Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Економіка підприємства
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
ОСА
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Кафедра економіки підприємства та економічної теорії
Курсова робота
з навчальної дисципліни
«Економіка підприємства»
Керівник курсової роботи:
Кучумова Ірина Юріївна
_______________________________
(П.І.Б.)
_______________________________
(Підпис)
________________________________
(Дата)
Студент (студентка):
Шмат Анастасія Вікторівна
_______________________________
(П.І.Б.)
навчальна група ОА-10
________________________________
(Підпис)
________________________________
(Дата)
2012
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..........3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРА...……………...………..............4
1.1. Характеристика іграшок…………..……………………………………......4
1.2. Характеристика ринку іграшок…………...…………………......................8
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………11
РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ (ПРОПОЗИЦІЇ)……………………………………………….40
3.1. Обгрунтування впровадження комерційної ідеї (пропозиції)…………..40
3.2. Розрахунок техніко-економічних показників діяльності підприємства після нововведень……………………………………………………………………..46
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ……………………………………………….50
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...........53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..55
ВСТУП
Сучасні ринкові відносини вимагають постійного оновлення товарної пропозиції, тому постає актуальною проблема виробництва і випуску на ринок нових товарів. По мірі розвитку продуктивних сил на основі науково-технічного прогресу розробка і вихід нових товарів, а також модифікація виробів багато в чому сприяють збалансованості попиту і пропозиції. Якщо споживча якість нового товару відповідає вимогам суб'єктів ринку, тобто споживачам цього товару, то він завойовує міцне місце на ринку, будучи при цьому умовою збільшення ємкості ринку за рахунок залучення додаткових грошових вкладень із засобів, що знаходяться у споживачів.
Ринок дитячих іграшок виявився одним з небагатьох споживчих ринків, що не випробували спустошливого впливу світової економічної кризи. Так, за даними NPD Group (головний офіс в США; маркетингові дослідження 18 галузей споживчого ринку; з 1967 р.), світові продажі іграшок в 2009 р. не лише не знизилися, але і виросли в порівнянні з 2008 р. на 2,3% - до 78 млрд. дол. США (30% продажів доводиться на США).
Сьогодні ситуація з попитом на іграшки в Україні почала стабілізуватися, а очікується, що до кінця поточного року вітчизняний ринок може повернутися за об'ємами продажів (у доларовому еквіваленті) до передкризового рівня.
Метою курсової роботи є закріплення знань, отриманих в процесі вивчення курсу «Економіка підприємства», на підставі засвоєння методів розрахунку економічної ефективності нововведень, в тому числі простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій.
Виходячи з мети роботи були поставлені та вирішувалися завдання для набуття навичок:
розрахунок техніко-економічних показників роботи підприємства;
обґрунтування техніко-економічної доцільності нововведеннь;
розрахунок економічного ефекту від реалізації нововведень;
РОЗДІЛ 1
ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРА
1.1. Характеристика продукції
Тривала історія розвитку, багатоманітність іграшок за змістом, оформленням, призначенням, матеріалами, з яких вони виготовлені, є основою класифікацій їх за різними ознаками і критеріями. Наприклад, видатний педагог та вихователь А.С.Макаренко у своїй класифікації іграшок послуговувався критерієм взаємозв'язку їх технологічної готовності з виховними, розвивальними можливостями, які виникають при використанні іграшок. Це дало підстави виокремити серед них такі три типи:
- готові іграшки (ляльки, машини та ін.), які ознайомлюють дитину з предметами навколишнього світу, розвивають уяву;
- напівготові іграшки (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі), що сприяють розвитку логічного мислення;
- іграшки-матеріал (пісок, глина, дерево, картон, папір), використання яких забезпечує творчу діяльність дитини.
З огляду на специфіку впливу різних типів іграшок на розвиток дитини А.Макаренко вважав необхідним комбінувати їх, використовуючи готові іграшки разом із саморобками, різними матеріалами.
