Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Контрольна робота
з дисципліни
«Бухгалтерський облік в галузях народного господарства»
1.Облік у ресторанному господарстві: характеристика ресторанного господарства.
Заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виготовляє та (або) доготовляє, продає і організує споживання продукції власного виробництва та закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Суть проблеми полягає в тому, що в ресторанному господарстві комбінується і виробництво, і торгівля. Отже, це торговельно-виробнича сфера діяльності, причому в поєднанні з наданням послуг.
Порядок організації бухгалтерського обліку в закладах ресторанного господарства викладено в Методрекомендаціях № 157. Розділ 2 Методрекомендацій № 157 містить два підходи до обліку в закладах ресторанного господарства: торговельний і виробничий.
Торговельний метод. Бухгалтерський облік відповідно до цього методу ведеться аналогічно до обліку на підприємствах торгівлі, ґрунтуючись на положеннях Методрекомендацій № 157. Проте застосування цього методу не узгоджується з вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку, а також з Інструкцією № 291 у частині правил застосування рахунків 23 «Виробництво» та 28 «Товари».
Виробничий метод. Згідно з цим методом калькуляція собівартості готової продукції провадиться так, як на промислових підприємствах. Базується на використанні стандартних методів і прийомів бухгалтерського обліку, а саме ведення обліку запасів відповідно до П(С)БО 9 і витрат відповідно до П(С)БО 16.
Підприємства ресторанного господарства можуть вибрати або торговельний метод обліку, або виробничий. Обидва методи схвалено компетентними органами — Мінфіном та Мінекономіки . При цьому Мінфін у листі № 21009 рекомендував як базовий метод бухгалтерського обліку в закладах ресторанного господарства застосовувати виробничий метод. У свою чергу, Мінекономіки в листі № 741 як базовий зазначило торговельний метод, а ведення бухгалтерського обліку згідно з виробничим методом рекомендувало, зокрема, для самостійних цехів з виробництва готової продукції, напівфабрикатів та кулінарних виробів.
Основні принципи обліку торговельного та виробничого методів наведемо на схемі (с.1.1).
Заклад ресторанного господарства має право на власний розсуд вибирати метод бухгалтерського обліку виготовлених продуктів харчування та закупних товарів, зазначивши його в наказі про облікову політику підприємства. Прогресивнішим є виробничий метод, оскільки він не тільки відповідає вимогам національних бухгалтерських стандартів, але й гарантує найбільш правильне відображення результатів діяльності. Але зважаючи на те, що виробничий метод порівняно з торговельним є трудомісткішим, більшість бухгалтерів надають перевагу
торговельному методу.
Торговельний метод
Комора. Згідно з торговельним методом облік сировини в коморі аналогічний до обліку товарів — і облік щодо них ведеться на одному субрахунку 281 «Товари на складі». Це не відповідає Інструкції № 291 у частині правил застосування рахунка 28 «Товари». На цьому рахунку слід обліковувати тільки закупні товари, призначені для реалізації.
Закупний товар — товар, що його купує суб’єкт господарської діяльності сфери ресторанного господарства для подальшого перепродажу споживачам без видозмінення (порціювання, нарізання, додаткового оформлення)
Під сировиною розуміється продовольча сировина (продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів) і харчові продукти (будь-які продукти, які в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються людиною у їжу або для пиття).
Згідно з п. 2.1 Методрекомендацій № 157 обліковою ціною товарів у коморі може бути:
— первісна вартість, що визначається згідно з п. 9 П(С)БО 9 (застосовується, якщо на підприємстві для кожного структурного підрозділу чи страви встановлено різні рівні націнки);
— ціна продажу, що включає первісну вартість та суму торгової націнки (застосовується, якщо на підприємстві встановлено єдиний рівень націнок).
Облікова (продажна) ціна включає первісну вартість, суму націнки, установлену підприємством громадського харчування, з урахуванням ПДВ. При цьому розмір націнки підприємство громадського харчування встановлює самостійно з урахуванням своїх витрат та попиту на продукцію.
Облік сум торгових націнок слід вести на субрахунку 285 «Торгова націнка». При цьому існує два підходи до встановлення облікової (продажної) вартості продукції (сировини, товарів) та визначення націнки:
— розмір торгової націнки на сировину та товари встановлюється розпорядженням (наказом) керівника підприємства у визначеному (фіксованому) розмірі. Такий підхід формування облікової вартості виправдовує себе, якщо підприємство громадського харчування закуповує сировину за стабільними цінами, що не змінюються;
— фіксується продажна вартість одиниці сировини і, ґрунтуючись на ній, обчислюють суму торгової націнки.
Перш ніж почати діяльність, підприємство самостійно має вибрати, за якою обліковою вартістю — первісною чи продажною — оформляти надходження до комори товару та сировини. Вибраний метод в обов’язковому порядку зазначається в наказі про облікову політику підприємства.
Виробництво.
Облік сировини у виробництві ведеться на рахунку 23 «Виробництво». На цьому рахунку обліковується винятково вартість сировини та товарів, використаних для виробництва продукції. Зверніть увагу: при торговельному методі організації бухгалтерського обліку товари та сировину у виробництві (на рахунку 23) обліковують за цінами продажу.
Отже, на рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі витрати закладу ресторанного господарства (тобто витрати на придбання сировини) і націнка. Це суперечить Інструкції № 291, відповідно до якої за дебетом рахунка 23 «Виробництво» відображаються тільки прямі витрати (матеріальні, трудові, змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати). При відображенні на цьому рахунку сировини за продажною вартістю необґрунтовано збільшується вартість запасів.
Відпуск запасів з комори у виробництво відображається проводкою Дт 23 — Кт 281. Торгова націнка може відображатися безпосередньо при оприбуткуванні товару до комори (проводкою Дт 281 — Кт 285). Тоді у виробництво товари та сировина передаватимуться вже з націнкою. Якщо облік запасів у коморі ведеться за первісною вартістю, то на суму торгової націнки на етапі виробництва робиться проводка Дт 23 — Кт 285.
Дебетове сальдо рахунка 23 показує вартість залишків сировини, що не пройшла кулінарну обробку, сировини в напівфабрикатах та готових виробах, які не реалізовані і знаходяться на підприємстві.
Реалізація.
Дохід від реалізації як закупних товарів, так і продукції власного виробництва відображають на субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Після реалізації суму націнки, що припадає на реалізований товар та продукцію, списують методом сторно.
Сума націнки за реалізованими товарами визначається як добуток суми грошових коштів, отриманих за реалізовані товари, і середнього відсотка націнки. При цьому середній відсоток націнки визначається шляхом ділення суми залишку націнок на початок звітного місяця та націнок у вартості товарів за цінами продажу, отриманих у звітному місяці, на суму вартості залишку товарів за ціною продажу на початок звітного місяця та вартості товарів, отриманих у звітному місяці за ціною продажу.
Залишок вартості продукції та товарів відносять до дебету субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів». Решта витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією випущеної продукції, у тому числі заробітна плата кухарів, інших виробничих працівників, нарахування на фонд оплати їх праці, амортизація кухонного устаткування, орендна плата тощо обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут». Адміністративні витрати обліковуються на однойменному рахунку 92.
Приклад 1. Підприємство РГ — кафе «Париж» на кінець місяця має залишки сировини та товарів на суму 2615,00 грн., у тому числі: — у коморі (дебет субрахунку 281) — 1015,00 грн.; — у барі (дебет субрахунку 282) — 1600,00 грн. Сума торгової націнки, що припадає на залишок сировини та товарів, становить 1380,00 грн. Протягом місяця підприємство придбало в постачальника: — закупних товарів на суму 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3000,00 грн.); — сировини на суму 21600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3600,00 грн.). Облік товарів у коморі ведеться за продажною вартістю. На товари і сировину, що надійшли, нараховано торгову націнку в сумі 36000,00 грн. і 48000,00 грн. відповідно. Протягом місяця було реалізовано з бару закупних товарів на суму 51000,0 грн.; вироблено та реалізовано продукцію власного приготування на суму 61200,0 грн. Собівартість реалізованих виробів підприємство визначає методом ціни продажу. Витрати на збут склали 28000 грн., з них зал кафе — 9000 грн., бар — 3000 грн., кухня — 16000 грн. Адміністративні витрати — 10000 грн.
Таблиця 1.1
№
п/п
Зміст господарських операцій
Бухгалтерський облік
Сума
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
Надходження запасів до комори
1
Оприбутковано закупні товари до комори
281/товари
631
15000,0
-
-*
2
Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН)
641
631
3000,0
-
-
3
Оприбутковано продовольчу сировину до комори
281/сиро
вина
631
18000,0
-
-*
4
Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН)
641
631
3600.0
-
-
* Вартість придбаних товарів та сировини підлягає перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
5
Перераховано оплату постачальнику
631
311
39600,0
-
-
6
Нараховано торгову націнку на закупні товари, що надійшли
281/товари
285
36000,0
-
-
7
Нараховано торгову націнку на продовольчу сировину, що надійшла
281/сиро
вина
285
43200,0
-
-
Внутрішнє переміщення запасів
8
Відпущено з комори:
закупні товари для бару
282
281/
товари
51000,0
-
-
продовольчу сировину на кухню
23
281/сировина
61200,0
-
-
Реалізація закупних товарів
9
Відображено виручку від реалізації закупних товарів (звіти РРО)
301
702
51000,0
42500,0*
-
* Оскільки реалізація товарів та виробів підприємством РГ відбувається за готівку, то датою збільшення валових доходів буде дата оприбуткування виручки в касі підприємства (п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток).
10
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ
702
641
8500,0
-
-
11
Списано суму торгової націнки (методом червоне сторно)
282
285
35791,8*
-
-
Середній відсоток торгової націнки складає: (1380 + 36000 + 43200) : (2615 + 51000 + 61200) = 70,18 %.
* Розрахуємо суму націнки, що припадає на реалізовані закупні товари: (51000 х 70,18) : 100 = 35791,8 грн.
12
Відображено собівартість реалізованих закупних товарів
902
282
15208,2*
-
-
* Собівартість реалізованих закупних товарів складає: (51000 - 35791,8) = 15208,2 грн.
Реалізація продукції власного виробництва
13
Відображено виручку від реалізації продукції власного виробництва (звіти РРО)
301
702
31200,0
51000,0
-
14
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ
702
641
10200,0
-
-
15
Списано суму торгової націнки (методом червоне сторно)
23
285
42950,16*
-
-
* Розрахуємо суму націнки, що припадає на реалізовану продукцію власного виробництва: (61200 х
70,18) : 100 = 42950,16 грн.
16
Відображено собівартість реалізованої продукції власного виробництва
902
23
18249,84
-
-
17
Відображено витрати на збут:
661,65,63 і т.д.
зал кафе (зарплата та нарахування на зарплату персоналу, комунальні послуги, оренда тощо)
93
9000,0
-
9000,0
бар (зарплата та нарахування на зарплату бармена, комунальні послуги, оренда тощо)
3000,0
-
3000,0
кухня (зарплата та нарахування на зарплату персоналу, комунальні послуги, оренда тощо)
16000,0
-
16000,0
18
Відображено адміністративні витрати (зарплата та нарахування на зарплату адміністрації, податки, збори, розрахунково-касове обслуговування тощо)
92
10000,0
-
10000,0
19.
Сформовано фінансовий результат:
- списано доходи від реалізації
702
791
93500,0
-
-
- списано собівартість продукції та товарів
791
902
33458,04
-
-
- списано витрати на збут
791
93
28000,0
-
-
- списано адміністративні витрати
791
92
10000,0
-
-
20.
Списано фін результат на прибуток
791
441
22041,96
-
-
Виробничий метод
Комора. Виробничий метод передбачає роздільне ведення обліку продовольчої сировини, призначеної для виготовлення власної продукції, та товарів, призначених для реалізації. Отже, облік сировини ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали», а товарів на субрахунку 281 «Товари на складі». Якщо підприємство придбаває також напівфабрикати, обліковувати їх слід на окремому субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби».
Оприбутковувати продовольчу сировину, що надходить, слід за її первісною вартістю. Первісна вартість сировини, що надійшла, визначається відповідно до п. 9 П(С)БО 9.
А товари слід обліковувати аналогічно розглянутому вище методу: тобто або за первісною вартістю, або за продажною вартістю (з урахуванням націнки).
Відпуск сировини з комори відображають проводкою дт 23 «Виробництво» — Кт 201 «Сировина й матеріали». Відпуск товарів з комори на реалізацію відображається проводкою Дт 282 «Товари в торгівлі» — Кт 281 «Товари на складі».
Виробництво.
На рахунок 23 «Виробництво» слід відносити тільки вартість сировини, що використовується на виробництво готової продукції, за її первісною вартістю, сформованою згідно з вимогами П(С)БО 9. Решта витрат, пов’язаних з виробництвом продукції (заробітна плата кухарів, інших виробничих працівників, нарахування на фонд оплати їх праці, амортизація кухонного устаткування, орендна плата виробничого приміщення тощо) обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», оскільки вони не є прямими в розумінні П(С)БО 16. Відповідно до п. 4 П(С)БО 16 прямими витратами є витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат. Оскільки, наприклад, заробітну плату кухаря, який зайнятий виробництвом великої кількості страв, неможливо розподілити і віднести на конкретний виріб, то такі витрати вважаються непрямими і відносяться на загальновиробничі витрати.
При цьому розподіляти загальновиробничі витрати (рахунок 91) після закінчення місяця в порядку, наведеному в додатку 1 до П(С)БО 16, між об’єктами витрат не потрібно. Такі витрати слід списувати на собівартість реалізованої продукції. По-перше, це обумовлено особливістю виробничого циклу закладів ресторанного господарства. У закладах ресторанного господарства немає залишків незавершеного виробництва (відповідно до Санітарних правил усю продукцію має бути реалізовано за один день). Виняток становлять підприємства, що виготовляють кондитерські вироби та напівфабрикати.
По-друге, такий розподіл вимагає значних трудовитрат, доцільність яких не виправдовується через короткий (одноденний) виробничий цикл.
Реалізація.
Дохід від реалізації кулінарних виробів власного виробництва відображають на рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Собівартість реалізованих кулінарних виробів власного виробництва списують на рахунок 901 з урахуванням загальновиробничих витрат.
Дохід від реалізації закупних товарів відображають на рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Суму націнки, що припадає на реалізований товар, списують методом сторно. Залишок вартості товарів відносять до дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів».
Приклад 2.
Підприємство РГ кафе «Париж» на кінець місяця має залишки сировини та товарів на суму 700 грн. і 400 грн. відповідно, у тому числі: — у коморі — сировини (дебет субрахунку 201) — 700,00 грн.; товарів (дебет субрахунку 281) — 200,00 грн.; — у барі — товарів (дебет субрахунку 282) — 200,00 грн. Сума торгової націнки, що припадає на залишок товарів, становить 480,00 грн. Протягом місяця підприємство придбало: — закупних товарів на суму 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3000,00 грн.); — сировини на суму 26100,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3600,00 грн.). Облік товарів у коморі ведеться за первісною вартістю. На відпущені до бару товари нараховано торгову націнку в сумі 36000,00 грн. Протягом місяця реалізовано з бару закупних товарів на суму 51000,0 грн.; вироблено та реалізовано продукцію власного приготування на суму 61200,0 грн. Загальновиробничі витрати: кухня — 16000 грн. Витрати на збут склали 12000 грн., з них зал кафе — 9000 грн., бар — 3000 грн., адміністративні витрати — 10000 грн. Таблиця 1.2
№
п/п
Зміст господарських операцій
Бухгалтерський облік
Сума
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
Надходження запасів до комори
1
Оприбутковано закупні товари до комори
281
631
15000,0
-
-*
2
Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН)
641
631
3000,0
-
-
3
Оприбутковано продовольчу сировину до комори
201
631
18000,0
-
-*
4
Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН)
641
631
3600.0
-
-
* Вартість придбаних товарів та сировини підлягає перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
5
Перераховано оплату постачальнику
631
311
39600,0
-
-
Внутрішнє переміщення запасів
6
Відпущено з комори:
закупні товари для бару
282
281
15000,0
-
-
нараховано торгову націнку
282
285
36000,0
продовольчу сировину на кухню
23
23
18000,0
-
-
Реалізація закупних товарів
7
Відображено виручку від реалізації закупних товарів (звіти РРО)
301
702
51000,0
42500,0*
-
* Оскільки реалізація товарів та виробів підприємством РГ відбувається за готівку, то датою збільшення валових доходів буде дата оприбуткування виручки в касі підприємства (п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток).
8
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ
702
641
8500,0
-
-
9
Списано суму торгової націнки (методом червоне сторно)
282
285
36194,7*
-
-
Середній відсоток торгової націнки складає: (480 + 36000) : (400 + 51000) = 70,97 %.
* Розрахуємо суму націнки, що припадає на реалізовані закупні товари: (51000 х 70,97) : 100 = 36194,7 грн.
10
Відображено собівартість реалізованих закупних товарів
902
282
14805,3*
-
-
* Собівартість реалізованих закупних товарів складає: (51000 - 36194,7) = 14805,3 грн.
Реалізація продукції власного виробництва
11
Відображено виручку від реалізації продукції власного виробництва (звіти РРО)
301
701
61200,0
51000,0
-
12
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ
701
641
10200,0
-
-
13
Відображено загальновиробничі витрати
91
661, 65, 63 і т.д.
16000,0
-
16000,0
14
Списано собівартість реалізованої продукції власного виробництва
901
23
18000,0
-
-
15
Списано загальновиробничі витрати на собівартість реалізованої продукції власного виробництва
901
91
16000,0
-
-
16
Відображено витрати на збут:
торговельний зал (зарплата та нарахування на зарплату персоналу, комунальні послуги, оренда)
93
661,65,63 І т.д.
9000,0
9000,0
бар (зарплата та нарахування на зарплату бармена, комунальні послуги, оренда)
3000,0
3000,0
17
Відображено адміністративні витрати (зарплата та нарахування на зарплату адміністрації, податки, збори, розрахунково-касове обслуговування)
92
10000,0
10000,0
Сформовано фінансовий результат:
— списано доходи від реалізації продукції власного виробництва
701
791
51000,0
-
-
— списано доходи від реалізації закупних товарів
702
791
42500,0
-
-
— списано собівартість реалізованої продукції власного виробництва
791
901
34000,0
-
-
— списано собівартість реалізованих закупних товарів
791
902
14805,3
-
-
- списано витрати на збут
791
93
11000,0
-
-
- списано адміністративні витрати
791
92
10000,0
-
-
18
Списано фін результат на прибуток
791
441
23964,7
-
-
2. Облік туристичної діяльності: облік діяльності тур агента.
Туристичні агенти (далі - турагент) — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність .
Піідприємство може бути одноразово і турагентом і туроператором.Діяльність турагентів здійснюється на підставі договорів комісії, доручення або агентських угод. Такі договори можуть бути укладені з:• туристом (на купівлю путівки);• туроператором (на продаж путівки);• іншим турагентом (на купівлю або продаж путівок).
Турагент може здійснювати свою діяльність за участю в розрахунках і без участі в розрахунках. При участі в розрахунках вся виручка турагента може надходити на його поточний рахунок або в касу підприємства. Якщо діяльність турагента здійснюється без його участі, то турагент одержує не всю суму виручки, а тільки суму винагороди.
Турагент, як правило є суб'єктом малого підприємства, тому облік витрат ведуть, як правило на рахунках класу 8, тобто за елементами витрат. Усі останні підприємства використовують рахунки класу 9, а саме:• 23 «Виробництво», субрахунок «Виробництво турагентських послуг». Субрахунок призначений для узагальнення інформації про затрати, шо складають власну виробничу собівартість послуг турагента. При цьому на собівартість турагента відноситься вартість проїзду туристів від місця формування групи до першого на маршруті пункту розміщення, а також до останнього на маршруті пункту розміщення і назад , заробітної плати робітників, які займаються пошуком путівок та відрахувань від цієї заробітної плати в соціальні фонди;• субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг», до якого відкривається субрахунок другого порядку «Собівартість реалізованих турагентських послуг». Цей субрахунок призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованих робіт та наданих турагентських послуг;• рахунок 92 «Адміністративні витрати» - для узагальнення інформації про затрати на оплату праці керівника і бухгалтера турагентської фірми та нрахувань на неї; витрат на відрахування в соціальні фонди від зарплати АУП; амортизації основних засобів; плати за оперативну оренду офіса; комунальні послуги; затрати на оплату послуг охорони, зв'язку (телефон, пошта), юридичних і аудиторських послуг; сум податків, зборів (обов'язкових платежів); витрат пов'язаних з підпискою на періодичні видання і т.д.;• рахунок 93 «Витрати на збут» - для обліку витрат на рекламу, маркетинг;• рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» — для обліку сумнівних і безнадійних боргів, штрафів і пені;• рахунок 95 «Фінансові витрати» — для обліку процентів за кредит;• субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», до якого може відкриватися субрахунок другого порядку «Дохід від реалізації турагентських послуг» - для узагальнення інформації про доходи від надання турагентських послуг;• рахунок 79 «Фінансові результати», до якого можуть відкриватися субрахунки 791 «Результат основної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій» — для узагальнення інформації про фінансові результати турагентської фірми відповідно від основної діяльності та від фінансових операцій. Визнання доходу і витрат має у турагента теж свої особливості.Оскільки їх діяльність пов'язана з наданням послуг, доход повинен визначатися виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо результат цієї операції може бути достовірно оцінено. Однак послуги туристських агентств відносяться до посередницьких послуг, надаються зразу в повному обсязі, тому визначать ступінь завершеності по ним не треба.
При здійсненні обліку турагентської діяльності треба враховувати вид укладеного договору.
При укладенні договорів комісії (доручення) або агентської угоди з туроператором (на придбання турпослуг (турпродукту)) турагент придбаває останні за винагороду і кошти покупця. У більшості випадків турагенти не отримують на руки, а лише бронюють путівки, які одержують туристи по прибутті на місце відпочинку.
Для того, щоб турагент мав інформацію про путівки, одержані за договором доручення з метою обліку таких путівок, пропонується відкривати позабалансовий рахунок «Путівки, прийняті на комісію». Дохід турагента при укладенні договору доручення, комісії визнається спочатку у сумі, що дорівнює загальній вартості турпослуг (турпродукту), визначеній туроператором, і відображається в рядку 010 форми №2 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» без вирахування сум, що турагент повинен перерахувати туроператору. Сума, то підлягає вирахуванню, відображається в рядку 030 форми №2 і вираховується із показника рядка 010 для визначення чистого доходу.
Датою відображення доходу (виручки) в бухгалтерському обліку є дата передачі турпродукту (турпослуг) туристу.
При цьому базою оподаткування є тільки комісійна винагорода турагента. Загальна вартість турпродукту у турагента податком на додану вартість не обкладається, оскільки турагент не є постачальником турпослуг, тому об'єкт для нарахування податку відсутній.
Датою відображення податкового зобов'язання з ПДВ є дата першої події (дата надходження коштів в оплату турпослуг або дата надання послуг, вказана в акті виконаних робіт).
Нижче показана схема субрахунку «Дохід від реалізації турагентських послуг» у турагента, який працює по договору доручення або комісії.
Записи, шо відображають операції з реалізації туристичних послуг по договорам доручення (комісії) без наявності путівки у турагента, в обліку турагента наведено в табл. 2.1. В їх основі лежить наступний приклад.Приклад 1
Туристичне агентство «Інтертревел» на підставі договору комісії з туроператором поставляє туристам турпродукт.Турагентство організовувало для туристів поіздку до Криму загальною вартістю 4800 грн. Сума комісійної винагороди турагента становить 10 % вартості турпродукту, тобто 480 грн. (без ПДВ - 400 грн., ПДВ20%-80грн.).Заробітна плата працівників, які займалися продажем путівки — 250 грн., відрахування від заробітної плати в соціальні фонди — 94 грн.Згідно з договором сума комісійної винагороди утримується тура-гентом із суми коштів, отриманих від туристів за турпродукти.У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
№
Зміст господарської операції
Документ
Бухгалтерський обліку
Сума грн.
Податковий облік
Д-т
К-т
Валові доходи
Валові витрати
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Надходження оплати від туристів за турпродукт (у т.ч. сума винагороди - 480грн)
Звіт кассира або виписка з банку
30 «Каса» або 31 «Розрахунки в банках»
681 «Розрахунки за авансами одержаними
4800
400
2
Відображенн податкового зобов’язання з ПДВ у складі винагороди турагента
Звіт касира рахунок
643 «Податкові зобовязання»
6411 «Розрахунки з податку на додану вартість»
80
3
Передано турпродукт туристам
Ваучер (путівка) квитанція на оплату послуг
361 «Розрахунки з Покупцями і замовниками
7033 «Дохід від реалізації турагенсь- ких послуг
4
Відображення заборгованості туроператору
Довідка бухгалтера
704 «Вирахування з доходу»
685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
4800
5
Перерахування коштів довірителю (туроператору) за відрахуванням винагороди
Виписка банку, платіжне доручення
681 «Розрахунки з різними кредиторами»
31 «Рахунки в банках»
4320
6
Відображено дохід на суму комісійної винагороди
Акт надання послуг
361 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
7033 «Дохід від реалізації турагенських послуг»
480
7
Закриття субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» на суму ПДВ у складі винагороди
Довідка бухгалтера
7033 «Дохід від реалізації турагенських послуг»
643 «Податкові зобов’язання»
80
8
Нараховано заробітну плату персоналу, зайнятому пошуком путівок
Розрахун-ково-платіжна відомість
23 «Виробництво» субрахунок «Турагенських послуг»
661 «Розрахунки за заробітною платою»
250
250
9
Здійснено нарахування на заробітну плату в соціальні фонди
Довідка-рахунок
23 «Виробництво» субрахунок «Турагенських послуг»
65 «Розрахунки за страхуванням»
94
94
10
Списано собівартість наданих послуг
Довідка бухгалтера
903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»
23 «Виробництво» субрахунок «Турагенських послуг»
344
11
Закрито субрахунок 704 «Вмрахування з доходу»
Довідка бухгалтера
791 «Результат основної діяльності» субрахунок «Турагенської діяльності»
704 «Вирахування з доходу»
4800
12
Списано дохід від реалізації турпродукту
Довідка бухгалтера
7033 «Дохід від реалізації турагенських послуг»
791 «Результат основної діяльності» субрахунок «Турагенської діяльності»
4800
13
Списано дохід від реалізації посередницьких послуг
Довідка бухгалтера
7033
791
400
14
Проведено залік заборгованості з туроператором на суму винагороди
Довідка бухгалтера
685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
361 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
480
15
Списано собівартість реалізованих послуг (закрито субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»)
Довідка бухгалтера
791 «Результат основної діяльності» субрахунок «Турагенської діяльності»
903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»
344
16
Визначено фінансовий результат до оподаткування (без проводки)
Довідка бухгалтера
56
17
Здійснено залік субавансу, одержаного від туристів
Довідка бухгалтера
681 «Розрахунки за авансами одерхпними»
361 «Розрахунки з Покупцями і замовниками
4800
Як видно із табл. 2.1, оборот по кредиту субрахунка 7033 «Дохід від реалізації турагентських послуг» відображає продажну вартість турпродукту, без вирахування сум, що підлягають виплаті туроператору, та суму агентської винагороди. Суми, які турагент сплачує туроператору, відображаються на субрахунку 704 «Вирахування з доходу», з якого в кінці звітного періоду списуються на зменшення фінансового результату від основної діяльності.
По дебету субрахунка 791 «Результат основної діяльності» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів (в нашому прикладі - 4800 грн.) і суми витрат турагента (344 грн.).
Залишковий фінансовий результат турагента — балансовий прибуток (збиток) визначається як різниця між кредитовим оборотом субрахунка 791 «Результат основної діяльності» (в нашому прикладі він дорівнює 5200 грн., який складається із відпускної вартості турпро-дукту і суми винагороди без Г7ДВ), і дебетовим оборотом, який складається із суми витрат турагента (344 грн.) з урахуванням суми, що підлягає перерахуванню туроператору (4800грн.).
Таким чином, сальдо субрахунка 791 «Результат основної діяльності» у турагента (в нашому прикладі прибуток 56 грн.) відображає різницю між сумою комісійної винагороди турагента без ПДВ, яка і є його доходом (в нашому прикладі — 400 грн.) і собівартістю турагента (в нашому прикладі - 344 грн.).
Визначена сума фінансового результату від основної діяльності списується на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» записом:Д-т рах. 791 « Результат основної діяльності»К-т pax. 44, субрах. 441 «Прибуток нерозподілений»
При укладенні договору комісії на продаж туроператор доручає, а туристичне агентство продає турпродукт (турпослугу) від свого імені і за винагороду туроператора. При цьому базою оподаткування у турагента є також винагорода від туроператора. Податкове зобов'язання виникає з першої події (дата підписування акту виконаних робіт або утримання коштів в оплату послуг турагента). Датою відображення доходу є також передача путівок покупцям.
Відповідно принципу нарахування одержання попередньої оплати від туриста не є підставою для визнання доходу. Послуга турагента може враховуватися наданою лише після того, як буде знайдена путівка, яка буде задовольнять вимоги туриста. Підтвердженням цьому є оплата туристом путівки. Поки путівка не оплачена, у турагента немає впевненості в отриманні доходу, бо турист може знайти іншу путівку або змінить свої плани. Тому датою визнання доходу (винагороди за надані посередницькі послуги) є дата оплати туристом путівки.
При цьому варіанті продажу турпослуг (турпродукту) для обліку турагентом турпутівок, які йому не належать, може застосовуватися позабалансовий рахунок 026 «Путівки, прийняті на комісію».
Отримання від туроператора права на продаж турпродукту (турпослуг) за продажною вартістю відображається записом:Д-т 026 «Путівки, прийняті на комісію»Після передачі турпродукту (турпослуг) туристам вартість їх за продажними цінами списується з рахунку 026 таким записом:К-т 026 «Путівки, прийняті на комісію»Перерахування грошових коштів туроператору за путівки здійснюється на продажну вартість за вирахуванням комісійної винагороди і відображається записом:Д-т pax. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» К-т pax. 31 «Рахунки в банках»Оплата путівок туристами здійснюється за продажною вартістю з Урахуванням ПДВ