерси і варанти засвідчують право на цінні папери, але не є такими.
Так, акції є первинними фінансовими інструментами, а опціони на акції — вторинними [5, 226].
Фінансові інвестиції можна класифікувати за різними ознаками, основні серед яких наведені на рис. 1.1
Залежно від мети здійснення підприємство може:
отримувати доходи, тобто відсотки чи дивіденди, які отримуються інвестором у вигляді певних активів (найчастіше грошових коштів);
набувати бажаного рівня впливу на об’єкт інвестування шляхом придбання певного відсотка акцій, які дають право голосу або часток у капіталі;
отримувати майбутні вигоди, такі як зростання вартості акцій або облігацій у майбутньому;
отримувати інші вигоди, як, наприклад, доступ до технологій, ноу-хау та інших нематеріальних активів, якими розпоряджається об’єкт інвестування.
Залежно від терміну, впродовж якого інвестор має намір утримувати фінансові інвестиції поділяються на:
поточні (короткострокові), які утримуються протягом дванадцяти місяців від дати придбання;
довгострокові, які утримуються більше дванадцяти місяців від дати придбання [39, с. 102].
Залежно від виду впливу на об’єкт інвестування фінансові інвестиції поділяються на:
інвестиції, які засвідчують відносини позики шляхом придбання різноманітних ліквідних (боргових) цінних паперів, якими є облігації держави, місцевих органів влади та підприємств, ощадні (депозитні) сертифікати тощо;
інвестиції, які засвідчують право власності на акції або частку у статутному капіталі (майні) підприємства шляхом придбання простих привілейованих акцій або часток підприємств, інвестиційних сертифікатів, а також деяких інших цінних паперів, що надають право власності (варанти або опціони на придбання акцій).
Залежно від характеру відносин між інвестором та об’єктом інвестування розрізняють:
інвестиції пов’язаним сторонам, якщо одна сторона (інвестор) має змогу суттєво впливати на господарську або фінансову діяльність іншої (об’єкта інвестування), або контролювати її;
інвестиції непов’язаним сторонам, якщо здійснена інвестиція жодним чином не впливає на відносини між сторонами [39, с. 103].
Рис. 1.1 Класифікація фінансових інвестицій
Згідно з вимогами П(С)БО 2 «Баланс», в обліку та фінансовій звітності фінансові інвестиції відображаються в розрізі таких груп: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції та еквіваленти грошових коштів (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Класифікація фінансових інвестицій в обліку та фінансовій звітності
Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можна вільно реалізувати в будь-який момент.
Поточні фінансові інвестиції — це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можна вільно реалізувати в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).
Еквіваленти грошових коштів — це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються в певні суми грошових коштів, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Як правило, до еквівалентів грошових коштів відносять поточні інвестиції, початковий строк погашення яких не перевищує 3-х місяців і відносно яких існує впевненість у тому, що вони не зменшать своєї вартості протягом періоду їх чинності. У фінансовій звітності еквіваленти грошових коштів відображаються разом з грошовими коштами в статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти».
Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку фінансових інвестицій наведена в додатку Б.
Особливості оцінки і вимоги до розкриття інформації відносно фінансових інвестицій потребують їх подальшої класифікації. Так, довгострокові фінансові інвестиції класифікуються в Балансі на такі, які обліковуються за методом участі в капіталі та інші. П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» деталізує ознаки фінансових інвестицій, які повинні обліковуватися за методом участі в капіталі. До них належать інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, в спільну діяльність.
Поточні фінансові інвестиції відображаються в Балансі за двома статтями — «Поточні фінансові інвестиції» та «Грошові кошти та їх еквіваленти» [5, 229].
МЕТОДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ, ЯКІ ЗАСВІДЧУЮТЬ ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ.ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ
Інвестиції, які засвідчують відносини власності, можна придбати як з метою безпосереднього одержання доходу у вигляді дивідендів, так і для створення бажаних відносин з об’єктом інвестування. Такі інвестиції здійснюються шляхом придбання акцій або часток у господарських товариствах [39, с. 118].
Облік фінансових інвестицій, які засвідчують відносини власності залежить від рівня впливу інвестора на об’єкт інвестування або від мети придбання, тому вони можуть обліковуватися різними методами (рис. 2.1)
Рис. 2.1 Методи обліку фінансових інвестицій, які засвідчують відносини власності
З метою обліку та складання фінансової звітності асоційованим вважається підприємство, на яке інвестор справляє вплив і яке не є ані дочірнім підприємством, ані часткою участі в спільному підприємстві [29]. В свою чергу, згідно із П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» дочірнім є підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства [31].
На відміну від інвестицій у боргові цінні папери, для яких вирішальним чинником вибору подальшого методу оцінювання є мета придбання, для інвестицій, які засвідчують відносини власності, після визначення мети придбання інвесторові необхідно оцінити рівень досягнутого впливу, тому необхідно зважати як на кількісні ознаки (частка в капіталі), так і на якісні характеристики (табл. 2.1) [38, с. 154].
Таблиця 2.1
Частки та ознаки, що характеризують рівень впливу інвестора
Частка в статутному капіталі суб’єкта інвестування (%)
Рівень впливу інвестора
Ознаки
До 20
Несуттєвий
Відсутність жодного впливу на політику прийняття рішень та діяльність об’єкта інвестування
20-50
Суттєвий
Володіння часткою 20 %або більше акцій (статутного капіталу);
представництво у раді директорів (правлінні) або аналогічному органі управління;
участь у політиці ухвалення рішень;
взаємообмін управлінським персоналом;
надання необхідної техніко-економічної інформації
Більше 50
Контроль
Вирішальний вплив на фінансову, господарську та комерційну політику підприємства з метою отримання вигід від його діяльності
Однакові частки у кожного інвестора
Спільний контроль
Розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до домовленості про ведення спільної діяльності
Володіння часткою в капіталі є вирішальним, проте не єдиним критерієм визначення рівня впливу. Для його оцінювання необхідно розглядати кожну інвестицію окремо, зважаючи при цьому на якісні показники [39, с. 120].
Фiнансовi iнвестицiї (крiм iнвестицiй, що утримуються пiдприємством до їх погашення або облiковуються за методом участi в капiталi) на дату балансу вiдображаються за справедливою вартiстю [20, с. 269].
Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції достовірно визначити неможливо, вона відображається за собівартістю з урахуванням зменшення її корисності, яка визначається згідно з П(С)БО 28 «Зменшення корисності» [23, с. 197]. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Порядок оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю встановлено пунктами 8 та 9 П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” [1, с. 58]. Сутність методу оцінки фінансових інвестицій за справедливою вартістю полягає у тому, що для оцінки їх на дату балансу використовується сума, що дорівнює вартості, за якою здійснюється реалізація інвестиції в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Цей метод поширюється на фінансові інвестиції, що придбані та утримуються виключно для продажу. При придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточного рахунка підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліку є ПКО чи виписка банку.
Метод оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю передбачає суму збільшення або зменшення їх балансової вартості відображати у складі інших доходів або відповідно до інших витрат [9, с. 90].
Як уже зазначалося, сутність методу оцінки фінансових інвестицій за справедливою вартістю полягає в тому, що для її здійснення на дату балансу використовується сума, котра дорівнює вартості, за якою фінансова інвестиція може бути реалізована в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Якщо відбувається збільшення або зменшення балансової вартості таких інвестицій, то під час складання бухгалтерської звітності це збільшення або зменшення відображається у складі інших доходів або інших витрат.
Якщо виникають труднощі з визначенням справедливої вартості фінансової інвестиції, або її зовсім неможливо визначити, то така фінансова інвестиція відображається на дату балансу за її собівартістю.
Методом оцінки за справедливою вартістю на дату балансу оцінюють фінансові інвестиції, якщо:
1) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати їх придбання;
2) асоційоване чи дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, який перевищує дванадцять місяців.
Метод обліку фінансових інвестицій за собівартістю полягає в тому, що інвестор відображає інвестиції в дочірнє чи асоційоване підприємство за собівартістю та визначає прибуток лише в сумі дивідендів, отриманих від такого підприємства на акумульований чистий прибуток об’єкта інвестування, який виникає після дати придбання акцій інвестором. Дивіденди, отримані понад такий прибуток, зменшують балансову вартість вкладень. Сума зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається в складі інших витрат [1, с. 77.].
Приклад 2.1. Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій
01.09.2011 р. ПАТ «Алекс» з метою подальшого перепродажу придбала 25 % акцій АТ «Аз» на суму 1 050 000 (350 000 шт. по 3 грн кожна). 31.11.2011 р. АТ «Аз» виплатила дивіденди в сумі 0,60 грн на кожну акцію. Загальна сума отриманих дивідендів ПАТ «Алекс» — 210 000 грн (350 000 шт. × 0,60 грн), з них 157 500 грн є сумою відшкодування інвестицій і зменшує їх балансову вартість:
(210 000 грн × 3 місяці (з 01.09 до 31.11)) : 12 місяців = 52 500 грн;
210 000 – 52 500 = 157 500 грн.
Бухгалтерський облік цих операцій наведений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій за справедливою вартістю при зменшенні балансової вартості
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
1
Здійснено фінансову інвестицію ПАТ «Алекс» у АТ «Аз» шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку в банку
142
311
1050000
2
Нараховано суму дивідендів, що підлягає отриманню
373
731
210 000
3
Відображено суму нарахованих дивідендів
311
373
210 000
4
Списано на витрати зменшення балансової вартості фінансових інвестицій
977
142
52 500
У разі відхилення справедливої вартості фінансових інвестицій від їхньої балансової вартості необхідно проводити переоцінку, результати якої визнаються як інші доходи або інші витрати.
У бухгалтерському обліку доходи або витрати від такої переоцінки слід відображати на рахунках відповідно 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” та 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”.
Якщо справедливу вартість фінансових інвестицій достовірно визначити неможливо, їх слід відображати в балансі за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій визнаються як інші витрати та відображаються бухгалтерськими записами з кредиту рахунків обліку фінансових інвестицій у дебет рахунка 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” [1, с. 79].
Приклад 2.2. Переоцінка фінансових інвестицій
ПАТ «Алекс» станом на 15 січня 2012 року має фінансові інвестиції інших підприємств:
підприємства «Аз» — 1500 грн;
підприємства «Атена» — 1320 грн;
Ринкова вартість цих інвестицій на звітну дату становить: цінні папери підприємства «Аз» — 1800 грн; підприємства «Атена» — 1285 грн.
Бухгалтерський облік операцій з переоцінкою фінансових інвестицій наведений у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Відображення в обліку операцій з переоцінкою фінансових інвестицій
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
1
Переоцінка вартості інвестицій у підприємство «Аз»
14
746
300
2
Переоцінка вартості інвестицій у підприємство «Атена»
975
14
35
Якщо справедлива вартість фінансової інвестиції буде відрізнятися від балансової, то в інвестора виникає необхідність відображати ці відхилення в бухгалтерському обліку.
Прибуток, що визнається внаслідок різниці, яка виникає між справедливою й балансовою вартістю фінансової інвестиції береться на облік на рахунок 733 “Інші доходи від фінансових операцій”. Відповідно, різниця (від’ємна величина) між балансовою та справедливою вартістю фінансової інвестиції записується в дебет рахунка 952 “Інші фінансові витрати”.
Приклад 2.3. Різниця між справедливою та балансовою вартістю
А) Первісна вартість об’єкта основних засобів становить 105 000 грн., накопичений знос – 25 000 грн. Справедлива вартість об’єкта — предмета інвестування — перевищує його балансову вартість. Рішенням зборів засновників об’єкт оцінено у 95 000 грн, а його вартість на балансі цього інвестора (первісна вартість мінус зношення) становить:
105 000 – 25 000 = 80 000 грн.
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій наведена в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
1
Передано об’єкт основних засобів на баланс емітента корпоративних прав
143
10
80 000
2
Списано знос об’єкта основних засобів, що передається
131
10
25 000
3
Різницю між справедливою та балансовою вартістю переданого об’єкта основних засобів визнано доходом звітного періоду
143
733
15 000
Б) Первісна вартість об’єкта основних засобів становить 105 000 грн., накопичений знос – 25 000 грн. Справедлива вартість об’єкта — предмета інвестування — менша за його балансову вартість. Рішенням зборів засновників об’єкт оцінено у 75 000 грн, а його вартість на балансі цього інвестора (первісна вартість мінус зношення) становить:
105 000 – 25 000 = 80 000 грн.
Бухгалтерський облік цих операцій наведений в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
1
Передано об’єкт основних засобів на баланс емітента корпоративних прав
143
10
80 000
2
Списано знос об’єкта основних засобів, що передається
131
10
25 000
3
Різницю між балансовою вартістю об’єкта основних засобів, що передається, і його справедливою оцінкою зараховується до складу витрат звітного періоду
952
10
5 000
Метод оцінки фінансових інвестицій за справедливою вартістю, який передбачений діючими стандартами обліку, не знайшов широкого застосування на практиці через відсутність розвиненого фондового ринку в Україні та відповідно важелів визначення адекватної справедливої вартості.
ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА МЕТОДОМ УЧАСТІ В КАПІТАЛІ
Для багатьох фінансових інвестицій П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» передбачено застосування специфічного методу обліку – участі в капіталі [39, с. 122].
Метод участі в капіталі як метод оцінки й обліку довгострокових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства поширюється переважно на облік акцій цих підприємств, оскільки такий цінний папір, як акція, свідчить про наявність у інвестора прав на відповідну частку капіталу асоційованого чи дочірнього підприємства [, с. 70].
Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» метод участі в капіталі — це метод обліку, згідно з яким балансова вартість фінансової інвестиції відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.
Частка інвестора дорівнює первісному розміру інвестицій, скоригованому на величину пропорційної частки інвестора в чистому прибутку емітента акцій.
Залежно від частки інвестора в капіталі підприємства, що інвестується, вплив інвестора може кваліфікуватися як:
контрольний;
істотний.
Контрольний підтверджується наявністю в інвестора контрольного пакета акцій. При переданні інвестору такого пакета об’єкт інвестування за визначенням стає дочірнім підприємством цього інвестора.
Поняття істотний вплив у П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» визначено так:
«Істотний вплив — повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики». Відповідно до ступеня впливу підприємства-інвестора на підприємства — об’єкти інвестування — ці об’єкти стосовно інвестора кваліфікуються як:
дочірні підприємства;
асоційовані підприємства.
У П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» асоційоване підприємство визначене як “підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора”. Дочірнє підприємство охарактеризоване П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» як таке, що знаходиться під контролем материнського (холдингового) підприємства. Відносини «материнське підприємство — дочірнє підприємство» і «підприємство з істотним впливом — асоційоване підприємство» кваліфікуються як відносини між пов’язаними сторонами. Пов'язані сторони - підприємства, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною [40, с. 152].
На балансі інвестора інвестиції в дочірні асоційовані підприємства обліковуються за вартістю, визначеною методом участі в капіталі. За цим же методом оцінюються інвестиції в спільні підприємства. Під спільним підприємством згідно з П(С)БО 12 слід розуміти спільну діяльність з утворенням юридичної особи [1, с. 70].
Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, за винятком змін капіталу, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.
Для відображення фінансових інвестицій за методом обліку участі в капіталі використовуються фінансові звіти дочірніх, спільних та асоційованих підприємств, які складені на ту ж звітну дату, що і звіти інвестора.
Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування [19, с. 502], тому балансова вартість фінансових інвестицій (рис. 3.1):
збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період (без урахування нереалізованого прибутку або збитку, отриманого в результаті операцій з інвестором), із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі;
зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування;
збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку або збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до відповідних статей власного капіталу інвестора;
зменшується на суму зменшення корисності інвестиції;
зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часткою інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання [8, с. 243].
Балансова вартість інвестиції на початок звітного періоду
+
-
Частка в чистому прибутку об’єкта інвестування
Частка в чистому збитку об’єкта інвестування
-
Дивіденди від інвестиції
+
-
Частка в іншому збільшенні капіталу об’єкта інвестування
Частка в іншому зменшенні капіталу об’єкта інвестування
+
-
Амортизація негативної вартісної різниці (негативного гудвілу, уцінки активів)
Амортизація позитивної вартісної різниці (гудвілу, дооцінки активів)
+
-
Нереалізований збиток інвестора від операцій з дочірнім підприємством
Нереалізований прибуток інвестора від операцій з дочірнім підприємством
-
Збиток від зменшення корисності інвестиції
=
Балансова вартість інвестиції на кінець звітного періоду
Рис. 3.1. Оцінка інвестиції методом участі в капіталі
Оскільки придбання таких інвестицій свідчить про наміри інвестора утримувати їх протягом значного часу, вони мають відображатися в обліку і фінансовій звітності окремо від інших інвестицій. Так, у Балансі інвестора їх необхідно відображати в рядку 040 «Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств», а у Звіті про фінансові результати – в рядках 110 «Дохід від участі в капіталі» та 150 «Втрати від участі в капіталі». Облік таких інвестицій здійснюється на рахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» (табл. 3.1) [39, с. 123].
Таблиця 3.1
Відображення в обліку операцій зі зміни балансової вартостіфінансових інвестицій
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Дебет
Кредит
1
2
3
4
На суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період
1
Якщо об’єкт інвестування отримав прибуток за звітний період
141
72
2
На суму дивідендів, що підлягають отриманню
373
141
3
Якщо об’єкт інвестування отримав збиток за звітний період
96
141
Пропорційно участі інвестора в капіталі на суму зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період, крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку)
1
Якщо величина власного капіталу збільшилась
141
425
(422)
2
Якщо величина власного капіталу зменшилась
425
(422)
141
Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого прибутку) більша ніж іншого додаткового капіталу (рахунок 425) або додатково вкладеного капіталу (рахунок 422) інвестора, то на таку різницю:
1
Зменшується нерозподілений прибуток
441
141
2
Збільшується непокритий збиток
442
141
Капітал об'єкта інвестування може змінюватися не лише за рахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду або розподілу прибутку, а також у результаті зміни інших елементів капіталу, зокрема внаслідок:
переоцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
виправлення суттєвих помилок, допущених у попередніх звітних періодах;
викупу раніше випущених акцій (часток) та їх повторного випуску в обіг тощо.
На суму вказаних змін також повинна бути належним чином скоригована балансова вартість інвестицій [8, с. 244].
Приклад 3.1. У січні 2011 року ПАТ «Алекс» придбало 45 акцій АТ «Аз» на загальну суму 45 000 грн. У 2012 році АТ «Аз» одержало прибуток у сумі 35 000 грн.
Дохід ПАТ «Алекс», одержаний від участі в капіталі АТ «Аз», становить 15 750 грн (35 000 × 0,45 = 15 750 грн). Об’єктом інвестування оголошено дивіденди за 2011 рік у сумі 20000 грн. Відповідно, частка інвестора в дивідендах становить 9 000 грн:
20 000 × 0,45 = 9 000 грн.
АТ «Аз» — об’єктом інвестування за 2011 рік був збільшений додатковий капітал на суму 15 000 грн. Таке збільшення пов’язане з переоцінкою основних засобів. ПАТ «Алекс» — інвестор збільшить свій додатковий капітал на суму 6 750 грн:
15 000 × 0,45 = 6 750 грн.
Бухгалтерський облік цих операцій наведений в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
1
Перераховано з поточного рахунку в банку оплату за придбані 45 акцій номінальною вартістю 1000,00 грн. за купюру.
141
311
45 000
2
Відображено дохід ТОВ «Алекс», одержаний від участі в капіталі ТОВ «Аз»
141
721
15 750
3
Відображено зміну балансової вартості інвестиції на суму визначених дивідендів від об’єкта інвестування, облік якого здійснюється за методом участі в капіталі
373
141
9 000
4
Відображено збільшення додаткового капіталу ТОВ «Алекс» пов’язане з переоцінкою основних засобів
141
423
6 750
Балансова вартість фінансової інвестиції на кінець звітного періоду становить 58 500 грн:
45 000 + 15 750 – 9 000 + 6 750 = 58 500 грн.
Під час застосування методу участі в капіталі необхідно брати до уваги всі внутрішні операції, які виникли між інвестором і об’єктом інвестування, наприклад, реалізацію товарів, послуг один одному тощо. При визначенні частини чистого прибутку або збитку, що припадає на інвестиції, необхідно фінансові результати за такими операціями виключити [9, с. 100].
Приклад 3.2. ПАТ «Алекс» придбала на вторинному ринку контрольний пакет акцій АТ «Атена», унаслідок чого стала його материнським підприємством (контрольним учасником).
Сума контрольного пакета — 300 000 грн, що становить 60-відсоткову частку в капіталі дочірнього підприємства.
Витрати, пов’язані з придбанням пакета, становили 8000 грн.
За минулий після придбання акцій період прибуток дочірнього підприємства становив 100 000 грн. Крім того, його додатковий капітал за рахунок переоцінки основних засобів за період зріс на 11 667 грн, що на частку 60 % становитиме 7000 грн.
З отриманого прибутку дочірньому підприємству на виплату дивідендів за привілейованими акціями (які не належать материнській) має бути виділено 12 000 грн. Частка материнського підприємства в прибутку становила:
(100 000 – 12 000) × 60 % = 52 800 грн.
Частка материнського підприємства в дивідендах становила 3500 грн.
Бухгалтерський облік цих операцій наведений в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі
№
з/п
Зміст операцій
Кореспонденціярахунків
Сума, грн.
Дебет
Кредит
1
2
3
4
5
На дату придбання пакета акцій
1
Придбано контрольний пакет акцій
141
311
300 000
2
Нараховані витрати, пов’язані з придбанням пакета акцій
141
685
8 000
На дату закінчення звітного періоду
3
Зарахована частка в чистому прибутку дочірнього підприємства
141
723
52 800
4
Нарахована частка в прирості додаткового капіталу дочірнього підприємства
141
423
7 000
5
Нараховані дивіденди до отримання
373
141
3 500
6
Інвестиційний дохід визнаний доходом звітного періоду
723
792
56 300
Балансова вартість фінансових інвестицій у дочірнє підприємство на дату закінчення звітного періоду становила 364 300 грн:
300 000 + 8 000 + 52 800 + 7 000 – 3 500 = 364 300 грн.
Таким чином, фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною з урахуванням усіх змін у власному капіталі об’єкта інвестування, крім тих, котрі є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.
Інвестор припиняє застосовувати метод участі в капіталі, починаючи з дати, коли він перестає суттєво впливати на асоційоване підприємство [26, с. 322].