Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
Індивідуальна робота
з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»
на тему:
«Камбоджа»
АНОТАЦІЯ
В цій індивідуальній роботі розглядається економіка країни та її основні макроекономічні показники, забезпеченість факторами виробництва, такими як: капітал, трудові ресурси, технології та земля. Також, розглядається значення країни на регіональному та глобальному рівні, соціально-культурний потенціал даної країни, співробітництво з іншими країнами, членство в різних політичних блоках та міжнародних організаціях, стосунки та співробітництво з Україною.
ANNOTATION
This report deals with the control of the country's economy and its main macroeconomic indicators, the availability of factors of production such as capital, labor, technology and land. Also considered the value of the country's regional and global level, socio-cultural potential of the country, cooperation with other countries, membership in different political blocs and international organizations, relations and cooperation with Ukraine.
Зміст
ВСТУП 4
1. Загальна характеристика економіки країни 6
2. Забезпеченість факторами виробництва 11
3. Значення країни на регіональному та глобальному рівні 17
4. Соціально – культурний потенціал 19
5. Стосунки з Україною 22
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25
ВСТУП
Королівство Камбоджа - конституційна монархія (до З0 квітня 1989 р. - Народна Республіка Кампучія - НРК, з З0 квітня 1989 р. до 24 вересня 199З р. - Держава Камбоджа, з 24 вересня 199З р. - Королівство Камбоджа). Діє конституція, яка набрала чинності 24 вересня 1993 р. з останніми поправками від 4 березня 1999 р.. Національне свято - 9 листопада - День незалежності (1953 р.).
Географічне положення - держава розташована у Південно-Східній Азії, на півдні півострова Індокитай. На сході і південному сході межує з В`єтнамом (довжина кордону - 1228 км), на заході і північному заході - з Таїландом (803 км), на північному сході - з Лаосом (541 км). З півдня Камбоджа омивається водами Сіамської (Таїландської) затоки. Площа території - 181,035 тис. кв. км.
Кількість населення - становить 14805358 осіб (приблизно 15 млн). Близько 90% з них – кхмери, а решта це в'єтнамці , китайці , тямамі і гірські кхмери. Гендерний склад: 960 чоловіків на 1000 жінок.
Столиця - Пномпень (Phnom Penh) - 1,466 млн осіб.
Адміністративний поділ - 21 провінція (кхет) і 3 міста центрального підпорядкування (Пномпень, Сіануквіль і Кеп). Провінції (кхет) поділяються на повіти (срок), повіти - на волості (кхум). Інші великі міста: Баттамбанг (94 тис. жителів), Кампонгчам (33 тис.), Кампут (13 тис.).
Офіційна мова - кхмерська.
Релігія - державна релігія - буддизм, близько 4% корінного населення сповідують іслам (чами).
Грошова одиниця - рієль = 100 сен.
Державний прапор - прямокутне полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг: верхньої і нижньої синіх і середньої - ширшої червоного кольору. Посередині червоної смуги - обриси символу Камбоджі храму Ангкор Ват білого кольору. Синій колір прапора символізує монархічну владу, червоний — народ, білий — релігію (буддизм і брахманізм). Храм Ангкор-Ват уособлює Всесвіт, вищу божественну силу і водночас королівську владу (згідно з камбоджійською традицією, монарх є посередником між божествами та людьми). Таким чином, центральний символ прапора означає тріаду — «Релігія-Нація-Король».
Державний герб - на гербі зображено два леви, що стоять на задніх лапах. У своїх передніх лапах тварини втримують дві п’ятиярусні парасольки, які уособлюють Короля і Королеву. Між ними зображено обрис королівської корони із променем світла в його вершині. Під короною на п'єдесталі розташовано меч, який означає силу і мудрість. Кхмерські написи на стрічці означають – «Король Королівства Камбоджі».
/ /
Рис. 1.1. Герб та прапор Камбоджі
Глава держави - король. Успадкування здійснюється виключно по чоловічій лінії. Королем Камбоджі повинен бути член королівської сім`ї, щонайменше у віці 30 років. В жовтні 2004 р. парламент прийняв закон про обрання Короля Радою корони простою більшістю голосів протягом не більше семи днів з моменту "смерті, відставки або зречення" монарха. Король - Верховний головнокомандувач збройних сил. У випадку, якщо король не може виконувати покладені на нього обов`язки, функції глави держави покладаються на голову сенату. Король Камбоджі - Нородом Сіамоні. Обраний Радою корони 14 жовтня 2004 р., коронований 29 жовтня 2004 р.
Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент, що складається з Національної асамблеї і Сенату. Національна асамблея (123 члена) обирається загальним голосуванням на основі пропорційного представництва терміном на 5 років. Нинішня Національна асамблея 5 -го скликання, обрана 28 липня 2013 р. Голова - до 28 липня 2013 р. Хенг Самрін, обраний 25 вересня 2008 р. Партійний склад після виборів 28 липня 2013 р.: Народна партія Камбоджі (НПК) - 68; Партія національного спасіння (ПНС) - 55. Сенат складається з 61 сенатора, з яких 57 обираються колегією виборців, яка складається з представників органів місцевого самоврядування, 2 - призначаються королем і 2 - Національною асамблеєю. Строк повноважень сенаторів - 5 років. Сенат обраний 29 січня 2012 р. Голова - Чеа Сім.
Виконавчу владу здійснює Кабінет Міністрів (уряд), що складається з прем`єр-міністра, заступників прем`єр-міністра, державних міністрів, міністрів і держсекретарів. Прем`єр-міністр призначається королем за поданням голови Національної асамблеї з числа представників партії, що здобула перемогу, і пропонує йому формувати уряд. Прем`єр-міністр в свою чергу призначає членів кабінету з членів Національної асамблеї або з членів партій, що представлені у Національній асамблеї.
Уряд сформований 24 вересня 2013 р. Прем`єр-міністр Королівства Камбоджа - Хун СЕН, переобраний 23 вересня 2013 р. ще на 5 років.
Політичні партії:
Буддійська ліберальна партія – БЛП, заснована в 1998 р. Голова – Йєнг МУЛІ.
Народна партія Камбоджі - НПК, заснована 28 червня 1951 р. До 17 жовтня 1991 р. - Народно-революційна партія Камбоджі (НРПК). Керівні органи в період між з'їздами - ЦК НПК(268 осіб), Постійний комітет ЦК НПК (20 осіб). Почесний голова ЦК НПК – ХЕНГ САМРІН. Голова ЦК НПК - ЧЕА СІМ.
Камбоджійська партія національного спасіння – КПНС, заснована у жовтні 2012 р. з членів Партії Сама Ренсі та Партії прав людини напередодні виборів 2013 р. Голова - Сам РЕНСІ.
Партія прав людини, заснована у 2007 р. Голова - Кем СОКХА.
Партія Сама Ренсі (Sam Rainsy Party – SRP). Заснована в 1995 р. як партія «Кхмерська нація». Нинішню назву має з 1998 р. Налічує 441 тис. членів (2001 р.). Голова САМ РЕНСІ. Генеральний секретар – Ке СОВАНРОТ.
Партія національного спасіння (ПНС) - оппозиційна партія.
ФУНСІНПЕК (Національний фронт за незалежну, нейтральну, мирну і співпрацюючу Камбоджу). Партія роялістів. Діє з лютого 1992 р. У 1999 р. до неї приєдналася Буддійська ліберально-демократична партія Сон Санна, а 24 серпня 2012 р. - Партія Нородома Ранаріта, перейменована після відставки голови 10 серпня 2012 р. на Націоналістичну партію. Голова – КЕО РУТ РАСМІ.
Загальна характеристика економіки країни
Держава на території Камбоджі виникла до 612 року. Вона займала значно більшу територію, ніж нинішня камбоджійська держава. Вона воювала з Сіам і В'єтнамом. З 1880 перейшла під протекторат Франції. З 1942 по 1945 роки була окупована Японією. В 1953 Камбоджа отримала незалежність.
З кінця 1960-х по 1975 в країні йшла громадянська війна, в яку активно втручалися Північний В'єтнам, Південний В'єтнам і США. В 1970 відбувся військовий переворот, в результаті якого до влади прийшов генерал Лон Нол і проголосив створення Кхмерської Республіки. У тому ж році для підтримки уряду Лон Нола, який розгорнув бойові дії проти камбоджійських комуністів - "Червоних кхмерів", озброєні сили США і Південного В'єтнаму скоїли вторгнення в Камбоджу. З 1965 по 1975 територія Камбоджі піддавалася бомбардуванням інтенсивним ВПС США. Всього було скинуто 2,75 млн. тонн бомб.
В 1975, перемігши у громадянській війні, до влади прийшли " червоні кхмери "на чолі з Пол Потом. Країні був нав'язаний курс на побудову "аграрного соціалізму", що обернувся на ділі геноцидом проти власного народу (городян, інтелігенції, буддистів, національних меншин, просто "зайвих"). За різними оцінками, було знищено від 1 до 3 млн жителів країни, яка в цей час іменувалася як " Демократична Кампучія ".
В 1978 економіка країни була повністю виснажена, і Пол Пот розв'язав агресію проти В'єтнаму. Однак на бік в'єтнамців практично відразу ж почали переходити великі групи Червоних Кхмерів, незадоволених репресіями. В 1979 в'єтнамські війська скинули режим "червоних кхмерів". Країна була перейменована в Народну республіку Кампучію. ООН і більшість країн світу не визнали новий уряд Камбоджі, вважаючи його маріонеткою В'єтнаму. Остаточний вихід в'єтнамських військ з Камбоджі стався в 1989, але громадянська війна в країні після цього тривала ще деякий час. Негласну підтримку "червоними кхмерами" надавав Китай, який бачив в них противагу впливу В'єтнаму. "Червоні кхмери" контролювали прикордонні з Таїландом райони і періодично здійснювали вилазки вглиб країни. Саме вони представляли в ООН Кампучію.
У зв'язку з триваючою політичною кризою новий лідер ( прем'єр-міністр) Камбоджі Хун Сен, який змінив пров'єтнамского Хенг Самрином, погодився на посередництво ООН. У результаті була сформована коаліційна адміністрація Камбоджі за участю лідерів опозиційних сил, амністовані багато великих діячі опозиції ("червоних кхмерів" і прихильників Лон Нола), було прийнято рішення про повернення короля Сіанука. У той же час, ООН визнала нову адміністрацію Камбоджі.
7 жовтня 2004 король Нородом Сіанук відрікся від престолу, 14 жовтня 2004 Королівською радою Камбоджі, за рекомендацією його старшого брата, принца Ранаріддха, проголошений новий король - Нородом Сіамоні. Проте фактично влада в країні належить прем'єр-міністру Хун Сену.
В 2007 практично всі лідери "червоних кхмерів" були арештовані, і в даний час знаходяться під слідством для притягнення до трибуналу.
Сьогодні Камбоджа - аграрна країна, яка щорічно вирощує близько 4 млн. тонн рису. Незважаючи на те, що після руйнівних громадянських війн, країна почала потихеньку відновлюватися, становище в ній залишається складним. Відчувається брак освічених і кваліфікованих робочих рук, в провінції майже повністю відсутні основи інфраструктури. Загроза політичної нестабільності і корупція стримують розширення іноземних капіталовкладень. Країна залежить від кредитів і допомоги з-за кордону.
Основа економіки Камбоджі - сільське господарство, в якому зайнято до 80% населення. Під ріллі зайнято 21 % площі всіх земель. Головні вирощувані культури - рис, каучуконоси, цукровий очерет, маніок, банани, кукурудза, кокосова та інші пальми, цитрусові, батат, манго, бавовняне дерево і т.д. Розвинене рибальство у водах Сіамської затоки і оз. Тонлесап . Розводяться велика рогата худоба, свині, буйволи. 3 / 4 території країни покрито лісами, але вони ще слабо експлуатуються, особливо через брак транспорту у віддалених гірських районах. Виявлено мідь, золото, вугілля, циркон, корунд, родовища фосфатів, бокситів, заліза, марганцю. Йде видобуток дорогоцінних каменів.
Більшість промислових підприємств Камбоджі займається переробкою сільськогосподарської продукції, риби та деревини, виробництвом каучуку і гумових виробів, текстилю, цементу, мила, сигарет і напоїв. Промисловість ще мало розвинена, але швидко зростає. Розвивається туризм.
Особливою статтею доходів і джерелом валютних надходжень, що становить до 40% ВВП , є туризм та пов'язані з ним сегменти економіки. Розвиток туристичної сфери відбувається істотно більш високими темпами і, швидше за все, скоро ця стаття доходу вийде на перше місце. Всебічний розвиток туризму задекларовано на найвищому рівні і важливість і перспективи розвитку туристичного бізнесу в королівстві видно неозброєним оком.
Камбоджа після закінчення громадянської війни почала залучати велику кількість іноземних туристів. Головна визначна пам'ятка країни - храмовий комплекс Ангкор Ват неподалік від міста Сиемреап, в центрі країни. Також є місця для "пляжного" відпочинку на півдні, в районі міста Сіануквіль. Щорічно країну відвідує близько 4 млн. туристів.
Камбоджа приваблива для туристів спокійним і доброзичливим характером основного населення - кхмерів, дуже низькими цінами, кліматом, екзотичною кухнею. Туристична інфраструктура не настільки розвинена, як в сусідньому Таїланді, але все ж таки визнається цілком задовільною, особливо в Пномпені, Сімреапі і Сіануквіля.
В туристичній сувенірній індустрії Камбоджі працює багато людей навколо головних визначних пам'яток, а також виробництві сувенірів. Деякі з місцевого виробництва сувенірів включають: крама (традиційний шарф), керамічні роботи, мило, свічки, спеції, різьблені по дереву сувеніри, рисове вино.
Камбоджійська економіка в останні роки вражає своїм стрімким зростанням. 2001-2010 показав річне зростання ВВП в середньому на 7,7%. Це ставить Камбоджу в першу десятку країн з найвищим середньорічним зростанням ВВП. Значною мірою це пов'язано з інвестиціями в сектори будівництва, сільського господарства та туризму.
Щодо економічних показників, то спостерігається стабільне зростання в сфері послуг та розширення експортних галузей, що збільшило економічне зростання на 7,2% в 2013 році.
Послуги залишаються найбільшим джерелом зростання з боку пропозиції, в 2013 році вони зросли на 8,4 %. Це відбулося в основному завдяки зростанню оптової та роздрібної торгівлі послуг у сфері нерухомості і туризму. Банківський кредит в оптовій і роздрібній торгівлі збільшився на 24,5% і нерухомості на 36,5%. Потік туристів виріс на 17,5% це 4,2 млн. чоловік.
Промисловість зросла на 10,5% це високий попит на камбоджійських одяг і взуття в Європейському Союзі. Експорт одягу і взуття на цьому ринку зросли на 26% до $ 2,0 млрд. в 2013 році, в США виріс на 6,0% до $ 2,1 млрд.
Будівництво та вирощування рису також сприяли зростанню промисловості. Банківський кредит на будівництво зріс на 29% до $ 577 млн., а експорт рису майже в два рази до 366 000 тонн, оцінюється в $ 262 млн..
Таблиця 1
ВВП Камбоджі 2008-2012 рр.
Рік
ВВП, млрд. дол.
ВВП на душу населення, доларів
Доля в світовому ВВП, ‰
Темп росту ВВП,%
2008
10,0
717,0
0,16
116,3
2009
10,0
707,0
0,17
100,0
2010
11,0
766,0
0,17
110,0
2011
13,0
890,0
0,18
118,2
2012
14,0
942,0
0,19
107,7
ВВП - за секторами економіки:
сільське господарство: 29%
промисловість: 30%
послуг: 41%
Таблиця 2
ВНД Камбоджі 2008-2012 рр.
Рік
Національний дохід, млрд.. дол
Національний дохід на душу населення, доларів
Доля в світовому національному доході, ‰
Темп росту національного доходу,%
2008
9,8
703,0
0,16
118,1
2009
9,9
700,0
0,17
101,0
2010
11,0
766,0
0,17
111,1
2011
12,0
822,0
0,17
109,1
2012
13,0
875,0
0,18
108,3
Таблиця 3
Інфляція в Камбоджі 2006-2013 рр.
рік
Значення,%
2006
6,1
2007
7,7
2008
25,0
2009
-0,7
2010
4,0
2011
5,5
2012
2,9
2013
3,2
Рівень інфляції (споживчі ціни): -0,7% (2009 р.) . Місце країни в світі: 13
Таблиця 4
Темпи зростання обсягу промислового виробництва Камбоджі 2003-2013рр., %
рік
значення
2003
0,0
2004
0,0
2005
0,0
2006
0,0
2007
15,0
2008
8,0
2009
-6,5
2010
5,7
2011
0,0
2012
0,0
2013
9,5
Промисловість - вироблена продукція: туризм, одяг, будівництво, рис, рибалка, деревина, гума, цемент, продукти гірничої промисловості, текстиль. Промислові підприємства переробляють сільськогосподарську сировину, деревину, рибу. Солона й копчена риба відома далеко за межами країни. Є також авто- і трактороскладальні, судноремонтні, хімічні, цементні, лісопаперові, текстильні, фармацевтичні підприємства. Поширені народні промисли — ручне шовкоткацтво, батик, різьблення по дереву та слоновій кістці, гончарство, вишивка.
Далі розглянемо експортно-імпортну діяльність країни.
Таблиця 5
Експорт Камбоджі 2008-2012 рр.
Рік
Експорт, млрд. дол.
Доля в світовому експорті, ‰
Доля експорту у ВВП, %
Експорт на душу населення, доларів
Темп росту експорту,%
2008
6,8
0,34
68,0
488,0
121,4
2009
5,1
0,32
51,0
361,0
75,9
2010
6,1
0,32
55,5
425,0
119,6
2011
6,9
0,31
53,1
472,0
113,1
2012
8,1
0,36
57,9
545,0
117,4
Місце країни в світі: 115
Експорт Камбоджі в основному складається з предметів одягу , каучуку , рису, лісоматеріалів, риби, овочів, перцю, сої, кукурудзи, фруктів. Причому в структурі експорту готовий одяг і текстиль складають 51 %, тютюнові вироби - 18 %, взуття - 14 %. Найбільший дохід від експорту продукції сільського господарства, приносить експорт натурального каучуку (до 65 % всієї сільгосппродукції) . Основні споживачі каучуку : Малайзія , Сінгапур , Індонезія , Таїланд . Друге місце займає рис.
Експорт - партнери: США 45,32%, Сінгапур 9,46%, Німеччина 7,52%, 7,07% Великобританія, Канада 6,31%, В'єтнам 4,15%
Якщо розглядати експорт одягу в перерахунку на душу населення , то за цим показником Камбоджа займає 5 місце серед усіх країн світу. Такі високі показники говорять про ефективність праці і сильний потенціал країни у виготовленні та експорті одягу.
Текстильна промисловість є провідним джерелом експортного доходу (більше половини) Камбоджі і найбільш важливим компонентом економіки . Ця галузь в останні десятиліття розвивається найшвидше. Так число текстильних підприємств за останні роки збільшилася з 7 до 287 .
На всіх підприємствах працюють 200 000 робітників. З 2000 років дохід від експорту одягу складає приблизно 90 % загального експортного доходу (640 млн. дол). У Камбоджі побудовані фабрики провідних світових виробників і законодавців моди, таких як Lacoste, Pier Cardin, Calvin Kleine, Springfield, Polo, Levi's, South Pole, Caterpillar, Diesel та багатьох інших. Основною причиною , що грає вирішальну роль у розвитку даної галузі є досить низькі трудові витрати в країні.
Одяг переважно експортується в США -71,22 %, а також в Європу - 22,19 % і Канаду - 4,92 %.
Таблиця 6
Імпорт Камбоджі 2008-2012 рр.
Рік
Імпорт, млрд. дол.
Доля в світовому імпорті, ‰
Доля імпорту у ВВП, %
Імпорт на душу населення, доларів
Темп росту імпорту,%
2008
7,0
0,36
70,0
502,0
111,1
2009
5,8
0,37
58,0
410,0
82,9
2010
6,7
0,36
60,9
466,0
115,5
2011
7,6
0,35
58,5
520,0
113,4
2012
8,8
0,40
62,9
592,0
115,8
Місце країни в світі: 107
Імпорт країни переважно складають сигарети, золото, будівельні матеріали, нафтопродукти, машинне обладнання, моторний транспорт, трактора, споживчі товари. Необхідно зауважити, що Камбоджа повністю залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Основними імпорт - партнерами Камбоджі є: Таїланд 24,83%, 19,73% В'єтнам, Китай 14,08%, 11,34% Сінгапур, Гонконг 7,41%, Тайвань 5,1%, Південна Корея 4,06% .
Отже, економіка Камбоджі займає ще дуже хиткі позиції у світовому господарстві. Таке положення багато в чому є наслідком ізоляційної політики і нестабільного політичного становища , які ще зовсім недавно спостерігалися в країні. Однак, на сучасному етапі Камбоджа стала на шлях розвитку економіки, про що свідчить позитивна динаміка більшості макроекономічних показників. Частка країни у світових обсягах експорту та ВВП на душу населення протягом останніх років також збільшується. Це свідчить про позитивні зрушення в економіці країни.
За таким показником як експорт одягу, Камбоджа входить в 20 - ку лідерів експортерів і спостерігаються позитивні тенденції до збільшення цього показника. Економіка країни отримує позитивні імпульси у вигляді іноземних інвестицій, що сприяє побудові конкурентоспроможної національної економіки.
Таким чином, Камбоджа має перспективи для зміцнення своєї позиції, як в регіональному, так і міжнародному господарстві .
2.Забезпеченість факторами виробництва
З позицій загальновідомої класифікації факторів виробництва подається інформація про наявність та ефективність використання таких факторів виробництва, як: капітал, трудові ресурси, технології та земля.
КАПІТАЛ
Говорячи про капітал, перш за все варто звернути увагу на величину державного бюджету країни. За даними 2012 року спостерігався дефіцит держбюджету у розмірі -214,0 млн. дол..; відповідно дохідна частина становила 1264,0 млн дол.., а видатки в свою чергу, 1478,0 млн. дол..
За останні десять років уряд Камбоджі докладає великих зусиль для того, щоб створити сприятливу ринкову атмосферу. У березні та квітні 2003 року в Камбоджі були переглянуті закони, що стосуються інвестицій і податків.
В цілому закон передбачає інвестиційні переваги , включаючи загальну норму прибуткового податку в 9% і звільнення від податків на прибуток строком до восьми років. Тим самим країна намагається збільшити приплив іноземних інвестицій з тим, щоб поліпшити своє економічне становище, що в черговий раз підтверджує відкритість економіки для іноземних інвестицій. Прямі іноземні інвестиції в країні покривають різні сфери діяльності від туризму, індустрії до інфраструктури.
Провідними інвесторами на сьогоднішній день є: США, Тайвань, Китай, Малайзія, Сінгапур, Республіка Корея, Таїланд, Японія. Ці країни вкладають кошти переважно в швейну промисловість, лісообробну промисловість, готельно-ресторанний бізнес та зв'язок .
Однак, як відомо, у всіх країнах субрегіону, за винятком Таїланду, портфельні та інші, крім прямих, інвестиції досить незначні і суттєвої ролі в інвестиційному процесі не грають.
Залученню іноземних інвестицій в Камбоджу сприяють, по-перше, місткий ринок, низькі заробітні плати, працьовиті робітники, по-друге, постійно зростаюча сфера туризму. Під містким ринком мається на увазі не внутрішній ринок самої країни , а ринок всіх членів АСЕАН, населення якого становить близько 550 мільйонів, а також можливість брати участь у безмитній торгівлі (тарифи 0-5 %). Таким чином, інвестиційна конкурентоспроможність країни зросла завдяки тому, що до початку нового століття вона стала невід'ємною частиною єдиного інвестиційного простору в рамках Асоціації країн Південно -Східної Азії ( АСЕАН) .
Туризм є однією з найпривабливіших сфер для іноземних інвестицій, отже, і інфраструктура, розвиток якої необхідно для розвитку туризму.
Громадянська війна зруйнувала основну частину інфраструктур - дороги, залізничні колії, мости і до сьогодні вони потребують серйозного ремонту. В даний час також здійснюється кілька проектів, наприклад, будівництво міжнародного аеропорту в Пномпені. Будівництво в основному фінансується за рахунок таких джерел як Азіатський Банк Розвитку, Інтернаціональна Корпорація з фінансування ( Світовий Банк ), а також за допомогою інших країн.
Низька заробітна плата залучає постійні інвестиції в текстильну індустрію, сільськогосподарську промисловість, рибальство, виробництво каучуку і цукру.
Прямі іноземні інвестиції зросли практично з нуля в 1980 до 61 млн. дол в першій половині і 217 млн.дол. у другій половині 90 -их років. У період 1994-2001 роки Малайзія була першим і найбільшим інвестором (31,2 %). Іншими важливими джерелами інвестицій на той період були Тайвань (8,27 %), США (7,28 %), Китай (4,47 %).
Так, наприклад, за камбоджійською статистикою, загальна сума інвестицій китайських підприємств в Камбоджу досягла $ 850 млн., які в основному надійшли в сфери електрики, будівельних матеріалів, здійснення проектів підрядного будівництва та сільського господарства.
В останні роки ринок нерухомості в Камбоджі також став одним з найбільш перспективних з точки зору інвестування коштів. Камбоджа відноситься до країн, в яких вигідно купувати квартири і будинки, щоб заробити на їх зростаючої ціною в майбутньому. Існують і певні складності. По-перше, на сьогоднішній день камбоджійське законодавство не дозволяє іноземцю бути власником землі в Камбоджі, але землю можна взяти в оренду, причому терміни можуть бути немаленькими (на 99 років). До того ж при відкритті компанії 51% акцій повинен належати кхмерів, але навіть у законодавстві є деякі можливості більш сприятливих умов для інвестицій в нерухомість. Наприклад, південнокорейська компанія World City Co зводить місто - сателіт Камке вартістю 2 мільярди доларів і активно бере участь у низці інших проектів.
Так як Камбоджа насилу відновлює свою економіку після десятиліть громадянської війни і заворушень, багато країн допомагають їй у цьому, надаючи свої кошти.
Основними організаціями та країнами, що надають істотну допомогу є Азіатський Банк Розвитку, Програма Розвитку ООН, Світовий Банк, Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Австралія, Канада, Данія, країни ЄС, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Швеція, Таїланд, Великобританія, США.
Також варто навести динаміку валових інвестицій Камбоджі за 2008-2012 рр.
Таблиця 7
Валові інвестиції Камбоджі 2008-2012 рр.
Рік
Валові інвестиції, млрд. дол.
Доля в світових споживчих валових інвестиціях, ‰
Доля валових інвестицій у ВВП, %
Валові інвестиції на душу населення, доларів
Темп росту валових інвестицій,%
2008
1,9
0,13
19,0
136,0
105,6
2009
2,2
0,17
22,0
156,0
115,8
2010
2,0
0,13
18,2
139,0
90,9
2011
2,2
0,13
16,9
151,0
110,0
2012
2,6
0,15
18,6
175,0
118,2
Отже, в Камбоджу найбільше інвестицій потрапляє з Китаю. Поганою умовою для іноземних інвестицій є те що іноземці не мають права володіти землею. Для володіння землею дозволяється реєструвати фірму, не менше 51 відсотка капіталу якої належить кхмерів. Ці заходи в значній мірі обмежують приплив інвестицій в дрібнотоварне сільське господарство.
ТРУДОВІ РЕСУРСИ
Кількість населення Камбоджі становить 15,5 млн. осіб. У містах мешкає 21% від загальної кількості жителів Камбоджі, а 79% - сільські жителі.
/
Рис.2.1. Населення Камбоджі протягом 2004-2014
Населення, яке живе за межею бідності: 31%
За прогнозами ООН, у 2025 році в Камбоджі проживатиме 16,5 млн. людей, а у 2050 році чисельність становитиме 20,7 млн. осіб. Щорічний приріст населення - 2,25%. На 1000 камбоджійських жінок припадає 942 чоловіка.
Структура населення така: у віці до 14 років у Камбоджі проживає 2627 тис. представників чоловічої статі і 2527 тис. - жіночої, що дорівнює 41,2% від загальної кількості населення. Чоловіків від 15 до 64 років у країні проживає 3254 тис., а жінок цього ж віку 3651 тис., їх загальна кількість у процентному співвідношенні становить 55,3%. Літні чоловіки і жінки, яким понад 65 років, становлять лише 3,5% від загальної кількості населення.
Середня тривалість життя чоловіків Камбоджі - 54,6 року, а жінок - 59 років.
Майже половина представників чоловічої статі (48%) вважаються грамотними. У той же час, рівень грамотності серед жінок становить лише 22%.
Національний склад населення і місця проживання: основну частину населення Камбоджі становлять кхмери (90%), які проживають на півдні країни. Національні меншини, до числа яких належать вихідці з В'єтнаму (5%) і Китаю (1%), воліють селитися у містах і великих селах, де займаються ремісництвом, оптовою і роздрібною торгівлею, рибальством або наймаються на каучукові плантації.
У провінціях Кампонгтям і Кампонгчнанг, на схід від Пномпеня, розселені тями (чами), серед яких переважають хлібороби.
Гірські народи, які ведуть напівкочовий спосіб життя, дотримуються практики вирубно-вогневої системи господарювання.
Щодо релігії, то приблизно 90% населення Камбоджі сповідує південний буддизм (тхеравада), іслам : 1,6%, християнство : 0,2%, інші: 3,2%.
Народжуваність: за 2010 рік загальний коефіцієнт народжуваності в Камбоджі був 3,0 дитини на одну жінку. У 2000 році це було 4,0 дитини , а в 2005 4,0 дитини. Жінки в міських районах народжують 2,2 дітей у середньому, а в порівнянні з сільській місцевості це 3,3 дитини на одну жінку. Народжуваність є найвищою у Мондол-Кіпі провінції (4,5 дітей) а найнижчою в Пномпені, де жінки мають в середньому 2,0 дітей. За даними опитування, камбоджійські жінки хочуть близько трьох дітей. Жінки з середньою та вищою освітою бажають менше дітей, ніж жінки без освіти (2,8 проти 3,5).
Етнічні групи: кхмерів 90%, в'єтнамці 5%, китайці 1%, інші 4%.
За оцінками зайнятості, загальна зайнятість в 1993 році складала 3,9 млн. чоловік на сільськогосподарський сектор припадало 81% зайнятості, на промисловий сектор 3%, в секторі послуг 16%. За 2004 ЦГСЕН , загальна зайнятість зросла до 7,5 млн. Сільськогосподарський сектор - 60,3% зайнятості , в промисловому секторі – 12.5% і сфера послуг – 27.2%.
Для сільської місцевості, основними галузями зайнятості є рослинництво (47,2%), тваринництво (13,6%), роздрібна торгівля (10,3%) і виробництво текстильних виробів, одягу і взуття (3,7%).
Для міських районів, основними галузями зайнятості є рослинництво (25,8%), роздрібна торгівля (23,3%), тваринництво (7,2%) та риболовля (6,5%).
Основні галузі промисловості зайнятості для Пномпені є роздрібна торгівля (33,8%), державне управління та оборона діяльність (12,5%), виробництво текстильних виробів, одягу і взуття (12,2%) і зайнятість в якості домашньої прислуги (7,8%).
/ Рис.2.2. Рівень зайнятості населення в Камбоджі
В 2012 році рівень безробіття в Камбоджі склав 2,7 відсотка в перерахунку на 202 300 чоловік у віці від 15 років і старше .
ТЕХНОЛОГІЇ
Королівство Камбоджа вважається технологічно відсталою країною, так як науково - технологічний рівень залишає бажати кращого.
Транспортна мережа розвинена слабо. Дві залізничні лінії загальною протяжністю близько 650 км пов'язують Пномпень з Пойпет на кордоні з Таїландом і з містом Кампонгсаомом на південному узбережжі .
Загальна довжина автомобільних доріг становить 15 тис. км, причому тільки 1/5 автомобільних доріг має асфальтне покриття. Основні перевезення здійснюються по шосейних дорогах і водним шляхом. Водні шляхи складають близько 4000 км. Головним морським портом країни є Сіануквіль, річковим - Пномпень. Всього в Камбоджі є 586 суднів, 463 з яких належать іноземцям (Китай-166 , Туреччина - 20 , Україна – 27, Єгипет – 14, Південна Корея - 29, Росія -112, Сирія - 32 та ін.).
Камбоджі є 12 аеропортів, у т.ч. 2 міжнародних - Пномпень і Сиемреап. Камбоджа має авіасполучення з В'єтнамом, Китаєм, Лаосом, Малайзією, Сінгапуром, Таїландом, Республікою Кореєю і Тайванем.
Що стосується телефонного зв'язку, то система наземної лінії зв'язку дуже обмежена і охоплює тільки Пномпень і столиці провінцій. У Камбоджі зараз п'ять операторів мобільного зв'язку, які обслуговують близько 300 тис. абонентів з використанням технологій зв'язку попереднього покоління. Проте, країна володіє потенціалом до технологічного розвитку і робить перші кроки назустріч впровадженню технологій. Зокрема, Камбоджа володіє супутниковою земною станцією " Інтерсупутник " (регіон Індійського Океану). У країні також 2 вертолітних станції, 6 телевізійних радіостанцій. Нещодавно підписана угода між Камбоджею і Китаєм направлено на посилення технічного співробітництва між країнами.
Щодо інтернету, то доступ є в багатьох кафе, барах, ресторанах і на заправках. Тим не менш, незважаючи на поширення, провідний інтернет в Камбоджі значно дорожче , ніж у більшості розвинених країн . Так, основне тут з'єднання 512 кбіт / с може коштувати більше 100 $ на місяць, а іноді доходить і до 200$. У зв'язку з цим, широкого поширення набуває бездротовий інтернет мережі 3G, і мобільний інтернет, які тут зазвичай значно дешевше і не сильно відрізняється за швидкістю. Оператори прогнозують поступове