Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗВІТ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Тернопільський національний економічний університет
Інститут:
О
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Практика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОЛЕДЖ ЧОРТІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПІДПРИЄМСТВА І БІЗНЕСУ
ЗВІТ
з проходження навчальної практики
на базі Біллербек Україна перо-пухова фабрика
Зміст
1.Загальна характеристика,основні напрямки діяльності та правові основи функціонування підприємства................................ 3
2.Загальні засади організації облікового процесу на підприємстві........................................................................................... 10
3.Організація справляння податків і обов’язкових платежів підприємством....................................................................................... 17
4.Організація контрольно-ревізійної роботи на підприємстві..... 20
5.Аналіз господарської діяльності підприємства........................... 30
6.Характеристика форм фінансової звітності підприємства, порядок складання та подання.......................................................... 32
7.Характеристика інформаційних систем та технологій на підприємстві.......................................................................................... 34
Список використаної літератури............................................... 36
1.Загальна характеристика, основні напрямки діяльності та правові основи функціонування підприємства
Радою Міністерства УССР в 1965 році була видана постанова про створення Чортківської перо-пухової фабрики.
В 1973 році на окраїні м.Чорткова на землях, що належать до Вигнанської сільської Ради,розпочалося будівництво Чортківської перо-пухової фабрики.
В березні місяці 1975 року офіційно введено в дію Чортківську перо- пухову фабрику.
Підприємство обладнане машинами і устаткуванням німецької фірми"ІВКА".Перша продукція зійшла з конвейєра в грудні 1974 року.
В травні 1991 рову на базі Чортківської перо-пухової фабрики було створено спільне українсько-австрійське підприємство "Біллербек-Україна" строком на 10 років. Засновниками стали "Укрптахопром" і австрійська фірма "Ґерд Біллербек Ґмбх Відень". 50% підприємства належало "Ґерд Біллербек Ґмбх Відень" і 50% - Фонду державного майна фірми (пізніше цих 50% перейшло в руки колективу). Зараз 99% є власністю "Ґерд Біллербек Ґмбх Відень" і лише 1% належить колективу. В перших 5 років діяльності ТОВ "Біллербек - Україна", як підприємство з іноземними інвестиціями мало пільги, які надавалися державою подібним підприємствам, а саме було звільнене від сплати податку на прибуток.
В лютому місяці 2001 році згідно наказу Фонду Держмайна України №83від 21.01.2001 році підприємство перереєстроване управлінням економіки Чортківської Держадміністрації №0273953Ю0010108 в товариство з обмеженою відповідальністю.
З квітня місяця 2002 року фабрика - підприємство Біллербек Україна перо-пухова фабрика, що засноване на власності юридичної особи Австрії компанії "Герд Біллербек ГмбХ, Відень", яке спеціалізується на переробці перо- пухової сировини, виробництві ковдр та подушок з наповненням із переробленої перо-пухової та вовняної сировини, з спеціальних синтетичних волокон,інших видів постільних товарів.
Зараз Українсько-Австрійське підприємство з іноземними інвестиціями має назву Біллербек Україна перо-пухова фабрика. Головою правління виступає п. Герд Біллербек, а генеральним директором являється п. Анатолій Степанович Федорейко.
Всі питання щодо розподілення прибутків вирішувались на зборах учасників товариства.
Так, 13.02.2001 р. було проведено збори учасників товариства "Біллербек - Україна", на яких було змінено порядок нарахування та виплати дивідендів по результатах роботи за 1999 рік. Дивіденди, нараховані фірмі "Герд Біллербек Гмбх, Відень" в розмірі 83831.61 грн. залишаються в розпорядженні ТОВ "Біллербек - Україна" і повинні бути направлені виключно на поповнення оборотних коштів товариства.
Отриманий товариством прибуток за підсумками роботи 2000 року зборами учасників вирішено розподілити наступним чином: 5% - направити до Резервного фонду.
- 95% - направити на поповнення оборотних коштів товариства.
В останні роки на підприємстві значно покращилися якість та зовнішній вигляд продукції, яка виробляється по європейським стандартам. Було освоєно випуск нових видів товарів - вовняних ковдрів, синтетичних подушок, пухових комбінованих подушок, поролонових матраців. На підприємстві відбуваються позитивні зрушення. Біллербек Україна входить в сітку підприємств, які належать п. Герду Біллербеку. Сюди також відноситься ТОВ " Біллербек - Любава" (м. Київ), яке займається виробничою діяльністю та "Герд Біллербек-Київ", яке займається виключно збутовою діяльністю. Центральна компанія "Герд Біллербек Гмбх Відень" знаходиться в Австрії.
Адреса: вул. Копичинецька 126, м. Чортків 48503,
Тернопільська обл. тел./факс /03552/ 2-62-07; 2-61-96; 2-62-42
ЄДЕРПОУ 14338122, р/р 26006301915235 Промінвестбанк
м.Чортків
МФО 338921 ІПН 14338121960, номер свідоцтва 26670988
Юридичний статус Підприємства
Підприємство є юридичною особою, яка заснована на державній власності та підпорядкована Кабінетові Міністрів України.
Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, а також печатку із своїм найменуванням та зображенням фірмового знака, а також знак для товарів і послуг, штампи, бланки та інші реквізити.
Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами і державою.
Підприємство може набувати майнових та особистих немайнових прав, укладати з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами договори (контракти), зокрема купівлі-продажу, підряду, страхування, перевезень, зберігання, доручення, комісії тощо, бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному та третейському судах України, а також у судах інших держав.
Підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
Підприємство має право утворювати в установленому порядку філіали, представництва, інші відокремлені структурні підрозділи на території України та забезпечувати їх основними засобами та обіговими коштами.
Підприємство має право залучати до роботи українських та іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми, системи, розміри та види оплати праці згідно із законодавством України, утворювати тимчасові творчі колективи.
Підприємство має право подавати Кабінетові Міністрів України та іншим центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо підвищення ефективності його функціонування, в тому числі у встановленому порядку проекти нормативно-правових актів з цих питань.
Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником майна суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до законодавства.
У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків та збитків, його органи управління, їх компетенцію, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
Основні розділи статуту:
1. НАЙМЕНУВАННЯ І МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
2. ВЛАСНИК ПІДПРИЄМСТВА
3. МЕТА СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
4. ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
5. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПІДПРИЄМСТВА
6.МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА І ОХОРОНА ВЛАСНОСТІ
7. СТАТУТНИЙ ФОНД ТОВАРИСТВА
8. ПРИБУТОК, ЙОГО РОЗПОДІЛ, ЗБИТКИ, ФІНАНСИ І КРЕДИТ
9. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
10. ПРАЦЯ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
11. ПРАВА І ОБОВ ЯЗКИ ВЛАСНИКА
12. ЛІКВІДАЦІЯ І РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Колективний договір підприємства, установи, організації (далі — підприємства) — найважливіший локальний нормативно-правовий акт у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і найманими працівниками.
Обов’язковість укладення колективного договору визначена законодавчими актами. Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
Основні розділи коллективного договору:
Загальні положення.
Організація виробництва, праці, забезпечення зайнятості.
Нормування і оплата праці, встановлення норми, системи, розмірів заробітної плати й інших видів трудових виплат.
4. Встановлення гарантій, компенсацій і пільг.
5. Режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку.
6. Прийом і звільнення працівників.
7. Умови і охорона праці.
8. Соціальні пільги і гарантії.
9.Гарантії діяльності представницьких організацій працівників.
10.Відповідальність Сторін, вирішення спорів.
11. Прикінцеві положення.
Поняття структури в загальному розумінні означає сукупність істотних, відносно стійких зв’язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність. Структура підприємства відображає його внутрішній устрій і характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. Діяльність кожного підприємства підпорядкована певній меті та конкретним завданням для її досягнення, що в остаточному підсумку відбивається на його структурі. При цьому з одного боку, особливості та специфіка виробничого процесу є визначальними у формуванні структури підприємства; з другого боку – лише оптимальне поєднання функціональних елементів структури та їх взаємозв’язків створює передумови ефективної діяльності підприємства.
Основою процесу виробництва є технологічний процес, який складається з окремих операцій, а також допоміжні операції, які пов’язані з контролем якості продукції, її переміщенням всередині підприємства і складуванням. Всі ці технологічні і допоміжні операції здійснюються у відповідних виробничих підрозділах (цехах, дільницях, робочих місцях), склад і величина яких, взаєморозміщення і характер внутрішніх кооперованих зв’язків відображають виробничу структуру підприємства. Виробнича структура Біллербек Україна включає в себе : цех переробки сировини, цех готової продукції, розкрійно-пошивний цех ( цей цех включає в себе пошивну дільницю та розкрійну дільницю), склад сировини, склад тканин та напівфабрикатів, склад готової продукції та сукупність різних робочих місць, які забезпечують нормальний перебіг процесу виробництва. На виробничій дільниці виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція. На великих і середніх підприємствах виробничі дільниці об’єднуються в цехи. Цех – це виробнича, територіально і адміністративно відособлена ланка підприємства в межах якої здійснюється технологічно завершений процес основного чи допоміжного виробництва відповідно до внутрішньої спеціалізації.
Цехи та дільниці поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі, підсобні та побічні.
До основних відносяться цехи та дільниці, які виготовляють продукцію, яка визначає спеціалізацію підприємства та призначена для реалізації споживачам. На Біллербек Україна такими цехами є : цех готової продукції та розкрійно-пошивний цех. Допоміжні цехи виготовляють продукцію для забезпечення власних потреб підприємства. Це інструментальні, ремонтні цехи. На фабриці таким цехом є цех переробки сировини, а також окремі працівники, які виконують дані види робіт, але не є об’єднані в цехи, оскільки розмір підприємства цього не дозволяє. Для малого підприємства наявність даних цехів є необов’язковою. Ці функції на Біллербек Україна виконують слюсарі по ремонту обладнання, наладчики швейних машин, газоелектрозварювальник, слюсарі. Обслуговуючі цехи та дільниці виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу процесів виробництва. Цю роль на СП виконують працівники складу готової продукції, складу сировини, складу тканин та напівфабрикатів, водії автомашин та автобуса. Підсобні цехи та дільниці зайняті виробництвом допоміжних матеріалів, тари для потреб підприємства. Побічні цехи та дільниці займаються утилізацією відходів, переробкою та виготовленням продукції з відходів підприємства.
Залежно від виду підрозділу, який в основу побудови структури підприємства розрізняють безцехову, цехову, корпусну та комбінаторську виробничу структуру. Із вище сказаного ясно, що на Біллербек Україна застосовується цехова виробнича структура, адже основною ланкою виробництва є цех.
Виробнича структура фабрики динамічна та постійно змінюється. Проте незмінними повинні залишатися основні принципи організації виробництва: оптимізація та раціоналізація поєднання у просторі і часі всіх ланок виробничого процесу, дотримання пропорційності, максимальної безперервності, ритмічності, а також спеціалізації підрозділів підприємства.
Розрізняють не лише виробничу структуру. При розгляді промислового підприємства, яким є Біллербек Україна, слід виділити також організаційну та загальну структуру підприємства.
Дієвість виробничої структури визначається рівнем досконалості в організації взаємодії та координацією її різних елементів. Іншими словами вони визначають організаційну структуру підприємства – внутрішню логіку її організації. Організаційна структура підприємства вказує у якій субординації і координації повинні перебувати виробничі служби, що організовують виготовлення продукції та її реалізацію. З отриманням інвестицій з Австрії, організаційна структура на Біллербек Україна змінилася. Оскільки і директор, і всі підрозділи знаходяться в першу чергу під керівництвом власника п.Герда Біллербека, який здійснює контроль з Відня. На місці головним менеджером залишається генеральний директор фабрики, в субординації якого знаходяться керівники підрозділів, зокрема : головний бухгалтер; головний інженер; заступник директора по виробництву, збуту та постачанні; заступник директора по фінансах; інспектор відділу кадрів. Ці керівники координують роботу своїх підрозділів, а також звітують перед керівником підприємства, відповідають за діяльність свого підрозділу та доносять завдання своїм підлеглим, які ставить директор.
Ознайомлення з загальною структурою підприємства:
Керівництво підприємством здійснює юридична особа Австрії компанії Герд Біллербек ГмбХ, Відень.
Всіма виробничими процесами та іншими господарськими питаннями на фабриці безпосередньо керує директор підприємства. Керує підприємством директор Федорейко Анатолій Степанович.
ШТАТНИЙ РОЗПИС
Апарату управління підприємства Біллербек Україна перо-пухова фабрика
КЕРІВНИКИ:
1. Директор
2. Головний інженер
3. Заступник директора по виробництву
Головний бухгалтер
Старший майстер цеху переробки і готової продукції
Технолог
Майстер готової продукції
Майстер розкрійно-пошивочного цеху
Менеджер по збуту
Інженер по ТБ і охороні праці
СПЕЦІАЛІСТИ: 1.Бухгалтер-касир
Бухгалтер
Менеджер з зовнішньої кооперації
Менеджер по виробництву
5.Митний брокер - інспектор по кадрах
6.Секретар
2. Загальні засади організації облікового процесу на підприємстві
Облікова політика підприємства — сукупність принципів, ме тодів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» — таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з визначенням, облікова політика під приємства базується на основних принципах об ліку та звітності. Під принципами бухгалтерсько го обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при відображенні їх ре зультатів у фінансовій звітності.
Нормативні та регулюючі документи, які регулюють формування облікової політики підприємств в Україні:
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.
Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291
Документальне оформлення облікової політики підприємством Білербек –Україна перо-пухова фабрика здійснюється у вигляді «Наказу про облікову політику підприємства».
Наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику — це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно — керівник та головний бухгалтер або бухгалтер). При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузеву специфіку підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін. Сам наказ має повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на підприємстві. Форма та зміст наказу на сьогодні не регламентуються.
Внесення змін до наказу протягом поточного року не допускається. Цю принципову норму регламентує чинний Закон.
Наказ містить такі розділи, положення:
Нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку.
Техніка бухгалтерського обліку.
Організація бухгалтерського обліку.
У першому розділі наказу (розпорядження) відображаються: нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функцінування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.
У другому розділі наказу (розпорядження) затверджують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт.
У третьому розділі, пов'язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії.
Бухгалтерія підприємства "Біллербек-Україна" має централізовану організаційну структуру, тобто бухгалтерія підприємства складається з декількох відділів, кожний з яких відповідає за окрему сферу обліку, при цьому усіх відділи безпосередньо підпорядковані Головному бухгалтеру підприємства.
Структура бухгалтерії підприємства складається з наступних відділів та облікових груп, які показано на мал.1.
Мал.1
/
Групою обліку основних засобів ведеться облік основних засобів та нематеріальних активів підприємства. До обов'язків обліковців цієї групи входить: синтетичний та аналітичний облік власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів основних засобів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів; облік нематеріальних активів; нарахування та облік зносу (амортизації) основних засобів та нематеріальних активів; контроль за станом незавершеного будівництва; аналіз ефективності використання основних фондів підприємства.
Групою обліку виробничих запасів ведеться синтетичний та аналітичний облік запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів, інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Крім того, до обов'язків цієї облікової групи входить синтетичний та аналітичний облік готової запасів готової продукції на складі та контроль за витрачанням матеріалів.
Група обліку розрахункових і касових операцій призначена для ведення обліку заробітної плати та її розподілення, безпосереднє здійснення обліку розрахунків з покупцями і постачальниками та обліку касових операцій підприємства. Крім того, цією обліковою групою здійснюється аналітичний та синтетичний облік дебіторської й кредиторської заборгованості та розраховується резерв сумнівних боргів.
Група обліку матеріальних витрат і калькуляції собівартості здійснює обробку та групування інформації щодо витрат підприємства відповідно до економічних елементів та калькуляційних статей та здійснює калькуляцію собівартості продукції. Цим обліковим підрозділом також здійснюється структурний аналіз собівартості продукції та контролюються відхилення від запланованих нормативів.
Група зведеного обліку здійснює зведення усієї облікової інформації щодо діяльності підприємства, визначає фінансових результатів та складає статистичну та фінансову звітність. Ця група також здійснює загальний аналіз ефективності господарської діяльності підприємства та контролює виконання виробничих планів та нормативів.
Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером Корнят Надією Іванівною, яка відповідає за стан та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. До обов'язків головного бухгалтеру підприємства "Біллербек -Україна", відповідно до закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", входить:
- забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
- контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
- участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
- забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
З головним бухгалтером також повинен узгоджуватися прийом (призначення), переклад і звільнення матеріально відповідальних працівників.
Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Правове регулювання бухгалтерського обліку – це система законодавчих і нормативних актів, відповідно до яких підприємство здійснює господарсько-фінансову діяльність і забезпечує ведення її бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ці нормативні акти мають певну ієрархічну підпорядкованість.
Вся система правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні може бути представлена таким чином:
1. Закони та інші підзаконні нормативні акти;
2. Положення бухгалтерського обліку та інші нормативні акти (накази, інструкції та ін.), що приймаються центральними органами спеціальної компетенції (Міністерством фінансів України, НБУ, Держкомстатом України та іншими відомствами);
3. Методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку, що розробляються і затверджуються з врахуванням особливостей та потреб певних видів діяльності;
4. Робочі документи щодо організації та ведення бухгалтерського обліку та застосування облікової політики, що приймаються власником підприємства на підставі нормативних документів, розроблених і затверджених органами держави.
Метою правового регулювання бухгалтерського обліку є забезпечення доступу всіх зацікавлених користувачів до інформації, що міститься у фінансовій звітності, яка дає об’єктивну картину фінансового стану та результатів діяльності суб’єкта господарювання.
План рахунків бухгалтерського обліку застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).
Нові синтетичні рахунки можуть уводитися до Плану рахунків Міністерством фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій.
Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності.
Підприємства, які застосовують Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 893/4186, використовують субрахунки, визначені цією Інструкцією.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) — система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Розробляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше ніж 120 організацій з 88 країн світу.
КМСБО є єдиною міжнародною організацією, що здійснює розробку Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку значною мірою сприяли як поліпшенню, так і гармонізації фінансової звітності в усьому світі. Вони застосовуються:
— як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;
— як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють власні вимоги (зокрема провідними розвиненими країнами, а також країнами, що розвиваються, такими як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та СНД);
— фондовими біржами та регулюючими органами, які дозволяють іноземним або вітчизняним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
— міжнародними організаціями, такими як Європейська комісія, яка оголосила в 1995 р., що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу.
МСБО охоплюють коло питань, які мають важливе міжнародне значення в умовах розвитку зовнішньої торгівлі, діяльності транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Вони, як правило, досить детальні й разом з тим розширені, оскільки інтерпретація стандартів мас бути однаковою в різних країнах світу.
Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах. Важливим при цьому є дотримання при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.
На основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)Б0. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно- правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.
3.Організація справлення податків і обовязкових платежів підприємством
Податки є не тільки головним джерелом формування державного бюджету, а й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стають засобом забезпечення соціальної сфери.
Найдавнішим джерелом державних доходів були домени, або державне майно, землі, ліси. Спочатку вони належали до власності монарха, доходи якого були одночасно й доходами держави. Це були приватноправові, а не публічно правові доходи. Іншим джерелом державних доходів були регалії — дохідні прерогативи (переваги) казни, певні галузі виробництва, види діяльності тощо приймались у виключне користування казни і вилучалися з суспільного обороту, зі сфери діяльності населення.
Поняття податок першим розкрив А. Сміт у роботі "Про багатство народів" (1770 р.). За його словами "податок — це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати".
Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Крім податків, до бюджетів надходять добровільні, благодійні внески, збори, мито, інші обов'язкові платежі.
Податки, збори, мито — все це обов'язкові платежі до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками для порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.
Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на дохід або майно. Основною формою прямого оподаткування виступає прибутковий податок – з юридичних та фізичних осіб.
Є такі види податків які стягуються з підприємства «Білербек-Україна перо-пухова фабрика» для розвитку держави: 1.Податок на прибуток є одним з основних податків, що сплачуються «Білербек-Україна перо-пухова фабрика» су. Об’єктом оподаткування згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» є прибуток, що визначається через поняття валових доходів та валових витрат. Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається через зменшення суми скоригованого влаового доходу звітного періоду на суму валових витрат п-ва та суму амортизаційни х відрахувань. Прибуток оподатковується за ставкою 19 % до об’єкта оподаткування і сплачується до бюджету щоквартально не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Протягом звітного кварталу п-ва сплачують до бюджету за першийі другий місяці кварталу авансовані внески податку на прибуток 2.Земельний податок, платниками якого виступають юридичні та фізичні особи, яким земля надана у власність або користування. Об’єкт оподаткування – площа земельної ділянки. Ставки податку диференціюються залежно від призначення земель: сільськогосподарського і несільськогосподарського. У свою чергу для земель сільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:
а) залежно від напрямків використання: рілля і багаторічні насадження; сінокоси і пасовища;
б) від родючості грунтів відповідно до земельного кадастру. Для земель несільськогосподарського призначення:
а) залежно від класу населеного пункту: залежно від чисельності жителів; залежно від коефіцієнта для міст державного і обласного підпорядкування;
б) від місця знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту. Юридичні особи самостійно обчислюють суми податків і подають розрахунки в ДПІ до 15 липня. 3.Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є видом майнового оподаткування. Платники: юридичні та фізичні особи, у власності яких є відповідні транспортні засоби. Об’єкт оподаткування: об’єм двигуна автотранспорту та довжина корпусу засобів водного транспорту. Податок на прибуток є одним з основних податків, що сплачуються п-вами та іншими суб’єктами ринку Прибуток оподатковується за ставкою 25 % до об’єкта оподаткування і сплачується до бюджету щоквартально не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Протягом звітного кварталу п-ва сплачують до бюджету за першийі другий місяці кварталу авансовані внески податку на прибуток. Непрямі податки – це податки, які включаються до ціни на товари, роботи та послуги і повністю сплачуються їх покупцем. Ці податки є ціноутвор. елементом і можуть суттєво вплив. В Укрїні використ. три види непрямих податків: акц. збір, ПДВ, мито. 4.Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок. Він включається у вартість товарів та послуг і повністю перекладається на покупців продукції. Платником ПДВ є юридичні та фізичні особи, які зареєстровані у Державній податковій адміністрації як платники податку та обсяг операцій яких по продажу товарів (робіт, послуг) перевищує 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 600*17=10200 гривень. Об’єктом оподаткування є операції по продажу товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню на території України, ввезення таких товарів на територію України та вивезення з території України. Ставка податку - 20 %, 0%. Податкові пільги: продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування; книги, зошити, підручники вітчизняного виробництва; послуги по вищій, середній та професійній освіті; продаж товарів для інвалідів; продаж ліків; путівок, тощо. Податок за нульовою ставкою розраховують для операцій з експорту товарів. Товари вважаються вивезеними за межі України лише в тому випадку, коли їхній вивіз підтверджено оформленою митною декларацією. 5.Мито - це податки, які сплачуються при експорті та імпорті товарів. Суми мита зараховують у державний бюджет України і використовують для закупівлі державою іноземної валюти на валютному ринку країни. В економічно розвинених країнах експорт митом не обкладається. В Україні застосовуються слідуючі види мита: •експортне..мито; •імпортне...мито; • особливе мито ( спеціальне, антидемпінгове та ін.) - застосовується з метою захисту інтересів українських виробників. Використовуються слідуючі ставки мита: • адвалорні - мито, встановлене у % щодо митної вартості товарів; • специфічні - мито, встановлене у твердій сумі за одиницю товару; • комбіновані - мито, яке має в собі елемента адвалорного та специфічного мита. При визначенні митної вартості ціна товару перераховується у національну валюту за курсом на момент надання митної декларації митниці. Пільги за митом: товари, що експортуються у межах одержаних квот; товари, що вироблені повністю із давальницької сировини, яку було раніше імпортовано.
4.Організація контрольно-ревізійної роботи на підприємстві
Правильний підбір об'єктів і своєчасність проведення на них ревізій значною мірою впливають на ефективність роботи контролюючих органів. Для досягнення мети ревізій у контрольно-ревізійному відділі здійснюється планування роботи на півріччя, а з питань ревізії бюджетів місцевих Рад народних депутатів протягом року щоквартально.
Нормативне планування базується на ст.2 та ст.11 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідно до яких органи державної ревізійної служби проводять ревізії та перевірки за своєю ініціативою не частіше 1 разу в рік. Як правило, між черговими ревізіями чи перевірками має пройти не менше ніж 3 місяці.
Теми і об'єкти для ревізій (перевірок) включаються в плани контрольно-ревізійної роботи відповідно до річного плану основних питань економічної і контрольної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України, на підставі рішень і вказівок обласного контрольно-ревізійного управління, вивчення звітних та інших даних про хід виконання державних та місцевих бюджетів, даних про стан справ щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей, узагальнення матеріалів раніше проведених ревізій, на підставі скарг, заяв, звернень про фінансові порушення та зловживання, що надійшли від громадян, правоохоронних органів і органів місцевої влади.
Складаючи плани роботи, необхідно керуватися такою періодичністю проведення ревізій:
1) роботи сільських, селищних і міських Рад народних депутатів по виконанню бюджетів, кошторисів установ, що утримуються на їх бюджетах, комплексно проводяться не рідше 1 разу в рік.
2) виконання кошторисів бюджетних установ, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, а також ведуть самостійний облік — не рідше 1 разу в два роки. Ці ревізії проводяться працівниками місцевих фінансових органів, контрольно-ревізійних відділів у районах, містах спільно Із працівниками відповідних відділів місцевих органів державної влади.
До планів роботи обов'язково долучаються:
1. Централізовані завдання та інші доручення доведені КРУ вищого рангу. При цьому планувати термін проведення ревізій чи перевірки за централізованим завданням треба таким чином, щоб мати не менше як 15 календарних днів для узагальнення і реалізації матеріалів ревізії і перевірок.
2. Доручення і завдання правоохоронних органів і податкових адміністрацій, які підписані, переважно, першими особами органів Прокуратури, МВС, СБУ, ДПА, їх структурних підрозділів та погоджені з контрольно-ревізійним управлінням.
Перевага у черговості виконання ревізій надається за зверненнями саме цим органам.
У планах контрольно-ревізійної роботи необхідно також передбачити періодичні перевірки виконання рішень, пропозицій, вимог, прийнятих за результатами проведених ревізій.
У плані контрольно-ревізійної роботи вказують:
1) тему ревізії (перевірки);
2) назву об'єкта, його відомчу підпорядкованість;
3) підставу для включення в план (пункт, номер і дату листа КРУ або конкретного правоохоронного органу, податкової адміністрації);
4) ревізійний період (місяць і рік попередньої ревізії);
5) термін виконання (зазначено місяць, коли буде проводитись ревізія щодо виконання централізованих завдань ГоловКРУ, КРУ і т.д. і до якого числа місяця повинна бути надіслана відповідь за матеріалами ревізії);
6) планові затрати часу (тривалість ревізії в робочих днях, як правило, не більше 30 робочих днів);
7) виконавці (планові затрати часу в робочих днях по кожному виконавцю).
Крім перерахованих реквізитів, в плані передбачені ще такі розділи:
А - ревізії і перевірки щодо виконання кошторисів бюджетної установи;
Б - ревізії і перевірки підприємств і організацій;
В - перевірка виконання наказів і рішень, що прийняті за результатами раніше проведених ревізій і перевірок;
Г - організаційна робота.
Зміни у план роботи контрольно-ревізійного відділу вносяться посадовими особами обласного контрольно-ревізійного управління на підставі обґрунтованого подання начальника контрольно-ревізійного відділу за місяць до закінчення поточного півріччя. У змінах вказується номер пункту плану, назва об'єкта, тема і тривалість ревізій, терміни проведення чи об'єкти яких підлягають зміні, та на що буде використано вивільнені людино-дні.
Обов'язки, права та відповідальність ревізорів
Ревізор зобов'язаний правдиво, точно І об'єктивно висвітлювати виявлені ревізією факти порушень, зловживань із зазначенням конкретних осіб, розміру заподіяної шкоди та причин.
У разі встановлення фактів нестач, втрат, що вимагають невідкладних заходів до винуватця, ревізор за узгодженням з керівником ревізуючого органу повинен поставити питання про притягнення його до відповідальності.
Ревізор зобов'язаний перевірити виконання рішень за результатами попередньої ревізії і відобразити в акті повноту і своєчасність їх виконання.
За результатами ревізії ревізором складаються висновки і пропозиції, які спрямовані на виправлення існуючого становища.
В процесі проведення ревізії ревізор має право:
1) ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошов...
02.04.2015 21:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора