Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Основні засоби
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний аграрний університет
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Факультет економіки
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Фінансовий облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА
КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Курсова робота
з фінансового обліку
на тему:
«Організація і шляхи вдосконалення обліку наявності та руху основних засобів (на прикладі ТОВ АПФ «Дніпро» Прилуцького району Чернігівської області)»
Зміст
Вступ 3
Теоретичні основи обліку основних засобів 5
Економічний зміст та класифікація основних засобів 5
Нормативне регулювання обліку основних засобів 13
Огляд літературних джерел 15
Організація обліку основних засобів. 25
Організаційно–економічна характеристика підприємства 25
Організація первинного обліку наявності та руху
основних засобів 32
Організація аналітичного та синтетичного обліку 33
Шляхи вдосконалення обліку наявності та руху
основних засобів 35
Вдосконалення первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів 35
Висновки і пропозиції 39
Список використаної літератури 41
Додатки
Вступ
Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов. Вони є одним із найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Існує коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та зниженням ефективності використання основних засобів. Тема курсової роботи є досить актуальною, адже існують різні підходи щодо визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації.
Отже, для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.
При визначені основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходжень економічних вигод у майбутньому.
Мета написання курсової роботи: розглянути детально бухгалтерський облік основних засобів у товаристві, виявити недоліки і внести пропозиції щодо покращення та вдосконалення бухгалтерського обліку в
ТОВ АПФ «Дніпро».
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати:
узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об`єктів;
достовірне визначення вартості (оцінка) основних засобів;
визначення економічних вигод від користування основних засобів;
контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання та до вибуття з господарства;
правильне і своєчасне нарахування зносу;
контроль за правильністю та ефективним використанням коштів на реконструкцію, модернізацію;
точне визначення результатів від ліквідації основних засобів.
Об`єктом дослідження є діяльність ТОВ АПФ «Дніпро» Прилуцького району Чернігівської області, що має самостійний баланс і займається виробничою діяльністю.
Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням вироб ничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці. Слід враховувати, що поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підпри ємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємства, регламентуються Положенням (стандартом) Бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Джерелами написання курсової роботи є: звіт про фінансові результати за 2009-2011 роки, баланс підприємства за 2009-2011 роки, які стосуються обліку основних засобів, що в подальшому зібрані у додатках роботи.
1.Теоретичні основи обліку основних засобів
1.1 Економічний зміст та класифікація основних засобів
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-куль турних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструк тивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс кон структивно з'єднаних предметів однакового або різного при значень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс—певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. [13;с.295].
Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.
Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціо нальним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.
За функціональним призначенням розрізняють:
виробничі — основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побуто вих потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.
До промислово-виробничих основних засобів нале жать: будови, споруди, передавальні пристрої, тощо.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва.
За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господар стві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).
Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонер ного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за національним стан дартом 7 “Основні засоби"):
- первісна вартість;
- переоцінена вартість;
- залишкова вартість;
- справедлива вартість;
- вартість, яка амортизується;
- ліквідаційна вартість.
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість - різниця між первісною (пере оціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.
Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку івдприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Придбані (утворені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. [9;с.65].
Первісна вартість об'єкта основних засобів склада ється з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам актишв за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податки);
реєстраційні збори, державне мито та аналопчю платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отримантам) прав на об'єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Витрати на сплату відсотків за користування креди том не включаються до первісної вартості основних засобів придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої: вартості окремого об'єкта основних засобів.
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу підприємства, визнається погод жена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси" та 16 "Витрати".[19;с.300].
Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедли ву вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модер нізація, модифікація» добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частко вою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісне визначеної суми майбутніх вигід від його використання, включаються до складу витрат. [7;с.13].
Нормативне регулювання обліку основних засобів
Важливим елементом при визначенні обліку основних засобів та її оцінки є нормативно-правове забезпечення даної теми. Саме стабільна законодавча база є причиною успішного вирішення даного питання, а в подальшому й успішної діяльності підприємства.
В даному підрозділі розглядаємо основні нормативно-правові акти, які регулюють питання визнання і обліку основних засобів.
Перш за все зазначимо Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 зі змінами і доповненнями, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Зокрема, закон визначає, що бухгалтерський облік-процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітній період. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з законодавством. [23;с.15].
Наступний нормативний акт, який регулює облік доходів – це План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року зі змінами і доповненнями. План рахунків встановлює перелік рахунків бухгалтерського обліку, на яких здійснюється узагальнення інформації про облік основних засобів. Отже, для обліку основних засобів Планом рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби».
Наступним нормативно-правовим актом є Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року зі змінами і доповненнями, яка встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу. Інструкція встановлює, що для узагальнення інформації про облік основних засобів й наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості призначено рахунок 10 «Основні засоби».
Не можна не згадати, про такий нормативний акт, як Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2000 року зі змінами і доповненнями. Дане положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Згідно зі стандартом «Основні засоби» - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу якщо він довший за рік)».
Зазначимо також такий нормативний документ, що регулює питання про основні засоби є П(с)БО «Баланс». У статті балансу «Основні засоби» наводиться вартість власних та придбаних на умовах фінансового лізингу об`єктів, наводиться окремо первісна вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансів включається залишкова вартість. [23;с.85].
Огляд літературних джерел
Дослідженням сутності питання оцінки та обліку основних засобів займалося багато вчених, серед яких слід відзначити: Бортнік Н.А., Бутинець Ф.Ф., Власюк Г.В., Зиміна О.І. та інші.
Зокрема автор Бортнік Н.А. зазначає: «Ураховуючи дослідження діючої практики обліку операцій з руху, відновлення, поліпшення й амортизації основних засобів та формування облікової політики підприємств установлено відмінності між поняттями «основні фонди», «основний капітал» та «основні засоби». Основний капітал відрізняється від основних виробничих фондів своєю соціально-економічною сутністю, а саме: використання в умовах ринкової економіки з метою максимізації прибутку. Основні засоби виступають речовим елементом основного капіталу та об`єктом бухгалтерського обліку [4;с.295].
Автор Бутинець Ф.Ф. зазначає, що одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті й більш повне їх використання. Основні виробничі фонди створюють матеріально-технічну базу підприємства, визначають його виробничу потужність, рівень техніко-технологічної відповідності виробництва вимогам, які вживає ринкові середовища до якості й надійності продукції [1;с.32].
Автор Власюк Г.В. визначив, що з моменту введення нового Плану рахунків і національних стандартів за якими підприємства України ведуть бухгалтерський облік, виявилась значна кількість переваг та недоліків. Серед недоліків можна виділити велику трудомісткість трансформаційних процесів, а також те, що низка стандартів, зрештою, як і більшість законів в Україні, написані важкодоступною мовою і є не досить зрозумілими. Досить дискусійними є визначення основних засобів у П(С)БО 7 [2;с.27].
Зокрема, автор Граковський Ю. визначив: «Основні засоби є невід`ємною частиною майна будь-якого підприємства, без яких неможливе здійснення господарської діяльності. Тому для підтримки об`єктів основних засобів у робочому стані, а також досягнення оптимальних показників фінансово-господарської діяльності власникові необхідно виділяти кошти на поточний і капітальний ремонти,технічне обслуговування, модернізацію, реконструкцію й інші види поліпшення основних засобів. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від достовірного обліку витрат на поліпшення основних засобів і економічний вигід від їх здійснення, від правильного відображення таких витрат у бухгалтерському і податковому обліку.
Автор Зиміна О.І. відмітила, що важливу роль при амортизації основних засобів є вибір методів нарахування амортизації.
П(С)БО 7 «Основні засоби» містять 5 методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний і виробничий. Дозволяється також використовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені Податковим законодавством [7;с.19].
Зокрема, Зюкова Н.М., стверджує, що з погляду категорії обліку основні засоби – це довгострокові активи, а активи не можуть ототожнюватися з фондами, які є джерелами створення засобів.
У даному випадку під терміном «фонд» слід розуміти запас, нагромадження, капітал у вартісній формі. Саме в цьому розуміти поняття «фонд» використовується для призначення різних груп засобів виробництва [6;с.23].
Автор Кучаренко, відмітила, що необхідною умовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень є наявність детальної інформації щодо складу, структури та показників використання основних засобів. Джерелом такої інформації слугують Примітки до річної фінансової звітності [8;с.45].
Автор, Лінник Б.Г. відмітив, щодо важливого питання бухгалтерського обліку основних засобів відноситься їх оцінка, оскільки від неї залежить корисність обліково-економічної інформації. Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво змінив мету оцінки основних засобів у поточному обліку та фінансовій звітності. В основу оцінки покладено прагнення задовольнити інформаційні потреби широкого кола переважно зовнішніх користувачів, серед яких приорітет віддається інвесторам [9;с.261].
Зокрема, автор Пащенко Н.В., зазначив, що в період реформування системи бухгалтерського обліку в Україні та приведення її у відповідальність з міжнародними стандартами було введено в дію П(С)БО 7 «Основні засоби». Незважаючи на те, що з його прийняттям категорії пов`язані з обліком основних засобів набули чіткого економічного змісту, а методологія обліку була упорядкована, досі залишаються не вирішеними деякі питання. Зокрема, виникли суттєві розбіжності в методології фінансового і податкового обліку. Тому проблема правильного трактування економічних категорій та чіткого визначення сфери цих термін є досить актуальною.
Розглянувши огляд літературних джерел, переходимо до організаційно-економічної характеристики ТОВ «Дніпро». Визначаємо фінансовий стан даного підприємства та його спроможність.
2. Стан організації обліку основних засобів на підприємстві
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю АПФ ТОВ «Дніпро», яке розташоване в с. Ряшки Прилуцького району Чернігівської області по
вул. Леніна, 41, створене на базі колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпро» в результаті реформування, що передбачає розпаювання земель підприємства. Клімат цього регіону – помірно-континентальний.
За структурою грунти господарства – суглинки:
сірі опідзолені середньо суглинкові грунти;
темно-сірі опідзолені середньо суглинкові грунти;
чорноземи опідзолені і реградовані слабо змиті середньо суглинкові грунти;
лучно-чорноземні намиті осолоділі слабозмиті середньо суглинкові грунти.
В господарстві діють такі переробні цехи:
цех по переробці насіння соняшнику на олію;
цех по переробці зерна на муку;
міні-пекарня.
Виготовлену продукцію товариство збуває місцевому населенню, на ринках району, а також використовує для власних потреб.
Товариство діє на основі Статуту. Засновниками товариства є 2 особи, вони є головними спеціалістами господарства.
До складу господарства входить три виробничі дільниці:
перша виробнича дільниця складається з першої і третьої комплексних бригад, а також ферми по вирощуванню свиней; тракторної бригади №1.
до другої виробничої дільниці входить четверта і шоста комплексні бригади.
третя виробнича дільниця складається з сьомої рільничої бригади, ферми по вирощуванню свиней та тракторної бригади №3.
автопарк, будівельна бригада виділені в окремі підрозділи.
Охарактеризувавши бухгалтерію підприємства, зазначимо, що працює головний бухгалтер, 1 касир, є фінансово-економічний відділ, який очолює головний економіст. Товариство веде первинний облік, частково аналітичний, а далі дані заносяться до комп`ютерів, де проставляється кореспонденція рахунків, підбиваються загальні суми по кореспондуючих рахунках, далі дані заносяться до Головної книги.
Проводимо аналіз спеціалізації господарства.
Таблиця 2.1
2009 р.
2010р.
2011р.
В середньому за 3 роки
Назва
видів
Дохід,
Питома
Дохід,
Питома
Дохід,
Питома
Дохід,
Питома
продукції
тис.грн
вага, %
тис.грн
вага, %
тис.грн
вага, %
тис.грн
вага, %
Ріпак озимий
3862
66,46
-
-
-
-
1287,33
20,31
Пшениця озима
-
-
2688,6
57,03
-
-
896,2
14,14
Соняшник
-
-
-
-
5618,25
66,17
1872,75
29,55
Інша продукція
-
-
221,2
4,7
-
-
73,73
1,16
Разом по рослинництву
3862
66,46
2909,8
61,73
5816,25
66,17
4130,02
65,16
Свині
1948,9
33,54
1804,4
38,28
2872,3
33,83
2208,53
34,84
Разом по тваринництву
1948,9
33,54
1804,4
38,28
2872,3
33,83
2208,53
34,84
Разом по господарству
5810,9
100
4714,2
100
8490,55
100
6338,55
100
Об`єм та структура товарної продукції
Розрахунки свідчать, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції підприємства в середньому за 3 роки займають продукція від вирощування свиней – 34,84 %, соняшник – 29,55 %, ріпак озимий – 20,31 % та пшениця озима – 14,14 %. Виходячи з цього, ми можемо стверджувати, що підприємство має зернову спеціалізацію, з добре розвинутим виробництвом соняшника. Оскільки підприємство не займається виробництвом продукції промислових та допоміжних виробництв (послуги в сільському господарстві), це свідчить про те, що підприємство не має непереробних цехів і йому вигідно здавати свою продукцію на переробку заготівельним організаціям.
Зазначимо, що виручка від реалізації свиней за 2009-2011 роки збільшилася на 923,4 тис. грн. Причинами цьому є збільшення обсягу реалізації продукції та реалізаційних цін.
Слід відмітити, що галузі на підприємстві підібрано раціонально, оскільки побічна продукція галузі рослинництва використовується як кормова база в тваринництві, а побічна продукція галузі тваринництва використовується в якості добрив галузі рослинництва. Таким чином, спеціалізація, яка склалася на підприємстві, є обґрунтованою, оскільки спостерігається збільшення виручки від реалізації по підприємству за останні 3 роки, відповідає природно-кліматичним умовам лісостепу, що сприяє виробництву вище зазначених.
Визначаємо склад і структуру землекористування сільськогосподарського підприємства.
Таблиця 2.2
Склад та структура землекористування
Види угідь
2 009р.
2 010р.
2 011р.
Відхилення (+ -)
Пло-ща, га
Питома вага,%
в т.ч. взято в оренду,га
Площа,
га
питома вага,%
в т.ч. взято в оренду,га
площа, га
питома вага,%
в т.ч. взято в оренду,га
площа, га
питома вага,%
Всього с/г угідь
1178
100
897
1178
100
897
1178
100
897
-
-
в т.ч.рі-лля
1178
100
897
1178
100
897
1178
100
897
-
-
Розрахунки показали, що площа сільськогосподарських угідь у 2011р. в порівнянні з 2009р. не змінилася.
Аналізуючи структуру земельного фонду підприємства зазначимо, що протягом трьох років питома вага ріллі складає 100 %. Це свідчить про те, що земля на підприємстві використовується інтенсивно.
Відмітимо, що підприємство не має власної землі і здійснює свою господарську діяльність на орендованих землях.
Проводимо аналіз показників забезпеченості фондами та ефективність їх використання.
Таблиця 2.3
Забезпеченість фондами та ефективність їх використання
Показники
2009р.
2010р.
2011р.
2011р. В % до 2009р.
Відхилення (+ -)
1.Середньооблікова чисельність
працівників,осіб
12
12
9
75
-3
в т.ч. рослинництві
1
1
1
100
тваринництві
11
11
8
72,73
-3
2.Відпрацьовано 1 робітником
днів в середньому по гос-ву
312
310
325
104,17
13
3.Вироблено ВП в
співставних цінах на 1 середньооблікового робітника,всього, тис.грн.
28593,48
16397,22
32513,65
113,71
3920,17
в т.ч. рослинництві
17734,31
6460,18
19388,93
109,33
1654,62
тваринництві
10859,18
9937,04
13124,73
120,86
2265,55
4.Фонд оплати праці, тис.грн.
412,3
536
458,7
111,25
46,4
5.Середньорічна заробітна плата
1 робітника, тис.грн.
34,36
44,67
50,97
148,34
16,61
Розрахунки показали, що середньооблікова чисельність працівників у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 3 особи. Зазначимо, що в рослинництві чисельність працівників не змінювалася. Щодо тваринництва, то чисельність працівників зменшилась на 3 особи.
Аналізуючи зміну кількості відпрацьованих днів 1 працівником констатуємо, що вона змінилася на 13 днів. Причиною цього стало зменшення кількості відпрацьованих людино-годин.
Щодо валової продукції розрахунку на 1 робітника, то даний показник в 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилася на 3920,17 тис. грн. Це відбулося за рахунок зростання валової продукції в розрахунку на 1 працівника в тваринництві на 2265,55 тис. грн. Що стосується валової продукції в розрахунку на 1 працівника в рослинництві, то тут також спостерігається збільшення на 1654,62 тис. грн.
Відмітимо, фонд оплати праці за аналізуємий період збільшився на 46,4 тис. грн. Причиною цього стало зростання середньорічної заробітної плати в 2011 році в порівнянні з 2009 роком на 16,61 тис. грн.
Проводимо аналіз показників забезпеченості фондами та ефективності їх використання.
Таблиця 2.4
Забезпеченість фондами та ефективність їх використання
Показники
2009р.
2010р.
2011р.
Відхилення 2011р.
в % до 2009р.
1.Фондозабезпеченість, тис.грн.
1,51
1,45
1,43
94,7
2.Фондоозброєність, тис.грн.
148,24
142,55
187,82
126,7
3.Фондовіддача, грн.
19288,97
11502,45
17311,38
89,75
4.Фондоємкість, грн.
0,52
0,87
0,58
111,54
5.Вироблено ВП в
співставних цінах
на 1 працівника, тис.грн.
28593,48
16397,22
32513,65
113,71
З проведених розрахунків можемо стверджувати, що в 2011 році в порівнянні з 2009 роком фондозабезпеченість зменшилась на 0,8 тис. грн. Причиною цього стало скорочення кількості основних виробничих фондів на 88,5 тис. грн. , але при незмінності сільськогосподарських угідь. Скорочення даного показника свідчить, що підприємство недостатньо забезпечене фондами.
Збільшення фондоозброєності свідчить про те, що ефективно використовують фонди на підприємстві.
Розрахувавши фондовіддачу в звітному році в порівнянні з базовим бачимо зменшення на 1977,59 тис. грн. Причиною цього є скорочення обсягів основних виробничих фондів на 88,5 тис. грн.
При цьому показник фондоємності в 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшився на 0,06 тис. грн. Таким чином робимо висновок, підприємство недостатньо забезпечене основними виробничими фондами, фонди використовуються не ефективно, оскільки знижується фондовіддача.
Визначаємо основні показники діяльності господарства.
Таблиця 2.5
Основні економічні показники діяльності господарства
Показники
2009р.
2010р.
2011р.
Відхилення 2011р в % до 2009р.
Відхилення (+ -)
1.ВП в співставних цынах 2005 року
28593
16397
32513,7
113,71
3920,17
на 100 га с/г угідь, тис.грн.
2427,3
1392
2760,07
113,71
332,78
на 1 робітника, тис.грн.
2382,8
116
306,67
12,87
-2076,12
на 100 грн. осн-х вир. фондів, грн
16,07
9,58
19,23
119,66
3,16
2.Товарна продукція, тис.грн.
5810,9
4714
8490,55
146,11
2679,65
на 100 га с/г угідь, тис.грн.
493,29
400,2
720,76
146,11
227,47
на 1 робітника,тис. грн..
484,24
392,9
943,39
194,82
459,15
3.Валовий прибуток (збиток), тис.грн.
-5501
-4037
-6634,3
-120,61
-1133,7
на 100 га с/г угідь,тис.грн.
466,94
342,7
563,18
120,61
96,24
на 1 робітника,тис.грн.
458,38
336,5
737,14
160,81
278,76
4.Чистий прибуток(+),збиток (-), тис.грн
-2297
-2747
374,4
-16,3
-1922,6
на 100 га с/г угідь,тис.грн
194,99
-233
31,78
16,3
-163,21
на 1 робітника,тис.грн
-191,4
-229
41,6
-21,73
-149,82
5.Рівень рентабельності(+),рівень збитковості (-) %
29,46
40,49
5,34
18,13
-24,12п.в.
Таблиця 2.6
Основні показники діяльності господарства
Показники
2009р.
2010р.
2011р.
Відхилення
(+ -)
1.Товарна продукція,тис.грн.
5810,9
4714,2
8490,55
2679,65
на 1 працівника, тис.грн.
484,24
392,85
943,39
459,15
на 100 грн. основн.засобів, грн..
3,27
2,76
5,02
1,75
2.Валовий прибуток,тис.грн.
-5500,6
-4037,4
-6634,3
-1133,7
на 1 працівника, тис.грн.
458,38
336,45
737,14
278,76
3. Чистий прибуток(+),збиток (-), тис.грн
-2297
-2747,1
374,4
-1922,6
на 1 працівника, тис.грн.
-191,42
-228,93
41,6
-149,82
4.Рівень рентабельності(+),рівень збитковості (-) %
29,46
40,49
5,34
-24,15 п.в.
5.Собівартість продукції, тис.грн.
7797,6
6784,5
7008,7
-788,9
6.Відпрацьовано людино-годин
29904
29760
27780
-2124
Розрахунки показали, що валова продукція на 100 га с/г угідь в 2011р. в порівнянні з 2009р. збільшилася на 332,78 тис. грн. або на 113,71 %. Причиною цього стало збільшення валової продукції в цілому по підприємству, при цьому площа сільськогосподарських угідь не змінювалась. Це свідчить про ефективність використання сільськогосподарських угідь.
Валова продукція в розрахунку на 1 працівника в порівнянні з 2009р. зменшилась
17.03.2015 20:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора