Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Основні положення електробезпеки в лабораторії захисту інформації
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
О
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Лабораторна робота №1
На тему:
«Основні положення електробезпеки в лабораторії захисту інформації»
1. Загальні положення
Кожен працівник відділу освіти зобов'язаний знати елементарні правил електробезпеки і виконувати їх.
Не дозволяється самостійно відкривати кришки рубильників, вмикати електроустановки, замінювати перегорілі електролампочки, вставки запобіжників, виконувати будь-які дії в розподільному щиті, а також у разі виявлення обірваних проводів, несправності заземлення і т. п. З цією метою потрібно запрошувати електромонтера.
Пускова (рубильники, вимикачі, магнітні пускачі, реостати тощо) і захисна (запобіжники, автомати тощо) апаратура повинна бути закри того типу, щоб виключити можливість доторкування до струмоведучих частин.
Під час роботи на обладнанні треба обов'язково звертати увагу на заземлення. У разі порушення або несправності заземлення необхідно припинити роботу і викликати електромонтера. Треба бути обережним під час роботи з електрообладнанням, на яке діють волога, гази і перепад температур.
Слід пам'ятати, що на електроустановки та обладнання діють волога, гази і перепад температури. Термін служби ізоляції проводів різко скорочується, тому виникає небезпека потрапляння напруги на металеві частини обладнання. У зв'язку з цим не дозволяється торкатись до проводів. У разі виявлення "пощипування" під час обслуговування облад нання треба негайно припинити роботу і викликати електромонтера.
Не чіпай голими руками частин електроприладів та електроустат кування, що знаходяться під струмом. Не доторкайся до погано ізольованих проводів.
Рубильники та пускачі для вмикання електричного струму до електро двигунів, електроприладів повинні бути закриті захисними кожухами.
Якщо при доторканні до електроприладу відчуєш дію струму, не торкайся більше до нього і зв'язаних з ним металевих частин: негайно повідом про це електрика або керівництво.
У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, але ні в якому разі ні водою, ні пінним вогнегасником.
Несправності в електромережі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, перегрів електропроводів і т. п., повинні негайно усуватись.
Приєднання різних струмоприймачів (електроламп, електронагрі вальних приладів, електроінструментів тощо) повинні здійснюватись з врахуванням пропускної спроможності електромережі.
Електроінструменти, електронагрівальні прилади повинні вмикатися тільки через справні штепсельні розетки заводського виготовлення, несправну електроапаратуру слід негайно вимикати.
При експлуатації електромережі та електроприладів забороняється:
а) використання проводів з пошкодженою ізоляцією;
б) провисання електропроводів, дотикання їх між собою (крім скручених проводів);
в) вживати для захисту електромережі некалібровані запобіжники і сурогати, так звані "жучки" тощо;
г) влаштовувати тимчасові електромережі;
д) використовувати нагрівальні прилади без вогнетривких підставок;
є) пропускати електропроводи через стіну, перегородки без додаткової
ізоляції (фарфорові втулки, ебонітові трубки і т. п.);
є) вживати для опалення саморобні нагрівальні печі або потужні електричні лампи.
2. Правила електробезпеки
Електричний струм, що живить різні установки, може завдати серйоз ної шкоди здоров'ю людини, а в деяких випадках навіть викликати смерть, якщо не дотримуватись певних правил і заходів безпеки.
До основних причин ураження людини електричним струмом належать:
1) доторкання до оголеного проводу струмоведучих частин електроустановок;
2) замикання на корпус внаслідок пробою ізоляції;
3) небезпека залишкового заряду. (Це стосується конденсаторів, навіть якщо вони вимкнуті з джерел живлення. Доторкання людини до незаземлених обкладок конденсатора може призвести до ураження електричним струмом.)
Щоб усунути небезпеку ураження людини електричним струмом, застосовують різні захисні засоби. До них належать:
- засоби ізоляції людини від землі і струмоведучих частин (ізолюючі підставки, гумові килимки, калоші, рукавиці), монтажний інструмент, кліщі, пристрої, які фіксують напругу (пробники з неоновою лампочкою, контрольні лампи тощо). Людину, уражену електричним струмом, необхідно перш за все відокремити від струмоведучих частин. Ні в якому разі не можна торкатись відкритих частин тіла або ділянок вологого одягу. Треба швидко вимкнути електроустановку.
У більшості випадків потерпілий сам відірватись від проводів не може. Допомогти йому можна підручними засобами (палицею, дошкою), не торкаючись до нього голими руками. Рекомендується при цьому діяти по можливості однією рукою. Якщо неможливо відтягнути потерпілого, то необхідно перерубати проводи сокирою з сухою дерев'яною ручкою або перекусити кожний провід гострозубцями з ізолювальним руків'ям. Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але злякався, можна різко крикнути: «Підстрибни!», щоб заставити його відірватись від землі для розмикання кола. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму його треба вкласти в зручне положення, розігріти розтиранням або грілкою і викликати лікаря. При відсутності ознак життя (уявно мертвий) необхідно терміново зробити штучне дихання і масаж серця до появи ознак життя.
Для запобігання ускладнень потерпілих необхідно госпіталізувати незалежно від стану здоров'я.
3. Дія електричного струму на організм людини
Протікаючи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електролітичну, механічну (динамічну), біологічну дію.
Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.
Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця, мозку і інших органів, що спричиняють незворотні явища (функціональні зміни).
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини на складові, зокрема крові, що супроводжується значним порушенням їх фізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія– це розшарування, розрив та інші механічні ушкодження тканин організму, зокрема м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої тканинної рідини та крові.
Біологічна дія струмупроявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і тісно пов’язані з його життєвими функціями.
Подразнювальна дія струму може бути прямою і рефлекторною.
4. Види електричних травм
Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводить до електричних травм, які умовно поділяють на два види:
– місцеві електричні травми, що означають місцеве ушкодження організму;
– загальні електричні травми (електричні удари), коли ушкоджуються (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення норм діяльності життєво важливих органів та систем.
За статистичними даними орієнтовний розподіл НВ внаслідок дії електричного струму має такий вигляд:
– місцеві електричні травми – 20 %;
– загальні електричні травми (електричні удари) – 25 %;
– змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) – 55 %.
Місцеві електротравми – чітко виявлені порушення щільності тканин тіла, зокрема кісток, спричинені дією електричного струму або електричної дуги. Місцеві електричні травми виліковують і працездатність потерпілого відновлю ється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає.
Характерні місцеві електричні травми – електричні опіки, електричні мітки або знаки, металізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.
Електричні опіки – це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів. Опіки бувають трьох видів:
– струмові, коли струм проходить через тіло людини;
– дугові, які виникають під дією електричної дуги (температура 3500–15000 °С);
– змішані (90 % зі смертельним наслідком).
Невеликі опіки – I, II ступінь; значні – III, IV ступінь.
Електричні мітки або знаки – це ущільнення на шкірі людини овальної або круглої форми діаметром 1–5 мм сірого або блідо-жовтого кольору (20–40 %). Є дві точки: вхід і вихід струму. Електричні знаки безболісні і з часом виліко вуються.
Електрометалізація шкіри – проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією електричної дуги. Уражена ділянка тіла має жорст ку поверхню. Металізація шкіри спостерігається у 10 % потерпілих від дії електричного струму.
Електроофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок дії ультрафіолетових променів електричної дуги, яке розвивається через 4–8 годин після ультрафіолетового опромінення. При цьому спостерігаються сльозовиділен ня, різкий біль в очах. Виліковується через декілька днів.
Механічні ушкодження – судомне скорочення м’язів людини під дією електричного струму. Внаслідок цього можуть відбуватися розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервової тканини і навіть переломи кісток, вивихи суглобів.
Механічні ушкодження існують під час роботи в установках з напругою до U<1000 В при тривалому перебуванні під напругою.
5. Загальні електричні травми
Електричний удар – це збудження живих тканим організму електричним струмом, що супроводжується судомним скорочення м’язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця.
Залежно від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на п’ять ступенів:
– судомні, ледь відчутні скорочення м’язів;
– судомні скорочення м’язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості (звернутися до лікаря);
– судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;
– судомне скорочення м’язів з втратою свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом);
– клінічна смерть, тобто відсутність дихання та кровообігу, триває у здорової молодої людини 5–7 хв мозок може функціювати протягом цього часу без кисню. Надалі клітини кори головного мозку починають розкладатися.
Клінічна “уявна” смерть – це перехідний процес від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця та легенів.
Біологічна (дійсна) смерть – незворотне явище. Стадію біологічної смерті може визначити тільки лікар і вона настає після клінічної смерті.
Висновок: в цій роботі було наведено основні правила і положення електробезпеки в лабораторіях, а також розглянуто різні види уражень та дій електричного струму на організм людини.
12.06.2015 02:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора