Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
ВСТУП 3
Розділ 1. Статистика бюджету України 4
1.1.Поняття статистики державного бюджету та основні показники 4
1.2.Огляд бюджету України та його зведена оцінка 9
1.3.Кореляційне дослідження 16
Розділ 2. Виконання практичних завдань 19
Завдання 1 19
Завдання 2 23
Завдання 3 31
Завдання 4 38
ВИСНОВОК 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42
ВСТУП
Державний бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади. Він характеризує систему економічних відносин щодо формування державних фінансових ресурсів і напрямки їх використання в інтересах суспільства.
Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є Зведеним бюджетом України. Останній використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку.
Збір і обробка даних про доходи та видатки державного бюджету — справа статистики. Державний та місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин. Статистика аналізує структуру та динаміку цих частин. Аналіз структури доходів і витрат дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрямки розподілу одержаних коштів, що має принципове економічне і соціально-політичне значення.
При виконані цих задач статистика спирається на звітність про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів, яка надається бюджетними і банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями.
У процесі аналізу склад доходів та видатків державного бюджету вивчається більш докладніше. Надходження від підприємств розподіляються за галузями та формами власності, надходження від населення — за видами податків та іншими ознаками.
Розділ 1. Статистика бюджету України
1.1. Основні поняття та завдання статистики державного бюджету
Державний бюджет – це економічна категорія, яка представлена грошовими відносинами між державою та юридичними і фізичними особами щодо перерозподілу національного доходу в межах утворення та використання бюджетного фонду країни, призначеного для фінансування народного господарства, соціальних потреб, потреб оборони та державного управління.
Розрізняють два види бюджетів:
бюджет-брутто – форма побудови бюджету, в якій доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді, без сальдування зустрічних платежів;
бюджет-нетто - форма побудови бюджету, в якій доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з врахуванням зустрічних платежів.
Бюджет-нетто менший за бюджет-брутто. Різниця між ними являє собою внутрішній оборот грошових коштів, який не збільшує реальних доходів і видатків Зведеного бюджету України.
Статистика державного бюджету досліджує процес планомірного утворення і використання бюджетного фонду. Об'єктом статистичного вивчення є всі елементи єдиної бюджетної системи .
Статистика державного бюджету вивчає:
обсяг доходів і витрат державного бюджету України;
структуру доходів і витрат державного бюджету України;
систему показників виконання плану державного бюджету, у тому числі за окремими підрозділами бюджетної класифікації;
систему показників мережі, штатів та контингентів бюджетних установ;
систему показників динаміки доходів і витрат державного бюджету.
До основних завдань статистики державного бюджету належить:
збирання та обробка даних про доходи і витрати державного бюджету;
аналіз виконання плану бюджету;
аналіз динаміки доходів і витрат бюджету;
забезпечення контролю за доходами та витратами щодо конкретних розділів, статей та параграфів;
вивчення зв’язку доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками;
прогнозування доходів і витрат.
Для виконання цих завдань статистика державного бюджету використовує звітність про виконання державного і місцевих бюджетів, що надається бюджетними і банківськими установами, органами комітету статистики і господарськими організаціями.
До основних показників статистики державного бюджету відносять:
доходи;
офіційні трансфери;
видатки;
кредитування мінус погашення (чисте кредитування);
перевищення доходів над видатками (профіцит) або перевищення видатків над доходами (дефіцит);
державний борг.
Доходи бюджету – це обов’язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету. Розрізняють поточні та капітальні обов’язкові платежі.
Поточні доходи включають податкові та неподаткові доходи, крім безоплатних надходжень, надходжень від продажу землі, нематеріальних активів, державного майна та капітальних трансферів.
Податкові доходи – це сукупність обов’язкових безоплатних, безповоротних платежів у бюджет, які стягуються державними закладами і надходять у визначених законом розмірах у встановлені терміни. Податкові доходи включають різні види податків.
Неподаткові доходи – це відшкодовуванні безповоротні надходження до державного бюджету (наприклад, доходи держави від власності та підприємницької діяльності, збори, надходження від продажу товарів, послуг, за винятком доходів від продажу основного капіталу) та деякі безоплатні надходження (наприклад, від адміністративних штрафів за несплату податків, добровільні надходження з недержавних джерел).
Капітальні доходи – це доходи від продажу капітальних активів (державні запаси та резерви, основні фонди) і трансферні з недержавних джерел (надходження безповоротних, необов’язкових платежів цільового призначення, на купівлю устаткування, будівництво для бюджетних організацій).
Офіційні трансфери в державному бюджеті включають в себе безоплатні, безповоротні необов’язкові платежі, отримані від інших закладів державного управління (вітчизняних та з-за кордону) або міжнародних організацій.
Видатки – це державні витрати, що утворюються на безповоротній основі (не пов’язані з виникненням та погашенням фінансових вимог) і спрямовані на поточні та капітальні цілі. Видатки – безповоротні платежі, незалежно від того чи відшкодовуються вони і для якої мети використовуються. Розрізняють поточні та капітальні видатки.
Поточні видатки – це відшкодовані витрати, які не пов’язані з придбанням основного капіталу, товарів і послуг для виробництва основного капіталу, а також безоплатні виплати, що не включають придбання капітальних активів, відшкодування збитків за пошкодження основного капіталу або збільшення фінансових активів одержувачів. У складі поточних витрат виокремлюють видатки на товари і послуги, виплату відсотків з державного боргу, субсидії та інші поточні трансфери та видатки.
Капітальні видатки - це видатки на придбання основного капіталу, державних резервів, землі, нематеріальних активів, капітальні трансфери та інші капітальні видатки.
Кредитування мінус погашення (чисте кредитування) включає операції закладів державного управління з фінансовими вимогами до інших секторів, які здійснюються з метою проведення державної політики. До даної категорії відносять надання та придбання акцій за вирахуванням сум повернутих кредитів, виторгу від продажу акцій або повернення власного капіталу.
Дефіцит (профіцит) бюджету (перевищення доходів над видатками) розраховують як різницю між сумарними доходами і сумарними видатками. Дефіцит бюджету являє собою суму чистих запозичених державою коштів плюс чисте скорочення державних касових залишків, вкладень та ліквідних цінних паперів:
Дефіцит = (Запозичення – Погашення боргу) + Зменшення залишків ліквідних фінансових коштів.
Абсолютну величину дефіциту бюджету можна співставити з величиною ВВП за період. Величина, знайдена у відсотках називається відносною величиною дефіциту державного бюджету. Цей показник часто використовують в статистичних порівняннях.
Профіцит державного бюджету обчислюється як сума доходів та отриманих офіційних трансферів за вирахуванням суми видатків та «кредитування мінус погашення».
Державний борг – це неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов’язань закладів державного управління перед іншими секторами економіки та рештою світу, яка утворилася в результаті їх операцій в минулому і повинна погаситись через операції цих закладів у майбутньому або переоформитись у безстроковий борг.
Склад доходів і видатків державного бюджету статистика вивчає за допомогою наступних показників:
Структура доходів (видатків) бюджету. Визначається як відношення окремих груп (розділів, параграфів, статей) бюджетної класифікації до загального обсягу доходів (витрат) бюджету у процентах.
Показники виконання плану. Характеризують ступінь використання бюджету в його прибутковій і видатковій частинах згідно з основними підрозділами бюджетної класифікації. Показник виконання плану – це відношення фактичного обсягу доходів (витрат) бюджету до плану, відображене у процентах.
Показники динаміки доходів і видатків бюджету, мережі, штатів та контингентів бюджетних установ. Визначаються за допомогою показників рядів динаміки – абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення одного процента приросту, середнього абсолютного приросту, середнього рівня ряду динаміки, середнього темпу зростання.
Середні показники бюджетних закладів. Характеризують мережу, штати, контингенти бюджетних закладів, середній розмір бюджетних витрат на душу населення або відповідного контингенту (дітей дошкільного віку, учнів, студентів). При цьому середні показники бюджетних установ визначають за формулами середньої арифметичної або середньої хронологічної для моментного ряду динаміки (коли інформацію подано на кілька дат з рівними проміжками часу).
1.2. Огляд бюджету України та його зведена оцінка
Таблиця 2.1
Показники виконання Державного бюджету України за 2010 рік
Показники
Фактичне виконання, млн. гривень
Темпи росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у відсотках
Доходи
165 942,1
124,3
Податкові надходження, в т.ч.
116 670,8
123,1
податок на прибуток підприємств
33 964,0
131,3
податок на додану вартість
59 382,8
117,8
акцизний збір із вироблених в Україні товарів
8 990,4
120,0
акцизний збір із ввезених на територію України товарів
1 495,5
142,3
ввізне мито
9 588,9
137,5
Неподаткові надходження
42 114,7
117,8
Доходи від операцій з капіталом
1 769,9
319,2
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій
104,5
68,0
Цільові фонди
930,5
138,1
Офіційні трансферти
4 351,7
276,2
Видатки
174 235,9
127,1
Поточні видатки, в т.ч.
148 407,3
122,0
оплата праці працівників бюджетних установ
24 679,4
119,4
нарахування на заробітну плату
7 896,9
192,9
медикаменти та перев'язувальні матеріали
1 471,8
144,3
продукти харчування
1 111,7
125,4
оплата комунальних послуг та енергоносіїв
2 133,8
132,5
поточні трансферти населенню
28 509,6
95,5
Капітальні видатки, в т.ч.
25 828,6
167,1
Продовження табл. 2.1
придбання основного капіталу
6 728,7
163,0
Довідково: обслуговування державного боргу
3 349,9
107,7
внутрішнього
743,4
83,1
зовнішнього
2 606,5
117,7
Довідково: офіційні трансферти
44 655,0
130,8
Кредитування
1 518,6
-
Фінансування («+» – дефіцит, «-« – профіцит),
в т.ч.
9 812,5
-
Запозиченн
10 447,6
88,1
внутрішні
3 573,0
-
зовнішні
6 874,6
66,9
Погашення
6 470,6
65,7
внутрішні
2 366,8
56,9
зовнішні
4 103,7
72,2
Таблиця 2.2
Показники виконання Зведеного бюджету України за 2010 рік
Показники
Фактичне виконання, млн. гривень
Темпи росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у відсотках
Доходи
219 939,1
128,0
Податкові надходження, в т.ч.
161 264,2
128,2
Податок з доходів фізичних осіб
34 782,1
152,6
податок на прибуток підприємств
34 407,2
131,5
податок на додану вартість
59 382,8
117,8
акцизний збір із вироблених в Україні товарів
9 072,2
120,0
акцизний збір із ввезених на територію України товарів
1 495,5
142,3
ввізне мито
9 588,9
137,5
Неподаткові надходження
48 555,8
119,7
Доходи від операцій з капіталом
6 373,4
198,0
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій
104,5
68,0
Цільові фонди
3 641,2
169,5
Видатки
226 035,7
129,0
Поточні видатки, в т.ч.
187 352,4
124,3
оплата праці працівників бюджетних установ
54 214,2
126,2
нарахування на заробітну плату
18 462,8
152,8
медикаменти та перев'язувальні матеріали
3 220,8
129,2
продукти харчування
3 961,5
123,0
оплата комунальних послуг та енергоносіїв
6 951,1
135,4
поточні трансферти населенню
44 835,8
114,2
Капітальні видатки, в т.ч.
38 683,3
157,7
придбання основного капіталу
17 881,9
152,4
Довідково: обслуговування державного боргу
3 679,0
107,0
внутрішнього
811,3
84,3
зовнішнього
2 867,7
115,8
Кредитування
1 574,7
-
Фінансування ("+" - дефіцит, "-" - профіцит),
в т.ч.
7 671,4
-
Запозиченн
11 915,1
100,4
внутрішні
3 738,0
235,4
зовнішні
8 177,1
79,6
Погашення
6 599,4
66,8
внутрішні
2 495,7
59,6
зовнішні
4 103,7
72,2
Видатки зведеного бюджету
Рис. 2.1. Щомісячні загальні видатки зведеного бюджету за 2006 – 2010 роки
Доходи державного бюджету
Рис. 2.2 Динаміка щомісячних загальних надходжень державного бюджету
Для зведеної оцінки структурних зрушень в сукупності за декілька періодів застосовується лінійний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень за n періодів:
(n)
∑k
din − di1
;
i=1
L
( d 2 −d1 ) =
k(n −1)
де
n – кількість періодів.
Динаміку
бюджетних витрат на душу населення доцільно вивчати із
застосуванням індексного методу, зокрема індексів середніх величин.
Індекс змінного складу обчислюють за наступною формулою:
∑h1 N1
∑h0 N0
∑h1 N1
∑N1
I h =
÷
=
÷
;
∑N1
∑N0
∑h0 N0
∑N0
де h0, h1 – бюджетні витрати на душу населення або контингенту відповідно у базовому та звітному періодах; h=B/N; В – загальний обсяг витрат; N0, N1 – середня чисельність населення або бюджетного контингенту відповідно у базовому та звітному періодах .
Індекс фіксованого складу розраховується за наступною формулою:
I h =
∑h1 N1
÷
∑h0 N1
=
∑h1 N1
;
∑N1
∑N1
∑h0 N1
Індекс структурних зрушень розраховується за наступною формулою:
I s =
∑h0 N1
÷
∑h0 N0
=
∑h0 N1
÷
∑N1
;
∑N1
∑N0
∑h0 N0
∑N0
Між індексами існує наступний взаємозв’язок:
I s x I h = I h .
На базі вищенаведених індексів можна розрахувати абсолютну зміну бюджетних витрат під впливом чинників.
Абсолютний розмір зміни бюджетних витрат:
∆B = ∑ h1 N1 − ∑h0 N0 ,
у тому числі за рахунок:
середнього розміру бюджетних витрат на душу населення або контингенту: ∆B(h) = (h1 − h0 )∑N1 ;
середньої чисельності населення: ∆B(N ) = (∑N1 − ∑N0 )h0.
Зміну витрат за рахунок окремих чинників з використанням індексів, можна визначити за допомогою наступних формул:
∆B(N ) = B0 (I N −1);
∆B(h) = B0 (I h −1)I N .
Аналіз динаміки показників державного бюджету передбачає побудову динамічних рядів. При цьому, принциповим моментом є забезпечення порівнянності рівнів бюджетних показників у рядах динаміки, оскільки бюджетна класифікація, що застосовується для групування доходів і витрат державного бюджету, з часом терпить більш-менш істотні зміни. Порівнянність рівнів може бути досягнута шляхом перегрупування доходів і витрат державного бюджету за попередні роки відповідно до діючої в даний момент класифікації (тобто тієї, на основі якої здійснене групування даних за останній рік).
Одним з прийомів аналізу рядів динаміки є аналітичне вирівнювання:
Y t = a + b * t,
де Yt – вирівняне значення доходів або витрат; а, b – параметри рівняння; t – порядковий номер року.
Для визначення параметрів а і b використовують метод найменших квадратів. При цьому можна застосовувати спрощений спосіб вимірювання, коли сума всіх значень t дорівнює нулю. За такого способу обчислення t система нормальних рівнянь спрощується і має такий вигляд:
a * n = ∑ y ,
b ∑ t 2 = ∑ y * t .
Після визначення а і b складають аналітичне рівняння і розраховують уt для кожного року.
Не менш важливим напрямом аналізу є вивчення дефіциту державного бюджету.
Показники дефіциту державного бюджету характеризують результати фінансової діяльності держави. Величину дефіциту державного бюджету прийнято зіставляти з показником обсягу ВВП. Цей аналітичний показник є характеристикою фінансового положення країни. Якщо відношення бюджетного дефіциту до показника ВВП не перевищує 3%, фінансове положення країни вважається нормальним.
З метою характеристики масштабів перерозподільних процесів у країні за допомогою державного втручання, розраховують відношення доходів державного бюджету до рівня ВВП.
Важливою задачею статистики державного бюджету є вивчення і аналіз закономірностей формування доходів і витрат державного бюджету на всіх рівнях бюджетної системи.
Так, зміна суми податкових доходів можлива з двох причин:
зміни податкової бази (автоматичний ефект);
зміни податкової ставки (дискреційний ефект)
Автоматичний ефект можна аналізувати за допомогою коефіцієнтів еластичності, де використовуються співвідношення темпів приросту податкових доходів з темпами приросту ВВП.
Для зменшення дискреційного впливу на суму податкових надходжень використовують метод пропорційного коректування. Його суть полягає у розрахунку коефіцієнта дискреційного впливу, який розраховується на основі даних про абсолютний розмір впливу змін в податковій системі.
Використовуючи індексний метод, можна вивчати вплив кожного фактору на зміну суми податків за наступними формулами:
∆П=∆Пс +∆Пб
∆Пс =(С1 −С0)Б1
∆Пб =(Б1 −Б0)С0
де, ∆П - приріст суми податків; ∆П с - приріст суми податків за рахунок зміни податкових ставок; ∆Пб - приріст суми податків за рахунок зміни податкової бази.
С0 , С1 - податкова ставка у базовому та звітному періодах;
Б0 , Б1 - податкова база у базовому та звітному періодах.
1.3. Кореляційне дослідження
До факторів, що впливають на рівень доходів державного бюджету, можна віднести наступні найважливіші макроекономічні показники:
обсяг валового внутрішнього продукту (валова додана вартість);
обсяг використаного національного доходу;
обсяг податкових надходжень у державний бюджет і т.д.
Вивчення впливу вищезгаданих чинників можна здійснювати за допомогою кореляційно-регресійного аналізу.
Маємо умовні дані доходів державного бюджету та валової доданої вартості за 12 місяців 2012 року
Місяць
Валова додана вартість млрд.грн.
Доходи державного бюджету млрд. грн.
x*y
Січень
5,1
2,0
10,20
26,01
2,186
2,61
0,37
Лютий
5,0
2,0
10,00
25,00
2,16
2,95
0,37
Березень
4,8
2,3
11,04
23,04
2,108
3,67
0,10
Квітень
5,7
2,4
13,68
32,49
2,342
1,03
0,04
Травень
5,8
2,5
14,50
33,64
2,368
0,84
0,01
Червень
6,0
2,3
13,80
36,00
2,42
0,51
0,10
Липень
7,1
2,2
15,62
50,41
2,706
0,15
0,17
Серпень
6,7
2,6
17,42
44,89
2,602
0,00
0,00
Вересень
5,3
2,8
14,84
28,09
2,238
2,01
0,04
Жовтень
9,3
3,2
29,76
86,49
3,278
6,67
0,35
Листопад
8,4
2,9
24,36
70,56
3,044
2,83
0,09
Грудень
11,4
4,1
46,74
129,96
3,824
21,93
2,23
Разом
80,6
31,6
221,96
586,58
31,3
45,22
3,85
Визначаємо залежність доходів державного бюджету від валової доданої вартості за допомогою лінійного коефіцієнту кореляції та оцініть щільність зв’язку. Для оцінки щільності зв’язку використовуємо рівняння прямої лінії:
Yx = a + b * x
На основі вихідних даних отримаємо наступну систему нормальних рівнянь
31,3 =12а + 80,6b
b = 0,26
a= 0,86
Υх = 0,86 + 0,26 × x
Лінійний коефіцієнт кореляції розраховується за наступною формулою:
r = xy − x × y
σ x ×σ y
Х = 6,7
У = 2,6
XY = 18,5
σ x = 0,57
σ y = 1,94
r = 0,977
Даний коефіцієнт потрібно перевірити на істотність за відомими критеріями математичної статистики.
Отже, між доходами державного бюджету та валовою доданою вартістю існує дуже тісний зв’язок.
Для прогнозування показників доходів державного бюджету можуть бути використані методи екстраполяції трендів та нормативний метод. Метод екстраполяції трендів грунтується на збереженні тенденцій попередніх періодів. Нормативний метод грунтується на залежності суми податків від податкової бази.
В прогнозуванні показників видатків державного бюдету відштовхуються від показників доходів державного бюджету та величини дефіциту державного бюджету.
Розділ 2. Виконання практичних завдань.
Завдання 1
Вихідні дані до 1-го завдання Табл. 2.1
№ автопідприємста
Кількість вантажних
автомобілів
Коефіцієнт використання автомобілів
Виробіток на 100машин, т/км
1
49
71
148
2
76
70
132
3
41
64
144
4
79
70
182
5
67
62
139
6
25
61
145
7
29
69
140
8
22
72
159
9
29
61
148
10
36
66
132
11
42
77
144
12
45
69
182
13
80
64
139
14
72
68
132
15
76
62
163
16
65
61
152
17
38
78
149
18
63
66
167
19
70
77
124
20
29
68
145
21
33
66
140
22
39
60
159
23
29
62
148
24
75
61
132
25
65
78
144
На основі даних 25-и автотранспортних підприємств (АТП) необхідно виконати:
1. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2. Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Ширина інтервалу:
1 [28; 41) 25, 29, 22, 29, 36, 29, 33, 29;
2 [41; 54) 49, 41, 42, 45, 38, 39;
3 [54; 67) 65, 63, 65;
4 [67; 80) 76, 79, 67, 80, 72, 76, 70, 75.
Число АТП для кожної групи:
1 – 8 3 – 3
2 – 6 4 – 8
Питома вага групи в загальному числі АТП:
1 – 100% - 25 3 – X3=12%
X% - 8
X1=32%
2 – X2=24% 4 – X4=32%
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
Середня продуктивність використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.2
Таблиця 2. 2
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість АТП
Питома вага, %
Середня кількість на 1 АТП
Середня продуктивність
Середній процент використання
[22,0; 36,5)
8
32,0
29,0
144,6
65,6
[36,5; 51,0)
6
24,0
42,3
154,3
69,8
[51,0; 65,5)
3
12,0
64,3
154,3
68,3
[65,5; 80,0]
8
32,0
74,4
142,9
66,8
Крок зміни за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
1[60; 64,5) 64, 62, 61, 61, 64, 62, 61, 60,62,61 (10)
2[64,5; 69) 66, 68, 66, 68, 66 (5)
3[69; 73,5) 71, 70, 70, 69, 72, 69 (6)
4[73,5; 78] 77, 78, 77, 78 (4)
Комбінаційний розподіл АТП За кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнт використання вантажних авто наведений в таблиці 2.3:
Таблиця 2. 3
Коефіцієнт використання вантажних автомобілів
Разом
Кількість вантажних авто
[60; 64,5)
[64,5; 69)
[69; 73,5)
[73,5; 78]
[22,0; 36,5)
3
3
2
0
8
[36,5; 51,0)
2
0
2
2
6
[51,0; 65,5)
1
1
0
1
3
[65,5; 80,0]
4
1
2
1
8
Разом
10
5
6
4
25
Завдання 2
Таблиця 2.2.1
Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації
Групи АТП
за кількістю
автомобілів
Кількість
АТП,
F
Розрахункові величини
середина
інтервалу
22-36,5
7
29,25
204,75
-21,75
152,25
3311,438
36,5-51
6
43,75
262,5
-7,25
43,5
315,375
51-65,5
4
58,25
233
7,25
29
210,25
65,5-80
8
72,75
582
21,75
174
3784,5
Разом
25
-
1282,3
-
398,75
7621,563
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
де х – середина інтервалу,
f – кількість АТП.
2.Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
Таблиця 2.2.2
Дані для обчислення характеристик центру розподілу
Групи АТП за кількістю вантажівок
Кількість АТП
Накопичена частота
22-36,5
7
7
36,5- 51
6
13
51- 65,5
4
17
65,5-80
8
25
Разом
25
-
3.Мода:
де
- нижня границя модального інтервалу,
- розмір модального інтервалу,
- частота модального інтервалу,
- частота попереднього інтервалу,
- частота інтервалу наступного за модальним.
Модальний ряд: [22-36.5]
Рис. 2.2.1 «Графічне зображення моди»
4.Медіана:
,
де - нижня границя медіанного інтервалу,
- розмір медіанного інтервалу,
- півсум накопичених частот,
- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,
- частота медіанного інтервалу.=
Медіанний інтервал: [36,5-51)
/
Рис. 2.2.2 «Графічне зображення медіани»
Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
Середнє лінійне відхилення:
де х – індивідуальне значення ознаки,
- середнє значення ознаки,
f – частота ознаки
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
а) Як квадрат квадратичного відхилення:
б) Як різницю квадратів:
в) За методом моментів:
,
Де ,
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,
і – ширина інтервалу.
і=14,5 А=(43,75+58,25)/2=51
Коефіцієнт осциляції:
Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки >33%, то статистична сукупність є неоднорідною.
Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
[124-142,5) = 139,140,132,139,132,138,142, 124( разом 8)
[142,5-161) = 145,159,148,144,152,149,154,156(разом 8)
[161-179,5)
15.11.2014 16:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора