Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
відповіді на екзамен по економ аналізу 4 курс
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
О
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Відповіді до екзаменаційних білетів
Предмет:
Економічний аналіз
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
1 Аналіз забезпеченості основними фондами
До показників забезпеченості фондами відносять 2 показника: фондозабезпеченість та фондоозброєність.
Фондоозброєність це відношення основних виробничих фондів до середньоспискової чисельності працівників
Фондозабезпеченість - відношення основних виробничих фондів до площі с-г угідь помножено на 100.
Методика.
1.При аналізі показників фондозабезпеченості та фондоозброєності необхідно співставити їх в динаміці за декілька років і порівняти темпи зміни фондозабезпеченості з темпами зміни фондоозброєності.
Позитивним вважається, якщо темпи росту фондоозброєності будуть вищі ніж темпи росту фондозабезпеченості.
Необхідно співставити темпи зміни фондоозброєності з темпами зміни продуктивності праці. Позитивним вважається перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності.
2.Наступним етапом є пояснення причини зміни кожного показника.
Для більш детального аналізу показників забезпеченості визначають вплив факторів на фондозабезпеченість та фондоозброєність.
3.Порівнюють показники аналізуємого господарства з середніми показниками по області чи району, і роблять узагальнюючий висновок, щодо покращення забезпеченості фондами на підприємстві.
Фондозабезпеченість = Основні виробничі фонди / площу сільськогосподарських угідь
Фондоозброєність = Основні виробничі фонди / чисельність працівників
Для аналізу ефект використання основних фондів, основним показникй характеризує їх ефеом, якитивність є фондовіддача.
Фондовіддача=ВПподілена на вартість ОВФ
Фондовіддача=Товарна продукція поділена на ОВФ
Наступний показник фондоємність, являється оберненим показником до фондовіддачі.
Фондоємкість=ОВФ поділено ВП
Фондоємкість=ОЗподілено Товарну продукцію.
: При аналізі показників ефективності використання ОЗ порівнюють їх в динаміці за декілька років, водночас визначають відхилення в абсолютному чи в % виразі, пояснюють причини відхилень.
Порівнюючи показники ефективності використання фондів аналізуємого господарства з передовим визначають чи є в господарстві резерви підвищення цих показників та за рахунок чого.
Фондовіддача розраховується 2 способами:
ВПподілена на Вартість ОВФ
Продуктивність праці поділена на фондоозброєність (ланцюгові підстановки)
Наступним етапом є порівняння показників ефективності аналізуємого підприємства із середніми даними по району чи області або з кращими підприємствами і виходячи з цього пропонуємо шляхи підвищення ефективності використання фондів.
Для узагальнюючої характеристики ефективності та інтенсивності використання ОЗ застосовують такі показники:
Рентабельність фондів- відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних та оборотних фондів.(ОФ-Ф1р010п+010к),(Оборот фонди-Ф1р260п+260к), (ЧП=Ф2р220,225)
Фондовіддача активної частини ОЗ-відношення вартості Впродук до вартості активної частини ОЗ.
Відносна економія основних засобів=ОЗзвіт-ОЗбаз*Індекс обсягу Впродукції,де
ВП=ВП звіт ділемо ВП баз *100-100
2. Аналізу стану та динаміки основних засобів
Аналіз стану основних засобів проводять співставленням їх загальної суми в звітному році порівняно з базовим періодом, визначаючи при цьому абсолютне чи відносне відхилення та даючи критичну оцінку змінам, які відбулися.
Позитивними вважаються збільшення вартості основних засобів, якщо відбувається процес відновлення, тобто придбання основних засобів. Це свідчить про зміцнення МТБ, про правильну технічну політику підприємства, тобто підвищується процес інтенсифікації виробництва.
Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (ФОРМА №5).
Коефіцієнт оновлення характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року
К онов. = (Вартість основних введених засобів)/ (Вартість основних засобів на кінець року).
рекомендована величина 0,12-0,13. Показник відображує витрати на будівництво та придбання основних засобів, формування основного стада та показує яку питому вагу ці витрати займають в загальній сумі основних фондів.
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.Цей показник розраховується як у цілому, так і в розрізі окремих груп основних засобів. Більш високий коефіцієнт оновлення активної частини, ніж інших основних засобів, покаже, що оновлення засобів на підприємстві здійснюється саме за рахунок активної частини і позитивно вплине на показник фондовіддачі.
Термін оновлення основних засобів
Т он. = (Вартість основних засобів на початок періоду )/ Вартість введених в дію основних засобів
Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності — частку не перенесеної на створюваний продукт вартості. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних засобів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводить до неконкурентоспроможності продукції підприємства.
К зносу = (Сума зносу основних засобів) / (Первісна вартість основних засобів)
К придатності =1 – Кзносу.
К прид. =( Залишкова вартість основних засобів / первісну вартість основних засобів)
Коефіцієнт вибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва.
К вибуття = (вартість основних засобів, які вибули)/(вартість основних засобів на поч.року)
Коефіцієнт вибуття доцільно розраховувати для всіх основних засобів, промислово-виробничих засобів, активної їх частини, окремих груп промислово-виробничих основних засобів і основних видів обладнання.
Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття засобів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим їх технічний стан.
Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період
К приросту = (сума приросту основних засобів / вартість основних засобів на початок року)
Коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття характеризують інтенсивність відтворення основних фондів. Перевищення темпів росту коефіцієнта оновлення над коефіцієнтом вибуття є позитивним і сприяє відновленню фондів. Для того, щоб визначити, яка частина основних фондів, які надійшли була спрямована на розширення, а яка на заміну розраховують коефіцієнт заміни.
К заміни = Сума вибувши фондів/ Сума поступивших фондів.
1- К заміни – розширення виробництва.
В ході аналізу показники стану та динаміки основних фондів співвставляють за декілька років, визначають відхилення, пояснюють причину, а також співставляють з рекомендованими причинами, даними передових господарств чи середніми по району і дають критичну оцінку, яка характеризує динаміку, тобто відтворення та якісний стан фондів.
3.Резерви підвищення ефективності використання фондів.Основні напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства.
Основними напрямками покращення ефективності використання фондів є:
Зменшення кількості діючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого обладнання та швидче залучення у виробництво не встановленого устаткування.
Скорочення та ліквідація внутрішньо-замінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання.
Підвищення якості ремонтного обслуговування
Удосконалення виробничої структури основних фондів
Модернізація діючого устаткування машини та механізмів
Швидше освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній та агрегатів.
4 Аналіз фонду заробітної плати
Задачі аналізу використання ФОП.
1.Визначення абсолютної та відносної економії (перевитрат) ФОП та з'ясування причин які їх обумовили.
2.Вивчення структури ФОП, застосування в господарстві матеріальних стимулів за високі результати праці.
3.Порівняння розміру оплати праці робітників, які зайняті в різних галузях виробництва.
4.Забезпечення оперативного контролю за використання коштів спрямованих на споживання.
5.Розробка заходів щодо посилення мат. зацікавленості робітників в своєчасному та якісному використанні робіт, кінцевих результатах виробничої діяльності.
ФОП бюджетної сфери формується в межах бюджетних коштів, виділених на оплату та частини доходу одержаного в наслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Від фактичного ФОП відняти плановий і визначити відхилення не можна.
При аналізі ФОП фактичний рівень порівнюють з плановим і визначають абсолютне і відносне відхилення.
Аналіз фонду оплати праці працівників підприємства проводиться у наступній послідовності:
оцінюється структура фонду оплати праці за економічним змістом джерелами формування, категоріями працівників, тощо.
розраховуються абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати.
визначають вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення ФОП
важливе значення під час аналізу використання фонду заробітної плати має вивчення даних про середній заробіток працюючих, його зміну, а також про фактори, що впливають на його рівень.
у процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати та продуктивністю праці. (темпи росту продуктивності праці повинні випереджати темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрачання фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції, та відповідно, зменшення суми прибутку).
Етапи аналізу фонду оплати праці
1. етап - вивчення структури ОП:
основна і додаткова оплата (основна оплата повинна складати до 65% від усіх видів заробітної плати);
премії, надбавки за економію ОП
надбавки за класність (за звання майстер тваринництва) – 20% до тарифної ставки;
визначають як застосовуються в господарстві матеріальні стимули
2. етапом аналізу використання ФОП є визначення абсолютного відхилення (економії чи перевитрати ФОП) – розраховується при порівнянні фактично використаних коштів на оплату праці (ФОП ф) з базисним(плановим ) фондом оплати праці(ФОП п) в цілому по підприємству, за виробничими підрозділами, та за категоріями господарств.
Авідх. = ФОП ф – ФОП пл.
Абсолютна економія або перевитрата ФОП порівняно з планом залежить від середньорічної чисельності робітників і середньорічної ОП одного робітника. Вплив цих факторів визначається за допомогою факторного аналізу використовуючи прийом обчислення абсолютних різниць або ланцюгових підстановок.
Основний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу тісно пов’язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці. ( в сільському господарстві в залежності від валової продукції.)
Відносне відхилення ФОП визначають виходячи з плану виконання товарної продукції або валової продукції в співстаних цінах. Визначають % перевиконання або недовиконання планової виручки(валової продукції) і на цей процент корегують плановий ФОП.
Відносне відхилення ФОП буде визначатися як різниця між фактичним ФОП і плановим скорегуванням на суму (%).
ВЕ(П) = ФОП ф – ФОП п (1 +- Кп*Кк)
Кп – коефіцієнт перевиконання(+), або недовиконання(-) плану виробництва ВП або виручці.
КК – коефіцієнт коректировки планового фонду з/п ( 0,8)
При аналізі визначають питому вагу оплати праці по галузям тваринництва і рослинництва.
Визначають також питому оплату в загальній сумі виручки і аналізують чи достатньо виручки. При аналізі ФОП співставляють мін. з/п з фактично складеною на підприємстві. Аналізують, чи додержуються умови оплати праці в колективному договорі.
Причини перевитрати ФОП:
надмірність в оплаті праці, тобто необґрунтоване підвищення розцінок і ставок;
утримання позаштатних працюючих;
приписування обсягів виконаних робіт
порушення положень про преміювання;
порушення технології виробництва як в рослинництві так і в тваринництві
3 етап. Визначення факторів за допомогою методів економічного аналізу.
На фонд оплати праці впливає 2 фактори: середньорічна чисельність робітників та середньорічна заробітна плата 1 робітника.
А Е(П) ч.р. = (Ч р.ф.- Ч р.п.) * С з.п.
АЕ(П) сз = (Сзф – Сзп ) * Ч р.ф.
Ум.ФОП = Чр.ф. * С з.п.
або АЕ(П) ч.р. = Ум ФОП – ФОП п.
АЕ(П) с.з. = ФОП ф – ФОП ум.
Наступним етапом аналізу ФОП є вивчення середнього рівня оплати 1 люд.- дня по категоріям робітників і виясняють обґрунтованість такого рівня. (Ф. 50 с.г. – оплата праці про ан. 1 люд.-дня) Останній етап аналізу ОП: визначають, чи додержуються на підприємстві основного принципу організації оплати праці (принцип): випереджаючи темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання оплати праці.
Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати, приріст середньої заробітної плати на 1 % приросту продуктивності праці чи приріст продуктивності праці на 1 5 приросту середньої заробітної плати. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці та середньої заробітної плати.
В умовах інфляції під час аналізу індексу росту середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари та послуги.
На підприємствах необхідно контролювати К співвідношення який визначається як відношення індексу продуктивності праці до індексу середньої заробітної плати.
Кс = І пп. / І сз
Якщо фактичний Кс дорівнює або перевищує план, то це свідчить, що передбачене планом співвідношення між темпами росту ПП та середньої ЗП виконується. Практика показує, що чим вищий Кс тим нижче с/в продукції. Вплив продуктивності праці та її оплати на с/в продукції можна визначити за формулою
С/в = (ПП+ОП) /(100+ПП) * Питома вага ОП
ПП – приріст продуктивності праці, %
ОП – приріст оплати праці ,%
Питома вага ОП – частка ОП в с/в продукції , %
Тобто, якщо темп росту продуктивності та ОП одинакові , то с/в продукції не зміниться за рахунок підвищення ПП.
5 Аналіз продуктивності праці
Продуктивність праці – є одним із найважливіших показників ефективності використання робочої сили. Продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку виробляє робітник за одиницю часу, тобто виробництво продукції за 1 людино-день (людино-годину) – виробіток, або кількість часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції – трудомісткість.
Показники продуктивності праці визначають у :
1) натуральних показниках – при випуску однорідної продукції, там де виробляють один вид продукції або декілька подібних.
2) трудових вимірниках – передбачає вимірювання через трудомісткість окремих видів продукції
3) вартісних – найпоширеніші вимірники, які можуть бути використані на будь-якому підприємстві.
В с.г. виробництві основними вартісними показниками, що характеризують продуктивність праці є:
виробництво валової продукції в співставних цінах на 1 працюючого, що залежить від:
кількості відпрацьованих днів;
тривалості робочого дня;
годинного виробітку
(дивись ланцюгові підстановки)
виробництво валової продукції в співставних цінах на 1 люд.-год.
На зміну цього показника впливають 2 групи факторів:
а) зміна структури галузей (рослинництва і тваринництва);
б) зміна за рахунок якісних показників:
затрат праці на 1 ц продукції (трудомісткість).
Для того, щоб визначити вплив цих факторів визначають умовний (розрах.) показник вал. продукції на 1 люд.-год. =Σ валова продукція в співставних цінах в базисному (плановому) періоді ÷ Σ фактичних (звітних) періоду прямих затрат (ф. 50 с.г. – прямі затрати праці).
Якщо від умовного (розр.) показника відняти показник ВП на 1 люд.-год. базисного періоду (планового), то одержимо вплив зміни структури галузей рослинництва і тваринництва.
Якщо від факт. ВП на 1 люд.-год. відняти умовну ВП на 1 люд.-год., то одержимо вплив зміни якісних показників (удосконалення технології виробництва, що зумовлює скорочення затрат праці, тобто зниження трудомісткості, і підвищення урожайності.
У підприємствах промислового напрямку, для характеристики продуктивності праці, використовуються ці ж показники, тільки:розмір чистого прибутку (виручки) (ф. 2, р. 035) ÷ середньорічну чисельність працівників = вартісний показник продуктивності праці.
6.Аналіз трудомісткості продукції
Трудомісткість продукції — показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції. В економічному аналізі є два поняття трудомісткості. Питома трудомісткість — це загальні витрати людино-годин на продукцію (на один виріб, на одну тисячу гривень товарної продукції). Технологічна трудомісткість — це витрати нормованого робочого часу основних робітників-відрядників на виробництво продукції.
Трудомісткість (затрати праці на 1 ц продукції, затрати праці на 1 тонну виробленої продукції (для промисловості)). Розраховується по Ф 50 с.г. = прямі витрати праці ÷ кількість виробленої продукції.
На зміну трудомісткості 1 ц в рослинництві впливають:
затрати праці на 1 га посіву;
рівень урожайності, ц/га.
В тваринництві:
затрати праці по обслуговуванню однієї голови тварин;
рівень продуктивності (надій, середньорічний приріст).
Варіанти висновків, щодо обґрунтованості (оправданості) затрат і їх зміни, порівняно з базисним періодом і з планом:
Не можна вважати оправданим збільшення витрат праці як на одну голову так і на 1 га, якщо при цьому зменшилась урожайність, а трудомісткість зростає. Це свідчить про недодержання планової технології виробництва продукції як в тваринництві, так і в рослинництві.
Є оправданим (позитивним) збільшення витрат на 1 га, та на 1 голову, порівняно з планом, якщо при цьому зростає урожайність та продуктивність, а трудомісткість зменшується. Це свідчить про інтенсифікацію с.г. виробництва.
Не є позитивним зниження трудомісткості не є позитивною ознакою, зменшення затрат на 1 га не сприяє зростанню урожайності. Це не свідчить про зниження продуктивності на виробництво зерна
Можна вважати частково оправданим зміну витрати праці в сторону збільшення, порівняно з планом чи базисом, якщо при цьому зростає урожайність, або продуктивність, а також збільшується трудомісткість 1 ц. Це свідчить про деякі відхилення від технології виробництва і про недодержання режиму економії при витрачанні праці.
7.Аналіз чисельності , складу та руху робочої сили.Показники
Робоча сила – це спроможність людини до трудової діяльності, тобто сукупність його фізичних і духовних сил, які діють у процесі виробництва.
Колектив підприємства можна поділити на наступні групи:
виробничий персонал, зайнятий в матеріальній галузі виробництва
невиробничий персонал – житлове господарство, культурно-побутові заклади тощо.
Розрізняють спискову і середньоспискову чисельність робітників.
Спискова чисельність робітників включає тих осіб, які є у списку господарства на певну дату. По цьому показнику не можливо казати про те, якими трудовими ресурсами розпоряджаються в звітному періоді.
Середньоспискову чисельність робітників можна розрахувати як відношення людино-днів , явок і неявок за всі дні періоду до числа календарних днів в періоді, оскільки сума спускової чисельності за кожен календарний день періоду і є сумою людино-днів, явок і неявок за цей же період.
Для того щоб виявити ступінь забезпеченості підприємства робочою силою обраховують коефіцієнт використання робочих місць. Його знаходять як відношення числа працюючих до числа робочих місць для кожної зміни.
І етап аналізу:
Аналізують якісний склад трудових ресурсів:
статево-вікова структура трудових ресурсів (необхідно, щоб в с.г. більше було чоловіків);
рівень загальної і спеціальної освіти;
кваліфікація;
стаж роботи до певного періоду (механізатор > 60 років, але фізична сила мала).
Певний вплив на якісний стан працівників мають процеси руху (обороту) трудових ресурсів. В результаті чого здійснюється їх зміна:
старіння чи омолодження;
підвищення чи зниження загальноосвітнього і кваліфікаційного рівня, а також стану роботи на даному підприємстві.
Рух робочої сили аналізується по таким показникам:
Оборот робочої сили по найму (прийому) – це відношення числа найнятих до середньоспискової чисельності працівників.
Оборот робочої сили по звільненню (вибуттю) – відношення кількості до середньоспискової чисельності за той же період.
Коефіцієнт плинності кадрів – відношення числа звільнених за порушення трудової дисципліни по особистому бажанню до середньоспискової чисельності.
Сумарний оборот робочої сили – сума коефіцієнтів по найму та звільненню.
Основними показниками, які характеризують ефективність використання трудових ресурсів є:
Коефіцієнт використання трудових ресурсів на протязі року. Це відношення фактично відпрацьованого часу до можливого річного фонду робочого часу.
Коефіцієнт сезонності – це відношення кількості відпрацьованих людино-днів у господарстві за місяць з максимальною зайнятістю до кількості людино-днів у середньому за рік.
Коефіцієнт сезонних коливань – відношення суми середньомісячних витрат праці за рік до сумарних річних витрат праці (у відсотках)ю
Розмах сезонності –відношення кількості людино-днів з максимальною зайнятістю працівників до кількості людино-днів з мінімальною зайнятістю
Коефіцієнт використання робочого часу дня – відношення відпрацьованого робочого часу за зміну (день) до встановленого робочого часу зміни(дня. )
ІІ етап аналізу:
Визначають баланс праці (забезпечення робочою силою).
Забезпеченість робочою силою характеризується наступними показниками:
відсотковим відношенням фактичної кількості працівників до необхідної;
навантаження господарських угідь, умовного поголів’я на одного працівника.
В рослинництві найповніше забезпечення (баланс праці) визначається на основі технологічних карт. В тваринництві – на основі норм обслуговування тварин. Адміністративний персонал на основі бюджетного розкладу.
Баланс праці визначається співвідношенням потреби працюючих з їх фактичною наявністю.
ІІІ етап аналізу: інтенсивність використання робочої сили.
Вона визначається по таким показникам:
Ступінь використання робочої сили – це коефіцієнт викор. фонду робочого часу, тобто відношення фактичних затрат праці до можливих (в курс. не треба) ≈ 250.
Кількість відпрацьованих днів одним працівником:
Ці показники характеризують ступінь використання трудових ресурсів, трудову активність і інтенсивність використання робочої сили.
Причини зменшення кількості відпрацьованих днів можуть бути зумовлені:
зростанням механізації виробничих процесів (не має коштів);
послабленням трудової дисципліни і матеріальної зацікавленості в результатах праці.
Збільшення кількості відпрацьованих днів одним працівником може бути зумовлено з однієї сторони:
зменшенням середньорічної чисельності працюючих;
а з другої –
2)збільшенням обсягів виробництва
Резерви покращення фонду оплати праці
розробити систему моральних і матеріальних стимулювань ОП;
компенсувати заборгованість на ОП видачею коштів на конкретний майновий пай;
переглянути на підприємстві організаційну структуру господарства
впроваджувати розрахункові відносини на підприємстві.
10.Аналіз динаміки та виконання плану виробництва в галузі рослинництва.
Завдання аналізу виробництва продукції рослинництва :
Визначити динаміку виробництва продукції в галузі, а також чи виконаний план по виробництву продукції;
Розкрити фактори, що впливають на виконання плану;
Вивчити досягнутий рівень урожайності культур та продуктивності худоби і з’ясувати фактори, що вплинули на відхилення їх у звітному році, порівняно з базисним періодом та планом
Дати оцінку економічної ефективності застосовуємої технології виробництва продукції рослинництва;
Визначити резерви росту урожайності, збільшення обсягів виробництва ВП та розробка заходів щодо їх реалізації.
Проведення оперативного аналізу виконання окремих видів робіт.
Для визначення тенденції розвитку (динаміки) галузі рослинництва співставляють дані звітного періоду з даними минулих років. При цьому вся продукція різних видів сільськогосподарських культур оцінюється в єдиних порівняльних (співставних) цінах і робиться висновок, що в галузі рослинництва спостерігається позитивна чи негативна (зменшення валової продукції) динаміка розвитку, і вказують за яких видів с.г. культур одержане відхилення показників.
Для цього використовують індекс фізичного обсягу продукції.
Іф.оп. = ( q1p0) / ( q0p0) , де
q1, q0 – валове виробництво продукції звітного та базисного періоду;
р0 – ціна.
Вартість виробленого ВП рослинництва та тваринництва залежить від виробництва окремих видів продукції, на які впливають в рослинництві – розмір посівних площ та урожайності культур, у тваринництві – розмір поголів’я та продуктивність тварин ( 1 гол.).
Вплив цих факторів на зміну валового виробництва продукції визначають за допомогою факторного аналізу, використовуючи прийом ланцюгових підстановок або обчислення різниць
Також визначають і виконання плану по видам культур в звітному періоді порівнюючи фактичні дані з плановими оціненими також в єдиних цінах. Визначають відхилення і роблять висновок справилось чи несправилось підприємство з виконанням плану по виробництву різних видів продукції.
11.Аналіз факторів, що впливають на виконання плану виробництва продукції по окремим видам с.г. культур, группам
На виконання плану валових зборів окремих видів сільськогосподарських культур впливають 2 фактори:
Посівна площа (екстенсивний )
Рівень урожайності с.г. культур
Зміна посівних площ залежить :
а) від зміни структури посівів, коли змінюється виробничий напрямок використання тієї чи іншої культури (посіяли кукурудзу на зелений корм, але дуже вродили качани =>), (сіяли насіння віко-овес => немає чим годувати тварин => скосили ранньою весною);
б) вплив природно-кліматичних умов: вимокання, вимерзання;
в) реформування земельного фонду (забирають свої паї) – відхід земель до інших господарств.
Аналіз урожайності
- це інтенсивний показник виробництва продукції.
На рівень урожайності впливає 45 факторів (клас насіння, всхожість, сорт насіння тощо).
Аналіз урожайності с.г. культур проводять співставленням її рівня з попередніми роками і встановлюють тенденцію (напрям.):
=> чи зростає урожайність чи зменшується.
При суттєвих коливаннях урожайності с.г. культур для встановлення правильних тенденції проводиться вирівнювання урожайності з допомогою рівняння прямої: ¯y = a + bt, при якому встановлюються сер-річний приріст або зменшення урожайності за досліджуваний період.
Аналіз урожайності культур (продуктивності) проводять в наступній послідовності :
1.Відмічають динаміку показників урожайності(продуктивності) за декілька років співставляють дані звітного та базисного року і відмічають , яка тенденція зміни урожайності чи продуктивності. При наявності значних відхилень в рівні урожайності (продуктивності) по рокам проводять їх вирівнювання, використовуючи при цьому рівняння кривої :
у(х) = а0 +а1х
2.Співставляють дані урожайності (продуктивності), аналізуємо з передовими, середніми по району чи області, роблять висновок про резерви збільшення урожайності чи продуктивності.
3.Поглиблюючи аналіз вивчають фактори, що впливають на рівень урожайності культур (продуктивності).
Урожайність – це якісний показ, на рівень якого по різному впливають багато чинників. До них відносять:
якість землі; кількість внесених добрив, кліматичні умови, кількість і сорт насіння; способи і строки посіву та збирання врожаю; правильний вибір культур в системі сівозмін; використання пестицидів; зрошення земель; боротьба з ерозією ґрунтів та ін
Вивчаючи динаміку валового виходу озимої пшениці з 1 га, ми зможемо виявити тенденцію зміни урожайності.
На рівень урожайності впливають наступні фактори :
насіння (на цей фактор можна прогнозувати підвищення урожайності при якісному високоефективному насінні – 8-10% від середньої за 3 роки урожайності);
виконання плану агротехнічних заходів в оптимальні строки з високою якістю і при застосуванні прогресивних технологій можна прогнозувати 3-4 ц з 1 га;
агрометеорологічна обстановка року;
внесення органічних і мінеральних добрив в оптимальні строки і в оптимальній кількості (від цього можна розраховувати на 40 – 50% добавки урожайності від середнього рівня урожайності);
використання якісних ядохімікатів та гербіцидів
меліорація земель: зрошення, гіпсування, вапнування (до 1,5-2 ц росту урожайності);
додержання сівозмін (с.г. наука дає на цей фактор 20-30% приросту урожайності)
рівень механізації;
рівень організації оплати праці (на цей фактор до 30% приросту урожайності.).
Від запланованої урожайності необхідно брати 50-70% приросту.
Фактичну урожайність порівнюють з середніми даними по району, з передовими господарствами і встановлюють, який рівень урожайності, і констатують чи є потенційні можливості її зростання.
12.Резерви збільшення виробництва продукції.
Основними резервами збільшення продукції рослинництва є рівень урожайності – інтенсивний фактор.
Основні фактори, що впливають на рівень урожайності:
насіння (на цей фактор можна прогнозувати підвищення урожайності при якісному високоефективному насінні – 8-10% від середньої за 3 роки урожайності);
виконання плану агротехнічних заходів в оптимальні строки з високою якістю і при застосуванні прогресивних технологій можна прогнозувати 3-4 ц з 1 га;
агрометеорологічна обстановка року;
внесення органічних і мінеральних добрив в оптимальні строки і в оптимальній кількості (від цього можна розраховувати на 40 – 50% добавки урожайності від середнього рівня урожайності);
використання якісних ядохімікатів та гербіцидів (зернові-хворіють, помідори, картопля);
меліорація земель: зрошення, гіпсування, вапнування (до 1,5-2 ц росту урожайності);
додержання сівозмін (с.г. наука дає на цей фактор 20-30% приросту урожайності) - (з S 2700 га пос. площі – 2300 га зернові при урожайності 15-16 ц/га);
Рівень механізації;
Рівень організації оплати праці ( якщо заплатиш то буде якісно посіяно), (на цей фактор до 30% приросту урожайності.).
Від запланованої урожайності необхідно брати 50-70% приросту.
Основними резервами збільшення виробництва продукції рослинництва є ріст урожайності та розширення посівних площ за рахунок більш повного використання земель та збереження посівів.
Резерви росту урожайності:
ліквідація втрат при зборі урожаю ;
внесення оптимальних доз органічних та мінеральних добрив;
проведення в оптимальні строки агротехнічних та організаційно-технологічних заходів;
доведення урожайності культур до рівня передового підрозділу підприємства
Резерви збільшення обсягу продукції – це можливості їх зростання за рахунок покращення використання ресурсів підприємства.
Внутрішньовиробничі резерви збільшення обсягу виробництва продукції:
1. покращення праці:
Створення додаткових робочих місць
Ліквідація втрат робочого часу
Підвищення продуктивності праці
Покращення структури кадрів, зростання кваліфікації
2. покращення засобів виробництва (обладнання):
Дообладнання нових робочих місць обладнанням
Ліквідація втрат робочого часу обладнання
Підвищення продуктивності обладнання
Покращення структури основних засобів
3. покращення предметів праці:
Зниження норм витрачання матеріалу
Впровадження прогресивних видів сировини і матеріалів
Повнота розрахунків резервів залежить від визначення основної групи ресурсів, за якою потрібно виявити резерви в першу чергу. Для цього вивчається структура витрат на виробництво, що дає можливість встановити, чи є виробництво матеріаломістким, енергомістким, фондномістким, трудомістким. Це не означає, що можна знехтувати пошуком резервів за іншими групами ресурсів і факторами, що впливають на них, але цей пошук повинен проводитись для укомплектування резервів, виявлених за основною групою ресурсів.
При підрахунку резервів збільшення виробництва визначається комплектний резерв (мінімальна із порівнюваних сум) і максимальний резерв, який не може бути використаний до тих пір, доки не будуть виявлені можливості збільшення обсягу виробництва в такому ж розмірі і за іншими групами ресурсів.
13.Аналіз ефективності прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Технологія – це система машин; сорт культури; дози органічних і мінеральних добрив; засоби захисту рослин. Дає добавку технологія 3-4 ц (наша техн.).
Показники ефективності запровадження прогресивної технології
Для того, щоб визначити на скільки ефективна впроваджувальна технологія, необхідно додержуватись правильної методики обліку витрат, а також облік виходу продукції як в натуральному виразі, так і в співставних цінах; і співставляють дослідний (своя технологія) і контрольний (рядова технологія) варіанти.
Урожайність, ц/га.
Собівартість 1 ц, грн.
Розмір затраченої праці, люд-год. на 1 ц (трудомісткість).
Окупність витрат – вихід додаткової продукції на 1 грн. додаткових витрат.
Дохід з 1 га (як в рядовій так і в прогресивній технології).
14. Аналіз урожайності
- це інтенсивний показник виробництва продукції.
На рівень урожайності впливає 45 факторів (клас насіння, всхожість, сорт насіння тощо).
Аналіз урожайності с.г. культур проводять співставленням її рівня з попередніми роками і встановлюють тенденцію (напрям.):
=> чи зростає урожайність чи зменшується.
При суттєвих коливаннях урожайності с.г. культур для встановлення правильних тенденції проводиться вирівнювання урожайності з допомогою рівняння прямої: ¯y = a + bt, при якому встановлюються сер-річний приріст або зменшення урожайності за досліджуваний період.
Аналіз урожайності культур (продуктивності) проводять в наступній послідовності :
1.Відмічають динаміку показників урожайності(продуктивності) за декілька років співставляють дані звітного та базисного року і відмічають , яка тенденція зміни урожайності чи продуктивності. При наявності значних відхилень в рівні урожайності (продуктивності) по рокам проводять їх вирівнювання, використовуючи при цьому рівняння кривої :
у(х) = а0 +а1х
2.Співставляють дані урожайності (продуктивності), аналізуємо з передовими, середніми по району чи області, роблять висновок про резерви збільшення урожайності чи продуктивності.
3.Поглиблюючи аналіз вивчають фактори, що впливають на рівень урожайності культур (продуктивності).
Урожайність – це якісний показ, на рівень якого по різному впливають багато чинників. До них відносять:
якість землі; кількість внесених добрив, кліматичні умови, кількість і сорт насіння; способи і строки посіву та збирання врожаю; правильний вибір культур в системі сівозмін; використання пестицидів; зрошення земель; боротьба з ерозією ґрунтів та ін
Вивчаючи динаміку валового виходу озимої пшениці з 1 га, ми зможемо виявити тенденцію зміни
На рівень урожайності впливають наступні фактори :
насіння (на цей фактор можна прогнозувати підвищення урожайності при якісному високоефективному насінні – 8-10% від середньої за 3 роки урожайності);
виконання плану агротехнічних заходів в оптимальні строки з високою якістю і при застосуванні прогресивних технологій можна прогнозувати 3-4 ц з 1 га;
агрометеорологічна обстановка року;
внесення органічних і мінеральних добрив в оптимальні строки і в оптимальній кількості (від цього можна розраховувати на 40 – 50% добавки урожайності від середнього рівня урожайності);
використання якісних ядохімікатів та гербіцидів
меліорація земель: зрошення, гіпсування, вапнування (до 1,5-2 ц росту урожайності);
додержання сівозмін (с.г. наука дає на цей фактор 20-30% приросту урожайності)
рівень механізації;
рівень організації оплати праці (на цей фактор до 30% приросту урожайності.).
Від запланованої урожайності необхідно брати 50-70% приросту.
Фактичну урожайність порівнюють з середніми даними по району, з передовими господарствами і встановлюють, який рівень урожайності, і констатують чи є потенційні можливості її зростання.
15.Аналіз динаміки виконання плану в галузі тваринництва
Завдання аналізу виробництва продукції тваринництва:
Аналіз динаміки виробництва продукції.
Контроль за виконання плану по виробництву продукції тваринництва та визначити ступінь впливу факторів на відхилення від плану.
Проаналізувати виконання плану по поголів’ю тварин і їх продуктивності.
Визначити рівень забезпеченості кормами на даному підприємстві, рівень утримання тварин.
Виявлення резервів підвищення виробництва продукції тваринництва.
Динаміку виробництва продукції в цілому по галузі тваринництва аналізують співставленням виробництва продукції за звітний період з даними попередніх років. При цьому виробництво продукції по видам оцінюється в співставних цінах. При цьому констатують, яка тенденція розвитку галузі тваринництва в цілому – позитивна, чи негативна.
При аналізі динаміки зміни показників виробництва молока звернемо особливу увагу на зміну рівня продуктивності.
Виробництво валової продукції в грошовому виразі, в цілому по галузі, залежить від виробництва по окремим видам продукції в натуральному вигляді. На що в свою чергу впливає поголів’я й рівень продуктивності.
Негативне відхилення (невиконання плану по окремим видам продукції) оцінюють в поточних цінах реалізації і визначають суму недодержаної продукції в грошовому виразі, і констатують як це впливає на економіку галузі тваринництва.
16.Аналіз продуктивності тварин
Методика аналізу продуктивності тварин.
1) Аналізують динаміку продуктивності по всім видам тварин (в натуральному виразі: надій молока, середньорічний приріст ВРХ) і констатують зростає чи зменшується продуктивність за досліджуваний період.
2) Порівнюють показники досліджуваного господарства з середніми даними по району і з показниками передових господарств і роблять висновок, який рівень продуктивності тварин.
При наявності суттєвих відхилень в рівні продуктивності проводять вирівнювання динамічного ряду продуктивності по рівнянню прямої.
На продуктивність тварин впливає:
- забезпеченість кормами і додержання структури раціону годівлі.
На цей фактор можна планувати до 60% приросту від продуктивності звітного періоду.
- забезпеченість приміщеннями з нормальними умовами утримання тварин.
На цей фактор зоотехнічна наука виділяє до 20% зростання продуктивності від звітного року.
- генетичні фактори: породність тварин, клас тварин, вік, лактація.
На ці фактори зоотехнічна наука рекомендує планувати до 20% продуктивності від звітного періоду.
Важливий вплив на продуктивність тварин має і організація оплати праці.
17.Резерви збільшення виробництва продукції тваринництва.
Значним резервом збільшення виробництва продукції тварин ництва, підвищення її конкурентоспроможності є якісні парамет ри. Це поліпшення породно-племінних характеристик тварин; за безпечення збалансованої годівлі; зміцнення матеріально-техніч ної бази галузі (типові приміщення укомплектовані необхідним обладнанням); поліпшення санітарно-гігієнічних умов утримання тварин І праці персоналу; впровадження прогресивних систем ма теріального стимулювання, які б забезпечили заінтересованість у підвищенні якості продукції, тощо.
Зауважимо, що резервами можна вважати лише ті можливос ті, які є реальними для використання і вписуються в стратегію розвитку підприємства.
До резервів збільшення виробництва продукції відносять:
1) ріст продуктивності за рахунок оптимальної і раціональної годівлі (план 60%);
2) збільшення поголів’я високопродуктивних тварин (плануємо до 20%);
3) ліквідація яловості, прохолостів (в молочному скотарстві, як свідчить зоотехнічна наука, 1 ялова корова недодає 35-40% середньорічного удою ...
18.03.2015 10:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора