Енергозабезпечення виробничих і побутових об’єктів. Курсова робота з Інші. Робота № 526913

Перехід до торгівельного партнера Binance

Енергозабезпечення виробничих і побутових об’єктів

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра ЕПМС

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» кафедра ЕПМС КУРСОВА РОБОТА на тему: «Енергозабезпечення виробничих і побутових об’єктів» на тему: «Електрозабезпечення групи цехів цукрового заводу» . ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВОДСЬКИХ ЦЕХІВ 3 Загальна характеристика підприємства 3 Загальна характеристика споживачів електричної енергії 3 Основні задачі курсової роботи і загальні характеристики методів їх вирішення 4 РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНЄ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ 6 Вхідні дані 6 Розрахункові навантаження 7 2.2.2. Методи визначення розрахункових електричних навантажень 7 2.2.3. Розрахункове навантаження заводу 9 2.2.4. Розрахунок електричних навантажень заводу на систему зовнішнього електропостачання 12 2.2.5. Вибір схеми та обладнання системи зовнішнього електропостачання 13 2.2.6. Визначення місця розташування приймального пункту електроенергії 14 2.2.7. Визначення потужності трансформаторів ГЗП 16 2.2.8. Визначення оптимальної напруги живлення ГЗП 17 2.2.9.Вибір варіанту схеми зовнішнього електропостачання підприємства 18 РОЗДІЛ 3. ВНУТРІШНЄ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ 24 3.1. Вибір підстанцій і схеми електропостачання 24 3.2. Техніко-економічний аналіз схем внутрішнього ЕП 28 3.3. Розрахунок струму КЗ на шинах понижувальної ПС 31 РОЗДІЛ 4. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 33 4.1. Енергоаудит підприємства 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37 РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРУПИ ЗАВОДСЬКИХ ЦЕХІВ Загальна характеристика підприємства На території підприємства розміщено велику кількість цехів, які займаються тим чи іншим видом обробки, що дає змогу зменшити витрати на закупівлю агрегатів з інших підприємств, що в свою чергу знижує собівартість продукції підприємства. Організація виробництва виконана по технологічній формі, тобто цехи спеціалізуються на виконанні визначених технологічних процесів. На підприємстві можна виділити наступні п’ять груп структурних підрозділів: головні цехи; допоміжні цехи; обслуговуючі господарства виробничого призначення; служба управління; господарства по обслуговуванню робітників. Обслуговуючі господарства виробничого призначення до них входять склади, енергетичне господарство, до якого відноситься понижуючі підстанції, електромережі, паропроводи, повітропроводи і газопроводи, транспортне господарство, до якого входять гаражі, ремонтні майстерні і т. д. Центральні заводські лабораторії де виконуються контрольні випробування матеріалів, готової продукції, проводять наукові дослідження і впроваджують результати в виробництво. Загальна характеристика споживачів електричної енергії Близько 70% усієї вироблюваної в нашій країні електричної енергії споживається промисловими підприємствами. Приймачі електроенергії промислових підприємств поділяються на наступні групи: 1. Приймачі трифазного струму напругою до 1000В, частотою 50 Гц. 2. Приймачі трифазного струму напругою вище1000В, частотою 50 Гц. 3. Приймачі однофазного струму напругою до 1000В, частотою 50 Гц. 4. Приймачі, що працюють з частотою, відмінно від 50 Гц, живляться від перетворювальних підстанцій і установок. 5. Приймачі постійного струму живляться від перетворювальних підстанцій і установок. Для всіх приймачів перерахованих вище груп необхідно з'ясувати: 1) вимоги, пропоновані діючими правилами використання електроустановок (ПУЄ) до надійності електропостачання приймачів (1-а, 2-а і 3-я категорії); 2) режим роботи (тривалий, короткочасний, повторно-короткочасний); 3) місця розташування приймачів електроенергії і чи є вони стаціонарними чи пересувними. В даний час електропостачання промислових підприємств ведеться на змінному трифазному струмі. Основні задачі курсової роботи і загальні характеристики методів їх вирішення При виконанні курсової роботи потрібно розробити систему електропостачання (СЕП) промислового підприємства при напрузі понад 1 кВ (конкретно при напрузі 6 – 10 кВ). Така система складається з повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) напругою 35 – 110 кВ, що живлять підприємство від енергосистеми, пункту прийому електроенергії – головної понижувальної підстанції (ГПП), лінії напругою 6 – 10 кВ, які розподіляють електроенергію по території підприємства, цехових трансформаторних підстанцій (ТП) і розподільних пунктів (РП), якщо вони потрібні. Потрібно розробити систему внутрішньозаводського електропостачання, яка зможе забезпечити споживачів електричною енергією відповідної якості та в необхідній кількості при заданій надійності електропостачання. Для вирішення цього завдання потрібно підтвердити розрахунками цього слід вибрати такі схемні та технічні рішення, щоб у нормальному режимі система характеризувалася економічністю, у форсованому режимі забезпечувала заданий рівень надійності електропостачання за рахунок перевантажувальної спроможності елементів СЕП, а в аварійному режимі – швидко і вибірково вимикався пошкоджений елемент чи ділянка мережі. РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНЄ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ Вхідні дані Вхідними даними для виконання курсового проекту на тему «Електропостачання заводу масло очисних машин» є: генеральний план заводу, наведений на рис. 2.1, перелік цехів заводу та їх встановлена потужність, які наведені в табл. 2.1. Джерелом живлення заводу є вузлова підстанція електропередавальної організації, на якій встановлено два автотрансформатори потужністю 125 МВА кожний з напругами 220/110/35 кВ. Відстань від підстанції енергосистеми до підприємства є рівна 18 км. Підприємство розташоване в 2-му кліматичному районі України. Рис.2.1. Генеральний план заводу Таблиця 2.1 Встановлені потужності споживачів заводу № п/п Назва цеху Рвст , кВт 1 Цех рафінації 820 2 Випарювальне відділення 560 3 Цех різання і варіння буряка 850 4 Склад буряка (транспортери) 340 5 Склад готової продукції 160 6 Насосна станція Синхронні двигуни 6 кВ 4х400 кВ 700 1600 7 Ремонтно-механічний цех 200 8 Центральна лабораторія 120 9 Їдальня 260 10 Гараж 80 11 Заводоуправління 90 12 Прохідна Розрахункові навантаження Методи визначення розрахункових електричних навантажень Під час проектування будь-якого об’єкта виникає завдання визначення розрахункових навантажень, необхідних для вибору перерізів струмопровідних частин (проводів, кабелів, розподільних та магістральних шино проводів чи збірних шин), потужність трансформаторів, компенсувальних пристроїв, апаратів комутації та захисту, розрахунку й вибору установок захисту тощо, а також для виконання техніко-економічних розрахунків. Правильне визначення розрахункових навантажень є основою для раціонального вибору схеми електропостачання та усіх їх елементів. Завищення розрахункових навантажень призводить до неправдивого збільшення обсягу провідникового матеріалу, встановленої потужності трансформаторів та іншого обладнання і загалом до значних невиправданих витрат коштів. Заниження розрахункових потужностей може призвести до зменшення пропускної здатності всієї електричної мережі системи електропостачання або ж окремих її елементів, до надлишкових витрат потужності та енергії, перегрівання проводів, кабелів, трансформаторів та, як наслідок, до скорочення терміну їх роботи, що також викликає невиправдані економічні витрати. Тому завдання визначення розрахункових навантажень має велике народногосподарське значення. Воно ускладнюється тим, що реальні електричні навантаження можуть змінюватися в часів бік збільшення або зменшення залежно від впливу різних умов і факторів. В залежності від місця розташування розрахункового вузла у схемі електропостачання та стадії проектування застосовують різні методи розрахунку електричних навантажень. На стадії проектного завдання виконують наближений попередній розрахунок електричних навантажень на основі даних про сумарну встановлену потужність окремих споживачів (цеху, відділення, корпусу тощо). На стадії робочих креслень виконують уточнений розрахунок електричних навантажень з використанням конкретних даних про окремі електроприймачі цехів, відділень тощо. Визначення розрахункових електричних навантажень виконують від нижчих до вищих ступенів напруги електропостачальної системи (ЕПС) для окремих розрахункових вузлів з метою вибору перерізів провідників мереж живлення і розподільних мереж, числа і потужності трансформаторів цехових трансформаторних підстанцій (ЦТП) і головної знижувальної підстанції (ГЗП), перерізів шин розподільних злагод трансформаторних підстанцій (ТП), розподільних пунктів (РП) і ГЗП, комутаційної і захисної апаратури У практиці проектування використовують методи визначання розрахункових навантажень, які можна поділити на такі групи: Методи визначення розрахункових навантажень безпосередньо з графіка навантажень. Методи визначення розрахункових навантажень з встановленою потужністю і коефіцієнтом, меншим від одиниці. Методи питомих показників. Методи визначення розрахункових навантажень за середнім навантаженням та коефіцієнтами, що переважно більші від одиниці, або додаванням до середньої потужності деякої величини, яка характеризує з певною ймовірністю відхилення розрахункового навантаження від середнього. Розрахункове навантаження заводу Обчислення розрахункових навантажень цехів та підприємства здійснюється методом коефіцієнту попиту. Цей метод дозволяє визначити розрахункове максимальне навантаження вузла електропостачання (ділянка цеху, цех, підприємство) на стадії проектного завдання при невідомій потужності окремих ЕП. Величину розрахункового активного навантаження та розрахункового реактивного навантаження визначають за допомогою коефіцієнта попиту і коефіцієнта потужності для даної групи ЕП або галузі промисловості. Розрахункова потужність електроспоживачів цеху складається з розрахункової потужності силових та освітлювальних електроспоживачів і визначається за формулами: Розрахункова активна потужність силових електроспоживачів цеху визначається за формулою: , де - встановлена потужність силових електроспоживачів цеху [кВт]; - коефіцієнт попиту цеху. Розрахункова реактивна потужність силових електроспоживачів цеху визначаємо з формули: Розрахункова активна потужність освітлювальних електроспоживачів цеху визначається за формулою: де - питома потужність освітлювальних електроспоживачів цеху на одиницю площі []; - площа приміщення []; - коефіцієнт попиту освітлювального навантаження. Розрахункова реактивна потужність освітлювальних електроспоживачів цеху визначаємо з формули: Вихідні дані для визначення розрахункових електричних навантажень цехів підприємства подані у табл. 2.2. Таблиця 2.2 Вихідні дані для розрахунку № Назва цеху kп cosφ Площа Рп.о. Kп. осв. сosφосв. 1 Цех рафінації 0,58 0,87 1800 16 0,9 1 2 Випарювальне відділення 0,62 0,92 2812,5 16 0,9 1 3 Цех різання і варіння буряка 0,55 0,89 3937,5 16 0,9 1 4 Склад буряка (транспортери) 0,54 0,75 4387,5 15 0,6 1 5 Склад готової продукції 0,62 0,8 1900 15 0,6 1 6 Насосна станція Синхронні двигуни 6кВ 4х400кВ 0,65 0,8 612,5 17 0,9 1 1 0,8 7 Ремонтно-механічний цех 0,72 0,83 1462,5 16 0,9 1 8 Центральна лабораторія 0,68 0,79 1312,5 17 0,9 1 9 Їдальня 0,69 0,87 1000 18 0,7 1 10 Гараж 0,65 0,89 1850 17 0,7 1 11 Заводоуправління 0,58 0,87 950 18 0,75 1 12 Прохідна - - 525 15 0,4 1 Проведемо розрахунок навантаження для складу продукції. Розрахункова активна потужність силового навантаження дорівнює: Розрахункова реактивна потужність силового навантаження дорівнює: Розрахункова активна потужність освітлювального навантаження дорівнює: Під час розрахунку приймаємо для освітлення цехів і допоміжних приміщень заводу лампи розжарювання, тому реактивна потужність освітлення становить 0 квар. Розрахункова активна та реактивна потужність цеху складає Розрахунок навантаження для решти цехів проводимо аналогічно. Результати визначення розрахункових електричних навантажень для усіх цехів зведено в табл. 2.3. Таблиця 2.3 Результати розрахунку електричних навантажень цехів № Назва цеху 1. Цех рафінації 475,6 269,5 25,9 0 501,5 269,5 2. Випарювальне відділення 347,2 147,9 40,50 0 387,7 147,9 3. Цех різання і варіння буряка 467,5 239,5 56,7 0 524,2 239,5 4. Склад буряка (транспортери) 183,6 161,9 39,49 0 223,1 161,9 5. Склад готової продукції 99,2 74,4 17,1 0 116,3 74,4 6. Насосна станція 455 341,3 9,37 0 464,4 341,3 Синхронні двигуни 6 кВ 4х400кВт 1600 1200 7. Ремонтно-механічний цех 144 96,8 21,06 0 240,8 96,8 8. Центральна лабораторія 81,6 63,3 20,08 0 101,7 63,3 9. Їдальня 179,4 101,7 12,6 0 192 101,7 10. Гараж 52,00 26,6 22,02 0 74 26,6 11. Заводоуправління 52,20 29,6 12,83 0 65 29,6 12. Прохідна - - 3,2 0 3,2 0 Розрахунок електричних навантажень заводу на систему зовнішнього електропостачання Сумарна потужність силового та освітлювального навантаження 0,4 кВ: кВт квар. Сумарна потужність силового навантаження 6 кВ: Втрати активної потужності складають 2% від розрахункового навантаження, втрати реактивної потужності складають 10%. Визначаємо розрахункову потужність заводу: Система постачає нам електричну енергію з коефіцієнтом потужності tgφсист.=0,22 Розраховуємо бажану потужність компенсувальних установок: Визначаємо сумарне розрахункове навантаження заводу: Результати розрахунків навантажень записуємо в табл. 2.4. Таблиця 2.4 Результати розрахунків навантажень № Навантаження P [кВт] Q [кВар] 1 Навантаження 0,4 кВ 2893,8 1552,5 2 Навантаження 6 кВ 1600 1200 3 Втрати потужності 105,4 527 4 Потужність яка передається системою 4599,2 3279,5 5 Потужність компенсаційних установок 2267,7 Разом 4599,2 1011,8 Вибір схеми та обладнання системи зовнішнього електропостачання Схема електропостачання показує зв'язок між джерелом живлення та споживачами електроенергії підприємства. Питання живлення електроенергією промислових підприємств вирішується проектними організаціями разом з енергосистемою залежно від необхідності споживаної електроенергії, особливостей технології підприємства, перспектив розвитку електропостачання даного району та інших факторів. Крім того, схема живлення підприємства також залежить від відстані до джерела живлення, загальної схеми електропостачання даного району, величини необхідної потужності з урахуванням її зростання, територіального розміщення навантажень, необхідного ступеня надійності електропостачання, наявності на підприємстві власного джерела живлення. Визначення місця розташування приймального пункту електроенергії Розташування джерела живлення проектованої системи електропостачання повинно сприяти досягненню мінімуму втрат на всю систему електропостачання. Для цього необхідно звести до мінімуму довжину мереж, унаслідок чого вартість втрат енергії та напруги в живильних і розподільних мережах системах електропостачання промислового підприємства також буде мінімальною. З цією метою визначається умовна точка на плані підприємства, що відповідає центру ваги площини підприємства, на якій електричні навантаження умовно замінені на еквівалентні ваги. Ця умовна точка називається центром електричних навантажень . Електропостачання заводу передбачається від районної підстанції з двома автотрансформаторами потужністю 125000 кВА кожний та напругами 230/121/38,5 кВ, що знаходиться на відстані 18 км від підприємства. На основі аналізу вихідних даних для проектування: генплану заводу, величини розрахункових навантажень, віддаленості від джерела живлення вибираємо схему з одним приймальним пунктом – Г3П. У зв’язку з тим, що більшість електроприймачів заводу відносяться до другої категорії за надійністю електропостачання, зовнішнє електропостачання забезпечується двома лініями від різних секцій шин районної підстанції, що є двома незалежними джерелами живлення. Умови прокладання ліній живлення приймального пункту заводу дозволяють виконати їх повітряними. Виконаємо розрахунок центру навантаження підприємства: ; ; Розрахунок центру навантаження підприємства наведено в табл. 2.5. Таблиця 2.5 Розрахунок центру навантаження № Найменування x y P Px Py 1 Цех рафінації 16 17 501,5 8024,32 8525,84 2 Випарювальне відділення 36 17 387,7 13957,2 6590,9 3 Цех різання і варіння буряка 66 17 524,2 34597,2 8911,4 4 Склад буряка (транспортери) 113 17 223,1 25208,89 3792,488 5 Склад готової продукції 16 36 116,3 1860,8 4186,8 6 Насосна станція 46 42 464,4 21361,08 19503,59 7 Ремонтно-механічний цех 13 64 240,8 3129,992 15409,19 8 Центральна лабораторія 118 40 101,7 11998,39 4067,25 9 Їдальня 105 65 192 20160 12480 10 Гараж 50 65 74 3700,75 4810,975 11 Заводоуправління 125 65 65 8128,125 4226,625 12 Прохідна 129 58 3,2 406,35 182,7 2893,8 15233,1 92687,76 Координати центру електричного навантаження наведено в табл. 2.6. Таблиця 2.6 Координати центру електричного навантаження x y 53 32 Центр електричного навантаження зображено на рис. 2.2. Рис. 2.2. Центр навантаження Визначення потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції Оскільки на заводі знаходить більша кількість споживачів 2-ї категорії за надійністю електропостачання, то число трансформаторів встановлених на головній понижувальній підстанції повинно дорівнювати 2 (). Розрахунок номінальної потужності трансформаторів ГПП ведеться за навантаженням на систему зовнішнього електропостачання. Визначається номінальна потужність трансформаторів за виразом: Оскільки за умови живлення навантаження підприємства 2-ї категорії за надійністю електропостачання, коефіцієнт завантаження трансформаторів приймається 0,7 (). Вибираємо трансформатори потужністю Визначаємо реальний коефіцієнт завантаження трансформаторів: Визначення оптимальної напруги живлення головної понижувальної підстанції Важливим питанням під час проектування системи електропостачання заводу є вибір раціонального значення напруги. Значення напруги залежить від параметрів ліній електропередачі (ЛЕП) і електроустаткування підстанцій і мереж, та, відповідно розмірів капіталовкладень, витрат електроенергії і експлуатаційних витрат. Тому, будь-які рішення з вибору напруги, які прийняті за теоретичними формулами, можуть в кращому випадку дати тільки загальну орієнтацію, а останній вибір значення напруги необхідно проводити у тісному зв’язку із вибором усієї системи електропостачання. Для цього приймають декілька варіантів схем електропостачання з врахуванням ступенів напруг на районній ПС і питання вибору напруги вирішується комплексно шляхом техніко-економічного порівняння варіантів. Під час вирішення питання про величину напруги ліній живлення в загальному випадку необхідно попередньо визначити оптимальну нестандартну напругу, для якої дисконтовані витрати були б мінімальними. Користуючись результатами, можна вибрати доцільну стандартну напругу стосовно кожного конкретного варіанту. Орієнтовне значення оптимальної нестандартної напруги для заданої довжини ліній та потужності передавання електричної енергії визначаємо за формулою Стілла: . де L – відстань між підприємством та джерелом живлення; Р– активна потужність, що передається від джерела до підприємства; – кількість незалежних джерел, від яких передається електрична енергія. (18+0,016(4599,2/2 = 32,13 кВ. На основі відомих ступенів напруги на районній ПС і визначеної оптимальної величини нестандартної напруги приймаємо для техніко-економічного порівняння два варіанти схеми зовнішнього електропостачання (СЗЕ) із стандартами напруги 35 кВ і 110 кВ. Вибір варіанту схеми зовнішнього електропостачання підприємства Приймаємо два варіанти схеми зовнішнього електропостачання заводу: варіант 1 – напруга живлення 110 кВ і варіант 2 – напруга живлення 35 кВ. Параметри можливих трансформаторів ГЗП для прийнятих варіантів наведені в табл. 2.7. Таблиця 2.7 Варіанти трансформаторів для порівняння варіантів № п/п Uн,кВ Модель Sном,кВА ΔPк,кВт ΔPнх,кВт Ктр,тис.$ 110 ТМН-4000/110 4000 44 11,5 45 35 ТМН-4000/35 4000 33,5 6,7 25,7 Для розрахунку дисконтованих витрат необхідно провести розрахунок витрат на трансформатори (для прикладу варіант №1). Розраховуємо капітальні затрати на трансформатор варіанту 1. – кількість трансформаторів – вартість одного трансформатора, – курс гривні відносно долара США. Для розрахунку втрат енергії нам необхідно визначити час використання максимального навантаження () та час максимальних втрат (τ). Для даного типу заводу приймаємо рівне 5000 год. Відповідно час максимальних втрат визначаємо з формули: Знаходимо втрати електроенергії на обмотках трансформатора відповідно сталих та змінних (залежних від навантаження): де – втрати потужності в досліді неробочого ходу трансформатора – втрати потужності в досліді короткого замикання трансформатора. Визначаємо вартість втрат електроенергії на обмотках трансформатора: де – питома вартість втрати електроенергії відповідно залежних та незалежних від завантаження обладнання, . Розраховуємо експлуатаційні витрати через капіталовкладення: де – річна норма експлуатаційних витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт. Визначаємо дисконтовані витрати з виразу: де – нормативний коефіцієнт дисконтування. Аналогічно як для першого варіанту рахуємо дисконтовані витрати для другого варіанту, отримані результати записуємо у табл. 2.8. Таблиця 2.8 Результати розрахунку дисконтованих витрат для трансформаторів № п/п 1 110 765 98900 82371,6 166,64 2230,16 2 35 436,9 57620 62714,7 108,62 1385,8 Для живлення підприємства приймаємо двоколову повітряну лінію виконану на залізобетонних опорах з одночасною підвіскою двох ліній з сталеалюмінієвими проводами марки АС. Переріз проводу, що відповідає мінімуму дисконтованих витрат, і є економічно доцільним перерізом. В загальному випадку він буде нестандартним, тільки в окремих випадках може збігтись зі стандартним. Після того, як буде обрано економічно доцільний переріз проводу, необхідно остаточно вибрати найближчий до оптимального стандартний переріз. Наведемо приклади найбільш імовірних перерізів проводів і запишемо їх параметри у табл. 2.9, і для кожного з них проведемо визначення дисконтованих витрат. Таблиця 2.9 Технічні характеристики проводів № п/п Марка проводу Варіант 1 – напруга 110 кВ 1 АС-70/11 70 0,428 0,432 265 10,3 2 АС-95/16 95 0,306 0,421 330 10,8 3 АС-120/19 120 0,249 0,414 380 11,4 4 АС-150/24 150 0,198 0,406 450 11,7 Варіант 2 – напруга 35 кВ 1 АС-70/11 70 0,428 0,432 265 10,3 2 АС-95/16 95 0,306 0,421 330 10,8 3 АС-120/19 120 0,249 0,414 380 11,4 4 АС-150/24 150 0,198 0,406 450 11,7 Розраховуємо вартість спорудження лінії: де – питома вартість повітряної лінії, . Розраховуємо втрати на лінії: Розраховуємо експлуатаційні витрати через капіталовкладення: Визначаємо дисконтовані витрати (табл. 2.10): Таблиця 2.10 Дисконтовані витрати для ЛЕП № п/п Марка проводу Варіант 1 – напруга 110 кВ 1 АС-70/11 70 1575,9 18,7 1889,3 2 АС-95/16 95 1652,4 13,4 1929,0 3 АС-120/19 120 1744,2 10,9 2009,3 4 АС-150/24 150 1790,1 8,6 2041,2 Варіант 2 – напруга 35 кВ 1 АС-70/11 70 1575,9 184,7 3272,3 2 АС-95/16 95 1652,4 132,0 2917,8 3 АС-120/19 120 1744,2 107,4 2813,8 4 АС-150/24 150 1790,1 85,4 2681,0 Для кожної напруги вибираємо три перерізи з найменшими дисконтованими витратами: Визначаємо доцільний переріз проводу за формулою: де – коефіцієнт, який визначається за виразом: Отже для варіанту – 1 з напругою 110 кВ доцільно вибирати переріз . Аналогічно проводимо розрахунок для другого варіанту і заносимо дані в табл. 2.11. Таблиця 2.11 Результати розрахунків економічно доцільних перерізів № п/п , Марка проводу 1 110 70,12 70 1889,3 АС-70/11 2 35 122,62 150 2681,0 АС-150/24 Для вибору оптимальної напруги джерела живлення слід просумувати дисконтовані витрати, отримані під час вибору перерізу проводу та трансформатора ГЗП. Сумарні дисконтовані витрати наведені в табл. 2.12. Таблиця 2.12 Сумарні дисконтовані витрати № п/п , 1 110 2230,16 1889,3 4119,46 2 35 1385,8 2681,0 4066,8 Отже, проаналізувавши вище наведені дані, можна зробити висновок, що Варіант – 2 з номінальною напругою живлення 35 кВ є найбільш економічнішим, тому приймаємо напругу живлення 35 кВ. Рис. 2.3. Схема зовнішнього електропостачання підприємства РОЗДІЛ 3. ВНУТРІШНЄ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ 3.1. Вибір підстанцій і схеми ЕП На ГЗП встановлюємо трансформатори типу ТМ-4000/35. Потужність трансформаторів ГЗП розраховуємо через густину навантаження: =3300/22550=0,146 кВА/м2 Вибираємо оптимальну потужність трансформаторів з табл.3.1.1. Таблиця 3.1.1 Залежність номінальної потужності трансформатора від питомої густини навантаження заводу Номінальна потужність Густина навантаження Тип трансформатора 630 кВА (олійний) (сухий) 1000, 1250, 1600 кВА (олійний) (сухий) 1600 кВА (олійний) (сухий) 1600, 2500 кВА (олійний) (сухий) За даної густини навантаження оптимальними будуть сухі трансформатори потужністю Дальше визначаємо необхідну кількість трансформаторних підстанцій: Вибираємо 3 трансформаторні підстанції. Повна потужність цехів наведена у табл. 3.1.2. Таблиця 3.1.2 Повна потужність цехів № Назва цеху S, кВА 1 Цех рафінації 569,4 2 Випарювальне відділення 415 3 Цех різання і варіння буряка 576,3 4 Склад буряка (транспортери) 275,7 5 Склад готової продукції 138 6 Насосна станція Синхронні двигуни 6 кВ 4х400 кВ 576,3 2000 7 Ремонтно-механічний цех 259,5 8 Центральна лабораторія 119,8 9 Їдальня 217,3 10 Гараж 78,7 11 Заводоуправління 71,4 12 Прохідна 3,2 Встановлюємо ТП в 1, 3 і 6 цехах. ГЗП розміщуємо у місці живлення від підстанції, оскільки розміщення цехів не дозволяє зробити це у центрі навантаження. Окремо для живлення синхронних двигунів насосної станції встановлюємо розподільчий пункт 6 кВ. Для проведення техніко-економічного розрахунку проектуємо дві системи внутрішнього ЕП. Схему №1 внутрішнього електропостачання заводу зображено на рис. 3.1.1., а схему №2 – на рис.3.1.2. Рис. 3.1.1. Схема №1 внутрішнього електропостачання заводу Рис. 3.1.2. Схема №2 внутрішнього електропостачання заводу 3.2. Техніко-економічний аналіз схем внутрішнього ЕП У зв’язку з нестачею часу, при проектуванні схем ВЕП змінив лише схему системи живлення ТП, тому я буду намагатись максимально ефективно провести розрахунок. Складаємо таблицю приєднань цехів до ТП. Для зручності пронумеруємо ТП за їх розміщенням в цехах. Таблиця 3.2.1. Приєднання цехів до ТП та потужність ТП Підстанції Цехи S, кВА ТП1 1, 5, 7 967 ТП3 3, 4, 8, 11, 12 1046 ТП6 2, 6, 9, 10 1287 РП 6кВ - 2000 Разом 5300 Таблиця 3.2.2 Потужність та довжина ділянок кабельної мережі схеми №2 Номер ділянки кабельної лінії Потужність, яка передається через ділянку, S, кВА Довжина ділянки, км 1 3300 0,056 2 2254 0,064 3 1287 0,02 4 2000 0,112 5 967 0,112 6 1046 0,024 Для прикладу розрахуємо техніко-економічні дані схеми №1. Розраховуємо струми, необхідні для вибору кабелів за формулою: Відповідно до значень струмів вибираємо кабелі, заносимо їх в табл.3.2.3, а також обраховуємо довжини відповідних кабелів. Таблиця 3.2.3 Параметри обраних кабелів № п/п Марка проводу L, км Варіант №1 1 АСБ-3x16 16 0,832 100 85,3 0,232 3 АСБ-3x25 25 0,626 130 103,8 0,08 6 АСБ-3x25 25 0,626 130 103,8 0,104 д АСБ-3x70 70 0,428 247 135,7 0,112 Варіант №2 1 АСБ-3x120 120 0,249 321 182,3 0,056

Курсова робота Інші

studlp

13.02.2015 18:02-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись