Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра ЗІ
ЗВІТ
до лабораторної роботи №4
з курсу
“Поля і хвилі в системах ТЗІ”
«ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗОНАНСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОЛИВАЛЬНИХ КОНТУРІВ»
1. Мета роботи
Мета роботи - ознайомитись з роботою коливальних контурів, їх властивостями, здійснення за допомогою них безпосереднього зв’язку передавач-приймач.
2. Послідовність виконання роботи.
2.1. Дослідження резонансних характеристик послідовного коливального контуру.
2.1.1. В пакеті MicroCap намалювати схему послідовного коливального контуру відповідно до рис. 5.
2.1.2. Вирахувати Z, UL i Ik цього контуру.
2.1.3. Отримати амплітудно-частотні характеристики (АЧХ) контуру.
2.1.4. Побудувати відповідно до рис. 5 залежність Z=F(f). Визначити fP.
2.2. Дослідження резонансних характеристик паралельного коливального контуру.
2.2.1. В пакеті MicroCap намалювати схему паралельного коливального контуру відповідно до рис. 6.
2.2.2. Вирахувати Z, I i Ik цього контуру.
2.2.3. Отримати амплітудно-частотні характеристики (АЧХ) контуру.
2.2.4. Побудувати відповідно до рис. 6 залежність Z=F(f). Визначити fP, Roe.
3. Виконання роботи
Вхідні значення
3.1 Схема послідовного контуру
АЧХ послідовного контуру
3.2 Схема паралельного контуру
АЧХ паралельного контуру
3.3 Текст програми для обрахунку контурів написаний у MATLAB
clear;clc;
%індуктивність
L = 3*10^-4;
fprintf('індуктивність котушки = %f\r', L);
%ємність
C = 5*10^-7;
fprintf('ємність конденсатора = %.10f\r', C);
%опір втрат
Rvt = 90;
fprintf('опір втрат = %f\r', Rvt);
%частота генератора
f = 5*10^5;
fprintf('частота генератора = %f\r', f);
%ЕРС
E = 1;
fprintf('ЕРС генератора = %f\r', E);
%Частота власних коливань контуру
fp = 1/(2*pi*sqrt(L*C));
fprintf('частота власних коливань контуру = %f\r', fp);
%максимальний струм послідовного коливального контуру
Ikmax = E/Rvt;
fprintf('максимальний струм послідовного коливального контуру = %f\r', Ikmax);
%опір паралельного коливального контуру
R0 = L/(C*Rvt);
fprintf('опір паралельного коливального контуру = %f\r', R0);
%струм зовнішнього кола паралельного контуру
Iz = E/R0;
fprintf('струм зовнішнього кола паралельного контуру= %f\r', Iz);
omega0 = 1/sqrt(L*C);
%напруга індуктивності
UL = omega0*L*Ikmax;
fprintf('напруга індуктивності = %f\r', UL);
%добротність
Q = UL/E;
%контурний струм паралельного контуру
Ik = Q*Iz;
fprintf('контурний струм паралельного контуру = %f\r', Ik);
omega = 2*pi*f;
%модуль повного опору контурів
Z = sqrt(Rvt^2 + (omega*L - 1/(omega*C))^2);
fprintf('модуль повного опору контурів = %f\r', Z)
%струм у колі послідовного контуру
I = E/Z;
fprintf('струм в колі посл. контуру = %f\r', I);
3.4 Результати виконання програми
індуктивність котушки = 0.000300
ємність конденсатора = 0.0000005000
опір втрат = 90.000000
частота генератора = 500000.000000
ЕРС генератора = 1.000000
частота власних коливань контуру = 12994.946687
максимальний струм послідовного коливального контуру = 0.011111
опір паралельного коливального контуру = 6.666667
струм зовнішнього кола паралельного контуру= 0.150000
напруга індуктивності = 0.272166
контурний струм паралельного контуру = 0.040825
модуль повного опору контурів = 946.131493
струм у колі послідовного контуру = 0.001057
5. Висновок.
На цій лабораторній роботі я досліджував коливальні контури двох типів: послідовного та паралельного. За заданих у варіанті параметрів компонентів схеми, резонанс відбувся, що можна побачити на рисунках вище. Також я порахував деякі характеристики контурів.