Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національного університету водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Економіка підприємства
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Аналіз господарської діяльності
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА (КУРСОВА) РОБОТА
з дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємства»
на тему:
«АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА»
(на прикладі ДП «Шепетівське лісове господарство»)
Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту та права
Кафедра економіки підприємства
Напрям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»
Дисципліна «Аналіз господарської діяльності підприємства»
Курс _______________
Група ______________
Завдання на курсову роботу
Студенту ____________________________________________________________
Тема _________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вихідні дані до курсової роботи:
звітна, нормативна, статистична, бухгалтерська, внутрішня, довідкова інформа ція, що характеризує діяльність підприємства за 20___ - 20___ роки.
Зміст курсової роботи:
Вступ
____________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Зміст
Вступ……………………………………………………………… 4 – 6 ст
1.Теоретичні основи формування прибутку підприємства
Прибуток, як показник ефективності господарської діяльності підприємства та його види ………………………………………7 - 10ст
Механізм формування прибутку на підприємстві………10 – 14 ст
Методи планування прибутку …………………………...14 – 18 ст
2. Аналіз формування прибутку на ДП «Шепетівський лісгосп»
Загальна характеристика підприємства та основні техніко-економічні показники його діяльності……………………….19 – 25 ст
Динаміка формування прибутку . ………………………….. 26 – 27 ст
Аналіз джерел формування прибутку………………………. 27 – 32 ст
Аналіз напрямків використання прибутку………………… 32 – 35 ст
Аналіз прибутковості діяльності підприємства…………… 35 – 38 ст
Факторний аналіз показників прибутковості діяльності підприємства. ……………………………………………… 39 – 48 ст
3. Заходи по підвищенню прибутку підприємства.. 48 – 52 ст
Висновок……………………………………………53 – 55 ст
Список використаної літератури…………………. 56 ст
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що прибуток відіграє ключову роль у діяльності будь - якого підприємства і соціально-економічному розвитку країни в цілому. Для підприємницької структури він одночасно є і метою, і результатом, і стимулом, і чинником економічної безпеки тощо. Прибуток є найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.
Опрацьовуючи літературні джерела нами було з’ясовано, що формування прибутку підприємства – це є тривалий та складний процес. Прибуток є джерелом матеріального добробуту членів трудового колективу, соціального і виробничого розвитку підприємства, тому кожне підприємство прагне до його максимізації, адже ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники і менеджери повинні зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері.
Отриманий прибуток виконує ряд важливих функції для подальшої ефективної діяльності підприємства. Його використання за різними напрямками може призвести до підвищення прибутковості та ринкової вартості підприємства, до формування його позитивного іміджу, зростання добробуту працівників, окреслення позитивних тенденцій розвитку. Проте невміле його використання приносить втрати вже досягнутих позицій, погіршує перспективи розвитку підприємства, формує внутрішні негативні тенденції в фінансово-господарській діяльності підприємства за сприятливих умов зовнішнього середовища.
В економічній літературі питання прибутку та формування елементів економічного механізму підвищення ефективності функціонування підприємства широко розглянуті як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Дану тему опрацьовували багато вчених та фахівців у цій сфері а саме: Щетинін А.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Доровська С.С., Барабанова В.В., Кучер Л.Ю., Н.Г.Пігуль., І.В.Паньків, Богдан Сидяга, М.В. Патарідзе-Вишинський, В.І.Блонська, В.І.Кузь, В.В.Бобко, та багато інших.
Метою цієї роботи є дослідження суті, джерел та ролі прибутку в діяльності підприємства а також обгрунтування теоретико-методичних положень щодо механізму формування прибутку підприємства.
Для досягнення мети основним завданням написання цієї роботи є: – розглянути економічну сутність та джерела формування прибутку на підприємстві – провести аналіз прибутку підприємства ; – дослідити ефективність політики управління прибутком підприємства; – розробити заходи щодо збільшення прибутковості підприємства.
Об’єктом дослідження є господарські процеси формування та розподілу прибутку на ДП «Шепетівське лісове господарство».
Предметом дослідження є теоретико - методичні підходи до визначення поняття прибуток та обґрунтування шляхів його формування.
Практична цінність одержаних результатів цієї роботи полягає в тому, що отримана інформація щодо формування та розподілу прибутку можна буде застосувати на підприємстві для:
Розробки методів та прийомів щодо управління прибутком;
визначення оптимізації управління витратами і ціноутворенням для забезпечення прибутковості.
Найбільшу практичну цінність мають методичні підходи до оцінювання ефективності управління прибутком, реалізація яких дозволяє обґрунтувати та правильно обрати стратегію і визначити тактичні завдання щодо формування механізму управління прибутком підприємства.
Теоретичні основи аналізу формування прибутку підприємства
Прибуток, як показник ефективності господарської діяльності підприємства
Поняття прибутку в економічній системі існує у взаємозв’язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Проте прибуток не варто розглядати лише як мотиваційну силу для організації діяльності, а доцільно досліджувати як проміжну, перехідну або навіть об’єднуючу ланку між такими категоріями, як інтерес і діяльність. Саме наявність певного економічного інтересу і є мотивацією до здійснення діяльності. А прибуток як один із видів отриманого фінансового результату в ході організації діяльності виступає безпосередньо джерелом забезпечення інтересів різних суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки.[1, 1-5 с.]
Поняття прибутку являється дискусійною категорією. Дослідження його економічної сутності бере початок ще з XVII ст. і продовжується до сьогодні. Серед великої кількості економічних теорій, теорію прибутку економісти характеризують як одну з найбільш складних. Тому проблема її обґрунтування належить до найважливіших проблем економіки та господарської практики.[2]
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником.
Він є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всі її форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.[3]
Прибуток - один з основних фінансових показників плану та оцінки господарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюються фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників.
Вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, але набуває все більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів.
В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнювальним показником
фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності. Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансових ресурсів підприємства. Але отриманий прибуток не залишається повністю в розпорядженні підприємства, його значну частину у вигляді відповідних податків вилучає держава до бюджету. Причому вилучення такої частини прибутку до бюджету здійснюється першочергово, відповідно до чинних законодавчих актів. Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:
1) прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;
2) прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;
3) прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.[4]
Економічна сутність прибутку чітко проявляється в її функціях, які полягають у тому, що прибуток:
1) узагальнює результати господарсько-фінансової діяльності і є вимірником ефективності використання усіх видів ресурсів;
2) забезпечує формування доходної частини бюджету підприємства, регіону і країни;
3) є джерелом винагороди власників капіталу, інвестованого в діяльність підприємства, і преміювання працівників;
4) виступає внутрішнім джерелом інвестування розвитку діяльності підприємств;
5) створює привабливість і надійність для внутрішніх і зовнішніх інвесторів (кредиторів).[5, 183 c.]
Згідно з чинним законодавством та нормативними документами розрізняють:
− чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок, вирахувань;
− прибуток (збиток) від основної діяльності (реалізації продукції, робіт, послуг, товарів). Його ще називають валовим прибутком (збитком) від реалізації. Обчислюється він як різниця між чистим доходом та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
− прибуток (збиток) від операційної діяльності який є сумою прибутку від основної діяльності та доходу від іншої операційної діяльності за мінусом витрат на її здійснення;
− прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, який обчислюється як сума прибутку від операційної діяльності доходів від участі в капіталі, доходів від фінансової та іншої звичайної діяльності за мінусом відповідних витрат;
− прибуток (збиток) від звичайної діяльності.
Визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податку на прибуток .
Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані витрати та доходи від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).
Чистий прибуток. Обчислюється як різниця між прибутком різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.
Нерозподілений прибуток - це чистий прибуток за мінусом сум дивідендів та інших необхідних платежів, які сплачуються з чистого прибутку.
Нерозподілений прибуток залишається на підприємстві та використовується на його розсуд. Згідно зі статутом, нерозподілений прибуток може використовуватись задля розвитку виробництва, на соціальні потреби трудового колективу та на матеріальне заохочення робітників. [6, 203-204 с.]
1.2 Механізм формування прибутку на підприємстві
На формування прибутку впливають різні фактори, які можна класифікувати таким чином:
• матеріально-технічні — використання більш прогресивних і економічних основних засобів і виробничих запасів;
• організаційно-управлінські — створення нових об’єктів господарської діяльності та інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень;
• економічні — пошук внутрішніх резервів господарської діяльності шляхом аналітичних досліджень;
• соціальні — забезпечення належних умов праці, відпочинку і підвищення кваліфікації персоналу;
• екологічні — виробництво екологічно чистої продукції та застосування безвідходних технологій;
• ринково-маркетингові — формування попиту покупців;
• господарсько-правові — формування державою довгострокової (стратегічної) і поточної (тактичної) економічної і соціальної політики, спрямованої на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому;
• адміністративні — організація державного управління підприємницькою діяльністю суб’єктів господарювання через державне замовлення, ліцензування, патентування і квотування, сертифікацію та стандартизацію, застосування нормативів та лімітів, регулювання цін і тарифів, створення інвестиційних, податкових та інших пільг, надання дотацій, компенсацій та субсидій.
Одержання прибутку забезпечується умовами беззбиткової діяльності підприємства, при якій споживча вартість (чистий дохід) об’єкта господарювання:
- збільшується, а витрати на його створення зменшуються;
- збільшується, а витрати на його створення не змінюються;
- збільшується більшими темпами, ніж витрати на його створення;
- не змінюється, а витрати на його створення зменшуються;
- зменшуються меншими темпами, ніж витрати на його створення.
У процесі фінансового аналізу використовують різні показники фінансових результатів, які формуються за фінансовою звітністю [7, 269 с.].
Отже, підприємство повинно враховувати всі чинники, які мають вплив на його функціонування і постійно оптимізовувати свою діяльність. Тобто, формування і використання прибутку є досить складним механізмом, який охоплює всі сфери діяльності підприємства (рис. 1.1).
/
Рисунок 1.1- Механізм формування і використання прибутку
Відповідно до даного механізму, на першому етапі відбувається формування валового прибутку підприємства шляхом віднімання від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших відрахувань з доходу та собівартості реалізованої продукції.
На другому етапі валовий прибуток зазнає коригування. Віднімаються витрати та додаються доходи від інших видів звичайної діяльності. Величина фінансових результатів від звичайної діяльності (прибуток) зменшується на суму податку на прибуток від звичайної діяльності. До отриманого результату (прибуток від звичайної діяльності після оподаткування) додають надзвичайні доходи та віднімають надзвичайні витрати (якщо такі мали місце під час звітного періоду), а з надзвичайного прибутку вираховують податок. В результаті залишається чистий прибуток, використання якого становить третій етап механізму.
Такий механізм (порядок) формування чистого прибутку підприємства закріплено законодавчо та покладено в основу форми 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".
Для ефективного управління прибутком підприємства та збільшення його величини необхідно:
1. Розробити таку стратегію управління прибутком, яка б відповідала довгостроковим цілям розвитку підприємства та дозволяла досягти найкращих результатів за допомогою наявних ресурсів.
2. Враховувати доходи від усіх видів діяльності підприємства, кожний з яких матиме досить вагомий вплив на величину прибутку.
3. Планувати витрати таким чином, щоб їх сума в жодному разі не перевищувала доходи в даному періоді. Це дозволить забезпечити хоча б беззбитковість виробництва та врятувати в подальшому підприємство від банкрутства.
4. При використанні прибутку орієнтуватися, в першу чергу, на потреби самого підприємства у формуванні джерел власного фінансування, що в подальшому призведе до максимізації та стабілізації прибутку та розвитку суб’єкта господарювання. [8]
Методи планування прибутку
Прогнозування, планування отримання прибутку підприємствами необхідне для складання перспективних і поточних фінансових планів.
Існують такі методи планування операційного прибутку: прямий, за показниками витрат на 1 грн продукції, економічний (аналітичний) метод. У процесі планування також визначаються: валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток.
Прямий метод. Прибуток розраховують за окремими видами продукції, що виробляються й реалізуються, за такою формулою:
/ (1.1)
де Пр — прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн; N — кількість видів продукції; Пі — прибуток від реалізації і-го виробу, який визначають відніманням від оптової ціни виробу його повної собівартості, тобто
Пі = Ці – С і, (1.2)
де Ці — оптова ціна і-го виробу, грн; Сі — повна собівартість і-го виробу в плановому періоді, грн; Nі — кількість і-го виробу за виробничою програмою відповідного періоду.
Прямий метод планування прибутку використовують на підприємствах масового й великосерійного виробництва, де є планові калькуляції собівартості виробів.
Планування прибутку на основі показника витрат на 1 грн продукції застосовують на підприємствах серійного й одиничного типу виробництва. Це менш точний метод, розрахунок прибутку ведеться по підприємству в цілому від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану зміну, що прогнозується в наступному періоді.
Економічний (аналітичний) метод використовують на підпри ємствах різних типів виробництва. Цей метод дає змогу визначити не лише загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва й реалізації продукції, її собівартості, рівня оптових цін і рентабельності продукції, асорти менту та якості продукції.
Розрахунок прибутку цим методом здійснюють окремо за порівняною (що вироблялася в попередньому році) і непорівняною (новою) продукцією.
Планування прибутку за порівняною продукцією здійснюють у такій послідовності:
1) визначають базовий рівень рентабельності стосовно собівар тості реалізованої продукції звітного року;
2)розраховують прибуток від реалізації планового обсягу порівняної продукції (за її собівартістю) за базового рівня рентабельності;
3)визначають збільшення прибутку в плановому році за рахунок зниження собівартості на 2 % в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.
Прибуток від випуску (реалізації) непорівняної продукції обчислюють методом прямого розрахунку або з використанням показника середньої рентабельності продукції на підприємстві.
Такими методами можна визначити плановий операційний прибуток.
Потім обчислюють плановий прибуток від звичайної діяльності, при цьому враховують доходи й витрати від інвестиційної та фінансової діяльності.
Прибуток від звичайної діяльності, який отримає підприєм- ство у плановому періоді, підлягає розподілу. У розподілі прибутку можна виокремити два етапи:
1) розподіл прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об’єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг;
2) розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету, тобто чистого прибутку; на цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення; кошти цих фондів використовують для фінансування відповідних витрат.
Важливе значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення фондів нагромадження та споживання.
Нині використання чистого прибутку (напрям і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством. Їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. В останні роки відбулися негативні зміни у структурі використання прибутку: у різних галузях економіки зменшилася частка прибутку, спрямована на виробничий розвиток, на утворення резервного (страхового) фонду, тобто у фонд нагромадження, що негативно позначиться на організаційно-технічному розвитку підприємств різних галузей у майбутньому[10, 100 с.].
Розміри чистого прибутку, фондів нагромадження й споживання, які утворюються на підприємствах, залежать від фінансового результату від операційної, інвестиційної та фінансової діяль ності, розміру податку на прибуток і витрат від надзвичайної діяльності. У свою чергу, фінансовий результат, тобто прибуток (збиток), залежить від умов прибутковості, головними з яких є:
ринкові ціни на продукцію й послуги підприємства, які складаються залежно від попиту й пропозицій;
обсяг виробництва й реалізації продукції;
витрати на виробництво продукції.
Аналіз «витрати — обсяг — прибуток» є досить універсальним методом фінансового планування. Він дає можливість:
1) визначати обсяги виробництва й реалізації продукції з погляду їхньої беззбитковості;
2) приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку;
3) визначати граничний обсяг виробництва продукції, подаль ше збільшення якого зменшує прибуток, тому що починається зниження граничного прибутку.
Розглянемо кожен із зазначених пунктів.
1. Суть методу — у знаходженні точки беззбитковості, яка означає мінімальний обсяг продажу продукції, починаючи з якого підприємство не має збитків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам, що можна показати формулою
Опр × Ц = Спост + V × Опр , (1.3)
де Опр — обсяг продажу, шт.; Ц — оптова ціна продажу, грн; Спост — величина постійних (фіксованих) витрат, грн; V — величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.
Окр = Спост / (Ц – V) , (1.4)
де Окр — точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво й реалізацію.
Отже, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:
1) оптову ціну продажу товару;
2) обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у короткому періоді часу не пов’язана з обсягом виробництва й реалізації та їхніми змінами. Це витрати на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати, витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові дослідження, розробки тощо;
3) обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв’язку зі зміною обсягу виробництва й реалізації продукції. Якщо обсяг зменшується, змінні витрати скорочуються, і навпаки. До змінних витрат належать витрати на сировину й матеріали, заробітну плату основного виробничого персо налу, електроенергію, транспортування і т. ін [9].
Таким чином, аналіз прибутку підприємства має наступну послідовність:
Аналіз динаміки прибутку.
Виконується структурно-динамічний аналіз прибутку : -за джерелами утворення - за напрямками використання
Аналіз напрямків використання прибутку. Визначення суми чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.
Досліджується динаміка показників рентабельності та ефективності діяльності підприємства за період, що аналізується.
Здійснюється факторний аналіз показників рентабельності.
Визначаються резерви зростання рентабельності та розроблюються заходи з впровадженням визначених резервів у виробництво.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
(на прикладі ДП «Шепетівський лісгосп», м. Шепетівка)
2.1 Загальна характеристика підприємства ДП «Шепетівський лісгосп»
ДП «Шепетівський лісгосп» відноситься до підприємств лісопромислового комплексу. Державне підприємство “Шепетівське лісове господарство” (надалі – підприємство), створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства Українни від 01.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України». ДП «Шепетівське лісове господарство» було організоване в 1936 р.на базі Шепетівського укрупненого лісництва, яке входило до складу Шепетівського ліспромгоспу.
Найменування Підприємства – Державне Підприємство “Шепетівське лісове господарство” (повне), ДП “Шепетівський лісгосп” (скорочене). Підприємство є юридичною особою, права і обов’язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації, здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України.
Місцезнаходження Підприємства: 30400 Україна, Хмельницька обл., Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, 133.
ДП “Шепетівське лісове господарство” Хмельницького обласного управління лісового господарства Державного комітету лісового господарства України, розміщене в північно-східній частині Хмельницької області, на території Шепетівського, Полонського і Славутського адміністративного районів. Загальна площа земель Шепетівського лісгоспу становить – 36520 га.
Основні напрямки діяльності ДП Шепетівський лісгосп полягають у:
Лісовідновленні, покращенні захисних функцій лісу:
проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід, які в найкоротший строк дають велику кількість деревини народному господарству; здійснення заходів по заміні малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель, які не використовуються в лісовому господарстві; організація лісонасінневої справи і лісових розсадників;
збереження і поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст і промислових центрів; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вздовж великих річок і їх притоків.
Охороні лісових ресурсів і відтворенні лісової фауни:
охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень; актування лісопорушень і притягнення до відповідальності лісопорушників, стягнення з них збитків, пені, неустойки, штрафів, відповідно до діючого законодавства;
охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників;
організація та проведення полювання, реалізація мисливських тварин та продукції полювання.
Лісогосподарська діяльність
облік лісових користувань;
організація ведення лісового господарства;
облік державного лісового фонду і реєстрація всіх всіх змін у його складі;
розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс, і зміну границь лісництв;
проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил.
Лісопромислова діяльність
здійснення зовнішньоекономічної діяльності; співробітництво з
міжнародними та іноземними організаціями і громадянами;
виробництво товарів народного споживання;
проведення робіт щодо сертифікації продукції та кодового маркування;
розробка та реалізація інноваційних проектів з метою вдосконалення
виробництва.
Лісгосп самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
Основними видами продукції, що реалізує ДП „Шепетівський лісгосп” є:
лісоматеріали для лущіння;
лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів;
лісоматеріали для виробітку целюлози і деревної маси;
дров’яна деревина для технологічних потреб;
дрова паливні;
пиломатеріали хвойних та листяних порід, паливна чурка.
До обласного управління входить 18 лісгоспів, які організовують ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів та два мисливських господарства, які здійснюють охорону, відтворення та раціональне використання державного мисливського фонду на території своїх мисливських угідь. В адміністративно-господарському відношенні територія лісгоспу поділена на 7 лісництв (Кам‘янківське, Климентовицьке, Романівське, Мальованське, Полонське, Понін ківське та Хмелівське), дільницю розкряжовки та навантаження деревини, дільницю розпиловки деревини, столярну дільницю та автотранспортне підприємство. У таблиці 2.1 наведена адміністративно-господарська структура і загальна площа ДП «Шепетівський лісгосп».
Таблиця 2.1 - Адміністративно-господарська структура і загальна площа
ДП «Шепетівський лісгосп»
Назва лісництв
(місце розміщення)
Площа, га
Обходів
Відстань
До залізничної колії, км
До контори ДП, км
Романівське,кв,41
5406
14
16
16
Хмелівське,кв.20
2664
8
7
47
Кам’янківське,кв.43
6469
20
3
12
Кліментовицьке,кв.73
6831
21
7
6
Мальованське,кв.118
6179
16
12
28
Полонське,кв.50
6388
17
7
42
Понінківське,кв.16
2583
6
11
43
Разом по ДП
36520
102
-
-
-
За даними попереднього лісовпорядкування загальна площа земель лісгоспу складає 36545 га. За минулий ревізійний період було прийнято до складу 15 га.
На сучасному етапі впроваджена технологія безперервного лісовпорядкування, яка полягає в застосуванні комп’ютерної техніки для обробки, зберігання і використання лісовпорядної інформації. До складу лісництв вхо дять 13 лісогосподарських діль ниць та 74 лісових обходи.
На рисунку 2.2 наведена структура лісового господарства Шепетівського району.
/
Рисунок 2.1 - Структура лісового господарства Шепетівського району
Отже, можна зробити висновок, що у загальній структурі лісового господарства Шепетівського району найбільшу питому вагу займає Кліментовицьке лісництво, його площа 6831 га.
Отже, можна зробити висновок, що у загальній структурі лісового господарства Шепетівського району найбільшу питому вагу займає Кліментовицьке лісництво, його площа 6831 га.
Управління лісгоспом здійснює директор, який є одночасно за посадою державним інспектором з контролю за станом використання, охороною і захистом лісів. Директор самостійно вирішує питання діяльності держлісгоспу, за винятком тих, які віднесені статутом до компетенції Державного комітету лісового господарства України. Директор несе повну відповідальність за стан і діяльність лісгоспу, розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства. Директору безпосередньо підпорядковуються: головний інженер, головний лісничий, головний бухгалтер, головний економіст.
Контроль за виробничо-господарською діяльністю лісництв здійснює головний лісничий лісгоспу. Він очолює лісовий відділ, інженери котрого займаються розробкою нормативно-технологічної документації і ведуть контроль за її виконанням.
Виробничий відділ та відділ реалізації Шепетівського лісгоспу очолює головний інженер. Він здійснює контроль за: виконанням заготівель і вивозом деревини, використанням основних засобів виробничого призначення і матеріальних ресурсів у виробничому процесі, ефективною збутовою діяльністю підприємства. Головний інженер безпосередньо підпорядкований директору підприємства і за його відсутності виконує обов’язки керівника.
До основних видів виробництва підприємства належать лісопильний та деревообробний цехи, до яких по мірі обробки потрапляє заготовлена деревина. Сюди також включається базовий лісовий розсадник, оскільки лісовирощування та лісовідновлення є одним з головних завдань лісгоспу.
Забезпечуюче виробництво представлено ремонтно-механічною майстернею, інструментальним цехом та паросиловим господарством, які своєю діяльністю сприяють безперебійному та ефективному процесу виробництва.
Транспортний цех, нижній склад та відвантажувальна площадка становлять обслуговуюче виробництво. Транспортний цех налічує вантажних машин, основним призначенням яких є вивіз деревини з верхнього складу, доставка її на нижній склад, який знаходиться на території лісгоспу, а також доставка на відвантажувальну площадку, яка знаходиться на залізничній станції м. Шепетівка.
До побічного виробництва підприємства належить цех додатковогї обробки матеріалів та дерева, який займається виробництвом окремих видів меблів, меблевої фурнітури та також виготовлення виробів з деревини під замовлення.
Стосовно залежності підприємства галузі лісового господарства від постачальників слід зазначити, що на ДП „Шепетівський лісгосп” проблем з постачанням сировини не виникає, оскільки вони переробляють ту сировину, яку самі і вирощують. Особливості даного виду продукції не дають можливостей для використання якихось інших видів ресурсів. Варто зауважити, що ДП „Шепетівський лісгосп” лише певною мірою залежить від постачальників, так як підприємством закуповлюється лише паливо для транспортних потреб, основні засоби та запасні частини.
Головними постачальниками та партнерами ДП ”Шепетівський лісгосп”є локомотивне депо ст. Шепетівка, яке займається перевезенням сировини, або вже виготовленої продукції підприємством на необхідну відстань, тобто до споживачів. ВАТ "Хмельницькобленерго", забезпечує ДП ”Шепетівський лісгосп” необхідною електроенергією, яка потрібна підприємству для виконання своїх функцій, та виготовлення продукції. ПП "ТПК Арсен" та ДП "Укравтогаз ", забезпечує підприємство необхідними паливно-мастильними матеріалами. Всі вище перераховані підприємства та організації стабільно та на протязі багатьох років співпрацюють з підприємством та допомагають ДП ”Шепетівський лісгосп” в його функціонуванні.
Підприємство згідно Статуту самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка регулюється законами держави та на взаємовигідних умовах працює з такими відомими фірмами як “Уніліс” Словаччина; „АО ФК Інвест Кошице”, Словаччина; “Пізец”, Австрія; компанія „Весстар Групп”, Англія.
Щоб проаналізувати динаміку основних економічних показників діяльності ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр. звернімося до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Динаміка основних економічних показників ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011 – 2013 рр.
№ з/п
Показники
Од. виміру
Роки
Відносне відхилення 2013р. до, %
2011
2012
2013
2011
2012
1.
Чистий доход від реалізації продукції ( без ПДВ)
тис. грн
22829
24006
31189
36,62
29,92
2.
Обсяг лісозаготівлі
тис. м куб.
59,604
66,227
77,114
29,38
16,44
3.
Середньооблікова чисельність працівників
осіб
228
220
208
-8,8
-5,4
4.
Середньорічна продуктивність праці одного працівника
тис. грн./люд.
100,1
109,1
149,9
49,7
37,4
5.
Фонд оплати праці, всього
тис. грн
7125,9
7227,8
8330,6
16,9
15,3
6.
Середньомісячна заробітна плата працівника
грн
2604,5
2737,8
3337,6
28,1
21,9
7.
Середньорічна вартість основних засобів
тис. грн
15521,5
16137,5
16902,5
8,9
4,7
8.
Фондовіддача
грн. / грн
2,57
2,61
3,27
27,24
25,29
9.
Собівартість 1 м. куб. деревини
грн. / м. куб.
355,92
351,66
382,16
7,37
8,67
10.
Ціна 1 м. куб. деревини
грн. / м. куб.
371,92
359,69
386,69
3,97
7,51
11.
Витрати виробництва
тис. грн
25157
26475
33634
33,70
27,04
12.
Питомі витрати
грн
1,101
1,103
1,078
-2,09
-2,27
13.
Фінансовий результат до оподаткування
тис. грн
102
126
151
48,04
19,8
14.
Чистий прибуток
тис. грн
42
46
47
11,90
2,17
15.
Рентабельність виробництва (за загальним прибутком)
%
0,62
0,74
0,7
12,9
-5,4
16.
Рентабельність виробництва (за чистим прибутком)
%
0,26
0,27
0,22
-15,38
-18,52
/
Рисунок 2.2 – Динаміка обсягу лісозаготівлі ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр. /
Рисунок 2.3 – Динаміка виручки від реалізації продукції (без ПДВ) і витрат на виробництво
ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр.
/
Рисунок 2.4 – Динаміка загального та чистого прибутків
ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр. /
Рисунок 2.5 – Динаміка ціни та собівартості 1м. куб. деревини
ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр. /
Рисунок 2.6 – Динаміка рентабельності виробництва за загальним та чистим прибутком ДП «Шепетівський лісгосп» за 2011-2013 рр.
Відповідно до розрахованих показників в таблиці 2.2 можна сказати, що підприємство функціонує ефективно. Про це свідчить зростання виручки від реалізації продукції та загального прибутку. Так, виручка від реалізації продукції у 2013 р. збільшилась на 36,62 % порівняно з 2011 р. і на 29,92 % порівняно з 2012 р.
Обсяги лісозаготівлі у 2013 р. збільшились 29,38 % порівняно з 2011 р. та на 16,44 порівняно з 2012 р. на, що свідчить про те, що збільшився попит на продукцію і підприємству доцільно збільшувати обсяги заготівлі.
Середньооблікова чисельність працівників має тенденцію до зменшення, це пов’язано з вибуттям працівників за власним бажанням. Так, чисельність працюючих у 2013 р. становить 208 осіб., що на 5,4 % менше, ніж у 2012 р. та на 8,8 % менше
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора