Зміст
Вступ
Технічне завдання до проектування
Розрахунки параметрів контролера за заданими умовами
Обгрунтування вибору та опис структурної схеми контролера.
Описи функціональної та принципової схеми контролера.
Лістинг керуючої програми
Розрахунок елементів схеми.
Висновок.
Список використаних джерел.
Додаток А
Додаток Б
Вступ
У цей час відбувається дуже швидкий розвиток комп'ютерних технологій. Більшість цифрових систем будується на мікропроцесорах або на мікроконтролерах. І за допомогою мікропроцесорних систем відбувається керування різними технологічними процесами, або якими або технологічними операціями. Дані системи практично універсальні, тому що вони мають дуже високу швидкодію, і достатню розрядність для виконання різних розрахунків на виробництві. А так само використовуючи в даних системах ПЗП можливо за допомогою однієї комп'ютерної системи керування різним устаткуванням. Тобто необхідно зміна тільки програми керування.
Об’єктом курсового проектування є спеціалізований контролер, призначений для керування процесом обміну інформацією між зовнішнім пристроєм і основною пам’яттю контролера. Крім того, контролер повинен формувати масив даних в основній пам’яті з метою наступної передачі його до ЕОМ верхнього рівня.
Технічне завдання до проектування
Метою курсового проекту є розробка мікропроцесорного контролера (далі «контролер»), як складової частини розподіленої обчислювальної системи (рис. 1). Контролер має бути зв’язуючою ланкою між об’єктом керування і ЕОМ верхнього рівня у вигляді персональної ЕОМ. При цьому контролер повинен виконувати наведені нижче функції:
а) здійснювати прийом інформації від джерела зі стробуванням із використанням лінії “Керування”;
б) аналізувати прийняту інформацію і, за необхідністю, виконувати її перетворення;
в) протягом інтервалу часу, що задається внутрішнім таймером, формувати масив даних для передачі до ЕОМ верхнього рівня;
г) здійснювати передачу інформації до приймача із стробуванням з використанням лінії “Керування”;
д) після закінчення формування масиву даних і при наявності запиту ЕОМ верхнього рівня передавати вказаний масив до ЕОМ верхнього рівня.
РОМ – розподілена обчислювальна мережа;
ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.
Рис. 1.1 Розподілена обчислювальна система
Кожна порція інформації, що виробляється джерелом, повинна заноситись контролером до формованого масиву даних з одночасною передачею до приймача.
Взаємодія складових частин контролера і самого контролера з об’єктом керування повинна здійснюватись під керуванням програми “Монітор”, яка зберігається в ПЗП контролера. Запуск програми і керування режимами роботи повинні здійснюватись зразу ж після вмикання контролера.
Варіанти завдання вибираємо з табл.1. Мій номер варіанту 4.
Таблиця 1.
№ вар.
Код завдання
04
1 1 1 1 1 1 1 1 2 2
Зміст завдання закодовано десятковим числом, зміст якого розшифровується в таблиці 2.
Таблиця 2
Код завдання
Найменування параметра
Значення параметра
2
Базова адреса
40Н
2
Структура ВІС ОЗП
2К х 8
1
Структура ВІС ПЗП
1К х 8
1
Тип мікропроцесора або мікро - ЕОМ
1821ВМ85
1
Дозволяюча спроможність ГРП
0,1 мм
1
Розміри поля ГРП
210 х 300 мм
1
Форма представлення Xi , Yj ГРП
аналогова
1
Дозволяюча спроможність ПВГІ
0,1 мм
1
Розміри поля ПВГІ
210 х 300 мм
1
Форма представлення Xi , Yj ПВГІ
аналогова
Додатково визначаємо такі параметри:
тип інтерфейсу зв’язку контролера з ЕОМ верхнього рівня (RS232C або ІРПР);
швидкість введення інформації до контролера (від 10 до 1000 операцій вводу на секунду);
час формування масиву даних 5 с);
об’єм ОЗП для розміщення масиву даних (від 1 Кбайт).
Розрахунки параметрів контролера за заданими умовами
Базова адреса, що задається в таблиці 2, використовується для підрахунку фізичної адреси (ФА), починаючи з якої в адресному просторі контролера розміщуються ВІС контролера переривань, послідовного інтерфейсу і ін. Початкова фізична адреса першої ВІС визначається за формулою:
ФА = БА + N + I, (2.1)
де: БА -40Н– базова адреса;
N=4 – порядковий номер студента за списком у журналі;
I =1– остання цифра в номері групи.
ФА=40+4+1=45Н
Наступні ВІС займають сусідні з першою адреси в адресному просторі контролера.
Розрахуємо необхідні розрядності ЦАП-АЦП при використанні аналогових каналів згідно з формулами:
NX = log 2 (Xmax / δx); (2.2)
NY = log 2 (Ymax / δy); (2.3)
де: Xmax , Ymax – максимальні величини координат ПВГІ і ГРП;
δx , δy – дозволяюча здатність ПВГІ і ГРП за координатами X і Y .
NX = log 2(210/0,1)=11,036
NY = log 2(300/0,1)=11,557
З двох отриманих за формулами (3.1) та (3.2) результатів вибираємо більший і округлюємо до цілого числа бітів. Таким чином розрядність ЦАП-АЦП дорівнює 12.
Обґрунтування вибору та опис структурної схеми контролера.
3.1. Опис об’єкту керування
Як об’єкти керування в цьому курсовому проекті використовуються пристрої вводу та виводу графічної інформації, які позначаються, згідно з рис.3.1, відповідно джерелом і приймачем інформації.
3.1.1Пристрій вводу графічної інформації (ПВГІ)
ПВГІ виконаний у вигляді планшета, на якому закріплюється оригінал графічного зображення (рис.3.1).
Активне поле планшета обмежене координатами [0,Xmax], [0,Ymax].
Введення до контролера координат кодованого графічного примітива здійснюється знімачем типу “миша”, який може вільно переміщуватися в межах активного поля планшета. При цьому на виходах Xi та Yj знімача безперервно формуються аналогові або дискретні (у вигляді двійкового коду) сигнали, які відображають координати точок, в яких розміщується в цей час знімач. Дозволяюча спроможність знімача (або інакше мінімальний зсув знімача вздовж однієї з координат, який призводить до зміни сигналу на виходах Xi або Yj) дорівнює 0,1 мм. Введення координат кодованої точки до контролеру здійснюється за допомогою сигналу RD, сформованого на виході знімача після його розміщення у вибрану точку, а також при наявності сигналу “Дозвіл вводу” від контролера. Швидкість вводу інформації визначає керівник курсового проекту.
Розміри активного поля планшета дорівнює 210 х 300 мм до 420 х 600 мм.
Рис.3.1 Пристрій вводу графічної інформації
3.1.2 Пристрій виводу графічної інформації
Пристрій виводу графічної інформації виконаний у вигляді двокоординатного графічного реєструючого пристрою (ГРП), наприклад, плоттера (рис. 2.2).
Рис. 3.2. Графічний реєструючий пристрій
ГРП має робоче поле, на якому розміщується носій інформації (папір), обмежене координатами [0, Xmax], [0, Ymax] і два виконуючих механізми ВМХ і ВМY, за допомогою яких здійснюється переміщення реєструючого органа (РО) в межах робочого поля. Величина переміщення РО по кожній з координат задається контролером у вигляді аналогового або дискретного (двійковим кодом) сигналу, що надходить до виконуючих механізмів лініями Xi та Yj. Реєстрація точки з координатами Xi , Yj здійснюється за сигналом WR, який формується контролером.
Розмір робочого поля ГРП - 210 х 300 мм. Дозволяюча спроможність реєструючого органа - 0,1 мм.
3.2 Структура контролера
Структурно контролер складається з двох основних частин: ядра та факультативної частини (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Структура контролера (ДК – дискретні канали, АК – аналогові канали, ЛК – лінії керування)
До складу ядра входить мінімальна добірка великих інтегральних схем (ВІС) мікропроцесорного комплекту, необхідних для виконання задач керування. Зокрема, ядро повинно вміщувати:
Мікропроцесор К1821ВМ85А;
ВІС оперативного запам’ятовуючого пристрою (ОЗП) з організацією 2К слів х 8 розрядів;
ВІС постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП) з організацією 1К слів х 8 розрядів;
програмований таймер;
контролер переривань;
ВІС послідовного інтерфейсу так,як типу інтерфейсу зв’язку з ПЕОМ-RS232C;
контролер прямого доступу до пам’яті.
Факультативна частина контролера вміщує додаткові об’єми ОЗП та периферійних ВІС, необхідних для роботи з заданим у варіанті об’єктом керування і визначається характеристиками останнього.
Факультативна частина реалізує цифрові та аналогові канали вводу-виводу інформації, за допомогою яких контролер взаємодіє з об’єктом керування.
Канали аналогового вводу-виводу реалізуються на підставі відповідних схем АЦП або ЦАП і схем аналогових мультиплексорів-демультиплексорів, які забезпечують необхідну кількість аналогових каналів.
Описи функціональної та принципової схеми контролера.
До складу мікропроцесорної системи входять компоненти. Що приведені у попередньому розділі. В поточному розділі розглянемо схеми включення усіх компонентів в одну загальну систему.
4.1 Побудова ядра МПС
Для нормальної роботи побудуємо три шини: адреси, даних та керування.
Тому що шина даних й адреси в мікропроцесора К1821ВМ85 сполучені й мають поділ тільки в часі, то для їхнього поділу будемо використати регістри із третім станом К580ИР82 для зберігання адреси, і шинні формувачі К580ВА86 для передачі даних по шині даних.
Умовне графічне позначення мікросхеми К580ИР82 показане на рисунку 3.1, а К580ВА86- на рисунку 3.2.
Рисунок 3.1 Умовне графічне позначення К580ИР82
Рисунок 3.4 Умовне графічне позначення К580ВА86
Мікропроцесор К1821ВМ85- це однокристальний восьми розрядний процесор з фіксованим набором команд.Він має класичну архітектуру з одним акумулятором и відділеними шинами адреси і даних.
Мікропроцесор має наступні характеристики:
напруга живлення +5В
споживча потужність 0.2Вт
тактова частота 5МГц
тривалість виконання операції додавання типу «регістр-регістр» 0.8 мкс
навантажувальна здатність – один вихід ТТЛ- схеми
може обслуговувати 256 пристроїв вводу та виводу
виходи напруг Uol <0.4B; Uoh> 3.7 B;
число команд – 80
адресний простір пам’яті – 64 Кбайт
Умовне графічне позначення мікропроцесора показано на рисунку 3.1
Рисунок 3.3 умовне графічне позначення мікропроцесора К1821ВМ85
Функціонування мікропроцесора в часі визначається внутришним генератором тактових імпульсів. Його взбудження може задаватися зовнішнім кварцовим резонатором, RC- або LC- ланцюгами, а також зовнішнім генератором, які підключаються до входів Х1, Х2 мікропроцесора (дивись рисунок 3.2 )
Вибираємо схему синхронізації з кварцовим резонатором який вибирається на чистоту 5МГц. Конденсатор призначений для подавлення інших гармонік на частоті 5МГц і вибирається ємністю 20 пФ.
З довідника / / вибираємо тип конденсатора КМ-5б-М470-20 пФ.
В зв’язку з тим , що шина адреси має 16 розрядів, а одна мікросхема К580ИР82 має 8 розрядів розраховуємо необхідну кількість мікросхем за формулою 3.1
(3.1)
де Мс- кількисть мікросхем
N- кількість розрядів шини адреси
NBic- кількість розрядів в одній мікросхемі
Mc=16/8=2
В зв’язку з тим що шина даних в МПС має 8 розрядів, то необхідно використовувати одну мікросхему К580ВА86.
ОЗУ необхідно для зберігання різних проміжних даних і результатів розрахунку. ОЗУ виконано на мікросхемі К537РУ8А. Ця мікросхема має ємність 2К, розрядність слова 8 біт. Для організації 8 розрядної шини даних необхідно паралельне включення двох таких мікросхем. Розрахунок ємності пам'яті буде наведений нижче. На малюнку 3.6 наведене умовне графічне позначення.
Рисунок 2.6 – Условное графическое обозначение К537РУ8А
Дана мікросхема має 3х імпендансний стан виходів, а також вхід дозволу читання або запису в мікросхему. Для керування даною мікросхемою на читання або запис будемо використовувати логічний ланцюг, що приведений на рисунку 2.7.
Рисунок 2.7 – Керування ОЗП.
ПЗП даної МП системи побудований на мікросхемі КР556РТ17, що має 9и розрядний адресний вхід и восьми розрядне вихідне слово. Згідно завдання ПЗП повинно мати ємність 1К байт. На рисунку 2.8 приведено умовне графічне позначення КР556РТ5.
Рисунок 2.8 – Умовне графічне позначення КР556РТ17
В зв’язку з тим, що ПЗП має ємність 1Кх8, а одна мікросхем-512х8, то беремо дві мікросхеми.
В якості послідовного інтерфейсу для зв’язку з RS232 використовуємо адаптер послідовного інтерфейсу К580ВВ51А. На рисунке 2.13 приведено умовне графічне позначення К580ВВ51А.
Рисунок 2.12 – Умовне графічне позначення К580ВВ51А
Це універсальний синхронно-асинхронний прийомо-передаючий пристрій. Крім перетворення форми інформації виконуються функції контролю і керування. До складу мікросхеми входять: передавач, схеми керування модемом, приймача та блока спряження адаптера з системною шиною МП.
Програмовний таймер КР580ВИ53 призначений для організації роботи МП систем і формування сигналів з різними часовими та частотними характеристиками. Умовне позначення показано мікросхеми на рисунку 5.42.
Рис 6.42. Умовне позначення КР580ВИ53
Призначення виходів:
CLK0 - CLK2 - входи тактових імпульсів;
GATE0 - GATE2 - входи дозволу лічення;
OUT0 - OUT2 – виходи лічильника
Схема таймера містить: блок керування читанням/записом RWCU з регістром керувального слова RCW, тристабільний буфер даних BD, три канали на базі 16-розрядних від'ємних лічильників CТ0-CT2. Кожний канал містить лічильник, вхідні та вихідні буферні регістри. Лічильники можуть працювати у двійковому або двійково-десятковому коді. Максимальна частота лічильника становить 2 МГц для КР580ВИ53.
Контролер прямого доступу до пам'яті КР580ВТ57 призначений для організації швидкісного обміну даними між пам'яттю і зовнішніми пристроями, який ініціюється зовнішнім пристроєм.
Кожний з чотирьох каналів ПДП забезпечує передачу блоку даних ємністю до 16 кбайт з довільною початковою адресою в діапазоні 0-64 кбайт. Пріоритети каналів можуть бути фіксованими (канал 0 має найвищий пріоритет, канал 3 - найнижчий) або змінюватися циклічно. В останньому випадку каналу, у якому відбулося обслуговування запиту ПДП, присвоюється нижчий пріоритет, а каналу з наступним номером - вищий.
Молодший байт адреси пам'яті видається по лініях A3-A0 та А7-А4, які безпосередньо підключені до шини адреси АВ. Старший байт адреси передається через шину D7-D0, тому в схему підключено буферний регістр К589ИР12, який фіксує значення старшого байта по сигналу ADSTB при AEN = 0. На вивід CS ВІС надходить сигнал з виходу дешифратора адрес уведення-виведення. Інші виводи КПДП приєднуються до однойменних ліній шин МП системи.
Програмовими контролер переривань КР580ВН59А являє собою пристрій, що реалізує в МПС обробку запитів переривань від зовнішніх пристроїв, як-то датчиків аварійних ситуацій або ПВВ, що реалізують протокол обміну за перериванням.
ВІС ПКП виконує такі функції:
запам'ятовує запити переривання, які задаються переднім фронтомабо потенціалом;
маскує, тобто забороняє виконання обраних запитів;
формує вектор переривання та виконує дії по переходу на підпрограму обробки запиту;
формує сигнал переривання для МП;
виконує пріоритетну обробку запитів переривання.
Одна ВІС ПКП обробляє вісім запитів на переривання, але за каскадного вмикання кількох ВІС кількість запитів переривання може бути збільшена до 64.
4.2 Побудова факультативної частини МПС
До факультативної частини входять:
пристрій введення інформації від пристрою вводу графічної інформації;
пристрій виведення інформації на реєструючий пристрій;
додаткова пам'ять для зберігання масиву даних.
Пристрій введення інформації містить в своєму складі два 12-розрядних аналого-цифрових перетворювачів (на кожну координату окремо) та паралельний інтерфейс.
В якості паралельного інтерфейсу використовуємо мікросхему К580ВВ55. На рисунку 2.12 приведено умовне графічне позначення К580ВВ55.
Рисунок 2.12 – Умовне графічне позначення К580ВВ55.
Для спряження із зовнішніми пристроями мікросхема має дві групи А и В (по 12 розрядів). Інтерфейс складається із схем керування вводом-виводом, буфера шини даних, схеми керування групами А и В и трьох 8 розрядних портів А, В і С, причому порт С складається из двух 4х розрядних портів, що програмуються окремо. Інтерфейс буде працювати в 0 режимі.
В 0-му режимі будуть працювати вся групи. Причому входи групи А під’єднуємо до виходів першого АЦП, а входи групи В- до виходів другого АЦП.
В якості АЦП використовуємо мікросхему MAX175. Це 12- розрядний швидкісний АЦП послідовного приближення, що працює з ТТЛ–рівнями. Ця мікросхема в своєму складі містить блок цифрового керування, тому цей пристрій, можна, підключати без шинних формувачів спряження. На рисунку 2.9 приведено умовне графічне позначення MAX175.
Рисунок 2.9 – Умовне графічне позначення MAX175.
Пристрій виведення інформації містить в своєму складі паралельний інтерфейс, який буде працювати в 0 режимі та два 12-розрядних цифро - аналогових перетворювачів (на кожну координату окремо).
Виходи групи А паралельного інтерфейсу під’єднуємо до входів першого ЦАП, а виходи групи В- до другого.
4.3 Розробка схеми адресації пристроїв вводу-виводу
Розподіл адресного простору вводу – виводу між існуючим в МПС інтерфейсами та пристроями вводу – виводу показаний в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Розподіл адресного простору вводу – виводу
А7
А6
А5
А4
А3
А2
А1
А0
Пристрої вводу - виводу
0
1
0
0
0
1
1
0
Дані послідовного інтерфейсу
0
1
0
0
0
1
1
1
Керуюче слово послідовного інтерфейсу
0
1
0
0
1
0
0
0
Порт А ППІ1
0
1
0
0
1
0
0
1
Порт В ППІ1
0
1
0
0
1
0
1
0
Порт С ППІ1
0
1
0
0
1
0
1
1
Керуюче слово ППІ1
0
1
0
0
1
1
0
0
Порт А ППІ2
0
1
0
0
1
1
0
1
Порт В ППІ2
0
1
0
0
1
1
1
0
Порт С ППІ2
0
1
0
0
1
1
1
1
Керуюче слово ППІ2
0
1
0
1
0
0
0
0
Таймер СТ0
0
1
0
1
0
0
0
1
СТ1
0
1
0
1
0
0
1
0
СТ2
0
1
0
1
0
0
1
1
Керуюче слово
0
1
0
1
0
1
0
0
Контролер переривань
0
1
0
1
0
1
0
1
Контролер переривань
0
1
1
0
Х
Х
Х
Х
Адреси контролера прямого доступу до пам’яті
Розробка програми.
АЛГОРИТМ РОБОТИ КОНТРОЛЕРА
Алгоритм роботи контролера реалізується у вигляді керуючої програми «Монітор».
Узагальнена блок-схема алгоритму керуючої програми наведена на рис.5.
Рис. 5.1 Блок-схема керуючої програми
Керуюча програма повинна реалізувати такі функції:
а) ініціалізація всіх пристроїв контролера;
б) за сигналом «Ввід» при наявності дозволу від контролера здійснювати запис до ОЗП координат Xi , Yj ;
в) формувати масив даних для передачі до ПЕОМ. При формуванні масиву даних необхідно враховувати два обмеження:
час формування масиву даних визначається інтервалом часу, що задається внутрішнім таймером (величина цього інтервалу визначається керівником курсового проекту);
розмір масиву не повинен перевищувати деякого рівня, який визначається керівником проекту.
В разі перевищення одного з вказаних параметрів контролер повинен перейти до режиму зв’язку з ПЕОМ (прийом інформації при цьому переривається);
г) здійснювати контроль достовірності прийнятої інформації шляхом порівняння прийнятих даних з заданими межами;
д) виконувати масштабування даних при формуванні посилок до ГРП, якщо величини Xmax , Ymax для ПВГІ і ГРП відрізняються між собою;
е) керувати виведенням інформації до ГРП, супроводжуючи її керуючим сигналом “Вивід”;
ж) реалізувати драйвер зв’язку контролера з ПЕОМ за допомогою інтерфейсу RS232C.
Нижче приведені лістинги програм ініціалізації різних блоків.
Підпрограма ініціалізації паралельного інтерфейсу АЦП. Фізична адреса 48H.
Мітка
Мнемокод
Операнди
Коментарі
i8255
ICW1
ICW2
RUS
A55
B55
C55
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
MVI
OUT
100000В
100110В
4B Н
48Н
49Н
4АН
A, ICW1
RUS
;Керуюче слово
;Адреса регістру керуючого слова
;Адреса порту А
;Адреса порту В
;Адреса порту С
;Формуваня слова керування
;запис в регістр керуючого слова
Підпрограма ініціалізації послідовного інтерфейсу. Фізична адреса 46H.
Мітка
Мнемокод
Операнди
Коментарі
i8251:
ICW
ADR1
ADR2
ADR3
ADR4
MASK1
MASK2
MASK3
M1:
M2:
M3:
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
EQU
MVІ
OUT
MVІ
OUT
IN
ANI
JZ
LDA
OUT
RET
IN
ANI
JZ
IN
ANI
JMP
01010000B
300H
400H
47H
46H
00000001B
00000010B
00111000B
A,ICW
ADR3
A,01H
ADR3
ADR3
MASK1
M2
ADR1
ADR4
ADR3
MASK2
M3
ADR3
MASK3
ERROR
;Керуюча слово
;Адреса слова для видачі
;Адреса слова для прийому
;Адреса керуючого слова
;Адреса передачі даних
;Маска TxRDY
;Маска RxRDY
;Маска виділення помилок
;Загрузка управляющего слова
;в адаптер
;Формування команди с РПД=1
;Загрузка команди в адаптер
;Читання слова стану (C/D=1)
;Виділення біту TxRDY
;Очікування біту TxRDY
;Передача байта з комірки пам’яті в послідовний інтерфейс
;Повернення
; Читання слова стану (C/D=1)
; Виділення біту RxRDY
; Очікування біту RxRDY
;Ввод слова
;Контроль помилок
;Перехід на обробку помилок
Підпрограма ініціалізації таймеру. Фізична адреса 50H.
Мітка
Мнемокод
Операнди
Коментарі
i8253:
ICW
ADR1
ADR2
EQU
EQU
EQU
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
RET
0011 0010 B
50H
56H
A,ICW
ADR2
A, «молодший байт»
ADR1
A, «старший байт»
ADR1
;Керуюча слово
;Адреса лічильника СТ0
;Адреса керуючого слова
;Загрузка керуючого слова
;в таймер
;Завантаження молодшого байту ;коду попереднього встановлення
;Завантаження старшого байту ;коду попереднього встановлення
;Повернення
Підпрограма ініціалізації контролеру прямого доступу до пам’яті. Физический адрес 60.
Мітка
Мнемокод
Операнди
Коментарі
ВТ37:
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
MVІ
OUT
RET
A,00011000B
6BH
A,00000000B
68H
A,00000001B
6AH
A,00H
64H
A,E8H
64H
A,FFH
65H
A,05H
65H
;Загрузка команди
;в регістр MR
;Загрузка команди
;в регістр CR
;Загрузка команди
;в регістр MASK
;Загрузка молодшого байта
;в регістри BAR и CAR
;Загрузка старшого байта
;в регістри BAR и CAR
;Загрузка молодшого байта
;в регістри WCR и CWR
;Загрузка старшого байта
;в регістри WCR и CWR
; Повернення
Висновок.
У ході розробки мікропроцесорної системи для курсового проекту я навчився робити об'єднання різних БІС серії ДО1821 в одну мікропроцесорну систему, що може вирішувати різні завдання. Це прийом і передача, як по паралельному, так і по послідовному інтерфейсі. Прийом інформації з АЦП на згадку, а так само видача інформації з пам'яті в ЦАП. Керування системою за допомогою клавіатури, а так само керування індикацією службової інформації.
Список использованных источников.
Малахов В. П., Яковлев Д. П. Проектирование микропроцессорных систем, Одесса, 2003.
Сташин В. В., Урусов А. В., Мологонцева О. Ф. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтроллерах М., 1991.
Лебедев О. Н. Микросхемы памяти и их применение М., 1990.
Григорьев В. Л. Программирование однокристальных микропроцессоров М., 1987.