МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет Хімічної інженерії
Кафедра «Економіка підприємства»
. «Фінанси»
(дисципліна)
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Варіант № 27
Роботу перевірив: Снопенко Г.Г.
(посада та ПІБ викладача)
(оцінка роботи)
(дата, підпис викладача)
Особливі умови:
Перевірену роботу направити за адресою:
(підпис студента)
Група ОА 11з
Студент Панченко
Світлана
Олексіївна
(особистий підпис)
Робота здана на перевірку
(дата здачі)
Роботу на кафедрі прийняв
(ПІБ відповідної особи)
(підпис відповідальної особи)
м. Сєвєродонецьк
2012/2013 навч. рік
ІV семестр
ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Завдання 1
№ варіанту
Розкрийте сутність питання
27.
Зовнішній і внутрішній державний борг України: склад, причини виникнення, наслідки існування та заходи щодо його скорочення
Завдання 2
№ варіанту
Зміст питання
27.
Складіть логічну схему, яка б відображала взаємозв’язки між бюджетним дефіцитом, державним кредитом і державним боргом. Поясніть її
Завдання 3
Використовуючи дані про доходи та витрати бюджету (державного, або обласного, або місцевого – взяти на свій вибір) за три роки,що передують поточному:
проаналізувати динаміку та структуру доходів і видатків;
розрахувати дефіцит бюджету для кожного року і дати оцінку динаміці цього показника.
Завдання 4
Визначити тип податкової системи шляхом розрахунку ефективної податкової ставки. Підтвердити висновок про тип податкової системи шляхом виявлення характеру перерозподілу доходів громадян після сплати податків.
Вихідні дані
№ варіанту
Доходи групи платників до оподаткування,
тис. грн
Сума сплачених податків групою платників,
тис. грн
з низькими доходами
з високими доходами
з низькими доходами
з високими доходами
27.
86000
260180
9640
20100
Завдання 5
Визначити податкове навантаження на макрорівні.
Вихідні дані
№ варіанту
ВВП, млрд. грн
Податкові надходження до зведеного бюджету, млрд. грн
прямі податки
непрямі податки
27.
247
34
54
Завдання 6
Визначити податкове навантаження на мікрорівні за різними методами.
Вихідні дані
№ варіанту
Податкові виплати за звітний рік, тис. грн
Балансовий прибуток, тис. грн
Обсяг продажів з ПДВ, тис. грн
з податку на прибуток
з ПДВ
з податків та зборів, що входять до валових витрат
з інших податків та зборів
27.
8,2
1,8
6,8
1,7
41
1620
Завдання 1
Розкрийте сутність питання
Зовнішній і внутрішній державний борг України: склад, причини виникнення, наслідки існування та заходи щодо його скорочення
План
Склад державного боргу
Причини виникнення державних боргів
Наслідки існування державного боргу
Проблеми управління державним боргом
Заходи щодо скорочення державного боргу
Склад державного боргу
Останнім часом загострилась проблема відповідності ресурсів держави потребам у фінансуванні державних програм.
Враховуючи, що з часу набуття Україною суверенітету державний бюджет затверджувався і виконувався з дефіцитом, з 1991 року відбувається зростання державного боргу.
Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу. Залежно від того, з внутрішніх чи зовнішніх джерел здійснюються запозичення, державний борг може бути внутрішній чи зовнішній.
Кількісна оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього – в іноземній, як правило, в доларах США. Тому для співставлений результатів аналізу обидві складові боргу необхідно оцінювати за відповідним курсом валют на кожну конкретну дату о якійсь одній валюті.
Державний борг (DG) – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
Внутрішній державний борг (D) – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Зовнішній державний борг (DI) – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Причини виникнення державних боргів
Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки; скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного корегування (зменшення) державних витрат; вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.
Існує позитивний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. На обсягу бюджетного дефіциту відбуваються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі обумовлені впливом інфляції. Саме тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалась також в реальних, а не лише в номінальних величинах.
Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає у міру збільшення ВВП, і на його величину впливає інфляція. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме: відношення боргу до ВВП; відношення суми обслуговування боргу до ВВП.
Відносна величина державного боргу («борг/ВВП») залежить від таких факторів, як рівні реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту. Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реальної процентної ставки будуть нижчими за темпи зростання реального ВВП, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься.
Наслідки існування державного боргу
Значна увага до проблематики державного боргу пояснюється, в першу чергу, тими неоднозначними наслідками, які несе його існування. Сучасна фінансова думка визнає як позитивний, так і негативний вплив державного запозичення й існування державного боргу на розвиток економіки та фінансів.
Наслідки державного боргу поділяються на короткострокові та довгострокові.
До перших належить так званий «ефект витіснення» приватних інвестицій внутрішніми позиками, «ефект чистого експорту» (або «подвійного дефіциту») та інфляційні наслідки. Вважається також (зокрема кейнсіанською теорією), що боргове фінансування бюджетного дефіциту через розширення державних видатків стимулює сукупний («ефективний») попит, який і є основним фактором економічного зростання (тобто збільшення сукупної пропозиції — реального ВВП). Довгостроковим наслідком державного боргу є створення ним навантаження на Державний бюджет і на економіку країни.
Наведемо основні положення, які зазвичай містить економічна література, визначаючи макроекономічний і макрофінансовий аспекти впливу сфери боргових запозичень держави.
Державне запозичення й гарантування, як джерело мобілізації грошових ресурсів і розширення фінансових можливостей влади, у короткостроковому періоді має стимулюючий позитивний ефект, збільшуючи споживання, сприяючи тим самим прискоренню темпів соціально-економічного розвитку.
Серйозні проблеми, пов’язані з накопичення державного боргу, можуть появлятись в наступному:
1) виплата відсотків по державному внутрішньому боргу, вірогідно, збільшує нерівність у доходах;
2) виплати відсотків по боргу вимагають підвищення податків, які можуть підірвати дію економічних стимулів;
3) сплата відсотків або основної суми боргу іноземцям викликають відплив частини реального продукту за кордон;
4) урядові запозичення на ринку капіталів з метою рефінансування боргу або сплати процентів можуть збільшити ставки проценту і витіснити приватне інвестиційне фінансування.
Розвиток національної фінансової системи на ринкових засадах, інтеграція економіки України у світове господарство, наявність значних обсягів накопиченого державного боргу та продовження практики фінансування державних витрат шляхом формування нових державних боргів потребує поглибленого вивчення проблеми з метою оптимізації боргової політики держави.
Проблеми управління державним боргом
Управління державним боргом (у широкому розумінні) – це один із напрямів фінансової політики держави в особі органів державної влади і управління щодо визначення боргової стратегії держави, зокрема цілей боргового фінансування; визначення вартості та обсягу державного боргу; організації планування, обліку, звітності та контролю державного боргу, з метою задоволення фінансових потреб держави та суспільства в режимі раціонального використання бюджетних коштів, економії ресурсів, опосередкованих борговими зобов’язаннями Уряду та мінімізації обслуговування боргу.
Управлінням державним боргом (у вузькому сенсі) – повноваження органів державного управління спеціальної компетенції щодо погашення та обслуговування державного боргу; оптимізації структури державного боргу та його динаміки; визначення джерел надходження позичкових коштів та кола позичальників; вибору видів запозичення, визначення їх обсягів, періодичності здійснення емісії та механізму реалізації; регулювання ринку державних цінних паперів; випуск, обслуговування та погашення всіх видів боргових інструментів Уряду; надання гарантій; здійснення заходів із визначення кредитних рейтингів; інформаційного забезпечення; звітності та контролю.
Управління державним боргом є одним із напрямів фінансової діяльності держави. Відповідно категорію «управління державним боргом» можна розглядати через призму реалізації спеціальної компетенції органів державної влади та управління у сфері фінансів. У теоретичному аспекті, сьогодні є достатньо підстав визначати цю групу суспільних відносин як складову фінансово-правового інституту державного боргу. Проте спеціальних правових досліджень управління державного боргу в Україні та інших пострадянських державах ще не здійснювались. Сьогодні дуже важливо з’ясувати зміст управління державного боргу, а відтак усі організаційні, функціональні, методологічні аспекти цього процесу. Відсутність відповідних досліджень поглиблює правову невизначеність відносин державного боргу, зокрема управління ним.
Проблема управління державним боргом є дуже актуальною, хоч і привертала увагу багатьох поколінь науковців, особливо економістів. Ще Адам Сміт у своїй праці писав: «Коли державний борг акумулюється до відповідного рівня, то надзвичайно рідко, думаю, лише в поодиноких випадках, він чесно і повністю погашається. Звільнення державних надходжень, якщо воно колись і відбувається, то завжди за рахунок банкрутства – іноді відкрито визнаним, але завжди реальним, а часто фіктивною оплатою». Зважаючи на економічну природу відносин, що складають предмет фінансового права, доцільним вважаємо використання наукового доробку учених економістів та фінансистів.
За визначенням експертів Світового банку, ефективне управління державним боргом включає в себе три специфічні взаємопов’язані процеси:
– вибір придатного виду фінансування;
– рішення про розмір запозичень;
– ведення повної та своєчасної звітності про існуючий борг держави.
Критерієм ефективності операцій з державним боргом є досягнення економії коштів державного бюджету. Сьогодні існує значна кількість нормативно-правових актів, які частково регулюють порядок утворення державного боргу, його обслуговування та погашення, проте слід констатувати, що вони не створюють цілісної системи, порядку, форм та методів ефективного управління державним боргом.
Досягнення ліквідності казни. Основним завданням компетентного органу з управління боргом є досягнення ліквідності казни. Це означає не лише гарантування обґрунтованого планування строків оплати державного боргу, а й забезпечення наявності необхідного капіталу для оплати урядом короткострокових зобов’язань, не застосовуючи емісію грошей. Наступні цілі є вторинними стосовно вказаної.
Підтримання балансу між витратами та стабільністю, беручи до уваги ризики, пов’язані з найнижчими витратами. Через те, що боргові зобов’язання з довшим терміном до сплати користуються більшим попитом, досягнути найнижчої вартості можна в основному беручи зобов’язання з коротшими строками сплати. Але це зумовлює підвищені ризики. Чим коротший термін оплати державного боргу, тим вразливіший державний борг до коливань в рівнях інфляції, попиту та грошового обігу.
Розвиток та забезпечення ефективно функціонуючого внутрішнього фінансового ринку. В державах з внутрішнім кредитним ринком, де уряд виступає основним позичальником, гарантування чесності та прозорості торговельних правил та правил кредитування є основним завданням для заохочення і інвесторів, і позичальників користуватися цим ринком.
Заходи щодо скорочення державного боргу
Для ефективного управління державним боргом, розв'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов'язань держави використовують різноманітні методи. Одним із найпоширеніших є рефінансування державного боргу, тобто погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідно, щоб держава мала високу репутацію держави-позичальника.
Її досягнення та підтримка являється важливим фактором для успішного управління державним боргом. На сьогодні репутація позичальників на світовому фінансовому ринку виражається в рейтингах, які присвоюються певній державі спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.
З позиції інвесторів, найбажанішим варіантом є повне, безумовне і своєчасне виконання державою своїх зобов'язань. Однак за умови неспроможності держави через певні причини забезпечити погашення позик і виплат за ними процентів, можуть прийматися рішень щодо новації, уніфікації, конверсії, консолідації, відстрочки погашення боргів або ж анулюванні державного боргу.
Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.
Уніфікація позик - об'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.
Конверсія - одностороння зміна доходності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності по позиках, отриманих державою.
Консолідація - зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати по зобов'язаннях на пізніший термін.
Обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.
Відстрочення погашення позик - провадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик.
Анулювання боргу - відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.
Слід мати на увазі, що застосування цих методів порушує перший принцип управління державним боргом — принцип безумовності. Тому їх використання вимагає глибокого попереднього вивчення та аналізу подальших економічних і політичних наслідків. Це може бути:
1. скорочення споживання населення країни;
2. збільшення податків для обслуговування державного боргу виступає антистимулом економічної активності;
3. перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій.
4. Іноземні кредити, отримані вітчизняними підприємствами під гарантії уряду.
Завдання 2
Складіть логічну схему, яка б відображала взаємозв’язки між бюджетним дефіцитом, державним кредитом і державним боргом. Поясніть її.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ
Неминучим і закономірним наслідком застосування державного кредиту є державний борг. Переконливий досвід багатьох країн світу свідчить про те, що бюджетний дефіцит, державний кредит і державний борг у певних допустимих межах не продукують негативних наслідків для економіки. Разом з тим, надмірний державний борг може призвести до серйозних небажаних наслідків, що супроводжуються виплатою значних сум відсотків, а відповідно, скороченням заощаджень, витісненням приватних інвестицій державними запозиченнями, що уповільнює економічне зростання і призводить до зменшення доходів населення.
Державний кредит - складова фінансової системи держави. Інститут державного кредиту є інститутом особливої частини фінансового права, на який поширюють свою дію норми Загальної частини. Йдеться про методи правового регулювання, характерні також для відносин у сфері державного та муніципального кредиту, особливості фінансово-правових норм, статус суб'єктів фінансових відносин, що виникають у сфері залучення коштів шляхом оформлення зовнішніх або внутрішніх позик та повернення таких коштів. Як і в будь-якій іншій сфері фінансової діяльності, у сфері державного кредиту актуальним є питання організації і проведення фінансового контролю, роль якого є визначальною у цій сфері, оскільки йдеться про необхідність обов'язкового повернення залучених коштів та сплату процентів за придбаним кредитом.
Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ ТА БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ
Головною причиною наявності державного кредиту в сучасних умовах є дефіцит бюджетних коштів. І тому, перш за все, кошти що залучаються за допомогою державного кредиту передаються органам державного управління для покриття бюджетного дефіциту. Така практика є більш доцільною у порівнянні з емісією грошей, наслідком якої є посилення інфляції.
Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів.
Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень означає виникнення можливості здійснення додаткових державних видатків без обмеження поточного споживання та реальної інвестиційної діяльності приватного сектору. Разом з тим, повернення боргу і його обслуговування будуть відбуватися за рахунок майбутнього виробництва, а це потребує в майбутньому відповідного збільшення імпортованих товарів та послуг. Важливо при цьому мати на увазі, що при кредитному фінансуванні державних видатків відбувається перерозподіл у часі фінансових витрат, частина з яких прийдеться відшкодовувати майбутнім поколінням. Це навантаження можливо перекладати дише в тому випадку, коли мова йде про видатки, ефект ви яких з'явиться через певний інтервал часу.
Існує позитивний взаємозв'язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу у свою чергу потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. На обсягу бюджетного дефіциту відображаються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі зумовлені впливом інфляції. Тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалася у реальних, а не лише в номінальних величинах.
Завдання 3
Використовуючи дані про доходи та витрати бюджету (державного, або обласного, або місцевого – взяти на свій вибір) за три роки, що передують поточному:
1) проаналізувати динаміку та структуру доходів і видатків;
2) розрахувати дефіцит бюджету для кожного року і дати оцінку динаміці цього показника.
Розв’язання.
Аналіз динаміки та структури доходів і видатків представлено в табл. 3.1.
Дефіцит бюджету за 2010 рік:
240615,2 – (303588,7-1292,0) = -64265,5 млн. грн.
Дефіцит бюджету за 2011 рік:
314616,9 – (333459,5+4715,0) = -23557,6 млн. грн.
Дефіцит бюджету за 2012 рік:
1854938 – (1880488+3751,1) = –53387,4 млн. грн.
Таблиця 1
Аналіз динаміки та структури доходів і видатків
виконання Державного бюджету України
Найменування показників
Період
Зміни (+/-)
Темп росту
Питома вага,%
2010
2011
2012
2010/2011
2011/2012
2010/2011
2011/2012
2010
2011
2012
Доходи
240615,2
314616,9
346025,5
74 001,7
31 408,6
130,8
110,0
100,0
100,0
100,0
Податкові надходження, в т.ч.:
166872,2
261605,0
-
94732,8
-
156,8
-
69,4
83,2
-
податок на прибуток підприємств
39969,2
54739,4
55349,7
14 770,2
610,3
137,0
101,1
16,6
17,4
16,0
податок на додану вартість
86315,9
130093,8
138826,8
43 777,9
8 733,0
150,7
106,7
35,9
41,3
40,1
акцизний податок з вироблених в Україні
підакцизних товарів (продукції)
23019,9
25189,1
27417,9
2 169,2
2 228,8
109,4
108,8
9,6
8,0
7,9
акцизний податок з ввезених на митну
територію України підакцизних товарів
(продукції)
4600,8
7822,1
9767,8
3 221,3
1 945,7
170,0
124,9
1,9
2,5
2,8
ввізне мито
8556,4
10462,8
12985,8
1 906,4
2 523,0
122,3
124,1
3,6
3,3
3,8
рентна плата
-
16822,4
13401,9
16822,4
-3 420,5
-
79,7
-
5,3
3,9
Неподаткові надходження
65067,7
49087,8
-
-15979,9
-
74,6
-
27,0
15,6
-
кошти, що перераховуються
Національним банком України відповідно
до Закону України "Про Національний
банк України"
15547,3
11898,3
23600,0
-3 649,0
11 701,7
76,5
198,3
6,5
3,8
6,8
рентна плата
9479,3
-
-
-9479,3
-
-
3,9
-
-
власні надходження бюджетних установ
22078,6
23256,9
24672,8
1 178,3
1 415,9
105,3
106,1
9,2
7,4
7,1
Видатки
303588,7
333459,5
395661,8
29870,8
62 202,3
109,8
118,7
100,0
100,0
100,0
Загальнодержавні функції, в тому числі
обслуговуання державного боргу
34694,3
39996,6
43991,0
5 302,3
3 994,4
115,3
110,0
11,4
12,0
11,1
Оборона
11347,1
13241,1
14485,4
1 894,0
1 244,3
116,7
109,4
3,7
4,0
3,7
Громадський порядок, безпека та
судова влада
28570,7
32415,3
36468,4
3 844,6
4 053,1
113,5
112,5
9,4
9,7
9,2
Економічна діяльність
36029,9
44771,6
49396,0
8741,7
4624,4
124,3
110,3
11,9
13,4
12,5
Охорона навколишнього природного
середовища
2292,7
3008,4
4135,5
715,7
1 127,1
131,2
137,5
0,8
0,9
1,0
Житлово-комунальне господарство
844,4
324,2
379,6
-520,2
55,4
38,4
117,1
0,3
0,1
0,1
Охорона здоров'я
8759,0
10223,9
11360,6
1 464,9
1 136,7
116,7
111,1
2,9
3,1
2,9
Духовний та фізичний розвиток
5165,6
3830,4
5488,5
-1 335,2
1 658,1
74,1
143,3
1,7
1,1
1,4
Освіта
28807,5
27232,7
30242,9
-1 574,8
3 010,2
94,5
111,1
9,5
8,2
7,6
Соціальний захист та соціальне
забезпечення (без урахування видатків
на покриття дефіциту коштів Пенсійного
фонду України для виплати пенсій), у т.
ч.:
42715,6
45785,2
59930,4
3069,6
14145,2
107,2
130,9
14,1
13,7
15,1
соціальний захист пенсіонерів (без
урахування видатків на покриття
дефіциту коштів Пенсійного фонду
України для виплати пенсій)
37490,8
40562,1
49170,2
3 071,3
8 608,1
108,2
121,2
12,3
12,2
12,4
Видатки на покриття дефіциту коштів
Пенсійного фонду України для виплати
пенсій
26595,7
17755,1
15323,9
-8 840,6
-2 431,2
66,8
86,3
8,8
5,3
3,9
Міжбюджетні трансферти
77766,2
94875,0
124459,6
17 108,8
29 584,6
122,0
131,2
25,6
28,5
31,5
Кредитування
1292,0
4715,0
3751,1
3 423,0
-963,9
364,9
79,6
-
-
-
надання кредитів
4719,0
7003,6
6027,9
2 284,6
-975,7
148,4
86,1
-
-
-
повернення кредитів
-3427,0
-2288,7
-2276,8
1 138,3
11,9
66,8
99,5
-
-
-
Фінансування ("+" - дефіцит, "-" -
профіцит)
64265,5
23557,6
53387,4
-40 707,9
29 829,8
36,7
226,6
-
-
-
Виходячи з даних таблиці про стан виконання Державного бюджету України видимо що за минулі три роки 2010-2012 р. витрати перевищують доходи, що призвело до дефіциту бюджету, який склав в 2010 р. 64’265,5 млн.грн., 2011 р. – 23’557,6 млн.грн., 2012 р. – 53’387,4 млн.грн.
У 2011 році Державний бюджет отримав 314’616,9 млн.грн., що на 74’001,7 млн.грн., або на 30,8% більше за відповідний показник 2010р., у 2012р. – 346’025,5 млн.грн., що на 31’408,6 млн.грн., або на 10%більше за показник 2011 року.
ДОХОДИ
Податкові надходження за 2011р. становили 261’605 млн.грн, що на 94’732,8 млн.грн., або на 56,8% більше від надходжень за 2010р.
Неподаткові надходження за 2011р. становили 49'087,8 млн.грн., що на 15'979,9 млн.грн., або на 24,6% меньше за відповідний показник 2010року. Це пояснюєтьс зміною бюджетної класифікації у 2011р., коли деякі надходження, що обліковуються в неподаткових надходженнях були перенесені в подакові (рента плата, збори на паливно-енергетичні ресурси тощо).
Власні надходження бюджетних установ до державного бюджету за 2012р. становили 24'672,8 млн.грн., що на 1'415,9 млн.грн., або 6,1 відсотка більше за показник 2011 року.
Найбильш питому вагу в суммі доходів склали податкові надходження в 2010р. – 166’872,2 млн.грн. або 69,4%, 2011р. – 261605,0 млн.грн. або 83,2%.ВИДАТКИ ТА КРЕДИТУВАННЯ
Касові видатки Державного бюджету України за 2011 рік становили 333'459,5 млн.грн., що на 29'870,80 млн.грн. більше за відповідний показник 2010 року, за 2012 рік - 395'661,8 млн. грн., що на 18,7% або на 62'202,3 млн.грн. більше за відповідний показник 2011 року.
За функціональною класифікацією статей видатків у 2011 році проти 2010 року спостерігалися наступні тенденції:
– збільшилися видатки на оборону за державним бюджетом на 16,7 відсотка до 13241,1 млн. гривень;
– зросли видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу за зведеним бюджетом на 13,5 відсотка до 32415,3 млн. гривень;– видатки на економічну діяльність у 2011 році проти 2010 року зросли за державним бюджетом – на 24,3 відсотка;
– збільшилися видатки на охорону навколишнього природного середовища за зведеним бюджетом на 31,2 відсотка до 3008,4 млн. гривень;
– видатки на житлово-комунальне господарство за державним бюджетом становили 324,2 млн. грн., та були меншими, ніж в 2010 році, у 2,6 раза, що пояснюється реорганізацією у 2011 році Міністерства житлово-комунального господарства у Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і, відповідно, здійсненням видатків по утриманню його апарату за функцією «Економічна діяльність», також зміною механізму фінансування окремих бюджетних програм за цією функцією, які у 2011 році фінансувалися за функціями «Загальнодержавне управління» та «Економічна діяльність»;
– зросли видатки на охорону здоров’я за державним бюджетом – на 16,7 відсотка до 10223,9 млн. гривень;
– зросли видатки на духовний та фізичний розвиток на 25,8 відсотка до 3'830,4 млн. гривень;
– видатки на освіту зменшилися на 5,5 відсотка та становили 27232,7 млн. грн., що пояснюється передачею у 2011 році фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету на місцевий рівень;
– зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (без урахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій) у порівнянні з 2010 роком – на 7,2 відсотка до 45785,2 млн. гривень;
– завдяки зростанню власних надходжень Пенсійного фонду України в 2011 році через високі темпи економічного розвитку та збільшення заробітної плати в економіці потреба в покритті дефіциту Пенсійного фонду для виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету скорочується – у 2011 році на ці цілі було перераховано 17755,1 млн. грн. проти 26595,7 млн. грн. у 2010 році.
За функціональною класифікацією статей видатків у 2012 році проти 2011 року спостерігалися наступні тенденції:
– зростання видатків на загальнодержавні функції, в тому числі на обслуговування державного боргу, за державним бюджетом зросли на 10,0 відсотка до 43991,0 млн. гривень;
– збільшення видатків на оборону за державним бюджетом на 9,4 відсотка до 14485,4 млн. гривень;
– зростання видатків на громадський порядок, безпеку та судову владу за державним бюджетом на 12,5 відсотка до 36468,4 млн. гривень;
– збільшення видатків на економічну діяльність за державним бюджетом – на 10,3 відсотка до 49396,0 млн. гривень;
– зростання видатків на охорону навколишнього природного середовища за державним бюджетом – на 37,5 відсотка до 4135,5 млн. гривень;
– збільшення видатків на житлово-комунальне господарство державним бюджетом на 17,1 відсотка до 379,6 млн. гривень;
– зростання видатків на охорону здоров’я за державним бюджетом – на 11,1 відсотка до 11360,6 млн. гривень;
– збільшення видатків на духовний та фізичний розвиток за державним бюджетом – на 43,3 відсотка до 5488,5 млн. гривень;
– зростання видатків на освіту за державним бюджетом - на 11,1 відсотка до 30242,9 млн. грн.;
– збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (без урахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій) за державним бюджетом – на 30,9 відсотка до 59930,4 млн. гривень.
За рахунок повернення кредитів до Державного бюджету України за 2010 р. надійшло 3’427 млн.грн., 2011 р. — 2288,7 млн.грн., за 2012 р. — 2276,8 млн.грн.
За 2010 рік надано кредитів з державного бюджету у сумі 4’719,0 млн.грн., за 2011 рік — у сумі 7003,6 млн. грн., за 2012 року — у сумі 6027,9 млн. грн
У 2012 році на покриття дефіциту Пенсійного фонду для виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету було перераховано 15323,9 млн. гривень.
На дотації вирівнювання у 2012 році з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано коштів у сумі 51649,9 млн. грн., що на 18,4 відсотка, або на 8020,0 млн. грн. більше ніж у 2011 році.
В загальній сумі витрат найбільшу питому вагу складають витрати на Соціальний захист та соціальне забезпечення: 2010 р. — 14,1%, 2011 р. – 13,7%, 2012 р. – 15,1%.
ФІНАНСУВАННЯ
Дефіцит державного бюджету за 2010 рік становив 64’265,5 млн. грн., що зумовлене використанням залишків бюджетних коштів, сформованих на початок року, та запозичень з єдиного казначейського рахунку для вчасного проведення захищених статей видатків.
Завдяки перевиконанню дохідної частини бюджету та виваженій політиці видатків дефіцит державного бюджету за 2011 рік становив 23’557,6 млн. грн., що у 2,7 рази менше показника дефіциту державного бюджету за 2010 рік.
Загальний фонд державного бюджету за 2011 рік виконано із дефіцитом у сумі 20938,4 млн. грн., проти передбаченого розписом показника фінансування у 33344,4 млн. гривень.
Дефіцит державного бюджету за 2012 рік становив 53387,4 млн. грн., у т.ч. за загальним фондом 53349,9 млн. грн., що зумовлене використанням залишків бюджетних коштів, сформованих на початок року, та запозичень з єдиного казначейського рахунку для вчасного проведення захищених статей видатків.
Завдання 4
Визначити тип податкової системи шляхом розрахунку ефективної податкової ставки. Підтвердити висновок про тип податкової системи шляхом виявлення характеру перерозподілу доходів громадян після сплати податків.
Вихідні дані