МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Наукова робота
з дисципіни
«Макроекономіка »
Зміст
Вступ03
Завдання 1. Валовий регіональний продукт (ВРП) 04
Завдання 2. Зайнятість населення. 06
Завдання 3. Безробіття. 08
Завдання 4. Кон’юнктура ринку праці. 010
Завдання 5. Індекс споживчих цін. 012
Завдання 6. Інвестиції. 014
Завдання 7. Зовнішньо-економічна діяльність. 016
Завдання 8. Заощадження домашніх господарств. 018
Завдання 9. Узагальнююча характеристика розвитку області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції. 020
Висновок025
Джерела інформації026
Вступ
Рівненська область - область на північному заході України. Межує на заході з Волинською областю, на півночі - із Республікою Білорусь, на сході - із Житомирською, на півдні - із Львівською, Тернопільською й Хмельницькою областями України. Основними галузями спеціалізації Рівненської області є сільське господарство, промисловість і будівництво.
Промислову спеціалізацію області визначають електроенергетика, яка базується на виробництві атомної енергії, що має загальнодержавне значення, хоча й представлена лише одним підприємством - Рівненською АЕС; хімічна промисловість, основу якої становить ВАТ "Азот", що виробляє близько 10% загальноукраїнського обсягу мінеральних добрив, Корецький завод " Радон " і Здолбунівський завод " Іскра ", що виробляють 4% українських пластмасових товарів; легка, лісова й деревообробна, харчова промисловості та промисловість будівельних матеріалів, менше - машинобудування й металообробка.
За обсягами виробництва в галузевій структурі промисловості Рівненської області виділяються харчова, легка, енергетична, хімічна, лісова й деревообробна галузі. Головна енергетична потужність регіону - Рівненська АЕС - відправляє свою продукцію не тільки в сусідні області, а й за кордон.Хімічна промисловість представлена великою компанією "Азот", що випускає різні пластмаси та більше 10% усіх мінеральних добрив країни. Лісова й деревообробна промисловість сконцентрована в містах Костополь, Дубровиця та Рівне.У невеличкому селі Базальтове, розташованому на березі річки Горинь, близько століття добувають базальт - стародавню (640 млн. років) вулканічну породу. Бруківкою з видобутого тут каменя вимощені вулиці Львова, Кракова та багатьох інших міст Західної України та Польщі. До 70% усієї випущеної продукції області виробляється в найбільших містах обласного підпорядкування - Рівне, Дубно та Кузнецовську. Основну частку експорту області становлять будматеріали, електроенергія, мінеральні добрива, деревина, м'ясні продукти і цукор, імпорту - хімічні продукти, нафта й нафтопродукти, мінеральне паливо, бавовна та вироби з неї. Останнім часом активно інвестуються галузі машинобудування, легкої та харчової промисловості, а також видобутку корисних копалин.[1]
Завдання №1 Валовий регіональний продукт (ВРП)
1) Валова додана вартість — різниця між випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається в цінах виробників. Визначається як вартість валової виробленої продукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріали, а також інших витрат проміжного споживання.[2.ст. 123]
Валовий регіональний продукт (ВРП) - узагальнюючий показник економічної діяльності регіону, що характеризує процес виробництва товарів і послуг. Публікація даних про ВРП раніше здійснювалася в ринкових цінах. Оцінка ВРП в основних цінах відрізняється від оцінки в ринкових цінах на величину чистих (за винятком субсидій на продукти) податків на продукти. ВРП в основних цінах представляє собою суму доданих вартостей в основних цінах за видами економічної діяльності.
Основна ціна - ціна, отримувана виробником за одиницю товару або послуги, без податків на продукти, але включаючи субсидії на продукти. Валова додана вартість обчислюється на рівні видів економічної діяльності як різниця між випуском товарів і послуг і проміжним споживанням.
Випуск товарів та послуг являє собою сумарну вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів регіональної економіки у звітному періоді. Реалізовані товари та послуги включаються в випуск за фактичної ринкової вартості, нереалізована готова продукція - за середніми ринковими цінами. Зміна незавершеного виробництва включається до валового випуск за собівартістю.
Проміжне споживання складається з вартості товарів і послуг, які трансформуються або повністю споживаються в процесі виробництва у звітному періоді. Споживання основного капіталу не входить до складу проміжного споживання.
Витрати на кінцеве споживання ВРП складаються з витрат на кінцеве споживання домашніх господарств, витрат державних установ на індивідуальні товари і послуги і на колективні послуги, витрат на кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Таке групування показує, хто фінансує витрати на кінцеве споживання.[3.ст 136-139]
2) Таблиця 1
Динаміка індексів фізичного обсягу ВРП Рівненської області у розрахунку на одну особу протягом 2006-2011 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Індекс фізичного обсягу ВДВ регіону, % до попереднього року
106,9
104,7
99,6
86,5
106,7
103,7
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
3
• базисні
—
-2,2
-7,3
-20,4
-0,2
-3.2
4
• ланцюгові
—
-2,2
-5,1
-13,1
20,2
-3
/
Рис.1
3) Висновки
Був проведений аналіз індексу фізичного обсягу ВДВ регіону та його абсолютних відхилень (базисних і ланцюгових) у 2006-2011 роках. Було виявлено, що до 2009 року обсяг ВДВ падав, а у 2010 почався зріст. Це обумовлюється тим, що у той період в країні була криза, і як наслідок багато підприємств закрились, що призвело до зменшення обсягів валового випуску. Також бачимо, що до 2009 року показник спадав майже з однаковим інтервалом, а у 2009 році відбувся різкий спад. Отже можна твердо сказати, що 2009 рік це момент стагнації нашого ділового циклу на проміжку 2006-2010 років.
Завдання №2. Зайнятість населення
1)В умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.
Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.
В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях.[2]
2) Таблиця 2
Зайнятість населення у Рівненській області
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Зайнятість населення у %
55,7
56,6
57,4
55,5
56,7
58,8
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
2
• базисні
—
0,9
1,7
-0,2
1,2
3,1
3
• ланцюгові
—
0,9
0,8
-1,9
1,2
2,1
/
Рис.2
3) Висновки
Було проведено аналіз показника зайнятого населення у відсотках і його абсолютних відхилень (базисних і ланцюгових) у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання зайнятого населення у відсотках. З графіка видно, що найбільша кількість зайнятого населення була у 2008 році. Також видно, що найбільший спад зайнятості населення приходить на 2009 рік, це обумовлене кризовим становищем країни, і зменшенням робочих місць, але на 2010-2011 рік ситуація починає покращуватись, і кількість зайнятих зросла.
Завдання №3. Безробіття
1) Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.
Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:
-не мали роботи (прибуткового заняття);
-активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
-готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.
Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.
Види безробіття:
-циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
-фрикційне безробіття(тимчасове) виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
-структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.[2.ст. 146-147]
2) Таблиця 3
Рівень безробіття в Рівненській області
№ з/п
Показники
Значення
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Рівень безробіття, %.
4,7
3,9
4,7
2,7
2,9
3,1
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
2
• базисні
—
-0,8
0
-2
-1,8
-1,6
3
• ланцюгові
—
-0,8
0,8
-2
0,2
0,2
/
Рис.3
3) Висновки
Було проведено аналіз показника безробітних у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання рівня безробітного населення. З графіка видно, що найбільший рівень безробітного населення був у 2008 році, а найменша 2009 році. Також видно, що найбільший спад безробіття населення приходить на 2009 рік. Після 2007 року рівень безробіття різко зріс, але вже 2009 році ситуація не лише нормалізувалась, а й покращилась.
Завдання №4. Кон’юнктура ринку праці
Активна політика — це спрямування дій на підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці з метою запобігання безробіттю і збільшення чисельності зайнятих.
Тобто вона спрямована на забезпечення роботою не зайнятих активних громадян. Активна політика держави в галузі зайнятості реалізується за допомогою таких інструментів, як Державна та регіональні програми зайнятості населення, які передбачають низку активних заходів щодо розширення сфери докладання праці. Активні заходи державної політики — це комплекс організаційно-економічних і правових дій, які безпосередньо впливають на зміну співвідношення попиту і пропозиції робочої сили.На характер активної політики держави в галузі зайнятості впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники. До об’єктивних чинників належать:економічний стан держави. Чим вищий економічний ріст, тим більші фінансові можливості для впровадження різноманітних активних заходів щодо розширення сфери докладання праці. І навпаки, із скороченням виробництва такі заходи обмежуються; ступінь відповідності національних трудових норм міжнародним. Чим він вищий, тим ефективніше впроваджуються активні заходи; політична стабільність. Вона забезпечує прогнозованість процесів і здійснення заходів довгострокового плану. Суб’єктивним чинником, що впливає на характер активної політики держави в галузі зайнятості, є непрофесіоналізм окремих суб’єктів у виконавчих та в інших гілках влади, внаслідок чого не виконується комплексний підхід до проблем зайнятості з негативними наслідками.
В цілому до активних заходів відносяться: створення додаткових робочих місць, надання інформаційних та профорієнтаційних послуг; організація банку вакансій, пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні громадян, допомога громадянам у відкритті своєї справи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, сприяння самозайнятості та підприємницькій діяльності; поліпшення конкурентоспроможності робочої сили за рахунок організації професійного навчання, перенавчання та підвищення її кваліфікації; організація тимчасових громадських робіт, припинення вивільнення громадян на термін до шести місяців у разі неможливості їх працевлаштування, переселення в іншу місцевість та ін..[2. ст. 154-155]
2) Таблиця 4 Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці за регіонами
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Коефіцієнт навантаження на ринку праці
11
8
16
20
25
29
Абсолютні відхилення, %-х пунктів.
2
• базисні
—
-3
5
9
14
18
3
• ланцюгові
—
-3
8
4
5
4
/
Рис. 4
3) Висновки
Було проведено аналіз попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці Рівненської області у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання рівня коефіцієнта навантаження. З графіка видно, що до 2007 року коефіцієнт спадав, а у 2008 року він зріс і до 2011 року коефіцієнт рівня навантаження помірно зростав.
Завдання №5. Індекс споживчих цін
1) Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.
Побудова ІСЦ складається з наступних етапів:
-визначення регіонів та базових підприємств для реєстрації цін (тарифів);
-формування споживчого набору товарів (послуг) — представників;
-визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи (період, періодичність, інструментарій);
-визначення формули розрахунків;
-формування бази зважування;
-розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін.
Формула, яка використовується для розрахунку ІСЦ, виводиться з класичної формули Ласпейреса, яка порівнює поточну вартість споживчого набору у досліджуваному періоді (чисельник) з базисною вартістю цього ж набору у базисному періоді (знаменник).
Ця формула є більш універсальною порівняно зі стандартною формулою Ласпейреса, оскільки в ній використовується безперервний ланцюг розрахунків. Розрахунок ІСЦ за квартал, період з початку року і т.п. визначається «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів споживчих цін.
Базою зважування є розрахункова структура споживчих витрат домогосподарств, які проживають у міських поселеннях.
Джерелом інформації про споживчі витрати населення є дані, отримані за результатами обстеження умов життя домогосподарств щодо витрат на придбання споживчих товарів та оплату послуг. Із споживчих витрат населення виключається вартість товарів та послуг, для яких не існує реальної ринкової ціни. [5]
2) Таблиця 5
Індекс споживчих цін
№
з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Індекси споживчих цін (грудень до грудня попереднього року, відсотків)
113,2
116,0
122,1
112,0
108,3
103,4
Абсолютні відхилення, %-х пунктів.
2
• базисні
—
2,8
8,9
-1,2
-4,9
-9,8
3
• ланцюгові
—
2,8
6,1
-10,1
-3,7
-4,9
/
Рис. 5
3) Висновки
Було проведено аналіз індексу споживчих цін у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання індексу споживчих цін у відсотках. З графіка видно, що рівень інфляція був найвищим у 2008 році. Також видно, що рівень інфляція був найменшим у 2011 році, це обумовлене кризовим становищем країни, і збільшенням цін на товари, які входять до споживчого кошику. Також видно, що з 2008 року рівень інфляції падає, і, як наслідок, у 2011 році він стає найнижчим на проаналізованому проміжку.
Завдання №6. Інвестиції
1) Інвести́ції, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Інвестиційний менеджмент — процес управління інвестиційною діяльністю.
Оці́нка інвести́цій — оцінка можливих майбутніх витрат і доходів, що можуть виникнути в результаті інвестицій у даний проект протягом очікуваного терміну його дії. Оцінка інвестицій включає оцінку ризиків і чутливості проекту, тобто того, в якому ступені можливі помилки в прогнозах можуть уплинути на очікувані результати за даним проекту. Така оцінка допомагає прийняти рішення про те, чи варто вкладати ресурси в даний проект.
У ширшому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення
Фінансове визначення інвестицій — всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу.
Економічне визначення інвестицій — видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками:
-за об'єктами вкладень розрізняють реальні та фінансові інвестиції. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найзначнішу частку посідають вкладення у цінні папери;
-за характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції;
-за періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції;
-за формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.[6]
2) Таблиця 6
Динаміка інвестиційної місткості ВРП
№
з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Інвестиції в основний капітал
2144
2024
3672
2696
2316
2751
2
Валовий регіональний продукт
7724
9695
12217
11699
15882
16721
3
Інвестиційна місткість, %
27,7
20,8
30
23
14,5
16,4
Абсолютні відхилення, %-х пунктів.
4
• базисні
—
-6,9
2,3
-4,7
-13,2
-11,3
5
• ланцюгові
—
-6,9
9,2
7
-8,5
1,9
/
Рис. 6
3) Висновки
Було проведено аналіз динаміки інвестиційної місткості ВРП у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання інвестиційної місткості у відсотках. З графіка видно, що рівень інвестиційної місткості був найвищим у 2008 році. Також видно, що рівень інвестиційної місткості ВРП був найменшим у 2010 році. Також видно, що вже у 2011 році рівень інвестиційної місткості почав зростати.
Завдання №7. Зовнішньоекономічна діяльність
1) Зовнішньоекономічна діяльність кожної з країн є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства.
Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів експортного потенціалу; саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання.
Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності ( ЗЕД) виявляється в такому:
· це важливий і потужний фактор економічного зростання і розвитку кожної країни ( національний аспект ЗЕД);
·це спосіб включення економіки кожної країни до системи світового господарства, а отже, і до процесів міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації, що особливо актуально в умовах зростаючих тенденцій до глобалізації( регіональний і глобальний аспект ЗЕД).
Поняття « зовнішньоекономічна діяльність» з'явилось в Україні з початком економічної реформи 1987 року, сутність якої полягала у поступові відміні монополії держави на здійснення будь-яких економічних операцій, у тому числі й зовнішньоекономічних, наданні підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішні ринки, а також стимулюванні розвитку ЗЕД на рівні суб'єктів господарювання.
Правовою формою реалізації ЗЕД є зовнішньоекономічний договір (контракт). У міжнародних договорах, як єдиний критерій для визначення міжнародного характеру договору використовують критерій місцезнаходження комерційних підприємств сторін на територіях різних держав. Це є доказом того, що перетин митного кордону є не обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору.
ЗЕД притаманні загальні ознаки господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг; діяльність здійснюється на професійних засадах; отримання прибутку). Належність зовнішньоекономічних відносин до господарських визначає і методологію регулювання цих відносин.[7]
2) Таблиця 7
Зовнішньоекономічна діяльність
№
з/п
Показники
Значення показників ( млн. дол. США)
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Обсяги експорту регіону , млн. дол. США
402,8
384,7
452,1
322,3
396,5
354,2
2
Обсяги експорту держави, млн. дол. США
2339,4
3208,5
3656,6
2439,6
3011,8
3236,4
3
Експорт регіону, %
0,7
0,8
0,7
0,8
0,8
0,7
4
Імпорт регіону, %
0,5
0,7
0,6
0,6
0,7
0,3
5
Динаміка частки експорту, %
17,2
11,9
12,3
13,2
13,1
10,9
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
6
• базисні
—
-5,3
-4,9
-4
-4,1
-6,3
7
• ланцюгові
—
-5,3
0,4
0,9
-0,1
-2,2
/
Рис. 7
3) Висновки
Було проведено аналіз динаміки частки експорту за 2006-2011 роки. Проаналізувавши дані було виявлено проміжки зростання та спадання частки експорту регіону на державному рівні. Так ми бачимо, що у 2007 році частка експорту зменшилась, потім вона помірно збільшувалася до 2010 року, але не на великі кількості, а у 2011 році динамічна частка експорту знову знизилась.
Завдання №8. Заощадження домашніх господарств
1) Заощадження - це економічний процес, пов'язаний із забезпеченням в майбутньому власних потреб домогосподарств.
Та частина доходу (У), що залишається невикористаною при витратах на поточні споживчі потреби (С), є заощадженнями домогосподарств (S). Вони дорівнюють різниці між доходами і поточним споживанням. Домашні господарства заощаджують внаслідок різних причин, серед яких: накопичення коштів для купівлі нерухомості та дорогих предметів тривалого користування та ін.
Найпоширенішими формами заощаджень домогосподарств є нагромадження у вигляді грошової готівки, придбання акцій та облігацій, внески в банки та ін.
Цікавим ставленням до заощаджень є думка американського економіста М. Фрідмена. Він вважає, що мотиви для їх створення існують у функціях, які заощадження виконують у процесі відтворення домогосподарства. По-перше, заощадження вирівнюють потік доходу, роблять споживання більш рівномірним; по-друге, приносять прибуток у вигляді відсотків. М. Фрідмен вважає, що вкладання грошових коштів у фізичний капітал (засоби праці), є надійнішим, ніж у людський капітал, через віддаленість у часі одержання доходу.
Основним чинником, який визначає рівень заощадження, є дохід домогосподарства:
S=S(Y)
Однак заощадження залежить не тільки від доходу домогосподарства, але й від граничної схильності до заощадження (MPS).[8]
2) Таблиця 8
Заощадження домашніх господарств Рівненської області
№
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Депозити домашніх господарств(млн. грн.)
2515
1935
2304
2554
2991
2843
2
Кількість населення(тис. осіб)
1150930
1150720
1149902
1150564
1151446
1153196
3
Обсяг залучених банками коштів та рахунки фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця,%
0,21
0,16
0,2
0,22
0,25
0,24
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4
• базисні
—
-0,05
-0,01
0,01
0,04
0,03
5
• ланцюгові
—
-0,05
0,04
0,02
0,03
-0,01
/
Рис. 8
3) Висновки
Було проведено аналіз динаміки обсягу залучених банками коштів та рахунків фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця за 2006-2011 роки. Проаналізувавши дані було виявлено проміжки зростання та спадання обсягу залучених банками коштів та рахунків фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця. Так ми бачимо, що обсяг залучених коштів починаючи з 2008 року стабільно зростає до 2010, в період 2007 року він знизився за рахунок кризи.
Завдання №9. Узагальнююча характеристика розвитку області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції
1) Таблиця 9
Динаміка співвідношення обсягу ВРП Рівненської області у розрахунку на одну особу до обсягу ВРП на одну особу в середньому по державі протягом 2006-2011 років
№
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу тис. грн.
7724
4695
12217
11699
15882
16735
2
Обсяг ВРП держави у розрахунку на одну особу, тис. грн.
11630
15496
20495
19832
23600
28488
3
Співвідношення обсягу ВРП регіону, в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП держави, в розрахунку на одну особу %
66,4
30,2
59,6
58,9
67,2
58,7
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4
• базисні
—
-36,2
-6,8
-7,5
0,8
-7,7
5
• ланцюгові
—
-36,2
29,4
-0,7
8,3
-8,5
/
Рис. 9
3) Висновки
Було проведено аналіз співвідношення обсягу ВРП регіону у розрахунку на одну особу тис. грн. і обсягу ВРП держави у розрахунку на одну особу, тис. грн. у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання співвідношення у відсотках. З графіка видно, що рівень співвідношення обсягу ВРП регіону, в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП держави, в розрахунку на одну особу був найвижчим у 2006 і у 2010 році. Також видно, що рівень був найменшим у 2007 році.
4) Таблиця 10
Рівень безробіття Рівненської області та України
№
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Рівень безробіття Рівненської області
31,1
35,0
43,4
66,9
60,8
56,8
2
Рівень безробіття України
1515
1417,6
1425,1
1958,8
1785,6
1732,7
3
Рівень безробіття регіону до обсягу державного безробіття, %
2
2,4
3
3,4
3,4
3,2
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
5
• базисні
—
0,4
1
1,4
1,4
1,2
6
• ланцюгові
—
0,4
0,6
0,4
0
-0,2
/
Рис. 10
5) Висновки
Було проведено аналіз співвідношення рівня безробіття Рівненської області до обсягу державного безробіття у 2006-2011 роках. Також було виявлено проміжки спадання та зростання співвідношення у відсотках. З графіка видно, що рівень співвідношення безробіття в регіоні був найвищим у 2009-2010, а найнижчим у 2006 році.
6) Таблиця 11
Динаміка співвідношення обсягу інфляції Харківської області до обсягу інфляції по державі протягом 2006-2010 років
№
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1
Обсяги інфляції Рівненської області
100,3
100,7
101,1
101,2
100,8
100,6
2
Області інфляції України, %
111,6
116,6
122,3
112,3
109,1
113,8
3
Співвідношення обсягу інфляції Рівненської області до інфляції по державі, %
89,8
86,4
82,6
90,11
92,39
88,4
Абсолютні відхилення,%-х пунктів
4
• базисні
—
-3,4
-7,2
0,31
2,59
-1,4
5
• ланцюгові
—
-3,4
-3,8
7,51
2,28
-3,99
/
Рис. 11
7) Висновки
Було проведено аналіз співвідношення обсягу інфляції Рівненської області до інфляції по державі у 2006-2011 роках. Було виявлено проміжки спадання та зростання співвідношення у відсотках. З графіка видно, що рівень співвідношення інфляції в регіоні був найвищим у 2009-2010, а найнижчим у 2008 році, також співвідношення рівня інфляції впало у 2011 році.
Висновок
У науковій роботі в першому завданні був проведений аналіз індексу фізичного обсягу ВДВ регіону та його абсолютних відхилень (базисних і ланцюгових) у 2006-2011 роках. Було виявлено, що до 2009 року обсяг ВДВ падав, а у 2010 почався зріст. Це обумовлюється тим, що у той період в країні була криза, і як наслідок багато підприємств закрились, що призвело до зменшення обсягів валового випуску. Також бачимо, що до 2009 року показник спадав майже з однаковим інтервалом, а у 2009 році відбувся різкий спад. Отже можна твердо сказати, що 2009 рік це момент стагнації нашого ділового циклу на проміжку 2006-2010 років.
У другому завданні було проведено аналіз показника зайнятого населення у відсотках і його абсолютних відхилень (базисних і