Більш детальну класифікацію іграшок, яка ґрунтується на їх використанні у різних видах ігор, запропонувала російський педагог Євгенія Фльоріна (1889—1952). Ця класифікація охоплює:
- моторно-спортивні і тренувальні іграшки (м'яч, обруч, кеглі, пірамідки, мозаїка та ін.). Вони розвивають спритність, окомір, слух, зосередженість, винахідливість, увагу, підвищують моторну активність. Використовуючи їх, необхідно враховувати вікові особливості, сили дитини;
- сюжетні, іграшки-образи (люди, тварини, транспорт, меблі тощо). Сприяють розвитку сюжетно-рольових ігор, розширенню й уточненню уявлень, соціального досвіду дитини. Найважливіша, найдавніша і найпопулярніша серед них лялька. Особливе значення її у житті та грі дитини зумовлене тим, що вона зображує людину. Використовуючи її у грі, діти відображають життя, діяльність, стосунки людей;
- творчо-трудові іграшки (напівфабрикати, з яких дитина створює образ і потім грається). До них належать різноманітні будівельні матеріали, конструктори, розбірні моделі. Особливість використання їх полягає у необхідності дитини перед початком гри звести споруду. Це розвиває конструкторські здібності, сприяє трудовому вихованню;
- технічні іграшки. Вони ознайомлюють дитину з технікою, формують уявлення про неї, розвивають творчість, винахідливість. їм властиві умовність, відтворення загальних функцій машин і механізмів, здатність імітувати у грі основні функції предмета.
Технічні іграшки можуть бути сюжетними (ознайомлюють дітей із зовнішнім виглядом технічних предметів: підйомний кран, транспортер тощо); такими, що демонструють дію фізичних законів, процеси (іграшкові фотоапарати, калейдоскопи, моделі літаків тощо), що передбачають дитяче конструювання і технічне винахідництво (конструктори, будівельні матеріали, напівфабрикати);
- настільні ігри. Спрямовані вони на вирішення різноманітних дидактичних завдань: розвиток кмітливості, винахідливості, уваги, швидкого орієнтування у формі, кольорі, розмірі, логічного мислення. До них належать парні картинки, лото, шашки, шахи, ігри-подорожі тощо;
- веселі іграшки. Будучи заснованими на принципі несподіваності, вони призначені для забави, розваги, їх не можна використовувати у будь-якій грі. Такі іграшки радують дітей несподіваними рухами, звучанням: зайчик, що стрибає; клоун, який перевертається на драбинці; соловейко, що співає, та ін. До них належить багато народних іграшок;
- музичні іграшки (пташки, що співають, брязкальця, цимбали, ксилофони та ін.). Розважаючи дітей, вони одночасно розвивають музичний слух;
- театральні іграшки (персонажі тіньового і лялькового театрів, набори для ігор-драматизацій, іграшкові прикраси тощо). Призначені здебільшого для дітей старшого дошкільного віку, збагачують художнє сприймання, підводять дітей до театральної гри.
Класифікують іграшки за:
- станом готовності (готові, збірно-розбірні, заготовки і напівфабрикати для іграшок-саморобок, набори різних матеріалів для створення іграшок-саморобок);
- видом сировини (дерев'яні, пластмасові, металічні, з тканин, гумові, з паперу і картону, з кераміки, порцеляни і фаянсу, з деревних матеріалів, пап'є-маше, з нових синтетичних матеріалів);
- розміром (дрібні — від 3 до 10 см, середні — від 10 до 50 см, великогабаритні — відповідно до росту дитини в різні вікові періоди);
- функціональними властивостями (прості, без рухливих деталей, з рухливими деталями, механічні, у т. ч. із заводними та інерційними механізмами); гідравлічні; пневматичні; магнітні; електрифіковані, зокрема електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі; електронні (на комп'ютерній основі); набори іграшок або деталей, пов'язаних між собою за призначенням або функціональною ознакою; ігрові комплекти, поєднані спільною темою;
- художньо-образним вирішенням (реалістичні, умовні, конструктивні).
Популярності у світі нині набули конструктори нового покоління датської фірми LEGO, елементи яких дають змогу створювати велику кількість комбінацій різними способами.
У виховному процесі іграшка має бути представлена у всій багатоманітності, а її використання слід пов'язувати з віком дітей, завданнями виховної роботи, індивідуальними особливостями дошкільників.
Упродовж тисячоліть іграшка радикально змінюється. Зміни передусім стосуються виробництва іграшок : від кустарної до промислової. Розвиток науки і техніки впливає на технологію створення іграшок, з'являються складніші знаряддя праці, фарби і матеріали, з яких виготовляють іграшки.
Під впливом пануючої ідеології змінювався зміст образів (на початку століття - ляльки барині, служниці, ченці, ангели, городові, царі; пізніше - мальчиши-кибальчиши, ляльки-червоноармійці, піонери та ін.). Під впливом соціальної політики суспільства і науково-технічного прогресу міняється асортимент іграшок, їх якість. Про це свідчить поява у наш час комп'ютерних іграшок, іграшок на космічну тематику, ляльки Барбі. Упродовж століття мінялися функції іграшок (колись для відлякування злих духів, як захисники роду, символ благополуччя і врожайності)
Виховне значення іграшок:
- беруть участь в створенні гри, роблять вплив на особу Дитина;
- відповідають потребі дитини в активній діяльності, в різноманітних рухах, допомагають здійснити свій задум, увійти до ролі, роблять дії дитини реальними;
- нерідко підказують ідею гри, нагадують про побачене або прочитане, впливають на уяву і почуття дитини;
- привчають дитину до осмисленої, цілеспрямованої діяльності, розвивають мислення, пам'ять, уяву, увагу, виробляють витримку, виховують вольові якості;
- допомагають вихованню у дітей інтересу до праці;
- сприяють вихованню почуття патріотизму, симпатії, поваги до людей різних національностей;
- об'єднують дітей, вимагаючи спільних зусиль, погоджених дій;
- найбільш доступне дітям витвір мистецтва.
Вимоги до іграшок:
- вони повинні давати правильне уявлення про предмети, їх особливості, життєве призначення, розширювати кругозір дитини, розвивати інтерес до техніки, до праці;
- сприяти вихованню базису особи, формувати цінності пізнання, перетворення;
- мати динамічні властивості, що забезпечують багатопланове використання їх в грі: рухливість частин і деталей, механізми звучання, додаткові матеріали для розкриття ігрових функцій;
- відповідати віковим особливостям сприйняття дітей;
- мають бути безпечними і гігієнічними;
- розвивати пізнавальні інтереси, активізувати спілкування;
- привчати до колективної діяльності, виховувати організаторські здібності;
- будити творчу уяву, винахідливість.
1.2. Характеристика ринку продукції
Ринок дитячих іграшок виявився одним з небагатьох споживчих ринків, що не випробували спустошливого впливу світової економічної кризи. Так, за даними NPD Group (головний офіс в США; маркетингові дослідження 18 галузей споживчого ринку; з 1967 р.), світові продажі іграшок в 2009 р. не лише не знизилися, але і виросли в порівнянні з 2008 р. на 2,3% - до 78 млрд. дол. США (30% продажів доводиться на США).
Незважаючи на фінансові негаразди, активізувався попит на дорогі технологічні розважалочки і дитячу робототехніку, а популярність м'яких іграшок, навпаки, зменшилася.
Об'єм продажів українського ринку дитячих іграшок в 2009 р. учасники виставки Baby Expo'2010 оцінили приблизно в 300 млн. дол. США (близько 46 дол. США на дитину до 14 років), що на 30-35% менше результату 2008 р. Але в гривневому еквіваленті реалізація в деяких сегментах зросла на 50-60%.
Світовий ж ринок іграшок в 2009 році складав 78 млрд. дол. США, що на 0,8% менше показника 2008 року.
Динаміка українського ринку м'яких і пластикових іграшок йшла врозріз із загальносвітовими тенденціями. В усякому разі, популярність цих іграшок була досить високою, що дозволило вітчизняним виробникам зміцнити свої позиції.
Вітчизняні оператори починають витісняти імпортерів з сегменту м'яких іграшок. Якщо кілька років тому імпорт займав в продажах до 70%, то зараз лише 30-40%. Річ у тому, що в результаті девальвації гривні ціни на традиційно дешеві в Україні китайські іграшки підскочили в 1,5-3 рази і втратили привабливість для масового споживача. Проте, подальший розвиток стримується прямою залежністю від курсу валют і цін на вітчизняну продукцію - частину сировини все одно доводиться імпортувати.
Крім того, "подарунок" виробникам піднесло Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - 6 червня 2009 р. рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі були введені антидемпінгові мита на ворсові тканини походженням з Китаю (140% митної вартості) і Республіки Корея (27,99%), заявник - ТОВ "ФИМ" (м.Жовті Води, Дніпропетровська обл.; виробництво штучного хутра, костюмно-платтяних, плащових і пальтових тканин, тканин для спецодягу і взуття; у нинішній господарсько-правовій формі - з 2001 р.).
Проблема в тому, що плюш і велюр, використовувані для виготовлення м'яких іграшок, в Україні не випускаються, і сировина подорожчала на 60% (витрати на тканині в структурі собівартості складають до 25%).
Сьогодні ситуація з попитом на іграшки в Україні почала стабілізуватися, а очікується, що до кінця поточного року вітчизняний ринок може повернутися за об'ємами продажів (у доларовому еквіваленті) до передкризового рівня.
Цікаво, що в сегменті пластикових іграшок девальвація гривні взагалі надала карт-бланш для вітчизняного виробника. Оператори відмічають, що при курсі 4,8-5 грн. на 1 дол. США (до жовтня 2008 р.) тільки собівартість українських пластикових іграшок дорівнювала роздрібній ціні на аналогічні китайські вироби. Після росту курсу долара ситуація змінилася.
На українському іграшковому ринку залишається досить невеликих ніша для оригінальної продукції, вироблюваної навіть невеликими підприємствами: наприклад ляльки, пошиті вручну із матеріалу без пластикових деталей і т.д.
Правда, треба відмітити, що на українському ринку іграшок залишається сегмент, заповнити який вітчизняні виробники просто не в змозі. Йдеться про дитячі автомобілі конструктори, ігрові приставки (загальносвітовий постачальник - китайські підприємства), для випуску яких у Україні зараз відсутня необхідна база. У цьому сегменті вплив кризи, і в першу чергу ріст курсу валют, відчувся повною мірою. Оператори розповідають, що в 2009 р., в порівнянні з 2008 р. реальні об'єми ввезення технологічних іграшок в Україну впали приблизно удвічі. І це не дивлячись на те, що за рахунок власної рентабельності, зниження орендної плати за складські приміщення і інших чинників деяким імпортерам вдалося добитися того, що їх відпускні гуртові ціни в 2009 р. виросли усього на 30%. Але, як говорять фахівці, і це підвищення для споживачів стало серйозною проблемою.
Якщо до економічного спаду українці охоче придбавали "складні" іграшки за цінами вище 150 грн. за штуку, то падіння прибутків для багатьох споживачів зробило навіть докризові ціни психологічно неприйнятними. Крім того, до проблем імпортерів додалася криза платежів з боку неспеціалізованого мережевого роздрібу, який, за їх словами, досі не дозволений.
В той же час треба визнати, що у разі відновлення платоспроможності населення імпортери можуть швидко відвоювати втрачені позиції - серйозної конкуренції з боку українських виробників іграшок доки не передбачається. РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Техніко-економічні показники величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.
Техніко-економічні показники застосовуються для планування та аналізу організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів; є основою при розробці техпромфінплану підприємства, встановлення прогресивних техніко-економічних норм і нормативів. Є техніко-економічні показники загальні (єдині) для всіх підприємств і галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів. Техніко-економічний аналіз це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення. Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів для впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують самостійно. Звідси й випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників.. Після розрахунків складаються висновки на основі отриманих результатів. На підприємстві основними показниками є рентабельність, товарообортноість.
Загальний обсяг виготовленої продукції за рік склав 1589 тис. одиниць. Питома вага продукції за номенклатурними групами розподілена таким чином: дерев'яні іграшки - 18%, пластмасові – 35%, металічні – 27%,гумові– 14%, та з кераміки – 6%. Склад та структура обсягу виробництва підприємства з виробництва іграшок подано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Склад та структура обсягу виготовленої продукції
Показники
Значення,
тис. од.
Структура, %
Обсяги виготовленої продукції за рік,
у тому числі за номенклатурними группами:
1589
100
1
Дерев’яні
286,02
18
2
Пластмасові
556,15
35
3
Металічні
429,03
27
4
Гумові
222,46
14
5
З кераміки
95,34
6
Для характеристики робочого часу працівників підприємства та їх використання на різні види робіт застосовують баланс робочого часу працівників. Баланс робочого часу одного робітника подано у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Баланс робочого часу (річний) одного робітника при п’ятиденному робочому тижні
№
Показники
Значення
Порядок розрахунку показника
1
2
3
4
1
Календарний фонд часу
365
календарний рік
2
Кількість неробочих днів, усього:
у тому числі:
114
режим роботи
Продовження табл .2.2
1
2
3
4
вихідні дні
104
святкові дні
10
3
Номінальний фонд робочого часу, днів
251
п. 1 - п. 2
4
Невиходи на роботу, днів, усього:
у тому числі:
24
планові оцінки невиходів
чергові відпустки
24
навчальні відпустки
-
невиходи через хворобу
-
5
Явочний робочий час, днів
227
п.3 - п. 4
6
Встановлена тривалість робочого дня, год.
8
режим роботи
7
Витрати робочого часу, год, усього:
у тому числі:
-
планові розрахунки
внутрішньозмінні витрати (простої)
-
скорочення робочого часу в передсвяткові дні
-
8
Фактична тривалість робочого дня, год.
8
п. 6 - п. 7
9
Ефективний фонд робочого часу, год.
1816
п. 5 × п. 8
Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників підприємства, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.
Що стосується персоналу підприємства з виробництва іграшок, то над створенням іграшок працює ціла команда працівників, і у кожного своя роль і спеціалізація. До керівних працівників належать: Генеральний директор, Фінансовий директор, бугалтер. В закрійному цеху працюють: закрійник, конструктор, вишивальниця. До швацького цеху належать працівники: кравець, технолог, механік, комірник.
Корисний (ефективний) фонд робочого часу – це середня кількість робочих днів, яка корисно використовується протягом планового періоду, і визначається як різниця між номінальним фондом і кількістю неявок на роботу з різних причин: втрати робочого часу та неявки, дозволені законом (чергові і додаткові відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, через навчання, неявки у зв’язку з хворобою, у зв’язку з виконанням держобов’язків).
Феф = (Др – Двід)× tроб, (2.1)
Феф – ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, год.;
Др – кількість календарних днів році, дні;
Двід – тривалість днів відпустки за рік, дні;
tроб – тривалість одного робочого дня, год.
Феф=(251-24)×8=1816 годин.
Чисельність основних робітників – економічний показник, який визначає кількість робітників, що зайняті основною господарсько-виробничою діяльністю на підприємстві. Чисельність основних робітників розраховується за формулою:
Чор = , (2.2)
де Чор – чисельність основних робітників, осіб;
Тр – повна трудомісткість виробничої програми за рік, год.;
Феф –ефективний фонд робочого часу одного робітника в рік, год.;
Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку.
Чор=осіб.
Чисельність допоміжних робітників – чисельність робітників , які виконують різні допоміжні або підсобні операції з ремонту, транспортування, виготовлення інструменту, обслуговування енергогосподарства тощо. Чисельність основних робітників розраховується за формулою:
Чдр=18%×Чор=0,18×235=43 осіб.
Чисельність робітників загальна – це сума чисельності основних та допоміжних робітників. Загальна чисельність робітників розраховується за формулою:
Чр = Чор+Чдр, (2.3)
де Чр – загальна чисельність робітників, осіб;
Чор – чисельність основних робітників, осіб;
Чдр – чисельність допоміжних робітників, осіб.
Чр=235+43=278осіб.
Чисельність управлінського персоналу – чисельність робітників ,які не приймають безпосередньої участі у виробництві, а зайняті управлінською діяльністю. Чисельність управлінського персоналу розраховується за формулою:
Чуп=15,5%×Чр= 0,155×278=44 чоловік.
Чисельність працівників на початок року – це сума чисельності основних, допоміжних робітників та управлінського персоналу. Чисельність працівників на початок року розраховується за формулою:
Чпр = Чор + Чдр + Чуп, (2.4)
де Чор – чисельність основних робітників, осіб
Чдр – чисельність допоміжних робітників, осіб
Чуп - чисельність управлінського персоналу, осіб
Чпр=235+43+44=322 осіб.
Чисельність прийнятих працівників складає:
Чп=8%×Чпр=0,08×322 =26 чоловік.
Чисельність звільнених працівників складає:
Чв=5,5%×Чпр=0,055×322=18 осіб.
Чисельність працівників на кінець року розраховується наступним чином:
Чкр = Чпр ± зміни, (2.5)
де Чкр – чисельність працівників на кінець року, осіб
Чпр – чисельність працівників на початок року, осіб
Чкр=322+26-18=330 чоловік.
Середньооблікова чисельність працівників – показник чисельності облікового складу, який показує середнє арифметичне між чисельнісю на кінець та на початок року. Середньооблікова чисельність працівників розраховується за формулою:
= , (2.6)
де– середньооблікова чисельність працівників, осіб;
Чпр – чисельність працівників на початок року, осіб;
Чкр – чисельність працівників на кінець року, осіб.
= осіб.
Коефіцієнт прийому працівників характеризує частку прийнятих на роботу протягом періоду працівників до їх середньооблікової чисельності і розраховується за формулою:
Кп = , (2.7)
де Кп – коефіцієнт прийому працівників;
Чп – чисельність прийнятих працівників протягом року, осіб;
– середньооблікова чисельність працівників, осіб.
Кп =.
Коефіцієнт звільнення працівників характеризує частку працівників, що протягом року були звільненні з усіх причин, у середньообліковій чисельності персоналу та обчислюється за формулою:
Кв =, (2.8)
де Чв – коефіцієнт звільнення працівників;
Чв – чисельність працівників, звільнених по всіх причинах, осіб;
- середньооблікова чисельність працівників, осіб.
Кв =
Коефіцієнт плинності працівників – рух кадрів в організації, який обумовлений незадоволеністю працівників елементами виробничої ситуації або незадоволеністю власника виробничою поведінкою працівника. Плинність кадрів характеризується коефіцієнтом плинності кадрів, який визначається як співвідношення чисельності звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни і за власним бажанням до середньооблікової чисельності працівників.
Кпл = , (2.9)
де Кпл – коефіцієнт плинності працівників;
Чзв – чисельність працівників звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни, осіб;
– середньооблікова чисельність працівників, осіб.
Кпл =
Наявність та рух персоналу представлено в табл. 2.3
Таблиця 2.3
Наявність та рух персоналу підприємства
№
Показники
Умовні позначення
Значення
1
2
3
4
1
Ефективний фонд робочого часу одного працівника, год.
Феф
1816
2
Тривалість робочого дня, год.
Tроб
8
3
Коефіціент виконання норм виробітку
Квн
1,1
4
Чисельність основних робітників, осіб
Чор
235
5
Чисельність допоміжних робітників, осіб
Чдр
43
Продовження табл. 2.3
1
2
3
4
6
Чисельність управлінського персоналу, осіб
Чуп
44
7
Чисельність працівників на початок року, всього, осіб
Чпр
322
8
Чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року, осіб
Чп
26
9
Чисельність працівників, звільнених з роботи протягом року, осіб,у тому числі з причин:
Чв
18
за власним бажанням
3
за порушення трудоваї дисципліни
5
вихід на пенсію
4
закінчеення строку контракту
6
10
Коефіцієнт прийому працівників
Кп
0,08
11
Коефіцієнт звільнення працівників
Кв
0,05
12
Коефіцієнт плинності працівників
Кпл
0,02
13
Чисельність працівників на кінець року, всього, осіб
Чкр
330
14
Середньооблікова чисельність працівників, осіб
326
Що ж стосується основних засобів на підприємстві з виробництва іграшок, то іх можна поділити на окремі групи. До першої групи необхідно віднести: магазини іграшок, бази, склади, цехи. До другої групи - 3 восьмиголовочні, 2 п'ятнадцятиголовочні універсальні промислові вишивальні машини, польські машини для розпушування силікону та набивання виробів, електроножі, біля 40-ка швейних машин, стрічкова машина для розкроу, стіл для настилів і промальовування лекал та ін. До третьої групи відносять: візки, електрокари, акумуляторні тягачі, електроталі, конвеєри, кран-балки, автомашини, самохідні візки, ліфти, елеватори, транспортери, рольганги. До четвертої групи - ручні швацькі голки, які бувають різної товщини і довжини, шпильки для сколювання окремих деталей, ножиці для рукоділля (маленькі (8-10 см) з прямими лезами для обрізання ниток, невеликих шматочків тканини і інших дрібних робіт, манікюрні ножиці із заломленими кінцями для вирізування дрібних закруглених деталей, ножиці середньої довжини(16-18см) для кроєння невеликих деталей, ножиці для розкроу тканини (23-25 см) з нижнім лезом вже верхнього) для точного кроєння. Також у виробництві іграшок необхідні наперстки, шило, плоскогубці, кравецька крейда і олівці, вимірювальні інструменти косинці і лінійки, сантиметр) для побудови і моделювання викрійок, а також зняття мірок; міліметрівка, калька і копіювальний папір для перекладу викрійок на тканину і картон; праска, котушкові нитки різних кольорів №10 – 40, шерстяні нитки, муліне, кольоровий шовк, кольорові котушкові нитки №50 – 80, люрекс, ірис, гарус; дріт, картон, що відноситься до п’ятої групи. До шостої групи належать: пакети, коробки, ящики.
Вартість основних засобів на початок року – це вартість основних засобів на початок розрахункового періоду.
Вп – вартість основних засобів на поч.року, грн.
Вп = 9841,00 тис. грн.
В тому числі за групами:
- Вп 3 = (Вп×15%) = (9841×0,15) = 1476,15;
- Вп 4 = ( Вп×45%) = (9841×0,45) = 4428,45;
- Вп 5 = (Вп×20%) = (9841×0,20) = 1968,20;
- Вп 6 = (Вп×10%) = (9841×0,10) = 984,10;
- Вп 9 = (Вп×5%) = (9841×0,05) = 492,05;
- Вп 14 = (ВП×5%) = (9841×0,05) = 492,05.
Ліквідаційна вартість ОЗ – характеризує реальну вартість, і визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу.
Вл = 0, 025×Вп = 0,025×9841,00 = 246,03 тис. грн.
В тому числі за групами:
- Вл 3 = (Вп 3×0,025) = (1476,15×0,025) = 36,90;
- Вл 4 = (Вп×0,025) = (4428,45×0,025) = 110,71;
- Вл 5 = (Вп×0,025) = (1968,20×0,025) = 49,21;
- Вл 6 = (Вп×0,025) = (984,10×0,025) = 24,6;
- Вл 9 = (Вп×0,025) = (492,05×0,025) = 12,30;
- Вл 14 = (Вп×0,025) = (492,05×0,025) = 12,30.
Амортизаційні відрахування — відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу, тобто для їх відтворення, шляхом віднесення (списання) на собівартість продукції згідно з існуючими нормами. Амортизаційні відрахування є елементом витрат виробництва і поділяються на дві частини: амортизаційні відрахування для повної заміни основних фондів (реновації) і відрахування на капітальний ремонт та модернізацію. Щорічна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:
, (2.10)
де А – річна сума амортизаційних відрахувань, гн.;
Вп– вартість основних засобів на початок року, грн.;
Вл – ліквідаційна вартість основних засобів, грн.;
Тк – строк корисного використання основних засобів, роки.
В тому числі за групами:
- A3 = тис. грн.;
- A4 = тис. грн.;
- A5 = тис. грн.;
- A6 = тис. грн.;
- A9 = тис. грн.;
- A14= тис. грн.
А= 71,96+863,55+383,80+239,88+40,00+80,00 = 1679,19 тис. грн.
Введення основних засобів:
Ввв =17%×Вп =0,17*9841,00=1672,97 тис. грн.
Виведення основних засобів:
Ввиб=21%×Вп,
Ввиб=0,21*9841,00=2066,61 тис. грн.
Вартість ОЗ на кінець року – вартість ОЗ на початок року ± зміни в гривнях:
Вкр = Вп + Ввв – Ввиб, (2.11)
де Вкр – вартість основних засобів на кінець року, грн.;
Вп – вартість основних засобів на початок року, грн.;
Ввв, Ввиб – вартість основних засобів, що вводяться і вибувають протягом року, грн.
Вкр =9841,00 + 1672,97 – 2066,61 = 9447,36 тис.грн.
Середньорічна вартість ОЗ – середньорічна вартість засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції. Середньорічна вартість ОЗ розраховується за формулою:
, (2.12)
де Вср – середньорічна вартість основних засобів, грн. ;
Вп–вартість основних засобів на початок року, грн. ;
Ввв, Ввиб – вартість основних засобів, що вводяться і вибувають протягом року, грн. ;
n1, n2 – число місячного використання основних засобів, що вводяться або вибувають, до кінця року.
Вср = тис. грн.
Коефіцієнт оновлення ОЗ - показник, який відображає величину основних засобів, яка добавились до кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних засобів на цьому підприємстві. Коефіцієнт оновлення ОЗ розраховується за формулою:
, (2.13)
де Кон – коєфіцієнт оновлення основних засобів;
Ввв – вартість основних засобів, що вводяться протягом року, грн.;
Вкр – вартість основних засобів на кінець року, грн.;
.
Коефіцієнт вибуття ОЗ - показник, який відображає величину основних засобів, яка вибула з кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних засобів на цьому підприємстві. Коефіцієнт вибуття оз розраховується за формулою:
, (2.14)
де Квиб – коефіцієнт вибуття основних засобів протягом року;
Ввиб – вартість основних засобів, що вибули протягом року, грн.;
Вбал – балансова вартість основних засобів, грн.
.
Коефіцієнт приросту ОЗ - показник, що характеризує приріст основних засобів за певний перод часу внаслідок їх оновлення.
, (2.15)
де Вср – середньорічна вартість основних засобів, грн.;
Ввв – вартість основних засобів, що вводяться протягом року, грн.;
Ввиб – вартість основних засобів, що вибули протягом року, грн.
.
Коефіцієнт зносу ОЗ - показник, який відображає величину основних засобів, яка вибула з кругообігу коштів через моральне або фізичне старіння
Коефіцієнт зносу ОЗ розраховується за формулою:
, (2.16)
де Кзн – коефіцієнт зносу основних фондів
31.05.2015 23:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора