Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація та раціоналізація робочих місць, як складових зростання продуктивності праці
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Магістерська робота
Предмет:
Менеджмент організацій
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Вінницький торгівельно-економічний університет
Кафедра менеджменту
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему:
„Організація та раціоналізація робочих місць, як складових зростання продуктивності праці”
(на прикладі філії „Передовик” ЗАТ ПК „Поділля”)
Спеціальність 8.050201 „Менеджмент організацій”
АНОТАЦІЯ
В даній дипломній роботі на тему: „Організація та раціоналізація робочих місць, як складові зростання продуктивності праці” розкрито теоретичні і практичні питання з теми.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та додатків.
В першій частині розкрито теоретичні аспекти управління та використання виробничого потенціалу підприємства.
В другій частині проаналізовано сучасний стан організації та раціоналізації робочих місць на підприємстві.
В третій частині присвяченій обраній темі, подані рекомендації щодо підвищення продуктивності праці за рахунок раціональної організації робочих місць.
ANNOTATION
In the given diploma work on a theme: „Organization and rationalization of workplaces, as component growths of labour productivity” questions theoretical and practical are exposed from a theme.
Work consists of entry, three sections, conclusions and suggestions, list of the used literature and additions.
In the first part the theoretical aspects of management and use of production potential of enterprise are exposed.
In the second part the modern state of organization and rationalization of workplaces is analysed on an enterprise.
In the third part to the devoted select theme, given recommendations in relation to the increase of labour productivity due to rational organization of workplaces.
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти організації та раціоналізації робочих місць, як складових зростання продуктивності праці
1.1 Поняття і види робочих місць , їх раціональна організація, як складової зростання продуктивності праці...........................................................................5
Організація робочих місць та вимоги до неї.................................................9
Планування розташування робочого місця, робочі зони............................13
1.4 Нормативно – правова база з питаннь організації та раціоналізації робочих місць.........................................................................................................17
1.5 Методологія та методи досягнення поставленої в роботі мети..................26
РОЗДІЛ ІІ. Організація та раціоналізація робочих місць на підприємстві Філія “Передовик” ЗАТ ПК “Поділля”
2.1 Організаційно-економічна та управлінська характеристика підприємства..........................................................................................................34
2.2 Аналіз системи організації та раціоналізації робочих місць на підприємстві...........................................................................................................45
2.3 Вимоги до організації та раціоналізації робочих місць на підприємстві..50
РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи покращення організації та раціоналізації робочих місць
3.1 Інформаційне забезпечення робочих місць на підприємстві......................55
3.2 Основні напрямки покращення організації робочих місць.........................59
3.3 Забезпечення та організація робочих місць з використанням комп’ютерних технологій……………………………………………………….65
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.......................................................................72
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В сучасному суспільстві будь-яка організація прагне автоматизувати робочі місця та раціонально їх організовувати з метою ефективності використання робочого часу працівниками та підвищення продуктивності праці. Саме тому досліджувана тема є досить актуальною. У комплексі заходів, що забезпечують ефективність праці у сфері управління, важливу роль проділяють організації робочих місць і створенню безпечних та здорових умов праці. Від них залежить працездатність і продуктивність праці працівників (менеджерів), рівень використання їх творчого потенціалу, збереження здоров'я і тривалості життя
Методологія організації та раціоналізації робочих місць охоплює сукупність теоретичних висновків загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, що відповідають сучасним вимогам ринку і перевірені передовою практикою.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є раціональна організація робочого місця задля підвищення продуктивності праці на підприємстві. Для реалізації визначеної мети було поставлено такі задачі:
• науково обґрунтувати теоретичні аспекти організації та раціоналізації робочих місць;
• оцінити сучасний стан організації та раціоналізації робочих місць на підприємстві Філія „Передовик” ЗАТ ПК „Поділля”;
• проаналізувати сучасні тенденції покращення організації робочих місць на підприємстві, розробити пропозиції щодо підвищення рівня продуктивності праці працівників підприємства.
Об’єктом даної роботи виступає організація робочих місць, як складова зростання продуктивності праці.
Предметом дослідження у роботі виступають шляхи підвищення продуктивності праці за рахунок раціональної організації робочих місць.
В процесі написання роботи було застосовано наступні методи: системного підходу, аналізу і синтезу.
В роботі висвітлено суть, зміст і роль організації робочого місця у зростанні продуктивності праці та діяльності підприємства, аналіз стану продуктивності праці та шляхи з допомогою яких її можливо покращити.
Завданням даної роботи є дослідження процесу організації та раціоналізації робочих місць та підвищення продуктивності праці за рахунок цього процесу. Тут розглядається питання раціонального використання робочого часу та шляхи економії непродуктивного його використання.
Інформаційне забезпечення і період дослідження: баланси підприємства, звіти про фінансовий результат, документація про технічний опис продукції і т. п., статут підприємства. Вся інформація бралась за три роки (2004р., 2005р., 2006р.) за даними Філії „Передовик” ЗАТ ПК „Поділля”.
Організація праці на підприємстві, робочих місцях - процес багатогранний і складний, спрямований на оптимальне використання персоналу та засобів виробництва. Чим краще будуть розташовані та організовані робочі місця, тим ефективніше буде використовуватись робочий час, що призведе до зростання продуктивності праці працівників.
Організація та раціоналізація робочих місць прямо впливають на зростання продуктивності праці працівників підприємства, що в свою чергу призводить до більш ефективної діяльності підприємства. Дотримуючись вищевказаних моментів, тобто методів та методик продуктивність праці працівників буде значно зростати.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ, ЯК СКЛАДОВИХ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
1.1. Поняття і види робочих місць , їх раціональна організація, як складової зростання продуктивності праці
В сучасному суспільстві будь-яка організація прагне автоматизувати робочі місця та раціонально їх організовувати з метою підвищення ефективності використання робочого часу працівниками. У комплексі заходів, що забезпечують ефективність праці у сфері управління, важливу роль проділяють організації робочих місць і створенню безпечних та здорових умов праці. Від них залежить працездатність і продуктивність праці працівників (менеджерів), рівень використання їх творчого потенціалу, збереження здоров'я і тривалості життя [1].
При дослідженні робочих місць на думку О. В. Крушельницької необхідно звертати увагу на організацію праці – це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на створення умов раціонального використання робочої сили в процесі виробництва.
Суть організації праці полягає у встановленні порядку побудови трудового процесу, який складається з окремих операцій і елементів. До основних:
поділ і кооперація праці;
раціональні прийоми і способи праці;
організація робочого місця і його обслуговування.
В широкому розумінні зміст організації праці включає нормування , створення нормальних умов праці, застосування гнучких форм використання робочого часу. Трудовий процес здійснюється на конкретному робочому місці, в певному соціальному оточенні [1].
Важливість раціональної організації робочих місць визначається тим, що на робочому місці людина проводить третину свого трудового життя. Тому основним завданням управління є створення оптимальних робочих місць, які б сприяли ефективній реалізації творчого й фізичного потенціалу працівників, що спільно виконують роботу чи якусь операцію.
Робоче місце – це просторова зона дії, оснащена технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність працівника або групи працівників. Необхідно розрізняти поняття робоче місце і робоча зона , робоча зона – частина робочого місця, обмежена крайніми точками досяжності рук чи ніг працюючого із зміщенням на один – два кроки від центру робочого місця.
На робочому місці розміщуються знаряддя, предмети і продукти праці, тому границі робочого місця повинні забезпечити можливість виконання всіх дій технологічного процесу.
Залежно від місця й ролі у системі менеджменту виділяють робочі місця лінійних і функціональних менеджерів, а також робочі місця менеджерів вищої, середньої та нижчої ланки.
В залежності від технологічного процесу всі робочі місця можна розділити на постійні і тимчасові. Постійні робочі місця – це ті, які не змінюють своє розміщення в просторі. В свою чергу, вони поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі, які є як стаціонарні, так і умовно стаціонарні.
Тимчасові робочі місця характеризуються переміщенням виконавців, засобів, а інколи і предметів праці, властиві працівникам транспорту, ремонту. Цим робочим місцям властива мобільність.
В залежності від рівня механізації праці виділяють три види робочих місць:
- робочі місця ручної праці, де робота виконується за допомогою різних ручних знарядь;
- механізовані робочі місця, де працівник управляє робочими машинами і механізмами, за їх допомогою змінює предмет праці;
- автоматизовані робочі місця (АРМ), на яких механізми і автомати виконують певні технологічні операції за заданими параметрами, а виконавець керує ними за допомогою дистанційних пультів.
Залежно від кількості виконавців робочі місця діляться на індивідуальні і колективні; від умов праці розрізняють робочі місця з нормальними умовами праці, монотонні, тяжкі та шкідливі.
Робочі місця можуть розміщуватись в приміщенні, на вулиці, висоті та під землею. Вони можуть бути спеціальні й універсальні, сидячі та стоячі [2].
У всіх випадках характер раціональної організації робочих місць залежить від специфічних умов. Проте, можна виділити окремі загальні риси, зумовлені певними основними вимогами при їх організації:
- точне виконання встановленої технології;
- забезпечення споріднення ручних операцій;
- створення на робочому місці умов, які б дозволили працівнику працювати в найбільш сприятливій позі;
- забезпечити дотримання вимог ергономіки до робочого місця, предметів праці;
- створити нормативні санітарно – гігієнічні умови праці і комфортність робочого місця.
Організація робочого місця – це сукупність заходів з питань його планування, оснащення засобами виробництва та раціонального розміщення. Організація та обладнання робочих місць працівників, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком збільшується обсяг оброблювальної інформації, все більше застосовують засоби механізації та автоматизації робіт, техніка стає складнішою (ЕОМ); виникають нові професії і тд. Все це потребує певної організації робочих місць, їх планування, устаткування, створення оптимальних умов для праці.
Організація робочого місця менеджера – це система заходів з оснащення робочого місця засобами і предметами праці та їх розміщення у визначеному порядку.
Крім того, слід враховувати таку особливість менеджерів: вони повинні спілкуватись в процесі роботи з іншими співробітниками – це учасники нарад у керівництва, особи, з якими доводиться спілкуватись під час відряджень, колеги, які працюють над однією проблемою. Для них також потрібно виділити на робочому місці певну площу, де могли б бути розташовані столи для нарад, стільці і тд [2].
Планування робочих місць здійснюється на основі наявних площ, кількості працівників, нормативу площі на одного працівника і проектного обладнання та меблів. Загальна й корисна площа визначається на основі плану , креслень, а кількість працівників штатним розкладом.
Особливе значення має організація робочих місць управлінського персоналу, оскільки вимагає окремих службових кабінетів і раціонального їх розміщення.
У роботі Виноградської А. М, Виноградського М. Д - метою раціоналізації робочих місць є: зменшення витрат робочого часу на його обслуговування; забезпечення нормальних умов праці і зменшення втомлюваності та напруження працівників; найбільш економічне використання площі і підвищення продуктивності праці персоналу. Продуктивність праці прямо пропорційно залежить від організації робочих місць[4].
Сама продуктивність праці – це обсяг виробленої продукції за певний період одним працівником. Вона збільшується за рахунок раціональної організації робочих місць, і не лише за рахунок цього, а й за рахунок автоматизації робочих місць та умов, які залежать від самого працівника (раціональне використання робочого часу та ін.).
Отже організація праці на підприємстві, робочих місцях - процес багатогранний і складний, спрямований на оптимальне використання персоналу та засобів виробництва. Чим краще будуть розташовані та організовані робочі місця, тим ефективніше буде використовуватись робочий час, що призведе до зростання продуктивності праці працівників.
1.2. Організація робочих місць та вимоги до неї
Відомо, що будь – який процес потребує організації, контролювання, регулювання і відповідно має свої підходи та вимоги. Вимоги до організації робочих місць Марченко О. І згрупувала таким чином: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні. [3].
1) Інформаційні вимоги – це комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця, до яких відносять:
визначення обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце, обробляється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця;
проектування інформаційних потоків, до системи яких входить робоче місце та ін.
2) Економічні вимоги – передбачають таку організацію робочого місця, при якій витрати на його утримання мінімальні, проте достатні для його функціонування.
3) Ергономічні вимоги сформовані наукою, яка з'явилась порівняно недавно у зв'язку з новими вимогами виробництва та управління – ергономікою. Вона виникла на межі технічних наук, психології, фізіології та гігієни, і широко використовує дані анатомії, антропометрії, біофізики, токсикології.. Все, що оточує працюючу людину, створює її робоче середовище – меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми. Знаряддя праці повинні відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
4) Гігієнічні вимоги – це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму, вологості, шуму та інших факторів середовища, які впливають на здоров'я та працездатність працівників.
5) Естетичні вимоги – це елементи зовнішнього середовища, в якому працює людина, а саме: зовнішній вигляд приміщення та знарядь праці, їх кольорова гама, наявність квітів в інтер’єрі та ін.;
6) Технічні вимоги – це науково обґрунтовані параметри знарядь праці, устаткування та проходи до інших робочих місць;
7) Організаційні вимоги – процес багатогранний і складний, спрямований на забезпечення оптимального поєднання інтересів учасників виробництва, створення необхідних умов для ефективного функціонування засобів виробництва [3].
У комплексі заходів, що сприяють удосконаленню організації праці, збереженню здоров'я і підвищенню працездатності управлінського персоналу, велике значення мають планування й розміщення службових приміщень, а також організація робочих місць.
Розміщення службових приміщень і організація робочих місць:
При розробці заходів по вдосконаленню організації праці управлінських працівників особливу увагу слід звернути на раціональне розміщення відділів та інших службових приміщень. Ці питання розв’язуються, виходячи з функціонального значення відділів, змісту роботи окремих категорій працівників та їх взаємозв’язків у процесі трудової діяльності.
В основу розміщення службових приміщень повинні бути покладені такі принципи:
1) спочатку розміщуються найбільш структурні підрозділи організації: керівництво, економічний і торговий відділи, відділ організації торгівлі, відділ кадрів, бухгалтерія;
2) відділи і співробітники організації, які найчастіше підтримують між собою зв’язок по роботі, повинні бути розміщені поблизу один від одного;
3) відділи, пов’язані з прийомом відвідувачів, доцільно розміщувати поблизу входу;
4) відділи, де зосереджені обчислювальна техніка, факси, ксерокси та інше устаткування, повинні розміщуватися в місцях, ізольованих від інших службових приміщень;
5) розміщення працівників повинне проводитись з урахуванням виділення окремого приміщення для кожного структурного підрозділу (одна кімната на 5-6 осіб);
При проектуванні нових службових приміщень і реконструкції існуючих для розміщення відповідних структурних підрозділів організацій необхідно керуватися діючими санітарними нормами, згідно з якими:
службові кімнати і кабінети в будинках адміністративних установ допускається розміщувати на будь-яких поверхах, крім підвальних;
при розміщенні установ у висотних будинках кабінети доцільно розміщувати на середніх поверхах, щоб службові маршрути з верхніх і нижніх поверхів були мінімальними;
електронні обчислювальні машини (ЕОМ) слід розміщувати не вище другого поверху, віддалік від можливих джерел електромагнітних перешкод, і обладнувати приміщення сонцезахисними пристроями;
слід передбачати приміщення громадського харчування: у будинках місткістю до 300 осіб – буфет і кафетерій; місткістю понад 300 осіб – їдальні.
Кімнати для роботи співробітників можуть бути великими, розрахованими на кілька десятків чоловік, середніми – на 5-6 чол., і невеликими на 1-2 чол. У робочих приміщеннях, крім капітальних, можуть влаштовуватися засклені легкі пересувні перегородки з використанням звукопоглинальних матеріалів.
Пересувні перегородки, зроблені з металу, дерева, пластмаси або скла, дають можливість швидко і без особливих зусиль зробити будь-яку пере компоновку робочих кімнат та кабінетів і при необхідності зменшити одні з них і збільшити інші. Крім того перегородки коштують значно дешевше, ніж встановлення стін чи інших капітальних перегородок.
Площа кабінетів повинна бути не меншою 8 кв. м і не більшою 54 кв. м Прийомні при кабінетах повинні мати службову площу не менше 8 кв. м і не більшою 24 кв. м
Внутрішнє планування службових приміщень – це доцільне розміщення робочих місць, меблів та різного устаткування, що включає витрати часу, пов’язані із зайвими переміщеннями працівників по будинку, і забезпечує економне використання площі.
Робочі місця співробітників рекомендується розміщувати в порядку послідовності виконання операцій. Для співробітників, робота яких пов’язана з частим ходінням до інших відділів, робочі місця доцільно розміщувати не далеко від виходу. Робочі місця працівників, які часто приймають відвідувачів, повинні розміщуватись поблизу проходів або у приміщеннях, спеціально відведених для приймання відвідувачів.
Місця для роботи, які вимагає постійної зосередженості, розміщуються за можливістю далі від проходів і місць прийому відвідувачів.
Для забезпечення найкращого природного освітлення, робочі столи слід ставити перпендикулярно до вікон з таким розрахунком, щоб світло падало зліва, а не справа і ніякому разі ззаду. Розміщувати робочі місця поблизу опалювальних приладів не рекомендується.
Найбільшу економію місця дає правильне розташування письмових столів. У великих приміщеннях доцільно ставити столи паралельно один одному з таким розрахунком, щоб всі вони були повернуті в один бік.
До заходів з раціональної організації робочих місць входять: визначення габаритів меблів і устаткування з урахуванням антропометричних даних працюючих; розміщення меблів, засобів оргтехніки, оперативного зв’язку та інших пристроїв у певній послідовності, залежно від видів виконуваних робіт, визначення зручної робочої зони.
Отже, виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, що від правильного розташування меблів, устаткування залежить ефективність трудової діяльності співробітників.
1.3. Планування розташування робочого місця, робочі зони
Робочі місця слід розміщувати дотримуючись відповідних вимог. Тому , існує декілька варіантів розміщення робочих місць у службових приміщеннях. Робочі місця у службовому приміщенні слід розташовувати відповідно до послідовності виконуваних робіт. З одного письмового столу на інший робота повинна передаватись з боку або попереду. При цьому можливі різні компонування. Раціональний варіант розміщення робочого місця припускає розміщення засобів і предметів праці в межах зон, найбільш зручних для виконання процесі праці. Їх прийнято називати робочими зонами.
Марченко О.І. дає таке визначення робочої зони – простір на стаціонарному робочому місці в горизонтальних або вертикальних площинах, в межах яких працівник не переміщаючись, може виконувати роботу. Розрізняють нормальну і максимальну зони.
Нормальна робоча зона в горизонтальній площині обмежується уявлюваною дугою, що окреслюється кінцями пальців правої і лівої рук, зігнутих у ліктьовому суглобі при вільно опущеному плечі. Така зона займає близько 1000 мм по фронті і 300 мм у глибину. Тут розташовуються найбільш часто використовувані засоби і предмети праці і виконується основна робота.
Максимальна робоча зона в горизонтальній площині обмежується уявлюваною дугою, що окреслюється кінцями пальців цілком витягнутої руки людини. У цій зоні (працівник діє витягнутими руками) розташовуються засоби праці, використовувані рідше. Взаємо перекрита при цьому площа (для двох рук) визначається дугою близько 1500мм по фронті і 500 мм в глибину. Зазвичай габарити столу приймаються трохи більшими, ніж максимальна зона досяжності.
У вертикальній площині розрізняють п’ять зон : нижня незручна зона (до 750 мм від підлоги); нижня менш зручна (від 751 до 925 мм); зручна (від 925 до 1675 мм) ; верхня менш зручна (від 1675 до 1925 мм); верхня незручна ( від 1925 мм і вище).
Важливе значення має також робоча поза – положення корпусу і кінцівок стосовно столу, устаткуванню. Робоча поза визначається особливістю виконуваної роботи, місцем та умовами її проведення, антропометричними характеристиками людини. При правильній робочій позі значно полегшується праця і підвищується її продуктивність. Раціональною вважається така робоча поза , при якій не виникає передчасного стомлення . Для цього необхідно, щоб
робоча поза була вільною і зручною ;
була можливість для чергування робочих поз «стоячи», «сидячи», що особливо важливо для конструкторів ;
робоча поза заперечувала пряму поставу можливий нахил тулуба тільки вперед та не більше ніж на 10-15;
сидіння стільця було регульоване по висоті , а для ніг необхідно мати підставку.
Основна вимога, що пропонується до раціонального планування робочого місця – забезпечити економію часу на пошук засобів і предметів праці і скорочення фізичних зусиль працівника. Для цього необхідно дотримуватись наступних правил:
на робочій поверхні столу не повинно бути нічого зайвого;
кожен предмет і засіб праці повинні мати своє місце, оскільки безладне розташування викликає зайві рухи і витрати часу. У закордонній практиці використовується закон «вільного столу» ; на столі може знаходитись лише одна робота з необхідними для неї документами і засобами праці; все інше повинне бути в середині столу;
канцелярське приладдя варто зберігати в шухляді столу зі спеціальними роздільниками;
усі засоби комунікаційної техніки треба розташовувати ліворуч або на спеціальній підставці, щоб можна було користуватись ними лівою рукою, залишаючи праву вільною для роботи ;
документи, з якими працює працівник, поміщаються в зоні, що забезпечує їхній огляд, для оброблених документів доцільно мати спеціальні лотки або відділення в шухляді;
документи і засоби праці розташовуються так, щоб забезпечувалася найкраща послідовність виконання роботи;
Також, для раціональної організації робочих місць необхідно оснащувати та обладнувати їх. Оснащення й обладнання робочих місць суттєво впливає на ефективність праці працівників. Виділяють наступні види засобів праці працівників:
1) засоби складання документів: друкарські машинки, ПЕОМ, диктофони, засоби механізації креслярсько-графічних робіт, засоби копіювання й розмноження документів;
2) засоби обробки й оформлення документів: різальне, скріпне обладнання і матеріали, що склеюють, адресу вальні і штемпельні пристрої, машини для нанесення захисних покрить;
3) засоби збереження й групування документів: засоби скріплення документів, різного роду картотеки, спеціальні шафи й стелажі для збереження документів, машини для знищення непотрібних документів;
4) засоби виконання обчислювальних операцій: мікрокалькулятори різних видів, механічні обчислювальні машини та кмп’ютери.
Сучасна техніка управління має в своєму розпорядженні досить різноманітний склад засобів по кожному з розглянутих видів технічного й організаційного оснащення.
Правильна організація робочих місць також залежить від розміщення службових меблів на них. Набори робочих меблів працівників управлінської праці, їх конструкція залежать від характеру виконуваних на робочому місці робіт, ступеня їхньої механізації і тому можуть бути досить різними; проте є загальноприйнятий набір, що включає:
робочий стіл (звичайний або спеціалізований);
допоміжні столи і тумбочки для збереження довідкового матеріалу, для установки пишучої або обчислювальної машини, телефонів, диктофонів та ін.;
робоче крісло або стілець; шафа звичайного типу і спеціальні (для документації, креслень) , полки, стелажі.
Від конструкції меблів у значній мірі залежить робоча поза працівника, витрати часу на пошук документів і канцелярських приладів та працездатність людини. Звідси і пропоновані до службових меблів вимоги:
1) габарити меблів і обладнання повинні забезпечувати зручність у виконанні роботи, відповідати антропометричним і фізіологічним особливостям людини, сприяти зручному положенню тіла при роботі і попереджати передчасне стомлення;
2) розміри шухляд у столах і полиць у шафах повинні відповідати габаритам паперів, що зберігаються, та папок, причому спосіб збереження повинний забезпечити зручність їхнього укладання, пошуку і виймання;
3) доцільно, щоб робочі меблі складалися зі стандартних елементів, що можуть компонуватися в залежності від форм і розмірів приміщення стосовно до визначеного процесу роботи; до того ж упровадження стандартних уніфікованих взаємозамінних елементів меблів дозволяють організувати їх масове або крупносерійне виробництво, що забезпечує значне зниження вартості і підвищує якість меблів;
4) зовнішній вигляд меблів повинний бути естетично приємним і гармоніювати з інтер’єром службового приміщення.
Отже, з розглянутих вимог та умов щодо розташування робочих місць та раціональної їх організації можна сказати, що організація робочих місць досить трудомісткий процес і вимагає багато зусиль. Але результат в кінці виправдовує себе.
1.4. Нормативно–правова база з питаннь організації та раціоналізації робочих місць
Кожен процес чи діяльність вимагає контролю як з боку підприємства, так і з боку держави. Тому і процес організації робочих місць проводиться відповідно до державних стандартів та ГОСТів.
Також при організації робочих місць керуюьбся іншими нормативно-правовими актами, такими як: Закон України “Про охорону праці”; Кодексом Законів про Працю;Законом України “Про пожежну безпеку”; “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”;Конституцією України та іншими .
У Законі України “Про охорону праці” визначені основні положення, види робіт, які відносяться до шкідливих і ті на яких забороняється працювати. Також у законі подані умови праці та техніки безпеки на робочих місцях; поданігарантії прав громадян на охорону праці та охорону здоров(я на робочих місцях.Дія цього закону поширюється на всі підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Також дія закону поширюється на всіх громадян на тереторії України.
У Кодексі Законів про Працю визначені основні нормативно – правові документи та ГОСТи, що регулюють організацію праці та організацію робочих місць.
Кожен із перерахованих законів вносить свою окрему частку у процес організації та раціоналізації робочих місць. При організації робочих місць необхідно враховувати всі шуми, норми клімату та повітрообміну в приміщенні, рівень аологості приміщення ітд.
Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на організацію праці працівників. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечен ня праці працівників є "Державні санітарні правила і норми роботи на робочих місцях ДСанПіН 3.3.2.007-98. До складу ДСанПІН 3.3.2.007-98 входять такі розділи:
1. Загальні положення
У першому розділі вказано, на кого поширюються ці Правила. Особлива увага звертається на те, що дотримання вимог, викладених в Правилах, значно знизить наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео-дисплейнимп терміналами. В першу чергу, це стосується зорових та нервово-емоційних перевантажень, серцево-судинних захворювань.
У Правилах викладені гігієнічні й ергономічні вимоги до органі зації робочих приміщень та робочих місць, параметрів робочого сере довища, дотримання яких дає змогу запобігти порушенням стану здо ров'я користувачів ПК.
Відповідальність за виконання цих Правил покладається на посадо вих осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію й застосуван ня ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.
Державний санітарний нагляд за дотриманням цих Правил держав ними органами, підприємствами, установами, організаціями незалеж но від форми власності, а також фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я країни, відповідні установи, організації, частини й підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ Укра їни, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України (ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміо логічного благополуччя населення").
2. Вимоги до виробничих приміщень в яких розташовані робочі місця
У цьому розділі наведена характеристика приміщень, де експлуа туються ВДТ. Наведені їх параметри.
Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для ро боти з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Розміщення робочих місць у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.
Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 60 м2, а об'єм - не менше ніж 20,0 м3.
Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечува ти коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.
Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.
3.Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень.
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища вклю чають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Норми мікроклімату для приміщень
Пора року
Категорія робіт
Температура повітря, °С, не більше
Відносна вологість повітря, %
Швидкість руху повітря, м/с
Холодна
легка- 1а
22-24
40-60
0,1
легка- 16
21-23
40-60
0,1
Тепла
легка- 1а
23-25
40-60
0,1
легка - 16
22-24
40-60
0,2
Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії склада ють до 139 Вт, до категорії 16 належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.
* ДСН 3.3.6.042-99
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152-80 (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Рівні іонізації повітря приміщень при роботі.
Рівні
Кількість іонів в 1 см^ повітря
п+
п -
Мінімально необхідні
400
600
Оптимальні
1500-3000
3000-5000
Максимально допустимі
50000
50000
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад наними ВДТ має здійснюватись системою загального рівномірно го освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських при міщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи за гального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості па поверхні робочого столу в зоні розмі щення документів має становити 300-500 лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається ви користовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місце вого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створю вати бликів на поверхні екрана, а освітленість екрана має не пере вищувати 300 лк.
Як джерела світла для штучного освітлення мають застосову ватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влашту вання відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-гро мадських приміщеннях допускається застосування металогалоген-них ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування лами розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та екві валентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81 (табл. 17.3).
Таблиця 1.3
Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот.
Рівні звукового тиску в дБ в із середньогеометричнимі
октавних смугах частотами, Гц
Вид трудової діяльності
31,5
63
125
250
500
1000
2000
4000
8000
Рівні звуку, екві валентні рівні зву ку, дБА/дБАєкв.
Програмісти ЕОМ
86
71
61
54
49
45
42
40
38
50
Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору
96
83
74
68
63
60
57
55
54
65
В приміщеннях для розташування шум них агрегатів ЕОМ
103
91
83
77
73
70
68
66
64
15
:
СН 3222-85, ГОСТ 12.1.003-85, ГР 2411-81 Значення напруженості електростатичного поля на робочих міс цях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гра нично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
Види поля
Допустимі параметри поля
Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/м2
за електрич ною скла довою (Е), В/м
за магніт ною скла довою (Н), А/м
Напруженість електромагнітного поля 60 кГц до 3 мГц
50
5
3 мГц до ЗО мГц
20
-
ЗО мГц до 50 мГц
10
0,3
50 мГц до 300 мГц
5
-
300 мГц до 300 гГц
-
-
10
Електромагнітне поле оптич ного діапазону в ультра фіолетовій частині спектра: УФ-С (220-280 мм)
0,001
УФ-В (280-320 мм)
0,01
УФ-А (320-400 мм)
10,0
у видимій частині спектра:
400-760 мм
10,0
в інфрачервоній частині спектра:
0,76-10,0 мкм
35,0-70,0
Напруженість електричного поля ВДТ
20 кВ/м
* ГДР 4131-86, ГДР 5802-91, ГН 1757-77
Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР N 3206-85, ГДР N 4131-86, СН N 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84) (табл. 17.4).
Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень, відповідно до Д СН 3.3.6.042-99.
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557-88.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінюван ня на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищу вати 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
. 4. Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць
У цьому розділі вказано, якими документами необхідно корис туватися при обладнанні робочих місць.
Обладнання і організація робочого місця мають забезпе чувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).
Конструкція робочого місця має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі .
Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в
11.09.2015 11:09-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора